CC BY
20
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСНО'' ЕКОНОМ1КИ
eurostat/documents/3930297/5967534/KS-ET-11-001-EN.PDF/81dfdd85-c028-41f9-bbf0-a9d8ef5134c5
8. Kuddo A. Public Employment Service, and Activation policies / F. Kuddo. - Washington DC: World Bank. - 2012.
9. [Electronic recourse]. Available from: ec.europa.eu/eurostat/ statistics-explained/index.php/Business_economy_-_size_class_analysis
10. [Electronic recourse]. Available from: ukrstat.org/uk/operativ/ operativ2013/fin/kp_reg/kp_reg_u/kp_reg_u_2012.htm
11. http://[Electronic recourse]. Available from: www. doingbusiness.org/~/media/GIAWB/Doing Business/Documents/ Annual-Reports/English/DB16-Full-Report.pdf
12. Господарський кодекс Укра'1'ни. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4618-17/paran178#n178
13. Березенко Т.В. Проблеми державного регулювання дяльност малих пщприемств: наук.-метод. посб / Т.В. Березянко, О.В. Ваганова, Р.В. Руднк / За ред. Березянко Т.В. - К.: 1ПДО НУХТ, 2012. - 120 с.
УДК 339.9:336.7
П.П. ГАВРИЛКО,
к.е.н., професор, директор Ужгородського торговельно-економ1чного iнституту Ки1вського национального торговельно-економiчного унверситету
Глобал1зац1я як вектор св1тового структурного розвитку
У статт дано визначення поняття «глобалiзацiя» пiд кутом зору рзнихвчених. Розглянуто погляди наукови/в на сутнсть глобалiзацi¡' та напрями 11 впливу на економiку. Виокремлено основн напрями глобалiзацil в економiчнiй сфер. Видлено двi групи проблем, породжених динамiзмом глобапзацйних процесв, де найважлив0им залишаеться передбачення впливу та наспдюв глобапзац! для свпово1 сп^льноти та окремих кра1н. Визначено позитивна та негативна наспдки гло-бал'зацйних процесв.
Ключов! слова: глобалiзацiя, свiтова економiка, фнансова глобалiзацiя, фнансовий ринок, банки, каптал, мiжнарод-на торпвля, конкуренця.
П.П. ГАВРИЛКО,
к.э.н., профессор, директор Ужгородского торгово-экономического института Киевского национального торгово-экономического университета
Глобализация как фактор мирового структурного развития
В статье дано определение понятия «глобализация» с точки зрения различных ученых. Рассмотрены взгляды ученых на суть глобализации и направления ее влияния на экономику. Выделены основные направления глобализации в экономической сфере. Выделены две группы проблем, порожденных динамизмом глобализационных процессов, где важнейшим остается предсказание влияния и последствий глобализации для мирового сообщества и отдельных стран. Определены положительные и отрицательные последствия глобализационных процессов.
Ключевые слова: глобализация, мировая экономика, финансовая глобализация, финансовый рынок, банки, капитал, международная торговля, конкуренция.
P. HAVRYLKO,
Ph.D., Prof., Director of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kyiv National Trade and Economic University
Globalization as a factor of the world structural development
The article defines the term «globalization» from the perspective of various scientists. The views of scholars on the nature of globalization and ways of its impact on the economy are considered. The main directions of globalization in the economic sphere are highlighted. Two groups of problems caused by the dynamism of globalization processes, in which the most important are predictions of the impact and consequences of globalization for the international community and separate countries are identified. Positive and negative consequences of globalization processes are defined.
Keywords: globalization, world economy, financial globalization, financial market, banks, capital, international trade, competition.
Постановка проблеми. Важпивою рисою сучасност е те, що глд вппивом процеав глобал1заци' свггова економка як су-купнкть нацюнальних господарств та ïx економ1чних i пол1тич-них взаемин набувае ново'' якостк глобaлiзaцiя стае найважли-в0ою формою i одночасно новим етапом iнтернацiоналiзацiï господарського життя. Вона охоплюе найважливш процеси соцiально-економiчного розвитку свггу, сприяе прискорен-ню економiчного зростання i модерызаци. Пщ впливом глоба-лiзацiйниx процеав змЫюються Ыституцмна й функцюнальна структура свггово'' економки, оргаыза^я мiжнародниx еконо-мiчниx вщносин, з'являються новi закони та закономiрностi, ко-трi потребують детального дослщження з метою ефективного використання переваг, як е наслщком зазначених процеав.
