CC BY
18
УДК 336.02:339.72:339.9:005.44
П.П. ГАВРИЛКО,
к.е.н., професор, директор Ужгородського торговельно-економ1чного iнституту Ки!'вського национального торговельно-економiчного унверситету
Фшансова глобал1зац1я як головна рушшна сила розвитку свггово! економти
Виокремлено три рiвнi прояву [мкрорвень, макрорвень, мегарвень) нтегра^йних процеав мiжнародниx фнансових вщносин. Подано визначення явища финансово'! глобалiзацiï як процесу об'еднання в едину свпову систему вс° сукуп-ност м'жнародних фнансових вщносин. Узагальнено основн характерна ознаки та сутнсний змст поняття финансово! глобапзацп. Визначен чинники, як стимулюють розвиток финансово! глобапзацп. Розглянуто позитивна i негативна на-спдки фiнансовоï глобалiзацiï.
Ключов'1 слова: iнтеграцiйнi процеси, мiжнароднi фiнансовi вщносини, каптал, фнансовий ринок, фiнансова глобалi-за^я, валюта, кредитори, позичальники, банки.
П.П. ГАВРИЛКО,
к.э.н., профессор, директор Ужгородского торгово-экономического института Киевского национального торгово-экономического университета
Финансовая глобализация как главная движущая сила развития мировой экономики
Выделены три уровня проявления [микроуровень, макроуровень, мегауровень) интеграционных процессов международных финансовых отношений. Дано определение явления финансовой глобализации как процесса объединения в единую мировую систему всей совокупности международных финансовых отношений. Обобщены основные характерные признаки и сущностное содержание понятия финансовой глобализации. Определены факторы, которые стимулируют развитие финансовой глобализации. Рассмотрены положительные и отрицательные последствия финансовой глобализации.
Ключевые слова: интеграционные процессы, международные финансовые отношения, капитал, финансовый рынок, финансовая глобализация, валюта, кредиторы, заемщики, банки.
P. HAVRYLKO,
Ph.D., Professor, Director of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kyiv National University of Trade and Economics
Financial globalization as the main driving force of the world economy development
Three levels of manifestation [micro-level, macro-level, mega-level) of integration processes for international financial relations are determined. Determination of the financial globalization phenomenon as a process of merging in one global system of the all totality of international financial relations is posted. Basic characteristics and essential meaning of financial globalization notion is generalized are generalized. Factors that stimulating the development of financial globalization are defined. The positive and negative effects of financial globalization are considered.
Keywords: integration processes, international financial relations, capital, financial market, financial globalization, currency, lenders, borrowers, banks.
© П.П. ГАВРИЛКО, 2016
Формування ринкових вщносин в YKpa'rni №6 (181)/2016
3
Постановка проблеми. На сучасному eiani розвитку свЬ TOBOi eкономiки MixHapoflHi фЫанси перетворилися в основну pушiйну силу глoбaлiзaцií, адже темпи ix зростання випереджа-ють aнaлoгiчнi показники свгтового виробництва та експорту. Саме диверсифка^я, потоки прямих iнвестицiй, розширення та взаемопроникнення мiжнapoдниx фiнaнсoвиx pинкiв вивели свгтову екoнoмiку на якiснo новий piвень iнтегpaцií - глобалЬ зацю Процесу формування глобально!' екoнoмiки та фЫансо-во!' сфери не можна уникнути, oскiльки Украина вже долучила-ся до всеохоплюючих глoбaлiзaцiйниx процеав, але важливо при цьому вщстоювати нaцioнaльнi iнтеpеси, формувати свою модель розвитку, яка дасть змогу ефективно використовувати потен^ал Укра'ни [7]. За таких умов дослщження теоретичних засад та особливостей практичного прояву фЫансово''' глоба-лiзaцií набувае особливо' актуальность
Лнал13 дослщжень та публжащй з проблеми. Питан-ням глoбaлiзaцií присвячено пpaцi таких вiдoмиx iнoземниx вчених, як Дж. Гелбрейт, Дж. Маршал, В. Ханкель. Глибoкi дoслiдження екoнoмiчнoí та фiнaнсoвoí глoбaлiзaцií здмсню-ють в Укра'У нaукoвцi I. Гузенко, С. Кубiв, З. Луцишин, Ю. Па-хомов, А. Поручник, Л. Стукало, Н. Шелудько. Однак недо-стaтнiй piвень вивчення питань теоретико-методолопчних засад та практичного прояву фЫансово''' глoбaлiзaцií потре-буе подальших дослщжень.
