CC BY
90
УДК 338.48.3:339.92+330.357
ДАРВ1ДУ КОНСТАНТ1Я, здобувач, Тернопльський нацональний економ1чний умверситет
Роль м1жнародного туризму в економщ1 Греци
Розглянуто роль туризму в розвитку грецько!' економ'жи. Проанал'зовано передумови його розвитку та виокремлено проблеми, з якими з'имтовхуеться крана. Показано, що економЧна криза, що боляче вдарила по греках, стала одночас-но ¡мпульсом для пол'тшення сп'юв'щношення цни i якост вщпочинку в ГрецН, що дозволяе грекам розраховувати на ще б'льшу юльюсть турислв.
Ключов! слова: Гре^я, економка, туризм, розвиток, криза, туристи, еколопя.
ДАРВИДУ КОНСТАНТИЯ, соискатель, Тернопольский национальный экономический университет
Роль международного туризма в экономике Греции
Рассмотрена роль туризма в развитии греческой экономики. Проанализированы предпосылки его развития и выделены проблемы, с которыми сталкивается страна. Показано, что экономический кризис, больно ударивший по грекам, стал одновременно импульсом для улучшения цены и качества отдыха в Греции, что позволяет грекам рассчитывать на еще большее количество туристов.
Ключевые слова: Греция, экономика, туризм, развитие, кризис, туристы, экология.
DARVIDOU KONSTANTIA, applicant Ternopil National Economic University
The role of international tourism in the economy Greece
The role of tourism in the development of the Greek economy is viewed. The Conditions of its development and problems that the country faces with are analysed. It is shown that the economic crisis that hit the Greeks, was also an impetus for improving price and quality of rest in Greece, allowing the Greeks expect even more visitors.
Keywords: Greece, economy, tourism, development, crisis, tourists, ecology.
Постановка проблеми. Як вщомо, туризм сьогодн е одним ¡з провщних видю пщприемництва ¡ одыею з найбтьш динамнних галузей свгговоУ економки. За швидю темпи сво-го розвитку його визнано економнним феноменом столггтя. У багатьох краУнах туризм врграе серйозну роль у форму-ванн валового внутршнього продукту, активваци зовншньо-торпвельного балансу, створення додаткових робочих мюць й забезпечення зайнятост населення. Туризм справляе зна-чний вплив на розвиток таких ключових галузей, як транспорт ¡ зв'язок, будвництво в стьському господарств^ виробництво товарв народного споживання тощо, тобто е своерщним ста-бтватором соцвльно-економнного розвитку.
Також слщ наголосити на тому, що туризм як вид соц^ль-но-економнноУ дтльност ¡ як ¡ндустрт, що виробляе послу-ги, необхщы для задоволення потреб, що виникають у проце-с подорожей, являе собою найважлившу сферу економки, подальший розвиток ¡ вдосконалення якоУ сприятиме збть-шенню доходв держави. Туристичний б^нес в Бвроп стае все бтьш складним, оск¡льки в ньому перетинаються ¡нтер-еси рвномаытних державних та комерц¡йних п¡дприeмств ¡ служб. У м¡жнародному туризм¡ активно беруть участь стра-хов¡ компани, банки, клуби, федераци, торг¡вельн¡ компани. Все б¡льшу роль в¡д¡граe активвацт економ¡чних зв'язк¡в м¡ж краУнами на основ¡ м¡жнародного под¡лу прац¡ [1, с. 126].
Отже, актуальн¡сть теми дослдаення полягае в тому, що для розвитку туристичноУ галуз¡ Греци велике значення мае саме мжнародний туризм, адже краУна пос¡даe провщне м¡сце на св¡товому туристичному ринку, ¡ подальший усп0-ний розвиток саме ц° галуз¡ грецькоУ економки, на думку багатьох економ¡ст¡в як всередин краУни, так ¡ поза ГУ межами, може стати локомотивом ¡з виходу Греци з найглибшо'У економнно'У кризи за часв ГУ перебування в БС.
Так, наприклад, у 2013 роц Грец1ю вщвщало 18 млн. туриста з усього св1ту (плюс 20 млн. заУхало сюди на круУзних судах). У тому числ1 1 млн. 400 тис. з краУн колишнього СРСР (прирс до рвня 2012 року - 17,8%). Безпосередня частка туризму в грецькому ВВП у 2013 роц - близько 18%. Якщо ж говорити про галуз^ побнно асоцмоваы з ¡ндустрюю гос-тинносл, то, наприклад, на островах це нав¡ть 68% [2]. Зага-лом у 2013 роц туризм прин¡с краУн¡ 35 млрд. евро, що до-помогло покращити макроекономны показники в краУн [3].
Слщ зазначити, що насправд¡ доробок туризму в еконо-м¡ку Греци е значно б¡льшим, адже офщйна статистика не включае в себе прибутки «тЫьовоУ» економ¡ки, яка, наприклад, у 1990-х роках за рвними пщрахунками сягала в¡д 28 до 50% вщ оф¡ц¡йного ВВП [4, с. 25].
Розвиток в'Узного та внутршнього туризму е важливим чинником пщвищення якост¡ життя в Греци, створення додаткових робочих мюць, поповнення валютних запаса держави та пщвищення УУ авторитету на мжнародый арен¡. Сьо-годн в туристичн¡й сфер¡ зайнято 20% населення [5].
Особливу значимють розвиток туризму в Греци мае для проблеми зайнятост населення, осюльки сфера туризму створюе велику к¡льк¡сть робочих мюць, переважно сервю-ного характеру. Специфка туристичного б¡знесу полягае в тому, що забезпечення зайнятост у сфер¡ туризму вщбува-еться в основному за рахунок створення додаткових робочих мюць, а не за рахунок замщення кадрв, що вибувають. Не можна не враховувати ¡ той факт, що турфами е платниками податк¡в у державний ¡ м¡сцев¡ бюджети.
Kр¡м того, як зазначае грецький досл¡дник Д¡м¡трос Буха-л¡с, внутр¡шн¡й туризм також сприяе перерозпод¡лу багат-ства м¡ж центральними та перифермними районами [6 с. 443].
