CC BY
26
The possibilities of solving environmental and economic problems of recreational areas by their clustering and the creation of appropriate innovative structures are investigated. The model of the development of Drohobych Region fuel-and-energy and engineering complexes through the creation of appropriate regional clusters is proposed.
Keywords: fuel and energy cluster, machine building cluster, innovative structures, ecologization of enterprises.
УДК 336.113:339.9 Проф. Б А. Картнський, канд. екон. наук;
доц. В.Я. Дубик, канд. екон. наук - Львгвська державна фтансова академш
ЕФЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Ф1НАНСОВО1 БЕЗПЕКИ ТОРГОВЕЛЬНИХ В1ДНОСИН УКРА1НИ I еВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЦН
Проаналiзовано основш ефекти забезпечення фшансово! безпеки торговельних вщносин Украши i Свропейського Союзу в умовах глобатзаци. Розглянуто фшансо-ву глобалiзацiю як взаемозалежшсть i взаемовплив нащональних економж, полгшч-них i сощальних систем, торговельних вщносин мiж краiнами пiд кутом зору залу-чення фiнансiв, а вщтак розвитку свiтовоi фiнансовоi системи.
Ключовг слова: фшансова глобалiзацiя, евроiнтеграцiя, торговельш вiдносини, фiнансова безпека, ефекти зовшшньоторговельного спiвробiтництва, "ефект втягу-вання".
Вступ. Стратепчний масштаб розвитку мiжнародноi д1яльносп е нас-лщком потреб та, вщповщно, спрямованостi управлiнських рiшень до фшан-совоi глобалiзацii у планетному вимiрi, який мае вiдчутний вплив й на фшан-сово-економiчну безпеку кожноi з держав свiтовоi стльноти. Глобалiзацiйнi економiчнi та фiнансовi процеси займають домшантне мiсце в активiзацii свь тових трансформацiй з другга половини ХХ ст.
Зазначимо, що термiн "глобалiзацiя" (всесвiтнiй, загальний) донедавна практично не використовували. Так, якщо потрiбно було дати оцiнку загаль-нопланетних економiчних процесiв, вживали термш "iнтернацiоналiзацiя" -посилення взаемозв'язкiв i взаемозалежностi економiк окремих краiн, вплив мiжнародних торговельно-економiчних вiдносин на нацюнальш економiки, участь держав у свгговому господарствi [2, с. 99]. Якщо тлумачити фшансо-во-економiчну глобалiзацiю тд таким кутом зору, то стае зрозумшо, що по-дiбнi змши вiдбувалися в соцiумi задовго до ХХ-ХХ1 ст. Зокрема, у науковш лiтературi е твердження, що процес глобалiзацii розпочався ще в ХУ1 ст. [18, с. 46]. Водночас, на погляд авторiв цього дослщження, початок фiнансовоi глобалiзацii можна аргументовано вiднести й до бiльш раннього перюду i вiн пов'язаний з потребою розвитку континентальних торгових обмшв, форму-ванням розгалуженоi системи торговельних шляхiв та видiленням свiтового цшового еквiвалента в торговельних вiдносинах - золота. Практично у фор-муванш фiнансовоi глобалiзацii можливо видiлити окремi перiоди, якi харак-тернi своiми проявами.
Однак всеохопна - тотальна свиова взаемозалежнiсть, особливо в сис-темi торговельних вiдносин, все ж припадае на останш десятилiття ХХ ст., i вона зумовлена прогресом в становленнi та розумiннi методологи управлшня
як апарату стимуляци сучасного глобалiзацiйного розвитку. Саме у цей перь од спостер^аеться рiзка iнтенсифiкацiя торговельних, полиичних, культур-них, економiчних, соцiальних та фшансових зв'язюв, домiнування амери-кансько! системи щнностей, поступ технолопчно! революцп, неспроможнють окремих держав подолати глобальнi проблеми сучасносп.
Пiд тиском глобалiзащl додаткового навантаження зазнають так званi "перехвдш" суспшьства, до яких належать постсощалютичш (за сощально-економiчною системою) держави. У такому випадку надзвичайно актуальним питанням стае оцiнювання прояву особливостей економiчноl безпеки даних держав у глобалiзацiйному свiтi. Практично завдання полягае не лише у реальному усвщомленш сутност глобальних взаемовпливiв на стан економiч-но! безпеки, але й у визначеннi мюця, яке мае посюти за нових умов держава. Останне потребуе не лише простого коригування традицшно! сощально-еко-номiчноl системи, яка впливае на економiчний розвиток, а й визначення перспективно! траекторп пiдвищення економiчноl безпеки з урахуванням влас-них особливостей та прюритепв (зокрема, у торговельних вщносинах), з метою використання глобалiзацiйних фiнансових процесiв для посилення фь нансово! могутностi держави.
