CC BY
18
УДК 338.2:316.32:339.9(477)
О. В. Балашова,
кандидат економ!чних наук, С. €. Борисова,
доктор економ!чних наук, Донбаська державна машинобуд1вна академ1я, м. Краматорськ
НАПРЯМКИ ФОРМУВАННЯ НАЦ1ОНАЛЬНО1 ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЦП СВ1ТОВОГО Ф1НАНСОВОГО ПРОСТОРУ
Постановка проблеми. Одним з найвищих етапiв глобалiзацi! як тако! виступае глобалiзацiя свiтового фiнансового простору, яка е найбшьш ди-намiчною складовою загального процесу глобалiза-щ! i вiдiграе дедалi зростаючу роль в свiтовому роз-витку. Велике значення для кра!ни мае ретельний вибiр механiзму штеграцп нацюнально! економши у свiтовий фiнансовий простiр, створення необхiдних для цього умов i впровадження сприятливо! для за-лучення iноземних iнвесторiв зовнiшньоекономiч-но! та фшансово! полiтики. Актуальнiсть обрано! теми полягае в тому, що характерною рисою свгто-вих економiчних вадносин стае iнтенсивний розви-ток фшансово! глобалiзацi! iз залученням нащональ-них економiк у свiтову фiнансову систему, поси-лення !х взаемозалежностт Воображениям цих про-цесiв стало виникнення единого iнформацiйного простору, iитернацiоналiзацiя та швидке зростання фiнансових ринкiв. Глобалiзацiя, зокрема И фшан-сова складова i як фактор, який на не! впливае, мiж-народна фшансова iнтеграцiя на сьогоднiшнiй день - маловивчеш явища, як спостерiгаються в свь товiй економiцi тальки останш 25-30 рошв, тому до-^дження в цiй сферi е надзвичайно важливими i становлять великий теоретичний i практичний iите-рес. Укра!нська економiка мае потребу в каттал^ але процес становлення укра!нського фшансового ринку в рамках переходу до ринково! економiки, по-чався лише з часу здобуття кра!ною незалежносп, крiм того, цей процес ввдбуваеться повiльно i нерiв-номiрно. Необхвдний укра!нськш економiцi капiтал в достатнш мiрi е на свiтовому фшансовому ринку, i саме iнтеграцiя е найбшьш результативною формою соцiально-економiчно! взаемодп мiж кра!нами щодо розпод^ катталу. I вiд того, наскшьки швидко i яшсно Укра!на буде штегрована у свiтовий фiнансовий проспр, залежить И частка в свгтових фь нансових потоках, обсязi залучених в економiку ш-вестицiй, а ввдповвдно i якнайшвидший вихiд кра!ни з виробничо! та фшансово! кризи.
Аналiз останнiх дослiджень. Провiднi вчеш, економiсти i фахiвцi в галузi фiнансiв в останнi два десятилгття придiляють значну увагу умовам ефек-тивно! iитеграцil економiки Укра!ни в свгтовий фь нансовий ринок. Основш теоретичнi розробки були визначенi в працях зарубiжних та укра1нських вче-них: Л.В. Шабалино! [1], О.О. Шевченко [2], К. Па-йонка [3], Дж. Кейнса, Д. Ркардо, С. Фiшера, М. По-
ртера, Л. Ерхарда, Л.О. Петково! [5], В.В. Дергачо-во! [8], Н.Г. КанклЫ, В.Ю. 1лына [12], Н.А. Навро-цько!, С.В. Тютюнникова [11], С.А. Циганова, В.В. Петрушевсько!, О.О. Сльозко [13], О.М. Шарова.
Метою статт е розробка принципiв форму-вання нацiонально! фГшнсово! полiтики в умовах ш-теграцл Украши в свгтовий фшансовий ринок.
Об'ектом дослщження виступають свiтовий i нацiональний фiнансовi ринки в контекстi поси-лення iнтегpацiйно! взаемодп' нацiональних еконо-мш i розвитку iнтеграцiйних процесiв. Предмет до-слiдження - органiзацiйно-економiчнi засади процесу формування та розвитку мехашзму Гнтеграцл Украши в свгтовий фшансовий ринок. У процес до-слiдження використано структурний аналiз Герар-хГчно! системи рГвшв iнтеграцiйних процесГв, метод аналiзу i синтезу; порГвняльний метод; методи уза-гальнення даних.
