CC BY
36
MayKOBHH BicHHK I l.l'iy yKpa'i'HH. - 2013. - BHn. 23.8
Bashnyanyn G.I., Kundytskyi O.O., SelskyiA.A., Turyanskyi Yu.I. Main types of capitalization effects in different market periods
The basic types of capitalization effects have been singled out and analyzed that should be considered when determining the level of capitalization efficiency of economic systems. The static, functional, dynamic, hyper-dynamic and metahyperdynamic concepts of capitalization have been considered and it allows us thoroughly research capitalization efficiency of transitional economies.
Keywords: capitalization effects, capitalization, economic systems, the concept of capitalization, capitalization efficiency.
YflK336.113:339.9 npo$. EA. KapniHCbKuu, KaHd. eKOH. HayK;
dou. O.n. EypaK, KaHd. eKOH. HayK; dou. B.H. flyduK, KaHd. eKOH. HayK - HbeieobKa depwaeHa fimaHooea aKadeMW
BnflHB OIHAHCOBOI rnOEAHHA^I HA EKOHOMIHHy EE3nEKy HA^OHAflbHOI 0IHAHCOBOI CHCTEMH
Po3KpHTo cyraicTb $maHCOBOi rgo6agi3auii, npoaHagi3oBaHo ii no3HTHBHi i Hera-THBHi HacgigKH gga KpaiH 3 pi3HHM co^agbHo-eKoHoMmHHM po3bhtkom, BH3Ha^eHo oc-HOBHi HanpaMH 3a6e3ne^eHHa eKoHoMWHoi 6e3neKH $maHcoBoi cHCTeMH yKpaiHH b yMo-Bax cy^acHoi ^iHaHcoBoi rgo6agi3a^i nig KyroM 3opy 3a6e3ne^eHHa iHTepeciB grogHHH, aK BH^oi co^agbHoi цiннocтi.
Knwuoei onoea: ^iHaHcoBa rgo6agi3a^a, eKOHOMi^Ha 6e3neKa rgo6agi3a^HHi 3B'a3KH, TexHogormm прoцecн, gi6epagi3a^a TopriBgi, iнтerрaцia, Ha^oHagbHa $iHaH-coBa cHcreMa, 36agaHcoBaHicTb ^iHaHcoBoi cucTeMH.
BcTyn. HoBi TeHgeH^i cBiToBoro eKoHoMiHHoro po3BHTKy b yMoBax ^i-HaHcoBoi rgo6agi3a^i 3acBignyroTb, ^o grogcTBo gicTago He TigbKH BegHKi mos-gHBocri gga co^agbHo-eKoHoMiHHoro nporpecy i aKicHoro 3pocTaHHa, age h He-raTHBHi BHKgHKH, 3arpo3H, npo6geMH i rgo6agbHi KoH^giKTH. Cynacm ^rnaHco-Bo-eKoHoMinHi KpH3H Ha6yBaroTb pynmBHoro xapaKTepy aK y KpaiHax "3ogoToro Migbapga", TaK i b KpaiHax, aKi TpaHc^opMyroTbca go phhkoboi eKoHoMiKH.
3a TaKHx yMoB eKoHoMiHHa 6e3neKa po3BHTKy ycix gepxaB Ta ixmx ^i-HaHcoBHx cucTeM nignagae nig giro o6'gkthbhhx 3aKoHiB ^rnaHcoBoi rgo6agi3a^i po3BHTKy i 3HaxogHTbca b ocHoBi ixHboi nogiTHKH. YKpama He Moxe c^opMyBaTH eKoHoMinHy 6e3neKy cBoei ^rnaHcoBoi cHcTeMH 6e3 BpaxyBaHHa BngHBy ^rnaHco-bhx rgo6agbHHx ^aKTopiB, aKi e cnigbHoro gogero grogcTBa. CaMe цнм BH3Ha-naeTbca aKTyagbHicTb TeMH ^ei ny6giKa^i, aKa Mae He gHme TeopeTHKo-KoH^n-TyagbHHH, a h npaKTHHHo-^yHK^oHagbHHH xapaKTep.
