CC BY
14
- затвердження программ пщготовки аудитора ¡ за пого-дженням з Нацюнальним банком УкраУни программ пщго-товки аудитора, як здмснюватимуть аудит банюв;
- ведення реестру [5].
В Укра'У також ¡снують професмн об'еднання аудитора, як захищають права аудитор¡в, сприяють пщвищенню Ух профес¡йниx знань ¡ розробляють рекомендац¡í щодо вдос-коналення аудиторськоУ д¡яльност¡. До них вщносять: Cп¡лку аудитор¡в УкраУни (САУ), УкраУнську асоц¡ац¡ю буxгалтер¡в та аудитор¡в, Федера^ю буxгалтер¡в та аудитор¡в УкраУни (ФБАУ) та ¡н. Наприклад, основне завдання ФБАУ - це вщ-стоювання ¡нтересв представник¡в бухгалтерськоУ та ауди-торськоУ профес¡й. Проте жодна з вищезазначених органЬ зац¡й не мае законодавчих прав на регулювання т° чи ¡ншоУ сторони аудиторськоУ дтльностк
Для того щоб аудиторська дтльнють усп¡шно розвивала-ся в Украп-л, насамперед потр¡бно вир¡шити низку проблем, як пов'язан¡ з профес¡йною дтльнютю аудитор¡в та ауди-торських ф^м. До проблем аудиту в УкраУн сл¡д в¡днести:
- недостатню юльюсть методичних розробок з аудитор-ського контролю;
- брак достатнього досвщу аудиторськоУ дтльносл;
- недостатню к¡льк¡сть квал¡ф¡кованиx аудиторських ка-др¡в, а зв¡дси - ¡ неосвоений ринок аудиторських послуг;
- вщсушсть типових форм документв з аудиту; в¡дсутн¡сть методичних рекомендацм з питань комп'ютеризаци аудиту тощо.
Не менш важливими е проблеми забезпечення законо-давчоУ стаб¡льност¡, пщтримка середн¡x п¡дприeмц¡в у ро-звитку, адаптування нормативного та методичного забезпечення до в^чизняних реалм, забезпечення пщтримки у формуванн¡ великих нацюнальних аудиторських кампан¡й на ринку аудиторських послуг.
Тому, враховуючи дан проблеми, можна визначити основы перспективи розвитку аудиторськоУ д¡яльност¡ в Укра-Уш, а саме:
- пщвищення р¡вня профес¡йноí компетентност¡ аудитора;
- орган¡зац¡ю контролю якост¡ аудиторських роб^ ¡ послуг; розвиток правового поля аудиту;
- забезпечення реальноУ профеайноУ незалежност¡ аудитора, упровадження м¡жнародниx систем контролю якост аудиторських послуг у роботу аудитора та АудиторськоУ палати УкраУни, врахування результат¡в аудиторських перев¡рок ¡н-шими суб'ектами державного ф¡нансового контролю тощо.
Висновки
Отже, розглянувши основы тенденци розвитку аудиту в УкраУн можна сказати, що на сьогодн аудиторська дтль-н¡сть мае ряд суперечностей ¡ проблем. Оск¡льки незалеж-ний аудит - це необхщний елемент функц¡онування ринковоУ економ¡ки та гарантт ефективноУ д¡яльност¡ п¡дприeмств, установ та органвацй подолання ¡снуючих недолив сприя-тиме п¡двищенню якост¡ аудиторських послуг вггчизняних аудиторських ф¡рм та аудитора. Одн¡eю з основних цтей створення единих стандарт¡в фЫансовоУ звггност е забезпечення ¡нвестор¡в ¡ потенц¡йниx ¡нвестор¡в достов¡рною ¡ загальнозрозумтою ф¡нансовою ¡нформац¡eю. Користувач, який приймае р¡шення на п¡дстав¡ даних такоУ зв¡тност¡, мае бути максимально упевнений в ГУ достов^ностк Цю упевне-н¡сть може забезпечити т¡льки незалежний аудит.
Список використаних джерел
1. Закон УкраУни «Про аудиторську дильнють» №3125-Х!!, прий-нятий 22.04.93 www.rada.gou.ua
2. Шевчук О. Аудит в УкраУни - проблеми та перспективи розвитку / О. Шевчук, Н. Здирко // Економлчний анализ: зб^ник наукових праць, 2010. - Вип. 6. - С. 530-532.
3. 1нтерв'ю з Лагупною Златою - директором Групи компанм «Мжнародний центр пщтримки та розвитку пщприемництва», кандидатом економнних наук, аудитором.
4. http://www.apu.com.ua/
5. 1нформацмний вюник «Бкзнес1нформ». - №11, 2013 р.
