CC BY
379
Haцioнaльний лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт yKpa'1'ни
УДК 330.147 Доц. В.П. Лещук, канд. екон. наук - Терноптьський НЕУ
ФIHAHСOBA ГЛOБAЛIЗAЦIЯ В yMOBAX ГЛOБAЛIЗAЦIÏ CBITOBOÏ ЕKOHOMIKИ
Дoслiдженo пpoцеси, яю вщбуваються у poзвиткy св1тов01 екoнoмiки. Визначе-ho сутшсть глoбaлiзaцiйних пpoцесiв, ixhí пoзитивнi та негативш аспекти; фшанс0ву глoбaлiзaцiю, ïï вплив на poзвитoк RaцioRaльRих ек0R0мiк.
Ключов1 слова: гл0бал1защя, фiRaRC0вa глoбaлiзaцiя, каттал, фiRaRC0вий Rani-тал, св1това ек0R0мiкa, RaцioRaльRa екoнoмiкa, ек0R0мiчRa iRтегpaцiя.
Aктyaльнicть прoблeми. Рефopмyвaння екoнoмiки Укpaïни, пеpш за все, залежить вiд швидкoстi та ефективн0ст змiн, якi пpoхoдять в ïï баз0вих ланках - пiдпpиeмствaх. Ринкoвi змiни надають суб'ектам гoспoдapювaння м0жлив0сл сaмoстiйнo вибиpaти шляхи власн0Г0 poзвиткy.
У гoспoдapськiй пpaктицi е багато aльтеpнaтивних шляхiв poзвиткy та poery пiдпpиeмницьких стpyктyp. Вибip нaйбiльш 0птимальн0г0 вapiaнтa poзвиткy п0винен пpoхoдити з ypaхyвaнням зoвнiшнiх i внyтpiшнiх чинниюв. Внyтpiшнi чинники залежать i м0жуть бути змiненi у пpoцесi дiяльнoстi шд-пpиeмствa. Зoвнiшнi чинники значн0 впливають на poзвитoк пiдпpиeмствa, але, зазвичай, iстoтнo не м0жуть бути змшет у пpoцесi й0Г0 дiяльнoстi. Без ypaхyвaння цих чинникiв нем0жливий yспiшний poзвитoк як oкpемих тд-пpиeмств, так i ïx штегр0ваних 0б'еднань.
Значний вплив на ум0ви дiяльнoстi пiдпpиeмств, а 0с0блив0 на ïx 0б'еднання, чинять пpoцеси глoбaлiзaцiï, зoкpемa й фiнaнсoвoï.
Aнaлiз ocraHHix нayкoвих дocлiджeнь. Питання щ0д0 сутн0ст гл0-бaлiзaцiйниx пpoцесiв у свгшвш екoнoмiцi, ïxнix pyшiйниx сил та тенденцш д0сить шиpoкo висвiтленo у сучаснш екoнoмiчнiй лiтеpaтypi. У poбoтax вгт-чизняних та iнoземниx наук0вщв 0сн0вну увагу пpидiленo ïx к0нстатаци, piз-нoбiчнoмy впливу на poзвитoк нaцioнaльниx екoнoмiк. В0дн0час, у наук0вш лiтеpaтypi нед0статнь0 висвiтленi пpoцеси фiнaнсoвoï глoбaлiзaцiï, яка мае на yвaзi вiльний pyx кaпiтaлiв, ïï пеpевaги та вади.
Meтoю дocлiджeння е визначення aвтopськoгo бачення глoбaлiзaцiйниx ^0цешв, ï^ п0зитивних та негативних CTopiH; сутн0сп фiнaнсoвoï глoбaлiзaцiï, ïï склад0вих елементiв та впливу на poзвитoк нaцioнaльнoï екoнoмiки.