Анал1з досл1джень 1 публ1кац1й. Проблеми розвитку глобалiзацiйних процесiв, фшансово! системи в сучасних умовах, визначення основних форм вираження ефекту зовшшньоторговельного ствробиництва мiж рiзними кра-!нами дослiджували у сво! роботах зарубiжнi та вггчизняш науковцi, зокрема Т. Левiт, К. Оме, Ян Недервш, А. Тейлор, Р. Родес, М. Кастельс, Р. Коуз,
H. Дуглас, О. Бшорус, С. Долгов, I. Владiмiрова, К. Воронов, О. Кардамонов,
I. Лукшов, Д. Лук'яненко, В. Лукашевич, С. Соколенко, В. Сухарський, А. ФЫпченко, I. Хоминич та ш. У !хшх наукових доробках розглянуто су-часний стан розвитку свггово! економжи, фiнансових та торговельних взаемовiдносин тд впливом глобалiзацil. Однак i дониш залишаеться багато питань щодо глобалiзацiйних процесiв у розвитку свiтогосподарських та фь нансових зв'язкiв, якi потребують подальшого дослiдження.
Постановка завдання. Метою дослщження е аналiз основних ефекпв забезпечення фшансово! безпеки торговельних вщносин Укра!ни з Свро-пейським Союзом в умовах глобалiзацil, визначення особливостей формуван-ня зовнiшньоторговельниx вiдносин Укра!ни та кра!н СС з врахуванням спе-цифiки сучасних свiтогосподарських трансформацш та виокремлення "ефекту втягування" кра!н у свiтовi глобалiзацiйнi процеси.
Виклад основного матер1алу. На погляд багатьох економiстiв, в Ук-ра!ш е достатнi стартовi умови для того, щоб поступово iнтегруватися в за-гальносвiтовi процеси. Вона мае потужний науково-техшчний, штелектуаль-ний потенщал, висококвалiфiковану робочу силу i розташована у надзвичайно вигiдному мющ геополiтичного простору, що е визначальним у систе-мi сучасного виробництва. Адмшстративно-командш механiзми значною мь рою пiдiрванi, що створило можливостi остаточного й швидкого скасування тоталитарно! системи i побудови сучасних економiчних форм та управлшсь-ких механiзмiв, не обтяжених минулим.
Участь Украши у евроштеграцшному процесi та розширення на цiй основi зовнiшньоторговельного об^у дають 1й змогу ефективно виршувати багато проблем. При цьому наголосимо, що, саме економiчнi та пол^ичш ш-тереси Заходу у контекст штеграци дають змогу Укршт зосередити увагу розвинених краш на власних соцiально-економiчних негараздах, а вiдтак роз-раховувати на фiнансову i економiчну допомогу [1, с. 359]. Краши Свро-пейського Союзу зацiкавленi в украшському ринку, який мае значну емшсть i становить винятковий синтез дешево!, але висококвашфжовано! робочо! сили та випдного економiчного розташування.
У поглибленш торговельних вiдносин Украши iз крашами Свропейсь-кого Союзу визначальне значення вiдiграе фактор ефективностi. Наголосимо, що ощнка ефективностi зовнiшньоторговельного сшвробггництва мiж Укра-1ною та СС зумовлюеться виявленням реально iснуючих господарських та тдприемницьких iнтересiв, тобто економiчноl мотивацп участi економiчних суб,ектiв у зовшшньоторговельнш дiяльностi. На наш погляд, тд час розроб-лення стратеги розвитку торговельних вщносин мiж Украшою та крашами СС питання ефективност повиннi стати одними iз ключових засад 1х розвитку. З огляду на це, проаналiзуемо головш прояви ефекту у зовшшньоторго-вельних вщносинах Украши з крашами СС.
Виходячи iз загальних теоретико-методичних засад мiжнародних еко-номiчних вiдносин, зазначимо, що основними формами вираження ефекту зовшшньоторговельного сшвробггництва будь-яко! краши е: зовшшньоторго-вельний ефект, науково-технiчний ефект, ефект спецiалiзацil та кооперуван-ня, ефект виграшу часу, ефект подолання дефщиту ресурсiв, ефект збережен-ня ресурЫв на майбутне [16, с. 17] (рис. 1). Виходячи з даних цього рисунка, коротко зупинимось на характерних ознаках кожного iз наведених ефек^в.
