CC BY
29
Жихор О.Б., Штехан М.А. Сущность понятия "финансовый риск" и его классификация
Исследованы подходы ученых к определению сущности понятия "финансовый риск" и представлено собственное его определение. Представлена подробная классификация финансовых рисков, которая позволяет детально исследовать финансовые риски на предприятии для обеспечения эффективной финансовой безопасности предприятия.
Ключевые слова : финансы, финансовая безопасность, риск, финансовые риски, классификация финансовых рисков.
Zhyhor O.B., Shtehan M.O. Essence of the concept of "financial risk" and its classification
Researched scientific approaches to defining the essence of "financial risk" and submitted his own definition. The detailed classification of financial risk that you can study in detail the financial risks of the company to ensure effective financial security.
Keywords: finance, financial security, risk, financial risk, financial risk classification.
УДК 336:113 Проф. Б А. Картнський, канд. екон. наук;
доц. В.Я. Дубик, канд. екон. наук; доц. О.П. Буряк, канд. екон. наук -
Львiвська державна фтансова академш
Ф1НАНСОВА ГЛОБАЛ1ЗАЦ1Я В КОНТЕКСТ ЗРУШЕНЬ У НАЦЮНАЛЬНИХ Ф1НАНСОВИХ СИСТЕМАХ: ЕВОЛЮЦ1ЙНИЙ П1ДХ1Д
Розглянуто глобалiзацiйш екож^чш процеси та !х мюце в еволюци св1тових трансформацш, охарактеризовано вплив цих процешв на розвиток нащональних фшан-сових систем та проаналiзовано !х позитивн та негативн наслщки. У цьому контекст розкрито сутшсть фшансово! глобалiзацil тд кутом зору взаемозалежност^ взаемозв'яз-ку i взаемовпливу нащональних економж, пол^ичних, сощальних i фшансових систем, культур, людини i довкшля.
Ключовг слова: глобалiзацiя, фшансова глобалiзацiя, еволюцiйний пiдхiд, свiтова економжа, нацiональна фiнансова система, вiльна торпвля, свiтова фiнансова система, фiнансова жштика.
Постановка проблеми. На меж1 двох тисячолггь в житт вс1х держав чшьне мюце належить глобальним економ1чним, фшансовим та валютним про-цесам. За таких умов глобал1защя е одшею з головних тенденцш в розвитку су-часного св1ту. Вона стимулюе свиовий соц1ально-економ1чний розвиток, поси-люе конкуренщю, впливае на розподш 1 використання матер1альних, трудових, фшансових ресуршв i нових технологiй, розширюе можливосп щодо о6м1ну товарами, кашталом, послугами та iнформацiею, взаемодп у гуманiтарнiй сферi, духовному збагаченш особистость
Водночас, для значно! частини людства глобал!защя та!ть в со61 й ютотш загрози, зумовлюючи розмежування кра!н на "цившзацшний центр" ! "перифе-ршну зону", поглиблюючи !х диференцiацiю в соцiально-економiчному розвитку та економ!чний i технологiчний розрив м1ж багатими i бщними кра!нами, за-гострюе зрушення в нащональних фшансових системах [8, а 585-586]. Вщтак, анал!з складних та суперечливих процешв, тенденцiй i наслiдкiв свиових еконо-м1чних трансформацiй; вивчення впливу глобальних процешв на нацiональнi фь нансовi системи i економiки розвинених держав та кра!н, що розвиваються е до-цшьним та актуальним як у теоретичному, так ! практичному аспектах.
Анал1з дослщжень 1 публ1кац1й. Зазначимо, що проблема сучасно! фь нансово! глобалiзацп мае i наукову актуальнiсть. Про це свщчить значна чи-сельнiсть розробок зарубiжних та укра!нських економiстiв з питань глобалiза-цiйних процесiв у свгшвш економiцi. Серед зарубiжних авторiв, котрi досль джують означену проблему, можна виокремити Ж. Бодрияра, М. Кастельса, Т. Леввгга, Я. Недервина, К. Оме, а вггчизняних - О. Бшоруса, О. Власюка, М. Мальського, I. Михасюка, А. Моюя, Л. Мельника, I. Лукiнова, Д. Лук'янен-ка, С. Соколенка, В. Сухарського, А. Фшшенка [1-5, 9, 16-23, 25]. Зокрема, в !х-шх наукових працях проаналiзовано сучасний стан розвитку свггово! економiки тд впливом фтансово! глобалiзащL Однак i досi залишаеться значна низка питань щодо глобалiзацiйних процесiв у розвитку свиогосподарських зв'язкiв, формування взаемовпливiв на нацiональнi фiнансовi системи, а тому ус вони потребують подальшого дослiдження.