Bиклaдeння ocHoBHoro мaтeрiaлy дocлiджeння. Чеpез певнi 0бста-вини, ^0цеси глoбaлiзaцiï сеpед кpaïн СНД найбшьш вiдчyтнi в Укpaïнi та PoriL Це п0казали pезyльтaти pейтингy кoнсaлдингoвoï кoмпaнiï А.Т. Kear-nej. В0на poзpaxyвaлa iндекс глoбaлiзaцiï для 62 ^аш свiтy, в яких ^0живае SS % населення земнoï кyлi i скoнцентpoвaнo п0над 91 % свiтoвoï екoнoмiки. Укpaïнa, стан0м на 2003 p., пoсiдaлa 42-ге, а Рoсiя - 44-те мюце [1, с. 19].
Раз0м з тим, п0л0ження Укpaïни у мiжнapoдниx pейтингax oцiнюють не0дн0значн0. Так, в 0цшщ "ВВП кpaïн у pейтингy глoбaлiзaцiï" Укpaïнa iз ВВП S6 млpд д0л. пoсiдae 52-ге мюце iз 72 кpaïн. На пеpшoмy мiсцi США (12455,S млpд д0л.), на 0станнь0му Сенегал (S,6 млpд д0л.). За iндексoм гл0-бaльнoï кoнкypенцiï, Укpaïнa в 2007-200S pp. п0сщала 73-те мiсце iз 131 ^а-ïни - 3,9S. На пеpшoмy мiсцi США (oцiнкa 5,67) на 0станнь0му - Чад (0цшка 2,7S) [2, с. 119].
11S
Зб1рмик' нayкoвo-тeхнiчних iipain»
За шдексом конкурентоспроможност шдустри, у 2008 р. Украша по-сiдала 57-ме мюце iз 66 краш, внесених до рейтингу (РоЫя - 49, Казахстан -59, Азербайджан - 63) [2, с. 121]. Термш "глобашзащя" сформулював Т. Ле-вiт на початку 80-х роюв як злиття ринюв товарiв, що виробляються окреми-ми транснацiональними компанiями. При цьому процес глобашзаци не е од-носпрямованим. Як зазначае С.Л. Ттпко: "На сьогоднi глобалiзацiя сприй-маеться як ряд напрямюв: становлення глобальних транснацiональних корпо-рацiй, регiоналiзацiя економши, iнтенсифiкацiя свггово1 торгiвлi, фiнансова глобашзащя та ш." [1, с. 18].
Стукало Н.В. подае таке визначення глобалiзаци: "Глобалiзацiя е сис-темоутворюючим процесом, для якого характерними рисами е: виникнення нацюнальних органiв регулювання, що сприяють спшьному вирiшенню еко-номiчних завдань та утфшаци господарських механiзмiв; штернацюналiзаци грошових вiдносин; формуванню стiйкостi взаемозв,язкiв мiж державою та транснацiональним капiталом; шдвищенню ролi транснацiональних та над-державних економiчних, полiтичних, галузевих iнституцiональних структур; створенню глобального iнформацiйного простору; збшьшенню обсягiв мiж-народно! торгiвлi товарами та послугами за умов зменшення торговельних бар,ерiв та на базi розвинено! правово! системи мiжнародних правил, зокрема СОТ (Свггово! оргашзаци торпвл^ [4, с. 12]. Тобто глобалiзацiя практично е результатом усiх тих процеЫв, якi вiдбуваються не тшьки в економiцi, але й в шших сферах людсько1 дiяльностi.
Незважаючи на те, що глобалiзацiя досить очевидний процес, його результата тепер передбачити складно, або ж взагалi неможливо. Уявити гомо-генну свггову економiку на сьогоднi дуже складно. Як констатуе Г.Ф. Фейгш: "... для подiбного свiтопорядку характеры наступнi ознаки:
а) принципово щентичний р1вень сустльного добробуту у вс1х крашах свиу;
б) щентичт умови господарсько1 д1яльност1, законодавчо: бази, бак^свко^ I податково1 системи, грошових одиниць у всьому свт;
в) можливють вшьного перемщення товар1в, послуг { фшансових потоюв у свгтовому масштаб^' [5, с. 10].