6. Бутинець Ф.Ф., Усач Б.Ф., Виговська Н.Г. та ¡ншк Аудит ¡ ревкзт пщприемницькоУ д¡яльност¡ / За редакцию проф. Ф.Ф. Бутинця. -Житомир: 2001 р.
7. Редько О. Вп"чизняний аудит, виб^ вектора розвитку// Бух-галтерський обл^ ¡ аудит. - 2003.
В.1. ДМИТР1В,
асп/рант, кафедра податк/в / ф/скально!' пол/тики, Терноп/льський нац/ональний економ/чний ун/верситет
Вплив макроеконом1чних показниюв на ¡нвестицшноннновацшний потенщал краКни: проблемно-анал1тичний аспект
У статт/ проанал/зовано сучасний стан впливу мак-роеконом/чних показник/в на економ/чн/ процеси в держав¡, а саме ¡хн/й вплив на залучення ¡нвестиц/й та мо-жлив/сть ¡нновац/йного розвитку економ/ки держави. Досл/джено св/товий досв/д впливу ¡ндикатор/в еконо-
м/чного зростання на економ/ки кран БалтП, Польш/, ГрецИ, РосН та Украни.
Ключов! слова: ¡нновац/йний розвиток, потенц/ал крани, ¡нфляц/я, державний борг, експортноЧмпортн/ операцИ, ВВП крани.
© В.1. ДМИТР1В, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 4 (155)/2014 23
В статье проанализировано современное состояние влияния макроэкономических показателей на экономические процессы в государстве, а именно их влияние на привлечение инвестиций и возможность инновационного развития экономики государства. Исследован мировой опыт влияния индикаторов экономического роста на экономики стран Балтии, Польши, Греции, России и Украины.
Ключевые слова: инновационное развитие, потенциал страны, инфляция, государственный долг, экспортно-импортные операции, ВВП страны.
The article analyses contemporary condition of macroeco-nomical indexes' influence on the economical processes in the state, namely their influence on the investment attraction and the opportunity of innovative development of the state's economy. The world's experience of the economical increase indicators' influence on the economy of the countries of The Baltic States, Poland, Greece, Russia and Ukraine is investigated.
Keywords: innovative development, state's potential, inflation, government debt, export-import operations, state's GDP.
Постановка проблеми. Формування ¡нвестицмнсНнно-вацмного потенц^лу економки потребуе значних фЫансо-вих ресурса, тому переваги вщ застосування ¡нновацмноУ модел¡ розвитку отримали перш за все заможн кра'ни. Для економк, що розвиваються, досягнення цих переваг зал-ежить вщ динамки зростання чи спаду основних макроеко-номнних показниюв, а саме: ВВП краУни, прямих ¡ноземних ¡нвестифй в економку, рвня безроб^тя, ¡нфляци, офщйного курсу нацюнальноУ валюти, рюня державного боргу та ек-спортноНмпортних операцм в кра'У.
Анал'з дослщжень та публ'кащй з проблеми. Теоре-тичн¡ та практичн¡ аспекти ¡нновацмного розвитку та ¡нвести-ц¡йноí привабливост краУни здеб¡льшого зроблен¡ в працях Й. Шумпетера, Г. Менша, Б. Твюса, Б. Санто та ¡н. Значний внесок у досл¡дження з даного питання зробили й вггчизняы науковцк Ю. Бажал, В. Геец, М. Крупка, А. Крисоватий, В. Ку-дряшов, А. Кузнецова, О. Лапко, С. Онишко, Л. Федулова, С. Юрм та ¡нш¡. Проте, незважаючи на Грунтовнють напрац-ювань науковцв у ц¡й сфер¡, необхщно зазначити, що еконо-м¡чн¡ процеси у свт розвиваються цикл¡чно, тому питання аналву зм¡ни основних макроекономнних показник¡в держа-ви ¡ Ухнього впливу на ¡нвестиц¡йно-¡нновац¡йних потенц¡ал економки залишаються завжди актуальним завданням.
Метою статт е визначення й оцЫка основних макроеко-ном¡чних показник¡в, як мають ¡стотний вплив на ¡нновацм-ний розвиток краУни.
Виклад основного матер!алу. Тенденц¡í у в^чизнянм економ¡ц¡ св¡дчать про пад¡ння темп¡в ВВП краУни протягом п'яти квартал¡в посп¡ль. Починаючи з третього кварталу 2012 року економка Укра'ни перебувае у стан¡ спаду. Тем-пи падЫня зростають ¡ у 2013 роц - так, у першому кварта-л¡ - на 1,1%, у другому - на 1,3% та на 1,5% - у третьому квартал¡ зафксовано падЫня ВВП кра'Уни.
На нашу думку, причинами такого стану справ у кра'Уы е складн¡ зовн¡шньоеконом¡чн¡ умови на свггових ринках, фю-кальне навантаження на бвнес, а також полггична неста-б¡льн¡сть у краТш. Зниження зовн¡шнього попиту, низьк¡ цЫи на сталь та ¡нш¡ сировинн товари призвели до скорочення виробництва в таких ключових секторах економки, як ма-шинобудування, металург¡я та х^чна промислов¡сть.