Постановка завдання. Грунтуючись на теоретичнш, практичнiй та на-уковш актуальностi ще! теми, автори ставлять за мету узагальнити рiзноманiтнi тлумачення глобалiзацп як всеохопного явища у свгговш економiцi, визначити чинники, що обумовлюють сучаснi глобалiзацiйнi процеси, витлумачити поняття фтансово! глобалiзацil та виокремити !! позитивт та негативнi наслщки для еко-номiчних систем свпу з врахуванням впливу на нацюнальт фiнансовi системи.
Виклад основного матер1алу. Еволюцштсть та проблемтсть формування i розвитку глобал1зацшних процеыв за взаемоди з нащональними фтансовими системами. Зазначимо, що термш "глобалiзацiя" (всесвггаш, за-гальний) донедавна практично не використовували. Так, якщо потрiбно було дати ощнку загальнопланетних економiчних процеив, вживали термiн "штер-нацiоналiзацiя" - посилення взаемозв'язюв i взаемозалежностi економж окре-мих кра!н, вплив мiжнародних торгiвельно-економiчних вiдносин на нацюналь-ш економiки, участь держав у свиовому господарствi [1, с. 99]. Якщо тлумачи-ти фiнансово-економiчну глобалiзацiю тд таким кутом зору, то стае зрозумшо, що подiбнi змiни вщбувалися в соцiумi задовго до ХХ-ХХ1 ст. Зокрема, у на-уковш лiтературi наявна думка, що процес глобалiзацil розпочався ще в ХУ1 ст. [22, с. 46]. Водночас, на погляд авторiв цього дослщження, початок фшансово! глобалiзацil можна аргументовано вiднести й до бiльш раннього перюду i вiн пов'язаний з потребою розвитку континентальних торгових обмшв, формуван-ням розгалужено! системи торговельних шл^в та видiленням свiтового щно-вого еквiвалента в торговельних вщносинах - золота. Практично у формуванш фтансово! глобалiзацil можливо виокремити окремi перiоди, якi характернi сво!ми проявами на нацюнальш фiнансовi системи.
Вщтак, незважаючи на довгий перiод формування зовшшньоторговель-них вiдносин ще не сформовано однозначного та единого тлумачення сутносп глобалiзацil. Цей процес дослщжують представники рiзних галузей науки та наукових шкш i кожна з них пропонуе власне визначення. Розглядаючи еволюцiю поглядiв щодо проблематики, констатуемо, що термш "глобалiзацiя" уперше ввiв у науковий обiг Т. Леви у 1983 р. Вш визначав "глобалiзацiю" як феномен злиття ринюв окремих продуктiв, що виробляються транснацiональними корпо-рацiями (ТНК) [2, с. 19]. I хоча глобалiзацiя е новггаьою тенденцiею у суспшь-
ному житл, дехто з науковцiв вважае, що наприкiнцi ХХ ст. розпочалась друга ера глобатзаци, якiй передувала еволюцiя глобально! економiки у Х1Х ст., кот-ра зазнала краху у 1914 р. [25].
Ширше тлумачення термша "глобалiзацiя" дав К. Оме у сво!й книзi "Свiт без кордошв" (1990 р.). На його погляд, сучасний стан свгтово! економжи визначаеться трiадою, яка складаеться з Свропейського Союзу, США i Японп. Завдяки розвитку глобального ринку економiчний нацiоналiзм окремих кра!н сьогоднi втратив домшувальне значення [16, с. 13]. За словами Яна Недервина, юнуе стшьки визначень глобатзаци, скiльки е рiзноманiтних дисциплiн. З пог-ляду Жана Бодрияра, поширення сучасно! глобатзацп передбачае свiй розвиток у двох напрямах: шститущональному i соцiально-епiстомологiчному [9, с. 5051]. М. Кастельс визначив глобалiзацiю як "нову катталютичну економiку", ха-рактерними рисами яко! е: шформащя; знання й шформацшш технологи; про-дуктивнiсть працi i конкурентоспроможнiсть нащонально! економiки, що орга-нiзовуються через мережеву структуру менеджменту, виробництва i розподiлу [17, с. 91].
