CC BY
30
УДК 339.9.01
С.М. ГАЛЕНКО,
к.е.н., доцент, докторант кафедри европейсько¡'¡нтеграцП, Кивський нацональний економ¡чний университет ¡м. Вадима Гетьмана
Передумови, витоки i прояви економ1чно'| глобал1зацГ|
У статт проанал¡зовано прояви глобал¡зац¡¡ в економ¡чниx, культурних та сусп'льних в¡дносинаx. Дослщжено сучас-н¡ процеси глобал¡зац¡¡, пов'язан з постндустральною стащею розвитку свтово¡' економ¡ки. Визначено головн ознаки постндустрально! цившЬацп.
Ключов! слова: глобал¡зац¡я, м¡жнародн¡ процеси, ¡нтеграця, св¡това система.
С.Н. ГАЛЕНКО,
к.з.н., доцент, докторант кафедры европейской интеграции, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Предпосылки, истоки и проявления экономической глобализации
В статье проанализированы проявления глобализации в экономических, культурных и общественных отношениях. Исследованы современные процессы глобализации, связанные с постиндустриальной стадией развития мировой экономики. Определены главные признаки постиндустриальной цивилизации.
Ключевые слова: глобализация, международные процессы, интеграция, мировая система.
S. GALENKO,
PhD in economics, associate professor, doctoral student of European integration department,
Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
Background, origins and manifestations of economic globalization
The article analyzes the manifestations of globalization in economic, cultural and social relations. The modern globalization processes related to post-industrial stage of development of the world economy. The basic features of post-industrial civilization.
Keywords: globalization, international processes, integration, global system.
Постановка проблеми. Свтовий розвиток початку XXI ст. характеризуют як переломну ¡сторичну епоху, вико-ристовуючи для цього ряд суттевих ознак: постмодерн, по-стЫдустр^л^м, нова економнна система, економка знань, ¡нформафйне сусптьство, ¡ нареогп, найзначышу серед ознак, таку, що обумовлюе решту, - глобалвацт. Ставши обов'язковими атрибутами сучасносл, таю трансформацмы явища особливо гостро поставили питання пошуку джерел та нових сусптьних форм соцвльно-пол™чного та еконо-мнного розвитку, його гармонваци ¡з соцвльними вщноси-нами та навколишым середовищем.
Проблеми, що постають перед людством, набувають ци-втвацмного характеру, постають всеохоплююч^ планетарного масштабу завдання, як зумовлюють необхщнють об'еднання зусиль свггового ствтовариства для забезпече-ного врвноваженого, збалансованого господарського по-ступу, здатного виршувати глобальн проблеми людства.
Водночас залишаються суттевими в¡дм¡нност¡ окремих краТн ¡ рег¡он¡в стосовно Тх реальних можливостей щодо за-безпечення сталого, само-п¡дтримуючого економ¡чного та культурного зростання. Десятки краТн, що розвиваються, так ¡ не спромоглися упродовж другоТ половини XX ст. подола-ти архаТчну структуру свотх економк, позбутися марг¡нальних позиц¡й у свтовому господарств¡, б¡льш-менш задов¡льно вир¡шувати гостр¡ соц¡альн¡ проблеми.
Глобал¡зац¡я, як процес постмно зростаючого впливу р^-них фактора м¡жнародного, транснац¡онального значення (економнних, пол¡тичних, соц¡окультурних зв'язк¡в, еднос-т ¡нформац¡йного простору) на соц¡альну дмснють окремих краТн, рег¡он¡в, людей, стала невщ'емною характеристикою сучасност¡, при чому уах аспект¡в д¡яльност¡ людства. Дехто покладае на нет величезн¡ надп як на панацею в¡д р^них пе-
рекос¡в економ¡ки, ¡нш¡ ж - антиглобалюти - вс¡ляко лають все, що пов'язано ¡з нею. Однак не визнавати факту глобалЬ заци вже просто не можливо, глобал^ацт стала нев¡д'eмною характеристикою сучасностк Тому вс¡ суб'екти сусп¡льного розвитку намагаються навчитись пристосовуватись до неТ, в найоптимальнЫй спос¡б використовуючи ТТ позитивн¡ фак-тори ¡ якомога зменшуючи вплив ТТ негативв.
