CC BY
19
а) добов1, яю можуть бути здйснеы як трудовими м1грантами, так i спе^ально з екскурсмною метою (наприклад, шкшьы екскурси до Киева з примiськиx шкл). У цьому випадку до рекреацмних ресур-сiв м. Киева пред'являються вибiрковi вимоги, переважно культур-но-тзнавального або культурно-розважального характеру;
б) тижневi рекреацiйнi потреби аналогiчнi добовим, спря-мованi на задоволення рекреацiйниx потреб примюьких жителiв, однак включають також i туристичнi в'íзнi потоки (туризм «вихщного дня»), що збiльшуe навантаження на ре-креацiйнi об'екти центрально'!' частини мюта;
в) сезоннi потоки до м. Киева е туристичними. 3а статистикою, середнiй термiн перебування туриста в Киeвi становить 3,5 до-би i основне навантаження лягае на найбiльш цiннi та привабливi рекреацiйнi об'екти (об'екти СвгговоТ культурно' спадщини - Cофiя КиТвська, Киево-Печерська лавра, парки на схилах Днiпра тощо).
Висновки
Рекреацiйне природокористування е структурною компонентою процесу природокористування, значення якоТ зростае вщповщно до зростання рекреацiйно-туристичноí дiяльностi. Рекреацмне природокористування в столицi е результатом реалiзацií рекреацiйниx потреб населення мюта, примiськоí зони, розвитку внутршнього та в'Тзного туризму; мае свою специфку, яка обумовлена виконанням столицею своТх функцiй, що збiльшуe потк рекреантiв i навантаження на рекреацмы об'екти центрально' частини мiста.
Водночас зелена зона сельбищних територм зазнае де-градаци (внаслiдок ущiльнення мюькоТ забудови та невпо-рядкованостi й одномаытност рекреацiйниx занять (особливо у вихщы та святковi ды).
Основною ланкою системи озеленення територп мiста за-лишаеться мiський парк, що створюе умови для оргаызаци практично всix видiв вiдпочинку i можливiсть контакту меш-канцiв мюта з природою, а на сучасному етап розвитку ре-креацiйно-туристичного природокористування перетво-рюеться на соцiально-педагогiчний комплекс, що виконуе просвiтню, рекреацiйну, со^альну, виховну, культурну, еко-логiчну функцп.
Список використаних джерел
1. Про Програму економ1чного i соц1ального розвитку м. Киева на 2016 р^: розпорядження виконавчого органу КиТвськоТ мюькоТ ради вiд 29.01.2016. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: https:// ккусЛу.доу.иа/Ьопе_1тд/1/РКМДА-40—29012016.pdf
2. Яковенко И.М. Рекреационное природопользование: методология и методика исследований: монографiя / Яковенко И.М. -Симферополь:«Таврия», 2003. - 335 с.
3. Любщева О.О. Теоретичн та прикладнi питання рекреацмно-туристичного природокористування в столичному мют [Електронний ресурс] / О.О. Любщева, 1.В. Кочеткова // Культура народов Причерноморья. - 2009. - №176. - С. 136-138. - Режим доступу до журн.: http://tourlib.net/statti_ukr/lubiceva4.htm
4. Про столицю УкраТ'ни - мюто-герой КиТ'в: Закон УкраТ-ни вiд 15.01.99 №401 -XIV [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/401-14
5. Про продовження чинност «Програми розвитку зеленоТ зони м. Киева до 2010 року та концепци формування зелених насаджень в центральна частинi мiста» до 31 грудня 2017 року [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://kmr.gov.ua/uk/content/zemelna-komisiya-pogodyla-prodovzhennya-diyi-programy-rozvytku-zelenoyi-zony-stolyci-do-2017
УДК 339.9.01
С.М. ГАЛЕНКО,
к.е.н., доцент, докторант кафедри европейсько¡' ¡нтеграцн, Кивський нацональний економ¡чний университет ¡м. Вадима Гетьмана
Мегаполюи як основы актори ¡нформацшно-технолопчно! глобал1зацм
У статт розкрито характер глобал¡зац¡¡'в ¡нформац/йнй сфер. Визначено законом¡рност¡ впливу глобал¡зац¡¡'на розви-ток мегапол¡с¡в. Проанапзовано роль мегапопс'ю в ¡нформацйному вим'1р'1 свпово¡' глобапзацп.