В украшськш економiчнiй наущ також е спроби розiбратися у явищi глобалiзацil. Зокрема, С. Долгов вважае, що глобалiзацiя - по суп те ж саме, що рашше називали iнтернацiоналiзацiею господарського життя [5]. За тверджен-ням О. Кардамонова, глобалiзацiя - це свловий процес трансформацп символiв, пiд час якого фальсиф^ються, верифiкуються i перерозподшяються у суспшь-ствi цiнностi, норми, культурна практика i категорп очевидност [9, с. 50-51].
Пiд глобалiзацiею також розумiють кардинальну змiну свггового порядку. Йдеться про те, що вщбуваеться процес "розмивання" нацюнальних кордо-нiв. Вони позбавляються свого первюного значення внаслiдок популяризацп високих технологш масово! культури. Глобалiзацiю низка фахiвцiв уявляе як досить вузьке поняття: процес зближення споживчих переваг i унiверсалiзацiя асортименту пропоновано! продукцп по усьому свiтi, пiд час якого свiтовi про-дукти витюняють мiсцевi [1, с. 100].
Глобалiзацiя рiзко загострюе проблемнi виклики сучасносп, об'ективно впливаючи на економiчну безпеку держав та !хш нацiональнi фiнансовi систе-ми. Якщо ранiше осередки розвитку виникали в рiзних частинах свиу i часто про !хне iснування iншим практично не було шчого вiдомо, а !хне зникнення за кризових явищ не було вюником для аналопчно! кризи шших економiчних систем то за глобалiзацiйних процесiв все вiдбуваеться за дещо iншим сценарiем. Розвиток е загальним, а тому i економiчнi катаклiзми е також спiльними, що впливатиме як на нащональну фшансову систему, так i на економiчну безпеку кожно! з держав.
Настае перюд, коли можливо розглядати валовий внутрiшнiй продукт (ВВП) не окремих територш, а ВВП глобально! економiчноl системи, оскiльки вони стають тюно пов'язаними мiж собою. Окрiм позитивних факторiв глобаль зацiйного поступу, наявш й негативнi. Так, загрозливi наслщки щодо людини через глобалiзацiю й вичерпшсть природо-ресурсно! складово! будуть з кожним десятирiччям бiльш разюче вщчутними, коли враховувати й певну тенденщю до перенаселення планети, яке вже дшшло до 7 млрд ошб [11-12, 24].
Для того, щоб цившзовано спiвiснувати та розвиватись, людству необ-хiдно формувати збалансоване мирне середовище на засадах сталого розвитку економiки, оскiльки у сучаснш економiчнiй або вiйськовiй конфронтаци йому вижити буде досить проблемно. Останне також може призвести до рiзкого стис-нення спiралi розвитку до нульово! позначки та розвитку, ймовiрно, iз значно iншими представниками тваринного свггу.
Аксюма: чим тюн^ та мiцнiшi стають глобалiзацiйнi зв'язки, тим:
• динам1чтше та штенсивтше стае виробництво свгтового продукту;
• оптимальнее задовольняються глобальт потреби споживач1в за рахунок роз-виненост ринкового середовища;
• в1дчуттш1 небезпеки та втрати щодо можливостей життезабезпечення людства в епоху жорстких змш.