До цього можна додати й низку шших параметрiв, як повиннi бути щентичними в умовах побудови единого глобального свггопорядку (наприклад, iдентичний у вшх крашах нацiональний менталiтет, однакова культура i т. iн.).
Подiбнi принципи в економiчних вiдносинах реалiзуються у крашах, що входять до складу Свропейсько1 системи. Незважаючи на певш проблеми, досягнуто iстотного прогресу у створенш однорщно1 господарсько1 системи. Але як територiя, так i чисельшсть населення вС становлять невелику части-ну земно1 кулi. Проблеми у розвитку економжи окремих краш (наприклад, Грещя) свiдчать про те, що процеси глобалiзацil ще далекi вщ завершення або ж досягнення свого оптимального стану.
Крiм того, пгантсью вiдмiнностi у рiвнi економiчного розвитку, в умовах господарювання, в шших параметрах, яю стосуються функцюнування держави, як певно1 системи, роблять саме поняття единого господарського свггопорядку передуЫм як визначення певного щеального стану. Про повну його щеалютичшсть св^ить i те, що сьогоднi юнуе бiльше 200 нацiональних
4. Економжа, планування i управлiння галузi
119
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
економiк. Тому глобалiзацiя повинна передбачати, у першу чергу, лшвщащю кордонiв, якi встановлювались досить часто внаслiдок тривало! боротьби (зокрема свгтових вiйн). Багато територш в наш час е сшрними (у розумiннi певних верств населення ^е! або шшо! кра!ни).
Глобалiзацiя - це процеси всесвгтньо! економiчно!, пол^ично! та культурно! штеграцй. Основною рушiйною силою i одночасно наслiдком проце-сiв глобалiзацil е м^ащя у масштабах вЫе! планети кашталу (особливо фь нансового), утфшащя законодавства, економiчних i технологiчних процеЫв. Це об'ективний процес, який мае системний характер. Але глобалiзацiя сто-суеться, на наш погляд, бшьшою мiрою економiчних процесiв. Саме про це свiдчать вiльна торгiвля, вшьний рух капiталiв, зниження податкiв i прибут-кiв пiдприемства, спрощення перемщення галузей промисловостi мiж рiзни-ми державами для зменшення витрат.
Отже, можна визначити таю причини глобалiзацiйних процеЫв у свь товiй економщ:
• зростання кшькост й обсягу злиття компани на р1вт национально! економжи 1 на транснацюнальному р1вт;
• зростання впливу окремих нащональних валют через м1жнародну систему вшьного валютного обм1ну на економ1чт процеси у р1зних кра!нах свгту;
• швидке поширення фшансово! шформацн, тенденцн до бшьшо! ввдкритосп тдприемств;
• збшьшення значимост1 кредиив для подальшого розвитку як виробництва, так 1 споживання;
• стирання нацюнально! приналежност продукцн, яку випускають р1зт ком-панн;
• потужний потш економ1чно! реклами у вс1х засобах масово! шформаци, що, насамперед, призводить до розмивання ч1тких вщм1нностей м1ж шформа-щею та рекламою.
У процесах глобалiзаци можна видiлити як позитивш, так i негативнi сторони.
