CC BY
82
За оргашзацшно-правовими формами господарювання у 2009 р. роз-Mip посiвних площ тд зерновими та зернобобовими за означений перюд за-лишився практично незмшним (приблизно на рiвнi 130 тис га). У шють разiв за 15 роюв зменшились посiвнi площi пiд цукровими буряками, у 2,2 раза -тд кормовими культурами, натомють зросли посiвнi площi тд соняшником, картоплею, овочами вiдкритого Грунту. На 139 % вдалося тдняти вро-жайнiсть картоплi, порiвняно з показником 1995 р., на 186 % - зросла вро-жайтсть овочiв, на 245 % - плодiв та ягiд.
Очевидно, що першочерговi заходи в планi оптимiзацп ТО господар-ства Чертвецько1 обл. залежать i надалi залежатимуть вщ загальноукра1нсь-ко1 фюкально1 полiтики уряду.
Формування ринкових переваг у регют з метою 1х використання для оптимiзацil ТО господарства Чертвецько1 обл. мае опиратися передушм, на нашу думку, на: природно-ресурсний потенщал, традицп та сощально-куль-турне середовище, яюсть роботи адмiнiстративних структур; а також на: яюсть робочо1 сили; розвинешсть виробничо1, шженерно1, транспортно1, ко-мушкацшно! iнфраструктури; прийнятнiсть iнновацiй (ринкових реформ, ш-вестицiй, розвиток ринково1 шфраструктури, малого i середнього бiзнесу).
Л1тература
1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь / Э.Б. Алаев. - М. : Изд-во "Мысль", 1983. - 350 с.
2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.oblstat.cv.ukrtel.net.
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.oda.cv.ua.
4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
5. Шаблш О.1. Сустльна географ1я: теор1я, юторя, укра!нознавч1 студи / О.1. Шаблш -Льв1в : Вид-во Льв1вського НУ 1м. 1вана Франка, 2001. - С. 165-173.
Будникевич И.М., Венгер Е.И. Территориальная организация производства региона: анализ и оптимизация
Рассмотрена суть территориальной организации производства региона. Проанализированы особенности территориальной организации производства региона на примере Черновицкой области, очерчены перспективные направления ее оптимизации.
Ключевые слова: регион, территориальная организация производства, анализ, оптимизация.
Budnikevick I.M., Venger Ye.I. Territorial organization of production of region: analysis and optimization
Essence of territorial organization of production of region is examined. The features of territorial organization of production of region are analyzed on the example of the Tchernivtsi area, perspective directions of its optimization are outlined.
Keywords: region, territorial organization of production, analysis, optimization.
УДК338.2 Доц. Т.О. Смiрнова, канд. екон. наук;
студ. К.К. Усатюк - НУ "Львiвська полiтехнiка "
Ф1НАНСОВА СТ1ЙК1СТЬ ПВДПРИСМСТВА
Дослщжено фшансову стшкють шдприемства, шдходи рiзних авторiв до трак-тування сутност понять "стшкють" i "фшансова стшкють", розглянуто оцшку фшан-сово! стшкос™, наведено методи оцшки фшансово! стшкосп, а саме абсолютш та
вщносш показники. Доведено важливють фшансовсй стiйкостi для нормального фун-кцiонування пiдприeмства.
Ключовi слова: стшюсть, фiнансова стiйкiсть, стшкий фiнансовий стан, оцiнка фшансовсй стшкост1, вiдноснi показники, абсолютнi показники.
Постановка проблеми. Фшансова стшюсть тдприемства е одшею з головних умов життед1яльност1, розвитку й забезпечення високого р1вня кон-курентоспроможносп тдприемства. Саме фшансова стшюсть тдприемства характеризуе ефектившсть операцшного, швестицшного i фшансового розвитку, мютить необхiдну iнформацiю для iнвесторiв, постачальникiв, власни-кiв. Фiнансова стшюсть тдприемства тiсно пов'язана iз перспективною його платоспроможнютю. Il аналiз дае змогу визначити фiнансовi можливостi тдприемства на перспективу. Тому одним iз найважливших завдань, що поста-ли перед вiтчизняними пiдприемствами в умовах свггово! економiчноl кризи, е тдвищення рiвня ф^нтово! стiйкостi.