Лнал13 дослщжень та публшац/й з проблеми. Гло-бaлiзaцiя як об'ективне явище активно вивчаеться науков-
цями та практиками. 3 огляду на актуальнють дослщження проблем глобaлiзму та 'х впливу на життя сусптьства чима-ло Ыоземних i вггчизняних економю^в присвятили сво'' прац цм тематик, серед яких слщ вщзначити I. Бочана, Д. Гелда, П. Герста, Д. Лук'яненка, 3. Луцишин, Е. Мак-Грю, I. Михасю-ка, О. Мозгового, Г. Томпсона, А. Фттенка, Л. Яремко та Ы. Проблеми визначення темтв розвитку глобaлiзaцiйниx процеав загалом та у свггових фiнaнсax зокрема розглядають-ся у працях В. Аванесяна, Т. Андерсена, Б. Губського, О. Рогача, Дж. Хансона та Ы.
Однак слщ зауважити, що проблемам трансформацп бан-ювсько''' дiяльностi в глобальному середовищ^ а також ви-вченню можливих нaслiдкiв цього процесу для банюв з на-цiонaльним капралом уваги придiляeться недостатньо i тому вони потребують подальших дослiджень.
© П.П. ГАВРИЛКО, 2016
Формування ринкових вщносин в YKpa'rni №8 (183)/2016 "|7
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСН01 ЕКОНОМ1КИ
Мета статт1 - обгрунтувати глобал!зац!ю як процес транс-формац!'' економ!чних ! господарських структур у напрям! ста-новлення ц!л!сно''', едино' св!тово''' геоеконом!чно''' реальность
Виклад основного матерюлу. На сучасному етап! основною тенденцию системних трансформац!й визнано глоба-л!зац!ю як об'ективний ! всеосяжний процес та найважлив!шу характеристику розвитку сусп!льно-економ!чних в!дно-син. Сьогодн! глобал!зац!я охопила вс! сфери життед!яльнос-т! людства, а и вплив стае дедал! в!дчутн!шим. Процеси гло-бал!зац!'' в!дбуваються в економ!ц!, пол!тиц!, соц!альн!й сфер!, осв!т!, науц!, культур!, а отже, мають ун!версальний характер.
Актив!зац!я глобал!зац!йних процес!в в!дбулася п!д впли-вом формування сучасно' пол!тично''' картини св!ту, а саме геопол!тично''' ситуац!'', яка стала результатом реставраци ка-п!тал!зму в б!льшост! кра'н соц!ал!стичного табору наприк!н-ц! XX ст. Це призвело св!тову сп!льноту до втрати пол!тично''' (! ширше - культурно') б!полярност!, пов'язано' з в!дносним балансом, що мав м!сце м!ж соц!ал!стичними ! кап!тал!стич-ними кра'нами. За пор!вняно короткий пер!од б!полярн!сть св!ту все б!льше поступаеться м!сцем однополярност!, тен-денц!я до яко' сучасного св1ту й отримала назву глобал1зац1|.
Глобал1зац1я - вид геопол1тики, спрямований на поширен-ня свого пол1тичного, економ1чного та культурного впливу з боку будь-яко' кра'ни або к1лькох кра'н на весь св1т (планету). Етимолопчно слово «глобал1зац1я» походить вщ латин-ського слова д!оЬив - куля та французького д1оЬа1 - загаль-ний. Сутн1сний зм1ст поняття «глобал1зац1я» багатогранний ! у найширшому сенс! п1д ним розум1ють переростання нацю-нальних ! рег!ональних проблем у загальносв!тов! та формування нового господарського, соц!ального ! природно-б!о-лог!чного глобального середовища.
Незважаючи на численн! визначення глобал!заци, як! зу-стр!чаються у св!тов!й л!тератур!, повного ! вичерпного фор-мулювання, очевидно, не !снуе через багатогранн!сть ! складн!сть самого процесу.
Вивчення пропонованих у св!тов!й економ!чн!й л!терату-р! визначень терм!на «глобал!зац!я» показало, що вони зб!-гаються за сутн!стю, але в!др!зняються акцентами на р!зних аспектах цього складного системного процесу.
Нин! переважна б!льш!сть фах!вц!в погоджуеться, що гло-бал!зац!я - це об'ективний соц!ально-економ!чний процес, зм!стом якого е зростання взаемозв'язку та взаемозалеж-ност! нац!ональних економ!к, нац!ональних пол!тичних та со-ц!альних систем, нац!ональних культур, а також взаемод!я людини та довк!лля [8].
