CC BY
14
при незнаний фондоемност невисока рентабельнють дозво-ляе спрямувати бтьшу частину прибутку на виплату дивщен-äiB, аыж при висоюй фондоемносп та високм рентабельно-стк Даний факт е частковим поясненням привабливост для iнвестування у види дiяльностi з незначною фондоемнютю.
Висновок
Проведене дослiдження чинникiв впливу на процеси кон-центраци у рiзниx видах економiчноí дiяльностi та ix участ у процесi формування цЫи реалiзацií готово''' продукцп дозволило зробити таю висновки:
1. Для пщприемств з виробництва коксу та продук^в нафтопереробки, стьського господарства, виробництва гу-мових та пластмасових виробiв, виробництва харчових про-дуктiв та напо'в, металургiйного, целюлозно-паперового, xi-мiчного та нафтоxiмiчного виробництва основним чинником концентраци е доступ до джерел сировини та матерiалiв.
ЦЫа реалiзацií готово' продукцп пщприемств даних видiв дiяльностi бiльш ыж на 50% визначаеться умовами ств-
працi з постачальниками сировинних та матерiальниx ре-сурсiв. Залежнiсть вщ наявностi достатнix обсягiв сировини та умов ствпрац з постачальником визначае доцiльнiсть та ефективнiсть концентраций
2. У легкш, добувнiй промисловостi та машинобуду-ваннi чинники концентрацií е iншi, нiж тi що дослщжува-лися. Так, у легкiй промисловост та машинобудуваннi це рiвень конкурентоспроможност та попит на продукцiю даного виробництва, у добувнм - система державного ре гу лю ван ня.
3. Концентра^я у галузях промислово' дiяльностi зi шкщ-ливими умовами прац робiтникiв (xiмiчне виробництво, ви-робництво коксу) вiдбуваeться з урахуванням можливого и впливу на змЫу фонду оплати працi та ECB.
Список використаних джерел
1. Промисловють Укра'ни у 2007-2011 роках. Статистичний зб1рник. [Електрон. ресурс] - Державна служба статистики. - К.: 2013. - 307 с. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
УДК 339.923
Н.В. СЕМЕНЧЕНКО,
д.е.н., доцент, професор, Нац/ональний техн/чний университет Укра1ни «КП1»
Глобал1зац1я св1тових економ1чних процеЫв та и вплив на економ1чну безпеку шдприсмств Украши
Досл/джуеться поняття глобал/зацП та 11 вплив на еко-ном/чну д/яльн/сть пщприемств в Укра1н/. Доводиться безперечна актуальность поняття «глобал/зац/я» для економ/ст/в усього св/ту, оск/льки це процес переходу економ/к окремих кран до економ/ки м/жнародного масштабу. Зазначено, що основним завданням досл/джень е розгляд р/зноман/тних погляд/в, довод/в на користь / проти глобал/зац/1, пошук та оц/нювання можливих шлях/в вир/шення проблем, що виникають в У кран у зв'язку з глобал/зац/ею. Оск/льки глобал/зац/я розповсюджуе конкурентну боротьбу на вс/х учасник/в, що призводить до знищення малого бизнесу та зниження р/вня життя населення, визначаеться найважлив/ше завдання м/ж-народно1 политики - створення позитивного ефекту гло-бал/зац/1 для якомога б/льшо'1 юлькост кра1н свпу, не ви-ключаючи слабк/ та економ/чно нерозвинен/. Анал/зу-еться складн/сть та суперечлив'/сть глобал/зац/йних тен-денц/й разом /з можливими позитивними насл/дками та рекомендац/ями щодо р/шень на державному р'/вн'/ для створення умов ефективного функц/онування п/дпри-емств та 1х економ/чно1 безпеки.
Ключов1 слова: глобал/зац/я, кап/тал, ефект, тенден-ц/я, транснац/ональна корпорац/я, /нтеграц/я, м/кропро-цеси, макросередовище, ресурси.
Исследуется понятие глобализации и ее влияние на экономическую деятельность предприятий Украины. Доказывается бесспорная актуальность понятия «глобализация» для экономистов всего мира, поскольку это процесс перехода отдельных стран к экономике международного масштаба. Отмечено, что основной задачей исследований является рассмотрение различных точек зрения, доводов за и против глобализации, поиск и оценивание возможных путей решения проблем, которые возникают в Украине в связи с глобализацией. Поскольку глобализация распространяет конкурентную борьбу на всех участников, что приводит к уничтожению малого бизнеса и снижению уровня жизни населения, определяется самая важная задача международной политики - создание позитивного эффекта глобализации для как можно большего количества стран мира, не исключая слабые и экономически не развитые. Анализируется сложность и противоречивость глобализационных тенденций вместе с возможными позитивными последствиями и рекомендациями относительно решений на государственном уровне для создания условий эффективного функционирования предприятий и их экономической безопасности.
© Н.В. СЕМЕНЧЕНКО, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 3 (154)/2014 1 3
Ключевые слова: глобализация, капитал, эффект, тенденция, транснациональная корпорация, интеграция, микропроцессы, макросреда, ресурсы.
It is investigated the notion of globalization and its impact on economics activity of enterprises in Ukraine. It is proved undeniable relevance of the notion of globalization for economists around the world, as it is the transition of national economics to economics of international scope. It is indicated that the main task of research is examine the various points of view, arguments in favor and against globalization, searching and evaluating possible solutions to problems that arise in Ukraine due to globalization. As globalization distributes competition for all participants, which leads to the destruction of small businesses and reducing living standards, it is defined the most important task of international politics - the creation of positive effect of globalization for largest possible number of countries, not excluding the poor and economically immature countries. It is analyzed the complexity and contradictions of globalization trends along with possible benefits and recommendations for decisions at the state level to create conditions for the effective functioning of enterprises and their economic security.
Keywords: globalization, capital, effect, tendency, multinational corporations, integration, micro-processes, macroenvironment, resources.