Анал1з останн1х джерел та публ1кац1й. Фшансову стiйкiсть тд-приемства висвiтлено в багатьох працях як впчизняних, так й шоземних ав-торiв. Значний внесок зробили Л.Н. Лахтюнова, Г.В. Савицька, А.М. Под-дерьогiн, О.М. Рудницька, М.Я. Коробов, Н.Б. Ярошевич, О. С. Фiлiмоненков, М.Д. Бiлик, Н.А. Мамонтова, В. А. Забродський, Г. О. Крамаренко, Н.М. При-туляк, Ю.С. Цал-Цалко, В.М. Родiонова, М.А. Федотова, Л.В. Андреева, В.В. Ковальов, А.Д. Шеремет, В.1. Макар'ева та iншi. Останшми роками цьому питанню присвячуеться дедалi бiльше праць, однак бiльшiсть лггера-турних джерел з цiеl проблематики обмежена лише розглядом системи тема-тичних показникiв та алгоритмiв 1х розрахунку i невиправдано залишаються поза увагою ряд важливих, але не достатньо вивчених питань. Дош немае четкого визначення сутностi фшансово! стiйкостi, не з'ясованi ll ознаки та фак-тори впливу, також недостатньо розглянуто питання взаемозв'язку, що юнуе мiж фiнансовою стiйкiстю та шшими характеристиками фiнансового стану.
Метою дослщження е повне та доступне розкриття поняття "фшансо-ва стшюсть", його важливосп для нормального функцюнування та розвитку пiдприемства, а також висвилення загального аналiзу методiв оцшки фшан-сово! стiйкостi.
Виклад основного матер1алу. У процесi дослiдження фшансово1 стiйкостi пiдприемства передусiм необхiдно визначити сутнють термiна "стiйкiсть". Кожен з авторiв пропонуе свою точку зору, розглянемо деяю з них. У виданш "Великий економiчний словар" стшюсть трактуеться як ста-лiсть, постшшсть, непiдвладнiсть ризику втрат i збитюв. Стiйкiсть у Словнику укра1нсько1 мови визначаеться як здатнiсть довго збер^ати i проявляти сво! властивосп, не пiддаватись руйнуванню i псуванню. Н.В. Ткаченко вва-жае, що стшюсть - це здатшсть пе1 чи шшо! системи зберiгати певш власти-востi та характеристики незмшними або майже незмiнними. Ю.С. Цал-Цалко, О.С. ФЫмоненков дотримуються думки, що стшюсть - це стан активiв (па-сивiв) пiдприемства, що гарантуе постшну платоспроможнiсть та може вчас-но розраховуватись за сво!ми боргами та зобов'язаннями. В.1. Макар'ева та Л.В. Андреева вважають, що стшюсть виражаеться через стан i структуру ак-тивiв оргатзацп, !х забезпеченють джерелами. У бiльш широкому розумшш
4. Економiка, планування та управлшня в галузях
197
цей термш означае здатнiсть системи виконувати сво! функцп всупереч впли-ву ендогенних та екзогенних чинниюв.