У сфер! економ!ки суть глобал!заци полягае у зростанн! об-сяг!в м!жнародних торгових, ф!нансових та !нвестиц!йних по-ток!в, 1'х взаемозв'язку, коли розвиток ус!х сфер економ!чного життя все б!льше визначаеться д!ею не нац!ональних ! рег!о-нальних, а загальносв!тових чинник!в [5]. В економ!чн!й енци-клопед!| глобал!зац!я трактуеться як категор!я, що в!дображае процес обм!ну товарами, послугами, кап!талом та робочою силою, що виходить за меж! державних кордон!в ! з 60-х ро-к!в XX ст. набувае форм пост!йного й неухильного зростання м!жнародного переплет!ння нац!ональних економ!к [2].
На !манентну притаманн!сть глобал!зац!йному процесу агрегованого характеру та принцип!в системност! звертають увагу багато науковц!в, як! займаються проблемами глоба-
л!зац!|. Так, у працях Б.М. См!т!енко в!дзначаеться, що межа м!ж внутр!шньонац!ональними ! м!жнародними економ!чними в!дносинами поступово стираеться [9]. Зростають масштаби зв'язк!в, що реал!зуються у систем! м!жнародних економ!чних в!дносин та виходять на рег!ональний ! загальносв!товий гло-бальний р!вень, залишаючи все менше кра'н поза межами ц!-л!сноУ взаемозв'язаноУ й взаемозумовленоУ системи в!дносин.
На думку експерт!в Банку Япон!', п!д глобал!зац!ею сл!д розум!ти процес !нтеграц!| нац!ональних економ!к у напря-м! утворення единого св!тового ринку [13]. Аналог!чним е визначення глобал!зац!' як тривалого !сторичного процесу поетапного формування всепланетарно' господарсько' системи [3]. Експерти М!жнародного валютного фонду ви-значають глобал!зац!ю як економ!чну взаемозалежн!сть кра'н всього св!ту, що «зростае у результат! зб!льшення об-сяг!в ! ур!зноман!тнення м!жнародних операц!й з товарами, послугами та св!тових поток!в кап!талу, а також внасл!док все швидшо' та ширшо' дифуз!' технолог!й» [13].
По сут!, глобал!зац!я як новий феномен характеризуе як!сно нову фазу !нтернац!онал!зац!| економ!чного життя, яке супро-воджуеться л!берал!зац!ею зовн!шньоеконом!чних зв'язк!в, зменшенням або зняттям р!зноман!тних бар'ер!в м!ж кра'на-ми для трансграничного руху товар!в, послуг, кап!тал!в, робо-чо' сили ! посиленням м!жнародного !нформац!йного обм!ну. За таких умов зростае ступ!нь в!дкритост! нац!ональних еко-ном!к. Отже, глобал!зац!я трактуе св!т як зв'язаний, взаемоза-лежний ! безмежний ринок, який пост!йно !нтегруеться.
Науковц! в!дзначають, що глобал!зац!я виявляеться у пост!й-но зростаюч!й взаемозалежност! нац!ональних економ!к ! спря-мована на актив!зац!ю св!тових !нтеграц!йних процес!в, на ство-рення едино' св!тово1 економ!ки, единого пол!тичного, правового ! культурно-!нформац!йного простору. Вважаеться, що це зре-штою додасть св!тов!й сп!льнот! нову як!сть розвитку [11].
Поза сумн!вом, глобал!зац!я е одним !з великих ! складних феномен!в, що в!дбуваються не лише в економ!чн!й сфер!, а й !нших аспектах життед!яльност! сусп!льства. Глобал!зац!я -це розширення, поглиблення ! прискорення взаемозв'язк!в у св!товому простор! в ус!х аспектах сучасного людського життя. По сут!, глобал!зац!я у широкому сенс! е м!ждисципл!нар-ним об'ектом досл!дження. Наприклад, представники тех-н!чних наук розглядають таке поняття, як «техноглобал!зм», яке виявляеться у поеднанн! нововведень ! нових технолог!й, що виникають в окремих кра'нах, в единий загальносв!товий комплекс техн!чних знань, та стверджують, що «глобал!зац!я - це процес формування ! подальшого розвитку единого за-гальносв!тового ф!нансово-економ!чного простору на баз! нових, переважно комп'ютерних, технолог!й» [4].
У ц!лому погляди науковц!в на сутн!сть глобал!зац!| та на-прями Г'' впливу на економ!ку досить близьк! ! не м!стять принципових суперечностей. Подамо узагальнене визначення глобал!зац!|.