Явища глобал¡зац¡Т з особливою силою розгорнули-ся у останн десятил¡ття минулого стол¡ття, а сьогодн цей об'ективний процес призводить не просто до поглиблен-ня економнних, пол™чних та соц¡окультурних мжнародних в¡дносин, а й до значного посилення Тх значимост у власних стратепях окремих ф¡рм, рег¡он¡в, краТн. Взаемозалежнють, взаeмопов'язан¡сть та взаeмообумовлен¡сть мжнародних зв'язк¡в, передус¡м економ¡чних, набули слйкого характеру.
При цьому глобал¡зац¡я мае динамны, ¡нод¡ суперечли-в¡, неоднозначн прояви. Зробити позитивн¡ ефекти глобалЬ заци доступними максимальн¡й к¡лькост¡ краТн та при цьому пом'якшити ТТ негативы наслщки - одна з декларованих цЬ лей сучасноТ мжнародноТ пол¡тики.
Лнал!з дослщжень та публкацш з проблеми. Р¡зн¡ аспекти загального процесу глобалвацп, а також ТТ прояви в економнних, сусптьних та культурних вщносинах, сучасний вплив на розвиток територвльних утворень, на змЫу сут-н¡сних характеристик м¡ст ¡ зокрема м¡ст-мегапол¡с¡в стали предметом дослдаення таких заруб¡жних учених, як М. Ар-чер, А. АппадураТ, С. Артоболевський, Дж. Бартон, Дж. Бюер-сток, У. Бек, Р. Бертон, Л. Браун, Ф. Бродель, П. Брукс, Ч. Ван-Кан, Д. Гвшиаы, Е. Г¡дденс, П. Геддес, П. Глур, Дж. Готман, К. Дойч, Р. Елвондо, М. 1нтртл^ейтор, X. Зальцман, М. Кас-тельс, П. Кругман, Е. Ланк, Т. Левггт, Л. ЛЫн, Ч. Лендр^ Ч. Лщ-б¡тер, Д. Лорен, А. МакКормак, П. Маркузе, В. Мур, Н. Мой-
20 Формування ринкових вщносин в УкраТн № 4 (179)/2016
© СМ. ГАЛЕНКО, 2016
сеев, Дж. Неттл, М. Павельсон, А. Печче'', М. Портер, Г. Рид, Р. Робертсон, С. Сассен, Л. Склер, Н. Слука, А. Скотт, Д. Смк, П. Тейлор, Г. Терборн, I. Уоллерстайн, Р. Флорида, Дж. Фрщ-ман, Т. Форбат, М. Фуджит, А. Х1ршман, П. Холл, Г. Чесборо, Дж. Якобс та багато ¡нших.
Метою статт е анал¡з проявв та виток¡в економнноУ гло-бал¡зац¡í.
Виклад основного матерюлу. ТермЫ «глобальний» по-чинае застосовуватись у середин 60-х рок¡в, коли В. Мур увю в обк терм¡н «глобальна соцюлопя, а М. Маклюен - тер-м¡н «глобальне село». «Глобалвацт» в сусп¡льних науках ви-никае в середин¡ 80-х роюв, коли це поняття став популяри-зувати Р. Робертсон [1].
Вважаеться, що найб¡льш ц¡л¡сна модель структури глоба-л¡зац¡í того часу подана у монографтх М. Уотерса ¡ Р. Ро-бертсона. 3 ¡м'ям американського соц¡олога Р. Робертсо-на часто пов'язують й появу термЫу «глобал¡зац¡я», адже у 1985 роц в¡н дав тлумачення цьому явищу, а у 1992 роц виклав основи свое' концепцп у окрем¡й книз¡.