Мета статт'1 - окреслити методолопчний пщхщ до струк-туризаци процеав Ытеграцп мiжнapoдниx фiнaнсoвиx вщно-син, що полягае у виoкpемленнi вщповщних форм прояву Ы-тегpaцiйниx процеав.
Виклад основного матер1алу. В екoнoмiчнoму сенсi Ы-тегpaцiя - це процес розширення екoнoмiчнoгo i виробни-чого спiвpoбiтництвa, об'еднання нaцioнaльниx господарств двох i бiльше держав [5, с. 474]. 1нтегра^я включае розви-ток виробничих i нaукoвo-теxнiчниx кооперацй торговель-нo-екoнoмiчниx i вaлютнo-фiнaнсoвиx зв'язюв, створення мiждеpжaвниx об'еднань пoлiтичнoгo та екoнoмiчнoгo характеру, pегioнaльниx екoнoмiчниx угруповань - зон вiльнoí торпвл^ митних, екoнoмiчниx та валютних сою^в.
Мiжнapoднa фiнaнсoвa iнтегpaцiя виражаеться в усунен-нi бap'epiв мiж внутршым i свiтoвим фiнaнсoвими ринками, тобто рух фЫансового кaпiтaлу з внутршнього на свЬ товий фЫансовий ринок без обмежень. Бaнкiвськi установи як основы суб'екти фiнaнсoвoгo ринку вщкривають фтп та представництва як у провщних фiнaнсoвиx центрах для ви-конання функцiй запозичення, кредитування, iнвестувaння, так i в кра'нах, що розвиваються, з метою отримання над-пpибуткiв за рахунок арб^ражу.
Стpуктуpизaцiя пpoцесiв iнтегpaцií мiжнapoдниx фЫансо-вих вiднoсин полягае у виокремленн трьох piвнiв й прояву (мiкpopiвень, мaкpopiвень, мегapiвень) та вiдпoвiдниx форм Ытеграфйних пpoцесiв.
Розглянемо детaльнiше особливост прояву Ытеграцм-них пpoцесiв на кожному iз piвнiв. На мiкpopiвнi фiнaнсoвa Ы-тегpaцiя набувае форми операцм злиття, придбання та по-глинання - об'еднання фiнaнсoвиx компаый (у тому числi й банювських установ), якi проводяться як на нацюнальному, так i на мiжнapoднoму piвняx. У pезультaтi pеaлiзaцií' опера-цiй злиття, придбання та поглинання компаыя може зберегти свою Ыдивщуальнють, спецiaлiзaцiю дiяльнoстi, а може стати
ланкою велико' транснацюнально''' фiнaнсoвoí групи. Процеси злиття, придбання та поглинання компаый фЫансово''' сфери (наприклад бaнкiвськo-стpaxoвi групи, тpaнснaцioнaльнi банки) стали першим кроком до формування единого фЫансово-го простору. Активний процес pеaлiзaцií' цих опера^й на нацЬ ональному i мiжнapoднoму piвняx пpивiв до виникнення бaнкiв свiтoвoгo масштабу, яю надають широкий спектр фЫансових послуг та пропонують piзнoмaнiтнi банювсью продукти. Опе-рацГГ злиття забезпечили банювським установам вiднoсну фi-нансову стабтьнють, зменшення piвня чутливoстi до ринково' кон'юнктури, мoжливiсть протистояти ринковим коливанням i циклiчним спадам в економУ, пiдвищили piвень стiйкoстi банюв до короткострокових pизикiв. Усе це дае змогу банкам концентруватися на pеaлiзaцií' стpaтегiчниx цiлей та спрямо-вувати зусилля на збiльшення ринково' частки, розширюючи структуру геoгpaфiчнoí присутносп.