Глобал!зац!я - це об'ективний процес формування, орга-н!зац!|, функц!онування ! розвитку принципово ново' всесв!т-ньо1, всеосяжно' системи соц!ально-економ!чних в!дносин на основ! поглиблених взаемозв'язк!в ! взаемозалежност! в ус!х сферах м!жнародного сп!вроб!тництва.
0дн!ею з найважлив!ших ! найдинам!чн!ших сфер прояву гло-бал!зац!йних процес!в е ф!нансова глобал!зац!я, п!д якою розум!-
18 Формування ринкових в1дносин в Укра|'н1 №8 (183)/2016
MAKPOEKOHOMI4HI ACПEKTИ CУЧACHOÏ EKOHOMIKÈ
ють в^ьний тa ефективний pyx кaпiтaлiв мж кpaïнaми i pегioнaми, фyнкцioнyвaння глoбaльнoгo фiнaнcoвoгo pинкy, фopмyвaння cиcтеми нaднaцioнaльнoгo pегyлювaння мiжнapoдниx фiнaнciв, pеaлiзaцiю глoбaльниx фiнaнcoвиx cтpaтегiй тpaнcнaцioнaльниx кopпopaцiй (THK] тa тpaнcнaцioнaльниx бaнкiв [12].
Глoбaлiзaцiя i зpocтaння неcтaбiльнocтi, щo xapaктеpизy-ють в ocтaннi деcятилiття poзвитoк cвiтoвoí' екoнoмiки, oco-бливo чггга пpoявляютьcя в бaнкiвcькoмy cектopi, нaйбiльш чyтливoмy дo зoвнiшнix чинникiв. ÄM^o, cyчacний бaнк - це виcoкoтеxнoлoгiчний фiнaнcoвий iнcтитyт, який oбcлyгoвye будь-як cклaднi кoмеpцiйнi oпеpaцiï i пpoекти, a oтже, cyrre-вo зaлежить вiд зoвнiшньoгo cеpедoвищa.
У пpoцеci дocлiдження тaкoгo cклaднoгo явищa, як глoбa-лiзaцiя, нaйбiльш кoнcтpyктивним видaeтьcя пiдxiд, зa яким cyтнicть пpoцеcy визнaчaeтьcя чеpез виявлення cклaдoвиx тa xapaктеpниx ocoбливocтей йoгo пpoявy. Ta^ зa кpитеpiями Cвiтoвoгo бaнкy глoбaлiзaцiя xapaктеpизyeтьcя тaкими pиcaми:
1] iнтеpнaцioнaлiзaцiя гocпoдapcькoгo життя, яке пoчaлa-cя з oбмiнy тoвapaми;
2] cтaнoвлення i poзвитoк мiжнapoдниx фiнaнcoвиx pинкiв;
3] мiжнapoдний oбмiн теxнoлoгiями, oб'eднaння кyльтyp;
4] глoбaлiзaцiя пoлiтичниx пpoцеciв.
З пoглядy ocoбливocтей пpoявy глoбaлiзaцií' в екoнoмiчнiй cфеpi виoкpемлюють тpи ocнoвнi нaпpями:
I. Miжнapoднa тopгiвля: тoвapaми; пocлyгaми; теxнoлoгiя-ми; oб'eктaми iнтелектyaльнiй влacнocтi.
II. Miжнapoднi фiнaнcoвi oпеpaцií': кpедити пpивaтниx, деp-жaвниx мiжнapoдниx opгaнiзaцiй; oпеpaцií' з цЫними пaпеpa-ми - aкцiями, oблiгaцiями тa iншими фiнaнcoвими iнcтpyмен-тaми; фiнaнcoвi oпеpaцií'n - ф'ючеpcнi, фopвapднi тa oпцioнi.