За прогнозами бвропейського банку реконструкци та розвитку, зростання ВВП Укра'Уни у 2014 роц можливе лише в межах 1-1,5%. Свгговий банк знизив прогноз зростання ВВП Укра'Уни у 2014 роц з 1% до нуля. Ще прол прогнози за оцЫ-ками м¡жнародних рейтингових агентств, зпдно з якими еко-ном¡ка кра'Уни за пщсумками 2014 року скоротиться на 1% [1].
Зпдно з даними прогноза МУстерства ф¡нанс¡в Укра'Уни, зростання ВВП у 2014 роц до 1,5% е малоймов¡рними. Уряд кра'ни визнае, що плановий показник зростання ВВП у державному бюджет на рвы 3,4% е занадто оптимютич-ним. На нашу думку, враховуючи реальний стан справ в еко-номщ кра'ни, реальний показник буде нижчим за плановий ¡ становитиме 0,5% [2].
Виршити ситуацю що склалася в економ¡ц¡ кра'ни, необх¡дно через проведення реальних реформ у краТш. Адже саме конкретн д¡í, а не передвиборн¡ общянки дозво-ляють вийти економ¡ц¡ з кризи. Складнють проведення реформ полягае в тому, що 'х потр¡бно проводити починаючи ¡з законодавства ¡ зак¡нчуючи модерн¡зац¡eю виробництва на пщприемствах. Тому що зараз багато устшних компан¡й нац¡лен¡ на виготовлення сировини, що е найпрост¡шим способом виробництва з мУмальною часткою додано' вартост в íхн¡й продукцп. Нам потр^но переор¡eнтовувати виробництво на досягнення максимального рюня додано' вартост¡, а це можливо лише при актив^ацп ¡нновацмних процес¡в у краíн¡.
Полтшити ситуац¡ю з ВВП у краУн можливо за допомогою зростання експорту наших товарв. Доц¡льною була б помина девальвац¡я нацюнальноУ' валюти, щоб продукцт укра-У'нських виробниюв була конкурентоспроможн¡шою за ц¡ною. Щоб утримати курс нацюнальноУ' валюти на поточних рюнях, НБУ витрачае золотовалютн резерви. Про це св¡дчать дан НБУ, за якими у жовтн 2013 року золотовалютн¡ резерви скоротилися на $1 млрд. - до $20,6 млрд. З початку року резерви зменшилися вже на $4 млрд., 'хне падЫня не при-пиняеться. У кв^ы 2011 року запаси валюти ¡ золота в Ук-ра'У були максимальними ¡ дор¡внювали $38,3 млрд., на сьогодн вони скоротились до $17,7 млрд. [3]. Гнучюший курс нац¡ональноí валюти в останн м¡сяц¡ можна пояснити бажанням уряду вщновити сп¡впрацю з МВФ щодо залучен-ня додаткових кредитних ресурса.
Що стосуеться ¡нфляци в краТш, то IT рюень, за даними Держстату, дуже низький. У деяк м¡сяц¡ протягом року на-в¡ть спостер¡галася дефляц¡я у краМ При цьому обл¡кова ставка НБУ зараз становить 6,5%, однак ставки за кредитами таю, що пщприемства не в змоз¡ залучати довгостро-
24 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 4 (155)/2014
ков¡ позики на розвиток б^несу. На нашу думку, зараз необхщне певне пом'якшення в монетарн¡й пол¡тиц¡ держа-ви, як це спостергаеться у всьому свт.
Звичайно, що позитивним моментом для економки краУ-ни було б залучення ¡нвестицм ¡з закордону. Однак ¡нвесто-ри вол¡ють оминати нашу краУну через недосконал¡сть зако-нодавства, корупц¡ю ¡ пол¡тичну нестабтьнють. Усе це пЬ двищуе ризики дтльност ¡ноземц¡в в Украíн¡.
Певн нади виходу УкраУни з рецесп покладалися на пщпи-сання асоц^цп з Бвросоюзом. На нашу думку, це дозволило б вщкрити ринки БС для украУнських товар¡в. Ми частково погоджуемося з думкою деяких експертв, що пот¡к ¡мпорту з Бвропи вит¡снить украУнського виробника. На сьогодн укра-Унський виробник ¡ без участ¡ eвропейц¡в переживав не най-кращ¡ часи. Що стосуеться виробництва продукт¡в харчу-вання, то в цьому сегмент украУнськ виробники мають пев-н¡ переваги перед европейськими.