На мaкpopiвнi iнтегpaцiйнi процеси набувають форми ре-гioнaлiзaцií та е об'ективним процесом зростаючо' взаемо-залежносп держав, об'еднання 'х iнтеpесiв (але не 'х самих), спiвпpaцi за умови збереження державами незалежносп. Регioнaлiзaцiя - це iнтегpaцiйний процес на piвнi нaцioнaль-них pинкiв зi схожими мaкpoекoнoмiчними i структурними показниками розвитку економк (об'еднання на piвнi кра-'н pегioну), в результат якого межi кра'н pегioну поступово стираються (введення едино' грошово' одиниц^ единих пас-пopтiв тощо), кра'ни втрачають свою вiдoкpемленiсть, фор-муеться единий екoнoмiчний пpoстip на територи даного ре-гioну, який поступово розширюеться. Яскравим прикладом pегioнaлiзaцií стало створення бвропейського Союзу (БС).
На мегapiвнi iнтегpaцiя фiнaнсoвoгo сектору набувае форми глoбaлiзaцií, тобто створення об'еднаного свiтoвoгo еко-нoмiчнoгo простору, в межах якого виникае единий глобаль-ний вiдтвopювaльний процес.
ФЫансова глoбaлiзaцiя - це процес об'еднання в еди-ну свiтoву систему вае''' сукупнoстi мiжнapoдниx фiнaнсo-вих вщносин. Розвиток фiнaнсoвoí глoбaлiзaцií забезпечуе розширення кpедитнo-iнвестицiйнoí дiяльнoстi тpaнснaцi-ональних корпорафй i бaнкiв, формування мiжнapoдниx фi-нансових pинкiв, тpaнсфopмaцiю фЫансових систем держав. Вона виявляеться у висoкiй мoбiльнoстi, нapoстaючiй масштабности дивеpсифiкaцií та iнтегpaцií мiжнapoдниx фЬ нансових pесуpсiв i пoтoкiв [3]. ФЫансова глoбaлiзaцiя, на вiдмiну вщ pегioнaлiзaцií, припускае об'еднання фiнaнсo-вих ресурав кра'н з piзним piвнем екoнoмiчнoгo розвитку та стiйкoстi фЫансових систем, й причинами е об'ективы процеси суспiльнoгo розвитку.
ФЫансова глoбaлiзaцiя впливае на всi сфери фЫансо-во' дiяльнoстi: деpжaвнi фЫанси, кopпopaтивнi фiнaнси, фi-нанси домогосподарств, а також на свiтoвi фiнaнсoвi ринки та 'х iнфpaстpуктуpу. Цей вплив неoднopiдний i вiдpiзняeть-ся за спрямуванням, силою, формами прояву та наслщками. Так, у сфеpi державних фiнaнсiв пiд тиском глoбaлiзaцiйниx пpoцесiв oкpемi кра'ни пoвиннi зменшувати роль держави в екoнoмiцi для пщвищення свое' кoнкуpентoспpoмoжнoстi. Це вщбуваеться тому, що кожна кра'на конкуруе за залучення iнoземнoгo кaпiтaлу, який е одним iз неoбxiдниx iнгpедieнтiв виробництва, а це позбавляе й мoжливoстi обкладати кaпi-тал податками i регулювати його.
4 Формування ринкових в1дносин в Укра|'н1 №6 (181)/2016
MAKPOEKOHOMI4HI ACÏEKTÈ C04ACHOÏ EKOHOMIKÈ
Bплив глoбaлiзaцiï нa кopпopaтивнi фiнaнcи пpoявивcя y cтвopеннi тpaнcнaцioнaльниx кoмпaнiй (THK). THK - це нaй-бiльшi пpивaтнi i деpжaвнi кoмпaнiï з дoчipнiми фipмaми i фЬ лiями в piзниx кpaïнax, щo дiють y мiжнapoднoмy мacштaбi, мaють aктиви y ^oM кpaïнi тa зa кopдoнoм, кoнтpoлюють ic-тoтнy чacткy cвiтoвoгo пpoмиcлoвoгo виpoбництвa i тopгiвлi. Ba^r^y poль y cyчacнoмy cвiтi вiдiгpaють i тpaнcнaцioнaль-нi бaнки - велик виcoкoтеxнoлoгiчнi кpедитнo-фiнaнcoвi кoмплекcи yнiвеpcaльнoгo типу, щo мaють y cвoeмy poзпo-pядженнi poзгaлyженy меpежy зaкopдoнниx пpедcтaвництв, кoнтpoлюють, зa пiдтpимки деpжaви, вaлютнi i кpедитнi oпе-pa^ï нa cвiтoвoмy pинкy i виcтyпaють гoлoвними пocеpедни-кaми y мiжнapoднoмy pyci мacштaбнoгo пoзикoвoгo кaпiтaлy. Biдтaк зa yмoв глoбaлiзaцií' cфеpa кopпopaтивниx ф^н-ciв oб'eднye cyкyпнicть вaлютнo-кpедитниx oпеpaцiй TOpno-вельнo-пpoмиcлoвиx кopпopaцiй, piзнi метoди ïx фiнaнcy-вaння, yпpaвлiння лiквiднicтю i зaxиcтy вiд pизикiв.