AHaii3 gociig^eHt i ny6iiKa^fi. 3a3HaHHMo, ^o npo6geMH eKoHoMin-hoi 6e3neKH Ha^oHagbHoi ^rnaHcoBoi cHcTeMH b yMoBax ^rnaHcoBoi rgo6agi3a-gocgigxeHo y npaцax BiTHH3HaHHx yneHHx-eKoHoMicriB O. Bigopyca, A. ragbHHHcbKoro, B. Tee^, B. ry6cbKoro, 3. BapHagia, T. Вacнgbцiвa, O. Bga-croKa, ,3,. ^yK'aHeHKa, M. MaKoroHa, A. MoKia, B. MyHTiaHa, A. OigineHKa Ta iH.
OgHaK цa npo6geMa ^e He Ha6yga gocTaTHboro ^yHgaMeHTagbHoro i y3a-ragbHroBagbHoro Bigo6paxeHHa b eKoHoMinmn giTepaTypi, 6e3 noro HeMoxgHBo ^opMyBaTH rncTHTy^HHe i HopMaTHBHo-npaBoBe cepegoBH^e Ta po3po6gaTH aH-THKpH3oBi nporpaMH i Ha^oHagbHy cTpaTeriro po3BHTKy.
Постановка завдання. Виходячи з теоретично!, практично! та науко-во! актуальностi дано! теми, автори ставлять мету узагальнити об'ективш пе-редумови економiчно! безпеки фшансово! системи Укра!ни, основнi напрями полиики забезпечення нацiонально! безпеки на основi проголошення прюри-тету людини як вищо! соцiально! цiнностi у процесах виживання i розвитку.
Виклад основного матер1алу. Стратегiчний масштаб розвитку мiж-народно! дiяльностi е наслiдком потреб та, вщповщно, спрямованостi управ-лшських рiшень до фiнансово! глобалiзацi! у планетному вимiрi, який мае вщчутний вплив й на економiчну безпеку кожно! з держав свiтово! спшьноти. Глобалiзацiйнi економiчнi та фiнансовi процеси займають домiнантне мiсце в активiзацi! свiтових трансформацiй з друго! половини ХХ ст.
Зазначимо, що всеохопна (тотальна) свиова взаемозалежнiсть, особливо в системi торговельних вiдносин, припадае на останш десятилiття ХХ ст., i вона обумовлена прогресом в становленш та розумiннi методологi! уп-равлiння як апарату стимуляцi! сучасного глобалiзацiйного розвитку. Саме у цей перюд спостерiгаеться рiзка iнтенсифiкацiя торговельних, полггичних, культурних, економiчних, соцiальних та фшансових зв'язкiв, домiнування американсько! системи щнностей, поступ технологiчно! революцi!, неспро-можнiсть окремих держав подолати глобальш проблеми сучасностi.
Пiд тиском глобалiзацi! додаткового навантаження зазнають так зваш "перехiднi" суспiльства, до яких належать постсощалютичш (за сощально-економiчною системою) держави. У такому випадку надзвичайно актуальним питанням стае оцiнювання прояву особливостей економiчно! безпеки фшан-сових систем цих держав у глобалiзацiйному свт [13; 16, с. 97-108]. Практично завдання полягае не лише у реальному усвщомленш сутност глобаль-них взаемовпливiв на стан економiчно! безпеки, але й у визначенш мiсця, яке мае посюти за нових умов держава. Останне потребуе не лише простого ко-ригування традицiйно! соцiально-економiчно! системи, яка впливае на еконо-мiчний розвиток, а й визначення перспективно! траекторп тдвищення еконо-мiчно! безпеки з урахуванням власних особливостей та прюритепв (зокрема, у торговельних вщносинах), з метою використання глобалiзацiйних фшансо-вих процешв для посилення фiнансово! могутност держави.
Пiд час формування фшансово! политики Укра!ни та реформуваннi !! фшансово! системи [3; 17, с. 85-106; 18, с. 71-80] доцшьно брати до уваги той факт, що фшансова глобалiзацiя - це досить суперечливий процес. З одного боку, вона сприяе розширенню обмшв товарами, технолопями, руху катта-лiв, iнформацi! тощо, а з шшого - супроводжуеться гiпертрофiею мiжнарод-ного фшансового сектору, що дедалi бшьше не вiдповiдае потребам розвитку реально! економжи, надае переваги розвиненим державам, збшьшуе поляри-зацiю мiж багатими й бщними кра!нами.