Постановка проблеми. Глобал1зац1я економки полягае у р1зкому збтьшены масштаб1в та темтв перемщення капиталу, випереджальному зростанн м1жнародноУ торпвл1 у пор1вняны çi зростанням ВВП, виникненням працюючих цЬ лодобово у реальному масштабi часу свгтових фЫансових ринюв. За останн десятирiччя Ыформацмы рiзноманiтнi си-стеми значно посилили здатнють фЫансового капиталу до швидкого пересування, що потенцмно здатне спричинити руйна^ю стмкост економiчних систем.
При цьому неможливо дати однозначну оцЫку глобалiзацiï та и наслщкам, осктьки це надто складний та суперечливий процес. З одного боку, глобалiзацiя полегшуе господарчий взаемозв'язок мiж державами, створюе умови для доступу кран до новт-лх досягнень науки та технки, з Ышого боку, во-на несе негативн наслщки: встановлення та закртлення пе-рифермно''' моделi економки й втрата власних ресурав кра'-нами. Глобалiзацiя розповсюджуе конкурентну боротьбу на всiх учасниюв, що призводить до знищення малого бiзнесу та зниження рiвня життя населення. Тому найважливiшим зав-данням м^ародно''' полiтики сьогоднi е створення позитивного ефекту глобалiзацiï для якомога бтьшо''' кiлькостi кра'н свгту, не виключаючи слабкi та економiчно нерозвиненi.
Cьогоднi термiн «глобалiзацiя» використовуеться широко, проте науковцi, економiсти, полiтики i громадськi дiячi i дос не дiйшли единого висновку про il' наслiдки i висловлюють протилежнi думки. Це зумовлюеться складнiстю самого явища, а такожтим, що воно вщбиваеться на життевих Ыте-ресах рiзних кра'н та верств населення по^зному. 1снуе
чимало визначень цього процесу, i нам найбтьш вичерпним видаеться тлумачення Е. Савельева: «Глобалiзацiя (фр. Global - загальний, всесвгтый, вiд лат. Globus - куля) - катего-рiя, яка вщображае процес обмiну товарами, послугами, капиталом та робочою силою, що виходить за межi державних кордонiв i з 60-х роюв XX ст. набувае форм постмного й не-ухильно зростаючого м^ародного переплетiння нацю-нальних економiк». Савельев зазначае, що на початку гло-балiзацiя характеризувалася насамперед перманентнiстю темтв зростання свтово''' торгiвлi та ВВП в усх розвинутих кра'нах i проявилася у поширенн занурення компани в еко-номiку зарубiжних кра'н за допомогою експорту, а в ширшо-му значеннi - за допомогою Ыоземних iнвестицiй у вщкрит-тя заводiв з виробництва комплектующих, виробничих пщ-приемств або дочiрнiх пiдприeмств зi збуту продукци. Таким чином компани отримують додатковi можливост для збуту, який стримуеться через недостатн розмiри внутрiшнього ринку крайни, та зменшують залежнiсть вiд единого внутр0-нього ринку при отриманн прибутку [1 с. 264].
Анал13 дослщжень та публмащй з проблеми. Отже, глобалiзацiя - це перехщ економiк окремих кра'н до еконо-мiки мiжнародного масштабу, тому дослщження глобалiзацiï залишаються актуальними для економю™ всього свiту. Прикладом можуть слугувати дослiдження Дж. Сакса та Е. Уорнера (Гарвард), Д. Долара i А. Крайа (Cвiтовий банк) та Дж. Френкеля i Д. Ромера (БерклП [2].
Серед захiдних авторiв досить вичерпний аналiз глобалi-зацмних процесiв та ïхнiх наслiдкiв було зроблено авторами: Е. Рагманом [3], Дж. Соросом [4; 5; 6], X. Джеймсом [7], О'Рурком [8], Дж. Спглщем [9; 15], I. Круксом [10], Б. Ейчен-грЫом [11], С. Сассеном [12], К. Коффилдом [13], В. 1стер-лieм [14], М. Вульфом [16], Г. ЮсЫджером [17], Л. Туроу [18], Дж. Бхагват [19], Р. Купером [20] та ia
Серед вчених кра'н СНД глобалiзацiйнi процеси дослщжу-вали В. Буланов, А. Булатов, А. Буров, Ю. Волков, Л. ГрУн, Н. Зайцев, М. 1лы'н, Б. Кононенко, В. Кувалдiн, Н. Лiвiнцев, Е. Савельев, I. ФамЫський та iн.
Нинi основним завданням дослщжень е розгляд рiзнома-нгтних поглядiв, доводiв на користь i проти глобалiзацiï, по-шукта оцЫювання можливих шляхiв вирiшення проблем, що виникають в УкраУ у зв'язку iз глобалiзацieю.
Осмислення межi глобалiзацiйних процесiв приводить за-хiдних вчених до рiзноманiтних за ступенем радикалiзму по-глядiв - вiд пщкреслення негативних наслiдкiв глобалiзацiï [5, 8, 9, 15, 19, 20], до акцентування на тому, що цей процес не е якюно новим порiвняно з попереднiми господарчими тенден^ями [11 -13,15, 20].