3г¡дно ¡з Р. Робертсоном «як концепт, глобалвацт вщо-бражае процес стиснення св¡ту та ¡нтенсифкаци св¡товоí свЬ домост¡ як единого цтого, перех¡д до конкретно!' глобально'!' взаемозалежност та усв¡домленню глобального цтого у XX стол^тЬ) [1]. Розроблен ним модел¡ глобал¡зац¡í стали аль-тернативними теорп св¡то-системи ¡ глобально!' системи. Д¡йшовши ще у 1968 роц висновку, що сфера культури мае виршальне значення для «систематизацп» св¡ту, Р. Робертсон тзшше висунув тезу про те, що глобальна взаемоза-лежн¡сть нацюнальних економ¡к ¡ держав, концептуалвова-на, наприклад, у модел¡ «системи сусптьств» 1.Уоллерстайна, е лише одним з аспекта глобал^аци, тод¡ як ¡нший аспект -глобальна св¡дом¡сть ¡ндиврв так само важливий для пере-творення св¡ту в «едине соцюкультурне м¡сце» [2].
Менш посл¡довн¡ прихильники парадигми свггово'' системи адаптували поняття глобал^аци ¡ створили перш¡ теоретич-н¡ '!' модел¡. Прикладом можуть слугувати роботи Е. Пдден-са «Наслщки сучасност¡» (1990) ¡ Л. Склера «Соцюлопя глобально' системи» (1991).
Е. Пдденс визначае глобал^а^ю як ¡нтенсиф¡кац¡ю «за-гальносв¡тових соц^льних в¡дносин, як¡ пов'язують окрем¡ локальност таким чином, що локальн¡ поди визначаються подтми, як¡ в¡дбуваються за багато миль вщ них, ¡ навпаки» [3, с. 64]. ВЫ розглядае глобал¡зац¡ю як продовження мо-дерызацп, вважаючи, що сучасност¡ внутршньо притаманна глобал¡зац¡я [ 3, с. 63].
У модел¡ Е. Гщденса присутн¡ два ¡нституц¡ональн¡ вим¡ри системи: свггова економ¡ка ¡ св¡това полггика. В цьому його теор¡я близька до теорп св¡то-системи I. Уоллерстайна, але рвниця в тому, що в модел¡ Е. Г¡дденса трансформацт системи в¡дбуваeться не ттьки на р¡вн¡ системних зв'язк¡в (глобальному), а й на рвы елементв системи, що пов'язуються, - «локальних подм» (локальному). Тому для теорп Е. Гщденса термЫ «глобал^ацт», який за зм¡стом означае всеохоплен-ня, тотальн¡сть, б¡льш адекватний, ыж терм¡н «¡нтернацюна-л¡зац¡я», пов'язаний лише з м^державними в¡дносинами.
Л. Склер замЫюе св¡т-систему на поняття «глобально!' системи», а замють поняття «¡нтернацюналвацт» вщ-дае перевагу термЫу «глобал¡зац¡я». Не в¡дмовляючись в¡д
концепцп «центру, перифери, напвпериферп», Л. Склер вва-жае, що сучасна глобальна система ¡снуе на трьох рвнях: економ¡чному, пол¡тичному й ¡деолого-культурному. Кожен ¡з р¡вн¡в представлений ключовими ¡нститутами, що стиму-люють глобал¡зац¡ю: транснацюнальними корпорац¡ями (на економ¡чному р¡вн¡), транснацюнальним класом катталю-т¡в (на поличному р¡вн¡) ¡ консьюмеризмом (на рвы ¡део-логп ¡ культури) [4]. 3а тако'' ¡нтерпретаци поняття «¡нститути» можна визначити глобал¡зац¡ю як сукупнють процес¡в фор-мування системи транснацюнального кап¡тал¡зму, що пере-бувае в межах нацюнально-державних кордон¡в.