Зовншнъоторговелъний ефект. Вперше пояснив джерело переваг (ефекту) зовшшньо! торгiвлi шотландський економiст А. Смгт в межах теори абсолютних переваг, зпдно з якою краша експортуе товари, виробництво яких е дешевшим, шж в iнших крашах [17, с. 371]. Англiець Д. Ржардо роз-ширив концепцiю А. Смгта теорiею порiвняльних переваг, згiдно з якою краша може одержувати зовшшньоторговельний ефект, навiть експортуючи товари, виробництво яких дорожче, шж в шшш краш^ але е дешевшим вщнос-но iнших товарiв, якi виробляють на територи ще! держави [30, с. 107].
Рис. 1. Форми вираження ефекту зовшшньоторговельного ствробШництва з урахуванням ефекту "втягування "
В економiчному вченнi Хекшера-Олiна наголошено, що в рiзних державах встановлюють рiзнi цiни факторiв виробництва. Кра!нам з надлишком робочо! сили вигiднiше виробляти i експортувати трудомiсткi товари. Допов-ненням ще! теорп е дослщження В. Леонтьева (так званий "парадокс Леонтьева") [24, с. 93-139]. Сутшсть "парадоксу" розкриваеться у межах неотех-нолопчних теорiй зовшшньо! торпат, що пояснюють !! природу впливом ще одного фактора - науково-техшчного прогресу. Тому вплив науково-техшч-ного фактора оцшюють найчастiше окремо.
Отже, зовшшньоторговельний ефект враховуе вiдмiнностi мiж кра!на-ми двох типiв: по-перше, в умовах виробництва певного товару, що виража-ються у рiзному рiвнi витрат виробництва; по-друге, у цшовш структурi, коли рiвень цiн на цей товар по^зному наближаеться до середнього свiтового рiвня. Теорiю Д. Рiкардо було вдосконалено спочатку у працях вiдомих еко-номiстiв Е. Хекшера [23, с. 73] i Б. Олiна [26, с. 73], тзшше - П. Самуельсона [31, с. 181-197], М. Портера [29, с. 191], тому !! називають моделлю Хекшера-Олша - Самуельсона, а також концепщею конкурентно! переваги кра!ни Портера. Зпдно з теорiею Хекшера-Олiна, причинами, як визначають рiзни-цю у вщносних цiнах на фактори виробництва та порiвняльнi переваги кра!н, е вщносна наявнiсть факторiв виробництва чи надшення факторами виробництва. Тому модель Хекшера-Олша отримала назву теорп пропорцшносп факторiв або надiлення факторами.
Ця модель стверджуе, що кра!на буде експортувати товари (матиме порiвняльнi переваги у випуску певно! продукцп), виробництво яких найбшь-ше потребуе дешевих факторiв виробництва, яких е в кра!ш у достатня кшь-юсть, а також iмпортуватиме товари, у виробництвi яких переважно викорис-товують дорожчi фактори виробництва, яких не вистачае у цш кра!ш. Тобто кра!на багата на працю, буде експортувати працемютю та iмпортувати кат-таломiсткi товари.
Загалом, вiдповiдно до неокласично! теорil Хекшера-Олiна, ефектив-нють взаемно! торгiвлi базуеться на рiзницi економiчноl структури кра!н. Торгiвля повинна бути найефектившшою мiж кра!нами з максимально рiзни-ми структурами економжи, що зумовлюе рiзницю у факторах виробництва, а однорщне виробництво варто зосередити в однш краlнi. Отже, ефективнють торгiвлi пов'язана з посиленням мiжгалузевоl спецiалiзацil виробництва. Отож, модель Хекшера-Олша е доцшьною для аналiзу причин розвитку та характеру торговельних зв'язюв i !х ефективностi мiж Укра!ною та Свро-пейським Союзом.
Науково-техтчний ефект. У сучаснш зовнiшньоторговельнiй дiяль-носп значення технологiчного компоненту постiйно зростае i Грунтуеться на досягненнi нових результапв науково-технiчних робiт в умовах обм^ тех-нологiями, пiдвищеннi квалiфiкацil працiвникiв, спiльному проведеннi науко-вих дослщжень.
Ефект спещалгзаци та кооперування. Цей ефект називають джерелом шдвищення конкурентоздатносп вiтчизняних товарiв. Основними проявами його е використання продукцп шоземного партнера як комплектувальних
частин, економiя на збшьшенш обсягiв виробництва i зменшеннi видаткiв ви-робництва одинищ продукци.
Ефект виграшу часу. Цей ефект проявляеться у швидшому одержанш економiчного результату. Так, у випадку експорту, рашший вихiд на свгтовий ринок з новим товаром може забезпечити рют конкурентоздатностi та буде сприяти збшьшенню попиту. Пiд час iмпорту виграш часу може проявитись за рахунок швидко! поставки товарiв, необхiдних для реконструкци пiд-приемства, випереджаючого налагодження виробництва, оперативного на-дання лщензи на використання ново! технологи або "ноу-хау".
