CC BY
262
УДК332.01:336 Ст. викл. О.Р. 3axidrn -RbsiscbKa державна
фтансова академш
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СТ1ЙКОСТ1 ФШАНСОВО1 СИСТЕМИ РЕГ1ОНАЛЬНОГО Р1ВНЯ
Наведено результати дослiдження фшансово'1 системи регiонального рiвня, конкретизовано цiлi, особливосп та 0CH0BHi властивостi поняття стшюсть фшансо-Boi системи регiону. Окреслено взаемозв'язки поняття "фшансова стшюсть" з понят-тями "фшансова стабшьшсть" та "фшансова безпека".
Senior lecturer O.R. Zahidna - L'viv state financial academy Research of firmness of the financial system of regional level
The article is devoted to determination of theoretical principles of research of the financial system of regional level. In particular the author specifies aims, features and basic properties of concept "firmness of the financial system of region. Interactions of concept "financial firmness" with concepts "financial stability'" and "financial safety" are outlined.
Вступ. Проблема стшкосп територ1альних систем е одним з нових на-укових напрямюв. Ii виникнення зумовлене потребою розроблення оцшок природного, сощального, економ1чного i фшансового стану територ1альних систем для максимально можливого ix використання, визначення 1'хтх юль-юсних характеристик i граничного обмежувального навантаження на терито-рш. Практичне визначення стiйкoстi реальних теритoрiальниx систем до конкретного виду дiяльнoстi (зoвнiшньoi або внутршньо1') найчастiше передба-чае вирiшення задачi про те, чи вийде ця теритoрiальна система з дiапазoну природного стану за наявно!" iнтенсивнoстi дiянь i, якщо вийде, то добре це чи погано. Важливо визначити стшюсть задля чого, щодо чого, протягом яко-го перioду часу повинна простежуватися стшюсть, межу стшкосп а також мютюсть теритoрiальниx систем.
Варто також зазначити, що проблема забезпечення стшкосп фшансо-вих систем рiзнoгo iерарxiчнoгo рiвня сьoгoднi перестае бути лише фшансо-вим чи екoнoмiчним питанням, а переходить у площину пoлiтичниx, oскiльки е одним iз чинникiв досягнення безпеки розвитку регюшв та держави загалом.
Дослщженню стану стiйкoстi та рiвнoваги екoнoмiчниx систем прис-вячено значну юльюсть праць вчених, серед яких Н. Бескоровайная, Т. Доро-нiна, В. Сдронова та А. Кавiнoв, Б. Картнський та О. Герасименко, Л. Наумова, В. Пантелеев та С. Халава, Н. Сабггова, Н. Старостенко, А. Подде-рьoгiн [1-12]. Однак, до сьогодш екoнoмiчна наука не вoлoдiе цiлiснoю лопч-ною системою для теоретичного обгрунтування понять "фшансова стшюсть" та "стшюсть фшансово1' системи".
Метою дослвдження е визначення яюсних характеристик та основних чинниюв досягнення стiйкoстi фiнансoвoi системи регюнального рiвня.
Виклад основного матерiалу. Значення термша "фiнансoва стiйкiсть", зазвичай, науковщ трактують залежно вiд контексту, використання аналпичних метoдiв та рiвня розглядувано1' системи. Такий пiдxiд характеризуемся вiдсутнiстю суворо1' oбгрунтoванoстi та чгткосл визначень i часто стае причиною невизначеносл категoрiй i понять. Окрiм цього, треба за-
значити, що проблеми стшкосл дослiджують переважно на мiкрорiвнi. Од-нак потреба пошуку iнновацiйних шляхiв розвитку економiки зумовила потребу поширення поняття стшкосл i на такi складнi системи, якими е регь ональнi економiчнi системи.
У "Великому економiчному словнику" стшюсть трактують, як ста-лють, постiйнiсть, непiдвладнiсть ризику втрат i збиткiв [13]. "Великий енцик-лопедичний словник" мютить таке визначення: "Стшюсть системи - спро-можнiсть системи вщновлювати попереднiй (або близький до нього) стан шс-ля деякого збурення, яке виявляеться у вдаиленш параметрiв системи вiд но-мшального значення" [14]. "Словник украшсько1 мови" пояснюе стiйкiсть, як здатнiсть довго збер^ати i проявляти сво! властивост^ не пiддаватись руйну-ванню i псуванню. В. Даль трактуе стiйкiсть, як здатнiсть "вистояти супроти чогось, встояти, усшшно протистояти силi, витримати, не поступитися".