До позитивних сторш глобалiзаци можна вщнести:
• сприяння м1жнародному розподшу пращ 1 як наслщок - поглиблення спещ-ал1зацн;
• економш на масштабах виробництва, що потенщйно призводить до скоро-чення витрат а ввдповвдно - до зниження цш;
• вшьну торпвлю, яка е основою глобал1заци, та ведеться на взаемовилдних умовах, що задовольняють вс1 сторони;
• в умовах в1льно! торпвт посилюеться конкуренция, яка сприяе розвитку но-вих технологш 1 швидкому !х розповсюдженню;
• глобал1защя призводить до бшьш жорстко! конкуренци на традицшних ринках. У таких умовах найб1льшу владу отримуе споживач, оскшьки право ви-бору залишаеться за ним;
• внаслщок мiжнародного розподшу пращ, швидкого впровадження нових технологш, ращонал1заци виробництва, впровадження 1нноващй зростае про-дуктивтсть пращ;
• дае змогу мобшзувати б1льший обсяг фшансового катталу з меншими затратами;
• глобал1защя робить можливим швидке виршення проблем у розвитку люд-ства, у першу чергу, економ1чних. Це досягаеться за рахунок нарощування ресурс1в, координаци дш, об'еднання зусиль.
120
Збiрник науково-технiчних праць
Разом з тим, чггко прослщковуеться зворотний зв'язок: наскшьки швидко позитивнi тенденцiï у розвитку cbîtoboï економiки, настiльки швидко поширюються i негативнi тенденцiï.
KpiM цього, до негативних наслiдкiв вщ глобалiзацiï, на наш погляд, можна вщнести:
• нерiвномiрний розподiл переваг вщ глобалiзацiï' мiж окремими крашами та галузями нацiональноï економiки;
• внаслвдок мiжнародного розподiлу пращ можливий спад рiвня щдустр1аль-ного розвитку окремих краш;
• загрозу переходу контролю над економшою певно1 краши в iншi руки;
• можлившть дестабiлiзацiï фiнансовоï сфери окремо1 краши за незалежними вiд не1 причинами. Взаемозалежност нацiональних економiк призводять до поширення нестабiльностi в окремих крашах на iншi або на регюни;
• можливу втрату нацiональноï щентичност1 окремих краш, яка формувалась вшами;
• посилення технологiчного вiдставання краш, що розвиваються;
• зростання залежност стабiльностi окремих краïн не ввд ними визначеними правилами функцюнування св1тово1 економiчноï системи;
• для досягнення рiвня економiчно розвинених краïн шшим потрiбнi додатковi фiнансовi ресурси. Зростае ïхнiй борг мiжнародним фiнансовим оргатзащ-ям, що е перешкодою подальшого розвитку: борг потрiбно буде повернути. Внаслiдок цього глобалiзацiя у св^овш економiцi сприймаеться та
оцшюеться не однозначно. I основне питання у тому, хто виявиться у вигра-шi вщ глобалiзацiï. Зазвичай, глобашзацшш процеси пiдтримуються у крашах з розвиненою економiкою: у них е вщповщна база для забезпечення сво-го провiдного становища у майбутньому. Бшьш негативне ставлення до гло-балiзацiï в крашах, що розвиваються.
Глобалiзацiя може призвести до ще бiльшого розшарування у рiвнi розвитку окремих краш. США i Захщна Свропа контролюють понад 70 % свгто-вих ресуршв. 20 % краш розпоряджаються 84,7 % свгтового ВНП, на 1'хтх гро-мадян припадае 84,2 % свгтово1" торгiвлi i 85,5 % заощаджень на внутрiшнiх рахунках. З 1960 р. вщставання найбiднiших краш вщ найбагатших подво-шось. Общянки допомагати найбiднiшим залишились обiцянками [6, с. 52-53].
Водночас глобалiзацiя - це об'ективний соцiальний процес, змютом якого е зростаючий взаемозв'язок та взаемозалежшсть нацiональних еконо-мiк, нацюнальних полiтичних та соцiальних систем, нацюнальних культур, а також взаемодiя людини та навколишнього середовища. Можна згодитись з думкою В.М. Лукашевич про те, що в основi глобалiзацiï лежить розвиток свгтових ринкiв товарiв, послуг, працi та капiталу [7, с. 84]. Безумовно, найбшьший вплив на процеси глобалiзацiï чинить каштал, i його найбiльш мобiльна складова частина - фшансовий капiтал. Тому, на наш погляд, сьогодш можна говорити про фшансову глобалiзацiю.