Ефект подолання дефщиту ресурав. Зниження залежност вгтчизня-ного виробництва вщ iноземних ресурсiв (матерiальних, трудових, швести-цiйних, науково-технiчних) дае змогу збшьшити випуск продукци, шдвищи-ти И якiсть, обсяги надання послуг як на внутршньому, так i на зовнiшньому ринках. Особливост оцiнки ефективностi пов,язанi у цьому випадку з характером зовнiшньоекономiчноl операцй, тобто способом "з'еднання" ресурсiв (зустрiчна торгiвля, наукова i виробнича кооперащя, спiльне будiвництво i виробництво).
Ефект збереження ресурЫв на майбутне. Цього ефекту досягають шляхом формування сприятливо! iмпортноl полггаки щодо ввозу сировинних ресуршв з-за кордону. Окрiм прояву окреслених ефеклв щодо зовшшньотор-говельного сшвробггаицтва, додатково пiд час розгляду впливу фшансово! глобалiзацil на економiчну безпеку конкуруючих держав, доцiльно врахову-вати процес активiзацil "ефекту втягування", яка характеризуеться тенден-цiею на нарощування (рис. 2).
За межами "ефекту^ ^ .....................Поглинання
втягування"
Рис. 2. Прояв та активiзацiя ефекту "втягування " за впливу фшансово'1 глобалiзацii на економiчну безпеку конкуруючих держав
З рис. 2 випливае, що можливi певш типовi варiанти прояву ефекту "втягування" за впливу фшансово! глобалiзацil на економiчну безпеку конкуруючих держав у ринкових умовах. Зокрема, за першим сценарiем держави можуть входити в поле тяжшня велико! економiчноl системи, не змшюючи при цьому власних штерешв у ринкових умовах, за другим - економiчна система слабко!' держави не витримуе конкурентних переваг сильшшо! та просто поглинаеться у ринковому середовищь За межами ефекту "втягування" у гло-балiзованому свiтi можуть залишатися держави, як володiють нестiйкою економiчною системою, але якi не е цiкавими з фшансового погляду для бiльш сильних i стабiльних економiчних систем.
Поле впливу конкретно! держави на iншi економiчнi системи визна-чаеться з рейтингово! позици щодо ВВП на душу населення. Чим вона вища,
Входять в орб1ту "ефекту втягування
'ефекту втягування
Поле прояву
тим бшьший вплив на навколишне фiнансове середовище здiйснюe держава. Зокрема, це видно на прикладi Швейцарп, яка мае величезний ВВП на душу на-селення. Однак можливий вплив i через сумарнi обсяги ВВП, як це е з Китаем.
Аксюма: Чим бшьший ВВП на душу населення у державi тим бшьший вплив вона може здшснювати у глобатзованому свт на iншi економiчнi сис-теми. У цьому випадку можливо зробити висновок, що кожна сильна еконо-мiчна система прагне залучити в свiй фiнансовий простр менш стабiльну з метою отримання доступу до ll ресурсного потенщалу.
Наголосимо також, що ця тенденщя у глобалiзованому свiтi буде ли-шень посилюватись, зменшуючи можливостi менш стабшьних економiк у можливостях використання власного ресурсного забезпечення в штересах розвитку свое1 держави. Боротьба за ресурси у глобалiзованому свiтi мае пе-реважно економiчний характер.
З огляду на зростаючу роль у сучасному економiчному розвитку ш-ституцюнального середовища, запропонований перелiк, на наш погляд, до-цiльно доповнити й iHcmumy^oHaMbHUM ефектом, осюльки участь економiч-них суб'ектiв у зовнiшньоторговельних вщносинах веде до створення на тере-нах нацюнально! економiки нових шститупв та органiзацiй, якi сприяють економiчному розвитку. Цей факт спонукае звернутись до одше! з теорiй су-часностi - неоiнституцiоналiзму. Iнституцiональна теорiя нiколи не вiдрiзня-лася внутршньою однорiднiстю i мала серйознi концептуальш розбiжностi. Проте, все ж можна виокремити кшька загальних щей, яю можна використа-ти у розвитку торговельних вщносин Укра1ни та €С.
