CC BY
223
Список використаних джерел
1. Semko R.B. Bayesian Estimation of Small-scale DSGE Model of the Ukrainian Economy / R.B. Semko // HayKOBi записки НаУКМА. Еконо-Mi4Hi науки. - 2011. - Том 120. - С. 78-84.
2. Лук'яненко 1.Г. Прогнозування наслщюв eKOHOMiMHoi полггики за допомогою моделi загальноТ рiвновaги / 1.Г. Лук'яненко, Р.Б. Семко // Актуальш Проблеми Економки. - 2012. - № 1. - С. 303-319.
3. Лук'яненко 1.Г. Монетарна полiтикa та флуктуацп на фондовому ринку УкраТни / 1.Г. Лук'яненко, Р.Б. Семко // Економка i прогнозування. - 2012. - №4. - С. 110-122.
4. Chernyak O. Stability Price Index: Peculiarity of Modeling in Ukraine / O. Chernyak, O. Bazhenova // Argumenta Oeconomica. - 2010. -№ 1 (24). - P. 21-29.
5. Баженова О. Моделювання впливу системно значимих еконо-мк свггу на динамку мaкроекономiчних показниюв УкраТни / О. Баженова // Вюник КиТвського нaцiонaльного ушверситету iменi Тараса Шевче-нка. - 2015. - № 2. - С. 36-42.
6. Ставицький А. В. Ефектившсть монетарного трaнсмiсiйного мехашзму в УкраТш / А. В. Ставицький, В. Р. Хом'як // ФЫанси УкраТни. -2010. - № 7. - С. 50-57.
7. Петрик О. Структурна модель трaнсмiсiйного мехашзму моне-тарноТ полiтики в УкраТш / О. Петрик, С. Нколайчук // Вiсник Нацюналь-ного Банку УкраТни. - 2006. - № 3. - С. 12-20.
8. Лук'яненко 1.Г. Моделювання впливу змлн фюкальноТ' полiтики на економлку УкраТни / 1.Г. Лук'яненко // Науковий журнал '^знес 1н-форм". - 2012. - № 4. - С. 197-201.
9. Klebanova T. Simulation of Territorial Development Based on Fiscal Policy Tools / R. Brumnik, T. Klebanova, I. Guryanova, S. Kavun, O. Trydid // Mathematical Problems in Engineering. - 2014 (2014). - P. 1-14.
10. Нколайчук С. Використання макроекономiчних моделей для монетарноТ полггики в УкраТш / С. Нколайчук, Ю. Шоломицький // Вюник Национального банку УкраТни. - 2015. - № 233. - С. 58-69.
11. Ratto M. QUEST III: An Estimated Open-economy DSGE Model of the Euro Area with Fiscal and Monetary Policy / M. Ratto, W. Roeger, and J. in 't Veld // Economic Modelling. - 2009. - № 26. - P. 222-233.
12. Labus M. QUEST Serbia: DSGE Model with Practical Guide [Еле-ктронний ресурс] / M. Labus // Belox, Beograd. - 2014. - P 1-89. - Режим доступу: http://www.belox.rs/uploads/sr/publikacije/studije-i-izve-taji/quest_ serbia-dsge-model/QUEST_Serbia_Paper_for_print2_1_1_1_1.pdf.
13. Danthine J. Inflation and Asset Pricing in an Exchange Economy / J. Danthine J. and J. Donaldson // Econometrica. - 1986. - № 54. - P. 585-605.
14. Adjemian S. Dynare: Reference Manual, Version 4 / S. Adjemian, H. Bastani, M. Juillard, F. Karame, F. Mihoubi, G. Perendia, J. Pfeifer, M. Ratto, and S. Villemot // Dynare Working Papers. - 2011. - № 1. - P. 1-160.
Над1йшла до редакцп 10.11.15
И. Лукьяненко, д-р экон. наук, проф., Р. Семко канд. экон. наук, доц.
Национальный университет "Киево-Могилянская академия", Киев, Украина
ОСОБЕННОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ И РЕАЛИЗАЦИИ МОДЕЛИ ЕВРОПЕЙСКОЙ КОМИССИИ QUEST III
С РАСШИРЕННЫМ ФИСКАЛЬНЫМ БЛОКОМ
В статье детально проанализирована логика построения, доказаны и уточнены основные уравнения динамической стохастической модели общего равновесия QUEST III, которая разработана в рамках Европейской комиссии. Особенностью модели является одновременное наличие монетарного и расширенного фискального блоков, что позволяет проанализировать действие комплексных шоков на ключевые макроэкономические показатели и оценить их синергетический эффект. Результаты реализации модели на реальной информации демонстрируют, что одновременное использование комбинации монетарных и фискальных инструментов является достаточно эффективным механизмом для предотвращения развития стагфляции, т.е. резкого падения производства и роста цен.
Ключевые слова: динамическая стохастическая модель общего равновесия, монетарная и фискальная политика, комплексные шо-ки, шок предложения, стагфляция.
I. Lukianenko, Doctor of Science (Economics), Professor, Roman Semko, PhD in Economics, Associate Professor National University of Kyiv-Mohyla Academy, Kyiv, Ukraine
THE DETAILS OF CONSTRUCTION AND APPLICATION OF EUROPEAN COMMISSION MACROMODEL QUEST III
WITH EXTENDED FISCAL BLOCK
In this paper we provide detailed derivation of dynamic stochastic general equilibrium model QUEST III that was developed under European Commission project. The principal feature of the model is the presence of both monetary and extended fiscal blocks. In particular, Central Bank sets interest rate using monetary policy rule, while fiscal sector is represented by taxes and transfers. It allows analyzing the effect of complex shocks on the key macroeconomic variables. Our results show that parallel application of monetary and fiscal instruments is an effective way to combat stagflation, i.e. drastic decrease in production and acceleration of inflation. Due to the presence of extended fiscal block, the model can fit Ukrainian economic and policy structure quick good. The next steps of the research may be calibration and estimation of QUEST III prototype on the Ukrainian data with potentially some modification and inclusion of banking and other sectors that play critical role in the local conditions. Monetary policy instruments should be extended with the level of Central Bank reserves which have large influence on macro stability. In addition, dollarization is an important peculiarity that should be addressed in the future versions of the model.
Keywords: dynamic stochastic general equilibrium model, fiscal and monetary policy, complex shocks, supply shock, stagflation.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2015; 12(177): 31-38
УДК 336.143
JEL F 33, F 35
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/177-12Z4
С. Мицюк, канд. екон. наук, старший науковий сшвробггник КиТвський нацюнальний ужверситет iменi Тараса Шевченка, КиТв,
В. Мегей, економют
КиТвський нацюнальний торговельно-економiчний ужверситет, КиТв
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ СП1ВПРАЦ1 УКРА1НИ З М1ЖНАРОДНИМИ Ф1НАНСОВИМИ ОРГАН1ЗАЦ1ЯМИ
У статт/' охарактеризовано сучасний стан вiдносин mim Укра/ною та Мiжнародним валютным фондом, Свтовим банком, Мiжнародним банком реконструкци та розвитку i зроблено анал'з тенденцй розвитку сп/'вроб/'тництва з ци-ми МФ1. Розкрито проблеми у кредитуванн та запропоновано заходи щодо подальшого вдосконалення та покращення вiдносин з даними органiзацiями.
