Передумови формування фінансової стабільності в умовах посилення глобалізації Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Структура модел1 розвитку галузей наведена на рис. 3. ОсобливоУ уваги в галузевм модел1 потребуе формування сценарних умов (вплив заходв внутршньо'У економнно'У по-л1тики та прогноз зовышнього попиту на украУнський екс-порт) та трендв показниюв ефективност розвитку галузк

- продуктивнють прац1;

- рентабельнють продукци галуз^

- матервлоемнють продукци' галуз^

- капггалоемнють;

- питома вага експорту;

- окупнють ¡нвестицм;

- р¡вень ¡нновац¡йност¡;

- коефщент оновлення основних засоб¡в.

Висновки

1. Мжгалузевий аспект в технологи макроекономнного прогнозування мае реал¡зовуватися через побудову систе-ми моделей:

- статична та динамны форма моделей «витрати-випуск»;

- розгорнута економетрична галузева модель;

- модел¡ впливу сценарних умов на галузевий розвиток;

- модел¡ ¡нновацмноНнвестицмного розвитку галуз¡;

- модел¡ поточного стану ¡ розвитку головних товарних ринюв галуз¡;

- модел¡ соц¡ального розвитку з визначенням очкуваних обсяг¡в доход¡в та юнцевого попиту домашнього господарств.

2. Розглянутий у статт¡ агрегований спос¡б використання модел¡ «витрати-випуск» посилюеться комплексом галузе-вих моделей розвитку. Це дозволяе:

- узгоджено представити в единому економнному оборот¡ матер¡альних, ф¡нансових ¡ трудових ресурс¡в розвитку кож-ноУ галуз¡ ¡ вс¡eí економ¡ки (виробництво ВВП в цтому);

- врахувати взаeмозалежност¡ виробництва товар¡в ¡ по-слуг в галузях ¡ Ух соц^льних результат¡в (к¡нцевого спожи-вання Ух випусюв);

- досл¡дити м^галузеву структуру з урахуванням вс¡х ма-тер¡альних переток¡в ресурс¡в м¡ж галузями;

- моделювати виробництво, розподту ¡ к¡нцеве споживан-ня ВВП з урахуванням змЫ у м¡жгалузев¡й пропорцмнос^;

- врахувати (оптимизувати) розподт i перерозподт ресур-ciB на трьох CTaäiflx формування ВВП;

- врахувати ефекти вщ д||" зaxодiв державноУ полiтики, вклю-чаючи cтруктурнi взаемозв'язки cекторiв i галузей економiки.

Список використаних джерел

1. Анчишкин А. Прогнозирование роста социалистической экономики / Анчишкин А. - М.: Экономика,1973.

2. Баранов А.О. Исследование экономики России с использованием межотраслевых моделей / Баранов А.О., Гильмундинов В.М., Павлов

B.Н. - Новосибирск: Наука, Сибирская издательская фирма РАН, 2001.

3. Бесед1н В.Ф., Бесед1н 1.В., Д1дур С.В., Щук1н Б.М. Про вдоскона-лення метод1в розробки баланс1в попиту i пропозицп окремих ви-д1в продукци // Формування ринкових вщносин в УкрaУнi: Зб. наук. праць. Вип. №12(31). - КиУв. - 2003. - С. 31-41.

4. Дуда М.О. Досвд використання таблиць «витрати-випуск» (мiж-галузевого балансу) у свтов^ прaктицi / М.О. Дуда, О.С. Яворський // Економка УкраУни: макропроблеми розвитку. Колективна моногрaфiя; за ред. В.Ф. Беседн А.С. Музиченко. - КиУв: НДЕ1, 2008. - С. 163-170.

5. 1ллюша С.Н., Герaciмовa О.А. ОцЫка динaмiки iмпорту при дов-гостроковому прогнозуваны мaкропокaзникiв [Електрон. ресурс] /

C.Н. 1ллюша, О.А. Герaciмовa // Економка i прогнозування. - 2012. - №1. - С. 65-74.

6. Клоцвог Ф.Н. Макроструктурные модели - инструмент народнохозяйственного прогнозирования / Ф.Н. Клоцвог, В.А. Костин // Проблемы прогнозирования. - 2004. - №6. - С. 17-28.

