CC BY
19
УДК 336.2:339 Доц., ст. наук. ствроб. Б.А. Картнський, канд. екон. наук -
академк Мiжшродно'i Кадровой Академи
ЗБАЛАНСОВАН1СТЬ Ф1НАНСОВО1 СИСТЕМИ ДЕРЖАВИ ЯК 1НТЕГРАЛЬНИЙ 1НДИКАТОР СТАНУ Ф1НАНСОВО1 БЕЗПЕКИ
Видiлено оцшочний апарат збалансованостi фшансово1 системи держави як ш-тегральний iндикатор стану фшансово1 безпеки. Наведено результат розрахунку ш-дикаторного рiвня збалансованостi на рiвнi регiонiв Украши. Запропоновано сфор-мувати монiторинговi пiдроздiли для оперативно'!' оцшки змiни iндикатора стану зба-лансованостi.
Assoc. prof., senior research officer B.A. Karpinsky - Academician
of International Skilled Academy
State financial system equation as the integral indicator of financial security stage
The valuing apparatus of financial system equation of the state is determined as the integral indicator of financial security condition. The result of calculation of the indication level of equation on the level of regions of Ukraine is explained. The monitoring subdivisions for operative valuing of the stage of equation indicator changing are offered to form.
Постановка проблеми. Фшансова система Украши та ii регютв характеризуется значним дисбалансом. Так, фшансов1 результати св1дчать, що у Ычш 2008 р. доходи державного бюджету зросли на 35, а видатки (за раху-нок спрямованост бюджету на поточт витрати i виплати сощального характеру) - на 75 %. Така диспропорщя об'ективно призвела до посилення загроз-ливих тенденцш у дефщит державного бюджету який становив 13,6 млрд. грн. i це при його заявленому на 2008 рш у рамках 18 млрд. грн. До цього всього тут ще не враховано потребу у виплат значних боргових сум за спо-житий зовтшнш газ.
Виходячи з останнього, проблематика, порушена у даному дослщжен-ш, мае на мет частково компенсувати наявш пробши щодо окремих аспеклв актуальноi тематики можливостей досягнення оптимального р1вня збалансо-ваност фiнансовоi системи територи та провести необхщну систематизацда як у науковому пошуку, так i практичних висновюв за останнш перюд в контекст визначення стану фiнансовоi безпеки територи на основ! шдикаторно-го тдходу.
Аналiз останнiх дослiджень та публжацш. Можливо стверджувати, що проблема як у частит формування аналогичного тдходу щодо штеграль-ного шдикатора балансування фiнансовоi системи територii, так i визначення його мюця в фшансовш безпецi держави до цього часу не знайшла свого ло-пчного вирiшення. Водночас, при цьому не слщ iгнорувати епiзодичних ви-падюв вживання сл!в ммеханiзмм, мфiнансова система", "збалансоватсть" то-що, проте часто вони стосуються, бюджетних вщносин держави й вказують на необхiднiсть урiвноваження доход!в та видаткiв вщповщно! територи чи галуз^ або ж розкривають сутшсть окремих напрямкiв економiчних знань, що безпосередньо не стосуються до збалансованост ф^^сово! системи. Серед небагатьох науковщв, що певним чином звертались до проблематики
визначення i впорядкування фiнансовоï системи держави, а також формуван-ня економiко-органiзацiйного мехашзму ïï збалансованостi за iндикаторами фiнансовоï безпеки можливо видiлити О.1. Барановського, О.Д. Василика, О.С. Власюка, М.М. Срмошенка, О.М. Ковалюка, М.1. Крупку, 1.Р. Михасюка, В.М. Опарiна, В.Ф. Столярова, С.Г. Шклярука, В.М. Федосова [1-3, 5, 13-20].
Невиршеш рашше частини загально'1 проблеми. У загальному ви-падку можливо стверджувати, що у наукових працях бiльшостi вчених та практиюв дослiджуються окремi проблемш питання фiнансовоï системи держави без ïx ув'язування з елементами фшансово1" безпеки, не говорячи вже за потребу у врахуванш особливостей збалансованост на рiзниx рiвняx. Проведений анашз свiдчить, що в Укра1'ш недостатньо фундаментальних досль джень, присвячених сучасним викликам нащональнш безпещ, особливо ïï економiчноï складовоï, а також розробленню адекватних пiдxодiв щодо ощн-ки рiвня збалансованостi. Виходячи з цього, дощльною е подальше системне розроблення теоретичних основ щодо видшення концепци, особливостей та показниковоï бази iнтегрального iндикатора збалансованостi фiнансовоï системи держави в контекст стану фiнансовоï безпеки для забезпечення обгрун-тованоï та оперативноï ïï ощнки [6-12].
Цiлi статть Синтезувати формульний апарат, видшити показникову базу, сформулювати методологiчнi положення щодо ощнки штегрального ш-дикатора збалансованостi фiнансовоï системи держави з врахуванням засад фiнансовоï безпеки, подати один з варiантiв його розрахунку.
Виклад основного матерiалу. Прийнято, що за своею сутшстю inàu-катор (вiд лат. indication - кажу, показую) - цифровий показник змши еконо-мiчниx (зокрема фiнансовиx) величин, що його використовують для обгрун-тування економiчноï полiтики, спрямованостi економiчниx процесiв та ощнки ïx результативностi [4, с. 233].
Вiдносним показником (базою обчислення уЫх iншиx показникiв) для розрахунку штегрального шдикатора збалансованостi е середнш заробiток мешканця певноï територп, як один iз найвагомiшиx чинниюв, що свiдчать про ïï наявний фшансовий стан.