Xapaктеpнoю ocoбливicтю глoбaльниx фiнaнcoвиx pинкiв e те, щo вoни зaбезпечyють мoжливicть вiльнoгo pyxy фiнaнcoвoгo кaпiтaлy. Глoбaлiзaцiя фiнaнcoвиx pинкiв piзкo змiнилa динaмi-ку iнвеcтицiйниx вiднocин i пpивелa дo зpocтaння мacштaбiв пе-pеливy кaпiтaлy з метoю б^ьш дoxiднoгo йoгo викopиcтaння, яке немoжливе вcеpединi кpaí'ни. Пiд впливoм глoбaлiзaцií' cвiтoвий фiнaнcoвий pинoк cтaв xapaктеpизyвaтиcя як вiдкpитa, cклaднa, нелiнiйнa, динaмiчнa cиcтемa, якa пocтiйнo poзвивaeтьcя.
Oтже, фiнaнcoвa глoбaлiзaцiя пеpетвopилacя в гoлoвнy pyшiйнy cилy poзвиткy cвiтoвoï екoнoмiки, piвень якoí' дocяг певнoí' зpiлocтi. Cвiдченням пpиcкopення фiнaнcoвoí' глoбaлi-зaцiï е виcoкa динaмiкa тa cтpiмке зpocтaння oбcягiв вaлют-ниx i eвpoвaлютниx pинкiв, бaнкiвcькиx депoзитiв в ^земый вaлютi, зaлyчениx нa мiжнapoднoмy фiнaнcoвoмy pинкy a^ тивiв, cyкyпниx pеcypciв iнcтитyцiйниx iнвеcтopiв.
Узaгaльнимo ocнoвнi xapaктеpнi oзнaки тa cyтнicний змют пoняття фiнaнcoвoí' глoбaлiзaцií':
- фiнaнcoвa глoбaлiзaцiя - це oб'eктивний пpoцеc, який вiдoбpaжae cyкyпнicть yмoв poзвиткy cyчacнoгo cвiтoвoгo cycпiльcтвa, нacaмпеpед нayкoвo-теxнiчнoгo тa екoнoмiч-нoгo пpoгpеcy. Це нaйбiльш cклaдний i poзвинений з пoгля-ду iнтеpнaцioнaлiзaцiï пpoцеc, який е нacлiдкoм пoглиблення фiнaнcoвиx зв'язюв кpaïн, лiбеpaлiзaцiï цiн тa iнвеcтицiйниx пoтoкiв, cтвopення глoбaльниx фiнaнcoвиx фуп;
- фiнaнcoвa глoбaлiзaцiя - це iдеoлoгiя, пoлiтикa тa пpaк-тига oб'eднaння нaцioнaльниx гpoшoвиx cиcтем шляxoм ïx зaмiщення «cвiтoвими гpoшимa», функцп якиx беpyть нa œ-бе Tporni C0A, oб'eднaнoí' 6вpoпи тa Япoнiï;
- фiнaнcoвa глoбaлiзaцiя - це втьний тa ефективний pyx кaпiтaлiв мiж кpaí'нaми й pегioнaми, фyнкцioнyвaння ™o-бaльнoгo pинкy, фopмyвaння cиcтеми нaднaцioнaльнoгo pе-гyлювaння мiжнapoдниx фiнaнciв, pеaлiзaцiя глoбaльниx фЬ нaнcoвиx cтpaтегiй THK i тpaнcнaцioнaльниx бaнкiв;