Ключовi слова: мiжнароднi фiнансовi нститути, транш, стратегiя спвпрац Укра/ни з мiжнародними фнансовими органзацями.
Вступ. ННвелювання ф1нансово-економ1чних кордо-н1в м1ж краТнами, актив1зац1я м1жнародного руху кагмта-л1в, сучасн тенденцп м1жнародного валютно-ф|нансо-вого сглвроб1тництва все бтьше актив1зують роль м1ж-народних фшансових орган1зац1й, осктьки Т'хш функци
зводяться до створення та регулювання умов свппвого економ1чного порядку з метою збереження балансу ф1нансово-економ1чноТ' р1вноваги у свт, до стабтьност1 та контролю у функцюнуванш валютноТ системи, аку-
© Мицюк С., Мегей В., 2015
мулювання у свiтовому масштабi тимчасово вiльних коштiв i Тх розподiл мiж краТнами-позичальниками.
Мiжнароднi оргашзаци е дieвим регулятором мiжнa-родних вщносин в економiчнiй сферi. Тх значення як iнституцiйних одиниць мiжнaродноТ економiки дедалi зростае. Фiнансове ствроб^ництво з мiжнародними iнституцiями е потужним джерелом й ефективним н струментом розвитку нацюнальноТ економiки. Ресурси мiжнародних фiнансових iнститутiв використовуються для реалiзацiт програм, якi спрямовуються на ринкове реформування, на забезпечення стабтьност национально' валюти, на вирiшення соцiально-економiчних проблем, на економiчне зростання, на фшансування дефiциту державного бюджету та збалансування плать жного балансу. Але фшансова заборгованiсть перед цими установами робить економку краТни вразливою, залежною вiд iноземних кредиторiв.
Актуальнiсть теми. Мiжнароднi фiнансовi оргашзаци поступово посилюють свiй вплив на краТни всього свпу, не винятком е й УкраТна. На сьогоднi, коли держава зна-ходиться в станi фiнaнсово-економiчноТ i военноТ кризи, ТТ економiчна дiяльнiсть неможлива без залучення Ыозем-ного капiталу. Недостатнiсть внутрiшнiх ресурав для нацюнальноТ економiки вимагае пошуку шляхiв залучення фiнансових ресурав за допомогою тюноТ спiвпрацi з мiжнародними фiнансовими iнститутами.
На сучасному етап спiвробiтництва основними партнерами УкраТни, якi вiдiграють важливу роль у креди-туваннi ТТ подальшого розвитку та навiть ТТ юнуванш, е такi мiжнароднi оргашзаци як: Мiжнародний валютний фонд, Свiтовий банк та Мiжнародний банк реконструкци та розвитку. Помп"ний економiчний потенцiал краТни на сьогодш частково реалiзуеться саме за допомогою тю-ноТ ствпрац з МФ1 в багатьох напрямках. Чи потрiбне УкраТн спiвробiтництво з такою гальгастю органiзацiй? Чи повнютю краТна використовуе потенцiали, якi вщкри-вае членство в тих чи Ыших мiжнародних iнститутах? Кошти, взят в позичку, йдуть на оздоровлення економь ки чи проТдаються?
Постановка проблеми. Зараз, коли УкраТни знахо-диться в стан кризи, нагального виршення потребуе пи-тання щодо знаходження ресурав на зовншньому ринку. Пошук шляхiв розширення мiжнародного фЫансового спiвробiтництва УкраТни набувае особливоТ актуальности що пов'язано з необхiднiстю забезпечення нацюнальноТ економки необхiдною кiлькiстю фЫансових ресурсiв через недостатнiсть коштiв на украТнському ринку.
Невирiшенi ранiше частини загально' проблеми. УкраТна вже мае певний досвiд спiвробiтництва та ви-користання кредитiв вiд мiжнародних фшансових шсти-тутiв. Для полiпшення впливу на економку краТни залу-чених кредитних ресурав необхщно спиратися на до-свiд iноземних держав, накопичений власний досвщ, а також на створення моделей можливих напрямiв вико-ристання залучених коштiв. Зростання кредитноТ забор-гованостi перед даними шститутами мiстить цiлу низку небезпек. Ствроб^ництво УкраТни з мiжнародними ор-гашза^ями викликае неоднозначну оцiнку як економю-тiв краТни, так i полiтикiв.
Мета статтi. Основною метою дослщження е визна-чення ролi, особливостей та обфунтування перспектив спiвробiтництва мiжнародних фiнансових iнститутiв та УкраТни в XXI стоитп, узагальнення результатiв ств-працi УкраТни з мiжнародними оргаыза^ями в умовах сучасноТ полiтико-економiчноТ та военноТ кризи.
Завдання до^дження. Для досягнення мети поставлен тага завдання:
• охарактеризувати еволюцю вщносин УкраТни з мiжнародними фiнансовими шститутами;
• проаналiзувати особливостi кредитування МВФ, проаналiзувати специфiку кредитування МБРР;
• проаналiзувати тенденци кредитування шститу-тами Свппвого банку;
• розглянути проблеми та перспективи розвитку спiвробiтництва УкраТни з мiжнародними фiнансовими органiзацiями.
Предметом дослщження е економiчнi вiдносини, яга виникають у процеа спiвробiтництвa УкраТни з мiж-народними фiнaнсовими шститутами.
Об'ектом дослiдження виступае дiяльнiсть мiжнa-родних фiнaнсових iнститутiв.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Питання спiвробiтництвa УкраТни з мiжнaродними фiнaнсовими шститутами поспйно перебували i продовжують зали-шатись в центрi уваги пол^игав, вчених, урядовцiв. Проблеми та перспективи розвитку, а також дiяльнiсть мiжнaродних фiнaнсових оргaнiзaцiй знайшли свое вщо-браження в роботах багатьох украТнських дослiдникiв, серед яких Базилевич В. Д., Бторус О. Г., Боринець С. Я., Гальчинський А. С., Сщенко П. С., Лютий I. О., Наконе-чна Ю. Л., Пешко А. В., Рязанова Н.С., Фттенко А. Д. та шшк Серед iноземних нaуковцiв,що розробляють дану тематику, слщ вiдзнaчити Л. Бальцеровича, Т. Едюона, А. Зiденбергa, Т. Юллка та iн. Проте, важ-ливо зазначити, що, незважаючи на значний обсяг на-копичених у цш сферi знань, деякi питання щодо ств-робiтництвa мають суперечливий i дискусiйний характер, адже одн експерти висловлюють думки, що краТна неповнютю використовуе можливостi, яга вщкривае членство в тих чи шших мiжнaродних оргaнiзaцiях з точки зору ефективност та результaтивностi. Iншi за-перечують це твердження.
Методологiя дослiдження. В дашй стaттi були ви-користaнi наступн методи наукових дослiджень: абст-рактно-лопчний - при теоретичному узaгaльненнi та формулюванн висновкiв; порiвняння - при aнaлiзi обся-гiв кредитування рiзних краТн мiжнaродними фшансо-вими оргашза^ями; стaтистичнi методи - при система-тизаци та вiдобрaженнi обсягiв кредитв, отримуваних УкраТною вiд МВФ за роки ствпращ грaфiчний - при побудовi iлюстрaтивного мaтерiaлу за даними обсяпв динaмiки мiжнaродного кредитування.