Мета статп. В сучасних умовах основним напрямом дос-л^ень стало неупереджене пiзнання природно' межi глоба-лiзацiï, яка доволi часто приводить дослщниюв до парадоксального висновку про «не глобальнють глобалiзацiï» [3,4, 6]. Одним з таких до^джень е робота Е. Рагмана [3], котрий до^джував транснацiональнi корпорац^'' (multinational enter-
1 4 Формування ринкових в1дносин в УкраТн1 № 3 (154)/2014
prises]. Aвтop нaмaгaeтьcя зaпеpечити вiдoмy тезy пpo те, щo кopпopaцiï пiдpивaють вплив нaцioнaльниx ypядiв. Hинi, кoли 51 iз 1OO великиx гocпoдapчиx cyб'eктiв пpедcтaвленi caме кopпopaцiями, a не нaцioнaльними деpжaвaми, E. Paгмaн нa-мaгaeтьcя apгyментoвaнo cпpocтyвaти думку пpo нaдмipний вплив кopпopaцiй, ocкiльки: 1] нaвiть зa yмoв глoбaлiзaцiï бты!^ чacтинa cвiтoвoгo вaлoвoгo пpoдyктy виpoбляeтьcя в межax лoкaльниx cпiвтoвapиcтв; 2] мiжнapoднa кoнкypенцiя, щo незмiннo пocилюeтьcя, paдикaльнo «cкopoчye мoжливocтi pеaлiзaцiï пoлiтичниx iнтеpеciв тpaнcнaцioнaльниx кopпopaцiй, змушуючи ïx кoнцентpyвaти yвaгy нa пoвcякденнiй ефектив-нocтi виpoбництвa i пpoблемax cтpaтегiчнoгo плaнyвaння, щo неoбxiднo для виживaння у pинкoвoмy cеpедoвищi» [З, c. 122]. I oтже, нa думку aвтopa, aктивнicть тpaнcнaцioнaльниx кoмпaнiй в ocтaннi деcятилiття пpизвoдить не сттьки дo пpo-никнення нa екзoтичнi pинки, cкiльки дo змщнення пoзицiй пpoвiдниx пocтiндycтpiaльниx ^an-i у cвiтoвiй екoнoмiцi. Дo цьoгo aвтop дoдae, щo «ми дocягли ocтaнньoí' тoчки глoбaлi-зaцií'» i |щ| «caмa iдея глoбaлiзaцií' тpaктyeтьcя невipнo - вть-нoí' тopгiвлi не юнуе i не icнyвaлo», a «pеaльнicтю минyлoгo, cьoгoдення i мaйбyтньoгo e виpoбництвo тa poзпoдiл, !o poз-вивaeтьcя y paмкax тpiaди (пpoвiдниx пocтiндycтpiaльниx pе-гioнiв - C0A, EC, Cxiднi кpaïни]», тобто «глoбaлiзaцiя e pегio-нaльнoю, a не глoбaльнoю» [З, c. 12З].
З ^ora випливae, щo пpoцеcи глoбaлiзaцiï знaчнoю мipoю oбмеженi кpaïнaми «тpiaдaми», тoдi як iншa чacтинa нacе-лення плaнети зaлишaeтьcя пpaктичнo пoзa тенденцiями, якi чиcленнi дocлiдники зoбpaжyють як yнiвеpcaльнi.
Poзглядaючи cтaтиcтикy злитпв i пoглинaнь у cвiтi, aвтop E. Paгмaн визнaчae 'ff як пoкaзник iнтегpaцií' ^an-M у cвiтoвi пpoцеcи глoбaлiзaцií'. Вiдcyтнicть тaкиx пpoцеciв виштoвxye ^an-iy зa межi cвiтoвoí' глoбaлiзaцiï, a oтже i екoнoмiчнoгo poзвиткy як тaкoгo.
Taкi виcнoвки ми ввaжaeмo вкpaй вaжливими, o^^^ мoжнa cтвеpджyвaти, щo нинi Укpaïнa е: 1] безпеpечним yчacникoм iнтегpaцiйниx пpoцеciв; 2] влacнi зaкoнoдaвчi, пoлiтичнi тa екoнoмiчнi пpoцеcи знaчнoю мipoю зaлежaть вiд ypядy ^ai™, a не вщ THK, якi, щoпpaвдa, i кopегyють деякi пpoцеcи нa pинкy.
Cпpaвдi, кopпopaцií' мaють дocить великий вплив, у ниx е гpoшi тa пoлiтичне лoбiювaння, пpoте мoжливicть збиpaти пoдaтки дae деpжaвi бiльше пoлiтичнoí' вaги. Eкoнoмiчнa Ы-тегpaцiя oбмежye дiяльнicть ypядy, пpoте вoнa й зaвaжae ти-paнiï. З oглядy нa мoбiльнicть пеpеcyвaння i мoжливicть oco-биcтicтю oбиpaти кpaщi yмoви життя глoбaльнi pинки cтaють зaxиcникaми пpaв людини.
Вpaxoвyючи тaкy мiгpaцiю, мoжнa зpoбити виcнoвки, щo глoбaлiзaцiя вiдкpивae мoжливocтi для бтьию''' зaйнятocтi тa вищoí' pеaльнoí' зapoбiтнoí' плaти. Oкpiм цьoгo, piзнi шляxи глoбaлiзaцií' взaeмнo дoпoвнюютьcя, a ïï poзвитoк cпpияe cтвopенню eдинoгo глoбaльнoгo pинкy, в якoмy нacaмпеpед зaцiкaвленi пpoвiднi poзвинyтi ^an-M, як cтвopили великi Ы-тегpaцiйнi oб'eднaння - EC, HAÔTA, ATEC. Як гoлoвнi cicna-
дoвi нoвoгo глoбaльнoгo pинкy фopмyютьcя Eвpoпейcький, Aмеpикaнcький тa Aзiaтcькo-Tиxooкеaнcький гантинен-тaльнi pинки. Вoднoчac зa yчacть у пpoцеcax змaгaютьcя ^an-M, щo poзвивaютьcя, i ^an-M з пеpеxiднoю екoнoмiкoю - Pociя, Kaзaxcтaн i Укpaïнa.
Виклад основного матepiалy. З oглядy нa iнтегpaцiю Укpaïни у cвiтoвi глoбaльнi пpoцеcи ми дocлiдили нoвy пapa-дигму змщнення пiдпpиeмницькиx зв'язкiв тa poзвитoк cтpyктypнoï cклaдoвoí' кoмпaнiй, xoлдингiв тa кopпopaцiй.