На макрофшансовому рiвнi дiе двi суперечливi тенденцп - тенденцiя до лiбералiзацi! фшансових ринюв кра!н поряд iз збереженням протекщ-онiстських заходiв. До того ж, з одного боку, глобалiзацiя дае можливють фь нансовим структурам захистити себе вщ валютних та процентних ризиюв шляхом використання шновацшних фiнансових iнструментiв, з iншого - по-
роджуе мiжнародну фiнансову нестабiльнiсть, мiжнароднi фiнансовi кризи [14]. Сучасний розвиток глобатзацшних процешв перебувае пiд впливом економiчних, полггачних та психологiчних факторiв, якi роблять непередба-чуваними наслiдки фiнансово! глобатзацп для нацiональних фiнансових систем. Анатз основних факторiв розвитку фшансово! глобалiзацi! дае змогу пе-редбачити та спрогнозувати !! вплив на фiнансовi системи кра!н свiту. Вщтак, на наш погляд, за своею природою глобатзащя може як завдати значно! шко-ди людству, так i працювати на користь ушх.
Вiдомо, що характерною рисою фшансово! глобатзацп в економiцi стае поеднання процешв автономiзацi! й iнтеграцi! [2, с. 15]. Це знайшло вь дображення в "парадоксi Нейсбiта": "Чим вищий рiвень глобалiзацi! економь ки, тим сильна !! дрiбнi учасники". Дж. Нейсбiт вiдзначае рух, з одного боку, до полггачно! незалежносп i самоврядування, з шшого, - до формування економiчних альянив [1, с. 103].
Отже, парадокс фшансово! глобалiзацi! в тiм, що чим рiзноманiтнiшi та мiцнiшi внутршш зв'язки суспiльства, тим вищий стутнь його економiч-но! i сощально! консолiдацi!, а чим повнiше реалiзуються його внутрiшнi ре-сурси, тим устшшше воно здатне використовувати переваги штеграцшних зв'язкiв i адаптуватися до умов глобального ринку. Оскшьки перспективи розвитку для рiзних кра!н не однаков^ то економiчна наука видшяе позитивнi та негативнi наслiдки глобалiзацiйних процесiв.
Позитивне значення глобалiзацi! важко переощнити: незмiрно збшь-шуються можливосп людства, повнiше враховують всi аспекти його життедь яльностi, створюються умови для гармошзацп. Глобалiзацiя свiтово! економь ки сприяе вирiшенню загальних проблем людства, а також сприяе тдвищен-ню добробуту у свiтi. До позитивних наслщюв (переваг) глобальних фшансо-вих процесiв можна вiднести:
1. Фшансова глобал1защя сприяе поглибленню спещал1зацп [ м1жнародного подшу пращ. У !! умовах ефектившше розподшяються засоби [ ресурси, що в кшцевому результата сприяе тдвищенню середнього р1вня життя [ розширенню життевих перспектив населення (за значно нижчих для нього витрат).
2. Важливою перевагою глобальних фшансових процемв е економ1я на масштабах виробництва, що потенцшно може привести до скорочення витрат [ зниження щн, а, отже, до стшкого економ1чного зростання.
3. Переваги фшансово! глобал1зацп пов'язаш також з виграшем вщ вшьно! торпвл1 на взаемовипднш основу що задовольняе ум сторони.
4. Фшансова глобал1защя, тдсилюючи конкуренщю, стимулюе подальший розвиток нових технологш [ поширення !х серед кра!н. У !! умовах темпи росту прямих швестицш набагато перевершують темпи росту свггово! торпвл1, що е найважлившим чинником у трансферт! промислових тех-нологш, утворенш транснащональних компанш, що впливае на нащ-ональш економжи.
5. Фшансова глобал1защя сприяе посиленню м1жнародно! конкуренцп. Вщ-буваеться жорстюше суперництво на традицшних ринках, що стае не тд силу окремш держав1 чи корпорацп.
4. Економжа, планування та управлiння в галузях
179
6. Фшансова глобалiзацiя може призвести до тдвищення продуктивностi працi внаслiдок рацюналiзацп виробництва на глобальному рiвнi i поши-рення передових технологш, а також конкурентного тиску на користь бе-зупинного впровадження iнновацiй у свгговому масштабi.