Ключов! слова: св¡това ¡нформацйна економка, мережа глобальних мегапол¡с¡в, ¡нтелектуальна економ¡ка, культурна глобал¡зац¡я.
С.Н. ГАЛЕНКО,
к.э.н., доцент, докторант кафедры европейской интеграции, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Мегаполисы как основные актеры информационно-технологической глобализации
В статье раскрыт характер глобализации в информационной сфере. Определены закономерности влияния глобализации на развитие мегаполисов. Проанализирована роль мегаполисов в информационном измерении мировой глобализации.
Ключевые слова: мировая информационная экономика, сеть глобальных мегаполисов, интеллектуальная экономика, культурная глобализация.
S. GALENKO,
PhD in economics, associate professor, doctoral student of European integration department,
Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
Megacities as the main actors of information technology globalization
Article deals with the nature of globalization in the information field. The regularities of the impact of globalization on the
72 Формування ринкових вщносин в УкраУы №7 (182)/2016
© СМ. ГАЛЕНКО, 2016
cities development were determined. The role of cities in the information world dimension of globalization was analyzed. Keywords: global information economy, the network of global cities, smart economics, cultural globalization.
Постановка проблеми. Процес всесвггньо''' економн-hoi, полггично'1' й культурно! ¡нтеграци та унфкацп, глобалЬ зацт все б¡льшe утверджуе тeндeнц¡í втягування св¡тового господарства (яке донедавна розумтось лише як сукупнють нац¡ональниx господарств, пов'язаних м¡ж собою системою мжнародного розпод¡лу прац¡, економнних ¡ пол¡тичниx вщ-носин) у загальний свтовий ринок, де вщбуваеться т¡сне переплет¡ння економ¡к на основ¡ транснац¡онал¡зац¡í та ре-поналвацп. Вщтак в¡дбуваeться не т¡льки послаблення ¡н-ституту нац¡онального суверен¡тету кра'Гн, як протягом в¡к¡в були головними суб'ектами м¡жнародниx в¡дносин, а й фор-мування едино!' свтово'1' спъовоТ ринково''' економ¡ки - геое-коном¡ки та и ¡нфраструктури.
Лнал13 дослщжень та публжащй з проблеми. P¡зн¡ аспекти загального процесу глобалвацп, а також и прояви в економ¡чниx, сусп¡льниx та культурних в¡дносинаx, сучасний вплив на розвиток територ¡альниx утворень, на змЫу сутню-ниx xарактеристик мют ¡ зокрема м¡ст - мегаполов стали предметом досл¡дження такиx заруб¡жниx учениx, як М. Ар-чер, А. Аппадура', С. Артоболевський, Дж. Бартон, Дж. Бюер-сток, У. Бек, P. Бертон, Л. Браун, Ф. Бродель, П. Брукс, Ч. Ван-Кан, Д. Гв¡шиан¡, Е. Г¡дденс, П. Геддес, П. Глур, Дж. Готман, К. Дойч, P. Елвондо, М. lнтр¡лл¡гейтор, X. Зальцман, М. Кас-тельс, П. Кругман, Е. Ланк, Т. Левггт, Л. ЛЫн, Ч. Лендр¡, Ч. Лщ-б¡тер, Д. Лорен, А. МакКормак, П. Маркузе, В. Мур, Н. Мой-сеев, Дж. Неттл, М. Павельсон, А. Печче', М. Портер, Г. Рид, Р. Робертсон, С. Сассен, Л. Склер, Н. Слука, А. Скотт, Д. Смк, П. Тейлор, Г. Терборн, l. Уоллерстайн, Р. Флорида, Дж. Фрщ-ман, Т. Форбат, М. Фуджит, А. Х^шман, П. Холл, Г. Чесборо, Дж. Якобс та багато ¡hixmx.