Ц зв'язки стосуються насамперед можливостей використання ресурЫв, однак 1х динамiка формування буде скорочуватись. Водночас ресурсне вико-ристання зростатиме, особливо у наддержавах, що стали на шлях наздоганя-ючого iндустрiального розвитку (Iндiя, Китай). Так, в доповщ Оргашзаци за економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР) "Погляд на 2060 р.: довго-термiновi перспективи свiтового економiчного розвитку" прогнозують, що еко-номiки Китаю i 1нди вже до 2025 р. сумарно будуть бiльшими за економжи "Велико! сiмки - 07" (Францiя, Нiмеччина, Iталiя, Япотя, Великобританiя, США i Канада). Зазначено також, що до 2060 р. ВВП 1ндп та Китаю обшде сумарний ВВП всiх 34 держав, що входять ниш в ОЕСР (ниш сумарний ВВП 1нди та Китаю становить близько третини вщ ВВП держав ОЕСР).
На погляд авторiв цього дослщження, все ж динамжа траекторп z досяг-нення одиницi середнього рiвня ВВП - Усер. для рiзних держав щодо задiяностi одиницi ресуршв у конкретний час 1 буде залишатись вiдмiнною (рис. 1).
Однак будуть у виграшi тi держави, як зможуть оптимально подолати ресурсш обмеження за рахунок розвитку та ре^заци сучасних технологiй, тоб-то заддать резерви зниження ресурсних втрат за бшьш рацiонального використання потенцшно! складово! економiчного розвитку - Употенц. (рис. 2).
Ресурсш обмеження
V
Рис. 1. Динамка досягнення одиниц середнього рiвня ВВП для рЬних держав щодо задiяностi ресурЫв
Рис. 2. Розвиток держав за лшшним сценарieм та вплив на нього глобальних виклитв
На наш погляд, глобалiзацiю економiки можна охарактеризувати як об'ективну свiтову тенденцiю, зумовлену посиленням взаемозалежностi i взаемовпливу полгтичних, економiчних, фiнансових, технологiчних, торговель-них, культурних та iнформацiйних зв'язкiв мiж державами на рiзних рiвнях, що у кiнцевому пiдсумку приведе до перетворення свгтового господарства в еди-ний ринок товарiв, послуг, катталу, робочо! сили i знань. Останне, об'ективно, буде активiзувати зрушення в нацюнальних фiнансових системах, змiнюючи !х-ню стiйкiсть [10, 13].
Фшансова глобалiзацiя як вiдображення еволюци економiчноi глоба-лiзацii та нацюнальних фтансових систем. У цьому контекст особливо! ваги набувае фшансова глобатзащя, яку ми розумiемо як складову частину еко-номiчноl глобатзацп i зорiентована на формування свiтового фшансового ринку та глобально! фшансово! системи.
Упродовж останнiх десятирiч дослщники проаналiзували та системати-зували як еволющю нацiональних фiнансових систем, так i джерела фшансово! глобатзаци, серед яких можна видшити такi: технолопчш процеси; лiбералiза-цiя торгiвлi та економiчна лiбералiзацiя; розширення сфери дiяльностi компа-нiй; гармонiзацiя показниково! бази та досягнення одностайност в оцшщ рин-ково! економiки i системи вшьно! торгiвлi; особливостi етнокультурного роз-витку [6-7, 10, 13-15, 21, 23].
Технологiчнi процеси. Вони призвели до стрiмкого скорочення транспортних i комушкацшних витрат, значного зниження цшових параметрiв на опра-цювання, зберiгання i використання шформацп.
Лiбералiзацiя mоргiвлi та економiчна лiбералiзацiя. Проявляеться у об-меженш полiтики протекцюшзму i розвитку вшьно! свгтово! торпвль Внаслiдок було iстотно знижено тарифи, мита, усунуто багато iнших бар'ерiв у торгiвлi товарами i послугами.
Розширення сфери дiяльностi компанш. Це дало змогу розширити гори-зонти управлiння технологiчним прогресом, на основi нових засобiв комушкацп. Компанп, якi орiентувалися винятково на мiсцевi ринки, розширили сво! вироб-ничi та збутовi можливостi, вийшовши на нацюнальний та мiжнародний рiвнi.
Гармотзащя та досягнення одностайностi в оцтщ ринковоЧ економти i системи выьно'1 торгiвлi. Цей процес призвiв до щеолопчно! конвергенцп, тоб-то на зм^ суперечностям мiж ринковою економжою Заходу i соцiалiстичною економiкою Сходу прийшла практично повна еднiсть погл_вдв на ринкову систему економжи.