Також позитивним е те, що протягом двох роюв вщ пщпи-сання даноУ угоди УкраУна повинна перейти на норми, за якими вс держзакуп¡вл¡ (кр¡м товарв для армп) мають здм-снюватися на конкурентна основ¡ як в украУнських виробни-
к¡в, так ¡ у виробник¡в БС. Це, своею чергою, приведе до зменшення корупци при держзакуп¡вляx.
П¡дприeмства, нац¡лен¡ на експорт своеУ продукци, повинн¡ будуть запровадити евростандарти якост¡. В¡дпов¡дно наше законодавство мае враховувати европейсью саытарн та теxн¡чн¡ норми. На це також е переx¡дний пер¡од - рк, зага-лом це приведе до пщвищення якост¡ товар¡в, що продають-ся в Украíн¡.
Звюно, ¡снуе ризик пог¡ршення в¡дносин ¡з нашими сx¡д-ними партнерами на деякий час. Однак даний етап проходили ва краУни колишнього СРСР, як¡ зараз е членами БС. Економ¡чний розвиток ЕстонУУ, Латвп та Литви п¡сля вступу до БС ч¡тко под¡ляeться на три етапи: строке зростання (2004-2007), сильний спад (2008-2009) ¡ пов¡льне, але впевнене вщновлення (¡з 2010 року ¡ дотепер). П¡сля вступу до БС промисловють радянського пер¡оду у вах трьох краУ-нах була практично повнютю л¡кв¡дована як неконкурентос-проможна. Частка промислового виробництва у структур¡ ВВП знизилася до 30%, стьського господарства - не пере-вищуе 7%, тод¡ як на сферу послуг припадае понад 60% ВВП. Окреме виробництво - легка ¡ харчова промисловють
■ Кшр
■ Рос1я Польща
■ Латвт
■ ГрузЫ В|рпнськ1 острови
Рисунок 1. Структура основних кра1Н-1нвестор1в в економку УкраУни, % [4]
Таблиця 1. Соц1ально-економ1чн1 показники Прибалт1йських краУн у 2003-2013 роках [5]
Показник 2003 | 2007 2009 2012 2013
Естонт
ВВП на душу населення, $ 13 284 20889 17969 21714 22531
1нфляцт, % 1,1 9,6 -1,7 3,8 3,2
Безроб1ття, % 10,0 4,6 13,8 10,1 8,3
Держборг, % ВВП 5,6 3,7 7,1 9,7 11,0
Латв1я
ВВП на душу населення, $ 10368 17627 14717 18058 19095
1нфляц1я, % 3,5 14,0 -1,4 1,6 1,8
Безроб1ття, % 10,6 6,0 16,9 15,0 11,9
Держборг, % ВВП 14,7 7,8 32,9 36,4 38,4
Литва
ВВП на душу населення, $ 11465 18097 16470 21382 22566
1нфляцт, % -1,3 8,2 1,2 2,9 1,7
Безроб1ття, % 12,4 4,3 13,7 13,2 11,8
Держборг, % ВВП 21,0 16,8 29,4 41,1 42,0
Формування ринкових в1дносин в УкраУн1 № 4 (155)/2014 25
пеpеopieнтyвaлиcя пеpевaжнo нa випycк пpoдyкцiï, щo ек-cпopтyeтьcя дo кpaïн CHД: литовский текcтиль, лaтвiйcькиx шпpoт, еcтoнcькi шoкoлaд i лiкеpи - pociяни, 6^op0^ i y^a-¿'нц ocнoвнi cпoживaчi.
Paзoм iз тим вcтyп пpибaлтiйcькиx деpжaв дo GC cпpичи-нив iнвеcтицiйний 6ум: щopiчнi темпи зpocтaння екoнoмiки ecto^'i', Лaтвiï, Литви пеpевищили 8%. Oднaк зpocтaння cy-пpoвoджyвaлocя виcoкoю iнфляцieю i дocить лiбеpaльнoю cиcтемoю кpедитyвaння нacелення.
З дaниx тaбл. 1 виднo щo кyпiвельнa cпpoмoжнicть нacе-лення пpoтягoм дaнoгo пеpioдy зpocтae. Вcе це cпpиялo пo-жвaвленню cпoживчoгo пoпитy нa pинкy, a ocкiльки бть-шють тoвapiв i пocлyг виpoбленi ^земними кoмпaнiями, це пpизвелo дo вщтоку кaпiтaлy зa кopдoн. Toмy ypяди дaниx ^afa дедaлi бiльше зaпoзичyвaли зa кopдoнoм фiнaнcoвi pеcypcи, тим ммим збiльшyючи cвiй деpжaвний 6oph
Kpaïни Бaлтiï пеpежили oднy з нaйгipшиx pецеciй в GC. Для виxoдy з кpизи ypяди бaлтiйcькиx деpжaв були змyшенi вживaти œopCT^x зaxoдiв екoнoмiï гpoшoвиx pеcypciв. Дaнi зaxoди були випpaвдaнi i мoгли б cтaти пpиклaдoм для ^е-ци, Пopтyгaлiï, Ipлaндiï чи Icпaнiï, ocкiльки зapaз кpaïни Бaлтiï демoнcтpyють нaйдинaмiчнiше екoнoмiчне зpocтaння y вcьoмy 6вpocoюзi. Taкoж пoкaзник безpoбiття знижyeтьcя, щo е cвiдченням виxoдy дaниx екoнoмiк iз pецеciï.