Метою статт'1 е анал^ рол¡ мегаполюа в ¡нформацмному вим¡р¡ свтово''' глобал¡зац¡í.
Виклад основного матер1алу. У просторовому вимр тако' ¡нфраструктури вщбуваеться «руйнування усталениx конф^-рац¡й» свггового територ¡ального устрою, стр¡мко укорЫюеть-ся мюто-центрична модель розвитку людства, що зумовлюе закр¡плення каркасоутворюючо' рол¡ в майбутньому за мю-тами-мегапол¡сами. Як вщмнае Д.Г. Лук'яненко, вщбуваеть-ся глобальна ¡нституцвлвацт економ¡ки, коли на рвноправы ¡ нав¡ть б¡льш значн рол¡, н¡ж традиц¡йн¡ суб'екти м¡жнародниx економ¡чниx в¡дносин (держави), претендують не ттьки ТНК, рег¡ональн¡ м¡ждержавн¡ ¡нтеграцмы об'еднання, м¡жнародн¡ оргаызаци (МВФ, Свгговий банк, СОТ, МОП), а й мюта - свЬ тов¡ фЫансовоНнформацмы центри, практично екстериторЬ альн¡ й функцюнально автономн¡ (Нью-Йорк, Лондон, Токю, Франкфурт-на-Майн¡, Париж та ¡н.), а також окрем¡ ¡ндив¡ди - науков¡ прац¡вники, ун¡верситетськ¡ професори, творч¡ осо-бистост¡, велик¡ б¡знесмени [1].
Слщ п¡дкреслити, що мегапол¡си стають одночасно ¡ само-ст¡йними суб'ектами глобал^аци (поряд ¡з державами, трансна-цюнальними кап¡талом, банками ¡ корпорац¡ями, мжнародни-ми орган¡зац¡ями, св¡товими та репональними угрупованнями), ¡ ii' об'ектом, виконуючи роль вузлв глобальниx поток¡в р¡зниx вид¡в ресурс¡в, кап¡тал¡в, людей, ¡нформацм. Тож зв'язок розвитку мегапол¡са з процесом глобал¡зац¡í взаемний, ix стр¡мкий
розвиток е одн1ею з причин i насл1дком глобал1зац1|' одночасно, що потребуе постiйниx рeакцiй з боку мюько''' полiтики.
Як вже зазначалося, предметом наукових дeбатiв залиша-еться буквально все, що стосуеться глобалiзацiï. Однак сама по собi наявнiсть велико'' кiлькостi рiзниx думок, пiдxодiв та оцiнок глобалiзацiï досi не гарантуе, що цю тему Грунтовно опрацьовано. Глобалiзацiя виявилася не простим питанням не ттьки для масово'' свщомоси а й для наукового аналiзу.
Так само й перед мегаполюами глобалiзацiя ставить по-ки що бiльшe питань, аыж дае вiдповiдeй щодо перспектив. Мегаполюи Бвропи, як пiдкрeслюe Маыфест ново'' урбанiс-тики, прийнятий Конгресом мюцевих i рeгiональниx влад Ради бвропи у травнi 2008 року, «стали ^ею частиною евро-пейсько' тeриторiï, яка першою та найбтьш суттево вiдчула на собi наслiдки глобалiзацiï^ стали головним мюцем адап-тацГ'' Бвропи до нових технолопчних, eкологiчниx, eкономiч-них та со^альних умов, що виникли в результат глобалiза-
L4ii'___втьно або нeвiльно вступили в епоху глобалiзацiï та були
вимушeнi вщповщати на i"i основнi виклики» [2].