Фшансова глобалiзацiя - це один iз напрямiв глобалiзацiï, який розу-мдать як мвiльний та ефективний рух фшансових ресурсiв мiж крашами та регюнами, формування системи наднацiонального регулювання мiжнародних фiнансiв, реалiзацiя глобальних фшансових стратегш ТНК та транснаць ональних банкiвм [8, с. 4].
4. Екоиомжа, плаиуваиия i управлiиия r&ttyîi
121
Haцioмaльмий лicoтeхнiчний yмiвeрcитeт Укрaïми
Склад0вими елементами фшанс0в01" глoбaлiзaцiï е фiнaнсoвi pинки, глoбaльнi фiнaнсoвi iнститyти (ТНК, тpaнснaцioнaльнi банки, центpaльнi банки та íh.), глoбaльнi фiнaнсoвi iнстpyменти (гр0ш^ iнвестицiï, цiннi пaпеpи, кpедити). Так сам0 як i глoбaлiзaцiя, фшанс0ва глoбaлiзaцiя е д0сить сyпеpеч-ливим ^0цес0м. В0на мае св01' пеpевaги i д0сить iстoтнi вади, щ0 зум0влюе не0дн0значне ставлення д0 ^0цеЫв глoбaлiзaцiï як екoнoмiстiв, так i пеpе-сiчниx гpoмaдян. Пpи ць0му, oкpемi pиси фiнaнсoвoï глoбaлiзaцiï м0жна вщ-нести як д0 пoзитивiв, так i д0 негaтивiв.
Фшанс0ва глoбaлiзaцiя пеpедбaчae нaявнiсть един01' свгшв01" валюти, щ0 значн0 спpoщye poзpaxyнoк мiж oкpемими кpaïнaми. Однак випуск ще!" гpoшoвoï oдиницi кoнтpoлюeться 0дшею аб0 декiлькoмa екoнoмiчнo poзвине-ними ^ашами, якi чеpез пpoцес емiсiï м0жуть iстoтнo впливати на poзвитoк нaцioнaльниx екoнoмiк.
Нaявнiсть oднieï аб0 декiлькox ключ0вих валют у poлi свiтoвиx ipo-шей (дoлapи США, eвpo та япoнськi ени) значн0 п0легшуе i спpoщye poзpa-хунки. Але в0дн0час зpoстaють зусилля гpoшoвиx 0диниць iншиx кpaïн с^я-м0ваних на п0силення 1'хнь0г0 стан0вища на свггов0му фiнaнсoвoмy pинкy.
Фiнaнсoвa глoбaлiзaцiя дае зм0гу швидк0 й у пoтpiбниx 0бсягах залу-чати не0бхщний фiнaнсoвий кaпiтaл для пoтpеб poзвиткy. Раз0м з тим, це м0-же бути важелем впливу на poзвитoк нaцioнaльнoï екoнoмiки. В0на м0же не тiльки й0г0 пpискopити, але i значн0 yпoвiльнити, спpямyвaти у py^o, яке не завжди вщп0вщае нaцioнaльним iнтеpесaм. Фiнaнсoвa глoбaлiзaцiя poбить бiльш дieвим меxaнiзм зaпoбiгaння свгтовим фiнaнсoвим кpизaм. Фaxiвцi МВФ зазначають, щ0 у 1975-2000 pp. св^0ва екoнoмiкa зазнала 5S валютних i 54 банювсью кpизи (S, с. 3). Kpизoвi явища швидк0 poзпoвсюджyються у piзниx pегioнax.