В економiчнiй лiтературi термiн "фiнансова стiйкiсть" ототожнюеться з деякими шшими термiнами, якi характеризують стан фшансово1 системи регiону - зокрема це "фшансова стабiльнiсть", "фшансова безпека", "фшансо-ва гнучкiсть", "фшансова рiвновага". Однак, кожен iз зазначених термов е оригiнальним та володiе набором iндикаторiв для власно! ощнки. Так, фшан-сова стiйкiсть часто не розмежовуеться iз фiнансовою стабшьшстю. Р. Ахме-тов [18], О. Лакшина, в. Чекмарьова [19] та iншi вживають 1х як синошми. Для прикладу, "стабiльнiсть фiнансових вщносин чи зв,язкiв об'екта або системи можна розглядати як фшансову стшюсть".
На нашу думку, фшансова стабшьшсть репону характеризуеться пос-тшним значенням оптимальних (або наближених до них) фшансових шдика-торiв (показниюв), а для 11 оцiнки можна використовувати значення се-редньоквадратичного вщхилення, розрахованого на основi вiдхилень фактич-них значень фiнансового iндикатора (показника) вщ оптимальних.
Фiнансову безпеку репону розглядають як одна з цшей стiйкого фун-кцiонування фшансово1 системи репону. Вона визначае граничний рiвень фь нансово! стiйкостi регiональних шституцш щодо ре^заци свое! стратеги за сучасних загроз, виклиюв, змiн, тобто характеризуеться фшансовою спро-можнiстю репону протистояти зовтштм i внутрiшнiм викликам та забезпе-чувати цiлiснiсть i еднiсть його фшансово1 системи [5-7].
Фшансову стшюсть репону за часовим горизонтом можна розглядати як поточну та перспективну. Поточна стшюсть фшансово1 системи репону базуеться на статичному аналiзi параметрiв системи та на ощнщ поточно1 економiчноl кон'юнктури. Вона означае здатшсть адаптуватися до змш у зов-нiшньому середовищi, яю мають локальний характер. Збереження поточно1 стiйкостi фшансово1 системи слугуе метою управлшня потоками фiнансових ресурсiв у короткотермшовому перiодi.
Перспективна стiйкiсть фшансово1 системи регiону передбачае дина-мiчну рiвновагу системи в процесi И розвитку. Перехщ системи до нового яюсного стану може супроводжуватись тимчасовим порушенням стшкость Остання теза потребуе додаткового пояснення. На нашу думку, взаемозалеж-нiсть фшансово1 стiйкостi регюнально1 економiчноl системи та И економiчно-
го розвитку доцшьно розглядати як взае-мозв'язок причини i наслщку в ланцюгу: фiнансова стiйкiсть ^ економiчний розвиток ^ фiнансова стшюсть. Так, досягнення фшансово1 стiйкостi створюе сприятливе середовище для еко-номiчного розвитку i зростання, i завдяки цiй тенденцiï суб'екти господарювання регь ону покращують свш фiнансовий стан та набувають фiнансовоï стiйкостi. От-же, зв'язок фiнансовоï стiйкостi та економiчного розвитку е взаемопов'яза-ним, але не однозначним. Вш мiстить суперечнiсть, яка полягае у тому, що розвиток означае певш позитивнi змiни, а стшюсть передбачае сталють пев-ного стану. I саме у цш суперечност мiж економiчним розвитком та фшансо-вою стiйкiстю полягае процес узгодження ïï цiльових функцiй.
Дослiдження пiдходiв рiзних авторiв до визначення стшкосп фшансо-во1' системи регiону дали змогу сформулювати основнi якiснi характеристики цього поняття, яю зображено схематично на рис.
Платоспроможшсть та кредитоспроможшсть фiнансовоï системи perioHy. Йдеться про те, що регюн повинен волод^и достатнiм обсягом фшан-сових для своечасного виконання вшх платiжних зобов'язань, пов'язаних з тор-говельними, кредитними чи шшими операцiями. Тако1' думки дотримуються А. Фаттахов [15] та Н. Бескоровайная [1]. Проблема достатност фшансових ресурсiв у регiонi тюно корелюе з такими питаннями, як забезпечення конку-рентоспроможностi економiчноï системи регюну, ефективнiсть використання фiнансових ресуршв, здатнiсть до задоволення гiдних стандарт життя насе-лення регiону, реалiзацiя в життя iдей реструктуризаци та шновацшного розвитку. Однак основним чинником своечасного виконання фшансових зобов'язань е збалансування вхщних та вихщних фiнансових потоюв у регюш.