1нтегральний iндикатор збалансованост з врахуванням пiдxодiв фь нансовоï безпеки обчислюеться на основi обрахованих групових iндикаторiв, що набагато спрощуе з'ясування причин розбалансованостi, а, значить, i по-шук шляxiв досягнення рiвноважного стану фiнансовоï системи.
Узагальнено формульний апарат, згiдно з яким проводиться розраху-нок iнтегрального шдикатора збалансованост^ можна представити в такому виглядi (1-4):
prb rg ^
v Xg,t
X
gt-i
t _ ,t-1 Ygt _
v Yg,t
gt _1
П
jc =1
V
jc,t Vjc,t _1
=! V,
V
j,t_1
r
Vic,t Vic,t_1
л
(1)
=1V Vi ,t V,
t _1
J
с
Prb = K П Pb, (2)
'к=1
Pb=L nPgrbJ, (3)
1=1
Pb=J n_prbJ = mpik, (4)
V l=1 V к=1
де: Pgb - piBeHb збалансованостi одте1 з груп g фiнансових показникiв у пев-ному регюш (розраховуеться окремо для кожного регюну в межах територй, що дослiджуеться, в розрiзi вiдповiдних груп показникiв); g - позначення групи показникiв (зокрема, g = f - для фшансовоц e - для економiчноl; s - для сощально1, с - для групи порiвняльних (вiдносних) показниюв та iн. груп); ig - порядковий номер показникiв-стимуляторiв певно! групи (що позитивно
впливають на збалансовашсть фшансово1 системи), ig = 1, Ig , Ig - загальна кiлькiсть показникiв-стимуляторiв; jg - порядковий номер показниюв-дести-муляторiв певно1 групи (що негативно впливають на збалансовашсть фшан-сово1 системи), jg = 1, Jg , Jg - загальна юльюсть показникiв-дестимуляторiв; xig - показники-стимулятори в межах конкретно: групи; Xg - сума показни-
кiв-стимуляторiв, Xg = ^ xig ; yjg - показники-дестимулятори в межах кон-
ig =1
Jg
кретно1 групи; Yg - сума показникiв-дестимуляторiв, Yg = ^ yjg; vic, vJc - по-
jg =1
рiвняльнi (вiдноснi) показники, що стосуються певного регiону (пропо-нуеться використовувати за порiвняльнi такi показники: кшьюсть населення, площа територй, дохщ та витрати на душу населення, яю прийнято за базу в цьому випадку) i можуть як позитивно, так i негативно впливати на збалансовашсть фшансово1 системи; Vj, VJ - сума порiвняльних (вiдносних) показни-
кiв, яю стосуються певного регiону, Vj = ^ vic, Vj = ^ vJc; t - позначення вщ-
ic =1 jc =1
повщних показникiв звiтного перiоду; t-1 - позначення вщповщних показни-кiв попереднього перюду (перiоду, що передував звггному); l - порядковий номер регюну, l = 1, L, L - загальна юльюсть регюшв дослiдження на територй, що дослщжуеться; к - порядковий номер групи показниюв g, к = 1, K, K - загальна юльюсть видшених груп показниюв, на основi яких проводиться аналiз збалансованостi фшансово1 системи територй; Prb - рiвень збалан-
сованостi певного регiону в межах територй, що дослщжуеться; Pgb - рiвень збалансованостi фшансово1 системи в межах групи показниюв на рiвнi територй, що дослщжуеться; Pb - загальнотериторiальний (iнтегральний шдика-тор) рiвень збалансованостi фшансово1 системи.
Виходячи з цього, територiя держави (регiону дослщження), своею чергою, розбиваеться на регюни (територи дослiдження), для кожного з яких розраховуються груповi показники фшансово1 збалансованостi. Далi обчис-люеться рiвень збалансованостi фшансово1 системи кожно! iз територiй дос-лiдження в цшому. Пiсля цього за формулою 2 обчислюеться iнтегральний iндикатор збалансованостi фшансово! системи держави.
Загалом, на процес збалансування фiнансових систем впливае значна кшьюсть чинникiв (фiнансових, економiчних, сощальних та iнших), серед яких можна видшити такi: величина внутрiшнiх та зовтшшх iнвестицiйних вкладень, кiлькiсть функщонуючих на територи суб,ектiв господарювання, !х кредиторська та дебiторська заборгованостi, рiвень зайнятостi та безробiття територи, обсяг наявних основних та оборотних фондiв тощо. Але усе ж таки визначальними (основоположними) чинниками оцiнки ефективност функщ-онування побудовано! фшансово1 системи та розрахунку величини 11 збалан-сованостi е величини доходу та витрат, що припадають на одного мешканця дослщжувано1 територи.
Необхiдно зазначити, що не останшм чинником отримання реальних результатiв щодо збалансованостi фшансово1 системи територи е розроблен-ня ефективно1 методики оргашзаци збору даних для подальшо1 1х обробки з метою розрахунку показника штегрального шдикатора збалансованостi фь нансово1 системи.
Рис. 1. Комплекс органЬацшних питань щодо мошторингу з метою розрахунку штегрального шдикатора збалансованостi фтансовоХ системи держави
Комплекс оргашзацшних питань щодо збору даних стосуеться мюця й часу проведення обстеження, оргашв та персоналу, залученого до такого об-стеження, його матерiально-технiчного забезпечення, а також системи гаран-тування точност результата (рис. 1).
Отже, перш за все, необхщно визначитися iз територiею та перiодом дослiдження; визначити перелж аналiзованих показникiв за кожною групою,
враховуючи затратнiсть збору шформацй за даним показником на територй дослiдження та час, затрачений на отримання юнцевих результатiв.