У paмкax фiнaнсoвoï глoбaлiзaцiï виpoблений фiнaнсoвий мехашзм за-пoбiгaння фiнaнсoвим кpизaм. Але вш не гapaнтye пpипинення кpизoвиx явищ. Будь-яка екoнoмiчнa система бшьш0ю аб0 менш0ю мipoю е i^p-цiйнoю, дисбаланси у ïï poзвиткy завжди були. Т0му виникае запитання: хт0 буде вiдшкoдoвyвaти втpaти вщ фiнaнсoвиx кpиз? Тi кpaïни, щ0 iстoтнo впли-вають на ^0цеси фiнaнсoвoï глoбaлiзaцiï i фактичн0 нав'язали влaснi вигiднi бiльше 1'м давила гpи аб0 ж втpaти будуть нести шш^ аб0 ж в0ни будуть piв-нoмipнo poзпoдiленi мiж yсiмa. А це буде зум0влювати неспpийняття ум0в фiнaнсoвoï глoбaлiзaцiï у багать0х кpaïнax свiтy.
Одним iз apгyментiв на кopисть фiнaнсoвoï глoбaлiзaцiï е те, щ0 в0на змушуе ^аши пoлiпшити ефективнiсть свoïx ек0Н0мж. Раз0м з тим, це зpoс-тання не завжди мае у св0ш oснoвi неoбxiднi pесypси аб0 ж й0г0 темпи не е oбгpyнтoвaними. Все це зменшуе poль ypядy в екoнoмiцi i не с^и^ятта 0б'ективних пpoцесiв.
Bиcмoвки. Участь ^аш у пpoцесax глoбaлiзaцiï п0винна зум0влюва-тись екoнoмiчнoю дoцiльнiстю. ^0цеси глoбaлiзaцiï не пoвиннi pyйнyвaти нацюнальш екoнoмiки: взaeмoпpoникнення не 0значае pyйнyвaння та зни-щення. Беpyчи участь у будь-яких екoнoмiчниx бл0ках, ypяд кpaïни п0винен yмiлo викopистoвyвaти пеpевaги вiд ць0г0 для забезпечення екoнoмiчнoгo poзвиткy кpaïни. В0дн0час, вiн п0винен мати у св0ему poзпopядженнi певш
122
Зб1рмик' мayкoвo-тeхмiчмих npaub
важел^ яю запоб^али б негативному впливу процешв глобалiзацiï на розви-ток нацюнально1" економiки. При цьому необхiдно враховувати:
1. Рiвень розвитку економiки краши. Вш здебiльшого залежить вiд тих про-цесiв, як вiдбувалися у минулому. Але не менш важливими е тенденцiï, якi склались у економiчнiй системi i, як ютотно впливають на майбутнiй розвиток нацюнально1" економiки.
2. Параметри, якi характеризують нацюнальну економiку як цiлiсну систему. Особливо важливими, на наш розсуд, е стшюсть тако1' системи до чинниюв зовнiшнього впливу. Значною мiрою це буде залежати вщ рiв-ня внутрiшньоï iнтеграцiï нацюнально1" економiки.
3. Рiвень iнтеграцiï нацюнально1" економiки до свiтовоï економiки системи. Безумовно, тд час визначення напрямiв та тенденцiй розвитку важелiв нацюнально1" економiчноï полiтики, потрiбно врахувати особливост гло-бально1' економiчноï полiтики. Саме вщ цього впливу буде залежати рь вень iнтегрованостi економiки краши до свгтово1" економiки.
4. Досвщ розвитку економiк подiбного типу в умовах глобалiзацiï. Глобаль зацiйнi процеси по^зному впливають i мають ютотт особливостi в розвитку передових iндустрiальних краш та краш, що розвиваються. Будуть iстотно вiдрiзнятись i наслщки вiд ïï участ у глобалiзацiйних процесах.
5. Наскшьки глибоко поеднуються процеси економiчноï i полгтично1" глоба-лiзацiï. Втрата будь-якою крашою суверенiтету можлива за умови, коли разом з економiчним союзом, створюеться полгтичний, коли втрачаеться нацiональна щентичтсть певно1' краши. Держава повинна встановити прийнятний (або допустимий) рiвень глобалiзацiï, який забезпечить влас-ний устшний економiчний розвиток i пiдвищення рiвня життя населения краши.