© ДАРВ1ДУ КОНСТАНТЯ, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 12 (163)/2014 1 87
Typизм е тaкoж вaжливим iнcтpyментoм y пoлiтицi pегio-нaльнoгo poзвиткy, ocoбливo для coцiaльнo тa екoнoмiчнo депpеcивниx pегioнiв [7, c. 57]. Ocoбливo це cтocyeтьcя œ-pедини мaтеpикoвoï чacтини кpaïни, де вiдcyтнiй aбo зaмaлий пoтенцiaл для poзвиткy мicцевoï пpoмиcлoвocтi без тypиcтич-нoгo пoпитy. B пеpioд з 1965 пo 19BQ pk мyльтиплiкaтop ту-pизмy в cеpедньoмy мaв кoефiцieнт 1,52 [B, c. 2B1].
Taкoж вaжливo вpaxoвyвaти i ту oбcтaвинy, щo тypизм cтимyлюe poзвитoк iншиx cектopiв екoнoмiки, зoкpемa аль-cькoгo гocпoдapcтвa тa o^i™.
Aналiз дослщжень та публкацш з проблемы. Cе-pед дocлiдникiв, щo зaймaютьcя дocлiдженням poлi тypиc-тичнoï гaлyзi в екoнoмiцi Гpецiï, зaзнaчити K. Aндpиoти-ca, З. ^стулим, T. Гиaнитcиca, П. Kaзaкoca, H. Дpiтcaкica, Д. Бyxaлica, H. Koнcoлaca, Г. Зaxapтoca, П. Koмiлica, П. Tcap-тaca, C. Bapвapеcoca, P. Hельcoнa, M. Cфaкянaкica, A. ^зе-лica, G. Kpyгoвy, T. Пpoкoпенкo, П. Зaxapoвa тa Ыш.
Taким чинoм, гoлoвнa мета статт'1 - дocлiдити poль ту-pизмy в екoнoмiцi Гpецiï, a тaкoж ocoбливocтi йoгo cтaнoв-лення як ключoвoï гaлyзi гpецькoï екoнoмiки пoчинaючи з дpyгoï пoлoвини XX cтoлiття i пo тепеpiшнiй чac.
Виклад основного матepiалy. Як вiдoмo, ^еця е oднi-ею з небaгaтьox кpaïн, якi пpивaблюють тypиcтiв oднoчacнo pекpеaцiйними кypopтaми, piзнoбiчним icтopикo-кyльтyp-ним тypизмoм тa пaлoмництвoм дo ^ятинь вcьoгo xpиcти-янcькoгo cвiтy. Typизм, не тiльки кypopтний, «icтopичний», a тaкoж aгpapний i pелiгiйний, е oднieю з ocнoвниx гaлyзей екoнoмiки кpaïни. B Гpецiю щopiчнo пpиïжджaють тypиc-ти пеpевaжнo з ^меччини, Pociï, Фpaнцiï, Bеликoбpитaнiï, Укpaïни, Ю/гаю i не тiльки зapaди вiдпoчинкy [9].
У цiлoмy Гpецiя мae pинкoвy екoнoмiкy з великoю чacт-кoю деpжaвнoгo cектopy, щo cтaнoвить 4Q% BBП. Eкoнoмiкa ^е^Т е пocтiндycтpiaльнoю, тoмy щo бiльше BQ% BBП пpи-пaдae нa œ^op пocлyг, який cклaдaeтьcя з тypизмy тa TOp-гoвoгo cyднoплaвcтвa. У cвiтoвiй клacифiкaцiï тypизмy Гpецiя знaxoдитьcя нa 16-му мicцi [1Q].
Гoлoвними pиcaми геoтypиcтичнoгo пoлoження кpaïни е: виxiд дo cильнo poзчленoвaнoгo yзбеpежжя теплиx мopiв з чиcленними ocтpoвaми i нaлежнicть теpитopiï дo cеpедзем-нoмopcькoï клiмaтичнoï зoни; теpитopiï ^ai^ зaймaють œ-pедньoвиcoкi гopи i плocкoгip'я; poзмiщення у центpi куль-тypнoгo cвiтy, cтвopенoгo aнтичнoю еллiнcькoï цивiлiзaцieю; poзтaшyвaння у безпocеpеднiй близькocтi дo eвpoпейcькoгo cпoживчoгo тypиcтичнoгo pинкy [11, c. 114].
Для бтьш глибoкoгo poзyмiння poлi тypизмy в екoнoмiчнo-му poзвиткy Гpецiï неoбxiднo пpoaнaлiзyвaти в icтopичнiй пo-cлiдoвнocтi пеpедyмoви йoгo poзвиткy.
Зayвaжимo, i^o в п'ятидеcятi poки минyлoгo cтoлiття ^е-цiя вiдpiзнялacя виcoкими темпaми poзвиткy. Caме тoдi poз-пoчaвcя пеpioд виcoкиx темпiв екoнoмiчнoгo тa coцiaльнoгo poзвиткy ^ai^, щo тзнше oтpимaв нaзвy «гpецьке екoнo-мiчне дивo», який тpивaв з 195Q дo 1973 piк. Tемпи екoнo-мiчнoгo зpocтaння у кpaïнi в cеpедньoмy дocягaли 7%. Цей пoкaзник був дpyгим у cвiтi пюля Япoнiï пpoтягoм тoгo ж пе-pioдy [12]. Hезвaжaючи нa це, величинa BHП нa душу нacе-лення в Гpецiï не пеpевищyвaлa $35QQ нa piк.
Гpецькa тypиcтичнa гaлyзь пoчaлa aктивнo poзвивaтиcя нaпpикiнцi 196Q-x poкiв. Taк, пеpшa фецьга гoтельнa ме-
pежa бyлa cтвopенa в 196B poцi в Aйoc Hiкoлaoc, Lasithi, нa ocтpoвi Kpz^ i з тиx пip бaгaтo piзниx гoтелiв бyлo cпopyдже-нo пo вciй Гpецiï.
Пеpioд poзвиткy гpецькoï екoнoмiки 6Q-x poкiв xapaкте-pизyeтьcя виcoкoю aктивнicтю деpжaвнoгo iнвеcтyвaння у cтpaтегiчниx гaлyзяx пpoмиcлoвocтi i лiбеpaлiзaцiï piзниx га-лузей екoнoмiки пpивaтнoгo cектopa, в тoмy чи^ тypизмy, легкoï тa xapчoвoï пpoмиcлoвocтi, бyдiвництвa тa iншиx. Bœ-бiчнa пеpебyдoвa гpецькoï екoнoмiки i зapyбiжнi iнвеcтицiï пpивели Гpецiю нa piвень poзвиткy бiльшocтi зaxiднoeвpo-пейcькиx ^arn [13, c. 12].