Iнформацiйну основу складають офщйш звГти та аналттичш публГкацп проввдних мГжнарод-них економiчних органiзацiй, матерiали ряду навча-льних поибнишв, перiодична преса, засоби 1нтер-нет.
Виклад основного матерiалу дослiдження.
Сучасна стадiя процесiв глобалГзацп та перехвд краш постсоцiалiстичного простору вГд централГзо-вано регульовано! економiки до ринкового госпо-дарства ознаменувався появою нових невивчених явищ i процесiв, що вимагають осмислення i вияв-лення законiв i закономiрностей системно! трансформаций якГ не вкладаються в принципи ортодокса-льних теорiй [2, с.94]. В умовах розвинено! ринково! економши, де грошГ протягом столГть формувались i розвивались як товар, подГбний до будь-якого ш-шого, ринок фшансових послуг мае розвинену, роз-галужену шфраструктуру. Ця шфраструктура вклю-чае ефективну баншвську систему, фондову бГржу та позабГржову систему, небаншвсьш кредитно-фь нансовГ шститути, тдтримуючГ i стимулюючГ ш-формацшш системи, законодавчу базу, яка забезпе-чуе регулювання економГчних взаемоввдносин мГж суб'ектами економши, що дтоть на фшансовому ринку, державний бюджет та ГншГ елементи. Фшан-совий ринок - це система економГчних та правових ввдносин, пов'язаних Гз кутвлею та продажем, або випуском та обком фшансових активГв [5, с. 18]. Свгтовий фшансовий ринок налГчуе чотири взаемо-
пов'язаних ринкових елемента. Вiдмiнностi мiж ними визначаються специфiкою каналiв, за якими вiдбуваeться перерозподiл фiнансових потошв. Об'еднання риншв пiд егiдою свггового фiнансового
ринку, що зумовлено 1х спiльною метою: перерозпо-дiл фшансових ресурсiв з найбiльшою ефективш-стю, щоб забезпечити безперервшсть процесу ввд-творення (рис. 1).
Мiжнародний валютний ринок
Свiтовий фшансовий ринок
Мiжнародний фондовий ринок
Мiжнародний кредитний ринок
Мiжнародний ринок дорогощн-них металiв та золота
Рис. 1. Структура свггового фiмамсового ринку по руху фшансових потокiв
З 90-х рошв минулого столiття в динамiцi роз-витку мiжнародних фiнансових ринков спостер^а-ються «новi тенденцп», а саме: поглиблення кон-центрацИ ринку, збшьшення його eмностi завдяки технологiчному переоснащенню, стрiмке зростання числа його учаснишв, поява нових суб'екпв, опера-цш i залучення нових iнструментiв. Хоча бшьше по-ловини операцiй на мiжнародному ринку здшсню-еться в таких проввдних фiнансових центрах, як
Лондон, Нью-Йорк i Токю, до тршки лiдерiв впев-нено наближаються кра1ни азiатського регiону, зокрема йнгапур i Гонконг (рис. 2), а частина нових нащональних ринков в загальносвггово! каппатзацп з 2000-х рошв зросла майже до 20% [1, с. 57-58]. Отже, логiчно припустити, що ц та iншi «нов1 чин-ники» i обумовлюють трансформащю структури свiтового фiнансового ринку як единого глобального простору.
Рис. 2. Структура свггового фшансового ринку за регшнами, %
Для сучасного свiтового фшансового ринку ха-рактерне зростання обсяпв операцш у всiх його сегментах. Сумарна вартють мiжнародних обл^ащй уже на початку ХХ1 ст. перевищила 5 трлн дол. США, а обсяг мiжнародних банивських запози-чень - 10 трлн дол. США. Обсяг мiжнародного кре-
дитування за останн 20 рошв збшьшився в 20 разiв. Щоденний обсяг операцш на свiтовому валютному ринку зрю до 3 трлн дол., що в два рази перевищило валютн резерви в«х кра1н свггу. Розмiр ринку евровалют збшьшився в 4 рази. Обсяг евровалютних депозитив наближаеться до 15 трлн дол. США. Також
збшьшуеться обсяг акцш корпорацiй (транснацюна-льних в бiльшостi випадшв), емгая яких здшсню-еться на глобальному piBHi. Тiльки в другiй половит останнього десятилiття обсяг таких операцш збшь-шився. Капiталiзацiя свiтового ринку досягла 30 трлн дол. США [2, с. 44].