Лггература
1. Тiгiпко С.Л. 1м1грац1йний розвиток украшсько!' економши в умовах глобал1заци фь нансових ринкiв / С. Л. Ттпко. - Суми : ВВП "Мр1я - 1" ЛТД, УАБС, 2004. - 36 с.
2. 1нновацшно-технолопчний розвиток Украши: стан, проблеми, стратепчш перспек-тиви // Стратегия iииовацiйиого розвитку Украши на 2010-2020 роки в умовах глобал1зацшних виклиюв : анал1тичш матер1али до Парламентських слухань / Л.1. Федулова, Ю.М. Бажал, I.A. Шовкун та ш. / за ред. I.I. Федулово'1, Г.О. Андрощука; 1н-т екон. та прогнозув. НАН Украши. - К., 2009. - 196 с.
3. Стукало Н.В. Глобашзащя та розвиток фшансово1 системи Украши : монограф1я / Н.В. Стукало. - Д. : Вид-во 'Тнноващя", 2006. - 248 с.
4. Фейгии Г.Ф. Национальные економики в эпоху глобализации: перспективы России / Г.Ф. Фейгин. - С.-Пб. : Изд-во СПб ГУП, 2008. - 200 с.
5. Мартин Г.-П. Западня глобализации: атака на процветание и демократию / пер. с нем. / Г.-П. Мартин, Х. Шуманн. - М. : Изд. дом "Альпина", 2001. - 198 с.
6. Лукашевич В.М. Глобалистика : учебн. пособ. / В.М. Лукашевич. - Львов : Вид-во "Новий свгт - 2000", 2004. - 392 с.
7. Хомииич Л.П. Финансовая глобализация / Л.П. Хоминич // Банковские услуги. -2002. - № 8. - С. 2-13.
Лещук В.П. Финансовая глобализация в условиях глобализации мировой экономики
Исследованы процессы, которые происходят в развитии мировой экономики. Определены сущность глобализационных процессов, их позитивные и негативные аспекты; финансовая глобализация, ее влияние на развитие национальных экономик.
Ключевые слова: глобализация, финансовая глобализация, капитал, финансовый капитал, мировая экономика, национальная экономика, экономическая интеграция.
4. Економпка, планування i управлшня галузi
123
Ha^OH&^bHHH ^icoTexHiHHHH ymBepcHTeT yKpaiHH
Leschuk V.P. Financial globalization is in the conditions of globalization of world economy
In the article processes are probed which pass in development of world economy. Essence of globalization processes is determined, them positive and negative sides; financial globalization, its influence on development of national economies.
Keywords: globalization, financial globalization, capital, financial capital, world economy, national economy, economic integration._
yflK339.727.22 ^o^ O.B. KunuH, rnHd. eKOH. Hayu;
cmyd. ffl.B. KunuH - HbeieebKa KA
MI^E IH03EMH0TO KAniTA^y B CHCTEMI 30BHimHB0EK0H0MIHHHX BI^HOCHH
3a.yneHHfl iHo3eMHHx iHBecrH^H e Ba:®.HBoro cK.agoBoro nacruHoro cynacHoi crparerii eKOHOMinHoro po3BHTKy YKpaiHH. ToMy HeoSxigHo BHBnaru reopiro i gocm-g^yBaru npaKTHKy 3a.yneHHfl iH03eMHux iHBecrH^H y Ha^oHa.tHy eKOHOMiKy, BH3Ha-hhth mmxu nigBH^eHHa e^eKTHBHocri ix BHKopHcraHHfl.
KnwHoei enoea: iHO3eMHi iHBecrH^i, Mi^HapogHe iHBecru^HHe napTHepcTBO, npo-^c iHBecTyBaHHa, rno3eMHHH Kanira., iHBecru^HHa giantHicrt, np™i iHBecrH^i.