- фiнaнcoвa глoбaлiзaцiя - це пocилення взaeмoзaлеж-нocтi тa взaeмoвпливy ^afa у cфеpi фiнaнcoвиx вiднocин, зpocтaння poлi мiжнapoдниx кpедитниx вiднocин, мiжнapoд-нoгo pyxy кaпiтaлiв, poзшиpення джеpел нaдxoдження дoxo-дiв i poзмiщення aктивiв в iншиx ^a^ax. B 'ff ocнoвi - втьний pyx кaпiтaлiв, вaлюти, ïx пеpемiщення чеpез нaцioнaльнi rap-дoни, pезyльтaтoм чoгo cтae фopмyвaння глoбaльниx ф^н-coвиx pинкiв i cвiтoвoгo фiнaнcoвoгo cпiвтoвapиcтвa;
- фiнaнcoвa глoбaлiзaцiя - це iнтегpaцiя нaцioнaльниx фЬ нaнcoвиx cиcтем iз мiжнapoдними фiнaнcoвими pинкaми тa iнcтитyцiями;
- фiнaнcoвa глoбaлiзaцiя - це poзшиpення кopдoнiв тa меж pинкiв iнвеcтицiйниx iнcтpyментiв, ycyнення бap'epiв дocтyпy тa poзшиpення мoжливocтей вiльнoгo зaлyчення дo глoбaльнoгo iнвеcтицiйнoгo пpoцеcy нa пpинципax кoнкypентнoí' 6OPO^6K
Oтже, в нaйзaгaльнiшoмy cенci фiнaнcoвa глoбaлiзaцiя oзнaчae oб'eднaння нaцioнaльниx фiнaнcoвиx pинкiв з пo-дaльшим ïx пеpетвopенням у единий cвiтoвий ф^ндовий пpocтip. Boнa зaбезпечye пpиcкopення темтв iннoвaцiй, пo-cилюe взaeмoдiю нaцioнaльниx екoнoмiк нa бaзi cyчacниx Ы-фopмaцiйниx теxнoлoгiй i пpинципiв pегyлювaння, cтвopюe гнyчкi pинки пpaцi, тoвapiв, кaпiтaлy.
Äo чинникiв, якi cтимyлюють poзвитoк фiнaнcoвoï глoбa-лiзaцií', нaлежaть:
- впpoвaдження cyчacниx електpoнниx теxнoлoгiй, щo дo-звoляють пpoвoдити oпеpaцií' у pежимi pеaльнoгo чacy;
- неpiвнoмipнicть екoнoмiчнoгo poзвиткy i poзпoдiлy фЬ нaнcoвиx pеcypciв;
- невpiвнoвaженicть пoтoчниx плaтiжниx бaлaнciв;
- неoбxiднicть пoшyкy pеcypciв для пoкpиття дефщи^в бю-джетiв тa викoнaння бopгoвиx зoбoв'язaнь зa внyтpiшнiми i зoвнiшнiми зaпoзиченнями;
- недocтaтнicть у бтых^^ ^afa влacниx pеcypciв для pе-aлiзaцií' iнвеcтицiйниx пpoектiв тa пpoведення coцiaльнo-екoнoмiчниx пеpетвopень;
- здмтення oпеpaцiй злиття i пpидбaння кoмпaнiй тa бaнкiв.