Особливостi етнокультурного розвитку. Йдеться про тенденцп до формування "однорщних" засобiв масово! шформацп, мистецтва, попкультури, використання англшсько! мови як засобу мiжнародного спiлкування.
Отже, фшансова глобалiзацiя стае постiйно дiючим чинником внут-рiшнього i мiжнародного економiчного життя, вона, можливо, е завершенням важливого етапу формування економiчноl едност свiту, його господарсько! щ-люносп за вше! розма!тосп та гетерогенност складових i пiдсистем свiтового господарства.
Процес фшансово! глобатзацп охоплюе рiзнi сфери свгтово! економiки, а саме: зовнiшню, мiжнародну, свiтову торгiвлю товарами, послугами, техноло-гiями; об'екти штелектуально! власностi; мiжнародний рух факторiв виробниц-тва (ро6очо! сили, капiталу, шформацп); мiжнароднi фшансово-кредитш i ва-лютнi операцп (безплатне фшансування i допомога, кредити i позики суб'ектiв мiжнародних економiчних вщносин, операцп з цiнними паперами, спещальш фiнансовi механiзми й iнструменти, операцп з валютою); виробниче, науково-техшчне, технологiчне, iнжинiрингове й iнформацiйне ствробгтництво.
Фтансова глобал1зац1я та 1нтеграц1я - це багаторiвневi явища, що тор-каються: регюнально!, нацюнально! економiки (макрорiвень); товарних, фшан-сових i валютних ринкiв, ринкiв працi (мезорiвень); окремих компанш (мжрорь вень). На макроекономiчному рiвнi фiнансова глобалiзацiя виявляеться в праг-неннi держав i штеграцшних об'еднань до економiчноl активностi поза сво!ми кордонами за рахунок лiбералiзацil торгiвлi, зняття торгових та швестицшних бар'ерiв, створення зон вшьно! торпат, що додатково призводить до зрушень в нацюнальних фiнансових системах. О^м того, процеси глобалiзацп й штегра-цil охоплюють мiждержавнi погодженi заходи для цшеспрямованого формуван-ня свгтового господарського ринкового (економiчного, правового, шформа-цiйного, полiтичного) простору у великих регюнах.
На мiкроекономiчному рiвнi фшансова глобалiзацiя виявляеться в роз-ширенш дiяльностi компанiй за межами внутршнього ринку. Бiльшостi великих транснацюнальних корпорацiй доводиться дiяти в глобальних масштабах: 1х ринком стае будь-який район з високим рiвнем споживання, вони повинш бути здатш задовольнити попит споживачiв скрiзь, незалежно вщ кордонiв i нацi-ональноl приналежностi. Компанil оперують глобальними категорiями, техно-логiй, витрат, постачань, стратепчних альянсiв i т. iн. Рiзнi ланки i стадil проек-тування виробництва i збуту продукцil розмiщуються в рiзних краlнах та ушфь куються в мiжнародному масштабi. Створення i розвиток транснацiональних фiрм дае змогу обiйти безлiч бар'ерiв (за рахунок використання трансфертних постачань, цш, сприятливих умов вщтворення, кращого знання ринково! ситу-ацil, додавання прибутку).
Нагальною потребою стае формування единого глобального свиового економiчного, правового, шформацшного, культурного простору для вiльноl й ефективно! тдприемницько! дiяльностi всiх суб'екпв господарювання, створення единого планетарного ринку товарiв i послуг, капiталiв, робочо! сили, еконо-мiчне зближення й об'еднання окремих кра!н в единий свиовий господарський комплекс. Фшансову глобалiзацiю розумiють як вiльний та ефективний рух ка-пiталiв мiж кра!нами та регiонами, функцiонування глобального ринку, формування системи наднацюнального регулювання мiжнародних фiнансiв, реалiза-щю глобальних фiнансових стратегiй ТНК i транснацiональних банкiв.
Фiнансова глобалiзацiя мае подвшний вплив на економiку: з одного боку, скасування обмежень на приплив катталу дае змогу повшше задовольнити потреби суб'екпв господарювання у фшансових коштах i стимулюе iнвести-цiйний процес, з шшого - ускладнюеться утримання стабiльного обмшного курсу, пiдвищуеться вразливiсть економiки до негативного впливу зовшшшх
факторiв, обмежуються можливостi центрального банку у здшсненш незалеж-но! монетарно! полiтики, посилюеться залежнiсть нацюнально! фшансово! сис-теми вщ зовнiшнiх зрушень.