Збалансoванiсть дoхoдiв i витрат. Ця властивють дае змогу констату-вати, що стшюсть фшансово!" системи регюну залежить вiд рiвня ïï прибутко-востi. Рiвень прибутку е важливим узагальнювальним показником дiяльностi будь-якоï фiнансовоï системи, але для визначення фiнансовоï стiйкостi потрiб-но ще знати, за рахунок яких джерел його отримано i як вш був розподшений. Ознакою фiнансовоï стiйкостi, насамперед, е стабшьшсть джерел доходу.
Ефектившсть функщонування финансово! системи peгioнy. Якщо обсяги фiнансових ресурсiв е юльюсною характеристикою функцiонування регiональноï системи, то ефектившсть ïхнього використання доцiльно розглядати як яюсний параметр. В. Федосов, В. Опарш, С. Льовочюн зазначають,
Стшюсть фшансовсн системи регюну
Платоспроможшсть та кредитоспроможшсть
Збалансовашсть доход! в i витрат
Ефектившсть функцюнування фшансовсн системи регюну
I
Вщносна фшансова самодостатнють та незалежшсть
I
Здатшсть системи виконувати cboÏ функцп' всупереч ди ендогенних та екзогеиних фактор1в I
Здаттсть системи до саморозвитку Рис. Стшшсть фтансово'1 системи регюну
що "потенцшна дiездатшсть фiнансових ресурЫв залежить вщ двох основних чинникiв. Насамперед, безумовно, вщ 1'хнього загального обсягу. Домшан-тною проблемою у фiнансах е, зазвичай, нестача ресурсiв. Тому першочерго-вим завданням провiдних фiнансових оргашв та iнституцiй - мiнiстерства фь нансiв та центрального банку - завжди е створення передумов та всебiчне сприяння зростанню обсягiв фшансових ресурЫв при забезпеченнi стабшь-ност нацiональноï грошово1 одиницi. Але не меншою мiрою продуктивнiсть фiнансових ресурЫв обумовлюеться ïx рацiональним розмiщенням, яке мае забезпечити як вшьний доступ до ресурЫв, так i стимулювання ефективностi ïx використання" [16].
Таким чином, обсяги фшансових ресурЫв повинш зростати не заради збiльшення ïx кiлькостi, а задля досягнення соцiально-економiчного розвитку регiону. Досягнення цiеï мети напряму залежить вщ спроможностi суб'ек^в фiнансово-економiчниx вiдносин оптимально розподiляти та ефективно вико-ристовувати фiнансовi ресурси в межах цiлiсноï регiональноï системи.
Ввдносна фiнансова самостiйнiсть та незалежшсть. Ця властивiсть фiнансовоï стiйкостi е похщною вiд принципу вiдносноï самостшност фшан-сово1' системи регiону загалом i напряму пов'язана iз здатшстю самостiйно ге-нерувати потрiбнi обсяги фшансових ресурЫв та незалежнiстю вщ зовнiшнix джерел ix надходжень. На таких позищях стоять Н. Сабггова [10], А. Под-дерьогiн та Л. Наумова [12]. На 1'хню думку, життедiяльнiсть регюнально1" економiчноï системи напряму залежить вщ здатностi територiальноï громади формувати власнi фiнансовi ресурси, стабшзуючи цим самим фiнансову базу репону. Виходячи iз того, що левова частка фшансових ресурЫв репону при-падае на мiсцевi бюджети, багато економютсв пов'язують стiйкiсть фшансово1* системи регiону iз стiйкiстю бюдже^в (Н. Старостенко [8], Л. Наумова [11], О. Кириленко [17]). Основними показниками фшансово1" стшкосл згiдно з цим шдходом, е спiввiдношення власних та закршлених доxодiв мiсцевиx бюдже^в, а також частка в них обсяпв офiцiйниx трансфертiв. Безумовно, зважаючи на обсяги вхщних та вихщних фiнансовиx потокiв регюнально1" системи та едшсть бюджетно1' системи краши, мова може йти лише про вщ-носну незалежшсть фшансових систем репону. Однак саме фшансова самос-тшшсть у прийнятл рiшень щодо соцiально-економiчного розвитку регiону сьогоднi стае визначальним чинником реалiзацiï концепцп конкурентоспро-можного регiоналiзму.