У мiжнаpодному обмш з'являються новi фшан-совi iнстpументи, якi розробляються транснацюна-льними банками. Потоки облiгацiй i акцш за 19902016 рр. збшьшилися в 54 рази в США, в 55 pазiв -в Японп, в 60 pазiв - в Шмеччит [2, с. 45].
На свтовому фiнансовому ринку транснацюна-льн банки мобiлiзують для iнвестицiй сво!х клieнтiв величезнi суми катталу. За останн роки тальки через розмщення eвpооблiгацiй i акцш на наднацюна-льному piвнi щоpiчно акумулюеться до 800 млрд дол. США. При цьому спостеpiгаеться картина - ш-теpнацiональне зрощення катталу часто приймае форму безпосередньо! участ тpанснацiональних банков в капiталi шоземно! промислово-торгово! компанп, яка не входить у структуру ввдповвдних на-цюнальних для банку коpпоpацiй.
Розробка нових продуктов (насамперед дерива-тивiв на тнт папери i валюту) i освiту розгалужено! меpежi тоpгiвлi тнними паперами дозволяе ТНБ pозмiщувати емюп цiнних папеpiв по всьому свгту. Це сприяе просуванню банку до вершин свого бiз-несу. Так надходили Merrill Lynch, E. F. Hutton, Dean Witter, Prudential Securities, Paine Webber i iншi ком-пани, однак конкурентна боротьба в цьому сегмент свiтового ринку катталу дуже висока, тому мiсця проввдних компанiй постiйно змiнюються.
Тому сьогодн ТНБ пропонують величезну кь льшсть послуг, поеднують piзнi види дгяльносп i яв-ляють собою величезт фiнансовi холдинги, такi як Citicorp, Credit Swiss Group, UBS Warburg, Lloyds, HSBC Holdings, Deutsche Bank, JP Morgan Chase & Co., Goldman Sachs, Morgan Stanley Dean Witter тощо.
Найбшьшою угодою поглинання стала опера-тя купiвлi Chase Manhattan Bank американсько! корпорацл JP Morgan, у результат! яко! сформувався утверсальний конгломерат JP Morgan Chase & Co c активами бшьше 660 млрд дол.
За кшьшстю i pозмipом злиття та поглинання Свропа не поступалася США: Phillips & Drew перей-шов до Schweizerische Bankgesellschaft, Morgan Grenfell - до Deutsche Bank, Hoare Govett - до ABN AMRO, Barings - до ING, Warburg - до Schweizerischer Bankverein, Kleinworth Benson - до Dresdner Bank, Panmure Gordon - до Westdeutsche Landesbank i т. д.
Зростання мiжнаpодно! (транскордонно!) активности щодо злиття i придбання вiдобpажае про-довження швидкого зростання сфери злиття i погли-нання в Сврот i в Швтчнш Амеpицi, а також по-ступовий вихiд азiатсько-тихоокеанського pегiону з перюду рецесп i реструктуризацл.
За остант роки переважна бiльшiсть угод свь тового злиття i придбань було укладено серед ком-панiй кра!н ОЕСР.
Сполучене Королiвство, пiдживлене такими угодами, як Vodofone - Airtouch i Zeneca - Astra, було самою поглинаючою кра!ною в свт (по вщно-шенню до зарубiжного злиття i поглинання). На його частку припадало 30% свiтових угод в цш га-лузi.
Лвдером за кшьшстю внутрiшнiх угод стали США, на частку яких припало 37% ix загально! вар-тост^. Основними угодами стали Vodofone - Air-touch i Scottish Power - Pacificorp. За даними мiжна-родного агентства «Блумберг», середнш розмiр опе-рацii склав 73971 млн дол. Найбiльшi злиття / придбання 90-х роив представлен в таблица
Таблиця
Найбiльшi злиття-придбання компанш
noKyne^ npHg6am Вартють
KOMnama угоди, млн дол. США
Time Warner Inc. AOL Time Warner Inc. 186 236
Mannesmann AG Vodafone Group Plc. 185 066
Warner-Lambert Co. Pfizer Inc. 88 633
Mobil Corp. Exxon Mobil Corp. 80 338
Smith Kline Beecham Glaxo Smith Kline Plc. 72 445
Plc.