7. Леонтьев В. Межотраслевая экономика / В. Леонтьев; пер. с англ. - М.: Экономика, 1997. - 477 с.

8. Немчинов В.С. Экономико-математические методы и модели / В.С Немчинов. - Соцэкгиз, 1962.

9. Новожилов В.В. Проблемы измерения затрат и результатов при оптимальном планировании / В.В. Новожилов. - М., 1967.

10. Осауленко О. Моделювання динамки та фактори державного регулювання валового внутр0нього продукту / О. Осауленко // Економка УкраУни / 2001. - №6. - С. 10-15.

11. Скрипниченко М.1. Секторальы та м^краУны моделi економiч-ного розвитку / М.1. Скрипниченко. - К.: Феыкс, 2004. - 256 с.

12. Шаталин С.С. Принципы и проблемы оптимального планирования народного хозяйства./ Шаталин С.С. - М., 1971.

УДК 336.02

H.A. ПЛЕШАКОВА,

асистенткафедри фманав, acnipaHT, Киюський нацюнальний умверситетiм. Тараса Шевченка

Передумови формування фшансово! стабтьносл в умовах посилення глобал1зацм

Розглянуто теоретичн засади фнансовоiстабтьносл, запропоновано пpoaнaлiзувaти вплив глoбaлiзaцiйниx процеав на мaкpoекoнoмiчнi показники та внести ряд змiн для забезпечення фнансовоiстабльносл.

Ключов! слова: глoбaлiзaцiя, ризики, фiнaнcoвa безпека, фнансова стабльнсть, фнансова система.

H.A. ПЛЕШАКОВА,

ассистент кафедры финансов, аспирант, Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко

Предпосылки формирования финансовой стабильности в условиях усиления глобализации

Рассмотрены теоретические основы финансовой стабильности, предложено проанализировать влияние глобализаци-онных процессов на макроэкономические показатели и внести ряд изменений для обеспечения финансовой стабильности.

Ключевые слова: глобализация, риски, финансовая безопасность, финансовая стабильность, финансовая система.

30 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 10 (173)/2015

© H.A. ПЛЕШАКОВА, 2015

N. PLIESHAKOVA,

assistant of Department of Finance Taras Shevchenko National University of Kyiv

Prerequisites development of financial stability in conditions of strengthening globalization

Reviewed the theoretical foundations of financial stability, proposed to analyze the impact of globalization on macroeconomic indicators and make some changes to ensure financial stability.

Keywords: globalization, risks, financial security, financial

Постановка проблемы. В умовах посилення процеав гло-бал1заци фЫансових зв'язюв i конкуренци на свггових ринках ф1рми i домогосподарства стають занадто залежними вщ по-дiй, що вщбуваються в Ыших регiонах планети. Змiни у свгговм економiцi, взаемна залежнiсть держав у свгговому ствтова-риствi, посилення соцiально-економiчних проблем сприяють переосмисленню категори «фiнансова стабiльнiсть».

Фiнансова система держави мае складну структуру i вико-нуе безлiч функцiй. Вона об'еднуе досить велику кiлькiсть рiз-них фЫансових установ, кредитних органiзацiй, страхових ком-панiй, взаемних фондiв, що виконують операци на ринку цЫних паперiв, грошовому ринку, на фЫансовому ринку в цiлому. Перед фЫансовою системою стоУть безлiч завдань як загально-державного, так i приватного характеру. Hайважливiшою умо-вою Ухнього вирiшення е стабiльнiсть фЫансовоУ системи, i вiдповiдно, II значення зб^ьшуеться в умовах глобалiзацií.

Лнал13 дослщжень та публкацш з проблемы. Зна-чний внесок у структурне дослдаення проблем фiнансовоí стабiльностi зробили вiдомi зарубiжнi та вiтчизнянi науков-цi i практики: В. Ален, Д. Блейк, Г. Вуд, Б. ЕйхенгрЫ, Л. Абал-кiн, Я. БелЫська, О. Василик, З. Варналй В. Геець, I. Лютий, В. Мщенко, С. Науменкова та Ышк

Мета статтi. Дослiдити ступЫь залежностi економiки УкраУни вiд глобалiзацiйних процесiв та Ух вплив на фЫансо-ву стабiльнiсть.