Ùo cтocyeтьcя poзвиткy тypиcтичнoï гaлyзi Гpецiï, то в цЬ лoмy пpoтягoм 197Q-x poкiв пicля вiднoвлення демoкpaтiï в ^aírn тa acoцiaцiю з GC cпocтеpiгaeтьcя екcтенcивне зpoc-тaння як в'ïзнoгo, тaк i виïзнoгo тypизмy. Tpивae poзбyдoвa тypиcтичнoï iнфpacтpyктypи, яку стимулюе зpocтaння мiжнa-poднoгo тypиcтичнoгo пoтoкy.
Typиcтичний pинoк cтae вге бiльш дифеpенцiйoвaним зa-вдяки зб^ьшенню cегментiв cпoживaння. Зoкpемa, caме в 197Q-x пoчинae poзвивaтиcя aгpoтypизм як дoпoвнення дo ciльcькoгocпoдapcькoï дiяльнocтi. Cпoчaткy пеpедбaчaлocя, щo oбcлyгoвyвaння тypиcтiв буде пoeднyвaтиcя з ocнoвнoю rd^o-дapcькoю дiяльнicтю феpмеpiв, щo дoзвoлить без великиx Ы-веcтицiй пoлiпшити фiнaнcoвo-екoнoмiчний cтaн ciльcькoгo нacелення. Цей piзнoвид aгpoтypизмy пpoтягoм 197Q-199Q poкiв був дocтyпний (зa вapтicтю] для кглен^в, aле пpи цьoмy pi-вень кoмфopтy був пpaктичнo «cпapтaнcьким».
Cеpед ocнoвниx негaтивниx, втiм пеpевaжнo oб'eктивниx pиc, щo cyпpoвoджyвaли poзвитoк тypизмy в ^е^Т як пpo-тяпэм 197Q-x, тaк i 19BQ-x po^, cлiд зaзнaчити некoнтp-oльoвaнicть тa певну aнapxiчнicть цьoгo пpoцеcy, !o пoяc-нюeтьcя екcтенcивнicтю poзвиткy caмoï гaлyзi тa cтpiмким зpocтaнням пoтoкy зaкopдoнниx тypиcтiв.
Згiднo зi cтaтиcтичними дaними, нaведеними у дocлiдженi Aco^a^'í гpецькиx тypиcтичниx пiдпpиeмcтв (SETE], юлькють зa-кopдoнниx пpибyттiв у цей пеpioд зpocтaлa неймoвipними темпa-ми: 33 ™c. у 195Q po^, 399 тиc. у 196Q po^, 1,6Q9 млн. у 197Q po^, 5,271 млн. у 19BQ po^, B,B73 млн. у 199Q po^, 12,5QQ млн. у 2QQQ po^ i дocяглa пoзнaчки у 2Q14 po^ 21,5 млн. [14, c. 12]. ^и цьoмy дo 199Q po^ poзвитoк тypизмy в був нa-вiть швидшим, a^œ у pештi Gвpoпи тa ^rri зaгaлoм (pиc. 1, 2].
Cвoeю чеpгoю, нaдxoдження вiд тypизмy тaкoж cтpiмкo зpocтaли: якщo в 195Q po^ ïx бyлo лише $4,7 млн., a в 196Q po^ - $49,3 млн., то пoчинaючи з 197Q poкy, кoли poзпoчaв-cя aктивний poзвитoк тypиcтичнoï iнфpacтpyктypи, ця циф-pa cягнyлa вже $193,6 млн., у 19BQ po^ - $1733,5 млн., у 199Q po^ - $256B,B млн., a в 2QQQ po^ дocягнyлa пoзнa-чки в $12,5 млpд. У 2Q14 po^ вaлютнi нaдxoдження дocягли нaйбiльшoгo piвня в $16,355 млpд. i cеpеднi витpaти нa душу нacелення cтaнoвлять мaйже $76Q [14, c. 12] (pzc. 2].
Ùo cтocyeтьcя poзвиткy гoтельнoï iнфpacтpyктypи, то юльюсть лiжкo-мicць пpoтягoм 199Q-x po^ зpocлa з 423, 66Q y 199Q po^ дo 593, 99Q y 2QQQ po^ [14, c. 13], a зa-гaльнa юльюсть гoтелiв cтaнoвилa BQ73 [15].
Зaгaлoм нa пoчaткy XXI cт. тypиcтичнa гaлyзь cтaнoвилa 16,6% BBП кpaïни, a тaкoж зaбезпечyвaлa 7BB,3QQ po6o-чиx мicць, щo дopiвнювaлo 2Q% вiд зaгaльнoï зaйнятocтi нa-млення [15].
Рисунок 1. Прибуття ¡ноземних туриспв у ceiT, в Бвропу i Грещю в перюд 1950-2014 poKie, млн.
Джерело: LSTAT), UNWTO.LSTAT), UNWTO.
Рисунок 2. Розвиток прибуття туриспв i валютних надходжень у Грецп в пеpioд 1950-2014 ромв
Джерела: Bank of Greece, Greece National Tourism Offices (GNTO), Hellenic Statistical Authority (ELSTAT), Greek Tourism 2014: Strategy and Goals / SETE - Athens, 2014.
Зауважимо, що 2000-Ti роки позначаються новим по-штовхом у розвитку туризму i посиленням його ролi в еконо-Miöi краУни, що обумовлювалося насамперед приготуванням до лiтнiх 0лiмпiйських iгор в Афiнах у 2004 роцк
Пщ час пщготовки до 0лiмпiйських iгор було залучено в грецьку економку краУни значн iнвестицiйнi ресурси, що дозволило значно полтшити iнфраструктуру Греци, а також попу-ляризувати краУну. При цьому розбудова готельноУ Ыфраструк-тури не закiнчилася i пiсля 1гор. Так, наприклад, кiлькiсть готелiв та лiжко-мiсць у перiод з 2001 по 2012 рк зросла з 8285 до 9670 одиниць i 608 104 до 771 271 вщповщно [15].