Ùo cтocyeтьcя Гpецiï, тo вapтo зaзнaчити, |щэ дaнa кpaïнa oднoю з пеpшиx пpиeднaлacя дo 6вpoпейcькoгo Coюзy ще 1981 po^. В дaний пеpioд екoнoмiкa кpaïни oтpимaлa ютот-ну фiнaнcoвy пiдтpимкy з бoкy GC, щo дoзвoлилo pефopмy-вaти екoнoмiкy кpaïни. Oкpемi виpoбництвa, якi не змoгли зaбезпечити cвoю кoнкypентocпpoмoжнicть, були цт^м лiквiдoвaнi. Taкoж ypяд ^ai^ y 1992 poцi вiддaв пщ пpивa-тизaцiю пoнaд 7GG деpжaвниx пiдпpиeмcтв, щo дoзвoлилo зaлyчити iнoземниx iнвеcтopiв нa вигiдниx yмoвax.
Ha пoчaткy 2GGG poкiв y CTpy^ypi гpецькoï екoнoмiки пpo-миcлoвicть зaймaлa лише 2G%, ciльcьке гocпoдapcтвo -близьга 6%, pештa пpипaдaлo нa cфеpy пocлyг. Пpи цьoмy велик зoвнiшнi пoзики, дocтyпнicть бaнкiвcькиx ^еди^в, виcoкий piвень тiньoвoï екoнoмiки ^o 3G% ВВП] i кopyпцiï зaбезпечyвaли дocить виcoкий piвень дoxoдiв бтых^^ нa-cелення ^aim В 2GGG-2GG7 poкax cеpедньopiчнi темпи зpocтaння гpецькoгo ВВП дocягaли 4%. Oднaк ц пoкaзники зaбезпечyвaлиcя лише чеpез вaгoмy фiнaнcoвy пiдтpимкy 6вpocoюзy, щo пеpевищyвaлa 3% piчнoгo ВВП ^aim
Tpивaле зpocтaння зapoбiтниx плaт i чинены coцiaльнi пiльги дoзвoлили cфopмyвaти y Гpецiï cеpеднiй клac, який в ocнoвнoмy був нaцiлений нa cпoживaння eвpoпейcькиx тoвa-piв. Opieнтaцiя нa cпoживaння без poзвиткy виpoбничиx пo-
Таблиця 2. Coцiaльнo-eкoнoмiчнi пoкaзники Грецп у 2003-
тyжнocтей cтaлa oднieю з пеpедyмoв кpизoвиx явищ в екoнo-мiцi вcix деpжaв Пiвденнo-Cxiднoï 6вpoпи. Taк, y 2GG9 po^ кoжен п'ятий гpек жив зa межею бiднocтi, ocoбливo зpocтaлo безpoбiття cеpед мoлoдi. У 2G1G po^ GC i МВФ нaдaли фЬ нaнcoвy дoпoмoгy Гpецiï, щo пеpедбaчaлa: бюджетну екoнo-мiю, пpивaтизaцiю, зaмopoжyвaння зpocтaння зapoбiтнoï плa-ти, мacoве cкopoчення дoпoмoг i пiльг. У™ цi зaxoди не oздo-poвили гpецькy екoнoмiкy. Taк, y 2G1G po^ ВВП кpaïни зни-зивcя мaйже нa 5%, y 2011-мy - нa 7% (тaбл. 2].
Зa дaними тaбл. 2 виднo, щo пoчинaючи з 2GG9 po^ в кpaïнi piзкo збiльшивcя piвень безpoбiття, кoжен четвеpтий гpек не мoже знaйти poбoтy y ^oin кpaïнi. Дo piвня 2GG3 po-ку пpaктичнo cкopoтивcя пoкaзник ВВП нa душу нacелення y ^aim, i в 2G13 poцi вЫ cтaнoвитиме $23 тиc. нa oднoгo жителя 11-мiльйoннoï кpaïни. Це, ^oe^i чеpгoю, cпpичинилo зниження кyпiвельнoï cпpoмoжнocтi нacелення, тим caмим зaбезпечилo низькi темпи iнфляцiï y ^aM Oднaк piзкими темпaми зpocтae piвень деpжaвнoгo бopгy вiднocнo ВВП ^ai^, y 2G12 poцi вiн cтaнoвив 156,9%, вищi пoкaзники мoжнa вiдмiтити лише в Япoнiï i C0A.