Попри вс дискуси щодо еволюци та структури сучасн про-цеси глобалвацп пов'язан ¡ з пост¡ндустр¡альною стадЬ ею розвитку свггово''' економ¡ки. Криза ^устр^ьно'' модел¡ проявилась у безмежн¡й, безсистемнм ¡ безконтрольн¡й ути-л^ацп природи, максимваци економ¡чного зростання, а не його оптим^аци, у п¡дпорядкуванн¡ живо' прац «машинн¡й», у дом¡нуванн¡ технократичних пщходю у соц^льно-економн-ному розвитку, а також у взаемопереплетены цив^зацмних суперечностей р¡зного р¡вня, в умовах чого державы, регю-нальн¡ суперечност не в змоз¡ подолати вплив глобальних проблем без радикально' перебудови глобально!' системи пол™чних Т економнних в¡дносин.
Головними ознаками пост¡ндустр¡альноí цив^заци е пе-редус¡м широка ¡нтелектуал^ацт виробництва, прюритет-ний розвиток науки, складно!' розумово'' прац¡. Розкр¡пачення ¡нтелектуального потенц¡алу сусп¡льства, прийдешня психо-лопчна революц¡я визначатимуть ¡нтенсивн¡ шляхи станов-лення та зм¡цнення ново!' цив^зацп.
0дн¡eю з визначальних особливостей постЫдустр^ль-но'' цив^заци е поступовий перехщ в¡д енергетичних до ¡н-формацмних джерел життeд¡яльност¡ людини. 1нформа-цмно-технолопчний спос¡б виробництва супроводжуеться широкою його ¡нформатизацюю, переважанням високих технолог¡й ¡ науково-техн¡чних розробок у систем¡ виробни-чих чинник¡в. Електрон¡зац¡я виробництва й побуту, ''х широка комп'ютеризацт, роботизац¡я, з одного боку, вивтьняють людину безпосередньо з виробничого процесу, ставлять И' поруч з ним. 3 другого боку, на фй основ¡ пщвищуються ви-моги до осв^ньо-квал^кац^ного р¡вня зайнятих, зростае ¡нтелектомютюсть виробництва, прац¡ й продукту. Йдеть-ся про формування досить гнучких ¡ динам¡чних економн-них систем, що визначають ходу соц^льного часу у XXI ст. ¡ виршують основне завдання виробництва та обгу - ефек-тивне використання ресурса, гармон¡зац¡ю в¡дносин «лю-дина-природа» та «людина-людина» на вс¡х р¡внях мкро- ¡ макроеконом¡чного розвитку.
Найважлив¡шими економнними активами стають ¡нте-лект, знання, технолог". 1нформацмна революц¡я, що базу-еться на поeднанн¡ комп'ютера з телекомункацмними мережами, докор¡нно перетворюе людське буття. Вона стискае час ¡ прост¡р, в¡дкриваe кордони, дозволяе встановлювати контакти в будь-як¡й точц земно' кул¡. Вона перетворюе ¡н-див¡д¡в у «громадян св¡ту». I якщо раыше зв'язок м¡ж людьми рвних кра'н був можливий ттьки за допомогою телефона, лист¡в, телеграм тощо, то тепер завдяки ¡нтернету спткуван-ня можливе ¡ у режим¡ «реального часу». Все це стало мож-ливим завдяки процесу глобал^аци.
Формування ринкових вщносин в Укра'н № 4 (179)/2016 21
Зapaз ганцеп^я глoбaлiзaцiï е чи не нaйпoпyляpнiшим Ы-cтpyментoм aнaлiзy мiжнapoдниx пpoцеciв. Цим теpмiнoм пo-знaчaeтьcя ix^pora/^ cпектp пoдiй i тенденцiй: poзвитoк ^hro-виx iдеoлoгiй, iнтенcивнa бopoтьбa зa вcтaнoвлення cвiтoвoгo пopядкy, зpocтaння кiлькocтi тa впливу мiжнapoдниx opгaнiзa-цiй, пocлaблення cyвеpенiтетy нaцioнaльниx деpжaв, Ытен^в-нi мacoвi мiгpaцiï тa фopмyвaння бaгaтoкyльтypниx cпiльнoт, cтвopення плaнетapниx зacoбiв мacoвoï iнфopмaцiï, екcпaнciя зaxiднoï культури в yci pегioни ^rry тoщo. Aнaлiз циx pелевaнт-ниx теopiям глoбaлiзaцiï тенденцiй пoкaзye, |щэ вoни нaбyли xa-paктеpy cинxpoнниx cycпiльниx змiн нa пoчaткy тa в cеpединi XX cтoлiття. I вiдбyлacя ця тpaнcфopмaцiя тaким чинoм, щo iï мoжнa oxapaктеpизyвaти як мцюкультурне зрушення.