Це своею чергою викликало розвиток туризму i, вщповщно, пщйом економiки. Зокрема, юльюсть iноземних прибут-тiв протягом 2001-2014 роюв зросла з 13 до 21,5 млн., а надходження вщ туризму - з 10,6 до 16,355 млрд. евро. При цьому частка туристичноУ галузi у ВВП краУни колива-лася в межах 15,9% (2003) до 16,4% (2013) i становила у середньому майже 16% ВВП [15]. У той же час зростання економки у цей перюд становило у середньому бтьше 4%, з максимальним показником у 5,9% в 2003 роц^ значно ви-переджаючи загальноевропейсью показники [16].
Як бачимо з наведених даних, стрiмке зростання грецькоУ економки розпочалося пюля того, як Гре^я приедналася до валютного союзу i введення в краi'нi евро в 2002 роцк Про-те секрет такого економiчного дива полягав у тому, що практично все зростання було результатом активних витрат як самоУ держави, так i населення, що стало можливим завдяки низьюй вартостi кредитування.
Також важливо зазначити, що у 2000-х роках активно розвиваються альтернативы види туризму. Зокрема, доко-рЫно змЫюеться (в порiвняннi з 1970-1980 роками) ситу-ацiя з розвитком та популярною агротуризму. Це поясню-еться насамперед двома основними причинами.
По-перше, у цей час по всьому свiтовi зрiс iнтерес до «еколопчного» туризму, i агротуризм вдало вписався в нову тенден^ю: вЫ забезпечував не тiльки вiдпочинок на природi i доступ до еколопчно чистих продуктiв харчування, а й вщ-творення справжнього сiльського способу життя.
По-друге, в цей перюд стандарты споживчi переваги як у сам^ Грец^, так i в рядi iнших розвинутих европейських кра-Ун (насамперед у Hiмеччинi) досягли певного рiвня насичен-ня. В результат виник попит на новi рiзновиди рекреацiйних
пocлyг, щo виxoдять зa paмки тpaдицiйниx видiв «пляжнoгo» тypизмy тa мicькиx eкcкypciйниx пpoгpaм.
Пoпит тaкoгo poдy пocтyпoвo змЫив caмy ocнoвy aгpoтy-pизмy. Для бaгaтьox ciльcькиx житeлiв тypизм iз пoбiчнoгo виду дiяльнocтi пepeтвopивcя нa бiзнec з yciмa влacтивими йo-му aтpибyтaми: peклaмoю, мapкeтингoм, цiнoвoю пoлiтикoю, квaлiфiкoвaними кaдpaми toi|o. Зa paxyнoк вeликиx ^ec™-цм кapдинaльнo змiнилиcя oб'eкти для poзмiщeння тypиcтiв.
Taк, cyчacний aгpoтypизм у Tpe^'i' - це не cкpoмнi, як pa-нiшe, кiмнaти нa тpьox-чoтиpьox чoлoвiк у ciльcькиx бyдiв-ляx, a пpeкpacнo oблaднaнi вaнними, бaceйнaми, тeнicними кopтaми гocтьoвi будинки нa тepитopiï фepмepcькиx norno-дapcтв. Дуже чacтo для гoтeльниx пoтpeб peкoнcтpyюютьcя caдиби XVI-XVIII cт. aбo нeвeликi cтapi мoнacтиpi.
Taкi тypиcтcькi кoмплeкcи зaбeзпeчyють ^oï^ клieнтaм мoжливicть зaймaтиcя piзними видaми cпopтy, зд^н^^ти кiннi тa пiшi пpoгyлянки, a тaкoж eкcкypcií' пo oкoлицяx, у тому чиcлi з вiдвiдyвaнням аль^ю/к яpмapкiв i кocтюмoвaниx cвят. ^м цьoгo, ciльcький тypизм вce чacтiшe включae в ceбe oзнa-йoмлeння з кyлiнapними тpaдицiями тoгo чи ^mono peгioнy.
Уcпix aгpoтypизмy в Tpe^ пoлягae в тoмy, |o вiн cтaв пepe-твopювaтиcя з дoпoмiжнoí' пiдгaлyзi ciльcькoгo гocпoдapcтвa у caмocтiйний i кoнкypeнтocпpoмoжний ceктop пocлyг, |o cпpиялo йoгo цiлecпpямoвaнoмy poзвиткy в дeякиx дepжa-вax. У чи^ циx кpaí'н («дpyгoí' xвилi») були визнaнi лiдepи мiж-нapoднoгo aгpoтypизмy, в тoмy чиcлi ^еця i Kiпp. Зoкpeмa, в Tpe^'i aгpoтypизм е oдним з гoлoвниx ceктopiв eкoнoмiки (|o-piчний дoxiд вiд aгpoтypизмy cтaнoвить пpиблизнo SB млpд., aбo 4% BBП; в aгpoтypизмi зaйнятo близькo 1Q% eкoнoмiчнo aктивнoгo нaceлeння ^a''^], peaлiзye влacнi пpoгpaми poз-витку opгaнiзoвaнoгo вiдпoчинкy у ciльcькiй мicцeвocтi. Poз-вивaючи cвiй ciльcький тypизм, лiдepи «пляжнoï» i «мyзeйнoí'» тypиcтcькoí' iндycтpií' пpaгнyть poзocepeдити тpaдицiйнi пoтoки вiдпoчивaючиx, чacткoвo нaпpaвивши ïx в iншi peгioни. B дa-нoмy випaдкy знaчнy poль вiдiгpae пoтpeбa в зниженн eкoлo-гiчнoгo нaвaнтaжeння нa пpибepeжнi кypopтнi зoни [17, c. 72].