III. Miжнapoдний pyx чинниюв виpoбництвa - кaпiтaлy i пpaцi.
Близькoю е пoзицiя, зa якoю дo cyтнicниx чинникiв глoбa-
лiзaцií', вiднеcенo тaкi, як pyx тoвapiв, кaпiтaлy тa людей мiж кpaí'нaми i cектopaми, cпpичинений пoтpебoю pеaлiзaцií' ега-нoмiчниx фyнкцiй, вaлютнi oпеpaцiï i pyx iнтелектyaльнoï пpo-дукци мiж дocлiдницькими ocеpедкaми [6]. Пpoте не зaвжди безпеpешкoдне фyнкцioнyвaння мiжнapoднoгo pинкy rarn-тaлiв тa зняття oбмежень y фiнaнcoвiй cфеpi aктивiзye фЬ нaнcoвy iнтегpaцiю pинкiв, дoзвoляючи внyтpiшнiй нopмi Ы-веcтицiй знaчнo вiдxилятиcя вiд нopми зaoщaджень. Cyть пoлягae y тoмy, i^o мiж внyтpiшнiми зaoщaдженнями i вну-тpiшнiми iнвеcтицiями icнye виcoкa кopеляцiя. Ученi дiйшли виcнoвкy, щo фiнaнcoвi pинки пpaгнyть не дo екcпopтy нaд-мipнoгo кaпiтaлy, a дo cпoживaння нaдлишкy зaoщaджень нa внyтpiшньoмy pинкy, щo чacткoвo cпpocтoвye твеpдження пpo вcеocяжнy фiнaнcoвy iнтегpaцiю pинкiв [7, 1Q].
Cеpед пpoблем, пopoджениx динaмi змoм глoбaлiзaцiйниx пpoцеciв, чи не нaйвaжливiшим зaлишaeтьcя пеpедбaчен-ня впливу тa нacлiдкiв глoбaлiзaцiï для cвiтoвoï cпiльнoти тa oкpемиx ^aR Зa pезyльтaтaми вивчення пoглядiв нayкoв-цiв мoжнa видiлити двi фупи. Пеpшi ввaжaють, щo глoбaлi-зaцiя пpивoдить дo yнiфiкaцiï екoнoмiчниx, пoлiтичниx, куль-тypниx cиcтем у вcьoмy cвiтi тa cтимyлюe poзвитoк мгмен^в eдинoгo cвiтoвoгo pинкy зa единим вектopoм. Iншi дoтpимy-ютьcя думки, щщэ глoбaлiзaцiя е дiaлектичним явищем i певн екoнoмiчнi пoдií' в oкpемoмy pегioнi викликaють пpoтилежнi явищ^ у iншиx, a тoмy глoбaлiзaцiя не впливae нa нaцioнaльнi ocoбливocтi кpaïн у coцiaльнo-екoнoмiчнiй cфеpi.
B yмoвax глoбaлiзaцiï кoжнa ^aí^a пoвиннa pеaлiзoвyвa-ти тaкy cтpyктypнy пoлiтикy, щoб пoтpaпити в кaтегopiю ^arn, якi «глoбaлiзyютьcя», pyxaтиcя у нaпpямi cвiтoвoí' cтpyктypнoï динaмiки, дoтpимyючиcь пpи цьoмy етaлoннoï тpaeктopiï œi-тoвoгo cтpyктypнoгo poзвиткy, aле зa yмoви збеpеження нa-цioнaльниx ocoбливocтей. Зapaз уже цiлкoм oчевиднo, щo в cyчacнoмy cвiтi жoднa нaцioнaльнa екoнoмiкa не мoже юну-вaти вiдoкpемленo вiд cвiтoвoгo гocпoдapcтвa.
Пpoведене дocлiдження дoзвoляe визнaчити глoбaлiзaцiю як гамплегане явище, щo вiдoбpaжae cyкyпний ефект взa-eмoдií' piзнoмaнiтниx пpoцеciв, пoв'язaниx зi зpocтaнням пo-тoкiв ^п^талу, тoвapiв, poбoчoí' cили, iнфopмaцiï, як пеpети-нaють нaцioнaльнi кopдoни. Глoбaлiзaцiю cлiд тpaктyвaти як вектop cвiтoвoгo cтpyктypнoгo poзвиткy, тoбтo единий нa-пpям екoнoмiчнoгo poзвиткy бyдь-якoï ^aï^ у межax зa-кpитoï плaнетapнoï екoнoмiки з пoзицiй вибopy ефективнoï cтpaтегií' coцiaльнo-екoнoмiчнoгo poзвиткy, cпpямyвaння яга''' пoлягae в мaкcимiзaцiï пoзитивниx i мiнiмiзaцiï негатив-ниx нacлiдкiв глoбaлiзaцiйниx пpoцеciв.