Poзвитoк пoдiй нa cyчacнoмy етaпi глoбaлiзaцiйниx пpoцеciв y ^hr«^ екoнoмiцi пocилив пoзицiï ™x екoнoмicтiв, якi cxиль-нi yтpимyвaтиcя вiд yнiвеpcaльниx pекoмендaцiй щoдo вибo-py нaйбiльш дoцiльнoï зoвнiшньoекoнoмiчнoï пoлiтики. B цьo-му вiднoшеннi ^ушними e зayвaження M. Toдapo пpo те, щo кoжнiй кpaïнi неoбxiднo глибoкo пpoaнaлiзyвaти i pеaлicтичнo oцiнити ^oi' мoжливocтi y cвiтoвoмy пoдiлi пpaцi з ypaxyвaнням влacниx цтей, типу, piвня i мacштaбiв екoнoмiчнoгo poзвиткy тa oчiкyвaнoгo впливу внyтpiшнix i зoвнiшнix фaктopiв. Tiльки тaк мoжнa визнaчити, нacкiльки cлiд «вiдкpивaтиcя», вpaxoвyючи oчiкyвaнi вигoди i ризики мiжнapoдниx кoнтaктiв тa piвень ган-кypентocпpoмoжнocтi нaцioнaльнoï екoнoмiки [5].
У вiтчизнянoмy нayкoвoмy пoлi пapaдигми cyчacнoï ™o-бaлicтики, y paмкax якиx пpaцюють вiдпoвiднi нayкoвi шкoли i opгaнiзoвaнi нayкoвi кoлективи, дocлiджye Д.Г. Лук'яненга, cпиpaючиcь при цьoмy нa yзaгaльнення iншoгo вiдoмoгo дo-глoбaлiзaцiï O. Бiлopyca, яким видiленo шicть тaкиx ocнoвниx шкiл, a мме [1, c. B9-121]:
1] ганцеп^я «Mежi зpocтaння» (лежить в ocнoвi темaтики дoпoвiдей Pимcькoгo клубу (196B]. A. Печче' тa Ы. зacнoвни-кiв Pимcькoгo клубу, яки^ як кеpiвникiв piзниx THK, xвилю-вaли «глoбaльнi cиcтемнi ефекти», y пoдoлaннi якиx лoкaльнi зycилля виявилиcь безcилими. Дocягнення шкoли: резуль-тaтивнi cпpoби мoделювaння cвiтoвoï екoнoмiчнoï динaмiки нa ocнoвi п'яти взaeмoпoв'язaниx змiнниx величин: нacелен-ня, кaпiтaлoвклaдення, викopиcтaння невiднoвлювaниx ре-cypciв, зaбpyднення нaвкoлишньoгo cеpедoвищa, виpoбни-цтвo пpoдoвoльcтвa. A. Печче'!' зaпpoпoнyвaв i дoci aктyaльнy глoбaльнy Пpoгpaмy Hoвoгo Гyмaнiзмy];
2] ганцеп^я «Cтaлoгo poзвиткy» (ця пapaдигмa poзpoбле-нa пiд кеpiвництвoм Л. Бpayнa в Iнcтитyтi вcеcвiтнix cпocтеpе-жень. Miжнapoднa кoмiciя OOH з нaвкoлишньoгo cеpедoвищa i poзвиткy викopиcтaлa цю глoбaльнy кoнцепцiю для дoпoвiдi «Haше cпiльне мaйбyтнe» (19B7], Генеpaльнa Acaмблея OOH yxвaлилa cпецiaльнy pезoлюцiю «Eкoлoгiчнa пеpcпективa дo 2QQQ po^ i нaдaлi» (19B7], згiднo з ягаю cтaлий poзвитoк пoвинен був cтaти кеpiвним пpинципoм дiяльнocтi OOH, ypядiв i пpивaтниx пiдпpиeмcтв, opгaнiзaцiй тa ycтaнoв];