Peлiгiйний тypизм тaкoж вiдiгpae велику poль у cиcтeмi ту-pизмy Гpeцií' i, вiдпoвiднo, пoзнaчaeтьcя нa пoзитивниx ега-нoмiчниx пoкaзникax ^a^z. Typиcти вiдпpaвляютьcя в пa-лoмницькi тa eкcкypciйнi пoí'здки пo cвятиx мicцяx i peлiгiйниx цeнтpax. Boни пpaгнyть взяти yчacть у peлiгiйниx цepeмoнiяx, пoмoлитиcя тa вiдвiдaти ^ят мicця. Peлiгiя впливae нa фop-мyвaння caмocвiдoмocтi тa cтepeoтипiв пoвeдiнки людей. У цьoмy cвiтлi poль peлiгiйнoгo тypизмy вaжкo пepeoцiнити. B^ poзвивaeтьcя нa тлi пoзитивнoí' динaмiки вcieï iндycтpiï тypизмy Гpeцiï. Haйвaжливiшoю кoмпoнeнтoю peлiгiйнoгo тypизмy е тypизм eкcкypciйнoí' cпpямoвaнocтi i пaлoмниць-rano типу. У пepшoмy випaдкy тypиcтiв цiкaвлять гoлoвним чинoм eкcкypcií' з вiдвiдyвaнням мoнacтиpiв, xpaмiв, музе'в i виcтaвoк. Пpичoмy цi тypиcти мoжyть бути, a мoжyть i не бути пpиxильникaми тieï peлiгiï, oб'eкти якoí' вiдвiдyють, a тaкoж мoжyть бути взaгaлi людьми нepeлiгiйними.
Cлiд зaзнaчити, |o peлiгiйнa тeмaтикa дocить чac-тo е cклaдoвoю кoмбiнoвaниx тypiв кyльтypнo-пiзнaвaль-нoí' cпpямoвaнocтi в ^e^'i. Oб'eктaми зaлyчeння peлiгiйниx тypиcтiв е cвятi мicця тa цeнтpи peлiгiй Гpeцiï. ^'Уздки туди мoжyть бути oбyмoвлeнi кyльтoвими aктaми, cвятaми, фе^ тивaлями, |o пpoxoдять в певну пopy poкy [1B, c. B]. Mic^-
ми пaлoмництвa xpиcтиян нeзмiннo зaлишaютьcя мoнacтиpi Cвятoï гopи Aфoн, мoнacтиpi Meтeopи, вiзaнтiйcькi бaзилiки Caлoнiки, визнaнi fäHECKO мюцем cвiтoвoï cпaдщини.
Heoбxiднo вiдзнaчити, |o в ocтaннi дecятилiття тaкoж знa-чнo poзвинyвcя пляжний тypизм у Tpe^''. Kpiм тoгo, Гpeцiя знaмeнитa ^o''^ лeгeндapними кopaбeльними aвapiями, це cпpияe poзвиткoвi eкcтpим-тypизмy нa вoдi дo мicць зa-тoплeниx кopaблiв. Taкoж нa мopcькoмy yзбepeжжi у тypиc-тiв зaвжди пoпyляpний дaйвiнг. У мopi бaгaтo pифiв i ^ель, ущелин i пeчep, як зaнypeнi в нaйчиcтiшi вoди i пpивaблюють тиcячi дaйвepiв з y^ono cвiтy.
Ocoбливa yвaгa тypиcтичнoю aдмiнicтpaцieю Гpeцiï пpи-дiляeтьcя пpocyвaнню, ^м лiтнix вiдпycтoк, зимoвиx тypиc-тичниx кypopтiв, тepaпeвтичниx кypopтiв, eкoтypизмy, po6o-чиx бiзнec-пoí'здoк (дiлoвий тypизм], пoï'здoк, пoв'язaниx iз вивченням icтopií' тa кyльтypи Гpeцiï. У нacтyпнi po^ poбить-cя великий нaгoлoc нa poзвитoк ycix видiв тypиcтичнoгo бiз-нecy, в тoмy чиcлi - кpУ''знoгo бiзнec-тypизмy (плaнyютьcя cтвopювaтиcь кopaбeльнi лaйнepи, якi будуть cпpямoвaнi нa дiлoвi зycтpiчi, кoнфepeнцií' тoщo] тaкoж мae збiльшити пoтiк вiдпoчивaючиx дo Гpeцiï [19].
Taкoж вaжливo зaзнaчити, |o у Гpeцií' вeликa yвaгa пpи-дiляeтьcя пpиcтocyвaнню тypиcтичнoí' iнфpacтpyктypи дo пo-тpeб людей з oбмeжeними мoжливocтями. Цiлecпpямoвaнa poбoтa, пiдкpiплeнa нopмaтивнo-пpaвoвими aктaми, у цьoмy нaпpямi пoчaлacя в 2QQ2 poцi пюля yкaзy пpeзидeнтa Гpeцiï. Kpiм TOno, Гpeцiя бepe yчacть в eвpoпeйcькиx пpoгpaмax o6-cлyгoвyвaння One Stop Shop в 6вpoпi тa 6вpoпeйcькoï' мepe-œi для дocтyпнoгo тypизмy. Meтoю циx пpoгpaм e cтвopeння бaзи гiднoгo кoмплeкcy пocлyг тa iнфopмyвaння iнвaлiдiв пpo мicця пpoживaння тa тypиcтичнi нaпpямки.
Знaчний не^тивний вплив нa тypиcтичнy гaлyзь у Tpe^'i, як i нa в^ eкoнoмiкy кpaïни в цiлoмy, cпpaвилa cвiтoвa фЬ нaнcoвo-eкoнoмiчнa кpизa 2QQB-2QQ9 poкiв, a тaкoж нaй-noCTpiixia зa чaciв пepeбyвaння Гpeцiï в GC внyтpiшня eкoнo-мiчнa кpизa, |o й дoci тpивae.
Пo-пepшe, в бaгaтьox poзвинyтиx кpaïнax ^ггу внacлiдoк cвiтoвoí' фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoï кpизи 2QQB-2QQ9 poкiв виникли cepйoзнi eкoнoмiчнi пpoблeми i, як нacлiдoк, cтpiмкe зpocтaння piвня бeзpoбiття. Зa тaкиx yмoв yce бiльшe людей виpiшили вiдклacти cвoю вiдпycткy, |o пpизвeлo дo crapo-чення тypиcтичнoгo пoтoкy з ocнoвниx eвpoпeйcькиx pинкiв.
Kpiм TOno, тypиcтичний ceктop у Гpeцií' пocтpaждaв вiд ви-coкoгo кypcy eвpo пo вiднoшeнню дo aмepикaнcькoгo дoлa-pa, бpитaнcькoгo фyнтa тa pядy iншиx вaлют, a тaкoж вщ чу-тoк пpo пoшиpeння «cвинячoгo» гpипy. Пpи цьoмy пpoгнoзи пpo зниження тypизмy нa 2Q%, якиx бyлo чимaлo в cпeцiaлi-зoвaнiй пpeci, не випpaвдaлиcя.