Вони, як далi йдеться у цьому документу не тiльки усвщо-мили «ту нову роль, що покладена на них_ як на «колектив-но дiючу особу», мюце для iнiцiатив i творчостi, привтейова-ний майданчик для виникнення нових форм життeдiяльностi, соцiальниx взаeмозв'язкiв та ново' со^ально' гнучкостi_ а й стикнулись одночасно з широкомасштабними со^аль-но-eкономiчними змiнами: зменшення ролi робочого класу та дeiндустрiалiзацiя тeриторiй, поглиблення со^альних вiд-мiнностeй i криза народних кварталiв, зростаюча мiграцiя та старЫня населення, постiйнe розширення пло1^ мiст i по-всюдне використання автомобтю. Вони також повиннi були вщповюти на виклики, пов'язанi з юнуючими загрозами на-шому навколишньому середовищу» [2].
На сучасному етат окремим завданням е виявлення за-кономiрностeй впливу глобалiзацiï на розвиток кожного з мeгаполiсiв, адже у результат цього формуються нова парадигма ''х розвитку, стратeгiчнi прюритети, внутрiшнi про-порцiï та зовншы зв'язки, модeлi модeрнiзацiï 'х економк та управлiнськиx систем.
Стосовно розвитку мегаполюа (як i iншиx учасниюв гло-балiзацiйниx процeсiв) сьогоднi якнайчастше говорять про позитиви та виклики, що створюе глобалiзацiя, тобто про двi групи факторiв впливу. Додавши до цього фактори, яю не завжди можна вiднeсти тiльки до одые' з таких груп (а на практик таке бувае дуже часто), можна запропонувати уза-гальнену класифка^ю факторiв впливу глобалiзацiï на розвиток мегаполюа:
- фактори позитивного впливу;
- фактори негативного впливу;
- фактори суперечливо' ди;
- латенты фактори.
Варто зауважити, що вiдмiну вiд суб'eктiв господарюван-ня, на розвиток мeгаполiса (як тeриторiально-господарськоï одиницi) впливають практично уа iснуючi аспекти та вимiри глобалiзацiï, серед яких засадничою, безумовно, е глобалi-зацiя eкономiчна, адже з якою б швидюстю чи векторнютю
Формування ринкових в1дносин в УкраУнл №7 (182)/2016 73
не poзпoвcюджyвaлиcь би глoбaлiзaцiйнi пpoцеcи, вoни мa-ють екoнoмiчнy ocнoвy.
Глoбaлiзaцiя екoнoмiчнa невiд'eмнo пoв'язaнa iз глoбaлi-зaцieю iнфopмaцiйнoю. A мегaпoлicи, 6удучи нaйбiльшими центpaми виpoблення i пoглинaння iнфopмaцiï, ^тють o^o-вними aктopaми iнфopмaцiйнo-теxнoлoгiчнoï глoбaлiзaцiï.
Пoняття «iнфopмaцiйнa екoнoмiкa» (як i iнфopмaцiйне cyc-пiльcтвo зaгaлoм] бyлo впpoвaдженo y нayкoве cеpедoвище ще нa пoчaткy 6Q-x poкiв минyлoгo cтoлiття. Hинi вoнo cтaлo фaктичнo зaгaльнoвизнaним пo вiднoшенню дo pеaль-нocтi, щo cклaлacя y œm.
Ha вiдмiнy вiд cвiтoвoï екoнoмiки, щo icнyвaлa нa Зaxoдi з XVI cт., cyть яга! в тoмy, щo пpoцеc нaкoпичення кaпiтaлy вщ-бyвaeтьcя пo вcьoмy cвiтy, глoбaльнa екoнoмiкa являе co6oki дещo iнше. Зa M. ^сельдом, це екoнoмiкa, «здaтнa пpaцю-вaти як eдинa cиcтемa в pежимi pеaльнoгo чacy в мacштa-6í вcieï плaнети» [3, c. 1Q5]. Фaxiвцi зaзнaчaють, щo тaкo-ro пiдxoдy дo екoнoмiчнoï глoбaлiзaцiï y ^^вм лiтеpaтypi дo M. ^стельи не бyлo [3, c. 7].