В основi бiльшостi концепцiй предметом вивчення е шституцюнальне середовище, тобто фундаментальш полiтичнi, соцiальнi та юридичш правила, у межах яких протжають процеси виробництва й обмiну. Прикладами таких основних правил е рiзнi види права, а саме: конституцшне, виборче, майнове, контрактне та ш. Правила, що регулюють вiдносини у публiчнiй сферi, вив-чае теорiя суспiльного вибору (Дж. Б'юкенен [21, с. 132-137], М. Олсон [27, с. 233-245] та ш.); правила, що регулюють вщносини у приватнш сферi - теорiя прав власносп (серед ll засновникiв - Р. Коуз [15, с. 136-142], А. Алчiан [19, с. 211-221]).
Трансакцшний тдхщ до вивчення економiчних оргашзацш Грун-туеться на iдеях Р. Коуза [22, с. 186-205]. Ортодоксальна неокласична теорiя розглядала ринок як узгоджений мехашзм, де немае необхщносп враховува-ти витрати щодо обслуговування угод. Однак насправдi, як зазначив Р. Коуз, таю витрати юнують, тому тд час пiдписання кожно! угоди необхiдно прово-дити переговори, здшснювати нагляд, встановлювати взаемозв'язки, усувати розбiжностi. В одному з вщгалужень цього пiдходу головною пояснюючою категорiею е витрати вимiру кiлькостi та якосп товарiв i послуг, переданих в угод1 Тут варто назвати пращ I. Барцеля [20, с. 27-48] i Д. Норта [25, с. 255264]. Економiчна школа, лщером яко! е О. Вшьямсон [32, с. 154], розглядае проблему "регуляцшних структур" (governance structure). Мова йде про меха-нiзми, що слугують для оцiнювання поводження учасниюв контрактних вiд-носин, вирiшення суперечок, яю виникають, адаптацil до несподiваних змiн,
застосування санкцш до порушниюв. Однiею з основоположних праць у сфе-рi шституцюнально-еволюцшно! теорп е робота Д. Норта [5], яка характери-зуе теорто виникнення i змiни iнститутiв, !хню роль в економiцi, що визначае !! особливу цшнють для анатзу торговельних взаемовiдносин Укра!ни з кра-!нами-членами Свросоюзу.
За цiею теорiею iнститути потрiбно розумiти як певш рамки, якi структурують дiяльнiсть людей, як своерщш "правила гри" в економщ та суспiльствi. А оргашзащею називають спiвтовариство людей, що ство-рюеться на основi iнституту. Вщтак iнститути - це правила гри, а оргашза-цп - це гравщ. У поняття "органiзацiя" входять полггачш органи й установи (полггачш партп, парламенти, мiсцевi органи влади, державш контролюючi органи), економiчнi структури ^рми, профспiлки, сiмейнi ферми, коопера-тиви), суспiльнi установи (релiгiйнi оргашзацп, клуби, спортивнi асощацп), а також освгтш установи. 1нститути ж дають змогу структурувати обмiн, зокре-ма, забезпечити контроль за дотриманням контракпв. Це знижуе витрати на здшснення обмiну, тобто трансакцiйнi витрати, i сприяе економiчнiй ефек-тивностi. Таю шститути не просто пiдвищують ефективнють з погляду опти-мальностi розподшу ресурсiв, а формують так звану "адаптивну ефектив-нiсть" (поняття, запроваджене П. Пелжаном [28, с. 72]). Адаптивна ефектив-нгсть - здатнють суспшьства i фiрм засвоювати новi знання, розкривати творчi i тдприемницью здiбностi, заохочувати iнвестицi!, а також вирiшува-ти нагальнi проблеми, що заважають розвитковь
Загалом, головна щея теоретичних побудов неоiнституцiоналiзму - не шститути функцюнують у рамках економжи, а економiка е пiдлеглою шсти-туцiональним правилам, якi сформувалися у тривалому iсторичному розвит-ку господарства. Отже, неоютитуцюналютська теорiя мае велике значення як для розвитку нацюнально! економiки, так i для поглиблення !! торговельних зв'язюв, оскiльки доводить, що прогресивний розвиток останнiх можливий лише за умов "ефективного" шституцюнального середовища у симбiозi з ефективною дiяльнiстю органiзацiй. Також зауважимо, що превалююча роль зовнiшньо! торгiвлi в розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язкiв держав (за де-якими оцiнками, частка торгiвлi становить близько 80 % всього обсягу мiж-народних економiчних вщносин) актуалiзуе дослiдження зовнiшньоторго-вельного ефекту. Враховуючи факторонадшешсть кра!н-партнерiв, зов-шшньоторговельний ефект торговельних зв'язкiв Укра!ни з кра!нами СС вiд-повiдае класичнш теорi! мiжнародно! торгiвлi Хекшера-Олiна, вщповщно до яко! ефективнiсть взаемно! торгiвлi базуеться на рiзницi економiчно! структури кра!н. Квiнтесенцiею класично! теорп е математичне вираження взаемозв'язкiв економiчних суб'ектiв, що потребуе застосування шших те-орiй, якi дають змогу дослщити якiснi характеристики двостороннього ств-робiтництва. Зокрема, концепцiя iнституцiонального розвитку Д. Норта пояс-нюе залежшсть ефективно! реалiзацi! двостороннiх зв'язкiв вщ стану iнститу-цiонального середовища i шляху !х активного розвитку.