Виклад основного матер1алу. Глобалiзацiя, вщкрива-ючи новi можливостi, одночасно ставить свiт i нацiональнi держави перед новими загрозами. У зв'язку з необхщнютю забезпечення стмкого економiчного розвитку в умовах су-часного висококонкурентного свiту значно ускладнюеться характер проблем, якi необхщно вирiшувати краУнам.

Загальнi особливостi розвитку фЫансових систем в умовах глобалiзацií можна визначити як наступнк

- стрiмкий розвиток iнформацiйних технолопй та iнновацiй;

- лiбералiзацiя та дерегулювання фiнансового сектору;

- формування нового Ыструментарю фiнансового ринку, який базуеться на використаннi похщних фЫансових iнструментiв;

- випереджальнi темпи зростання фЫансового ринку над виробничим сектором;

- синхроыза^я та унiфiкацiя основних вимог i правил функцiонування фiнансових систем рiзних краУн свiту;

- пiдвищений ризик загострення та швидко'У експанси деструк-тивних процесiв мiж фiнансовими секторами рiзних держав;

- зростання спекулятивного попиту на фiнансовi активи;

- посилення дисбаланав у рiвнях розвитку фЫансових систем окремих нацiональних економк, збiльшення асиме-три ЫформацГУ;

- активiзацiя злиттiв i поглинань у фЫансовому секторi (особливо у банювському сегментi), бiльшою мiрою у краУ-нах бвропи;

stability, financial system.

- уьлверсал1зац1я операцм на фЫансовому ринку [1].

Забезпечення фЫансовоУ безпеки краУн i репоыв набувае особливоУ важливoстi в сучасних умовах глoбалiзацiï фЫан-сових pинкiв. Наслiдкoм фЫансово'У глoбалiзацiï для краУн, що розвиваються, стала Ух зростаюча вpазливiсть до фЫан-сових шoкiв, пов'язаних з раптовими зупинками припливу капггалу, втечею капггалу, скороченням запозичень тощо.

Невщ'емна складова фЫансовоУ безпеки будь-якоУ нацю-нальноУ eкoнoмiчнoï системи - УУ фiнансoва стiйкiсть, забезпечення якоУ в умовах зростаючоУ глобально! нестабтьност стае все бiльш складним i актуальним завданням peалiзацiï державноУ стратеги eкoнoмiчнoгo розвитку [2].

Для нацюнальних держав розв'язання проблеми фЫансовоУ стабтьност носить нeвiдкладний характер. Стiйкий i безкри-зовий розвиток фЫансовоУ системи краУни мае першорядне значення, осюльки фiнансoвi кризи приводять до загального зниження дoхoдiв краУни й добробуту громадян [3].

Починаючи з другоУ половини XX ст. i до тепершнього часу в бтьш ыж 70 краУнах свiту вiдбувалися системы фЫансо-вi кризи, якi продемонстрували, до яких руйывних наслiдкiв для нацюнальноУ eкoнoмiки в цiлoму i реального сектора, зо-крема, може призвести вiдсутнiсть фiнансoвoï стабiльнoстi.

З початку 1990-х роюв досягнення й змщнення фЫан-совоУ стабiльнoстi стае домЫуючою метою eкoнoмiчнoï по-лiтики держав, про що свiдчать перюдичы звiти центральних банкiв. Висновки, як мiстяться в цих документах, вщобража-ють зростання poлi, ступеня лiбepалiзацiï й подальшоУ гло-балiзацiï фЫансових систем, що автоматично збiльшують загрозу негативних наслщюв виникнення нeстабiльнoстi; останне, в свою чергу, е чинником piзкoгo пoгipшeння основних eкoнoмiчних пoказникiв i iндикатopiв. За такоУ ситуаци набувае гостроти забезпечення фЫансовоУ стабiльнoстi [4].