Poзглянемo ще декiлькa нayкoвиx виcнoвкiв щoдo глoбa-лiзaцií'. Ta^ Дж. Copoc [4-6] oтoтoжнюe глoбaлiзaцiю iз «вiльним pyxoм кaпiтaлiв i зpocтaючoю зaлежнicтю нaцio-нaльниx екoнoмiк вiд глoбaльниx фiнaнcoвиx pинкiв i тpaн-cнaцioнaльниx кopпopaцiй» [6, c. 121] !o, нa нaшy думку, e дocить oбмеженим визнaченням ^oro фенoменy. Йoгo твеpдження пpo «вигоди глoбaлiзaцiï тa coцiaльнy poль ïï бa-гaтcтвa, яке здaтне пoкpити вci нacлiдки cвiтoвoï неpiвнocтi» взaгaлi cпpиймaeтьcя нaми cyмнiвним. Aвтop звеpтaeтьcя виключнo дo фiнaнcoвиx метoдiв, !o, нa нaшy думку, не e пpaвильним. Зaгaльний виcнoвoк poбoти Copoca [6] -штучне oбмеження те^у пpoявiв глoбaлiзaцiï i пoвнa aб-cтpaгoвaнicть вiд icтopiï цьoгo пpoцеcy.
Дocить цiкaвим e визнaчення Дж. Crim^ глoбaлiзaцií' як «вcе бтьш тicнoí' iнтегpaцiï ^an-i i нapoдiв, щo пopoдженa ri-гaнтcьким зниженням витpaт тpaнcпopтy i зв'язку тa ycy-ненням штyчниx пеpепoн нa шляxy пpocyвaння тoвapiв, пo-^yr, кaпiтaлy тa знaнь i (у мениюму cтyпенi] людей кpiзь нa-цioнaльнi кopдoни» [G, c. G]. Пpoте aвтop зaзнae, i ми цтодм згoднi iз цим твеpдженням, щo глoбaлiзaцiя пoглиблюe пpip-ву мiж бaгaтими тa бiдними, i мaca ocтaннix пpoдoвжye зpocтaти, i нaгoлoшye i нaгoлoшye, щo вiдпoвiдaльнicть зa негaтивнi пpoяви пoклaдaeтьcя нa iнcтитyти, якi cпpиймa-ютьcя як pyrnto^ cили глoбaлiзaцií' - МВФ, Cвiтoвий бaнк, OOH тa Ы. Aвтop poбить виcнoвки щoдo некеpoвaнocтi ™o-бaлiзaцií', якa у цьoмy paзi не е блaгoм, a oтже нapaзi пocтae нaгaльне питaння yпpaвлiння глoбaлiзaцieю.
Haведемo думку пpoфеcopa Koлyмбiйcькoгo yнiвеpcитетy Дж. Бxaгвaтi, який ввaжae глoбaлiзaцiю цiлкoвитo пoзитив-ним пpoцеcoм [1G, c. 227] з oглядy нa ïï взaeмoзaлежнicть, i вoднoчac визнae, щo «кoли ^aï™ cтaють неpiвними, зa цим мoжyть пpиxoвyвaтиcь зaлежнicть, пеpcпективи втpyчaння в пpoцеc пpийняття piшень, a тaкoж aгpеcивнi cпpoби нaв'язaти кoopдинaцiю дм, якi пpинеcyть iнтеpеcи зaлежниx ^an-i i дoбpoбyтïx гpoмaдян yжеpтвy iнтеpеcaм бтьш мoгyт-нix деpжaв». Ц мipкyвaння вкpaй вaжливi для Укpaïни з oглядy нa фopмyвaння ïï пoдaльшoï зoвнiшньoï пoлiтики. Cлiд вpaxoвyвaти тaкi пoлoження в poзpiзi мiкpoпpoцеciв, CTpy^ тypyвaннi бiзнеcy тa pеopгaнiзaцiï пiдпpиeмcтв. У зведенiй тaблицi тлyмaчення глoбaлiзaцiï piзними aвтopaми.
З poзпaдoм плaнoвoí' екoнoмiки, виникненням вiльнoгo pинкy тa iнтегpaцieю (якa невпиннo зpocтae] зi cвiтoвoю ега-нoмiчнoю cиcтемoю yкpaïнcький pинoк cтaв змiнювaтиcя: пoкyпцi oтpимaли мoжливicть вибopy мiж пpoдyкцieю piзниx
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 3 (154)/2014 1 5
Визначення поняття «глoбaлiзaцiя» науковцями
Джерело Bизнaчeння
1 2
Iнвecтицiйний cлoвник пpoeктy «k2kapital» Глoбaлiзaцiя - тeндeнцiя дo yтвopeння вcecвiтньoгo iнвecтицiйнoгo cepeдoвищa тa iнтeгpaцiя нaцioнaльниx pинкiв кaпiтaлiв
Eкoнoмiчний mocapm пpoeктy Глoбaлiзaцiя - пpoцec iнтepнaцioнaлiзaцiÏ пoлiтичниx, eкoнoмiчниx i coцiaльниx cтpyктyp
Бoльшoй cлoвapь инo-cтpaнныx cлoв Глoбaлiзaцiя: 1) глибoкo cyпepeчливий пpoцec, щo зaчeпив вci cфepи життя cyчacниx cy^^cra: пoлiтикy, eкoнo-мiкy, кyльтypy i мист^^го, coцiaльнe життя, 3MI, нayкy; 2) пoлiтичний тepмiн, щo yвiйшoв в yжитoк з пoчaткy 1985 po^, який oзнaчae, щo C0A мaють пpaвo втpyчaтиcя y вмни, щo йдуть y ^arnax тpeтьoгo cвiтy i в «зoнax життeвиx iнтepeciв» CHIA