GTE Corp. Verizom Communications 71 127
Citicorp Citigroup Inc. 69 892
Amertitech Corp. SBC Communications Inc. 68 219
Bank America Corp. Bank of America Corp. 57 466
Vodafone Americas Vodafone Group Plc. 57 355
Asia
Media One Group Inc. AT & T Corp. 55 422
Amoco Corp. BP Amoco Plc. 54 703
Honeywell Int. GE Co. 52 668
Elf Aquitaine Total Fina Elf SA 52 297
Voice Stream Deutsche Telekom 46 625
Wireless Co.
US West Inc. Qwest Communications Inc. 44 748
Seagram Co. Ltd Vivendi Universal 44 608
Texaco Inc. Chevron Corp. 43 623
Пiсля США та Англii найважлившими кра1-нами-реципiентами внутрiшнього злиття i поглинання стали Нiмеччина, Франтя i Швецiя.
За витоку катталу (через угоди злиття i поглинання) все ще лiдирують Аттая i США. В якостi найбшьш значущих краш-покуптв виступають Нь меччина, Франтя i Нiдерланди.
В остантi роки Азiя активно включилася у свь тову практику злиття i поглинання. Ключовий поку-пець серед азiатських кра1н - Япотя, за якою йдуть Сiнгапур, Гонг-Конг i Китай.
Центральна i Схiдна Свропа поки що залиша-ються поза загальноосвггнього закордонного злиття i поглинання. З кра1н регiону найбiльш популярною була Польща, привернувши 6 млрд дол. Латинська
Америка в 2009 р. привернула бшьше внутршшх ш-вестицш - 43 млрд дол. (для порiвняння в 2008 р. -41 млрд дол.). Лвдером по операщях злиття i погли-нання серед кра!н Латинсько! Америки стала Аргентина, привернувши в крашу завдяки цим опера-цiям 21 млрд дол. - майже половину суми всього ре-гiону [8].
Оскшьки в даний час угоди злиття i поглинання е найбiльш важливим рушiйним фактором, що сто-!ть за загальними потоками iноземних iнвестицiй бь льшост розвинених кра!н, динамша злиття i поглинання така ж, як i у прямих iноземних iнвестицiй. На початку ХХ1 ст. свiтова економiка пережила справ-жнiй бум прямого зарубiжного iнвестування. Зрос-тання прямих зарубiжних iнвестицiй в останне деся-тилiття вимiрювався не «ввдсотками», а «кшьшстю раз1в» i пiк цього процесу було досягнуто в 2012 р. У наступш два роки на от свггово! економiчно! ре-цесп мiжнародний потiк капiталу помiтно знизився,
але вже в 2015 р. його обсяги стабшзувалися, i по-чалася позитивна динамiка. Важливе мiсце в мiжна-родному русi капiталу ввдграють кра!ни СС, на !х частку припадае приблизно 35% мiжнародного переливу каппатв у формi прямих iнвестицiй. За да-ними за 2015 р. у десятщ провадних свiтових реци-пiентiв iнвестицiй 7 з 10 е кра!нами СС, а на пер-шому мющ перебувала европейська кра!на Люксембург. Набагато бшьш скромне мiсце в мiжнарод-ному русi капiталу займають кра!ни Центрально! i Схiдно! Свропи. На частку цих кра!н в 2016 р. припадало 4,5% м1жнародного припливу прямих швес-тицш, хоча ця частка поступово зростае (рис. 3) [8]. На от активiзацi! мiжнародного iнвестування го-ловним показником макроекономiчно! динамiки будь-яко! кра!ни, як i ранiше, е темпи приросту !! ВВП. Цей же показник е цiлком доцiльним для ощнки економiчно! динамiки як великих субрегюна-льних об'еднань кра!н типу СС або Сврозони та ш-ших членiв свiтового господарства в цшому.