Уpaxoвyючи те |o cвiтoвa фiнaнcoвa кpизa poзпoчaлa-cя лише у вepecнi 2QQB po^, кoли тypиcтичний ceзoн вже дoбiгaв кiнця, вoнa не мaлa cильнoгo впливу нa тypиcтичний пoтiк, який у пopiвняннi з минулим poкoм cкopoтивcя з 16,2 млн. зaкopдoнниx пpибyттiв у 2QQ7 po^ дo 15,9 млн. у 2QQB po^. A кiлькicть нaдxoджeнь вщ тypизмy зa piк нaвiть тpo-xи збiльшилacя - з 11,3 млpд. eвpo дo 11,6 млpд. eвpo [15].
Пpoтe вже у 2QQ9 po^ цi цифpи у пopiвняннi з минулим po-гам cкopoтилиcя бiльш нiж нa мiльяpд eвpo - 1Q,4 млpд. eвpo, a кiлькicть iнoзeмниx пpибyттiв впaлa дo пoзнaчки у 14,9 млн.
[15]. Це не мoглo не вплинути нa ктькють зaйнятиx у тypиc-тичнiй галузк зaгaльнa кicть poбoчиx мicць зa двa poки зни-зилacя з B7B 2QQ у 2QQ7 po^ дo 79B 6QQ у 2QQ9 po^ [15].
У цiлoмy ж, вpaxoвyючи знaчне зменшення внyтpiшньoгo тypизмy, зa пiдcyмкaми 2QQ9 poкy нaдxoдження дo деpжбю-джету вiд тypизмy зменшилиcя нa 17,9%. Це був нaйгipший пoкaзник cеpед тaкиx тypиcтичниx ^aH як Typеччинa, Kiпp, Icпaнiя, Пopтyгaлiя.
Ha дoдaтoк нa пoчaткy 2Q1Q poкy в Гpецiï poзпoчaлacя «бopгoвa кpизa», якa пocтaвилa нa межу виживaння не лише фецьку екoнoмiкy, a й ycю зoнy eвpo. Ocoбливo кaтacтpoфiч-не cтaнoвище cклaлocя у фiнaнcoвo-бюджетнiй cфеpi: зa пщ-cyмкaми 2QQ9 poкy дефщит деpжaвнoгo бюджету cтaнoвив 12,7% BB^ щo cyттeвo пеpевищye нopмaтив у 3%, пеpедбa-чений у ^кт cтaбiльнocтi тa зpocтaння - бaзoвoмy дoкyментi GC. Зaгaльний зoвнiшнiй бopг ^е^'Г деpжaвнoгo тa пpивaтнo-ro cектopy дocяг piвня 413 млpд. eвpo в 2Q14 [2Q].
Cеpед гoлoвниx пpичин бopгoвoï кpизи ^е^'Г бiльшicть зaxiд-ниx екcпеpтiв нaзивaють «мapнoтpaтнicть» тa безвiдпoвiдaль-нicть iï влaди, якa дoвгi poки aктивнo нapoщyвaлa зaпoзичення нa мiжнapoднoмy кpедитнoмy pинкy, не вживaючи зaxoдiв для виpiшення пpoблем, не дocтaтньo ефективнoгo збopy пoдaткiв тa пoдoлaння cтpyктypнoï cлaбкocтi гpецькoï екoнoмiки [21].
З метою випpaвлення cтaнoвищa ypяд Гpецiï paзoм зi оте-цiaлicтaми Gвpoкoмiciï poзpoбили тaк звaнy Пpoгpaмy CTa-бiлiзaцiï тa poзвиткy, i 3 лютопэ 2Q1Q poкy Gвpoкoмiciя зa-твеpдилa цей плaн для Гpецiï. B ньoмy Гpецiя зoбoв'язaлacя пpoтягoм тpьox poкiв cкopoтити дефiцит деpжaвнoгo бюджету в чoтиpи paзи. З цieю метoю бyлo poзpoбленo paдикaльнi зaxoди жopcткoï екoнoмiï деpжaвниx кoштiв, зoкpемa знaчне cкopoчення зapплaт i coцiaльниx виплaт гpекaм.
Як нacлiдoк, з лютoгo 2Q1Q po^ в ^е^Т poзпoчaвcя пеpi-oд мacoвиx aкцiй пpoтеcтy тa зaгaльнoнaцioнaльниx cтpaйкiв пpoти введення ypядoм ^a^z пpoгpaми aнтикpизoвиx зa-xoдiв для пoдoлaння бopгoвoï кpизи, якi неoднopaзoвo пo-втopювaлиcь пpoтягoм нacтyпниx декiлькox poкiв, пo мipi введення вм нoвиx зaxoдiв екoнoмiï, щo cyпpoвoджyвaлиcь мacoвими звiльненнями деpжaвниx cлyжбoвцiв тa crapo-ченням зapoбiтниx плaт тa пенciй. Для тypиcтiв це вiдбивa-лocя, зoкpемa, зaтpимкaми aвiapейciв тa cкopoченням poз-клaдy внyтpiшньoгo тpaнcпopтy. Пocтpaждaлi гpецькi гoтелi i тaвеpни нaйчacтiше були змyшенi вiдклaдaти теpмiни вщ-кpиття тypиcтичнoгo cезoнy. ùo6 уникнути пoдiбниx незpyч-нocтей, тypиcти вiдмoвлялиcя вiд бpoнювaння у мiжcезoннi.
Hacлiдкoм впpoвaдження зaxoдiв жopcткoï екoнoмiï як зa-пopyки нaдaння вм нoвиx кpедитiв вiд «тpiйки», a тaкoж пo-cтiйниx cтpaйкiв нacелення пpoти cкopoчення coцiaльниx ви-плaт, щo пpизвoдили дo тимчacoвoгo пpизyпинення poбoти цiлиx гaлyзей гpецькoï екoнoмiки, cтaлo cтpiмке пaдiння BBП Гpецiï, яке в 2Q12 тa 2Q13 porax cягнyлo 7,1 i 3,9% вiдпo-вiднo i cтaнoвилo 1B5,9 млpд. eвpo в 2Q13 po^ [16] тa pе-кopдний piвень безpoбiття cеpед нacелення, щo пеpевищив пoзнaчкy в 27% в 2Q14 po^ [22].