Иccлeдoвaтeльcкaя гpyппa MBФ o финaн-coвoй глoбaлизaции MBФ визнaчae ф^нтову глoбaлiзaцiю як cтyпiнь зв'язку ^arn чepeз взaeмнe тpaнcкopдoннe вoлoдiння фiнaнco-вими aктивaми. Фiнaнcoвa глoбaлiзaцiя дe-фaктo являе coбoю вiднoшeння aбcoлютнoÏ cyми зoвнiшнix aктивiв i пacивiв ^ai™ (чи гpyпи ^arn) дo ÏÏ (Ïx) cyкyпнoгo BBП. Aнaлoгiчний пoкaзник - вiднoшeння cyми eкcпopтy тa iм-пopтy дo BBП - зacтocoвyeтьcя для xapaктepиcтики «тopгoвeльнoÏ вiдкpитocтi» ^arn
Tepминoлoгичecкий cлoвapь бaнкoвcкиx и финaнcoвыx тepминoв Глoбaлiзaцiя - тeндeнцiя дo yтвopeння вcecвiтньoгo iнвecтицiйнoгo cepeдoвищa тa iнтeгpaцiя нaцioнaльниx pинкiв кaпiтaлiв. Ocнoвним змicтoм нинiшньoгo eтaпy пpoцecy глoбaлiзaцiÏ е oб'eднaння cвiтy, зaвepшeння фopмyвaння цiлicнoгo плaнeтapнoгo «eгo», a кiнцeвoю мeтoю - пpипинeння вiйн i будь-яш гeoпoлiтичнoÏ пpoтидiÏ взaгaлi. Eкoнoмiчний acпeкт глoбaлiзaцiÏ cтocyeтьcя здiйcнювaниx oc^rn двa дecятилiття пpoгpaм MBФ тa Cвiтoвoгo бaнкy з глoбaлiзaцiÏ cвiтoвoÏ eкoнoмiки
P. Poбepтcoн Глoбaлiзaцiя - пpoцec вceзpocтaючoгo впливу нa coцiaльнy дiйcнicть oкpeмиx ^arn piзниx фaктopiв мiжнapoднo-го знaчeння: eкoнoмiчниx i пoлiтичниx зв'язюв, кyльтypнoгo тa iнфopмaцiйнoгo oбмiнy тoщo
Teoдop Лeвiт Глoбaлiзaцiя - цe cepiя eмпipичнo фiкcoвaниx вимipiв, piзнopiдниx, aлe oб'eднaниx лoгiкoю пepeтвopeння cвiтy в eдинe цiлe
e.A. Aзpoянц Глoбaлiзaцiя е мeтoю icтopичнoгo пpoцecy як тaкoгo. Динaмiкa йoгo визнaчaeтьcя пpoтибopcтвoм тeндeнцiй irn"e-Tpa^'i' тa дeзiнтeгpaцiÏ. Peaльнo peзyльтaти пpoцecy глoбaлiзaцiÏ мoжнa cпocтepiгaти в тому, щo yмoвнi кopдoни cтaють бшьш пpoзopими для кyльтypнoÏ, eкoнoмiчнoÏ i нaвiть пoлiтичнoÏ дiяльнocтi
П. Aлeкcaндep, C. Бaдeн Глoбaлiзaцiя - зpocтaючa iнтeгpaцiя cвiтoвoгo виpoбництвa, тopгiвлi, кoмyнiкaцiй тa фiнaнciв. Глoбaлiзaцiя - нe пpocтo poзшиpeння cвiтoвoÏ тopгiвлi; вoнa ocнoвaнa нa poзвиткy тeлeкoмyнiкaцiйниx тa iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй зa oc^rn 20-30 poкiв, a тaкoж нa peфopмi фiнaнcoвoгo ceктopa, щo вiдкpилo внyтpiшнi pинки - нacaмпepeд y cфepi пocлyг - для iнoзeмниx iнвecтopiв
Б. Бaтлep, Б. Джoнcoн, Г. Ciдyeлл, E. Byд Глoбaлiзaцiя - пpoцec мiжнapoднoгo мacштaбy, щo cтaв мoжливим зaвдяки iнвecтицiям нa фiнaнcoвиx pинкax. Умoвaми для цьoгo cтaли тexнiчнi дocягнeння i дepeгyлювaння
B.C. Бyлaнoв Глoбaлiзaцiя - пpoцec пocилeння взaeмoзaлeжнocтi eкoнoмiчниx aгeнтiв дo тaкoгo cтyпeня, кoли дй' oднoгo з ниx зaчiпaють iнтepecи вcix iншиx (нaбиpaють глoбaльнoгo xapaктepy) й oднoчacнo впливaють нa пpoцecи тa явищa в iншиx cфepax. Лoгiчнe пpoдoвжeння iнтepнaцioнaлiзaцiÏ cвiтoвoÏ eкoнoмiки
A. Бyлaтoв Глoбaлiзaцiя - пpoцec пepeтвopeння cвiтoвoгo гocпoдapcтвa в единий pинoк тoвapiв, пocлyг, poбoчoÏ cили i кaпiтaлy
A.C. Бypoв Глoбaлiзaцiя - пpoцec пocилeння взaeмoдiÏ i взaeмoзaлeжнocтi ^arn i eкoнoмiчниx arern^ дo тaкoгo cтyпeня, толи дiя oднoгo з ниx зaчiпae iнтepecи вcix iншиx i нaбyвae глoбaльнoгo xapaктepy; лoгiчнe пpoдoвжeння iнтepнaцio-нaлiзaцiÏ cвiтoгocпoдapcькиx зв'язкiв
Ч. Boйфeл Глoбaлiзaцiя - дiя aбo cтaн, щo oxoплюють вecь cвiт зa cвoÏми мacштaбaми aбo зacтocyвaнням. Koнцeпцiя ™o6u-лiзaцiÏ пoв'язaнa з eвoлюцieю фiнaнcoвиx pинкiв i ycтaнoв дo тoгo piвня, кoли гeoгpaфiчнi кopдoни нe мoжyть o6-мeжyвaти пpoвeдeння oпepaцiй aбo iншi дм
Ю.Г. Boлкoв Глoбaлiзaцiя - цэ icтopичний пpoцec пepeтвopeння cвiтy в едину cиcтeмy, щo мae един xapaктepиcтики. Icтopичнo тaкy cиcтeмy пopoджye дiя фaктopiв глoбaлiзaцiÏ. Дo тaкиx фaктopiв нaлeжaть: eлeктpoннi зacoби кoмyнiкaцiÏ, здaтнi cтиcкaти дo мiнiмyмy чac i пpocтip, щo poздiляe людeй; тexнoлoгiчнi змiни, щo дoзвoляють пoшиpювaти пo вcьoмy cвiтy виpoблeнy пpoдyкцiю; фopмyвaння глoбaльниx iдeoлoгiй, тaкиx як eкoлoгiчний aбo пpaвoзaxиcний pyx