Водночас, фiнансову стiйкiсть регюшв потрiбно розглядати через поль тику регюнального розвитку, тобто комплекс заxодiв, що мають забезпечува-ти, з одного боку, цшстсть украшсько1" держави як единого полггичного, сощ-ально-економiчного та правового простору, з шшого - потрiбну децентралiза-цiю управлшня, вирiвнювання економiчниx та соцiальниx умов розвитку рiз-них регiонiв, ефективну реалiзацiю функцiй мiсцевого самоврядування. Метою тако1' полiтики мае стати покращення якостi соцiальниx та управлшських послуг, що надаються населенню, через децентралiзацiю управлiння, забезпе-чення соцiально-економiчного розвитку регiонiв на засадах належного правового, матерiального i фшансового забезпечення регiонального самоуправлiння
та мюцевого самоврядування, пiдвищення ефективностi функцiонування влад-них структур усix територiальниx рiвнiв та розвитку мiсцевоï демократ^.
Здатшсть системи виконувати сво1 функцп всупереч дп ендоген-них та екзогенних чинниюв. Як було зазначено, термш "стiйкiсть" ба-зуеться на постшност стану, сталостi певних параметрiв. А у ширшому розу-мiннi цей термш означае здатшсть системи виконувати сво1' функцп всупереч ди ендогенних та екзогенних чинниюв. Зокрема на це наголошують Р. Ахметов [18], Б. Каршнський та О. Герасименко [5-7], О. Лакшина та С. Чекмарьова [19]. На думку Р. Ахметова, стшюсть фiнансовоï системи репону доцшьно розглядати як складову зовнiшньоекономiчноï стшкосл, яка пе-ребувае тд постiйним впливом зовнiшнix та внутршшх шокiв. У такому ви-падку фiнансова стiйкiсть полягае у забезпеченш неперервного стабiльного вiдтворення в фiнансово-економiчнiй системi регiону.
Особливу вагомють екзогенних чинникiв пiдкреслюють й iншi автори. Так, на думку В. Мщенка та В. Жупанина, "найбшьшу небезпеку для стiйкостi фiнансовоï системи становить те, що сучасна св^ова фшансова система через радикальну лiбералiзацiю й iнтенсивний рух фшансових потоюв, значною мiрою спекулятивних, тюно пов'язана з нацiональними економiками краш, що розвиваються, завдяки чому негативш iмпульси в розвитку мiжна-родних фшансових ринюв дуже швидко передаються вщ однiеï краши до ш-шо", спричиняючи ефект зараження... За оцшками науковцiв, ефект передачi таких негативних iмпульсiв може коливатися в межах 5-10 %, тобто в разi ви-никнення кризи в однш краïнi, ймовiрнiсть ïï появи в шшш зростае на вщпо-вiдну величину" [20].
На нашу думку, це твердження справедливе i до фшансових систем нижчого, шж державний, рiвня. Однак, на фшансову стшюсть репону додат-ково накладаються небезпеки порушення стiйкостi фiнансовиx систем шших регiонiв кра1ни. Тобто апрiорi фiнансова система нижчого рiвня володiе мен-шим запасом стiйкостi, ашж фiнансова система вищого рiвня, а вщкритють фiнансовоï системи в цьому випадку набувае негативного забарвлення.
Забезпечення саморозвитку. Як зазначае Я. Жовшрчик [21], створен-ня власноï фiнансовоï системи - провiдний чинник економiчного саморозвитку територiальноï громади, в основi якого лежить розвинена фшансова ш-фраструктура, яка охоплюе фiнансовi iнститути, фiнансовi технолог^ i фшан-совий iнструментарiй. Економiчний саморозвиток репону та його територь альноï громади може бути забезпечений за рахунок вщкриття нових джерел фшансування, доданих до традицшного бюджетного фiнансування. При цьому значним джерелом саморозвитку може стати швестування через ринок цшних паперiв за мiсцем проживання населення.