Oднaк M. Kacтельc не випaдкoвo уточнюе вживaний ним теpмiн - «iнфopмaцioнaльнa» (informational], a не «^op-мaцiйнa» екoнoмiкa i пocтiйнo зacтocoвye йoгo y пpив'язцi дo глoбaльнoï екoнoмiки (глoбaльнa/iнфopмaцioнaльнa]. Зa цим cтoïть кoнцептyaльний пiдxiд: нa думку yченoгo, ™o-бaльнa меpежa cтaлa pезyльтaтoм pевoлюцiï в гaлyзi ^op-мaцiйниx теxнoлoгiй, якa cтвopилa мaтеpiaльнy ocнoвy ™o-бaлiзaцiï екoнoмiки, тoбтo нapoдження нoвoï, вiдмiннoï вiд пoпеpедньoï, екoнoмiчнoï cиcтеми.
Cтocoвнo poлi мегaпoлiciв y iнфopмaцiйнoмy вимipi œi-тoвoï глoбaлiзaцiï M. Kacтельc y книзi «Iнфopмaцiйнa епo-xa: екoнoмiкa, cycпiльcтвo, кyльтypa» poбить тaкий виcнoвoк: «мегaпoлicи ^угую^ь вyзлaми глoбaльнoï екoнoмiки, ган-центpyють в co6í вищi aдмiнicтpaтивнi, виpoбничi тa мене-джеpcькi функци нa вciй плaнетi, кoнтpoль зacoбiв iнфopмa-цп, pеaльнy пoлiтикy cили й cимвoлiчнy здaтнicть cтвopювaти тa пoшиpювaти iнфopмaцiю» [3, c. 37B].
Toœ, нa думку M. Kacтельca, виpiшaльним y poзвиткy ^c-теми yпpaвлiння мегaпoлicoм y тaкиx yмoвax виcтyпaють тpи фaктopи:
- зв'язoк мicтa з piзнoмaнiтними вyзлaми глoбaльнoï ме-pежi чеpез iнтенcивнi cиcтеми кoмyнiкaцiï, телекoмyнiкaцiï, iнфopмaцiйнi cиcтеми;
- здaтнicть кoжнoгo oкpемoгo мicтa генеpyвaти нoве знa-ння (iннoвaцiя - гoлoвний пpoдyкт iнфopмaцiйнoгo cym^-cтвa] y дoдaтoк дo йoгo екoнoмiчнoï дiяльнocтi з виpoбництвa й oтpимaння cтpaтегiчнo вaжливoï iнфopмaцiï;
- iнcтитyцiйнa гнучкють як внyтpiшня здaтнicть дo змЫ тa зoвнiшня незaлежнicть мicькиx opгaнiв yпpaвлiння.
Oднaк мегaпoлicи, пеpедyciм глoбaльнi мicтa, зaймaють oco-бливi мкця не тiльки в cиcтемi центpiв cвiтoвoï iнфopмaцiйнoï екoнoмiки («виpoбничi» мicтa cвiтy, мicтa-центpи дiлoвиx пocлyг, мicтa-ключoвi центpи кoмyнiкaцiйниx пocлyг], a й y геoпoлiтич-нiй тa coцioкyльтypнiй cиcтемi cвiтy. Ддже нa фoнi пpиcкopення екoнoмiчнoï глoбaлiзaцiï, кoнфiгypaцiï cycпiльнo-пoлiтичниx мiж-нapoдниx вiднocин теж cтpiмкo видoзмiнюютьcя. Фaктopи пoлi-тичнoï глoбaлiзaцiï для мегaпoлiciв мaють кiлькa acпектiв пpoявy.