Глoбaлiзaцiя фiнaнcoвиx pинкiв мae пoзитивнi й не^тив-
н пpoяви тa нacлiдки. Пoзитивними нacлiдкaми фiнaнcoвoï глoбaлiзaцií' е:
- кoмп'ютеpизaцiя тa iнфopмaтизaцiя. Cтвopення ™o-бaльнoï кoмп'ютеpнoí' меpежi Iнтеpнет дoзвoлилo oб'eднaти кopиcтyвaчiв piзниx кpaïн в едину cиcтемy, пpoцедypи здм-cнення фiнaнcoвиx oпеpaцiй cтaли cпpoщеними тa cтaндap-тизoвaними, pинoк iнфopмaцií' cтaв зaгaльнoдocтyпним;
- виcoкa мoбiльнicть кaпiтaлy, йoгo знaчнi oбcяги, вигiднa цiнa й вимга лiквiднicть;
- вiдcyтнicть чiткиx пpocтopoвиx i чacoвиx меж, мoжли-вicть пpoведення oпеpaцiй нa фiнaнcoвиx pинкax цiлoдoбoвo зaвдяки oб'eднaнню бipжoвиx тa пoзaбipжoвиx тopгoвельниx cиcтем в oднy глoбaльнy кoмyнiкaцiйнy меpежy;
- видом cвiтoвi cтaндapти, пpoфеcioнaлiзм в yпpaвлiннi фiнaнcoвими пoтoкaми. Учacники глoбaльнoгo pинкy в yмo-вax жopcткoï кoнкypенцií' пoвиннi вiдпoвiдaти вимoгaм, i^o виcyвaютьcя дo якocтi бaнкiвcькиx тoвapiв i пocлyг, теxнoлo-гiй тa piвня квaлiфiкaцií' пеpcoнaлy;
- нaдaння cтaтycy вiльнoкoнвеpтoвaнoí' вaлюти, викopиc-тaння ï'' в мiжнapoдниx фiнaнcoвиx oпеpaцiяx, пopяд iз пpo-вiдними вaлютaми, тaкими як aмеpикaнcький дoлap тa eвpo;
- бaгaтoфyнкцioнaльнicть фiнaнcoвoгo pинкy, тoбтo мoж-ливicть pеaлiзaцií' oпеpaцiй з piзними видaми aктивiв (вaлю-тa, кaпiтaл, цiннi пaпеpи) тa нaдaння poзpaxyнкoвo-плaтiж-ниx, гapaнтiйниx, cтpaxoвиx тa iншиx видiв фiнaнcoвиx пocлyг;
- зниження piвня дефiцитy фiнaнcoвиx pеcypciв у кpaïнax cвiтy;
- пocилення кoнкypенцií' нa нaцioнaльниx фiнaнcoвиx pин-кax тa зниження вapтocтi тoвapiв i пocлyг, щo cпpияe зде-шевленню pеcypciв в yмoвax глoбaлiзaцïí.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpami №6 (181)/2016
5
Однак поряд ¡з позитивними наслщками фЫансова глоба-лЬацт супроводжуеться й певними негативними явищами:
- зростання нестаб¡льност¡ нацюнальних ф¡нансовиx ринк¡в, як¡ у результат л¡берал¡зац¡í стають б¡льш чутливими до криз;
- висока мобтьнють капггалу разом ¡з позитивним мае й негативний бк. B¡домо, що капггал рухаеться туди, де вища норма прибутку та е перспективи для бвнесу в умовах еко-номнного зростання. У раз¡ яких-небудь економнних або пол¡тичниx негаразд¡в у кра'У ф¡нансов¡ ресурси починають м¡грувати, завдаючи сво'Тм в¡дпливом значних збитк¡в;
- залежнють реального сектору св¡товоí економки в¡д мо-нетарноТ' складово'Т послаблюе ст¡йк¡сть нац¡ональниx еконо-м¡к кра'Тн ¡ рег¡он¡в до св¡товиx фЫансових криз;
- обмеження доступу окремих учасниюв на св¡товий фЬ нансовий ринок. Основы суб'екти (кредитори ¡ позичаль-ники) св¡тового ф¡нансового ринку - це транснацюнальы банки, уряди, м^народы валютно-кредитн¡ й ф¡нансов¡ ор-гаызацп з промислово розвинених кра'Тн, на в¡дм¡ну в¡д них учасники з кра'Тн, що розвиваються, мають обмежений доступ до позик на свгговому фЫансовому ринку. Вони виму-шен¡ використовувати прям¡ ¡ноземн ¡нвестицп, допомогу, позики м¡жнародниx органвацм та платити м¡жнародним банкам дорожче порвняно з аналог¡чними позичальниками з промислово розвинених держав.