Подiбний пiдготовчий етап до безпосереднього збору даних е необхщ-ним через неоднорiднiсть походження рiзних показникiв та градащю !х "про-зоростiм (тобто, рiвня тяжкостi отримання певних результатв). Так, без до-даткових затрат, зпдно з iнформацiею Державного ком^ету статистики Ук-ра!ни, а також Головних управлшь статистики в областях, даш щодо розподь лу сшьського населення за статтю, вiком та категорiями господарств збира-ються раз на 5 роюв, а сортовi посiви пiд урожай звiтного року та наявшсть тракторiв, сiльськогосподарських машин та енергетичних потужностей об-стежуються двiчi рази на 5 роюв, причому значних змш за даними показника-ми у бiльш-менш короткий термш не передбачаеться, отже проводити збiр даних за цими параметрами щорiчно не доцiльно (водночас, за певних умов це може бути i необхщним складником проведення об'ективно! оцiнки стану збалансованостi фшансово! системи територй).
У самому термш "збалансовашсть" охоплюються як об'ективш (тi, що пiдлягають чiткому вимiрюванню), так i суб,ективнi (якi не можна конкретно вимiряти, тобто експертш) показники впливу на фшансову сферу дер-жави. Але, доклавши певних зусиль, можна видiлити обмежену групу факто-рiв, що бшьшою мiрою впливають на величину збалансованост, через що значно спрощуеться процес обрахунку рiвня збалансування територй.
Загалом за фактором тривалостi, можливо розрiзнити збалансова-нiсть на певний момент та на перюд часу, при цьому друга (перюдична) збалансовашсть подiляеться на довго-, середньо- i короткострокову. Хоча, звю-но ж, тут мова може йти лише про вщносне, а не абсолютне збалансування, осюльки ми знаходимося у динамiчному, мiнливому середовищi, де щохви-лини з'являються новi, ще не враховаш фактори впливу iз бшьшим чи мен-шим ступенем вагомость
Короткостроковою пропонуеться вважати збалансованiсть фшансо-во! системи, яка стосуеться мюячного, квартального або рiчного термiну часу. При цьому обчислений шдикатор рiвня дано! збалансованостi знаходить-ся в допустимих межах, за яких систему прийнято вважати збалансованою, не довше вище окресленого перiоду. Середньострокова збалансовашсть ви-никае за наявност допустимого рiвня збалансованостi територii термшом вiд одного до трьох роюв, а довгострокова - строком понад три роки. Вказаш вище термши стосуються початкового етапу впровадження запропонованого методу розрахунку штегрального шдикатора збалансованост фiнансовоi системи, i надалi мають пiдлягати перегляду з метою продовження зазначених термшв вiдповiдно до трьох, шести та десяти роюв залежно вщ термiну фж-сування допустимого рiвня (iндикатора) збалансованостi.
На еташ впровадження та апробацii розрахунку штегрального шдикатора збалансованост вважаеться за необхщне проводити його обчислення з детальним аналiзом отриманих результатв на державному рiвнi не рщше разу на рiк, а на регюнальному - не рщше разу на квартал. У подальшому (через 3-5 рокiв) пропонуеться проводити подiбнi розрахунки для держави в щ-
лому - раз на 3 роки (глибинний анашз Ï3 застосуванням максимально: або значно1 кiлькостi показникiв), у розрiзi регiонiв - раз на piK (поверхневий аналiз на основi обмежено1', але достатньо1' кiлькостi показникiв). При виник-неннi певних критичних ситуацш можливим е проведення грунтовшших роз-pахункiв на мпpоблемнiйм теpитоpiï.
Наступним етапом оргашзаци збору даних для розрахунку штегрального шдикатора збалансованост фiнансовоï системи е з'ясування наявност органу, на який покладаеться вщповщальшсть за проведення дослiдження; за вщсутност такого органу можна вести мову про його створення. На даний час, залежно вщ pозмipу об'екта дослiдження, а також потреби в кшцевих результатах дiють таю групи оргашв, що проводять спостереження:
1. Центральт органи деpжавноï' статистики - Державний комггет статистики Украши та його pегiональнi управлшня, - як проводять деpжавнi дос-лiдження на макpоpiвнi (зокрема, переписи, обстеження економiчного та соцiального стану).
2. Bi^ira статистики в мшютерствах та вiдомствах - Державна податкова адмшстращя, Державна служба пpиватизацiï' майна, Державна митна служба, - що займаються дослщженням питань локального характеру.
3. Спецiалiзованi шститути, агентства, мiжнаpоднi оpганiзацiï' - 1нститут соцiологiï' (фтал 1нституту суспiльноï думки Геллапа), Мiжнаpодна ор-ганiзацiя пpацi, Генеральне агентство у справах економiки та фшанив при комiтетi GC. - Вони проводять обстеження, пов'язат з вивченням суспiльноï думки чи мотивацiï, а також оцшок тих чи шших суб,ектiв су-часного суспiльства.
4. Анал^ичт вiддiли суб,ектiв пiдпpиемницькоï дiяльностi - мшроеконо-мiчнi дослiдження, як мають маркетингове або контрольне спрямування (дослiдження pинкiв збуту окремих фipм, споживачiв певного роду продукций конкуpентоспpоможностi конкpетноï сфери дiяльностi тощо). Кожен iз зазначених вище оргашв на певному еташ залучае фахiвцiв
piзних галузей дiяльностi залежно вщ конкретних потреб, якi значно спрощу-ють процес отримання достовipних результата дослщження в найкоpотшi теpмiни. Це зауваження мае стосуватися й процесу розрахунку показника збалансованост^ але потребуе додаткового глибокого розгляду щодо доцшь-ност та економiчностi.