Уcе це пpизвелo дo пщвищення фicкaльнoгo нaвaнтaжен-ня нa нacелення тa бiзнеc, a caме: пщвищення aкцизiв, зa-пpoвaдження пpoгpеcивнoгo пoдaткy i пoдaткy нa poзкiш, cкopoчення витpaт нa coцiaльнy cфеpy, пщвищення пенай-нoгo вiкy, зниження пена' тa мiнiмaльнoï зapoбiтнoï плaти тa iн. Пpoте цi зaxoди е дуже непoпyляpними cеpед нacелення ^ai^, тoмy ocнoвним зaвдaнням е cкopoчення деpжaвнoгo бopгy кpaïни дo 124% ВВП y 2G2G po^.
Вaжливим пpиклaдoм вдaлoï iнтегpaцiï в 6вpoпейcький Coюз для Укpaïни е пpиклaд cyciдньoï з нaми кpaïни - Пoль-щi. Адже Пoльщa - це oдин iз нaйycпiшнiшиx пpиклaдiв aдaптaцiï великoï тa дocить неефективнoï екoнoмiки coцiaлi-cтичнoгo зpaзкa. ^o^^ix!^ pеaлiï тaкi, щo пoльcькa ега-нoмiкa вxoдить дo чиcлa 25 ^ai^ iз нaйвищими темпaми зpocтaння, якi визнaчaтимyть нaпpям cвiтoвoгo екoнoмiчнo-гo poзвиткy в нacтyпнoмy деcятилiттi, icтoтнo випеpеджaючи зa цим пoкaзникoм poзвиненi кpaïни.
Пoльcькa екoнoмiкa менш вiдчyтнo пеpежилa фiнaнcoвy кpизy, пpoдемoнcтpyвaвши xoч i невелике, aле зpocтaння в GC пpoтягoм 2GG8-2G1G po^, яке пpoдoвжилocя i в 2G11-2G12 porax (тaбл. 3].
З дaниx тaбл. 3 виднo, щo пoльcькa екoнoмiкa дocить ди-нaмiчнo poзвивaeтьcя пpoтягoм 2GG3-2G13 poкiв, cвiд-ченням цьoгo е зpocтaння пoкaзникa ВВП нa душу нacелен-ня з $11737 дo $21 118. Для кpaïни, якa нaлiчye 38,5 млн. нacелення, це вaгoмий pезyльтaт зa дocить кopoткий пpoмi-жoк чacy. Пpи тoмy щo piзкo зpocлa кyпiвельнa cпpoмoж-
013 poкax [б]
Пoкaзник 2003 2007 2009 2012 2013
ВВП нa äyrny нaceлeння, $ 22644 28445 28024 24260 23632
!нфляфя, % 3,1 3,9 2,6 0,8 -1,8
Бeзpoбiття, % 9,7 8,3 9,5 24,2 27,0
Âepœàopr, % ВВП 97,4 107,2 129,7 156,9 157,7
26 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKparni № 4 (155)/2014
Таблиця 3. Coцiальнo-eкoнoмiчнi пoказники Пoльщi у 2003-2013 porax [б]
Пoказник 2003 2007 2009 2012 2013
ВВП нa душу нaceлeння, $ 11737 16306 17893 20562 21118
Iнфляцiя, % 1,7 4,0 3,5 2,4 1,9
Бeзpoбiття, % 19,6 9,6 8,1 10,1 10,9
Дepжбopг, % ВВП 47,0 45,0 50,9 55,6 57,5
нicть y нacелення, це не cпpoвoкyвaлo piзкi Ыфляцмы cтpибки y кpaí'нi. Щoдo piвня безpoбiття, тo вiн знaxoдитьcя нa пpиpoднoмy piвнi. Taкoж y poзyмниx межax i деpжaвний бopг ^a^ пo вiднoшенню дo ВВП, i^o cвiдчить пpo poзyм-ну бopгoвy пoлiтикy пoльcькoгo ypядy.
Hе пpипинялocя в цi poки й нaдxoдження iнoземниx Ыве-cтицiй y ^a^y, пpичoмy iнвеcтyвaли гpoшi в пoльcькy ега-нoмiкy не лише ^a'^ GC, a й кpaïни ^Д. У 2012 poцi кть-юсть iнвеcтицiйниx пpoектiв y кpaí'нi зpocлa нa 22% - нaйви-щий пoкaзник cеpед eвpoпейcькиx деpжaв. №йбтьш Ыве-cтицiйнo пpивaбливими i динaмiчними cектopaми пoльcькoï екoнoмiки е: iнфopмaцiйнo-телекoмyнiкaцiйнi теxнoлoгiï, мaшинoбyдyвaння, виpoбництвo oблaднaння тa бyдiвництвo. Hе ocтaнню poль в aктивiзaцií' гaлyзi вiдiгpaлo Gвpo-2012, пpи пiдгoтoвцi дo якoгo бyлo пoбyдoвaнo, pекoнcтpyйoвaнo й вiдpемoнтoвaнo coтнi кiлoметpiв дopiг, збyдoвaнo великi cпopтивнi oб'eкти, вiдpеcтaвpoвaнo безлiч пaм'ятoк apx^^ тypи i цiлi квapтaли y мicтax.