Виклад основного матерiалу. Кожна краТна, що прагне увшти до свiтовоТ економiчноТ системи, ствпра-цюе з МФО i намагаеться мaксимiзувaти користь вщ цiеТ взаемоди. Запозичення у МВФ за умови Тх ефективного використання суттево впливають на розвиток економь ки, реaлiзaцiю прiоритетних проектiв со^ального та економiчного розвитку, призначених для полшшення стану народного господарства, реформування ринково-го сектору. 1снують рiзнi форми i мехaнiзми такоТ ств-прaцi. До них можна вщнести iнвестицiйнi проекти, тех-нiчну допомогу краТнам, цiльовi програми, iноземне кредитування тощо. Законодавчо ва етапи регулюван-ня взаемоди УкраТни з МФО затверджен в рядi постанов Кабшету Мiнiстрiв УкраТни та законодавчих актв, а також в Стратеги ствроб^ництва з МВФ [3].
Найбтьшим кредитором УкраТни з-помiж мiжнaро-дних фшансових оргaнiзaцiй е Мiжнaродний Валютний Фонд. УкраТна стала членом МВФ у 1992 р. вщповщно до Закону УкраТни "Про вступ УкраТни до Мiжнaродно-го валютного фонду. Мiжнaродного банку реконструкци та розвитку, МiжнaродноТ фiнaнсовоТ корпораци, МiжнaродноТ aсоцiaцiТ розвитку та Багатостороннього агентства по гарантах швестицш", який було прийнято 3 червня 1992 року [2].
Основним напрямом використання кредитв МВФ було надання кредитв Мастерству фшанав УкраТни
для обслуговування зовнiшнього боргу, фшансування дефiцитiв плaтiжного та торговельного баланав. Фор-мування, у тому числ^ завдяки позикам МВФ, валютних резервiв НБУ повинно було пщтримати стaбiльнiсть нaцiонaльноТ валюти, успiшно провести грошову реформу, ввести з часом повну конвертованють гривнi за поточними опера^ями.
Мiжнaродним валютним фондом були розроблен нaступнi етапи та програми кредитування УкраТни.
Перший етап (1994-1995 рр.). У цей перюд УкраТн було надано фiнaнсову допомогу у виглядi системноТ трaнсформaцiйноТ позики для пщтримки плaтiжного балансу УкраТни.
Другий етап (1995-1998 рр.). УкраТна отримала вщ МВФ кредити на загальну суму 1935 млн. дол. США за трьома рiчними програми "Стенд-бай". Головною метою цих кредитв була пщтримка курсу нацюнальноТ валюти i фшансування дефiциту плaтiжного балансу УкраТни.
Третш етап (1998-2002 рр.). Впровадження Програми розширеного фiнaнсувaння, яка передбачае надан-ня УкрaТнi кредиту на загальну суму 2,6 млрд. дол. США У рамках Програми УкраТна отримала 1193,0 млн. СПЗ, яга були спрямован на поповнення валютних резервiв Нацюнального банку УкраТни.
Четвертий етап (2002-2008 рр.). Наприганц 2002 р. Кабшет Мiнiстрiв УкраТни серед прийнятних форм по-дальшого ствробпшицтва УкраТни з МВФ на безкредит-нiй основi обрав програму "попереджувальний стенд-бай" з метою здшснення переходу до добре функцю-нуючоТ ринковоТ економiки iз ефективною системою со^ального захисту, пiдтримкa динaмiчних темтв еко-номiчного зростання та збереження мaкроекономiчноТ стaбiльностi. Укладення угоди мiж УкраТною та МВФ строком на 12 мюя^в фактично надавало можливють отримання вiд МВФ зарезервованого кредиту у випадку попршення ситуацп з платжним балансом або валют-ними резервами краТни. Проте в бтьшост трaншi пiшли на те, щоб пщтримати вп"чизняы комерцiйнi банки, а не в реальний сектор економки. Наслщки такого витра-чання трaншiв призвели до того, що валовий зовшшшй борг вирiс, зате зовшшшй борг комерцшних бaнкiв зме-ншився. Цi засоби врятували УкраТну вщ дефолту i ба-гато бангав вiд банкрутства. "Рятування" бaнкiвського сектора практично шчого не дало реальному сектору економки. В перiод 2002-2007 рогав гривня характери-зувалася вщносною стaбiльнiстю. В 2002 роцi курс нацюнальноТ грошовоТ одиницi пщвищився i становив 5,334 грн. порiвняно iз 2001 роком. В 2003 роц вaртiсть гривнi впала на 1,04 п. вщносно 2002 р., що в грошовому вирaзi вщповщно становило 5,346 грн. вщносно 5,334 грн. за долар США. В 2004-2007 роках вартють нацюнальноТ грошовоТ одиниц по вщношенню до дола-ра зросла. Зростання вартост почалось з 2004 року, коли гривня посилила своТ позицп: залишалась майже на одному рiвнi. В грошовому вирaзi вiдповiдно: у 2004 р. 1-н долар США дорiвнювaв 5,324 грн.; у 2005 р. - 5,105 грн., у 2006 р. - 5,037 грн., у 2007 р. - 5,031 грн. За перюд з 2002 до 2007 року курс гривш по вщношенню до долара США змшився, але змши були незначш, цей перюд вщ-значаеться вщносною стабтьнютю гривш [22].
Валовий зовшшшй борг УкраТни зрю у 2005-2008 рр. бтьше шж утричi (з 30,6 до понад 100 млрд. дол. США). При цьому нaйвищi темпи приросту були характерш для зовшшшх борпв бангав, яга за даний перюд зросли в 14 рaзiв. Це призвело до докоршноТ змши структури
зовншнього боргу УкраТни: якщо у 2005 р. на уряд припадало 36,6% сукупного державного боргу УкраТни, то на початок жовтня 2008 р. - лише 13,8%. Водночас зо-вншня заборгованють бангав за цей перюд зросла з 8,7 до 41,1%, що разом iз заборгованютю корпоративного бiзнесу становило 81,4% загального зовншнього боргу УкраТни, у 2,2 рази перевищивши обсяги офщшних валютних резервiв УкраТни. Вартють зовншнього боргу УкраТни, який пщлягав виплат протягом року, оцшюва-вся приблизно в 40 млрд. дол. США за валютних резе-рвiв, що не перевищували 35 млрд. дол. США. Процес формування зовншнього боргу в УкраТш характеризуемся порушенням базового критерю гарантування зо-внiшньоТ платоспроможност - необхiдностi прив'язки темпiв зростання зовшшшх позик до нарощування вар-тюних обсягiв експорту товaрiв i послуг. У 2007-2008 рр. темпи зростання кредитування фiзичних осiб утричi перевищували темпи зростання кредитування юридич-них осiб (у 2005 р. у 1,5 рази). Частка кредитування фiзичних оаб за перiод 2005-2008 рр. зросла бтьше шж удвiчi, перевищувала 37% загального обсягу кредитних вкладень. За перiод 2007-2008 рр. тотечне кредитування в УкраТш зростало темпами, що майже втричi випере-джали темпи зростання кредитування економки [17].