30
25
20
<
3
и
§ 15 ч
2 10
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Роки
Еггз П11, млрд дол. США -Доля в валових вкладеннях в ОК, %
Рис. 3. Динамжа припливу П11 в кра'иш ЦСС, млрд дол. США
30 25 20 15 10 5 0
5
0
Свггова економiчна криза, почавшись з фiнан-сового обвалу фондових бiрж в 2013 р., привела в 2015-2016 рр. до щорiчних темтв приросту свiто-вого валового продукту лише трохи вище рубiжних 2%, а в кра!нах-лвдерах економiчного буму 60-х ро-шв - ВВП Нiмеччини i Японл в окремi роки мали навггь негативну динамiку (рис. 4) [8].
Незважаючи на президентськ! реформи, яш в кiнцi року привели до величезного дефiциту бюджету, темпи приросту ВВП в 2016 р. за офщйними даними перевищили 1,2%, що е достатньо високим для кра!н пострадянського простору i одна з високих економiчна динамiка в свт (рис. 5).
Однак, як видно з рис. 5, iндикатором полггич-но! нестабiльностi став уже перший квартал 2017 р., в якому темпи приросту ВВП Укра!ни впали бшьш шж в два рази i не перевищили i 0,6%, а в другому кварталi поточного року - навiть 0,4%, що викликае сумнiвностi в прогнозi укра!нського уряду (Мiнiс-терства економiки Укра!ни) вiдносно темпiв приросту ВВП Укра!ни в 2017 р. на рiвнi 2,5%.
Зараз Укра!ш дуже важливо не втратити високу економiчну динамiку, яку соцiальний бюджет 2017 р., де практично ввдсутнш бюджет розвитку, не може забезпечити. Тому головним зараз е створення в Укра!ш сприятливого iнвестицiйного ктмату з мi-нiмальними ризиками як для вггчизняного, так i для шоземного iнвестора (рис. 6) [11].
Як видно з рис. 6 динамша припливу прямих шоземних iнвестицiй в Укра!ну протягом 10 остан-нiх рок1в позитивна, однак мораторш на пiльгове оподаткування i оподаткування суб'ектiв господар-сько! дiяльностi в рамках СЕЗ i ТПР зпдно прийня-тому бюджету 2017 р. дае першi негативнi резуль-тати, починаючи з першого кварталу 2017 р. Адже головне - мета залучення iноземного капiталу в на-ц1ональну економiку Укра!ни полягае в активiзацi! внутрiшнього iнвестування. Так, наприклад, в екс-портно-орiентованому регiонi - Донецькш областi -за тдсумками процентне спiввiдношення iноземних та нащональних iнвестицiй приблизно 1: 4, як i в цi-лому по Укра!ш (рис. 7) [12, с. 138].
14
12
10
2016 2017 (прогноз)
^СВП -■-США -А— Сврозона
X Шмеччина ж Великобриташя # Япошя
—1— Китай -Рос1я -Украша
Рис. 4. Темпи приросту светового валового продукту (СВП) ^ ВВП краУн свгту з прогнозом на поточний 2017 р., у % до попереднього року
2013 2014 2015 2016 2017
Рис. 5. Темпи зростання ВВП УкраУни, %
0
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 Рис. 6. Динамика прямих шоземних швестицш в УкраУш, млн дол. США
2016
Надаодження швестицш по видам на 1 липня 2017 р. млн дол. США
□ Гpошовi кошта
□ Рyxоме та неpyxоме майно
□ Iншi
-■ ■■■ ■ . : = " г, ■
§Ш
160,8
129,4 17,8
■ 'I
ц^. '..Vf- Ъ-.*
747,7
204,8 204,1
Iноземнi Украшсьш
Рис. 7. Pозподiл iнвестицiй, що нaдiйшли в Донецьку область на 01.07.2017 р.
Тшьки активiзацiя внутршшх iнвестицiй, без яких в кра!ну не надходитимуть прямi iноземнi шве-стищ! (П11), дозволять Укра!нi подолати бюджетш труднощi. При цьому необхвдно, щоб iноземний ш-вестор, у тому чи^ росiйський, не ввдчував тут будь-яких загроз своему бiзнесу. Дуже важливо ро-зумiти, що зважена полттика залучення П11 в Украшу вимагае обережних крошв в налагодженнi парт-нерських ввдносин украшського уряду з представни-ками закордонного катталу i вiдповiдно! реакцп на його поведiнку на територп нашо! держави. Особливо сприятливим повинен бути iнвестицiйний кль мат для трансферту шноващйних технологiй - тех-нологiй майбутнього.