Висновок. Стшюсть фiнансовоï системи репону е його особливим станом, який характеризуеться цшсшстю та вщсутшстю суперечностей мiж елементами фiнансовоï системи, а також передбачае зростання ïï базових по-казниюв. Також вона головним чином залежить вщ структури джерел фшансування соцiально-економiчного розвитку репону. Зростання фiнансовоï стiйкостi регiону можливе за умови оптимiзацiï такоï структури, зростання
частки власних доходiв та зниженням залежносп вщ зовнiшнiх джерел фь нансування. З точки зору управлшня, стiйкiсть фшансово! системи perioHy залежить вiд piBM 11 самостiйностi; можливостi регюнально! фшансово! системи забезпечувати як фшансову збалансованiсть матерiально-сировинних i грошових потоюв, так i можливiсть залучати потрiбнi фiнансовi ресурси для реалiзацil програмних заходiв соцiально-економiчного розвитку; здатностi за-безпечити його економiчний саморозвиток та фшансову безпеку.
Лггература
1. Бескоровайная Н.С. Методология системного подхода к исследованию финансовой системы региона / Н.С. Бескоровайная // Проблемы теории и практики управления. - 2006. -№ 5. - С. 38-46.
2. Доронина Т.В. Финансово-экономическое обеспечение устойчивости региональных бюджетов / Т.В. Доронина : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук. - М., 2000. - 20 с.
3. Едронова В.Н. Содержание понятия "устойчивость региональной финансовой системы" / В.Н. Едронова, А.А. Кавинов // Финансы и кредит. - 2005. - № 7 (175). - С. 2-8.
4. Едронова В.Н. Система показателей устойчивости региональной финансовой системы / В.Н. Едронова, А.А. Кавинов // Финансы и кредит. - 2005. - № 19 (187). - С. 4-11.
5. Карпшський Б.А. Збалансованють фшансово! системи: методология, оцшка, порiв-няння : монографiя / Б.А. Карпшський. - Львiв : Вид-во "Логос", 2005. - 496 с.
6. Карпшський Б.А. Збалансованють фшансово! системи: можливосп досягнення та перспективи регулювання / Карпшський Б. А., Герасименко О.В. // Актуальт проблеми еконо-мки (укр.). - 2003. - № 11. - С. 46-55.
7. Карпшський Б.А. Основи збалансованосп фшансово! системи держави / Карпшський Б.А., Герасименко О.В. // Фшанси Украши (укр.). - 2003. - № 1. - С. 77-82.
8. Наумова Л.Ю. Бюджетний мехашзм фшансово! стабшзацп економши / Л.Ю. Наумова // Фшанси Украши. - 2003. - № 4. - С. 19-28.
9. Пантелеев В. Фшансова стшюсть комерцшного банку / В. Пантелеев, С. Халява // Банювська Справа. - 1996. - № 1. - С. 47-51.
10. Сабитова Н.М. К вопросу о финансовой устойчивости субъектов РФ/ Н.М. Сабитова // Финансы и кредит - 2005. - № 6. - С. 30-32.
11. Старостенко Н. Методичш тдходи до оцшки фшансово! стшкосп бюджету мюта/ Старостенко Н. // Економша Украши. - 2005. - № 9. - С. 38-47.
12. Поддерьогш А.М. Деяк питання фшансово'1 стабшзацп в Укра1ш / А.М. Поддерьогш, Н.Ю. Наумова // Фшанси Украши. - 1999. - № 10 - С. 63-68.
13. Большой экономический словарь / под ред. АН. Азрилияна. - М. : Ин-т новой экономики, 1999. - 1244 с.
14. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.dic.academic.ru/contents.nsf/enc3p
15. Фаттахов А. Стратегия управления финансовой устойчивостью региональных экономических систем (на материалах Республики Башкортостан) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.05. - Ижевск: ГОУ ВПО "Удмуртский государственный университет", 2005. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://elibrary.udsu.ru/ xmlui/bitstream/handle/ 123456789/745/05_20_003.pdf? sequence=2.
16. Федосов В. Фшансова реструктуризащя в Укра1ш: проблеми i напрями : монографiя / за наук. ред. В. Федосова / В. Федосов, В. Опарш, С. Льовочюн. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. -387 с. - С. 141.
17. Кириленко О. Мiсцевi бюджети в економiчнiй системi держави : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.04.01 / О.П. Кириленко. - К. : КНУ iм. Т. Шевченка, 2002. - 32 с.