На четвертому етап вiдбулося тривале вiдстaвaння темпiв приросту ВВП вiд зростання доходiв населення. У 2003-2007 рр. номшальш доходи громадян краТни зросли в 4,2 рази, а реальш у 2,1 рази, тодi як реальний ВВП - лише в 1,4 рази.
П'ятий етап (2008-2013 рр.). На даному етат графк вибiрки коштв УкраТною був розрахований на два роки iз загальним обсягом фшансування близько 16,4 млрд. дол. США. Псля погодження пaрaметрiв програми 3 млрд. СПЗ були в термшовому порядку зараховаш до золотовалют-них резервiв Нaцiонaльного банку УкраТни. В рамках ^еТ програми "Стенд-бай" УкраТна отримала три трaншi загальним обсягом 7 млрд. СПЗ (10,6 млрд. дол. США).
Частина другого траншу у розмiрi 1,5 млрд. долaрiв США та третш транш у повному обсязi були спрямоваш безпосередньо до Державного бюджету УкраТни. На цьому етат грошi видтялися пщ умови проведення економiчних реформ, зокрема, пенсшноТ, грошово-кредитноТ та бюджетно-фшансовоТ. Частина коштiв була витрачена на поповнення валютних резервiв НБУ, а шша частина - на проведення реформ, зокрема [6]:
• пщвищено цши на газ для населення;
• прийнято новий Податковий кодекс;
• проведено змши в Пенсшному законодавст^ (збтьшення пенсшного вiку).
Шостий етап (з 2014 р.). Ухвалена програма на отримання кредиту у розмiрi 17,01 млрд. дол. США впродовж наступних двох рогав. Але у 2015 р. ця програма була припинена, а впроваджена нова, яка передбачае меха-шзм розширеного фшансування i буде розрахована на чотири роки [4]. Програма була затверджена для пщтримки економiчноТ стаб^зацп в краТш i визначае широк i глибога економiчнi реформи, спрямовaнi на вiдновлення стшкого зростання в середньостроковому перiодi та пщ-вищення рiвня життя громадян краТни [18].
Загальний обсяг затвердженоТ суми та фактично ви-даних кредилв Мiжнaродним Валютним Фондом для УкраТни за весь перюд Тх ствпращ розрахований на основi даних офщмних сaйтiв оргaнiзaцiй, наведено у табл. 1.
Таблиця 1. Обсяги кредитування УкраТни Мiжнародним валютним фондом
Перюд Сума затверджена млн. СПЗ Сума видана млн. СПЗ
1995-1996 рр. 997,3 538,65
1996-1997 рр. 598,2 598,2
1997-1998 рр. 398,92 181,33
1998-2002 рр. 1919,95 1193
2004-2005 рр. 411,6 0
2008-2010 рр. 11000 4000
2010-2012 рр. 10000 2250
2014-2016 рр. 10976 3014,7
2015-2018 рр. 12348 3546
Джерело: складено автором на основi даних [8] та [17]
У лютому 2015 року Рада директор1в МВФ прийняла чотирир1чну програму розширеного фшансування, де було досягнуто згоди щодо надання кредиту у розм1р1 12,348 млрд. СПЗ або 17,5 млрд. дол., що скпадае 900% квоти УкраТни в МВФ. Ця програма замшила кре-дитну програми "Stand-by", яка була затверджена 30 кв1тня 2014 року. Програма розширеного фшансу-вання повинна сприяти стаб1л1заци економки УкраТни та закласти п1двалини для вщновлення ТТ зростання. УкраТна вже отримала перш1 два транш! в рамках EFF на загальну суму 6.7 млрд. дол. США. Перший транш на суму $5 млрд. було надано у березы 2015 року i спрямовано на нагальн бюджеты потреби та на вщновлення золотовалютних резервiв Нацюнального банку. Зокрема, надання цього траншу дозволило одразу збь льшити резерви вдв!ч! (з близько 5 до майже 10 млрд. дол. США). 1.7 млрд. дол. США другого траншу, як! були перерахован у серпн 2015 року, повнютю пшли на
В табл. 2 зазначено, що протягом наступних п'яти роюв УкраТна повинна виплатити МВФ 4 862,75 млрд. СПЗ. У 2016 роц! основний борг не пщлягае погашенню, а будуть виплачуватися ттьки вщсотки. Це може поле-гшити боргове навантаження краТни у кризовий перюд.
Джерело: розраховано автором на основi [20].
Тобто, за перюд 2010-2014 рр. МБРР надав креди-т1в в економ1ку УкраТни в сум1 1432,0 млн. дол. США. Але протягом 2012-2013 рр. МБРР не затвердив жод-ного кредитного проекту для УкраТни. У 2014 р. затверджена сума кредит1в становила 1082 млн. дол. США.
Отже, МБРР е потужним кредитором УкраТни. Сп1в-роб1тництво з банком здмснюеться на основ! прийнятоТ у лютому 2012 р. "Стратеги партнерства з УкраТною" на 2012-2016 рр. Дана стратепя спрямована на допомогу Уряду УкраТни в досягненн стратепчних прюритет1в розвитку краТни, включаючи стале економ1чне зростання та пщвищення р1вня конкурентоспроможност1 нацю-нальноТ економки.
Пр1оритетн1 напрямки сп1вроб1тництва МБРР з УкраТною мютяться у вщповщних Стратег1ях допомоги групи Св1тового банку УкраТы - серед середньострокових
поповнення резерв1в НБУ, що допомогло посилити ста-б1льн1сть на валютному ринку краТни.
Вщсоткова ставка по кредиту EFF складае 3.05% р1ч-них. Для пор1вняння, середня ставка за кредитами, як1 активно залучала УкраТна впродовж 2010-2013 рок1в, складала в середньому близько 8%. Даний кредит нада-еться на 10 рок1в, перш1 п'ять з половиною рогав складае п1льговий пер1од. Виплати по кредиту повинн в1дбуватися щоквартально. Мехаызм Розширеного Ф1нансування по-кликаний пщвищити р1вень резерв1в Нац1онального банку УкраТни, запоб1гти в1дтоку кап1талу, посилити заходи, при-йнят1 Урядом для стаб1л1зацп плат1жного балансу краТни, та допомогти УкраТн1 подолати структурн1 проблеми в ТТ економЩ1 завдяки проведенню назртих реформ [14].
Необх1дно зазначити, що вщ пост1йного взяття кре-дит1в суттево зб1льшуеться зовн1шня заборгован1сть. В табл. 2 представлен! прогнозован виплати до МВФ протягом 2015-2019 роюв.
Одним !з нaйбiльших кредиторiв УкраТни е Мiжнaро-дний банк реконструкцп й розвитку. Загальний обсяг креди^в, наданих МБРР для УкраТни впродовж 20102014 рр., зображено в табл. 3.