7. Фiнансова глобалiзацiя дае кра1нам можливiсть мобiлiзувати бiльший об-сяг фiнансових ресурмв, оскiльки швестори можуть використовувати ширший фiнансовий шструментарш на бiльшiй кiлькостi ринкiв.
8. Фшансова глобатзащя створюе основу для виршення загальних проблем людства, насамперед, еколопчних, що обумовлено об'еднанням зу-силь свiтового ствтовариства, консолщащею ресурмв, координацiею дiй у рiзних сферах [1, с. 105-106].
Як ми уже зазначали, процеси фшансово! глобатзацп у свгтовш еко-номщ1 сприймають й оцшюють по-р1зному. Але по-р1зному до них ставлять-ся не тшьки окрем1 вчеш, фах1вщ й експерти, але 1 жител1 р1зних кра!н. Гло-бальш процеси штенсившше вщбуваються у розвинених кра!нах 1 спричиню-ють серйозш побоювання в свт, що розвиваеться. Це пов'язано з тим, що переваги глобал1зацп розподшяються нер1вном1рно.
Сучасш глобальш фшансов1 процеси розгортаються, передушм, м1ж промислово розвиненими державами 1 лише в другу чергу охоплюють кра!ни, що розвиваються. Фшансова глобал1защя змщнюе позицп першо! групи держав, даючи 1м додатков1 переваги. Водночас розгортання процешв глобал1за-ци в межах сучасного м1жнародного под1лу пращ загрожуе заморозити ни-шшне положення менш розвинених кра!н так звано! свгтово! периферп, що стають скорше об'ектами шж суб'ектами глобал1зацп.
Не варто нехтувати шд час розгляду наслщюв вщ розгортання процесу фшансово! глобал1зацп проявом так звано! гшотези ретардацп [4; 5; 19]. Зазна-чена гшотеза полягае в поступовш стабшзацп обсяпв виробництва у випадку юнування порогових значень обсягу виробництва шсля чого зростае потреба у фшансових ресурсах для виконання умов модел1 сталого розвитку економжи, що проявляеться у збшьшенш норми швестування основних засоб1в 2-го роду. Наголосимо, що основш засоби 2-го роду - це таю основш засоби (ОЗ), збшь-шення частки котрих у вартосл вшх ОЗ впливае на зниження витрат природ-но-сировинних ресуршв та забруднення навколишнього середовища.
Несправедливий розподш багатств вщ фшансово! глобал1зацп загрожуе виникненню конфлжпв на регюнальному, нацюнальному та м1жнарод-ному р1внях. Сьогодш спостер1гаеться не конвергенщя або вир1внювання до-ход1в, а радше !х поляризащя. Високорозвинеш кра!ни стають ще багатшими, а бщш - ще бщшшими. Сучасна фшансова глобал1защя поглиблюе неодно-рщнють, сприяе розвитку ново! модел1 св1ту - свпу 20:80, тобто суспшьства одше! п'ято!, у якому 80 % ушх ресуршв контролюе так званий "золотий мшьярд", який охоплюе лише п'яту частину населення планети (зокрема США ! кра!ни Захщно! Свропи - 70 % св1тових ресуршв). Найбагатш1 20 %> кра!н свпу волод1ють 84,7 % свгтового валового нацюнального продукту (ВНП), а на !хшх громадян припадае 84,2 % св1тово! торпвл1 ! 85,5 % заоща-джень на внутршшх рахунках. Починаючи з 60-х роюв ХХ ст., сощально-економ1чна поляризащя м1ж найбагатшими ! найбщшшими кра!нами подво-
!лася [12, с. 52-53]. Це наочно зображено на рис., де видшено розрив у доходах мiж 5 % найбшьш багатих та 5 % найменш забезпечених на 2002 р.
Розвинеш держави, використовуючи вщкритють i фiнансову глобаль зацiю в сво!х iнтересах, прагнуть закрiпити юнуючий статус-кво. Великi по-боювання викликае бажання США пiдсилити однополярнiсть свиту. Не дивно, що в арабському свт, наприклад, фiнансова глобалiзацiя асоцiюеться з мамериканiзацiеюм свгтово!' системи. Взаемозалежшсть, властива свiтовому розвитку на початку й у середиш ХХ ст., змшюеться однобiчною залежнiстю "третього свiтум вiд "першого".