Висновки. Надзвичайно важко прогнозувати майбутне i шляхи виршен-ня основних проблем, що стоять перед суспiльством загалом або будь-якою конкретною державою. Сьогодш, коли свгтове спiвтовариство перебувае на ета-пi формування фшансово! глобалiзацil та процешв регюналiзацп, що !! супрово-джують, ще складнiше передбачити хщ подiй у майбутньому.
Еволюцiйнiсть формування фшансово! глобалiзацil майже в ушх державах приводило i до вщповщного покращення умов життя. Проте, найбшьш вра-жаючих успiхiв досягли держави з розвиненою економiкою, сильною нацюналь-ною фiнансовою системою i лише незначна кiлькiсть держав, що розвиваються.
Водночас, еволюцшнють даних процешв обумовлюе й певнi негативнi наслщки. Зокрема, збiльшення диференщацп мiж доходами у високорозвине-них державах та кра!нах, що розвиваються, не може не викликати занепокоення у свиово! спшьноти. Також, негативним е й той факт, що значна кшьюсть насе-лення земно! кулi знаходиться за межею бщносл. Однак, висновок, що причиною цього е глобалiзацiя у вшх !! проявах - помилковий. Адже, в багатьох ви-падках слаборозвинеш кра!ни не змогли штегруватися в свiтову економiку через непродуману державну полiтику, слабюсть нацюнально! фшансово! систе-ми та частково - через зовшшш фактори, яю не пiддаються контролю.
Отже, глобалiзацiя, як iдеологiя сучасностi, мае, передушм, спрямовува-ти глобалiзацiйнi процеси на всебiчний розвиток свiтового ствтовариства, де основним вектором мае бути розвиток в штересах кожно! людини, народу, наци, цивЫзацп, на основi довiри, взаемоповаги, взаемозалежностi, на визнанш едностi, а не однаковосп, подiбностi. Мiжнароднi оргашзацп повиннi намагати-ся допомогти (шляхом змiцнення мiжнародноl фiнансовоl системи, за допомо-гою торгiвлi та сприяння) найбiднiшим державам в !х зусиллях iнтегруватися у свиову економiку, досягнути швидших темтв зростання та подолати бiднiсть. Така еднють е принципово новою яюстю у формуваннi свiтового спiвтовари-ства, де усвщомлення едностi, причетностi i вiдповiдальностi до подiй у свт здатнi реалiзувати проект глобалiзацil як блага для кожного з учасниюв глоба-лiзацiйних процесiв, забезпечуючи цим стшюсть нацiональних фiнансових систем та !хнш розвиток.
Л1тература
1. Владимирова И.Г. Глобализация мировой экономики: проблемы и последствия / И.Г. Владимирова // Менеджмент в России и за рубежом. - 2001. - № 3. - С. 97-111.
2. Воронов К. Глобальная интерсистема: эволюция, структура, перспективы / К. Воронов // Мировая экономика и международные отношения : науч. журнал. - 2007. - № 1. - С. 18-28.
3. Власюк О.С. Виклики та загрози фшансово! безпеки Укра!ни на середньострокову перспективу / О.С. Власюк // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2012. - № 5. - С. 3-13.
4. Глобал1защя 1 безпека розвитку : монограф1я / О.Г. Бшорус, Д.Г. Лук'яненко та ш.; наук. ред. О.Г. Бшорус. - К. : Вид-во КНЕУ, 2001. - 733 с.
5. Долгов С.И. Глобализация экономики: новое слово или новое явление? / С.И. Долгов. -М. : Изд-во "Экономика", 1998. - 357 с.
6. Дубик В .Я. Розвиток зовшшньоторговельних вщносин Укра!ни та кра!н Свропейського Союзу в умовах глобал1заци / В.Я. Дубик // Торпвля, комерщя, тдприемництво : зб. наук. праць. - Льв1в : Вид-во ЛКА, 2009. - Вип. 10. - С. 82-86.