Висновки. Укра!на поступово iнтегруеться до мiжнародних фiнансо-вих ринкiв i наслщки глобалiзацiйних фiнансових процесiв стають дедалi вiд-
чутнiшими як для yKpaïHCbKoï фiнансовоï системи, так i для ïï торговельних зв'язюв. Позитивний чи негативний вектор змш вiд глобалiзацiï залежить вiд piBM розвитку нацiональноï економiчноï та фiнансовоï систем держави. Зва-жаючи на той факт, що чим могутшша фшансова система держави, тим бшь-ше позитивних резyльтатiв вона може отримати вщ процесу глобалiзацiï, в Украш доцiльно виробити фiнансовy полггику, здатну протистояти викли-кам фiнансовоï глобалiзацiï та запобiгти негативним наслщкам цього процесу у торговельних вщносинах, тобто забезпечити фiнансовy безпеку краши. Пе-редyсiм з метою збереження стабшьносп на нацiональних фiнансових ринках необхщна чiтка система впливу держави на рух фшансових потокiв у краш та приплив iноземного катталу.
Сучасна держава не може уникнути "ефекту втягування" у глобатза-цшш фiнансовi процеси, тому ïï фшансову полiтикy потрiбно формувати вщ-повщно до факторiв розвитку фiнансовоï глобалiзацiï з врахуванням можли-востей забезпечення вщповщного викликам рiвня фiнансово-економiчноï без-пеки та з активною орieнтацieю на нацiональнi iнтереси.
Л1тература
1. Вериженко 1.О. Вплив глобашзацшних процеав на економжу Франци та уроки для Украши / 1.О. Вериженко // Вплив глобашзаци на формування та розвиток зовшшньоеконо-м1чних зв'язюв Украши : матер. V М1жнар. наук.-практ. конф. УАЗТ, 30 трав. 2002 р. - К. : Вид-во УАЗТ, 2002. - С. 359-362.
2. Владимирова И.Г. Глобализация мировой экономики: проблемы и последствия / И.Г. Владимирова // Менеджмент в России и за рубежом. - 2001. - № 3. - С. 97-111.
3. Дубик В .Я. Розвиток зовшшньоторговельних вщносин Украши та краш Свропейсько-го Союзу в умовах глобашзаци / В.Я. Дубик // Торпвля, комерщя, пщприемництво : зб. наук. праць. - Лымв : Вид-во ЛКА. - 2009. - Вип. 10. - С. 82-86.
4. Дубик В.Я. Формування державжй фiнансовоï пол1тики в европейських зовшшньоторговельних вщносинах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.08 - "Грош1, фшанси i кредит". - Льв1в, 2011. - 20 с.
5. Дуглас Н. Ин-ты, институциональные изменения и функционирование экономики / Норт Дуглас : пер. с англ. А. Нестеренко / под ред. Б. Мильнера. - М. : Изд-во Фонд экон. кн. "Начала", 1997. - 180 с.
6. Картнський Б.А. Фшансове забезпечення тдвищення конкурентоспроможност нащ-ональжй продукци - важливий чинник поглиблення зовшшньоторговельних вщносин Украши з крашами Свропейського Союзу / Б.А. Картнський, В.Я. Дубик // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.11. - С.
146-153.
7. Картнський Б.А. Методолопя формування штегрального ¡ндикатора збалансованосп фiнансовоï системи Украши в контекст фiнансовоï безпеки / Б.А. Картнський // Економ1ч-ний проспр : зб. наук. праць. - Дшпропетровськ : Вид-во ПДАБА. - 2008. - N° 11. - С.
147-162.
8. Картнський Б.А. 1ндикатори фiнансовоï безпеки в контекст збалансованосп фшан-совоï системи держави / Б.А. Картнський // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.2. - С. 131-145.
9. Картнський Б.А. Збалансованють фiнансовоï системи держави як штегральний ¡нди-катор стану фiнансовоï безпеки / Б.А. Картнський // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. на-ук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.3. - С. 179-192.