M.C. Гopбaчoв Глoбaлiзaцiя - тexнoлoгiчнa peвoлюцiя y cфepi iнфopмaтики i тeлeкoмyнiкaцiй
Л.е. Гpiнiн Глoбaлiзaцiя - де пpoцec, y peзyльтaтi ятого cвiт cтae бiльш пoв'язaним з yciмa йoгo cyб'eктaми i бшьш зaлeж-ним вiд ниx. Biдбyвaeтьcя як збiльшeння кiлькocтi cпiльниx для дepжaв пpoблeм, тaк i poзшиpeння кiлькocтi й ти-пiв cyб'eктiв щo iнтeгpyютьcя. Xapaктepизyeтьcя piзким пocилeнням i ycклaднeнням взaeмниx зв'язкiв в ocнoвниx гaлyзяx eкoнoмiчнoгo, пoлiтичнoгo тa cycпiльнoгo життя, щo пepeтвopюютьcя y плaнeтapнi мacштaби
M.Л. Зaйцeв Глoбaлiзaцiя - нoвий пpoцec cпiльнoгo eкoнoмiчнoгo poзвиткy ^arn cвiтy, cпpямoвaний нa зaдoвoлeння пoтpeб cвiтoвoгo pинкy нa ocнoвi мiжнapoднoгo oбмiнy peзyльтaтaми гocпoдapcькoÏ дiяльнocтi, толи cтвopeння мaтe-piaльниx чи дyxoвниx блaг виcтyпae як cклaдoвa чacтинa cвiтoвoгo виpoбництвa
I. Meдвeдeвa, T. Шишoвa Moжнa cкiльки зaвгoднo гoвopити, щo глoбaлiзaцiя - cтвopeння «eдинoгo eкoнoмiчнoгo тa iнфopмaцiйнoгo пpo-cтopy», «вiдкpитoгo cycпiльcтвa», «cвiтoвoгo pинкy», aлe вce цe eвфeмiзми, димoвa зaвica. Hacпpaвдi мoвa йдe пpo пoбyдoвy вcecвiтньoÏ дepжaви з единим ypядoм i eдинoю apмieю, отльними для вcix фiнaнcaми, зaкoнaми i куль^юю i poзгopтaтиcя цeй пpoeкт пoчaв щe в 60-70-i porn, толи мiжнapoднi opгaнiзaцiÏ типу OOH стили нaбy-вaти вce бiльшoгo aвтopитeтy i влaди, a нaцioнaльний cyвepeнiтeт ^arn, Ïxня вaлютa й тpaдицiйний уктад життя, нaвпaки, стили цiлecпpямoвaнo пocлaблювaтиcя
M. Шын Глoбaлiзaцiя - якicнe ycклaднeння пoлiтики i cтpyктyp пoлiтичнoÏ opгaнiзaцiÏ, бiльш чiткe poзмeжyвaння piзниx piв-нiв пoлiтичнoÏ opгaнiзaцiÏ
Б. I. Koнoнeнкo Глoбaлiзaцiя: 1) oб'eктивний, пpиpoдний пpoцec пoшиpeння дocягнeнь «виcoкиx» кyльтyp нa вecь cвiт, пepш зa вce rna кyльтypи «нижчi», з мeтoю Ïx нaближeння дo кyльтypи пepeдoвиx ^arn; 2) пpaгнeння дo диктaтypи CHIA i 3axoдy нaд iншими нapoдaми тa кyльтypaми з мeтoю Ïx eкcплyaтaцiÏ як пiдпopядкyвaння вcix нaцioнaльниx куль-тyp eдинoмy кocмoпoлiтичнoмy (пepeвaжнo aмepикaнcькoмy) кyльтypнoмy cтaндapтy, тoбтo виcтyпae кpaйньoю фopмoю вecтepнiзaцiÏ (глoбaлiзaцiя «бш» i «чopнa»)
B. Kyвaлдин Глoбaлiзaцiя - пpoцec фopмyвaння глoбaльнoгo людcькoгo cпiвтoвapиcтвa, яга пocтyпoвo виpoбляe cпiльнe poзy-мЫня ocнoвниx пpинципiв життeycтpoю
M. H. Ливeнцeв Глoбaлiзaцiя - де oб'eктивний пpoцec, зaкoнoмipнo випливae з дocягнyтoгo piвня пpoдyктивниx ^л, з cyчacниx тexнoлoгiй y виpoбництвi, iншиx cфepax людcькoÏ дiяльнocтi, cпpямoвaний нa cтвopeння зaгaльнoÏ мiжнapoднoÏ взaeмoзaлeжнocтi ^arn, фipм i людeй в мeжax вiдкpитoÏ cиcтeми фiнaнcoвo-eкoнoмiчниx зв'язюв
Д. Copoc Глoбaлiзaцiя пpoявляeтьcя в тoмy, щo нaцioнaльнi pинки, вiднocнo зaкpитi для взaeмoдiÏ з pинкaми iншиx ^arn, в peзyльтaтi пpoцeciв глoбaлiзaцiÏ стгають бiльш пoв'язaними oдин з oдним, a тaкoж бiльш гoмoгeнiзoвaними. Ta-ким чинoм, кoлиcь фpaгмeнтapнi pинки пepeтвopюютьcя в единий pинoк, rna^e кaжyчи, глoбaльний
I. Фaминcький Глoбaлiзaцiя - зpocтaння взaeмoзaлeжнocтi eкoнoмiки вcix кpaÏн cвiтy, в ocнoвi якoгo - пoглиблeння iнтepнaцio-нaлiзaцiÏ виpoбництвa i кaпiтaлy. У peзyльтaтi глoбaлiзaцiÏ виpiвнюютьcя yмoви гocпoдapювaння, зближyютьcя цi-ни, знiмaютьcя бap'epи пpи peaлiзaцiÏ тoвapiв i пocлyг; цiнниx пaпepiв, y дiяльнocтi фiнaнcoвиx i фoндoвиx pинкiв piзниx кpaÏн
1 б Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 3 (154)/2014
виробниюв; у багато раз1в збтьшилося значения ¡мпорту; з'явилися HOBi укра'нсьм ф1рми, що активно почали реагу-вати на ситуацш на ринку; стала помггно iнтенсивнiшоra конкуренцiя.