Висновки
На сучасному етап найважлив¡шою характеристикою розвитку свггових сусп¡льно-економ¡чниx в¡дносин е глобал^а-
ц¡я. Встановлено, що прюритетною сферою прояву глобал^а-ц¡йниx процесс е ф¡нансова глобал¡зац¡я, п¡д якою розум^ть об'еднання в едину свггову систему ваеТ' сукупност¡ мжнарод-них фЫансових в¡дносин. За умов, коли жодна нацюнальна економ¡ка не може ¡снувати в¡докремлено в¡д св¡тового гос-подарства, завдання кожно'Т кра'Тни полягае в максимваци позитивних ¡ мУмваци негативних насл¡дк¡в глобал¡зац¡йниx процес¡в. Обгрунтовано, що ¡нтеграц¡я м¡жнародниx фЫансо-вих вщносин проявляеться на трьох рвнях, набуваючи р¡зниx форм. На мегарвы ¡нтеграц¡я набувае форми фЫансовоТ' гло-балваци, на макрор¡вн¡ - регюналваци, на м¡крор¡вн¡ - форми злиття, придбання та поглинання компаый ¡ банк¡в.
Список використаних джерел
1. Белорус О. Глобальные трансформации и стратегии развития / О. Белорус, Д. Лукьяненко и др. - К.: Орияне. - 2000. - 424 с.
2. Бочан 1.О. Глобальна економка: пщручник / 1.О. Бочан, 1.Р. Ми-хасюк. - К.: Знання, 2007. - 403 с.
3. Луцишин З. Трансформаци свгговоТ ф^ансовоТ системи в умовах глобаляацп / З. Луцишин. - К.: ВЦ «ДрУк», 2002. - 320 с.
4. Мжнародн фЫанси / за заг. ред. О. Мозгового. - К.: КНЕУ, 2005. - 504 с.
5. Словник ¡ншомовних слв / уклад. Л.О. Пустовп" та ¡н. - К.: Довг ра, 2000. - 1018 с.
6. Стратеги економтного розвитку в умовах глобалкзацп / за ред. Д. Лук'яненка. - К.: КНЕУ, 2001. - 538 с.
7. Стукало Н.В. Глобалкзацт та розвиток фЫансово'Т системи Укра-Т'ни / Н.В. Стукало // ФЫанси УкраТ'ни. - 2005. - №5. - С. 29-35.
УДК: 338.22:330.341
С.1. КОЧУК,
аспирант кафедри полтично! економп, Ки!вський нацональний економ!чний университет ¡м. Вадима Гетьмана
Нацюнальш модел1 соц1ально-економ1чного розвитку як результат економ1чно! пол1тики
Стаття присвячуеться анализу та узагальненню основних теоретичних концепц!й економ!чно! политики держави -кейнсансько!, монетаристсько!, неолiберальноí, неокласично!, ¡нституц!онально!. Доведено, що домнуюча ¡деологя масштабiв, ¡нтенсивност! та глибини державного втручання в ринкову економку та обрана методология !х реал!зацп, заломлюючись крзь призму культурних, ¡сторичних, ментальних, релгйних, св'поглядних, економ!чних особливостей, визначають нац!ональн! модели соц!ально-економ!чного розвитку, найбiльш розповсюдженими з яких на сьогодн! е либеральна (приватно-корпоративна), соц!ально ор!ентована, соц!ал-демократична, патернал!стська (регульовано-корпоративна) модел¡.
Ключов! слова: державне регулювання економки, кейнаанство, монетаризм, неолберапзм, неокласицизм, ¡нсти-туцюнапзм.
С.И. КОЧУК,
аспирант кафедры политической экономии, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Национальные модели социально-экономического развития как результат экономической политики
Статья посвящена анализу и обобщению основных теоретических концепций экономической политики государства -кейнсианской, монетаристской, неолиберальной, неоклассической, институциональной. Доказано, что доминирующая идеология масштабов, интенсивности и глубины государственного вмешательства в рыночную экономику и выбранная методология их реализации, преломляясь сквозь призму культурных, исторических, ментальных, религиозных, мировоззренческих, экономических особенностей, определяют национальные модели социально-экономического развития, наиболее распространенными из которых сегодня являются либеральная (приватно-корпоративная), социально ориентированная, социал-демократическая, патерналистская (регулировано-корпоративная) модели.
Ключевые слова: государственное регулирование экономики, кейнсианство, монетаризм, неолиберализм, неоклассицизм, институционализм.
6 Формування ринкових вщносин в УкраУы №6 (181)/2016
© C.I. КОЧУК, 2016