Нерiвномiрнiсть розвитку сучасного свпу можна пояснити ще на таких показниках: 358 млрд володшть таким самим багатством, як i 2,5 млрд людей, разом узят^ майже третина населення Землi [1, с. 107]. Аналопчна си-туацiя щодо фiнансового розшарування i в Укра!'ш, де загальш активи 100 найзаможнiших мешканцiв складають 61 % рiчного ВВП держави, а розрив мiж доходами найбагатших та найбщшших перевищуе 40 разiв.
У економiчнiй лiтературi наводять дат, що вщ фшансово!" глобалiзацil в остаточному пiдсумку виграе лише 14,5 % мешканщв Заходу, тодi як зали-шаються практично не порушеними нею таю масиви, як Китай, Iндiя, Швден-но-Схiдна Азiя i Латинська Америка. Утворяться також "чорт дiрим у пос-традянському просторi, в Африцi, у Центральнш i Пiвденнiй Ази [11, с. 93].
Шдсумовуючи наведене видiлимо кшька узагальнювальних негатив-них наслiдкiв вщ фшансово!" глобалiзаци:
• збшьшення технолопчного ввдставання ввд розвинених кра!н загалом 1 нер1в-ном1рн1сть розвитку окремих галузей нащональних економш зокрема;
• дешдустр1ал1защя нащональних економщ
• втрата суверенними урядами контролю над нащональними економшами 1 переход кер1вних функцш до сильтших кра!н, ТНК або шших наддержавних оргатзацш та об'еднань;
• дестабшзащя фшансово! системи, збшьшення зовтшнього боргу;
• зростання безробiття, а вiдтак зубожiння основно! маси населення. У державах ОЕСР безустшно шукають роботу вже понад 40 млн ошб.
Отже, стушнь позитивного впливу глобальних фшансових процесiв на економiку окремих кра!н залежить вiд мiсця, яке вони займають у свгтовш економiцi, фактично основну частину переваг одержують багал чи кра!'ни-ш-дивiди.
Глобальнi фiнансовi процеси не могли обiйти стороною i Укра!ну. Наша держава належать до кра!н, що розвиваються, тому у наукових дослщжен-нях {, особливо, в публiцистицi вже стало загальним правилом стверджувати
5 % найбшьш багатих
,,114 раз1в
5 % найменш забезпечених '' 2002 ?
Рис. Фтансова глобалiзацiя як чинник наростаючого розриву у доходах
населення
4. Економжа, планування та управлшня в галузях
181
про нeобxiднicть повернення yRpaíta, iншиx кpaïн Спiвдpyжноcтi нeзaлeж-ниx дepжaв (СНД) i дepжaв Цeнтpaльноï тa Пiвдeнно-Сxiдноï Свропи в лоно зaгaльнолюдcькоï цивiлiзaцiï, тд якою чacто pозyмiють зaxiднy, тобто ^yc-тpiaльнy цивiлiзaцiю i вшьну ринкову eкономiкy [15, с. 49]. Одмк об'ектив-ний aнaлiз погазуе, що cтвоpeння pинковоï eкономiки caмe по cобi не виведе y^aïny нa piвeнь cyчacноï цивiлiзaцiï, невски - це може нaвiть перемютити нac нa дaлeкy пepифepiю cвiтового гоcподapcтвa. Сyчacний ринок з yciмa його внyтpiшнiми й зовнiшнiми aтpибyтaми потpiбний для того, щоб пдои-лити cтимyли до вiльноï npa^. Ринковий мexaнiзм можнa й нeобxiдно вико-pиcтaти нa повну потужнють не для нaздогaняльноï, нacлiдyвaльноï модерш-зaцiï, a для здiйcнeння paдикaльниx cтpyктypниx перетворень, i зокpeмa у фь нaнcовiй cиcтeмi, cпpоможниx поcтaвити Укpaïнy в один ряд iз тайрозвинеш-шими дepжaвaми поcтiндycтpiaльного piвня.