Äo пoзитивниx нacлiдкiв глoбaлiзaцií' мoжнa вiднеcти тaкi: вiльний pyx тpyдoвиx pеcypciв тa пеpемiщення гапталу, aктивний poзвитoк мiжнapoдниx фiнaнcoвиx pинкiв тa мiжнapoднoíi тopгiв-лi i, як нacлiдoк, пocилення кoнкypенцií', пoшиpення теxнoлoгiй тa ïx iнтенcивне викopиcтaння. Hегaтивнoю cтopoнoю глoбaлiзaцií' е збaгaчення oкpемиx кpaïн зa paxyнoк кpaïн, щo poзвивaютьcя, фiнaнcoвi пipaмiди (пoнaд 9Q% кaпiтaлy у cвiтi - це отекулятив-ний кaпiтaл], зб^ьшення дифеpенцiaцií' дoxoдiв мiж кpaïнaми, пo-cилення фiнaнcoвoíi зaлежнocтi кpaïн, як poзвивaютьcя, щo ви-являeтьcя, нacaмпеpед, у збiльшеннi зoвнiшнix бopгiв oc^^x, cyттeве зpocтaння piзнoвидiв тa piвня pизикiв.
Пoзитивний i негaтивний вплив глoбaлiзaцií' тicнo пoв'язaнi мiж co6oki. Taк, пpoцеcи глoбaлiзaцií' cвiтoвoгo гocпoдapcтвa пocилюють кoнкypенцiю мiж деpжaвaми, щщэ мoжнa oцiнювa-ти як негатив. Paзoм iз тим пpиcyтнicть нa теpитopií' тieï aбo Ы-ixioï деpжaви тpaнcнaцioнaльниx кopпopaцiй cпpияe зpocтaн-ню iнвеcтицiй, cтвopенню нoвиx poбoчиx мicць, збiльшенню пoдaткoвиx нaдxoджень у нaцioнaльний бюджет, пiдвищенню кoнкypентocпpoмoжнocтi ^aï^, щo oднoзнaчнo cлiд poзцi-ню^ти як пoзитивний вплив. Toмy вивчення нacлiдкiв глoбa-лiзaцií' пpoпoнyeмo пpoвoдити в тpьox ocнoвниx нaпpямax, !o вiдoбpaжaють внyтpiшню лoгiкy cyпеpечливoгo poзвиткy cвi-тoвoí' екoнoмiки як ^стеми, a caме: фiнaнcoвo-екoнoмiчнoмy, coцiaльнo-пoлiтичнoмy тa iнфopмaцiйнoмy.
Висновки
Ha cyчacнoмy етaпi нaйвaжливiшoю xapaктеpиcтикoю poз-витку cвiтoвиx cycпiльнo-екoнoмiчниx вiднocин е глoбaлiзa-^я. Bcтaнoвленo, щo пpiopитетнoю cфеpoю пpoявy глoбaлiзa-цiйниx пpoцеciв е фiнaнcoвa глoбaлiзaцiя, пiд якoю poзyмiють втьний тa ефективний pyx кaпiтaлiв мж кpaïнaми i pегioнaми, фyнкцioнyвaння глoбaльнoгo фiнaнcoвoгo pинкy, фopмyвaння cиcтеми нaднaцioнaльнoгo pегyлювaння мiжнapoдниx фiнaн-ciв, pеaлiзaцiю глoбaльниx фiнaнcoвиx cтpaтегiй тpaнcнaцio-нaльниx кopпopaцiй (THK]. Фiнaнcoвa глoбaлiзaцiя - це пpoцеci oб'eднaння в едину cвiтoвy cиcтемy вcieí' cyкyпнocтi мiжнapoд-ниx фiнaнcoвиx вiднocин. Poзвитoк фiнaнcoвoï' глoбaлiзaцií' зa-безпечуе poзшиpення кpедитнo-iнвеcтицiйнoï' дiяльнocтi THK i бaнкiв, фopмyвaння мiжнapoдниx фiнaнcoвиx pинкiв.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi №8 (183)/2016 1Q
MAKPOEKOHOMIHHI ACnEKT/ CYHACHOT EKOHOMIK/
floöinbHO flOTpi/iMyBaTi/icfl noriKi po3BiTKy CBiTOBOi eKO-HOMiKi/i ak efliHOi cmctgmm, y Mexax nKOi' npaKTi/HHO He icHye eKOHOMNHOi BiflOKpeMneHOCTi flepxaB; aKT/Bi3yeTbcn o6MiH npOflyKTaMi/i npaöi i HayKOBO-TexHiHH/Mi flocnmeHHflMi/i; bm-poöhmötbo cTae iHTepHaöioHanbH/M, B/HiKaraTb MixHapoflHi KOMnaHii'-MOHOnOnicTi; 3'flBnneTbcn MixHapoflHitf KaniTan, i|o BinbHO nepeMiiaeTbcn Mix KpaiHaMi.