Названi вище групи оргашв вщповщають за певну сферу дослщжень фiнансового та сощального стану краши, проте в даному випадку (необхщ-ностi обчислення piвня збалансованостi фiнансовоï системи) мова мае йти про створення нового органу або принаймш окремого шдроздшу в межах од-нiеï з представлених груп. Саме за умови придшення достатньо1' уваги проб-лемi збалансування фiнансовоï системи як краши в цшому, так i кожного з ïï теpитоpiальних пiдpоздiлiв, зокрема, ми зможемо говорити про впевнене пря-мування краши до достатнього piвня розвитку ринкового середовища.
Наступним кроком у методищ оpганiзацiï збору даних е контроль дос-товipностi отриманих результата розрахунюв. Його можна подшити на попе-pеднiй, поточний та наступний залежно вщ моменту його здшснення. Зага-лом, контроль означае пеpевipку даних обстежень щодо 1'хньо1' повноти та вь
ропдность Повнота часто перевiряеться лише BÏ3yanbHO й залежить вiд обся-гу визначених для aнaлiзу покaзникiв, а не визначаються певними об'ектив-ними параметрами. Вiрогiднiсть кiнцевих результaтiв aнaлiзу може перевiря-тися логiчно чи арифметично для aнaлiзу ступеня впливу викривлень на юн-цевий результат Ï3 подальшим виявленням причин виникнення Tei' чи шшо1* помилки для зaпобiгaння подiбних ситуaцiй у майбутньому.
I, нарешт, переходячи до безпосереднього методу розрахунку, необ-хiдно зазначити, що сам процес розробки методiв розрахунку величини зба-лaнсовaностi фiнaнсовоï системи - штегрального шдексу збaлaнсовaностi -вимагае тривaлоï та кропiткоï прaцi, осюльки надзвичайно важливим е видь лення прюритетних покaзникiв для розрахунку, проведення ïхнього ращ-онального групування, а також обгрунтування тих чи шших методiв збалансування покaзникiв певно!" групи. Проте нaдaлi, завдяки автоматизаци проце-су розрахунку, дaнi щодо ступеню розбaлaнсовaностi та рекомендацп щодо вaрiaнтiв проведення практичних зaходiв для вщновлення фiнaнсовоï рiвно-ваги можна буде отримати в короткий термш.
Також, далеко не останньою передумовою пiдтримки фiнaнсовоï системи держави в рiвновaжному стaнi е наявшсть регулiвних вaжелiв впливу на даний процес.
Зокрема, мова йде про здшснення постшного центрaлiзовaного державного регулювання, а також регулювання на мюцях. У зв'язку iз чим пропонуеться створити на обласному рiвнi окремi структурнi пiдроздiли системного мониторингового контролю ступеня збалансованост фiнaнсовоï системи кожного окремо взятого регюну iз загальним керiвництвом на державному рiвнi, дiяльнiсть яких стане вагомим внеском у ефектившсть проходження бюджетного процесу та допоможе в доволi коротю термiни змiцнити фшан-сову систему держави в цшому.
Бiльш детал1зованими функщями eiddmy 3ÔmaHœeawcmî на обласному рiвнi мають бути:
1. Перюдичний зб1р даних для обрахунку р1вня збалансованост фiнaнсовоï системи на рiвнi облaстi.
2. Проведення необхщних обчислень раз на квартал (поточний рiвень зба-лансованост) та щорiчно.
3. Розгляд пропозицш щодо використання отриманих результатов розрахун-к1в, як нaдiйшли вiд науково-дослщних зaклaдiв, незалежних фшансо-вих установ, окремих нaуковцiв, населення тощо та максимальне ïхне впровадження й застосування (при виявленнi доцiльностi подiбних дш).
4. Розроблення власних зaходiв, яю необхiдно було б провести для тдви-щення ефективностi використання зiбрaноï iнформaцiï.
5. Передача результaтiв щорiчних, а при виникненнi тaкоï необхщносп й щоквартальних розрахунюв рiвня збалансованост та пропозицiй щодо рaцiонaльного застосування результатов обчислень у вище стоячий орган.
6. Проведення мониторингу щодо реaльноï ефективностi впроваджуваних на практищ зaходiв на обласному рiвнi з вщповщною ïхньою корекцiею при виникнент тaкоï необхiдностi.
7. Здшснення поточного оперативного контролю за достовipнiстю отрима-них pезультатiв при виявлент викривлень певного роду з одночасною розробкою ефективних методiв ïхнього уникнення чи зведення негатив-них наслщюв до мiнiмуму.
8. 1нформування широких кш населення про результати розрахунюв та пpогнознi данi щодо збалансованост фiнансовоï системи за допомогою друкованих перюдичних видань.
Щодо державного рiвня управлтня процесом балансування фшансо-во1' системи теpитоpiï, то тут можна видшити такi функцiï вiдповiдного структурного шдроздшу:
1. Здшснення загального кеpiвництва обласними вiддiленнями упpавлiння збалансоватстю фiнансовоï системи.
2. Остаточне оброблення та аналiз pезультатiв обчислень вiддiлень в областях, як подаються щоpiчно.
3. 36ïp додаткових даних та розрахунок piвня загальнодеpжавноï збалансо-ваностi раз на три роки.
4. Розгляд пропозицш щодо використання отриманих результатов розрахун-юв, як надiйшли знизу (вiд обласних вiддiлень) або ж iз додаткових дже-рел (вiд науково-дослiдних закладiв, незалежних фiнансових установ, ок-ремих науковщв, населення тощо), та максимальне ï^œ впровадження й застосування (при виявлент доцшьност таких дiй).