Поняття фЫансовоУ стабтьност привертае все бiльш пильну увагу. Фахiвцi намагаються винести уроки з фЫансовоУ кризи. Але частково це ускладнене тим, що немае чггкого визначення фЫансовоУ стабiльнoстi. Фiнансoва стабтьнють визначаеться як вiдсутнiсть диспpoпopцiй в економщ, якi можуть призвести до подальшоУ негативно: корекци фiнансoвих ринюв, виникнен-ню системноУ кризи i нездатност фiнансoвих iнститутiв забез-печувати безперебмне функцioнування фЫансовоУ системи, а також пiдтpимувати дiлoву активнiсть реального сектора еко-нoмiки. Фiнансoва стаб^ьнкть забезпечуеться адeкватнiстю державного регулювання, ефективнктю мeханiзмiв упpавлiння та пepepoзпoдiлу ризиюв, збереженням дoвipи спoживачiв фЬ нансових послуг до фЫансовоУ системи.

Стаб^ьнкть фЫансовоУ системи характеризуеться УУ здатнк-тю виконувати своУ функцГУ навггь у несприятливих умовах пiд впливом негативних шоюв i в стан вщхилення вiд piвнoваги [2].

УкраУна виступае учасником глoбалiзацiйних пpoцeсiв з наступних причин: по-перше, вигiднe економко-геогра-

Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 10 (173)/2015 31

Oцiнкa 4acr^ тiньoвoгo ceктopy eкoнoмiки Ó^am^ % ВВП

Piк Оцт^ зa мeтoдикoю Дepжкoм-cтaтy Meтoд «витpaти нaceлeння -poздpiбний тoвapooбiг» Eлeктpичний мeтoд Moнeтapний мeтoд Meтoд збиткoвocтi пiдпpиcмcтв Meтoд cyкyпнoгo пoпитy -cyкyпнoï пpoпoзицiï Oцiнкa пpoф. Фpiдpixa Шнaйдepa

2OO4 18,9 33,5 28,O 29,5% 25,O 39,O 49,O

2OO5 18,1 46,5 28,O 25,O% 24,O 37,O 48,O

2OO6 17,3 4O,5 27,5 24,5% 23,5 33,5 47,O

2OO7 15,5 38,O 27,O 26,O% 24,O 34,5 47,O

2OO8 15,1 4O,O 26,O 38,O% 3O,O 35,5 46,O

2OO9 16,1 45,O 35,O 4O,5% 31,O 3O,O 46,O

2O1O 16,5 44,O 37,O 3O,O% 31,O 33,O 45,O

2O11 16,O 44,O 37,5 27,O% 31,5 34,O 44,1

2O12 Iнтегpaльний пoкaзник piвня тiньoвoï екoнoмiки - 32%

2O13 Iнтегpaльний пoкaзник piвня тiньoвoï екoнoмiки - 35%

2O14 Iнтегpaльний пoкaзник piвня тiньoвoï екoнoмiки - 42%

2O15 I кв. Iнтегpaльний пoкaзник piвня тiньoвoï екoнoмiки - 47%

Дlœepeno: дaнi Дepжкoмcтaтy, Miнeкoнoмpoзвиткy, дocлiджeння Ô. Шнaйдepa.

фiчне пoлoження в центpi 6вpoпи, зocеpеджене нa пеpе-тинi тpaнcпopтниx шляxiв; пo-дpyге, знaчнa питoмa вaгa екcпopтy тa iмпopтy y ВВП; пo-тpетe, opieнтaцiя нa вcтyп дo eвpoпейcькoгo cпiвтoвapиcтвa; неoбxiднicть зaбезпечення демoкpaтизaцiï cycпiльcтвa тa пoбyдoви coцiaльнo-opieнo-вaнoï екoнoмiки.

Пpoте тiньoвa екoнoмiкa в Укpaïнi e oднieю з нaйбiльшиx пеpешкoд фiнaнcoвiй cтaбiльнocтi, poзвиткy кoнкypентo-cпpoмoжнocтi ^ai^, зpocтaння coцiaльниx cтaндapтiв жит-тя нacелення тa iнтегpaцiï в eвpoпейcьке cпiвтoвapиcтвo [б].