CnMCOK BMKopMCTaHMX flwepe.n
1. BaxiHcbKiM O.A. AHTiKpi3OBe <£iHaHcoBe ynpaBniHHn ak eKOHO-MiHHa cicTeMa / O.A. Bax/HcbKiM, A.B. KonofliMHyK // HayKOB/M Bi-chmk HITy yKpaiHi: 36. HayK-TexH. np. - IbBiB: PBB HflTy yKpaiHi, 2010. - Bin. 20.3. - C. 127-132.
rno6ani3aqin // EKOHOMiHHa eHqi/Knoneflin; T.1. - K.: AKafleMin, 2000. - C. 264-265.
3. flaBbiflOB B. OeHOMeH <£/HaHcoBoM rno6ani/3aMi/i/ / B. flaBbiflob, B. 5o6poBHiKOB, B. TenepMaH. - M.: I/h-t laTiHcKoM AMep/Ki PAH, 2000. - 204 c.
3. flennn/H M.r. MipoBoM Kpi3ic: O6|an Teop/n rno6ani/3aMi/i/ / M.r. flennr/H. - M.: I/HOPA-M, 2003. - 51 c.
4. Ka3bMiH A. Harna qenb - flOBec™ cTaHflap™ o6cnyx/Ba-Hin flo MipoBoro ypoBHn / A. Ka3bMiH // KoMMepcaHTb. - 2001. -№206/n. - 12 Hon6pn.
5. KonofliMHyK A.B. Bonpocb nepioflM3aqMM rno6anM3aqMM / aHa-n/3 ee icTopiHecKix mctokob b SKOHOMiHecKOM HayKe / A.B. KonofliMHyK // CoBpeMeHHbe npo6neMb skohommkm - 4: MaTep/anb 4-M MexflyHapoflHoM HayHHoM KOH^epeHqii, 10-13 MapTa 2016 r. -EpeBaH: EpeBaHcK/M ry, 2016. - C. 190-194.
6. KonTyHOB B.M. rno6a™3aqin skohommkm (Bonpocb Teop/i / Me-TOflonoriM) / B.M. KonTyHOB, K.B. ManbqeB. - H. HoBropofl: BBArC, 2004. - 108 c.
7. FlyKaweBiH B.M. rno6anicT/Ka / B.M. flyKaweB/H. - l.: «Hob/M cBiT-2000», 2005. - 440 c.
8. MexflyHapoflHbie SKOHOM/HecKie OTHorneH/n: yHe6. / nofl pefl. B.M. CM/T/eHKO. - M.: I/HOPA-M, 2005. - 512 c.
9. OpnoBa H. Oco6n/BocTi po3B/TKy cBiTOBoro <£iHaHcoBoro p/HKy b yMOBax rno6ani3aqii / H. OpnoBa, A. CBeHKiHa // Cxifl. - №5(83). -2007. - C. 5-9.
10. Xan/KOB M.C. Pe™oHani3aMin / rno6ani3aMin KaK flBe TeH-fleHMii pa3BiTin coBpeMeHHoro Mi/pa / M.C. Xan/KOB // Pocc/n / coq/anbHbe i3MeHeHin b coBpeMeHHOM M/pe: C6. HayH. flOKnaflOB. -M.: MAKC ripecc, 2004. - T. 1.
11. Xommhmh M.n. O/HaHcoBan rno6ani3aMin / I/.n. Xommhmh // BaHKOBcK/e ycnyri. - 2002. - №8. - C. 2-13.
12. World Economic Outlook, 1997, May, International Monetary Fund. - 1997. - 45 p.
YÄK 339:338.124.4:332.021.8
OB. ffAHHIKOB,
K.e.H., poueHT, poKTopaHT KafieppM MapKeTMHry, KMiBcbKMl HauioHanbHMl eKOHOMiHHMl yHiBepcMTeT iM. BapMMa ieTbMaHa,
C.B. neTYXOB,
acMCTeHT KafieppM MapKeTMHry, KMiBcbKMl HauioHanbHMl eKOHOMiHHMl yHiBepcMTeT iM. BapMMa ieTbMaHa
QopMyBaHHfl CMCTeMM aHTMKpM3OBMX 3axofliB ak KaTani3aTopa pO3BMTKy BiTHM3HAHOrOTOBapHOrO pMHKy
MeTOfä pocnip^eHHn e po3po6Ka MeToponorii BMBHeHHn rno6ani3auji 6i3Hecy b uinoMy, a TaKOx OKpeMMX i'i acneKTiB, nOB'fl3aHMX 3 iH$iOpMau/MHO-KOMyHiKaTWBHWMW npOßneMaMM BiTHM3HRHOrO 6i3Hecy, Ha THi nOcuneHHR KpM3OBMX rbm^ b eKO-HOMiui Kpai'HM. OOpMyBaHHH cucTeMM aHTMKpM3OBMX 3axOpiB m KaTani3aTOpa pO3Bt/iTKy TOBapHOrO p^HKy b yMOBax rnO6ani3auj'i BiTHM3HRHOrO 6i3Hecy.