5. Розроблення власних заходiв, як доцiльно було б провести для тдви-щення ефективностi використання зiбpаноï iнфоpмацiï.
6. Подання pезультатiв обpахункiв та пропозицш щодо ïхнього рацюналь-ного застосування у вщповщт органи для впровадження в дто.
7. Проведення мониторингу щодо pеальноï ефективностi впроваджуваних на практищ заходiв iз вiдповiдною ïхньою коpекцiею за потреби.
8. Здшснення поточного контролю за достовipнiстю отриманих чи поданих знизу даних при виявлент викривлень певного роду з одночасною розробкою ефективних методiв ïхньоï лшвщаци, чи мiнiмiзацiï.
9. Виявлення величини похибки, закладеноï у формулу, та розроблення способiв ïï зменшення.
10. Оперативне iнфоpмування нижче стоячих тдроздтв про змiни методу обрахунку piвня збалансованостi фiнансовоï системи чи необхщного об-сягу збору даних для розрахунку тощо.
11. Проведення контрольних пеpевipок певних тдроздтв нижчого piвня при виявленнi значних вiдмiнностей у результатах ïхнiх обрахунюв по-piвняно з аналогiчними даними тдроздтв шших областей, але не рщше разу на п'ять роюв.
12. Друкування pезультатiв обчислення показника збалансованосп та ана-лiзу поточного економiчного стану кpаïни, розкриття найближчих тен-денцiй розвитку ïï фiнансовоï системи в ЗМ1, на Iнтеpнет-стоpiнках тощо. Як i будь-яке шше нововведення, пропонована двоpiвнева система мо-
нiтоpингових оpганiв, якi б мали слiдкувати за piвнем збалансованостi фшан-совоï системи теpитоpiï з позици фiнансовоï безпеки, мае своï переваги та не-долiки. Найбiльш вагомi з них, а також деяю шляхи подолання виявлених не-долтв згруповано в табл. 1.
Табл. 1. Переваги, недолжи (та шляхи гхнього подолання) покладення обов'язшв
щодо процесу визначення штегрального ьндикатора збалансованост1 _фпнансовсн системи на окремий двор1вневий орган_
Переваги Недолжи Шляхи подолання недолтв
1. Проведення глибинного aнaлiзу стану збалансова-ностi фiнaнсовоï системи Додaтковi фiнaнсовi затрати Залучення додаткових (зовтш-нiх чи внутрштх) джерел фь нансування
2. Можлившть постшного вiдслiдковувaння появи негативних тенденцiй та 1х оперативного усунення Тривaлiсть одержання результaтiв та очiку-вання ефекту впрова-джених зaходiв Побудова ввдповвдних моделей на мiкрорiвнi (хоча б за допо-могою комп'ютерних програм), як б допомогли точтше спрогнозувати результати
3. Проведення aнaлiзу поточного стану збалансова-ностi Украши порiвняно iз станом збалансованост ш-ших краш Можливiсть неточностей у пропонованих методах лшввдаци негативних тенденцш у кожнiй iз груп факто-рiв Постiйний логiчний та/чи арифметичний контроль захо-дiв, що пропонуються
4. Розроблення шляхiв ви-ходу держави з кризового стану завдяки сприянню розвитку кожного iз реп-отв зокрема Вiдсутнiсть квaлiфiко-ваних спещалштОв да-ного напрямку Вiдкриття окремого факультету або хоча б специального курсу з напряму збалансова-ностi фшансово1 системи у ВНЗ з економiчним ухилом
5. 1снування вiдповiдних оргатв у областях забез-печуе бшьш глибинне ро-зумiння проблем конкрет-них регiонiв, i вiдповiдно полегшуе пошук 1х вирь шення Вiдсутнiсть (брак) програмного забезпе-чення для проведення ввдповвдних розрахун-шв, через що шнують додaтковi затрати часу на розрахунки Розроблення необхiдних комп'ютерних програм
Звичайно, одш з вказаних вище зaходiв стосуються лише початкового етапу запровадження пропонованого методу розрахунку штегрального шди-катора збалансованост фшансово1' системи держави з позицп фшансово1' без-пеки (зокрема, це видшення груп показниюв та проведення властиво фор-мульних розрахунюв), iншi потребують постшного перегляду та пристосу-вання до поточно1' економiчноï ситуаци в держaвi (наприклад, методологiя пiдвищення рiвня збaлaнсовaностi та розроблення пропозицiй щодо використання розрахункових даних), а деяю вимагають цiлеспрямовaноï та систематично:' роботи (це стосуеться процесу оргашзацп збору даних).
Фтансування описаних вище служб проводиться за рахунок бюджет-них коштв, шдроздши не отримують "живих" грошей вiд своеï дiяльностi, проте 1хне функцiонувaння виправдовуеться, i окуплюеться за рахунок позитивного впливу дiяльностi цих служб на оздоровлення фшансового середови-ща держави.
Необхщно додатково зазначити, що межi описаних вище мошторинго-вих дослщжень можуть змiнювaтися вiд мжросередовища конкретного тд-приемства (чи нав^ь його пiдроздiлу) до макросередовища цiлоï держави чи групи держав. Вщповщно, це впливатиме на вибiр органу, якому доцшьшше
проводити те чи шше дослiдження (теpитоpiального чи загальнодержавного), а також на вартють i цiну отриманих pезультатiв мониторингу. Останнi зале-жатимуть вiд обсягу проведених робгт, кiлькостi залучених спещалюта по збалансуванню конкретного напрямку дiяльностi, загального часу, викорис-таного на потpiбну дiагностику, та затpатностi отримання необхщно1" додат-ково1' iнфоpмацiï щодо стану дослщжуваного об'екта чи збору ряду показни-кiв, яких бракуе для здшснення аналiзу на необхщному piвнi.