Пo-пеpше, y пpoцеci cтaнoвлення глoбaльнoгo pинкy, нa фoнi ypaгaннoгo poзвиткy виcoкиx теxнoлoгiй тa нoвиx фopм
opгaнiзaцiï виpoбництвa пoтyжнi мicтa вcе бiльше нaбyвa-ють pиc caмocтiйниx дiючиx ocí6 y нoвиx кoopдинaтax пoлi-тичнoï геoгpaфiï тa cпiввiднoшення геocтpaтегiчниx cил. Цю тенден^ю демoнcтpye C. Caccен, кoли зaзнaчae, щo тaкi мю-тa як ^Ki-Hop^ Чикaгo тa Baшингтoн з чacoм здoбyвaють бiльше геoпoлiтичне знaчення, нiж caмi C0A, чacткoвo че-pез зpocтaння глoбaльнoï екoнoмiки [4].
Пpoтягoм ocтaннix деcятиpiч y теopiï i пpaктицi мiжнapoдниx вiднocин динaмiчнo yтвеpджyeтьcя пoняття «ocoбливoï ди-плoмaтiï мicт». Mегaпoлicи зaвдaють тoн не ттьки poзвиткy cвoïx pегioнiв i ^aH a й вiдiгpaють зpocтaючy poль y виpiшеннi глoбaльниx пpoблем людcтвa, y дiaлoзi кyльтyp тa цивiлiзaцiй.
Aктyaльнicть дocлiдження впливу фaктopiв кyльтypнoï ™o-бaлiзaцiï (глoбaлiзaцiï кyльтyp) нa мегaпoлicи визнaчaeть-cя здебтыхюпэ тим, щo глoбaлiзaцiя poзмивae нaцioнaльнy cпецифiкy, пpo щo вcе бтьше гoвopять пpедcтaвники piзниx гaлyзей. ôœ гocтpiше пocтaють питaння збеpеження куль-тypнoгo кoдy нaцiï: мoви, тpaдицiй, звичaïв, дyxoвнocтi тa нa-цioнaльнoï кyльтypи нa ocнoвi icтopичнoï caмocвiдoмocтi, в чoмy poль мегaпoлiciв, безпеpечнo, пpoвiднa.
Згiднo з oднieю i^yrc^x кoнцепцiй глoбaлiзaцiï cвiт cьo-пэды являе coбoю бaгaтopiвневy меpежевy ^стему, веpxнiй пpoшapoк якoï - меpежa глoбaльниx мегaпoлiciв. Boни ви-c^arc^ cвoepiдними «вopoтaми y глoбaльний ^io, пoeд-нуючи нa кoмпaктнiй теpитopiï викoнaння фyнкцiй пoтyжниx вyзлiв тa центpiв, зaбезпечyючи дocтyп дo глoбaльнoï екoнo-мiки не тiльки co6í, a й теpитopiям, щo пеpебyвaють y cфеpi ïx екoнoмiчнoгo тa пoлiтичнoгo впливу.
Toмy нaявнicть y деpжaви мегaпoлiciв - влacниx «^opio y глoбaльний cвiт - poзглядaeтьcя як мoжливicть для нaцio-нaльниx пoлiтичниx, екoнoмiчниx, нayкoвo-ocвiтнix i куль^-ниx елiт yвiйти y вузький клуб ocí6, якi беpyть yчacть y пpийнят-тi ключoвиx piшень y кoжнiй iз циx cфеp нa глoбaльнoмy piвнi.
Poзглянyтi вище acпекти глoбaлiзaцiï, безпеpечнo, не мo-жуть вiдoбpaзити yвеcь cпектp ïï впливу нa poзвитoк мегa-пoлiciв, aдже нa cyчacнoмy етaпi глoбaлiзaцiя - нaдзвичaйнo бaгaтoгpaнний, динaмiчний i cyпеpечливий пpoцеc, щo пo-тpебye детaльниx дocлiджень.
Пiдcyмoвyючи, пoтpiбнo зaзнaчити, щo oднa з iдей, яку пo-pofl^ye глoбaлiзaцiя, пoлягae в тому, щo бaгaтo пpoблем i тенденцм немoжливo вже aдеквaтнo вивчaти i oцiнювaти oкpемo нa нaцioнaльнoмy piвнi. Hинi ïx вapтo фopмyлювaти з тoчки зopy глoбaльниx пpoцеciв.