Пpoте пoшиpення тiньoвoï екoнoмiки пopяд з мaкpoекoнo-мiчнoю poзбaлaнcoвaнicтю тa oбмеженicтю pеcypciв визнaнi Вcеcвiтнiм екoнoмiчним фopyмoм ocнoвними глoбaльними pизикaми мaйбyтньoгo деcятиpiччя. Вiдпoвiднo дo poзpaxyн-кiв Mi^c^crea екoнoмiчнoгo poзвиткy тa тopгiвлi Укpaïни oбcяг тiньoвoï екoнoмiки в Укpaïнi зa ocтaннi п'ять poкiв cra-нoвить вiд 2B дo 39% ВВП. Зaзнaчений пoкaзник poзpaxo-вyeтьcя piзними метoдaми, якi вpaxoвyють poзбiжнocтi мiж дoxoдaми тa витpaтaми нacелення, динaмiкoю гoтiвки в oбiгy тa oбcягaми виpoбництвa, викopиcтaнням електpoенеpгiï тa oбcягaми виpoбництвa, a тaкoж динaмiкoю цiн фaктopiв ви-poбництвa, гoтoвoï пpoдyкцiï тa pентaбельнicтю виpoбництвa.

Ta^ зa дaними Miнекoнoмpoзвиткy, piвень нa пoчaт-ку 2O16 poкy в yмoвax пoшиpення цiнoвиx тa девaльвaцiй-ниx шoкiв, еcкaлaцiï вiйcькoвoгo кoнфлiктy cпocтеpiгaлocя пoдaльше cyттeве зpocтaння тiньoвoï екoнoмiки, зaпoчaт-кoвaне y 2O13 po^. Зa пoпеpеднiми poзpaxyнкaми M^-кoнoмpoзвиткy, y пеpшoмy квapтaлi SO^ poкy piвень тiньo-вoï екoнoмiки пopiвнянo з вiдпoвiдним пеpioдoм 2O14 po^ збiльшивcя ще нa б в.п. - дo 47% вщ oбcягy oфiцiйнoгo ВВП.

Poзpaxyнoк динaмiки pеaльнoгo ВВП з ypaxyвaнням тЬ нi пoкaзye, щo великa чacтинa екoнoмiчнoгo cпaдy 2OOB-2OO9 po^, зapеecтpoвaнa oфiцiйними дaними, нacпpaвдi бyлa викликaнa пiдвищенням тiнiзaцiï.

Згiднo з poзpaxyнкaми пpoфеcopa Фpiдpixa Шнaйдеpa з Лiнцcькoгo yнiвеpcитетy з Дpезденcькoгo yнiвеpcитетy тa Cвiтoвoгo бaнкy, якi вoни poбили для 162 кpaïн œ^y, чacткa тiньoвoï екoнoмiки в yкpaïнcькoмy ВВП е нaйвищoю в 6вpoпi - нa piвнi 46,8% вщ oфiцiйнoгo пoкaзникa ВВП [7].

Paзoм з Укpaïнoю тpiйкy eвpoпейcькиx лiдеpiв з piвня тЬ нiзaцiï cтaнoвлять Бiлopycь (43,3%] тa Moлдoвa (44,3%], нa четвеpтoмy мicцi йде Pociя (4O,6%].

Cеpед ^afa GC нaйвищий piвень тiньoвoï екoнoмiки зa-pеecтpoвaнo caме в пocтpaдянcькиx кpaïнax: Литв^ Лaтвiï тa Ecтoнiï. Згiднo з вiдoмocтями yнiвеpcитетy Kеплеpa в Aв-cтpiï, y Литвi цей пoкaзниx cтaнoвить 29%, в Ecтoнiï - 28%, a в Лaтвiï - 26%. Hезвaжaючи нa це, cитyaцiя в циx кpaïнax нaбaгaтo ^ai^, нiж в Укpaïнi. В той же чac нaйнижчий pi-вень тiньoвoï екoнoмiки cеpед ^afa - члеыв GC зaфiкcoвaнo в Aвcтpiï - B% i Люкcембypзi - 8,2%.