Зa тaкиx yмoв гpецьким ypядoм бyлo зpoбленo cтaвкy ca-ме нa тypиcтичнy галузь як лoкoмoтив пo виведенню ^ai^ з кpизи.
У 2Q12 po^ для цьoгo гpецьким ypядoм були зд^нен вaжливi кpoки, щo cтocyвaлиcя: пiдвищення якocтi вcix ту-
pиcтичниx oб'eктiв тa ycтaнoв; cпiвпpaцi з Ышими кpaïнaми, тaкими як Typеччинa, bpa''^, Gгипет, зaдля зaлyчення нo-виx тypиcтичниx pинкiв у дoвгocтpoкoвiй пеpcпективi; зycиль щoдo пpoдoвження тpивaлocтi тypиcтичнoгo cезoнy; cra-poчення ПДB у гoтеляx з 13 дo 6,5%; cпpoщення пoлiтики нaдaння вiз для тaкиx кpaïн, як Pociя; впpoвaдження нoвиx теxнoлoгiй у мapкетингoвy cтpaтегiю гpецькoгo тypизмy; зa-oxoчення i пiдтpимки aльтеpнaтивниx acпектiв тypизмy тoщo.
Унacлiдoк цiлеcпpямoвaниx дiй гpецькoгo ypядy пo впpo-вaдженню екoнoмiчниx pефopм у 2Q14 poцi ^е^я впеp-ше зa деcять po^ oтpимaлa пpoфiцитний бюджет. Дoxoди пеpевищили витpaти нa 1,24 млpд. eвpo зaвдяки гpoшaм iнoземниx тypиcтiв: чеpез кpизy гpецькi гoтелi i pеcтopa-ни знизили цiни, i, як нacлiдoк, кiлькicть тypиcтiв у 2Q13 po^ збiльшилacя нa 15% [22], a нaдxoдження вiд тypизмy зpocли у пopiвняннi з 2Q12 poкoм з 1Q,4 дo 12, 1 млpд. eвpo [23].
I гoлoвне, щo ця пoзитивнa тенденцiя пpoдoвжилacя i в 2Q14 poцi: «Haдxoдження вiд тypизмy зpocли нa 27,B% пopiвнянo з aнaлoгiчним пеpioдoм 2Q13 po^. Зa ciчень-квiтень 2Q14 po^ cклaвcя пoзитивний бaлaнc у 252 млн. eвpo, зa цей же пеpioд 2Q13 poкy вiн був 194 млн. eвpo», - зaзнaчилa мiнicтp тypиз-му Oльгa Kефaлoяннi нa пpезентaцiï нoвoï пpoгpaми пpocyвaн-ня гpецькoï opгaнiзaцiï тypизмy (EOT] нa 2Q14-2Q15 poки [24].
Упеpше з 2QQ4 poкy, кoли в Гpецiï пpoxoдили лiтнi Oлiмпiй-iгpи, гoтелi Aфiн зaпoвненi нa 1QQ%, пoвiдoмив пpези-дент opгaнiзaцiï гoтельepiв Йopгoc Цaкipic. Зa йoгo cлoвaми, це пoв'язaнo як зi зpocтaнням тypиcтичнoгo пoтoкy, тaк i з ве-ликoю кiлькicтю фopyмiв, якi пpoxoдять в Aфiнax у ц днi [24].
Bиcнoвки
Taw^ чинoм, пiдбивaючи пiдcyмки дocлiдження, ^д ган-cтaтyвaти, щo гoлoвнoю pyixifeorci cилoю екoнoмiки Гpецiï нa ^o^^ е тypизм, який вiдiгpae знaчнy poль у фopмyвaннi вa-лoвoгo внyтpiшньoгo пpoдyктy, cтвopеннi дoдaткoвиx po6o-чиx мicць i зaбезпеченнi зaйнятocтi нacелення, aктивiзaцiï зo-внiшньoтopгoвельнoгo бaлaнcy. Typизм cпpaвляe величезний вплив нa тaкi ключoвi гaлyзi екoнoмiки, як тpaнcпopт i зв'язoк, бyдiвництвo, аль^ке гocпoдapcтвo, виpoбництвo тoвapiв нa-poднoгo cпoживaння тa iншi, тoбтo виcтyпae cвoepiдним кaтa-лiзaтopoм coцiaльнo-екoнoмiчнoгo poзвиткy [1, c. 127].
I xoчa бaтькiвщинa «Aфiни i Зевca» зaвжди cлaвилacя вiд-мiнними пpиpoдними yмoвaми для вiдпoчинкy, oднaк екoнo-мiчнa кpизa, щo бoляче вдapилa пo гpекax, cтaлa oднoчacнo iмпyльcoм для пoлiпшення cпiввiднoшення цiни i якocтi вiд-пoчинкy в Гpецiï, !o дoзвoляe гpекaм cьoгoднi poзpaxoвyвa-ти нa ще бiльшy кiлькicть тypиcтiв, якi paнiше вoлiли вiдвiд-yвaти iншi кpaïни чеpез фiнaнcoвi мipкyвaння.
Утiм, незвaжaючи нa вже дocягнyтi ycпixи ocтaннix двox poкiв пo збiльшенню пpибyткiв вiд тypизмy, пеpед ypядoм Гpецiï i нaдaлi cтoять вaжливi зaвдaння щoдo пoдaльшoгo pефopмyвaння цieï гaлyзi. Зoкpемa, ocнoвнoю cтpaтегiчнoю метoю е piвнoмipне пpивaблення тypиcтiв пpoтягoм цiлoгo poкy, щoб виpiвняти пiкoвi нaвaнтaження i cпaди. ^ менш вaжливoю метoю е pеaлiзaцiя нoвoгo cтpaтегiчнoгo плaнy iз poзвиткy тypизмy, який вpaxoвye звички тypиcтiв, кpитеpiï вибopy нaпpямкiв вiдпoчинкy i зaпити iнфopмaцiï в Iнтеpнетi.
Piзними тypиcтичними opгaнiзaцiями Гpецiï, в тому чи^ i Miнicтеpcтвoм тypизмy Гpецiï, пpoгнoзyeтьcя, щo дo 2Q21
року туризм стане руолйною силою грецько''' економки, сприятиме зростанню ВВП в 248 млрд. евро i досягне ви-щого передкризового рiвня 2009 року. Число зарубiжниx туристiв до 2021 року досягне 24 млн. çi збтьшенням се-редньо''' витрати за по'1'здку i загального внеску валовоУ додано'! вартост в економiку (по вщношенню до 2013 року) до 40 млрд. евро (16 млрд. евро) i 1 млн. робочих мюць (додатковi 300 тис.) у туристичному секторi [25].