Збaлaнcовaнicть й тpaнcфоpмaцiя фiнaнcовоï стстеми Укpaïни, вщпо-вiдно до cоцiaльно-eкономiчниx пapaмeтpiв XXI cт., мae rpyнтyвaтиcя нa тpьоx оcновниx зacaдax: 1) зaгaльноцивiлiзaцiйниx yмовax i чинникax, що формують cиcтeмy кооpдинaт cyчacноï cвiтовоï фiнaнcовоï cиcтeми; 2) тащ-онaльниx пpiоpитeтax i оcобливоcтяx, що мaють глибокi, нeвичepпнi ютори-ко-гeнeтичнi i ментально-е^чт джepeлa; 3) peaльномy cтaновищi eкономiки i фiнaнciв Укpaïни, що e головним виxiдним мaтepiaлом, першоошовою, фyндaмeнтом, нa якому бyдyeтьcя новa полiтико-eкономiчно-фiнaнcовa otc-тeмa [б, с. 147-1б2; 7, с. 31-41; 8, с. 33-41; 9, с. 54-б2; 10, с. 58-б4].
Сaмe взaeмодiя циx тpьоx cклaдникiв убезпечить y^aïny вiд piзкиx коливaнь i вдаилень, cпpиятимe пом'якшенню yдapiв пepexiдного перюду, гapмонiзaцiï пpиeднaння до cвiтовиx процешв i cтpyктyp.
Висновки. Xapaктepною ришю cyчacного cвiтового cоцiaльно-eконо-мiчного й полггичного розвитку e бypxливa дитам^ iнтeгpaцiйниx пpоцeciв у cвiтi зaгaлом тa Сврот зокpeмa. Фiнaнcовa глобaлiзaцiя cоцiaльно-eконо-мiчниx пpоцeciв cyпpоводжyeтьcя, з одного боку, фоpмyвaнням новиx умов i джерел розвитку, a з шшого - œce у to6í eкономiчнi, тexнологiчнi, cоцiaльнi тa цивiлiзaцiйнi виклики. Оcкiльки Укpaïнa поcтyпово iнтeгpyeтьcя до мiжнa-pодниx фiнaнcовиx ринюв, то вонa мycить зливaтиcя iз cyчacними глобaльни-ми пpоцecaми, вpaxовyвaти ïx оcновнi тeндeнцiï, позитивнi acпeкти тa cyпe-peчноcтi.
Укpaïнa ще не повнicтю включилacь у процест модepнiзaцiï iнтeлeктy-aльно iнфоpмaцiйного типу i не зaбeзпeчилa cобi вишкий piвeнь мiжнapодноï конкypeнтоcпpоможноcтi у процеш розвитку. Тому для нaшоï дepжaви проб-лeмa cтоïть не лише у тому, що вота допycтилa обвaльний cпaд нaцiонaльно-го виpобництвa тa якicть розвитку, ane й у тому, що в Укpaïни нeмae "резерву мiцноcтi" i резерву чacy.
3a тaкиx умов нeобxiдно зaбeзпeчити внyтpiшню iнтeгpaцiю cycпiль-craa, його конcолiдaцiю i дepжaвнy cолiдapизaцiю. Укpaïнa повиннa прийня-ти нову cтpaтeгiю безпечного eкономiчного розвитку, яга б виpaжaлa коpiннi iнтepecи гpомaдян, об'eднyвaлa ïx. Серед нaпpямкiв ^eï пpогpaми вapто видi-лити тaкi: безперешкодний розвиток cepeднього i мaлого бiзнecy; cтвоpeння
Нуковий вкник 11.1ТУ У^аши. - 201З. - Вип. 2З.8
бaгaтьоx новиx робочиx мiсць; зростання доxодiв населення; збшьшення мю-ткостi внутршнього ринку; тдвищення рiвня конкyрентоспроможностi наць онального виробництва; полiпшення внyтрiшнього i зовшшнього швести-цiйного клiмaтy.
Забезпечити yrnix y формyвaннi мaйбyтнього економiчного середови-ща Свропи i реaлiзyвaти своï eвроiнтегрaцiйнi прагнення Укрaïнa може шля-xом динaмiчного розвитку та диверсифжацп тиx гaлyзей своeï економiки, що мають порiвняльнi переваги та е взаемодоповнювальними щодо европейсь-киx краш. Це передyсiм гiрничо-метaлyргiйний та мaшинобyдiвний комплек-си, агропромислова сфера, теxнологiчнi виробництва, трaнзитнi перевезення, фiнaнсовi й банювсью послуги, рекреaцiйно-тyристичнa гaлyзь.