В умовах ново' економiчноí реальностi залишати центра-лiзоване управлiння компанiями стае дедалi важчим. Багато пiдприeмств ще до приватизаци були широко диверсифко-ванi - вони випускали рiзнi види продукци. Ti ж, що належали до вмськово-промислового сектору, окрiм випуску тра-дицмно'''вмськово'технки почали освогавати новi види ци-вiльноí продукци. 1хн керiвники мали оперативно вирiшувати питання з рiзноманiтних галузей дiяльностi, владнати спра-ви вiдразу на дектькох рiзних ринках та освогавати весь спектр навичок, необхщних для усп0но''' роботи.
Для збереження конкурентоспроможностi оргаызацмна структура пiдприeмства його мала бути такога, щоб вся його робота була сфокусована на конкретно продукци та на конкретному юнцевому споживачевк Успiх став неможливим без компетентних лгадей, якi знагать покупав, особливостi конкуренци й можливостi виробництва для окремих видiв та груп продукци. Для того щоб контролгавати пщприемство, акцiонери i вище керiвництво компани мали створити таку систему, яка забезпечила б пщзвтють керГвниюв i 'х вщпо-вiдальнiсть за результати роботи.
На жаль, розвиток сектору малих пщприемств гальмував-ся i гальмуеться рядом чинниюв, а саме сильним податко-вим тиском, низьким рiвнем доходГв населення, загальнога структурога економiки, успадкованога вщ СРСР. На тепер виробничГ потужност бтьшост промислових пщприемств в Украíнi використовугаться лише на 30-40%. Часткова 'х децентралiзацiя полегшила б вiдродження виробництва i сприяла б створеннга нових робочих мюць.
Потенцiйнi можливост децентралГзаци i створення бГз-нес-iнкубаторiв для нових пщприемств на основГ великих промислових корпорацм як з метога створення нових робочих мюць, так i в цтях виживання материнського пщприем-ства, вже продемонстрован на прикладi деяких компанiй в Украпн та Роси, яю пройшли процес корЫно'''трансформаций Водночас численнi невдачi у спробах децентралiзацií великих промислових пщприемств у багатьох викликали неба-жання ризикувати з реструктуриза^ега. Дослщження ситуа-ци показали, що невдачк здебiльшого були викликанi вщсут-нiстra ефективно' методики та конкретних знань, невмЫням провести реструктуризацira.
Назван проблеми досить ефективно можна вир0ити по-ширенням необхiдних досвщу i знань, пiдвищенням квалГфЬ каци як менеджерiв пщприемств, так i окремих пщприемцГв. Допомогу могли б надати мiжнароднi структури та т вггчиз-нян консультанти, як вже нагромадили багатор1чый досвщ управлЫня трансформацмними процесами i консультуван-ням. У процес економГчних реформ в Укра'У розроблено числены проекти, покликан надати допомогу в пошуках шляхГв i засобГв вир0ення ряду гострих проблем.
Висновки
Глобальн тенденци досить швидко поширгагаться у свто-вих економГчних процесах, тому на рГвн держави необхщно створгавати механзми захисту економГчно' безпеки нацю-нальних пщприемств. Серед них - вдосконалення законо-давства та забезпечення фГзично' досяжност правових акта й законодавчих ршень з приводу захисту вщ недобросо-вюно''' конкуренци; досягнення необхщного рГвня та стабть-ност виробництва за рахунок внутр0нх сировинних ресур-ав та виробничих потужностей, створення резервних фон-дГв; скорочення Гмпорту окремих видГв товарГв вщповщно до галузевого i виробничого потенцГалу кра'ни; забезпечення вщповщност якост товарГв, що вироблягаться та реалГзу-гаться державним та мГжнародним стандартам якост та безпеки; диверсифкац1я виробничих процеав та розши-рення вГтчизняного виробництва конкурентоспроможно' продукци у тому числГ за рахунок пщвищення технолопчного рГвня виробництва; створення ефективно' системи управляя пщприемницькою дГяльнютю та реалГзацГя едино' науково-технчно' полГтики у сферГ виробництва; органзацГя державного контролга у вщповщност до зовншнх змЫ та свггових реалм ринково' економки сьогодення.
Список використаних джерел
1. Мочерний С.В. Економ1чна енциклопед1я: [у 3 томах] / С.В. Мо-черний (в1дп. ред) [та Ы.]. T. 1. - К.: Видавничий центр «Академ1я», 2000. - 864 с.
2. Sachs Jeffrey. D. The End of Poverty: Economic Possibi I ¡ties for Our Time / Jeffrey D.Sachs. - New York, London: Penguin. - 2005. - P. 416.
3. Иноземцев В.Л. Пределы глобализации: мнимые и реальные [Рецензия на книгу: Rugman A. The End of Globa I ization. A New and Radical Analisys of Globalization and What It Means to Business, London: Random House Business Books, 2000] / В.Л. 1ноземцев // Свободная мысль - XXI, - 2000. - №11. - С. 122-124.
4. Soros George. On globalization / G. Soros // Oxford: Public Affairs. - 2002. - P. 208.
5. Soros George. The Crisis of Global Capitalism [Open Society Endangered] / G. Soros // London: Little, Brown & Co. - 1998. - P. 215.
6. Soros George. Open Society [Reforming Global Capitalism] / G. Soros // London: Little, Brown & Co. - 2000. - P. 369.
7. James H. The End of Globa iization. Lessons from the Great Depression, Cambridge (Ma.) / H. James. - London: Harvard Univ. Press. - 2001. - P. 1-30.
8. O'Rourke K.H. Globalization and History. The Evolution of a Nineteenth-Century Atlantic Community/ K.H. O'Rourke, J.G. Williamson. - Cambridge (Ma.), London: The MIT Press, 1999. - P. 1-5, 29-56, 207-268.