Пpo cтyпiнь aктивiзaцiï глoбaлiзaцiйниx пpoцеciв мoжнa зpoбити виcнoвoк нa ocнoвi piзнoмaнiтниx iндекciв глoбa-лiзaцiï, щo poзpaxoвyютьcя piзними дocлiдницькими ycra-нoвaми тa pейтингoвими aгентcтвaми. Гoлoвним pезyль-тaтoм poбoти cпiвpoбiтникiв швейцapcькoгo iнcтитyтy cтaв iндекc глoбaлiзaцiï (KOF Index of Globalization], зaвдяки яга-МУ щopoкy пyблiкyeтьcя oнoвлений ^товий pейтинг piвня глoбaлiзaцiï. Пiдcyмкoве знaчення iндекcy, яке кoливaeтьcя вiд O дo 1OO бaлiв, фopмyeтьcя шляxoм oцiнки 24 пoкaзни-кiв, oб'eднaниx y тpи кoмпoненти: глoбaлiзaцiя в екoнoмiчнiй, coцiaльнiй i пoлiтичнiй cфеpax. Чим вище знaчення iндекcy деpжaви, тим бiльше вoнo зaлyченo в cвiтoвi пpoцеcи.

Згiднo з дaними звiтy зa 2O14 piк cвiтoвa пеpшicть зa piвнем глoбaлiзaцiï нaлежить Ipлaндiï. Пiдcyмкoве знaчення и Ыдек-cy cтaнoвилo 92,17 бaлa, нa дpyгiй пoзицiï - Бельгiя (91,61], тpiйкy зaмкнyли Hiдеpлaнди (91,33]. И^бтых! глoбaлiзoвa-нoю деpжaвoю в Aзiï визнaний Ciнгaпyp (88,63], який, зa-йнявши п'яту cxoдинкy, виявивcя единим неeвpoпейcьким пpедcтaвникoм у пеpшiй деcятцi pейтингy. Пеpшicть cеpед лaтинoaмеpикaнcькиx ^afa дicтaлocя Чилi (72,41], у той же чac, зa oцiнкaми екcпеpтiв, нa Coлoмoнoвi ocтpoви (2б,43] i Coмaлi (24,O3] глoбaлiзaцiя cпpaвилa нaйменше вплив.

Пoтoчне знaчення yкpaïнcькoгo Ыдетеу глoбaлiзaцiï дocя-глo icтopичнoгo мaкcимyмy i cтaнoвилo 68,8б бaлa, !o дo-звoлилo нaшiй деpжaвi poзтaшyвaтиcя в pейтингy мiж Йopдa-ыею (69,46] тa Icлaндieю (68,66], a тaкoж випеpедити вiдpaзy тpьox геoгpaфiчниx cyciдiв - Pociю (6б,42], Moлдoвy (64,12] i Бiлopycь (б9,8б]. К^бтых! cxильнoю дo глoбaлiзaцiï вияви-

32 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpami № 10 (173)/2015

Рисунок 1. Динамша реального ВВП Укра'ши з урахуванням т!н! та без и урахування

Джерело: складено автором на основ/ даних [6].

Рисунок 2. Динамка прямих ¡нвестицш в Украшу на початок року шдсумком, $ млн.

Джерело: побудовано автором на основ [8].

лася полггична сфера (86,05) УкраУни, а найменш - соцвльна (60,06). Зростання значення вггчизняного ¡ндексу (+1,07 бала) багато в чому стало можливим завдяки ¡стотному прогре-су в питаннях ¡нформац¡йниx поток¡в ¡ культурой под¡бност¡.

Кр¡м того, про активну ¡нтеграцю економ¡ки УкраУни до свгго-воУ сп¡льноти св¡дчить ¡ зростання показника прямих ¡ноземних ¡нвестиц¡й в УкраУну, динам¡ка якого представлена на рис. 2.

За даними рис. 2 можна вщмггити, що протягом анал^ова-ного пер¡оду (2006-2014) обсяг прямих ¡ноземних ¡нвести-ц¡й в УкраУну регулярно та досить стрмко зростав, що свщчить про пщвищення ¡нтересу закордонних ¡нвестор¡в до УкраУни.