Однак, виxодячи з наведеного, зазначимо: оскшьки Укрaïнa у сучас-ниx yмовax активно включена у глобaлiзaцiйнi фiнaнсовi процеси, то й фь нансову полггику вона повинна формувати вщповщно до фaкторiв розвитку фiнaнсовоï глобaлiзaцiï з yрaxyвaнням можливостей забезпечення вщповщно-го викликам рiвня економiчноï безпеки.
Лiтepaтypa
1. Владимирова И.Г. Глобализация мировой экономики: проблемы и последствия / И.Г. Владимирова // Менеджмент в России и за рубежом. - 2001. - № 3. - C. 97-111.
2. Иванов Н. Глобализация и проблемы оптимальной стратегии развития / Н. Иванов // Мировая экономика и международные отношения : науч. журнал. - 2000. - № 2. - C. 14-19.
3. Картнський БА. Збалансовашсть фшансово!' системи: методолопя, оцшка, пор1внян-ня : монограф1я / Б .A. Картнський. - Льв1в : Вид-во "Логос", 2005. - 49б с.
4. Картнський БА. Продуктившсть i сталий розвиток економжи : монограф1я / БА. Картнський, СН. Божко. - Льв1в : Вид-во "Логос", 2004. - 274 с.
5. Картнський БА. Оталий розвиток економ1ки: узагальнена модель : монограф1я / БА. Картнський, СН. Божко. - Льв1в : Вид-во "Логос", 2005. - 25б с.
6. Картнський БА. Методолопя формування штегрального шдикатора збалансованост фiнaнсовоï системи Украши в контекст фiнaнсовоï безпеки / Б.A. Картнський // Економ1ч-ний простср : зб. наук. праць. - 2008. - № 11. - Дншропетровськ : Вид-во ПДAБA, 2008. - C. 147-1б2.
7. Картнський БА. Ытегральний вдикатор динам1ки збалансованост регiонaльноï ф1-нaнсовоï системи в оцшщ фiнaнсовоï безпеки / Б.A. Картнський // Науковий вюник Черш-вецького торговельно-економ1чного ш-ту КНТЕУ. - Cер.: Економ1чш науки. - Чершвщ : Вид-во "Книги-XXI", 2008. - Вип. II. - C. 31-41.
8. Картнський БА. Ытегральний ¡ндикатор збалансованост фiнaнсовоï системи Украши з yрaxyвaнням фiнaнсовоï безпеки / Б.A. Картнський // Aktualne problemy nowochesnych nauk - 2008 : mater. IV Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji (1б-31 czerwca 2008 roku). - Tym 2.: Ekonomiczne nauki. - Poland, Przemysl : Nauka i studia, 2008. - S. 33-41.
9. Картнський БА. Економ1чна безпека в контекст нарощування продуктивност еко-номжи Украши / Б.A. Картнський // Динамика изследвания - 2008 : матер. за IV Междунар. научная практ. конф. (1б-31 юли 2008 час). Икономикы. Том 1. - България, Cофия: "Бял ГPAД-БГ" ООД, 2008. - C. 54-б2.
10. Картнський Б.A. Iнфляцiйнi очжування, прояви та загрози економ1чнш безпещ дер-жави / Б.A. Картнський // Veda: teorie a praxe - 2008 : mater. IV Mezinarodni vedecko-prakticka conference (1б-31 srpna 2008 roku). Economicke vedy. Dil 1. - Praha : Publishing House "Education and Science" s.r.o., 2008. - S. 58-б4.
11. Малышева Д. Постиндустриальный мир и процессы глобализации / Д. Малышева // Мировая экономика и международные отношения : науч. журнал. - 2000. - № 3. - C. 90-97.
12. Мартин Г.-П. Западня глобализация: атака на процветание и демократию / Г.-П. Мартин, X. Шуман. - М. : Изд. дом 'Альпина". - 2001. - 458 с.