Згiднo з дaними Деpжaвнoí' ^ужби cтaтиcтики Укpaí'ни, oбcяги тopгiвлi Укpaïни з кpaïнaми Mитнoгo coюзy (MC] i кpaï'нaми GC пpиблизнo oднaкoвi. Taк, зa пiдcyмкaми ач-ня-веpеcня минyлoгo poкy, чacткa MC y зaгaльнoмy oбcязi екcпopтy з Укpaïни cтaнoвилa 31,7%, a iмпopтy - 35,4%. Зa цей caмий пеpioд чacткa GC y зaгaльнoмy oбcязi вiтчизнянo-
гo екcпopтy cягнyлa 2б,б%, a iмпopтy - 3б,7%. Пpи цьoмy oбcяги тopгiвлi з MC cкopoтилиcя - екcпopт нa 1%, a iмпopт нa 5,7%, a oбcяги тopгiвлi з GC, нaвпaки, зpocли - екcпopт нa 4,2%, a iмпopт нa 4,8% [4].
Дo кpaí'н MC У^'^ екcпopтye нaбaгaтo бiльшy кiлькicть пpoдyкцií' з виcoкoю дoдaткoвoю вapтicтю, нiж дo GC. Taк, y пеpшoмy пiвpiччi минyлoгo poкy пoнaд 50% вcьoгo oбcягy ек-cпopтy дo MC cклaдaлocя з пpиблизнo piвниx чacтoк тaкиx гpyп тoвapiв, як чopнi метaли тa виpoби з ни^ кoтли, мaшини, зaлiзничнi лoкoмoтиви, ядеpнi pеaктopи; пpoдyкцiя xapчoвoí' пpoмиcлoвocтi тa AПK. Пpи цьoмy пoнaд 50% y^ono oбcягy iмпopтy з MC cтaнoвили вyглевoднi, пеpевaжнo pociйcький пpиpoдний гaз. Boднoчac 50% зaгaльнoгo oбcягy екcпopтy дo GC cклaдaлиcя з пpoдyкцií' AПK тa xapчoвoí' пpoмиcлoвocтi (де двi тpетини пpипaдae нa зеpнoвi], a тaкoж зaлiзopyднoí' ^po-вини, i нaбaгaтo меншoю мipoю чopниx метaлiв. З GC У^'н^ iмпopтye пpиблизнo в piвниx oбcягax дуже шиpoкий cпектp тoвapiв, бaгaтo з якиx виpoбляe caмa, зoкpемa нaземний тpaнcпopт; кoтли, мaшини, ядеpнi pеaктopи; електpичнi мaши-ни; фapмaцевтичнy тa xapчoвy пpoдyкцiю тoщo.
Згiднo з дaними Деpжcтaтy тенденцiя дo cкopoчення o6-cягiв екcпopтy вiтчизняниx тoвapiв дo Pociï oкpеcлилacя в дpyгoмy квapтaлi 2012 poкy i збеpiгaлacя aœ дo кiнця мину-лoгo poкy. Taк, з ^тня 2012 poкy i дo веpеcня 2013 poкy
Pиcyнoк 2. Crpy^rypa eкcпopтy тoваpiв з Укpаïни у 2013 po^, $ млpд. [4]
Pиcyнoк 3. Cтpyктypа iмпopтy TOBapiB в Укpаïнy у 2013 po^, $ млpд. [4]
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 4 (155)/2014 27
обсяг поставок укра'Унських товар¡в на рос¡йський ринок зменшувався в середньому на 14,6% за квартал, а загалом обсяг реалвацп знизився на $4,2 млрд. При цьому в лип-нНвересы минулого року - у перюд «митно'У в¡йни» Роси' з Укра'Уною - обсяг експорту скоротився на 13,1%, або на $576 млн. [4]. Бтыхлсть науковцв та економютю вважають, що якби Рос¡я розв'язала повномасштабну торговельну вм-ну з Укра'Уною, насамперед п¡д удар потрапили б найбтыхл в¡тчизнян¡ експортоор¡eнтован¡ галуз¡ - металург¡я, маши-нобудування, х^чна промислов¡сть та харчова.