Висновки та перспективи подальших дослъ джень. На основi проведених дослiджень встанов-лено, що характерною рисою свiтових економiчних вiдносин стае iнтенсивний розвиток фшансово! гло-балiзацi! iз залученням нацюнальних економiк у свь тову фшансову систему, посилення !х взаемозалеж-ностт Вiдображенням цих процесiв стало виник-нення единого iнформацiйного простору, iнтернацi-оналiзацiя та швидке зростання фшансових ринкiв. Встановлено, що наскшьки швидко i якiсно Укра!на буде штегрована у свiтовий фiнансовий простiр, за-лежить !! частка в свттових фiнансових потоках, об-сязi залучених в економiку iнвестицiй, а ввдповвдно i якнайшвидший вихiд кра!ни з виробничо! та фiнан-сово! кризи.
Розробленi принципи формування нащональ-но! фiнансово! полттики в умовах iнтеграцi! Укра!ни у свттовий фiнансовий ринок дозволять активiзувати внутрiшнi iнвестицi!, без яких у кра!ну не надходитимуть прямi iнозенi iнвестицi! (П11), що сприятиме подоланню економiчних труднощiв в Укра!ш.
Лiтерaтyрa 1. Шабалина Л.B. Перспективы развития стран БРИКС / Л^. Шабалина, Т.В. Лавриненко // Etoto-мiчний вiсник Донбасу. - 2016. - №1(43). - С. 56-59. 2. Шевченко О.О. Адаптащя нацюнально1' госпо-дарсько1' системи до процеав глобалiзацiï / О.О. Шевченко // Eкономiчний вiсник Донбасу. - 2016. -№3(45). - С. 94-98. 3. Payonk К. Operation of a Business Entity in the Context of Globalization / К. Payonk, V. Lyashenko, O. Kvilinskyi // Eкономiчний вюник Донбасу. - 2015. - №4(42). - С. 18-23. 4. Горленко 1.О. Основш напрями формування економiчного простору Украши / Ю. Горленко, Д.О. Тарантул // Науковий вюник Нацюнального yнiвеpситетy ДПС Украши (економка, право). - 2013. - №3(62). - С. 314. 5. Петкова Л.О. Im-егращя Украши до свттового фiнансового простору в мiжнаpодниx ствставлен-няx та макpоекономiчнiй динамщ / Л.О. Петкова // FINANCIAL SPACE. - 2013. - №1 (9). - С. 15-22. 6. Петрушевська B.B. Трансформащя фшансово1' полкики Украши в yмоваx глобалiзацiï та eвpоiнте-гpацiï / В.В. Петрушевська // Eкономiчний часопис-XXI» (Economic Annals-XXI). - 2014. - №1-2(1). -С. 34-37. 7. Циганов С.А. Вплив глобалiзацiï свтто-во1' економiки на розвиток фiнансового ринку / С. А. Циганов // Зовшшня торпвля: економiка, фiнанси, право. - 2014. - № 3 (74). - С. 105-115. 8. Дергачова B.B. / Глобалiзацiя за умов циктчносп розвитку економки i суспшьства: моногpафiя / В.В. Дергачова, О.М. Згуровський. - Кшв; Черкаси: Чабаненко Ю. А., 2014. - 376 с. 9. КанклЫ Н.Г. Уявлена гло-балiзацiя / Н. Г. Канклшц пер. з юп. Олександри Ко-вальовот - Львiв: Вид-во Анетти Антоненко; Кшв: Нка-Центр, 2016. - 255 с. 10. Навроцька H.A. Гло-балiзацiя iнвестицiйного процесу: моногpафiя / Н. А. Навроцька. - Дншропетровськ: Лipа, 2014. - 350 с.