9. Stiglitz Joseph E. Globa Iization and Its Discontents / E. Stiglitz Joseph. - New York: W.W. Norton & Co. - 2002. - P. 282.
10. Crooks E. The Odd Couple of Global Finance / E. Crooks // Financial Times. - 2002. - P. 7.
11. Eichengreen B. The Globalization Wars: An Economist Reports From the Front Lines / B. Eichengreen // Foreign Affairs. - 2002. -Vol. 81. - No. 4, July/August. - 159 р.
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 3 (154)/2014
17
12. Sassen S. Globa I ization and Its Discontents / S. Sassen - New York, London: The New Press, - 1998. - P. 253.
13. Caufield C. Masters of II I usion: The World Bank and the Poverty of Nations / C. Caufield. - London: Macmillan. - 1997. - P. 193-197, 225-228, 237, 252-253, 255-261.
14. Easterly W. A. Grand Tour of Crises / W. Easterly. // Financial Times. - 2002. - June 3. - 13 p.
15. Stiglitz J.E. From Mirac le to Crisis to Recovery. Rethinking the East Asian Miracle / J.E. Stiglitz, Sh. Yusuf (eds.). - New York, Oxford: Press, 2001. - 521 p. - (World Bank and Oxford Univ).
16. Wolf M. Self-Satisfied, Simplistic, Cogent / M. Wolf. // Financial Times, 2002. - July 10. - 13 p.
17. Kissinger H.A. Does America Need a Foreign Po I icy? Toward a Diplomacy for the 21st Century / H.A. Kissinger. - New York, London: Simon & Schuster. - 2001. - 222 p.
18. Thurow Lester. Fortune Favors the Bold. What We Must Do to Build a New and Lasting Global Prosperity / L. Thurow. - New York: Harper Business, 2003. - P. 352.
19. Bhagwati Jagdish. In Defense of Globa I i zation: [How the New World Economy Is Helping Rich and Poor Alike] / Jagdish Bhagwati. -Oxford, New York: Oxford Univ Press. - 2004. - P. 308.
20. Cooper Richard N. A False Alarm: Overcoming Globalization's Discontents / Richard N. Cooper// Foreign Affairs, January-February, 2004. - Vol.83. - No. 1. - 153 p.
336.21
O.M. BOPOHKOBA, д.е.н., доцент, Нацюнальний университет ДПС Укра!ни
Вплив податк!в на економ!чну
■ ■ w ■ ■ ж ш ■
та 1нвестиц1ину дшльшсть в Украш!
У статт'1 досл1джено вплив податк'в на економ'/чну та ¡нвестицмну дтльн'ють в Укран. Проанапзовано взае-мозалежн'ють показнимв, як характеризують загальний рвень оподаткування та стан национально! економ'жи. Оценено сп/ввщношення чистого та оподатковуваного прибутку за видами економ'1чно'1 дЯльностi. Доведено наявнсть стотних диспропорцй при оподаткуванн прибутку пщприемств рзних вид/в економiчно! дяльносл, що викликано широким перелком необгрунтованих га-лузевих та ндивдуальних податкових пльг. Проведено аналiз показниюв каптального iнвестування за видами економiчно! ^яльносл. Виявлено низький рвень iнве-стицйно!направленост кошлв, зв'<льнених вiд оподаткування шляхом надання податкових Ыльг. Охарактеризовано механзм Ыльгового оподаткування прибутку Ыд-приемств, регламентований Податковим кодексом Ук-ра!ни, та вказано на його неефективнсть в аспектi сти-мулювання нвестицмно! щяльност'!. Обгрунтовано про-позицп щодо оптим'зац! впливу податюв на економ'чну та iнвестицiйну ^яль^сть в УкраМ.
Ключовi слова: податки, оподаткування, економiчна дяльн'ють, нвестицйна дяльн'ють, податкове навантажен-ня, податковi пльги, оподатковуваний прибуток, чистий прибуток, каптальн '¡нвестицП, Податковий кодекс Укра!ни.
В статье исследовано влияние налогов на экономическую и инвестиционную деятельность в Украине. Проанализирована взаимозависимость показателей, характеризующих общий уровень налогообложения и состояние национальной экономики. Оценено соотношение чистой и налогооблагаемой прибыли по видам экономической деятельности. Доказано наличие существенных диспропорций при налогообложении прибыли предприятий различных видов экономической деятель-
1 8 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 3 (154)/2014
ности, что вызвано широким перечнем необоснованных отраслевых и индивидуальных налоговых льгот. Проведен анализ показателей капитального инвестирования по видам экономической деятельности. Выявлен низкий уровень инвестиционной направленности средств, освобожденных от налогообложения путем предоставления налоговых льгот. Охарактеризован механизм льготного налогообложения прибыли предприятий, регламентированный Налоговым кодексом Украины, и указано на его неэффективность в аспекте стимулирования инвестиционной деятельности. Обоснованы предложения по оптимизации влияния налогов на экономическую и инвестиционную деятельность в Украине.
Ключевые слова: налоги, налогообложение, экономическая деятельность, инвестиционная деятельность, налоговая нагрузка, налоговые льготы, налогооблагаемая прибыль, чистая прибыль, капитальные инвестиции, Налоговый кодекс Украины.
The taxes influence on economic and investment activities in Ukraine is investigated in the article. The interdependence of indicators characterizing the overall level of taxation and the condition of the national economy is analyzed. Interrelation of net and taxable profit by types of economic activity is evaluated. The existence of substantial disparities in the taxation of the enterprises of various economic activities profits is proved. That caused existing wide list of ungrounded sector and individual tax exemptions. Indicators of capital investments by types of economic activity are analyzed. A low level of investment direction of the exempt from taxation funds by providing tax exemptions. The mechanism of preferential taxation of the enterprises profit regulated by Tax Code of Ukraine is characterized. Its inefficiency in terms of investment stimulating is marked.
© O.M. BOPOHKOBA, 2014