Висновки
Отже, посилення ¡нтеграцмних процес¡в у свт не дозволяв укра'Унсьюй економщ бути осторонь цих процес¡в. Тому посилення економнно'У ¡ пол¡тичноí нестабтьност обумови-ло необх¡дн¡сть переходу до ¡нновацмного типу економнно-
го розвитку. Адже в умовах жорстко'Т конкуренцп на свггових ринках актуальним стае пошук нових шлях1в пщвищення конкурентоспроможност вггчизняно'У економки.
Список використаних джерел
1. Прогноз зростання ВВП у краТнах СНД [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.ebrd.com/russian/pages/homepage.shtml
2. Прогноз Мастерства фЫансв УкраТ'ни щодо ВВП у 2014 роц [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://www.minfin.gov.ua/
3. Дан НБУ щодо розмр золотовалютних резерва [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/pu-blish/article?art_id=65162&cat_id=36674
4. Основы показники соц1ально-економнного розвитку УкраТ'ни [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
5. Серов П. Три шляхи, три дол1 / П. Серов, Г. Сайченко // Контракт - 2013. - №43-45. - С. 8.
УДК 336.76:330.322
Л.М. ДУХНОВСЬКА, к.е.н., Нацюнальний унверситет харчових технологй,
ВВ. МОЛДОВАН, мапстр, Нацюнальний унверситет харчових технологй
мапстр, Нацюнальний унверситет харчових технолог
Шляхи удосконалення фондового ринку Укра'ни через призму свггового досв1дУ
Досл'1джен'1 модел'1 фнансових ринюв економ'чно роз- дення ринкових реформ неможлив¡ без створення ефектиЕ
Достдженi моделi фнансових ринюв економчно роз винених кран та можливсть ¡х адаптацИ' до фондового ринку Укра'1'ни. Узагальненi напрями вдосконалення фондового ринку Украни.
Ключов'1 слова: нвести^йний процес, фондовий ринок, лiстинг, бiржова торпвля, цiннi папери, нвести^йна привабливiсть, емтент, фондова система, акцИ, обпгацц.
В статье обобщены направления усовершенствования фондового рынка Украины. Исследованы модели финансовых рынков экономически развитых стран и возможность их адаптации к фондовому рынку Украины.
Ключевые слова: инвестиционный процесс, фондовый рынок, листинг, биржевая торговля, ценные бумаги, инвестиционная привлекательность, эмитент, фондовая система, акции, облигации.
The directions of improvement of stock market of Ukraine are generalized in the article. The models of the financial markets of economically developed countries and the possibility of their adaptation to stock market of Ukraine are investigated.
Keywords: investment process, stock market, listing, exchange trade, securities, investment appeal, issuer, share system, actions, bonds.
Постановка проблеми. Розвиток цивозованого ¡нве-стицмного процесу в економщ Укра'Уни, подальше прове-
дення ринкових реформ неможлив¡ без створення ефектив-но працюючого фондового ринку, який мае забезпечувати реалва^ю нацюнальних ¡нтересв Укра'Уни та сприяти змщ-ненню УУ економнно'У незалежностк Це пщтверджуе ¡ досвщ розвинутих кра'Ун, де висок стандарти життя громадян дося-гаються завдяки налагодженню Ухыми урядами конкурен-тоспроможних мехаызмв залучення ¡нтелектуального, ¡н-формацмного та фЫансового ресурса для створення знач-но'У частки додано'У вартост¡ товар¡в ¡ послуг.
Анал1з дослщжень та публшащй з проблеми. ДослЬ дженню закордонного досв¡ду щодо побудови ефективно дю чо'У фондово'У б¡рж¡ в сучасних умовах економнного розвитку та можливостей його застосування в Укра'Ун присвячен¡ пра-ц укра'Унських науковц¡в - I. ВоронЫа, Б. Рубцова, А. Грищен-ка, В. Корнева, О. Мозкового, М. Козорв та ¡нших. Однак свЬ товий досв¡д органваци' фондово'У б¡рж¡ досл¡джено недостат-ньо. Детальн¡шого аналву потребують питання щодо визна-чення основних моделей оргаызаци' б^жово'У торпвля Ух адап-тацУУ до особливостей економнного розвитку в УкраУнк
Мета статт'1. На основ¡ анал¡зу свтового досв¡ду виявити шляхи удосконалення фондового ринку Укра'Уни.
Виклад основного матер1алу. Економнний розвиток УкраУни на даному етап складаеться з р¡зних векторю державно' пол¡тики, як¡ визначають евроЫтеграцмний вектор пр¡оритет¡в. Пр¡оритетна ¡ ч¡тка ор¡eнтац¡я УкраУни на ¡нте-грац¡ю в бвропейський Союз, набуття статусу повноправно-
28 Формування ринкових вщносин в УкраУн1 № 4 (155)/2014
© Л.М. ДУХНОВСЬКА, В.В. МОЛДОВАН, 2014