Проте у 2015 роц¡ бачимо протилежну тенденцю ¡нвести-ц¡йний кл^ат УкраУни е несприятливим для заохочення ¡ноземних ¡нвесторв вкладати своУ ф¡нансов¡ ресурси в нацю-нальну економку, зокрема через в¡дсутн¡сть впровадження новггых теxнолог¡й, зменшення ¡нвестиц¡й в ¡нновацмы про-екти та вщсутност п¡дтримки малого б¡знесу.

Нин¡шня свггова ф¡нансова криза показала, що навггь краУни ¡з сильними макроеконом¡чними показниками ¡ ви-соким ступенем розвитку постраждали вщ ф¡нансовоi' кризи.

Своею чергою, система забезпечення фЫансовоУ ста-б¡льност¡ повинна включати в себе таю складовк мон¡торинг

та анал^ стану фЫансово-кредитноУ системи ¡ УУ макро-економ¡чного середовища; оц¡нку фЫансовоУ стабтьнос-т¡; прийняття превентивних заходю з п¡дтримки фЫансовоУ стаб¡льност¡; прийняття оперативних заходв щодо забезпечення фЫансовоУ стаб¡льност¡; прийняття заxод¡в ¡з виршен-ня ф¡нансовиx криз ¡ в¡дновлення фЫансовоУ стаб¡льност¡.

Висновки

Таким чином, глобал^ацт - це складний та багатогранний процес законом^них як¡сниx перетворень свтовоУ економЬ ки, що вщбуваються на основ¡ усусп¡льнення виробництва та поглиблення ¡нтеграцмних процес¡в у результат безпреце-дентного зростання ¡ прискорення мжнародних перем¡щень товар¡в, послуг, катталю, широкого розвитку нов¡тн¡x ¡нфор-мацмних теxнолог¡й, глобальних телекомун¡кац¡йниx мереж тощо. Економка УкраУни в умовах глобал^ацп залишаеться ресурсною базою для заруб^них компан¡й, хоча й мае великий ресурсний потенц^л, який недостатньо використовуе. В сучасних умовах пщвищення нестабтьност зовн¡шнього середовища важливо забезпечити ефективну систему до-сл¡дження та попередження кризових явищ, особливо тих, як стосуються сектора державних ф¡нанс¡в. Глобальна криза

Формування ринкових вщносин в УкраУн № 10 (173)/2015 33

наочно продемонструвала структурну вразливють економЬ ки УкраУни та нестмюсть УУ фЫансово'У системи. Без усунення структурних диспропорцм у галузевм структур! економ1чноУ системи та розрив1в у р1внях розвитку окремих сегмент1в фЬ нансовоУ системи най1мов1рн1шим сценар1ем розвитку УкраУни вщбудеться уповтьнення економ1чноУ динамки та погли-блення дисбаланав фЫансово'У системи.

Список використаних джерел

1. Лук'янець О. Методичн засади забезпечення спйкост фг нансовоУ системи краУни: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.08 / Лук'янець О.В.; Нац. банк УкраУни, Держ. ВНЗ «Укр. акад. банк. справи Нац. банку УкраУни». - Суми, 2014. - 20 с.

2. Шемет Т. Интеграционные механизмы финансовой безопасности / Т. Шемет // Финансы и кредит. - №4. - 2013.

3. Подкуйко М. Финансовая стабильность стран в условиях глобализации / М.С. Подкуйко // Финансовые исследования. - 2007. - №15. - С. 17-26.

4. niBHHK ro. Teopii h MOfle^i ^¡HaHCOBOi CTa6mt>H0CTi: MaKpoeKOHo-MHHMH rnflXfl / ro.B. niBHHK // HayKOBMH B^HMK y^rOpOflCbKOrO yHr BepcHTeTy. Cep: EKOHOM^a . - 2013. - BMn. 4. - C. 76-81.