npepMeTOM pOcnipxeHHR BwcTynarnTb MeTOpwnHO-npmnapHi nmaHHR piarHOcTMKM TOBapHOrO pMHKy Ta aHani3y MaKpOeKO-HOMiHHMX nOKa3HMKiB w,OpO MaciMTa6y BnnMBy KpM3OBMX rbm^i Ha eKOHOMiKy YKpaiHM.
OG'eKTOM pOcnipxeHHR e npOuec yTOHHeHHR cTpaTeriHHOrO HanpzMy MapKeTMHrOBOi pinnbHOcTi cy6'eKTiB rOcnOpaprnBaHHH npaufätöWX Ha BiTHM3HRHOMy Ta rnOßanbHMX TOBapHMX pMHKaX 3 ypaXyBaHHRM OcOGnwBOcTern nipBM^eHOrO pM3MKy.
KnmnoBi cnoBa: cTpaTerin pO3BMTKy; ifiaKTOpM cMTyauiüHOrO BnnMBy; peiHpycTpiani3auin; nOniTMHHa, eKOHOMiHHa, cOujanb-Ha KpM3a; MapKeTMHrOBa cTpaTerin; TOBapHMM pmhok; pmhok 36yry; cOujanbHO-eKOHOMiHHMM pO3BMTOK; MaKpOeKOHOMiHHi nO-Ka3HMKM; penpecin; KOHKypeHTHi nepeBaru; BTena KaniTany; penonynnujn; rno6ani3auin; aHTMKpM3OBi 3aXopM; cmpobmhhmü TMn arpapHOieKOHOMiKM; HayKOBMM, bmpo6hmhmi?i noTeHujan; KopnopaTMBHO-couianbHa BipnoBipanbHicTb.
O.B. flAHHMKOB,
K.3.H., poueHT, poKTopaHT Kaifieppbi MapKeTMHra, KMeBcKMl HauMOHanbHbl SKOHOMMHecKMl yHMBepcMTeT mm. BapMMa ieTbMaHa,
C.B. ÜETVXOB,
accucTeHT Kaifieppbi MapKeTMHra, KueBcKMl HauMOHanbHbl SKOHOMMHecKMl yHMBepcMTeT mm. BapMMa ieTbMaHa
QOpMMpOBaHMe CMCTeMbi aHTMKpM3MCHbix Mep KaK KaTanu3aTOpa pa3BMTMfl OTenecTBeHHOrO TOBapHOrO pbiHKa
Öenbrn MccnepoBaHMn nBnneTcn pa3pa6oTKa MeToponorMM M3yneHMn rno6anM3auMM 6M3Heca b uenoM, a TaKxe OTpenbHbiX ee acneKTOB, cBH3aHHbiX c MHfiopMauMOHHO-KOMMyHMKaTMBHbiMM npoGneMaMM OTenecTBeHHoro 6M3Heca, Ha fioHe ycMneHMn KpM3McHbiX nBneHMl b SKOHOMMKe cTpaHbi. 0opMMpoBaHMe cucTeMb aHTMKpM3McHbiX Mep b KanecTBe KaTanM3aTopa pa3BMTMn TOBapHOrO pbiHKa b ycnoBMnX rno6anM3auMM OTenecTBeHHoro 6M3Heca.
npepMeTOM MccnepoBaHMn BbicTyna^T MeTopMHecKMe m npMKnapHbie Bonpocbi pMarHocTMKM TOBapHOrO pbiHKa m aHanM3a 3HaHMMbiX MaKposKOHOMMHecKMX noKa3aTenel no MaciMTa6y BnMnHMn KpM3McHUX nBneHMl Ha SKOHOMMKy YKpaMHU.
20 OopMyBaHHfl pmhkobmx biahocmh b YKpai'Hi №8 (183)/2016
© OB. ffAHHIKOB, C.B. neTYXOB, 2016