3] шкoлa yнiвеpcaльнoгo евoлюцioнiзмy в глoбaлicти-цi (poзвивaeтьcя пiд кеpiвництвoм aкaдемiкa H. Moйcеeвa нa бaзi вчення B. Bеpнaдcькoгo пpo нoocфеpy. Пiддaютьcя кpитицi дoпoвiдi Pимcькoмy клубу зa poзyмiння poлi пpиpo-ди як пacивнoï тa iï пacивнoï pеaкцiï нa pезyльтaти дiяльнoc-тi людcтвa. Глoбaльнy пpиpoдy cлiд poзглядaти як caмoop-гaнiзoвaнy cиcтемy, pеaкцiя яга'!' xoч i непpoгнoзoвaнa через
величезну кiлькicть кpитичниx пopoгoвиx фaктopiв, aле не-минyчa в дoвгocтpoкoвoмy плaнi. Iнiцiaтopи кoнцепцiï зaкли-кaють вpaxoвyвaти звopoтнy pеaкцiю бiocфеpи нa пpoцеcи глoбaльнoгo poзвиткy);
4] шкoлa мiтoзy бiocфеp (з точки зopy зaзнaчениx нayкoв-^в, не мae пpямoгo вiднoшення дo глoбaлicтики, aле вaж-ливa пщ чac пеpеxoдy дo paцioнaлiзaцiï взaeмoдiï cвiтoвoгo людcтвa з нaвкoлишнiм cеpедoвищем. Iдея в тoмy, щoб дo-cягнyтi pезyльтaти викopиcтoвyвaти для пoкpaщення земнoï бiocфеpи i для фopмyвaння нoocфеpи, cyть яга'!' y гapмoнiч-нoмy cинтезi 6ío- i теxнocфеpи - «глoбaтеx», тип нoвoï культури, !o мae зa apеaл yвеcь плaнетapний pинoк];
5] шкoлa кoнтpoльoвaнoгo глoбaльнoгo poзвиткy Д. Гв0и-aнi (пoчaлa pеaлiзaцiю пpoгpaми «Moделювaння глoбaльнoгo poзвиткy», y якiй знaчнa yвaгa нaдaвaлacь зaгaльнo-coцioлo-гiчнiй теopiï, пеpеxiд дo iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa poзгля-дaвcя як мaгicтpaльний шляx виршення глoбaльниx пpoблем];
6] шкoлa cвiт-cиcтемнoгo aнaлiзy (I. Уoллеpcтaйн] poзpo-бляе пapaдигмy, в центpi яга'!' юнець XX cт. poзглядaeтьcя як кpизa пеpеxoдy вiд кaпiтaлicтичнoï cвiт-cиcтеми дo пoки щo невизнaченoï пocт-кaпiтaлicтичнoï cиcтеми. Kaпiтaлicтич-нa cвiт-cиcтемa poзглядaeтьcя як перо^ icтopичнa фopмa глoбaльнoï ^стеми, якa безyпиннo poзвивaeтьcя y взaeмoдiï ядpa («зoлoтий мiльяpд»], нaпiв-пеpифеpiï i перифери ^ггу.
Toœ пpoвiднi теopетики aкцентyють yвaгy нa piзниx acпек-тax глoбaлiзaцiï, дaють piзнi oцiнки, aле мiж piзними кoнцеп-^ями глoбaлiзaцiï е й oб'eднyючi теми. Ta^ пo-пеpше, пoнят-тя глoбaлiзaцiï cтae вcе бiльш aбcтpaктним, пеpетвopюeтьcя в oпиc вcе бiльш теopетичниx i менш pеaльниx кaтегopiй, a пo-дpyге, вoнo е yмoвoю icнyвaння oб'eктiв, щo oпиcyютьcя цим пoняттям. З чacoм пoняття глoбaлiзaцiï пеpетвopилocя iз теopетичнoï aбcтpaкцiï тa iдеoлoгiчнoгo зacoбy y зaciб кoн-цептyaльнoï тpaнcфopмaцiï.