Для подальшого розвитку туризму Греци необхщно змЫи-ти зовнiшню стратегiю туризму, з тим щоб пщтримувати лЬ дируючу роль на европейському ринку, залучаючи все бть-ше туристiв з так кра'н, як Укра'на, Роая та Китай, а також i таких розвинених ринюв, як США i Канади.
Також потрiбно залучати все бтьше iнвестицiй у галузь з побудовою нових сучасних великих готелiв у нових туристич-них мюцях, не забуваючи при цьому полтшувати якiсть i рЬ вень транспортного сполучення усередин кра'ни i за и межами. Першою чергою треба полiпшити повiтряне сполучення з тими кра'нами, звiдки плануеться залучати найбiльшу кть-кiсть турис^в. Додатково можна залучати iноземниx турис^в протягом цiлого року зi зростанням вибору напрямюв вщпо-чинку, враховуючи звички турис^в, якi можуть знайти бтьше Ыформаци в Iнтернетi.
Список використаних джерел
1. Основи туристичного 6i3Hecy / М.П. Мальська, В.В Худо, В.1. Ци-бух. - К., 2004. - 268 с.
2. Greek Tourism Basic Figures [Електрон. ресурс] / SETE (Association of Greek Tourist Enterprises) - Режим доступу: http://sete. gr/EN/TOURISM/Greek%20Tourism%20Facts%20&%20Figures/.
3. SETE (Association of Greek Tourist Enterprises). О eAAhvikôç Toupiajiôç 2013 - Режим доступу: http://sete.gr/GR/Archiki/
4. Country Profile Greece 1992-93: Annual Survey of Political and Economic Background / Economist Intelligence Unit. - London, 1992. - 66 p.
5. SETE (Association of Greek Tourist Enterprises). Ватка Меуе6г| тои EAAnviKoù Toupiajiou 2013. A6|va
6. Buhalis D. Tourism in Greece: Strategic Analysis and Challenges / Duhalis // Current Issues in Tourism-2001. - Vol. 4, No. 5 - Р. 440-480.
7. Konsolas N., Zacharatos G. Regionalization of tourism activity in Greece: Problems and policies / Konsolas N., Zacharatos G. // H. Briassoulis, J. Van der Straaten. Tourism and Environment: Regional Economic and Policy Issues - Dordrecht: Kluer Academic Publisher, 1993 - Р 57-65.
8. Zacharatos G. The problems and perspectives of tourisminGreece (in Greek) / G. Zacharatos. - 1989. - 480 р.
9. Коккыстп? X., TaapTa? П., n<pijma Е., Ei5ike? Kai EvaAAaKTiKE? МорфЕ? Toupiajiou, KpiTiKii, A6iiva, 2011 ZeA 52-60.
10. Greek Tourism: Facts & Figures, 2013 edition. SETE 2014 Athens
11. Крашознавство / Г.Д. Довгань, А.Й. Сиротенко, О.Г. Стадник. -Харюв: Ранок, 2007. - 480 с.
12. Грецьке економлчне диво [Електрон. ресурс] // Вiкiпедiя - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/rрецьке_економiчне_диво
13. HAia? IwaKEijioyAou ( 2008) Н EAAnviKii oiKovojiia 1960-2007. Ivcttitouto Epyaaia? тг|? OTOE. http://www.ine.otoe.gr/Upl/pdf/Greece_ IneOtoe.pdf
14. AvanTu^n, napaywyiKi 5oji Kai ayopa Epyaaia?. Greek Tourism 2002-2014: Strategy and Goals / SETE - Athens, 2014 - 32 р.
15. Greek Tourism - Basic Figures 2000-2012 [Електрон. ресурс] / SETE - Режим доступу: http://sete.gr/EN/T0URISM/Greek%20 Tourism%20Basic%20Figures/
16. GDP growth (annual %) 2004-2008 [Електрон. ресурс] // World Bank. - Режим доступу: http://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP. MKTP.KD.ZG?page=1
17. Здоров А.Б. Организационно-экономические основы развития аграрного туризма: Дис. д-ра эконом. наук / А.Б. Здоров. - М., 2011. -432 с.
18. Прокопенко Т.А. Экономико-географический и исторический аспекты развития религиозного туризма (на примере Русской православной церкви): автореф. дис. канд. геогр. наук: 25.00.24. - M., 2007. - 22 с.
19. Promoting Greek tourism [Електрон. ресурс] / Intractive educational cite «tieexams.gr» - 2014. - Режим доступу: www.tieexams. gr/samples/.../Tourism-Greece.D.
20. TpanE^a тп? EAAa5a? «То E^wTEpiKO ХрЕо?» http://www. bankofgreece.gr/Pages/el/Statistics/externalsector/debit.aspx
21. Nelson R., Belkin P., Mix D. E. Greece's Debt Crisis: Overview, Policy Responses, and Implications: CRS Report for Congress / R. Nelson, P. Belkin, D. Mix/ Congressional Research Service. 2010. May 14 // Council on Foreign Relations: - Режим доступу: http://www.cfr.org/content/ publications/attachments/CRS%20-%20Greece%20Debt%20Crisis.pdf
22. http://www.investingreece.gov.gr/default.asp?pid=16&la=2.
23. International Tourism Receipts 2000-2013 [Електрон. ресурс] / SETE Режим доступу: http://sete.gr/_fileuploads/entries/Statistics/ Greece/International%20Tourism%20Receipts/catID64/EN/140723_ Eispraxeis_diaxroniki%20exelixi%202000-2013.pdf.
24. EOT. 25/06/2014: NEo npoypajja проыбпстп? Kai npopoAi? тои EAAnviKou Toupiajiou http://www.gnto.gov.gr/el/25062014
25. ZETE «ToupiaTiKO? aTpaTnyiKO? axE5iaajo?: O5iKO? хартп? uAonoinan?». 12o ZuvE5pio ZETE «Toupiajo? Kai Avarnu^n» OKTWppio? 2013A6|va.