18. Ахметов P. Вопросы стабильности финансовых рынков и развитие экономической системы / Р.Р. Ахметов. // Финансы. - 2008. - № 1. - С. 78-80.
19. Лакшина О.А. Анализ финансовой стабильности: практика и методология / О. А. Лакшина, Е.Н. Чекмарева // Деньги и кредит. - 2005. - № 10. - С. 24-29.
20. Мщенко В. Проблеми збалансованосп внутршшх заощаджень та зовшшшх запо-зичень банюв в умовах нестабшьносп фшансових ринюв / Мщенко В., Жупанин В. // Вюник Нацюнального банку Украши. - 2008. - № 7. - С. 8-12.
21. Жoвнiрчик Я.Ф. Формування самодостатшх територ1альних громад i стратегия ïx економ1чного розвитку / Я.Ф. Жовшрчик // Ушверситетсью науков1 записки. - 2005. - № 1-1 (13-14). - С. 324-331. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.univer.km.ua/visnyk/ 773.pdf. _
УДКЗЗб.581:330.322.S П.1. Зацепило; I.С. Скоропад
ШВЕСТИЦШИА СИТУАЦ1Я В yKPAÏHI: ПPOБЛEМИ ФOPМУBАHHЯ ТА ЗАХOДИ ЩOДO ПOЛIПШEHHЯ
Розглянуто швестицшну ситуащю в Укрш'ш. Проанал1зовано проблеми, пов'язаш з формуванням швестищйно'1 пол1тики та наведено низку заход1в щодо по-лшшення ща ситуаци. Виявлено, що ефективне управлшня швестицшними процеса-ми, 1хнш рацюнальний розподш пом1ж сферами виробництва - один 1з найважливь ших чинниюв економ1чно'1 стабшзацп виробництва та виходу 1з кризового становища багатьох промислових пiдприeмств, а надал1 - забезпечення економ1чного росту та структурно'1 трансформацп економ1ки Укра'1'ни.
P.I. Zachepylo; I.S. Skoropad
Investment climate of Ukraine: forming problems and measures are on improvement
The investment climate of Ukraine is considered. The analysis of problems, related to forming of investment policy and the row of measures is resulted on the improvement of this situation is conducted. It is discovered that effective management, their rational distributing, investment processes between the spheres of production - one of major factors of the economic stabilizing of production and way out of crisis situation of many industrial enterprises, and in future - providing of the economy growing and structural transformation of economy of Ukraine.
Bcтyп. 1нвестици вщграють центральну роль в економiчному процеш, вони визначають загальний рiст економiки. Внaслiдок iнвестувaння зaсобiв в економiку збiльшуються обсяги виробництва, росте нащональний прибуток, розвиваються та йдуть вперед в економiчнiй конкуренци гaлузi та пiдприeмствa, що найбшьшою мiрою задовольняють попит на ri чи iншi товари та послуги.
Iнвестицiï - це грошовi, майнов^ iнтелектуaльнi цiнностi, якi вклада-ють в об^кти пiдприeмницькоï та шших видiв дiяльностi з метою отримання прибутку. ïx можна робити в основш (будiвлi, споруди, машини и й устатку-вання тощо) та обiговi (для формування виробничих запаЫв товaрно-мaтерi-альних цiнностей тощо) фонди, у немaтерiaльнi ресурси й активи (цшш папе-ри. патенти, лщензи тощо) [2].
Iнвестицiйний клiмaт держави - це сукупшсть полiтичниx, правових, економiчниx i соцiaльниx умов, що забезпечують i сприяють швестицшнш дiяльностi вiтчизняниx i закордонних iнвесторiв [4]. Треба зазначити, що дос-лщження цieï проблеми започаткували зaрубiжнi вченi В. Бернс, П. Хавранек, Г. Бiрмaн, С. Шмiдт, Г.Й. Грейсон, А.А. Pобiчек i С.К. Майерс та ш. З-помiж украшських нaуковцiв варто вiдзнaчити А. Савчука, С. Супруна, С. Кравченко та ш. [3].
Пocтaнoвкa зaвдaння. Проблема iнвестицiй i розширення капитального будiвництвa стала однieю з найактуальшших в економiчному реформу-
176
Збiрник нayкoвo-тeхнiчних npaub