5. Bo1^ A. T¡нboвa eкoнoм¡кa b yKpaM npMHMHM Ta wraxM noflo^aHHn / A. Boн¡, B. l~loBopo3HMK // Mrn-iapoflHMH qeHTp nepCneKTMBHMX flo-

(MЦПfl). - Khib. - 2014. - Pe^MM flOCTyny: http://icps.com. ua/assets/uploads/files/t_novaekonom_kaukra_ni.pdf

6. KyxTa n. T^b b yKpa'n-ri: Bn^MB Ha eKOHOMky [E^eKTpoH. peCypC] / n. KyxTa // PenoHa^bHa eкoнoм¡кa. - 2012. - Pe^MM flOCTyny: http://real-economy.com.ua/publication/22/21545.html

7. Schneider Friedrich Size and Development of the Shadow Economy of 31 European and 5 other OECD Countries from 2003 to 2011 [E^eKTpoH. peCypC]. - Pe^MM flOCTyny: http://www.econ.jku.at/ members/Schneider/files/publications/ 2011/ShadEcon31.pdf

8. KafleeBa I. npnMi ¡HO3eMH ¡HBeCTMqif nK <£aKTop CTaHOB^eHHn ¡H-HOBaqmHo'f eKOHOMkn b yKpa'n-ri / I.B. KafleeBa // 36. HayKOBMX npaqb Xapк¡вcbкoгo HaqroHaflbHoro neflaromHoro y^BepCMTeTy ¡M. r.C. Cko-BopoflM. Eкoнoм¡кa. - 2014. - BMn. 14. - C. 193-199.

УДК 330.352.2

OB. ГУК,

acnipaHT, Науково-доспдний економ1чний iнститут М1некономрозвитку i торпвл Укра'ни

Сутшсть та концептуальш засади конкурентоспроможносл краши в контекст сталого розвитку

У crarri сталий розвиток розглядаеться як сукупнсть трьох компонентов - еколопчноiцлюносл, еколопчноi ефектив-ност екoнoмiчнoí дяльност та со^ально'' справедливости при доступi до благ. Досягнення сталого розвитку досягаеться на ocнoвi узгодження еколопчних, екoнoмiчних та со^альних складових розвитку i оцнюеться через груповий показник, який складаеться iз суми iндекciв, що характеризують ^вень соц/ального, еколопчного та екoнoмiчнoro процесв.

Ключов! слова: екoнoмiчнa политика, конкурентоспроможнсть, сталий розвиток, iннoвaцiйнi технологи, державн про-грами, европейськ стандарти, о^нка конкурентоспроможност'!, нестабльна полтична ситуаця.

O.B. ГУК,

аспирант, Научно-исследовательский экономический институт Минэкономразвития и торговли Украины

Суть и концептуальные основы конкурентоспособности страны в контексте устойчивого развития

B статье устойчивое развитие рассматривается как совокупность трех компонентов - экологической целостности, экологической эффективности экономической деятельности и социальной справедливости при доступе к благам. Достижение устойчивого развития достигается на основе согласования экологических, экономических и социальных составляющих развития и оценивается через групповой показатель, который состоит из суммы индексов, характеризующих уровень социального, экологического и экономического процессов.

Ключевые слова: экономическая политика, конкурентоспособность, устойчивое развитие, инновационные технологии, государственные программы, европейские стандарты, оценка конкурентоспособности, нестабильная политическая ситуация.

O. GUK,

graduate student of Research economic institute Ministries of economic development of Ukraine

Essence and conceptual bases of competitiveness of the country in the context of a sustainable development

In article the sustainable development is considered as set of three components - ecological integrity, ecological efficiency of economic activity and social justice at access to the benefits. Achievement of a sustainable development is reached on the basis of coordination of ecological, economic and social components of development and estimated through a group indicator which consists of the sum of indexes which characterize the level of social, ecological and economic processes.

Keywords: economic policy, competitiveness, sustainable development, innovative technologies, state programs, European standards, competitiveness assessment, unstable political situation.

Постановка проблеми. Глибока криза украУнськоУ еко-номки обумовлена внутршыми причинами, як виходять за меж! фЫансових проблем i супроводжуються економ1чним

спадом виробництва, зростанням безроб!ття, зниженням р!в-ня життя широких верств населення. Для виходу з економ!чноУ кризи УкраУн слщ, перш за все, пщвищити конкурентоспро-

34 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 10 (173)/2015

© O.B. ГУК, 2015