програмах, що визначають обсяг, структуру, загальн принципи д!яльност цiеТ оргaнiзaцiТ в УкрaТнi та затвер-джуються Радою директорiв Свппвого банку. Остання Стрaтегiя партнерства з УкраТною на перюд 20122016 рр. була ухвалена 16 лютого 2012 р. Радою вико-навчих директорiв Св!тового банку. Стрaтегiя передба-чае програму iнвестицiйного кредитування на р!вш 500 млн. дол. США щор!чно. Очiкyеться, що Мiжнaрод-на фшансова корпорaцiя (IFC) з власних джерел нада-ватиме кредити в сум! до 400 млн. дол. США на рк [22]. Стратепею також передбачено аналп"ичш, консульта-цмш послуги та технiчнa допомога. Допомога сконцент-рована зараз в двох напрямках:
1. Полтшення державних послуг та системи держа-вних фшанав. Зусилля Банку спрямовaнi на виправ-лення ситyaцiТ у трьох основних сферах: вщповщальне
Таблиця 2. Прогнозоваш виплати до МВФ протягом 2015-2019 pp., млн. СПЗ
2015 2016 2017 2018 2019 Всього
Основний борг млн. СПЗ 687,50 0 628,83 1486,34 1153,00 4409,18
Обслуговування млн. СПЗ 87,39 117,77 115,19 88,72 44,50 453,57
Всього 774,89 117,77 744,03 1575,06 1197,50 4862,75
Джерело: офщшний сайт Мiжнaродного валютного фонду [18].
Таблиця 3. Обсяги кредилв для УкраТни вщ МБРР у 2010-2014 рр., млн. дол. США
Назва МФО Роки Всього
2010 2011 2012 2013 2014
МБРР - 350,0 - - 1082,0 1432,0
i збалансоване фiскальне управлшня; ефективне на-дання послуг у секторах охорони здоров'я i осв™ та niдвищення адресностi державних видатшв на со^аль-ну допомогу; надання комунальних послуг (водопоста-чання, теплопостачання).
2. Полтшення бiзнес-клiмату, що дозволить розбло-кувати економiчний nотенцiал УкраТни. Нова стратегiя сфокусована на: полтшенш бiзнес-клiмату як для в^-чизняних, так i закордонних iнвесторiв; полтшенш н фраструктури, що дасть змогу зменшити вартiсть ве-дення пщприемницькоТ дiяльностi; формуваннi вщповь дноТ стратепчноТ nолiтики розвитку стьськогосподарсь-кого сектора i залученнi до нього приватних швестицм, що дасть УкраТш змогу скористатися вигодами вщ зна-чного мiжнародного попиту на харчовi та стьськогоспо-дарськi продукти [21].
Ще одним потужним кредитором УкраТни е Свiтовий банк. Вiн вiдiграе важливу роль у наданнi фшансовоТ та
техшчноТ допомоги УкраТш при цтюному та системному переходi до ринковоТ економiки, починаючи з 4aciB вступу нашоТ держави до цieТ шституцп у 1992 р. niсля прийняття закону УкраТни " Про вступ УкраТни до МВФ, МБРР, МФК, МАРБА, МАР, БАГ1" [5, 17]. Ствробп-ницт-во 3i Свiтовим банком е одним i3 дieвих механiзмiв, що допомагае УкраТш впроваджувати структуры реформи та залучати пiльговi кредиты ресурси в ТТ економiку [19]. Також проекти Свiтового Банку реалiзуються у со^аль-ному, фiнансовому транспортному та державному секторах, електроенергетищ мунщипальшй iнфраструктурi та агропромисловому комплеш. Упродовж 19942014 рр. Свтовий банк затвердив для УкраТни 26 позик загальним обсягом 6399,85 млрд. дол. США [20].
В 2014 роц в структурi проектного портфелю СБ одне з чтьних мюць посщав транспорт (рис. 1).
Рис 1. Структура проектного портфеля CBiTOBoro банку в YKpaiHi у 2014 р.
Джерело: офщшний сайт НБУ [19].
У 2014 роц портфель проек^в Свтового банку в УкраТш складався з 12 iнвестицiйних проек^в, сума позик за якими складае близько 3,24 млрд. дол. США.
У таблиц 4 представлено загальний обсяг позико-вих кош^в наданих Свiтовим банком у 2010-2014 роках.
Таблиця 4. Суми наданих Групою Св^ового банку позикових коштiв упродовж 2010-2014 pокiв, млрд. дол. США
Показник 2010 2011 2012 2013 2014
Загалом 58.8 43.0 35.6 31.5 37.1
У тому чи^ надано УкраТнi 0.46 0.20 0.15 0.46 1,38
Юлькють проeктiв для УкраТни 2 1 1 3 4
Джерело: офщшний сайт НБУ [19]
З табл. 4 видно, що вщбуваеться зростання обсяпв наданих креди^в у 2014 в nорiвняннi з попередшми роками. Стрiмке зростання вiдбулося i в 2015 р. Це, насам-перед, пов'язано iз економiчною кризою в УкраТш, а також необхiднiстю провадження глибинних структурних реформ. Порiвнюючи 2014 р. iз 2011 роком, можна поба-чити активiзацiю сniвnрацi УкраТни та СБ, що демонстру-еться тим, що обсяг наданих креди^в зрю у 3 рази. Од-нак збтьшення обсягiв кредитування свщчить також про збiльшення боргового навантаження на Украшу.
У 2014 роц СБ схвалив 4 нових проекти допомоги на загальну суму 3,7 млрд. дол. на пщтримку бюджету розвитку мюькоТ шфраструктури та модершза^ю систем со^ального захисту й охорони здоров'я.
Отримання креди^в вщ мiжнародних фiнансових ор-ганiзацiй мае значний позитивний ефект для економки краТни. Вони сприяють збалансуванню пла^жного ба-
лансу, пiдтримцi курсу нацюнальноТ валюти, поповнен-ню валютних pe3epBiB, а також стимулюванню та здмс-HeHHi iнвeстицiй в eкономiку, пщвищенш конкурентосп-роможностi пiдприeмств та зростанню суспiльного доб-робуту насeлeння.
Потрiбно вiдмiтити й iснування нeдолiкiв ствпращ якi виникають niд час розвитку крeдитних вiдносин. По-neршe, цe високe борговe навантажeння, по-другe, три-вала стагнацiя рeального сeктора eкономiки в умовах вiдсутностi дieвих рeформ, вiдтак знижeння можливостeй залучати ^дитш рeсурси, по-трeтe, низькi сувeрeннi крeдитнi рeйтинги, що визначають рiвeнь ризику, а вщ-повiдно до цього i умови надання крeдитiв. Також важли-вими нeдолiками, яких потрiбно позбавитися е нeрiвно-мiрний графк погашeння крeдитiв вiд МФО, що впливае на нeрiвномiрнe борговe навантажeння у рiзнi пeрiоди часу та умови, за якими надаються крeдити вiд мiжнаро-
дних фшансових органiзацiй. ^м того, важливим е не-допущення неефективного використання коштiв, викори-стання кош^в не за призначенням та неможливють реа-лiзацií проектiв пюля припинення фiнансування.
Необхщно зазначити, що у будь-якш краíнi, як для держави, так i для пщприемства найбiльш вигiдним фiнансовим ресурсом для реалiзацií проектiв е креди-тування на внутршньому ринку. Так як держава, як позичальник на внутршньому ринку виступае суб'ек-том, що самостшно формуе умови надання креди^в, íх обсяги та строки погашення. На зовнiшньому ринку фiнансових ресурав держава повинна приймати умови кредиторiв. Цша на такi кредити залежить вщ кредитного рейтингу держави. Чим нижче рейтинг, тим бтьше ризик i вiдповiдно вища ставка по кредитам. Проблема державного боргу в умовах економiчноí кризи, що склалася в Укра1ы е дуже актуальною. Вщ-повiдно до 18 статт Бюджетного кодексу Украши: за-гальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу не може перевищувати 60% рiчного номшального валового внутршнього продукту [1].