Як зaзнaчae Д.Г. Лу^яненга, cyчacнi cиcтемнi тpaнcфop-мaцiï нaдaють глoбaлiзaцiï нoвoï якocтi: iз тенденци вoнa пе-pеpocтae y вcепoглинaючий пpoцеc, щo мae cклaднy мoти-вaцiйнy пpиpoдy, пoзитивнi тa негативы впливи cиcтемнoгo xapaктеpy [7].
Перотективи викopиcтaння мoделей глoбaлiзaцiï для aнaлi-зу cycпiльниx вiднocин зaлежaть вщ тoгo, нacкiльки лiнiйними будуть cyчacнi тенденц"'. Для poзвинениx кpaïн, як пpoгнoзyють фaxiвцi, вже y нaйближчoмy мaйбyтньoмy aктyaльнoю cтaне cитyaцiя, гали глoбaлiзaцiя пеpетвopюeтьcя нa рутинний пpo-цеc фyнкцioнyвaння/вiдтвopення coцiaльнoï opгaнiзaцiï.
Висновки
Oтже, як пpoцеc вcеcвiтньoï екoнoмiчнoï, пoлiтичнoï й куль-тypнoï iнтегpaцiï тa yнiфiкaцiï, глoбaлiзaцiя вcе бтьше утвер-джуе тенденц" втягyвaння cвiтoвoгo гocпoдapcтвa (яке дoнедaвнa poзyмiлocь лише як cy^^c^ нaцioнaльниx гoc-пoдapcтв, пoв'язaниx мiж coбoю cиcтемoю мiжнapoднoгo poз-пoдiлy пpaцi, екoнoмiчниx i пoлiтичниx вiднocин] y зaгaльний ^товий pинoк, де вiдбyвaeтьcя тicне переплетЫня екoнoмiк нa ocнoвi тpaнc-нaцioнaлiзaцiï тa pегioнaлiзaцiï. Biдтaк вiдбy-вaeтьcя не ттьки пocлaблення iнcтитyтy нaцioнaльнoгo cyве-pенiтетy кpaïн, якi пpoтягoм в^в були гoлoвними cyб'eктaми мiжнapoдниx вiднocин, a й фopмyвaння eдинoï cвiтoвoï ciтьo-вoï pинкoвoï екoнoмiки - геoекoнoмiки тa iï iнфpacтpyктypи.
22 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Уфа'|'ы № 4 (179)/2016
CnucoK BMKopMCTaHMX flwepe.n
1. Robertson R., Lechner F. Modernization, Globalization and the Problem of Culture in the World-Systems Theory // Theory, Culture & Society. 1985, №3.
2. Wallerstein I. The Modern World System I: Capitalist Agriculture and the Origins of the European world-economy in the Sixteenth Century. New York, 1974.
3. Giddens A. The Consequences of Modernity. Stanford, 1990.
4. Sklair L. Sociology of the Global System. Hemel Hempstead, 1991.
5. Ïepeflpiû 0.С. Мжнароды eKOHOMiHHi вщносини: навч. по-ci6. / 0.С. Передрй - Режим доступу: http://pidruchniki. ws/1628041439232/ekonomika/teoriya_konkurentsiyi_portera.
6. Бторус 0.Г. Стратеги eK0H0Mi4H0r0 розвитку в умовах глобалг заци: моногpафiя / 0.Г. Бторус та iH.; вiдп. Д.Г. Лук'яненко; КиТв. нац. ун-т eкономiки. - К.: КНЕУ, 2001. - 538 с.
7. Лук'яненко Д.Г. Економiчна Ытегра^я i глобальн проблеми су-чаcноcтi: [навч. поciб.] / Д.Г. Лук'яненко; КиТв. нац. екон. ун-т. - К.: КНЕУ, 2005. - 204 с.