Також одним iз можливих джерел залучення коштiв на фшансування дiяльностi вищеописаних структур на початкових етапах впровадження та встановлення е продаж дозволiв на використання розроблених методiв та результата обрахунку показника збалансованост фшансово1" системи територи закордонним державам (можливо, на визначений термш).
Або ж, за умови визнання подiбного ваpiанта доцiльнiшим на законо-давчому piвнi, можливим е втримання монопольного права проведення мош-торингових дослщжень украшськими iнституцiями, в тому числ1 й для зару-бiжних краш з урахуванням певних особливостей кожно1' з них та залученням (за потреби) спецiалiстiв окремих галузей дiяльностi дослiджуваних терито-рш. Задля пiдвищення достовipностi та ефективност pезультатiв такого мош-торингу, а також iз метою зменшення затратност проведення таких досль джень, пропонуеться створити вiдповiднi пiдpоздiли з дослщження збалансова-ност фiнансовоï системи територи при украшських консульствах за кордоном.
Отже, споживачами шформаци фшансового монторингу щодо штегрального шдикатора збалансованостi фшансово'1 системи е:
1. Мiжнаpоднi оргашзаци держав у частит:
• виявлення "слабших ланок" у тш чи шшш м1жнародн1й орган1зац11 (мова може йти як про цш держави, так i про 1хт складов1 частини) на основ1 проведення розрахунку загально1 та часткових величин збалансованост! ф1-нансово1 системи територи,
• подальше проведення анал1зу причин розбалансованост! певно1 територ11 (держави чи ïï складовоï частини), що входить до складу конкpетноï м1жна-pодноï оpганiзацiï з метою виявлення групи фактор1в, як1 спричинилися до негативного результату,
• пошук шляхiв усунення та безпосередне усунення негативного впливу ви-щезазначеноï групи фактоpiв,
• прогнозування перспективного piвня збалансованост! дослiджуваноï групи краш за умови впливу певних додаткових фактоpiв, у т.ч. при прийнятп нового члена в дану мiжнаpодну оpганiзацiю,
• проведення попередшо' дiагностики при виpiшеннi питання укладання певного договору як усередит мiжнаpодноï оpганiзацiï, так i iз зовнiшнiми партнерами на основi розрахунку показника piвня збалансованостi фiнансо-воï системи теpитоpiï з метою виявлення доцшьносп проведення под^бних дiй.
2. Окpемi держави на предмет:
• розрахунку загальнодержавного piвня збалансованостi фiнансовоï системи та вiдповiдних показник1в на регюнальному piвнi з метою виявлення найбшьш та/чи найменш розвинених територш, а також для проведення по-piвняльного аналiзу piвня економiчного розвитку дослiджуваноï кpаïни з iн-шими крашами (сусiдами, конкурентами, партнерами тощо),
• оптимiзацiï процесу планування доходiв та видатшв державного та/чи реп-ональних бюджетiв на основi отриманих розрахуншв,
• визначення пpiоpитетних напрямшв вкладання коштiв та розрахунок перь оду окупност запропонованих пpоектiв,
• розроблення заходiв iз метою економiчного виpiвнювання розвитку реп-онiв держави з метою пропорцшного планування бюджетних коштiв,
• виявлення майбуттх наслiдкiв впливу на фшансову систему теpитоpiï певного комплексу дш у напрямку змiни показника piвня збалансованостi.
3. Мiнiстеpства i ведомства в напрямку:
• pацiоналiзацiï процесу процентного pозподiлу бюджетних кошт!в помiж структурними пiдpоздiлами мiнiстеpств i ввдомств, виходячи з результатов розрахунку ввдповвдних показнишв збалансованостi фiнансовоï системи те-pитоpiй,
• здiйснення коригування наявного пеpелiку функцш та ввдповвдного проведення витрат структурних тдроздтв мшстерств i вiдомств з огляду на економiчнi особливост теpитоpiï ïхнього розташування,
• виявлення необхiдностi створення нового та/чи лгсввдаци наявного структурного пiдpоздiлу мiнiстеpства чи ввдомства, або ж безпосередньо мшс-терства чи ввдомства при значних вiдхиленнях певноï теpитоpiï за показни-ком збалансованост чи виникнення певноï групи додаткових фактоpiв впливу,
• проведення аналiзу ефективностi здiйснення попеpедньоï дiяльностi певного мшстерства чи вiдомства, або ж ïхнiх структурних пiдpоздiлiв, ïхнього впливу на показник збалансованост фiнансовоï системи теpитоpiï та прог-нозування подiбних pезультатiв у майбутньому.
4. Органи мюцевого упpавлiння та самоврядування щодо:
• розрахунку величини збалансованост фiнансовоï системи на мiсцях iз метою розмежування представлених на територи дослвдження галузей еконо-мiки на бiльш та менш розвинет, а також для здiйснення цшеспрямованого керування процесом досягнення достатнього piвня збалансованостi,
• можливостi здiйснення прогнозних розрахуншв величини показника зба-лансованост фiнансовоï системи в цiлому й у межах кожноï з галузей еко-номiки на мiсцях у коротко- та довготермшовому пеpiодi часу,
• здшснення ефективного планування подальшоï дiяльностi органами мшце-вого управлшня та самоврядування щодо аналiзу впливу на змiну величини збалансованостi фiнансовоï системи бiльш чи менш значимих економiчних тpансфоpмацiй.