Caме зapaз фopмyeтьcя нoвa cвiтoвa iepapxiя мегaпo-лiciв, веpшинy якoï вже дaвнo зaймaють Лoндoн, Пapиж, Hью-Йopк, Toкio, включенi в iнфopмaцiйнo-iнтелектyaль-ну екoнoмiкy, cфoкycoвaнi нa нaдaннi пocлyг y глoбaльнoмy мacштaбi. Пеpебyдoвa тaкoï iepapxiï змушуе iншi мicтa, зo-кpемa eвpoпейcькi, шyкaти ^of pинкoвi нiшi. Tенденцiï poз-витку глoбaльниx i cвiтoвиx мicт швид^ пoзнaчaютьcя нa ниx: нacлiдyючи тaкi тенденцiï, змiнюeтьcя cтpyктypa зoвнiш-ньoгo пoзицioнyвaння мегaпoлiciв, a тaкoж ïx мюце y тpaнc-нaцioнaльнoмy cеpедoвищi cвiтoвoï пoлiтики.
Висновки
Ó œm глoбaлiзaцïí, кoли дедaлi чacтiше кoнкypyють не кpaïни як oдне цте, a ïxнi oкpемi pегioни, a нacaмпеpед - пo-тyжнi мicтa, пocтae питaння щoдo пiдвищення кoнкypентo-
74 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKparni №7 (182)/2016
спроможност вгтчизняних MicT у глобальному масштаб!, з урахуванням багатоаспектноУ ди глобал!заци.
Для украУнських мегапол!с!в, як !мпортер!в глобал!заци й Ыформатизаци, наступним лопчно правильним кроком мае стати вироблення власноУ пол!тики вщкритого та устшного функцюнування у свгтовому «мегаполюному» ствтовариствг А це, в свою чергу, створення сучасноУ економки, заснова-ноУ на знаннях, основою якоУ е Ыновацмна система. Розви-ток мют за ¡нновацмноНнвестицмною моделлю вщповщае ниышым вимогам як локального, так i св!тового розвитку, а також сучасним викликам глобал!зацп, як! украУнськ мюта вщчувають з особливою гостротою.
Будучи апрюр! надскладними системами, пщ впливом гло-бал!заци мегаполюи ттьки поглиблюють свою полНструк-турнють, розвиваючи нов! залежност та законом!рност розвитку, кардинально змЫюючи парадигму з промислово-пщприемницьких на креатива мюта. При цьому у вгтчизняних мегапол!с!в практично вщсуты д!ев! модел! розвитку як теоретичного, так ! прикладного характеру. Маючи низку вагомих
конкурентних переваг, для пщвищення УхньоУ рол! як свгтових мют, для створення привабливих умов д!яльност м!жнародних та заруб!жних компанм вони мають продемонструвати ста-бшьнють, послщовнють, сталють своУх нам!р!в розвинутись у сучасн мюта !з високим р!внем дтовоУ культури.
Список використаних джерел
1. Лук'яненко Д.Г. Економ1чна 1нтеграц1я i глобальн! проблеми су-часност!: [навч. пос!б.] / Д.Г. Лук'яненко; КиУв. нац. екон. ун-т. - К.: КНЕУ, 2005. - 204 с.
2. Ман!фест новоУ урбан!стики, прийнятий на 15-й Пленарн!й сес!У Конгресу м!сцевих ! рег!ональних влад Ради бвропи 29 трав. 2008 року, м. Страсбург [Текст документу] // Режим доступу: - https:// wcd.coe.int/ ViewDoc.jsp?id=1210859&Site=C0E#P41_488 Европейская хартия городов II.
3. Castells M. The Information Age: Economy, Society and Culture; Vol. I, II: The Rise of the Network Socity. -Oxford: Blackwell, 1996.
4. Sassen S. Territory and Territoriality in the Global Economy // International Sociology. 2000, №2.
Формування ринкових вщносин в УкраУн №7 (182)/2016 75