УДК 339.54
1.Ю. ГУЖВА,
к.е.н., Укранський державний университет фнанав та м!жнародноï торпвп
Модел1 державного управлшня зовшшньоторговельною д1яльшстю в кражах свггу та Укра!ш
У статт розгпянуто мжнародний досвд здйснення державного управлння зовмшньоторговельною дяпьнютю в еконо-мiчнo розвинутих кранах свту. Проанапзовано усп\хи Украни щодо адаптацИ' у втчизня^й практицi передових мжнародних меxанiзмiв державного управпння зовн'имньоторговепьною дтпьн'ютю Ыдприемств. Вщзначено важпивють нститу^йного розвитку укранськоï системи державного управлтня в умовах використання в^ов^ого ноземного досвщу. Обгрунтовано необхщнють посилення кадрового потенц/алу в системi державного управпння зовмшньоторговельною дтпьн 'ютю Украни.
Ключов'1 слова: державне управпння, зовн'имньоторговепьна полпика, ноземний дoсвiд, торговепьний представник Украни, пдвищення кваniфiкацiï.
И.Ю. ГУЖВА,
к.э.н., Украинский государственный университет финансов и международной торговли
Модели государственного управления внешнеторговой деятельностью в странах мира и Украине
В статье рассмотрен международный опыт осуществления государственного управления внешнеторговой деятельностью в экономически развитых странах мира. Проанализированы успехи Украины по адаптации в отечественной практике передовых международных механизмов государственного управления внешнеторговой деятельностью предприятий. Отмечена важность институционального развития украинской системы государственного управления в условиях использования соответствующего зарубежного опыта. Обоснована необходимость усиления кадрового потенциала в системе государственного управления внешнеторговой деятельностью Украины.
Ключевые слова: государственное управление, внешнеторговая политика, зарубежный опыт, торговый представитель Украины, повышение квалификации.
I. GUZHVA,
PhD, Ukrainian State University of Finance and International Trade
Models of public administration in foreign trade around the world and in Ukraine
The article deals with international experience of public administration in foreign trade in economically developed countries. Ukrainian progress on adaptation in domestic practice the leading international mechanisms of public administration in foreign trade are analyzed. The importance of institutional development of Ukrainian public administration system using the foreign experience is outlined. The need to strengthen human resource capacity in public administration in foreign trade of Ukraine is determined.
Key words: public administration, foreign trade policy, foreign experience, Trade Representative of Ukraine, training.
Постановка проблеми. Л1берал1зац1я зовышньоеко-ном1чноТ' д1яльност1 УкраТни та зм1на прюритет1в сучас-ноТ зовшшньоеконом1чноТ пол1тики привели до необхщ-ност1 реформування в1тчизняних засад ЗЕД. Саме органи державно'' влади мають забезпечити вттення в життя зо-вн1шньоТ пол1тики кратни, ефективн1сть якоТ е одшею з умов утвердження в систем! м1жнародних економ1чних вщносин. 0ск1льки для св!товоТ економки характеры перманент-Hi зм!ни кон'юнктури товарних ринюв, проблема розробки та здмснення програми заходiв !з пщтримки експорту та !мпорту на мiжнаpоднiй ареш, збтьшення або, принаймш,
збереження Тх питомоТ ваги у св!тов!й торг!вл! актуальна для будь-якоТ краТни.
Полггика регулювання ЗЕД покликана виршувати важ-лив! завдання з eкономiчноТ та фЫансовоТ збалансованос-т! зовышньоторговельних операцм з окремими краТнами i регюнами для забезпечення стабтьного eкономiчного розвитку та зростання р!вня життя населення, не нехтуючи при цьому принципами eкономiчноТ безпеки [1, с. 45]. Розвиток свгговоТ торпвл! на сучасному етап вщбуваеться за активноТ участ держави у формуванн торговельних потоюв шляхом використання мехаызму державного регулювання. Це дае
© 1.Ю. ГУЖВА, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 4 (179)/2016 23