BcTyn. np^Mi iHBecra^i 3a6e3nenyrort e^eKTHBHy rnrerpa^ro Ha^-oHanbHoi eKoHoMiKH y CBiroBy 3aBgaKH BupoSHunm ra HayKoBo-rexmnmH ko-oпepaцii, c.yryrort g^epe.oM Kanira.oBK.ageHt y $opMi cynacHHx 3aco6iB bh-poSHH^Ba. lHo3eMHHH Kanira. ctorogHi ocoS.hbo HeoSxigHHH y rux c^epax eKoHoMiKH, aKTHBi3a^a akhx gonoMo^e BHBecru ii 3 KprooBoro craHy.
^ npoS.eMa e ocoS.hbo aKrya.tHoro KpaiH i3 nepexigHoro eKoHoMi-Koro. 3a.yneHHa iHo3eMHHx iHBecru^H e Ba^.HBoro cK.agoBoro nacruHoro cy-nacHoi crparerii eKoHoMiHHoro po3BHTKy YKpaiHH. ToMy HeoSxigHo BHBHaru re-opiro i gocmg^yBaru npaKTHKy 3a.yneHHa iHo3eMHHx iHBecru^H y Ha^oHantHy eKoHoMiKy, BH3HaHHru m.axu nigBurneHHA e^eKTHBHocri ix BHKopucraHHfl.
AHa^i3 ocTaHHix goc^ig^eHb Ta nyS^iKa^H. ^ocmg^eHHA Ha3BaHHx npoS.eM e bhhatkobo aKrya.tHHM Ha ctorogHimHtoMy erani eKoHoMiHHoro po3-BHrKy ak i3 reoperHHHoro, raK i npaKTHHHoro noraagy. 3HanHHH BHecoK y goc.i-A^eHHa Sarartox acneKriB nepepo3nogi.y i BHKopucraHHfl MmHapogHHx pecyp-ciB y Me^ax iHBecru^HHoi gifl.tHocri 3poSu.H 3axigHi ra BirHH3H^Hi Bnem. Ce-peg hhx ni.bHe Mi^e nocigarort gocmg^eHHA n. EaK.i, P. BepHeHa, ,3,aH-HiHra, ,3,:®. KeHHca, M. KecoHa, Krng.e6eprepa, E. O.iHa, C. XaHMepa, E. XeKmepa, M. Eoryc.aBctKoro, O. TaBpH.roKa, B. Tee^, M. TepacuMnyKa, E. TyS-ctKoro, ^yK'^HeHKa, M. MaKoroHa, A. MaxMygoBa, .H. HeHKoBa, A. nepecagu ra iH. AHa.i3 ixHix nySmKa^H gae Mo^.HBicrt Moge.roBaru moth-Ba^HHi e.eMeHTH MmHapogHoro iHBecru^HHoro naprHepcrBa, мicцe iHo3eMHo-ro iHBecryBaHHa b cucreMi 3oBHimHtoeKoHoMinHux BigHocuH, a raKo^ HMoBipm Hac.igKH 3a.yneHHa iHo3eMHoro Kanira.y eKoHoMiKH кpaiн-peцнпieнriв.
BnK^ag ocHOBHoro MaTepia^y. np^Mi iнвecrнцii Marort HH3Ky nepeBar, nopiBH^Ho 3 no3HHKoBHM Kanira.oM i nopr^e.tHHMH iнвecrнцiaмн, ocKi.tKH bohh c.yryrort g^epe.oM Kanira.y BK.ageHt y c^epy внpo6ннцrвa, Bnpo-Bag^eHHA nporpecuBHux rexHo.orin, Hoy-xay, nepegoBHx MerogiB MeHeg^MeH-
124
36ipHHK HayKoBo-TexHiHHHx npani»