Серед основних недолив спiвробiтництва з МБРР часто наголошують на непрозорост системи вiдбору креди-тних проеклв (переважно на основi "мУстерського лобю-вання", а не вiдкритого тендеру або обговорення) та вщсу-тност реально! оцiнки ефективностi реалiзацií проеклв [23]. Так, наприклад, в 2011 роц Рахункова палата вияви-ла порушення (зловживання) по кожному iз проектiв, ос-новними з яких стали: неякюна пiдготовка документации проблеми органiзацiйного характеру, що несвоечасно усу-валися, недолiки в плануваны та звiтуваннi про стан впро-вадження Проекту, а також неналежний рiвень контролю за його виконанням на вах стaдiях реалiзацií.
Увагу економю^в привертають до себе вимоги МВФ щодо зaходiв, якi повинна виконати Украша для одер-жання траншу. Найбтьшого резонансу викликали соць aльнi вимоги: пiдвищення пенсiйного вку для громадян, пiдвищення цiни на газ для населення, упорядкування птьг тощо. МВФ мае право вимагати вщ краши-
Джерело: Складено автором на 0CH0Bi даних [13].
У листопад! 2015 року Агентство Moody's пщвищило урядовий рейтинг ем!тента Украши до рвня "Caa3" з переддефолтного рюня "Са". Отже, прогноз рейтингу був змшений з негативного на стабтьний. Хоча, потр!б-но вщмп"ити, що агентство залишило рейтинг на р1вн1 "Са" за урядовими обл!гац!ями у 3 млрд. дол., виплата яких мае вщбутися у груднi 2015 року.
Серед причин, як вплинули на пщвищення рейтин-гiв Moody's видiляе врегулювання ситуацií iз реструкту-ризацiею приватних евробондiв у 15 млрд. дол., випу-щених пiд гарантií уряду, а також прогрес у полiтичних та економiчних реформах у рамках програми Мiжнаро-
позичальника усунення тих чи шших фiнaнсових проблем в економщк
З початку 2015 року вщбулося деяке зменшення за-гального обсягу державного боргу, приведеного в еквь валент iноземноí валюти. Якщо за показниками 1 ачня 2015року сукупний обсяг зaборговaностi Украши перед внутршыми i зовнiшнiми кредиторами складав 69,81 млрд.дол. США, то державний i гарантований державою борг станом на 30 вересня 2015 року стано-вив 1 521,378 млрд. гривень або 70,671 млрд. долaрiв (на 31 серпня - 1 494,891 млрд. гривень або 70,562 млрд. долaрiв). Гарантований державою борг на 30 вересня 2015 року становив 262,055 млрд. гривень або 12,173 млрд. долaрiв (260,762 млрд. гривень або 12,309 млрд. долaрiв на 31 серпня) [12]. А станом на вересень 2015 р. величина державного боргу досягла критичного рiвня у 90% ВВП [10].
Зменшення заборгованост було одним iз пунк^в Меморандуму про взаеморозумшня мiж МВФ та Украиною. Одыею з умов було те, що Украша домовиться з кредиторами про реструктуризацю борпв. Вщповщно до чинно! чотирирiчноí програми розширеного фшансу-вання ЕРГ iз МВФ, реструктуризaцiя мае забезпечити досягнення Украшою трьох цiлей: економп на зовышых платежах за боргами держави, гарантованих державою, i суб'екпв держсектора на суму приблизно 15,3 млрд. долaрiв за перiод реaлiзaцií програми МВФ; забезпечення до 2020 р. стввщношення державний борг/ВВП на рiвнi не вище за 71% ВВП; пщтримки зага-льних потреб у фшансуваны бюджету за борговими опера^ями у середньому на рiвнi 10% ВВП (максимум 12% ВВП нарк) в 2019-2025 рр. [16].
Важливу роль також вiдiгрaють суверены кредиты рейтинги провщних агентств свпу Вiд оцiнки платоспро-можностi краши погашати влaснi борги залежить бажан-ня iноземних кредиторiв вступати з нею у кредиты вщно-сини, не побоюючись за втрату власних кош^в. У табли-цi 5 представлено кредитний рейтинг Украши, опублко-ваний провщними рейтинговими агентствами свпу
дного валютного фонду. Позитивним фактором Moody's також називае заходи по боротьбi з коруп^ею та вщми-ванням грошей, що визнав у тому чи^ СБРР [15].
Необхщысть переосмислення перспектив сывроб^-ництва з МФО була визначена розпорядженням Кабше-ту Мнст^в Украши "Про схвалення Концепци плану-вання, залучення, ефективного використання та моы-торингу мiжнародноí технiчноí допомоги i сывробпшиц-тва з мiжнародними фiнансовими органiзацiями" вщ 20 жовтня 2011 року [11].
Реалiзацiя Украшою програм з МВФ е одним з важ-ливих фаюг^в формування ii iнвестицiйного шмату,
Таблиця 5. Кредиты рейтинги боргових зобов'язань Украши станом на 19 жовтня 2015
Рейтингове агентство Рейтинг боргових зобов'язань в шоземнш валют Рейтинг боргових зобов'язань в нацюнальнш валют Прогноз
Довгостроковi зобов'язання Короткостроковi зобов'язання Довгостроковi зобов'язання Короткостроковi зобов'язання
"Fitch Ratinqs" (Fitch) RD RD ССС -
"Standard & Poor's" (S&P) В- В В- В Стабiльний
"Rating and Investment Information, Inc." (R&I) СС - - - Перегляд з можливим пониженням
"Moody's Investors Service" (Moody's) Са - Са - Негативний
зростання довiри до макрофшансово''' стабiльностi еко-номк [7]. Укра'1'Hi необхiдно пiдвищити контроль за ц-льовим використанням pecypciB, сприяти пщвищенню iнвестицiйноï привабливостi та кредитоспроможностi вГтчизняних пiдприeмств, диференцiювати джерела фь нансових кошта за рахунок розширення ринково''' скла-дово'''. За допомогою такого мехашзму можливо поглиби-ти участь кражи на свiтових фiнансових ринках та змен-шити залежнiсть економки Укра'ни вiд ресyрсiв МВФ.
Надалi продовження спiвпрацi Укра'ни з МВФ може принести користь нацюнальшй економiцi кражи, але при цьому присутн й деякi небезпеки, а саме: загроза фжансовш системi безпеки держави, перетворення фжансово''' системи Укра'ни на валюто залежну систему вщ позик, значне зростання державного боргу та ¡н.
Щодо перспектив ствробпжицтва з Мiжнародним Валютним Фондом, то у сферi стабiлiзацiï валютних рингав першочерговими заходами е [11]:
• усунення дисбаланав, пов'язаних зi збтьшенням гнyчкостi обмiнного курсу до ринково''' ситуацп;
• проведення регулярних валютних ¡нтервенцш у формi аyкцiонiв;
• пщвищення процентних ставок, що вщГграють роль iнстрyмента монетарной' полiтики, зокрема ставок рефжансування;
• запровадження прозорост операцiй iз рефжан-сування та припинення прийому як заставного забезпе-чення власних акцш банкiв;
• скасування податку в пенсмних фонд на валюты операцп тощо.