7. Дубик В .Я. Формування державно! фшансово! полггики в европейських зовншньоторго-вельних вщносинах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.08 "Грош^ фiнанси i кредит" / В.Я. Дубик; Львiв. ДФА. - Львiв, 2011. - 20 с.
8. Екож^чна безпека : навч. пошбн. / за ред. З.С. Варн^я. - К. : Вид-во "Знання", 2009. -
647 с.
9. Кардамонов О.В. Глобализация и символическая власть / О.В. Кардамонов // Вопросы философии. - 2005. - № 5. - С. 47-56.
10. Картнський Б.А. Збалансоватсть фшансово! системи: методология, оцшка, ж^вняння : монографiя / Б.А. Картнський. - Львiв : Вид-во "Логос", 2005. - 496 с.
11. Картнський Б.А. Продуктивтсть i сталий розвиток економiки : монографiя / Б.А. Картнський, С.М. Божко. - Львiв : Вид-во "Логос", 2004. - 274 с.
12. Картнський Б.А. Сталий розвиток економжи: узагальнена модель : монографiя / Б.А. Картнський, С.М. Божко. - Львiв : Вид-во "Логос", 2005. - 256 с.
13. Картнський Б.А. Основи формування штегрального вдикатора збалансованосп фшансово! системи Укра!ни та репошв з позицш фшансово! безпеки / Б.А. Картнський // Вюник Львiвсько! державно! фшансово! академи. - Сер.: Екож^чт науки. - 2008. - № 14. - С. 212-220.
14. Картнський Б.А. Фшансове забезпечення тдвищення конкурентоспроможностi нащ-онально! продукци - важливий чинник поглиблення зовнiшньоторговельних вщносин Укра!ни з кра!нами Свропейського Союзу / Б.А. Картнський, В.Я. Дубик // Науковий вюник НЛТУ Укра-!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2010. - Вип. 20.11. - С. 146-153.
15. Картнський Б.А. Ефекти забезпечення фшансово! безпеки торговельних вщносин Ук-ра!ни i Свропейського Союзу в умовах глобалiзацi! / Б.А. Карпiнський, В.Я. Дубик // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2013. - Вип. 23.4. -С. 147-156.
16. Кузнецов В. Что такое глобализация? / В. Кузнецов // Мировая экономика и международные отношения : науч. журнал. - 1998. - № 2. - С. 12- 21; № 3. - С. 14-19.
17. Малышева Д. Постиндустриальный мир и процессы глобализации / Д. Малышева // Мировая экономика и международные отношения : науч. журнал. - 2000. - № 3. - С. 90-97.
18. Мартин Г.-П. Западня глобализации: атака на процветание и демократию / Г.-П. Мартин, Х. Шуман. - М. : Изд. дом "Альпина". - 2001. - 458 с.
19. Михасюк 1.Р. Основи глобальних екож^чних вщносин : навч. поабн. / 1.Р. Михасюк, М.З. Мальський // Львiвський нацюнальний ушверситет iм. 1вана Франка. Вища шк. шформати-ки i управлiння в Жешувг - Львiв : Вид-во "Укра!нсьга технологi!", 2003. - 192 с.
20. Мунпян В. Глобалiзацiя: витоки i перспективи / В. Мунпян // Свiт фiнансiв : наук. журнал. - 2012. - Вип. 2. - С. 28-35.
21. Смирнов 1.Г. Сощальш виклики глобалiзацi!: укра!нський кон / 1.Г. Смирнов // Зовнш-ня торговля, економжа, фiнанси, право. - 2012. - № 1. - С. 61-70.
22. Укра!на на шляху европейсько! штеграци : матер. наук.-практ. зб. / Т-во Карла Дуйсберга, Мш-во екон. Укра!ни. - К. : Вид-во "Дншро", 1999. - 236 с.
23. Шумська С.С. Фшансовий ринок Укра!ни у свил 1ндексу Глобально! Конкурентоспро-можностi / С.С. Шумська // Економжа i прогнозування : наук.-аналiт. журнал. - 2008. - № 4. - С. 97-108.
24. Karpinsky B.A., Bozsko S.M. Economic growth at sustainable development of economy: the monography / B.A. Karpinsky, S.M. Bozsko. - Lviv : Prostir-M, 2006. - 376 p.