11. Тютюнникова С.В. Суспшьне ввдтворення i глобалiзацiя: еколого-економiчнi аспекти: моног-рафiя / С.В. Тютюнникова, Н.В. Демченко. - Харшв: Друкарня МАДРИД, 2014. - 199 с. 12. 1льУн В.Ю. Глобалiзацiя та 11 вплив на конкурентоздатнiсть тд-приемств аграрного сектору економiки Украши: мо-нографiя / В. Ю. 1ль1н. - Луганськ: Ноулiдж, 2014. -434 с. 13. Сльозко О.О. Трансформация рисковых экономик в посткризисный период / О.О. Сльозко // Глобальш фiнансовi ризики в умовах трансформацп св^ово! фiнансовоi системи: матер. мiж. науково-те-орет. конф. - К.: 1нститут свiтовоi економiки i мiж-народних вiдносин НАН Украши, 2013. - С. 3-5. 14. Редзюк С.В. Особливост розвитку фондового ринку Укра1ни в перiод трансформацп фшансових вiдносин у свiтi / С.В. Редзюк // Проблеми iнmова-щйно^нвестицшного розвитку. Науково-практич-ний журнал. - 2012. - №3. - С. 14-23. 15. Шаров О.М. Криза парадигми свггово! економiчноl системи (грошово-валютш аспекти) / О.М. Шаров // Економiчний часопис ХХ1. - 2013. - № 1-2. - С. 4952.
Балашова О. В., Борисова С. С. Напрямки формування нащональноТ пол^ики Украши в умовах глобалiзацil свiтового фiнансового простору
Розглянуто ретельний вибiр механiзму штегра-цл нац1онально! економiки у свтовий фiнансовий простiр, створення необхiдних для цього умов i впровадження сприятливо! для залучення iноземних iнвесторiв зовнiшньоекономiчноl та фiнансовоi по-лiтики держави. Встановлено, що вiд того наскшьки швидко i якюно Укра1на буде штегрована у свiтовий фiнансовий проспр, залежить 11 частка в свггових фь нансових потоках, обсязi залучених в економiку ш-вестицiй, а ввдповвдно i якнайшвидший вихiд краши з виробничо! та фiнансовоi кризи. Розроблено прин-ципи формування нацiональноi фiнансовоi полiтики в умовах штеграцп Укра!ни у свiтовий фiнансовий ринок, яш дозволять активiзувати внутрiшнi iнвес-тицИ, без яких в крашу не надходитимуть прямi iно-земш iнвестицii (П11), що сприятиме подоланню економiчних труднощiв в Украiнi.
КлючовI слова: глобалiзацiя, фiнансовий ринок, економiчна криза, iнтеграцiя, iнвестор, прямi iно-земнi iнвестицii, фiнансовi шструменти.
Балашова Е. В., Борисова С. Е. Направления формирования национальной политики Укра-
ины в условиях глобализации мирового пространства
Рассмотрен! тщательный выбор механизма интеграции национальной экономики в мировое финансовое пространство, создание необходимых для этого условий и внедрение благоприятной для привлечения иностранных инвесторов внешнеэкономической и финансовой политики государства. Установлено, что от того насколько быстро и качественно Украина будет интегрирована в мировое финансовое пространство, зависит ее доля в мировых финансовых потоках, объеме привлеченных в экономику инвестиций, а соответственно и скорейший выход страны из производственного и финансового кризиса. Разработаны принципы формирования национальной финансовой политики в условиях интеграции Украины в мировой финансовый рынок, которые позволят активизировать внутренние инвестиции, без которых в страну не будут поступать прямые иностранные инвестиции (ПИИ), что будет способствовать преодолению экономических трудностей в Украине.
Ключевые слова: глобализация, финансовый рынок, экономический кризис, интеграция, инвестор, прямые иностранные инвестиции, финансовые инструменты.
Balashova E., Borysova Sv. Directions of national policy of Ukraine in conditions of globalization of world's financial field.
Careful choice of the mechanism of integration of national economies into the global financial space, the creation of the necessary conditions and implementing favorable for attracting foreign investors into foreign economic and financial policy of the country were examined. It's established that quickness and efficiently of the Ukraine integration into the world financial space influences its share of world financial flows, the amount of attracted investments into the economy, and thus the early end of the country's production and financial crisis. The principles of formation of national financial policy in the conditions of Ukraine's integration into the global financial market, which will enhance domestic investment, without which the country will not receive foreign direct investment (FDI) that will help Ukraine overcome budget difficulties were developed.
Keywords: globalization, financial market, economic crisis, integration, investor, foreign direct investment, financial instruments.
Стаття надшшла до редакцл 20.06.2017
Прийнято до друку 22.06.2017