13. Миxaсюк I.P. Глобашзащя i еврорегюнашзащя : монограф1я / I.P. Миxaсюк / Льв1всь-кий нацюнальний ушверситет ¡м. Ьана Франка. Вища шк. шформатики та управлшня в Же-шув1 (Польща) / I.P. Миxaсюк. - Льв1в : Шф "Укрaïнськi теxиологiï", 2005. - 192 с.
14. Стукало Н.В. Глобалiзацiя i розвиток фшансово! системи Укра!ни / Н.В. Стукало // Фшанси Укра!ни. - 2005. - № 5. - С. 29-35.
15. Фшпенко А.С. Укра!на i свiтове господарство: взаeмодiя на межi тисячолiть /
A.С. Фшпенко, В.С. Будкш, А.С. Гальчинський та iH. - К. : Вид-во "Либiдь", 2002. - 470 с.
16. Шумська С.С. Фiнансовий ринок Укра!ни у свiтлi 1ндексу Глобально! Конкурентос-проможностi / С.С. Шумська // Економжа i прогнозування : зб. наук. праць. - 2008. - № 4. - С. 97-108.
17. Karpinski B. Influence of global financial challenges on balanced state financial system /
B. Karpinski // Rynek kapitalowy a koniunktura gospodarcza 2010: perspektywa makroekonomiczna / Pod redakcj^ Andrzeja Т. Szablewskiego, Marka Martina : monografie. - Poland, Lodz : Poli-technika Lodzka, 2011. - S. 85-106.
18. Karpinsky B.A. Role of budget-taxes in formation equation of the financial system of the state: evaluation and prognostic approach / B.A. Karpinsky, S.K. Shkulka // Nauka i studia. Ekono-miczne nauki. - 2012. - № 1(46). - S. 71-80.
19. Karpinsky B.A. Economic growth at sustainable development of economy : monography / B.A. Karpinsky, S.M. Bozsko. - Lviv : Prostir-M, 2006. - 376 p.
Карпинский БА., Буряк О.П., Дубык В.Я. Влияние финансовой глобализации на экономическую безопасность национальной финансовой системы
Раскрыта сущность финансовой глобализации, проанализированы ее положительные и отрицательные последствия для стран с разным уровнем социально-экономического развития, определены основные направления обеспечения экономической безопасности финансовой системы Украины в условиях современной финансовой глобализации с точки зрения обеспечения интересов человека, как высшей социальной ценности.
Ключевые слова: финансовая глобализация, экономическая безопасность, гло-бализационные связи, технологические процессы, либерализация торговли, интеграция, национальная финансовая система, сбалансированность финансовой системы.
Karpinsky BA., Buryak O.P., Dubyk V.Ya. Influence of financial globalization on the economic security of national financial system
In the article is reveals the essence of financial globalization, were analyzed its positive and negative consequences for countries with different socio-economic development, was defined directions of economic security of Ukrainian financial system in the current financial globalization from the perspective of human interests as higher social values.
Keywords: financial globalization, economic security, globalization connections, technological processes, trade liberalization, integration, national financial system, the balance the financial system.
УДК 658:338.48 (477.8) Викл. М.Ю. Грицюк, магктр -Львыський ДУ БЖД
ЕКОНОМ1ЧНА БЕЗПЕКА ШДПРИ£МНИЦЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В ТУРИСТИЧН1Й ГАЛУЗ1
Розглянуто основш шдходи до визначення поняття "економiчна безпека тд-приемницько! дiяльностi" (ЕБПД) у туристичнш галуз^ виконано систематизащю загроз i ризигав туристичнш дiяльностi, наведено алгоритм процесу управлшня ри-зиками функщонування туристичного об'екта. Встановлено, що економiчна безпека туристичного об'екта та його управлшня мають Грунтуватися на стратепчнш мет ус-шшного його функщонування i розвитку за вама сферами дiяльностi, а також впли-ву на ринку надання послуг. Для забезпечення ЕБПД вщ впливу суб'ективних i об'ективних загроз, керiвництву необхщно приймати ршення з такою ж швидгастю, з якою виникають i негативш змши, а також потрiбно вм™ !х передбачати. Для найбшьш ягасно! захищеност туристичного об'екта потрiбно впровадити особисту службу економiчно! безпеки.