10. Картнський Б.А. 1нтегральний шдикатор динам1ки збалансованосп регiональноï нансовоï системи в оцшщ фiнансовоï безпеки / Б.А. Картнський // Науковий вюник Черш-вецького торговельно-економ1чного ш-ту КНТЕУ : зб. наук. праць. - Сер.: Економ1чш науки. - Чершвщ : Вид-во "Книги-ХХГ. - 2008. - Вип. II. - С. 31-41.
11. Картнський Б. А. Основи формування штегрального iндикатора збалансованостi ф> нансово! системи Укра1ни та регiонiв з позицш фшансово! безпеки / Б.А. Картнський // Bic-ник Львiвcькоl державно! фшансово! академи : зб. наук. праць. - Сер.: Екож^чт науки. -2008. - № 14. - С. 212-220.
12. Картнський Б.А. 1нтегральний вдикатор збалансованосп фшансово! системи Укра-!ни з огляду фшансово! безпеки / Б.А. Картнський // АкШа1пе problemy nowochesnych паик -2008 : moter. IV Miedzynor. nаukowi-prаkt. konf. (16-31 czerwco 2008 roku). Tym 2. Ekonomiczne паик! - Po1аnd, Przemysl : Nouko i studio 2008. - S. 33-41.
13. Картнський Б.А. Економiчна безпека в контекст нарощування продуктивноcтi еко-номiки Укра!ни / Б.А. Карпiнcький // Динамика исследования - 2008 : матер. IV Междунар. науч.-практ. конф. (16-31 юли 2008 година). Икономики. - България, София : Изд-во "Бял ГРАД-БГ" ООД. - 2008. - Т. 1. - С. 54-62.
14. Картнський Б.А. 1нфляцшт очжування: прояви та загрози економiчнiй безпещ дер-жави / Б.А. Картнський // Vedа: teorie а praxe - 2008 : mаter. IV Mezinаr. vedecko-prаkt. conf. (16-31 srpra 2008 roku). - Economicke vedy. Dil 1. - Prаhа : Publishing House "Educаtion аnd Science" s.r.o., 2008. - S. 58-64.
15. Коуз P. Фiрма, ринок i право / Р. Коуз. - М. : Изд-во "Cаtа11аxy", 1993. - 306 c.
16. Медведев А.Г. Технико-экономическое обоснование внешнеэкономических операций и международных проектов : учебн.-метод. пособ. [для самост. вивч. дисц.]. - В 2-ух ч. -Ч. 1: Общие положения / А.Г. Медведев. - СПб. : Изд-во СПбИЭИ, 1992. - 39 с.
17. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит. - М., 1962. - 684 с.
18. Укра!на на шляху европейсько! штеграци : наук.-практ зб. матер. / Мш-во екон. Ук-ра!ни. - К. : Т-во Карла Дуйсберга, 1999. - 236 с.
19. А1chiаn А.А. Uncertаinty, Evolution аnd Economic Theory / ^men А. А1chiаn // Jour™! of Politicol Economy. - 1950. - № 58. - Pp. 211-221.
20. Bаrze1 Yoram Meаsurement Cost аnd the Orgаnizаtion of Mаrkets / Bаrze1 Yorаm // Jour-nol of Lаw аnd Economics. - 1982. - № 25. - Pp. 27-48.
21. Buchаnаn Jаmes М. The Colculus of Consent / Buchаnаn Jаmes М. ond Tullock Gordon // Апп АгЫг : University of Michigаn Press, 1962. - 384 p.
22. Case R.H. The Notare of the Firm / Ronold H. Coose // Economicа1. - 1937. - № 4. - 386 p.
23. Heckscher E.F. The Effect of Foreign Trade on the Distribution of Income. - Economics Tidskrift, in: Heckscher, E.F. аnd B. Ohlin, Heckscher - Ohlin, Trade Theory (Cаmbridge, MА: The VIT Press), 1991 (transkted, edited аnd introduced by Шоу Fkm аnd M. June Fknders). - 320 p.
24. Leontief Wаssi1y W. Domestic Production аnd Foreing Trade: The Аmericаn Position Re-exаmined / Wаssi1y W. Leontief // In Jаgdish Bhаgwаti (ed.), Internаtionа1 Trаde: Selected Reаdings. Middlesex, Eng1аnd: Penguin Books, 1969. - Pp. 93-139.
25. North Dougkss C. Government аnd the Cost of Exchаnge / Dougkss C. North // Journol of Economic History. - 1984. - № 44. - Pp. 255-264.
26. Ohlin B. The Theory of Trade / B. Ohlin // In: Heckscher, E.F. аnd B. Ohlin, Heckscher -Ohlin, Trade Theory (Cаmbridge, MА: The VIT Press), 1991 (transkted, edited аnd introduced by Шоу Fkm аnd M. June Fknders). - 320 p.