25. Taylor A.M. Policymarkets in two eras of globalization faced the same of "trilemma" difficult policy trade-offs / Alan M. Taylor // Finance and Development. - March 2004. - Pp. 28-31.
Карпинский БА., Дубык В.Я., Буряк О.П. Финансовая глобализация в контексте сдвигов в национальных финансовых системах: эволюционный подход
Рассмотрены глобализационные экономические процессы и их место в эволюции мировых трансформаций, охарактеризовано влияние этих процессов на развитие национальных финансовых систем и проанализированы их положительные и отрицательные последствия. В этом контексте раскрыта сущность финансовой глобализации под углом зрения взаимозависимости, взаимосвязи и взаимовлияния национальных экономик, политических, социальных и финансовых систем, культур, человека и окружающей среды.
Ключевые слова: глобализация, финансовая глобализация, эволюционный подход, национальная финансовая система, свободная торговля, мировая финансовая система, финансовая политика.
Karpinsky BA., Dubyk V. Ya., Buryak O.P. Financial globalization in the context of changes in national financial systems: an evolutionary approach
We consider the economic globalization process and its place in the evolution of global transformations that characterized the effects of these processes on the development of national financial systems and analyzes their positive and negative effects. In this context, reveals the essence of financial globalization from the perspective of interdependence, interrelation and interaction of national economies, political, social and financial systems, cultures, and the environment.
Keywords: globalization, financial globalization, the evolutionary approach, the national financial system, free trade, the global financial system, financial policy.
УДК 339.[9+1] Ст. наук. ствроб. ФА. Важинський, канд. екон. наук;
мол. наук. спЫроб. В.М. Черторижський - 1РД НАН Украти
ЕФЕКТИВНА ТОРГОВО-ЕКОНОМ1ЧНА ТРАНСКОРДОННА ВЗАЕМОД1Я М1Ж ПРИКОРДОННИМИ РЕГ1ОНАМИ УКРА1НИ ТА ПОЛЬЩ1
Розглянуто чинники оцшювання транскордонно! взаемоди; T0pr0B0-eK0H0Mi4H0i взаемоди мiж прикордонними регюнами Укра!ни та Польщг Зроблено акцент на npi-оритетшсть сощальних iндикаторiв, що дають змогу визначити ефектившсть регу-лятивних дш державних та сусшльних структур на розвиток транскордонних зв'язгав.
Ключовг слова: транскордонна взаемодiя, транскордонне сшвробгшицтво, торпв-ля, ефектившсть.
Постановка проблеми. Розвиток транскордонно! взаемоди - це законо-м1рний процес еволюци продуктивних сил на яюсно новий р1вень виробничих вщносин, який зосереджуе в соб1 шноваци, науку, осв1ту та шш1 перспективш умови, необхщш для розвитку особистосп, б1знесу держави та охоплюе сум1ж-ш територи.
Прикордонш репони займають особливе мюце у транскордонних вщно-синах кра!ни, оскшьки на них замикаеться значна частка торпвл1 з сусщшми кра!нами. Водночас багато ряд важливих питань, пов'язаних !з висв1тленням можливостей польсько-укра!нсько! транскордонно! взаемоди, залишаються не-виршеними, що зумовлюе необхщшсть подальших дослщжень у цьому науко-вому напрям^
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Питання актив1заци транскордонного ствроб1тництва репошв вивчали заруб1жш та вгтчизняш науковщ вже декшька десятюв роюв. Зокрема проблеми транскордонно! взаемоди та транскордонного ствроб1тництва розглянуто в працях заруб1жних автор1в: М. Руссо, Дж. Вшей, Р. Морган, Г. Мюрдаля та ш. Серед вггчизняних вчених, яю дослщжують цю проблематику, варто зазначити М. Долшнього, Н. М1кулу, I. Студеншкова, В. Будкша та ш. З польських вчених можна виокремити М. Балтовсю, П. Мщкевич та ш. [1-5].
Виклад основного матерiалу. Потужним торговельним партнером Ук-ра!ни серед кра!н Центрально! та Схщно! Свропи виступае Польща. За резуль-