У сферi полiтики та структурних реформ важливим було б [11]:
• прийняття Нацiональним банком Укра'ни норма-тивних докyментiв щодо запровадження гнучкого об-мiнного валютного курсу гривн до провiдних валют;
• ухвалення законодавчих та нормативних документа щодо виршення питань проблемних бангав та надання фжансово''' пiдтримки бангавським установам шляхом рефiнансyвання на основi принципiв рiвностi та прозоростi;
• своечасне проведення дiагностики проблемних бангав;
• розширення, вiдповiдно до мiжнародноï практики, обсягiв регулярного висвтлення для громадськостi й ринкiв деталiзованоï фiнансовоï iнформацiï про функць онування бангавсько' системи, засновникiв i акцiонерiв банкiв, якi мають вагому частку, принципи роботи, кре-дитну й депозитну полiтикy, доходи тощо.
В Укра'ни немае iншого вибору, окрiм як провести стрyктyрнi реформи, але, на жаль, з багатьох причин без зовншнього тиску МВФ уряд та парламент навряд чи зможуть провести реформи на до, а не на паперк
На сьогодн Укра'на зможе отримати максимальний соцiально-економiчний ефект вiд спiвпрацi з Свплвим Банком на наступних засадах:
1) основним принципом ствробтництва мае стати максимальна вщповщнють форм та способiв надання допомоги Банку потребам економiчного та соцiального розвитку Укра'ни;
2) ствпраця мае бути зорiентована на створення по-тужно' у полiтичномy, економiчномy та фiнансовомy план держави. Тобто, вона повинна забезпечувати економь чне зростання, що пщтверджуватиметься якiсними змь нами важливих соцiально-економiчних показникiв;
3) рiшення про залучення позикових кошта СвГтово-го банку слщ приймати на основi ретельного аналiзy порiвняльних переваг запозичення у Банку щодо фь нансування з ¡нших джерел на основi чгтко встановле-них критерпв i ттьки за умови неможливостi видiлення
кошта з державного бюджету, комерцшного кредиту-вання або надання приватних гарантш;
4) залучення кошта Свппвого банку може здмснюва-тися ттьки за умови забезпечення 'х ефективного i пов-ного використання та отримання вщповщних виграшiв, яга будуть реальними джерелами погашення борпв;
5) диверсифка^я механiзмiв спiвпрацi зГ Свплвим банком як один з ключових принципа передбачае не-обхщнють урГзномаштнення тих мехашзмв i використання в кожному конкретному випадку найбтьш оптимального з них, що дозволить з найбтьшою вщдачею використовувати ¡снуючГ можливост ствпращ
6) характер, обсяги i форми ствпрац не повинш негативно впливати на нацюнальну економГчну безпеку, а тому рюень заборгованост мае бути лГмГтованим з метою недопущення боргово' залежност нашо' кражи [9].
Необхщним шляхом до пщвищення ефективност залучення та використання ресурса Банку, особливо в нишшшх складних умовах, мае стати розробка та впро-вадження дГево' системи пщготовки та управлжня запо-зиченнями. Базою тако' стратеги повинш стати серед-ньо- та довгостроковГ державы програми соцГально-економГчного розвитку Укра'ни.
Значний акцент у подальших вщносинах зГ СвГтовим банком мае ^рунтуватися на посиленн ролГ та вщповь дальност укра'нсько' сторони. Зокрема, необхщно вщ-мГтити, що вона повинна брати активншу участь в ¡нГ-цюванш проекта, а не чекати на пропозицп, що надй дуть вщ СБ. Укра'ш необхщно пщвищити й закрГпити вщповщальнють мжютерств та ¡нших державних орга-шв, на яга покладаються функци з пщготовки та реаль зацп того чи ¡ншого проекту.
Висновки. Отже, спюпраця з мГжнародними фжан-совими ¡нститутами мае велике значення для реформу-вання економки Укра'ни. Ниншня складна соцГально-економГчна ситуацГя змушуе нашу кражу звертатися за позиками. Щодо подальшого ствробпжицтва, то партнерство е досить важливим, а вщмова в наданн кошта згубно вплине на стабтьнють укра'нсько' економки. СпГвпраця Укра'ни з МФ1 сприяе полГпшенню макрофЫа-нсових показнигав, формуванню конкурентного ринкового середовища, стабтЬаци нацюнально''' грошово' одиницГ, активГзацп ¡нвестицмного процесу та розвитку приватного пщприемництва. Необхщно пам'ятати, що залучен додатковГ кошти вщ даних оргашзацм спрямовуються на подолання певних проблем в економЩГ держави. Укра''ш вкрай необхщно придивитися до власного стану економь ки та до ситуацп, яка склалася в соцГальнГй сферГ.
Також не потрГбно забувати, що доки Укра'на знахо-дитиметься залежною вщ кредитування МФО, доти ¡сну-ватимуть загрози фГнансовГй безпецГ держави, значно зростатиме державний борг та загроза суверештету держави. Однак, для забезпечення подальшого спюробь тництва Укра'ни з мГжнародними ¡нститутами необхГдне, в першу чергу, активне втручання держави в стимулю-вання, заохочення спГвробГтництва з ¡ноземними партнерами. Незважаючи на прогресивш кроки Укра'ни на шляху спюробп"ництва з мГжнародними фшансовими органГ-зацГями, ¡снують значнГ перепони, тага як: недосконалють законодавства та його невщповщнють мГжнародним нормам, систематичне невиконання нашою кра'ною зобо-в'язань по мГжнародних програмах спюпрацГ через припинення фГнансування проекта зГ свого боку, нецГльове використання наданих кошта. Але незважаючи на те, що наслщки спвробп"ництва з даними ¡нститутами е досить неоднозначними, економнний стан кра'ни змушуе ïï звертатися до фГнансових оргашзацм за ресурсами.
Перспективи подальших дослщжень у цьому напрямi. СпГвробГтництво з мГжнародними фГнансовими ¡нститутами повинне виткати з економГчного розвитку кра'ни, враховувати внутршш та зовнГшнГ фактори, ба-
зуватися на попередньому досвщк Удосконалення та змщнення спiвробiтництвa з мiжнaродними фшансови-ми оргaнiзaцiями мае бути важливою складовою еко-номiчноí полiтики держави.
Дискусiя. На сучасному етап дискусiйними питан-нями залишаються шляхи вдосконалення ствробпшиц-тва Украши з мiжнaродними iнститутaми та полтшення зaконодaвчоí бази. Неоднозначними е оцшки щодо перспектив спiвробiтництвa з даними оргаыза^ями та ни-ншым використанням ресурсiв, отриманих вiд них. На-приклад, на думку деяких науков^в, кредити МНжнарод-ного Валютного Фонду створюють швидше довгостро-кову залежнють, нiж надають допомогу в короткостро-ковому перiодi. Але згщно зi статусом Фонду, його кредити повинн мати короткострокових характер. З одного боку, кошти фшансових шститулв дають позитивнi за-гaльноекономiчнi результати, а з iншого - зростае бор-гове навантаження краши.