27. Olson Moncur. The Logic of Collective А^юп / Moncur Olson. - Cаmbridge : Cаmbridge University Press, 1965. - 422 p.
28. Pe1ikаn P. The Formаtion of Incentive Mechаnisms in Different Economic Systems / P. Pe1ikаn // In Hedlund, Stefаn (ed.). Incentives аnd Economic Systems. - New York : New York University Press, 1987. - 208 p.
29. Porter M.E. Competitive аdvаntаges of rations / M.E. Porter. - New York : Free Press, 1990. - 474 p.
30. Ricordo D. The Principles of Politicol Economy аnd Tаxаtion / Ricordo Doviv. - London : J.M. Dent ond Sons, 1948. - 502 p.
31. Somuelson P. А. Internotionol Foctor-Price Equolizotion Once Аgаin / Poul А. Somuelson // Economic Journol. - 1949. - № 59. - Pp. 181-197.
32. Willkmson O.E. The Economic Institutions of Copiklism / Oliver E. Willkmson. - New York : Free Press, 1985. - 286 p.
Карпинский БА., Дубык В.Я. Эффекты обеспечения финансовой безопасности торговых отношений Украины и Европейского Союза в условиях глобализации
Проанализированы основные эффекты обеспечения финансовой безопасности торговых отношений Украины и Европейского Союза в условиях глобализации. Рассмотрена финансовая глобализация как взаимозависимость и взаимовлияние национальных экономик, политических и социальных систем, торговых отношений между странами с точки зрения привлечения финансов, а затем развития мировой финансовой системы.
Ключевые слова: финансовая глобализация, евроинтеграция, торговые отношения, финансовая безопасность, эффекты внешнеторгового сотрудничества, эффект "втягивания".
Karpinsky BA., Dubyk V. Ya. The effective financial safety of trade relations between Ukraine and the European Union under globalization
The effective Епапс1а1 sаfety of trade rektions between Ukraine аnd the Еигореап Union under g1obа1izаtion аге аnа1yzed. The finаnciа1 g1obа1izаtion аs interdependence аnd interference of nаtionа1 economies, po1iticа1 аnd sociа1 systems, trade restions between two countries is considered. It needs to аdd firance аnd deve1op the wor1d И^пы^ system.
Keywords: finаnciа1 g1obа1izаtion, Europeаn integrаtion, trаde regions, finаnciа1 security, the effects of foreign trade cooperation, "involvement" effect.
УДК 330.131.7 Доц. М.Р. Тимощук, канд. екон. наук;
астр. С.В. Шишковський2; бакалавр О.Р. Лис2; бакалавр М.М. Льода2
ОЦ1НЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ ШДПРИЁМСТВ
Розглянуто сутшсть та рiзноманiтнi шдходи до встановлення структури i пере-лжу показникiв, яга утворюють систему економiчноï безпеки шдприемства i вщобра-жають умови щодо захисту екож^чних iнтересiв пiдприемства вщ внyтрiшнiх та зовнiшнiх загроз. Проведено дослщження стану економiчноï безпеки тдприемств Захiдного регiонy Украши. Проаналiзовано стан та динамжу економiчноï безпеки Украши загалом. Проведено порiвняння рiвня шдикатс^в економiчноï безпеки краш Свропи i Украши.
Ключовг слова: шдикатор, економiчна безпека, система iндикаторiв.
Постановка проблеми. ¡нтеграцш Украïни у свiтовий економiчний простiр в умовах жорсткоï конкуренци на зовнiшнiх та внyтрiшньомy товарних ринках зумовлюють потребу у дослщжент економiчноï безпеки пiдприемств як передумови yспiшного ведення бiзнесy. При цьому постае важлива i актуальна проблема встановлення кiлькiсноï оцiнки економiчноï безпеки тдприемств, ключовим елементом якоï е побудова системи вщповщних iндикаторiв.
Анал1з останн1х досл1джень та публ1кац1й. Проблему оцшювання рiвня економiчноï безпеки тдприемств розглянуто у працях таких науковщв: I. Бланка, О. Бондаренка, Ф. Свдоюмова, А. Стфанова, А. 1змалкова, Д. Ко-вальова, С. Каттули, М. Кизима, О. Кyзьмiна, О. Мельник, I. Мойсеенко, Ф. Покропивного, Н. Реверчук, О. Федотна та ш. Водночас концепщя формування системи iндикаторiв оцiнювання рiвня економiчноï безпеки не набу-ла належного консенсусного воображения i залишаеться предметом науко-вих дослiджень.
1 Льв1вський шститут банювсько1 справи УБС НБУ;
2 НУ "Льв1вська жштехшка"