5. Пiдпpиемства:
• проведення мотторингу певноï галузi пвдприемниць^' дiяльностi на предмет збалансованост! щодо кола виробник1в, споживачiв, наявносп pинкiв сировини, збуту тощо з метою виявлення незайнятих чи ввдносно вiльних нiш на ринку чи для полегшення розрахунку величини конкурентносп мiк-росередовища,
• дослiдження окремо взятого пвдприемства на предмет збалансованостi його фiнансовоï системи задля виявлення слабких бок1в дiяльностi,
• здiйснення перспективного планування дiяльностi з урахуванням ушх роз-рахованих pанiше показникiв,
• проведення аналiзу впливу певних додаткових чиннишв (зокрема, укладан-ня угод тощо) на piвень збалансованостi фiнансовоï системи пiдпpиемства.
6. Населения виявляе защкавлетсть результатами мотторишу фшансово! системи щодо:
• прогиозуваиия р1вня шфляцп, курсу валют, швестицшно привабливих тери-торш, змiии баикiвських ставок тощо,
• дослiджеиия риикiв пращ на предмет виявлення видiв дiяльностi, що корис-туються иайбiльшим попитом на ринку пращ з метою здобуття ввдповвдно! освiти, переквалiфiкацii' тощо,
• виявлення доцшьносп перехзду в той чи шший регiои краши з огляду на потребу залучення спецiалiстiв певиоi категорii та екоиомiчиi перспективи розвитку даиоi територп.
Звичайно, не варто обмежуватися лише перелжом запропонованих ви-ще споживач1в результатв мониторингу ф^а^ово^' системи та наведеними сферами застосування отрима^^' шформаци, оскшьки ми знаходимося в ди-нам1чному середовишд, де практично щодня вщбуваються р1зноман1тн1 змши, як певною м1рою коректують цш й завдання економ1чних та фшансових суб'екив. Хоча в загальному випадку, враховуючи наявну ситуащю на ринку й початковий етап застосування мониторингу збалансованосп ф^а^ово^' системи територп, можливо та необхщно користуватися наведеним вище перель ком практичного застосування мошторингово! шформаци.
□ - рейтинг 21-27
Рис. 2. Усереднений штегральний тдикатор збалансованост1 фьнансовоХ системи регюнш УкраХни (1998-2007рр.)
Зокрема, результуючу величину штегрального шдикатора збалансованосп ф^а^ово^' системи регюшв Украши з вщповщним рейтинговим розпо-дшом у картограф1чному вигляд1 представлено на рис. 2, який наочно вщоб-ражае як високий р1вень збалансованосп в дослщжуваному пер1од1 Р1вненсь-ко!, Тер^п^ьсь^', ^ано-Фран^^ко^' та Сумсько! областей, так i низький р1вень збалансованостi в Чернтвськш, Полтавськiй, Микола^'вськш та Закар-патськiй областях. Отже, необхiдно вщзначити вiдсутнiсть потреби в шдви-щенш увазi щодо ще^' проблеми з боку вщповщних органiв державного уп-равлiння в короткостроковому перiодi до областей першо^', а також адекватно
звернути на рацюнальшсть використання чинниюв розвитку областей друго1' з зазначених вище груп.
Лише за допомогою комплексного бачення проблеми створення мош-торингово1' системи щодо анашзу збалансованост ф1нансово1" системи територи при розрахунку ïï штегрального шдикатора ми можемо з упевнешстю казати про велику в1ропдшсть отримання вщчутного ефекту ïï д1яльност1 (як у плаш оздоровлення власне украшсь^' фiнансовоï системи, шдвищення р1в-ня ïï збалансованост1, так i щодо отримання певноï фiнансовоï вигоди вщ проведення мошторингових дослщжень на замовлення) у перспектив!.
Висновки. 1нтегральний шдикатор збалансованост фiнансовоï системи з позици стану фiнансовоï безпеки можливо розраховувати на окремих р1внях, починаючи вщ глобального (св1тового) до конкpетноï територи. У щ-лому, збалансован^ть фшансово'1 системи держави - оптимальне поеднання регул1вних важел1в впливу держави на забезпечення виконання програмних фшансових заход1в 1з пошуком рацюнальних шлях1в pеалiзацiï плашв еконо-м1чного розвитку на вЫх р1внях та дотриманням вщповщного р1вня фшансо-воï безпеки.
Процеси у фшансовш систем1 вщповщають об'ективност1, а сама вона тдпорядковуеться д11" закону збалансованосл фiнансовоï системи.
Вщносним показником (базою обчислення вЫх шших показниюв) для розрахунку штегрального шдикатора збалансованост е середнш заробгток мешканця певноï теpитоpiï, як один 1з найвагомших чинниюв, що св1дчать про ïï наявний фшансовий стан та можливост динам1чного сощально-еконо-м1чного розвитку.
Як показуе анал1з, точшше середнш заробгток жител1в конкpетноï територи можна оцшити, вщкинувши 10 % найбшьш високоï та 10 % найбшьш низькоï заpобiтноï плати й уже з останшх 80 % розраховувати ïï середню величину.
Оцшка та пор1вняння штегрального шдикатора збалансованост фь нансовоï системи конкретних територш з урахуванням засад стану фшансо-воï безпеки грунтуеться на даних мониторингу. Водночас, споживачами ш-фоpмацiï фшансового мониторингу щодо штегрального шдикатора збалансо-ваност фiнансовоï системи е: м1жнародш оpганiзацiï держав, окрем1 держави, мшютерства i вщомства, органи мюцевого управлшня та самоврядування, шдприемства, населення.