Список використаних джерел
1. Бюджетний кодекс Украши/ [Ел. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-17.
2. Постанова Каб1нету Мшютр1в Украши "Про стратегю сп1вроб1тництва з м1жнародними ф1нансовими орган1зац1ями на 20062008 роки" вщ 20.06.2006 р. № 844. - Режим доступу: www.uapravo. net/data/base07/ukr07981.htm
3. Закон Украши "Про вступ Украши до М1жнародного валютного фонду, М1жнародного банку реконструкцп та розвитку, МПжнародно! фiнaнсовоТ корпорацп, МiжнaродноТ асоц1ацп розвитку та Багатосторон-нього агентства по гарант1ях 1нвестиц1й // Вщомост Верховно! Ради Украши. - 1992. - № 33. - С. 474.
4. Базилюк Я.Б. Прюритетш напрями пщвищення результатив-ност1 сп1вроб1тництва Украши з м1жнародними ф1нансовими оргашза-ц1ями / Я.Б. Базилюк // Ф1нанси Украши. - 2014. - № 1. - С. 54-66.
5. Козюк В.В. Експанс1я кредиту в систем! макроф1нансових дисбаланЫв / В.В. Козюк // Фшанси Украши. -2010. - №1. - С.54-65.
6. ваницька О.М. Вплив транш1в МВФ на економку Украши / [О.М. 1ваницька, Г.Ю. Невгад, 1.М. Балкова] // Науковий вюник 1нституту м1жнародних в1дносин НАУ. Сер1я "Економ1ка, право, полтэлопя, туризм". - 2014. - № 4. - С. 14-17.
7. М/'рошниченко Ю.В. Кредитна залежнють укрaТнськоТ економки вщ МВФ / Ю.В. М1рошниченко // Академ1чний огляд. - 2012. - №1. -С. 150-156.
8. Петрик О. А., Батковський В. Ф1нансов1 програми МВФ для надання фiнaнсовоТ допомоги крашам/ Петрик О., Батковський В. // Вюник НБУ - 2014. - №6.
9. Плотнков О. В. Проблеми оптим1зацп взаемовщносин Украши з м1жнародними ф1нансовими орган1зац1ями / О. В. Плотн1ков // Актуа-льн1 проблеми м1жнародних вщносин: [зб. наук. праць]; Кивський нацю-
нальний унiверситет ÍMeHÍ Тараса Шевченка; 1нститут мiжнародних вiдносин. - 2004. - Вип. 46. - Ч. I. - С. 21-25.
10. Державний борг УкраТни: оцшка ризиш. Нова Укра'ша. 1нститут стратегiчних дослщжень // - Режим доступу: http://newukraineinstitute.org/ new/572.
11. 1нформацшна довiдка щодо юторп спiвробiтництва з Мiжнародним валютним фондом вiд 23.05.2011 // - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish /article?art_id=293456&catid=54623.
12. 1нтернет портал i телевiзiйний канал Еспресо TV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://espreso.tv/news/2015/11/02/derzhborg_ ukrayiny_v_veresni_zrist_do_70_7_mlrd.
13. Кредитний рейтинг держаних цшних паперiв. ОфЩшний сайт Мiнiстерства фiнансiв УкраТни. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/news/view/kredytnyi-reitynh-derzhanykh-tsinnykh-paperiv?category=borg.
14. Мехашзм розширеного фшансування. Офiцiйний сайт Мiнiстерства фiнансiв УкраТни. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/news/mizhnarodne-spivrobitnictvo/mehanizm-rozshirenogo-kredituvannja.
15. Мiжнародне рейтингове агентство Moody's пщвищило урядовий рейтинг емггента УкраТни. Офрйний сайт Публiцист / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://publicist.in.ua/9535-mzhnarodne-reytingove-agentstvo-moodys-pdvischilo-uryadoviy-reyting-emtenta-ukrayini.html.
16. ОфЩмний сайт iнформацiйного агентства Дзеркало тижня / [Ел. ресурс]. - Режим доступу: http://dt.ua.
17. Офiцiйний сайт Мшютерства Фiнансiв УкраТни. / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.
18. ОфЩмний сайт мiжнародного Валютного фонду / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.imf.org/external/index.htm
19. Офцйний сайт Национального банку УкраТни / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/index.
20. ОфЩмний сайт Свтэвого банку / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.worldbank.org.
21. Партнерство Свтэвий банк - Украша Огляд програм в кран [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.worldbank.org/ content/dam/Worldbank/document/ Ukraine-Snapshot-ukr.pdf
22. Платонов Д. Н. Кредитная ломка: нужны ли Украине транши МВФ, чтобы спастись от голодного об морока / Д. Н. Платонов // Аргументы и факты. - 2012. - № 36 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.aif.ua/money/ economy/964640.
23. Украша та Свтэвий банк: досвщ та перспективи сшвпрацк Матерiали круглого столу. Нацюнальний шститут стратепчних дослщжень при президенте^ УкраТни. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/ articles/1584/.
24. Garcia G.G.H. (2013). International Monetary Fund, Handbook of Safeguarding Global Financial Stability: Political, Social, Cultural, and Economic Theories and Models, Issue 4, pp. 419-434. DOI: http://dx.doi:10.1016/B978-0-12-397875-2.00033-7
25. Coppola Damon P. (2011). Multilateral Organizations and International Financial Institutions, Introduction to International Disaster Management, Issue 2, pp. 549-639. DOI: http://dx.doi:10.1016/B978-0-12-382174-4.00010-0
Надшшла до редакцп 16.11.15
С. Мицюк, канд. экон. наук, старший научный сотрудник
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина, В. Мегей, экономист
Киевский национальный торгово-экономический университет, Киев, Украина
СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ СОТРУДНИЧЕСТВА УКРАИНЫ С МЕЖДУНАРОДНЫМИ ФИНАНСОВЫМИ ОРГАНИЗАЦИЯМИ
В статье охарактеризовано современное состояние отношений между Украиной, Международным валютным фондом, Всемирным банком реконструкции и развития и сделано анализ тенденций развития сотрудничества с этими МФИ. Раскрыто проблемы в кредитовании, предложено меры по последующему усовершенствованию отношений с данными организациями.
Ключевые слова: международные финансовые институты, транш, стратегия сотрудничества Украины с международными финансовыми организациями.
S. Mytsiuk, Ph.D in Economics
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine, V. Megey, economist
Kyiv national university of trade and economics, Kyiv, Ukraine
CURRENT CONDITION AND PROSPECTS OF UKRAINE COOPERATION WITH INTERNATIONAL FINANCIAL ORGANIZATIONS
The article describes the present status of relations between Ukraine and the International Monetary Fund, the World Bank and the International Bank for Reconstruction and Development. and analyzes the trendencies of development of cooperation with International Financial institutions. The problem in crediting were revealed and were proposed measures to further improve and improvement relations with these institutions. The issues of the operation and features of the International Finance Organization have been highlighted. Consequences of cooperation with the International Finance Organization have been discovered. The forthcoming repayment of Ukraine credit liabilities have been analyzed. The article analyzes Ukraine's problematic aspects cooperation with International Finance Organization in the conditions of the economic and military crisis Keywords: International financial institutions, tranche, Strategy of Ukraine's cooperation with international financial institutions.