Загалом, методологiя збалансованостi фмансово'1 системи з позици стану фшансово'1 безпеки - напрям у методологи фiнансовоï системи, який розкривае гшотези, принципи, методи, закон, лопку й технолопю оргашзаци та проведення збалансованост фiнансовоï системи, критери оцшки й пор1в-няння ïï штегрального шдикатора збалансованость
Лiтература
1. Барановський О.1. Фшансова безпека в Укра1'ш (методология оцшки та мехашзми забезпечення): Монограф1я. - К.: КНТЕУ, 2004. - 759 с.
2. Василик О. Д. Теор1я фшанав: Пщручник. - К.: Н1ОС, 2003. - 416 с.
3. Галщин В.К. Системи мошторингу : Монограф1я. - К. : КНЕУ, 2000. - 231 с.
4. Загороднш А.Г., Вознюк Г. Л. Фшансово-економ1чний словник. - Льв1в: Вид-во НУ "Льв1вська пол1техшка", 2005. - 714 с.
5. Засади формування бюджетно'1 пол1тики держави: Монограф1я/ За наук. ред. М.М. Срмошенка. - К.: НАУ, 2003. - 284 с.
6. Каршнський Б.А. Закон збалансованосп фшансово'1 системи та його мюце в тран-сформаци економши держави/ Економ1чш проблеми ринково'1 трансформаци Украши: Тези доп. Всеукрашсько!' наук.-практ. конф., Льв1в, 3-4 грудня 2002 р. - Льв1в: ЛБ1 НБУ, 2002. -С. 106-107.
7. Каршнський Б.А. Закон збалансованосп фшансово!' системи та проблема шнова-цшного розвитку економши// Проблеми впливу фшансово'1 системи на шновацшний розвиток економши: Зб. тез доп., Льв1в, 28 березня 2003 р. - Льв1в: НУ "Льв1вська пол1техшка", 2003. -С.11-13.
8. Каршнський Б.А. Збалансованють фшансово!' системи держави: методологичш осно-ви// Сощально-економ1чш дослщження в перехщний перюд. Економ1чш проблеми ринково'1 трансформаци Украши: Зб. наук. праць/ Ред. М.1. Долшнш. - Льв1в: НАН Украши, 1РД. -2003, вип. 1 (ХХХ1Х). - С. 39-49.
9. Каршнський Б.А. Збалансованють фшансово!' системи: методология, оцшка, пор1в-няння: Монограф1я. - Льв1в: Логос, 2005. - 496 с.
10. Каршнський Б.А. Методология збалансованосп фшансово!' системи держави// Вю-ник Льв1вського державного фшансово-еконошчного ш-ту: Економ1чш науки. - 2003, № 4. -С. 6-15.
11. Каршнський Б.А. Региональна фшансова збалансованють: украшсью та европейськ модел1// Сощально-економ1чш дослщження в перехщний перюд. Региональна пол1тика: досвщ Свропейського Союзу та його адаптащя до умов Украши: Зб. наук. праць/ Ред. М.1. Дол1шнш.
- Ч. II. - Льв1в: НАН Укpаïни, 1РД. - 2003, вип. 5 (XLIII). - С. 121-136.
12. Каршнський Б. А., Залуцька Н.С. Стратегиология розвитку региону: формування та мехашзми// Стратегия регионального розвитку: формування та мехашзми реал1заци: Матер. щор1чно'1 м1жнар. наук.-практ. конф., 31 жовтня 2007 р. У 2-х томах, т. 1. - Одеса: ОРЩУ НА-ДУ, 2007. - С. 335-337.
13. Крупка М.1. Фшансово-кредитний мехашзм шновацшного розвитку економши Украши. - Льв1в: Вид. центр Льв1вського НУ 1м. !вана Франка, 2001. - 608 с.
14. Михасюк I., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економши.
- Льв1в: Украшсью технологи, 1999. - 639 с.
15. Мунлян В.1. Економ1чна безпека Украши. - К.: КВЩ, 1999. - 464 с.
16. Опарш В. Фшансова система Украши (теоретико-методологичш аспекти): Моногра-ф1я. - К.: КНЕУ, 2006. - 240 с.
17. Пастернак-Таранушенко Г. Економ1чна безпека держави: статика процесу забезпе-чення. - К.: Кондор, 2002. - 302 с.
18. Стукало Н.В. Глобал1защя та розвиток фшансово!' системи Украши// Фшанси Украши. - 2005, № 5. - С. 29-35.
19. Шклярук С.Г. Финансовая система: структура, механизм функционирования, оптимизация: Монография. - К.: Нора-принт, 2003. - 568 с.
20. Шлемко В.Т., Бшько 1.Ф. Економ1чна безпека Украши: сутнють i напрямки забез-печення. - К.: ШСД, 1997. - 144-с._
УДК 658.152 Доц. 1.Б. БЫъсъкий, канд. екон. наук;
доц. Р.П. Дудяк, канд. екон. наук -Лъв1всъкий ДАУ
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОЦЕСУ РОЗРОБЛЕННЯ ШВЕСТИЦШНО1 СТРАТЕГИ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
Недостатньо розкрито сутнють формування стратегий залучення швестицш, 1х-шй анал1з та процес вибору стратегш швестування. Ця стратепя - система довгос-трокових цшей iнвестицiйноi д1яльност1 пщприемства, яю визначаються загальними завданнями його розвитку i iнвестицiйною iдеологiею, а також вибором найефектив-нiших шляхiв 1х досягнення. Iнвестицiйну стратегiю можна представити як генераль-