Розглянувши велику кiлькiсть трактувань термiна "стiйкiсть" з рiзних джерел та рiзними авторами можна стверджувати, що стiйкiсть спорщнена i3 такими поняттями, як сталють, стабiльнiсть й постiйнiсть. Така ж сама неод-нозначнiсть трактувань спостер^аеться й у визначеннi поняття "фшансова стшюсть". О.В. Павловська, Н.М. Притуляк i Н.Ю. Невмержицька розгляда-ють фiнансову стiйкiсть з позицп спроможност пiдприемства за рахунок влас-них кошпв забезпечувати запаси i витрати, не допускати невиправдано! дебь торсько! i кредиторсько! заборгованостi та своечасно розраховуватися за зо-бов'язаннями. Г.О. Крамаренко та 1.Б. Хома трактують фiнансову стiйкiсть як такий фшансовий та економiчний стан тдприемства, за якого платоспромож-нiсть зберiгае тенденщю до стшкосл, тобто постiйна у чаш, а стввщношення власного i позикового капiталу перебувае у межах, яю забезпечують цю пла-тоспроможшсть. М. Д. Бiлик вважае, що фшансова стшюсть - це такий стан фь нансових ресуршв пiдприемства, за якого рацюнальне розпорядження ними е гаранпею наявностi власних коштiв, стабшьно! прибутковостi та забезпечення процесу розширеного вiдтворення. М.Я. Коробов розглядае фшансову стiйкiсть як вiдповiднiсть параметрiв дiяльностi пiдприемства i розмiщення його фшансових ресурсiв критерiям позитивно! характеристики фшансового стану, яка формуеться пiд впливом рентабельности Л.А. Лахтiонова зауважуе, що "фшансова стшюсть - це постшне перевищення доходiв над витратами...". Безумовно, не можна не погодитися з тим, що прибуток, як результат переви-щення доходiв над витратами, i фактор, що обумовлюе рiвень рентабельностi, е необхщною (але недостатньою) умовою забезпечення фшансово! стiйкостi, але вiдомi таю ситуацп, коли прибуткове пiдприемство вiдчувае брак коштiв, необхiдних йому для погашення зобов'язань, i як наслщок, стае неплатоспро-можним. Причина таких обставин криеться в об'ективнiй розбiжностi, що ю-нуе мiж грошовими коштами i величиною прибутку. Своею чергою, невико-нання пiдприемством плапжних зобов'язань збiльшуе величину його позико-вих коштiв на суму протермшованих боргiв i погiршуе фiнансову стшюсть.
Родюнова В.М., Г.В. Савицька i М.А. Федотова трактують фiнансову стшюсть як такий стан фшансових ресуршв тдприемства, !х розподiл i вико-ристання, який забезпечуе розвиток тдприемства на основi зростання прибутку i капiталу при збереженнi платоспроможносп i кредитоспроможностi в умовах допустимого рiвня ризику. На мою думку, вичерпну вiдповiдь дае Н.А. Мамонтова, яка стверджуе, що фiнансова стшюсть - це такий стан тдприемства, за якого забезпечуеться стабшьна фшансова дiяльнiсть, постшне перевищення доходiв над витратами, вшьний обiг грошових коштiв, ефектив-не управлiння фшансовими ресурсами, безперервний процес виробництва i реалiзацil продукци, розширення й оновлення виробництва. Л.М. Шаблиста стверджуе, що фшансова стшюсть - це узагальнювальна яюсна характеристика фiнансового стану тдприемства, яка вщображае тенденцп змши фшан-сових вiдносин на пiдприемствi пiд впливом рiзноманiтних внутрiшнiх i зов-нiшнiх чинникiв.
Розгляд багатьох mдходiв рiзних авторiв дае змогу визначити, що фь нансова стшюсть розглядаеться у вузькому значеннi як спроможшсть тд-приемства за рахунок власних кошпв забезпечувати дiяльнiсть або запаси i витрати, а у широкому значенш - як складова загально! стiйкостi тд-приемства й особливий фшансовий стан. Отже, фшансова стiйкiсть тд-приемства означае здатшсть об'екта господарювання нормально функцюну-вати i розвиватися, зберiгати рiвновагу сво!х активiв та пасивiв у мшливих умовах внутрiшнього i зовнiшнього середовищ [2, с. 104].
Стiйкий фшансовий стан тдприемства формуеться в процеш вше! його виробничо-господарсько! дiяльностi. Тому ощнку фiнансового стану можна об'ективно здшснити не через один, навпъ важливiший, показник, а тiльки за допомогою комплексу, системи показникiв, що детально i всебiчно характеризують господарське становище тдприемства [6, с. 298-299].
Ощнка фшансово! стiйкостi пiдприемства мае на мета об'ективний аналiз величини та структури активiв i пасивiв пiдприемства i визначення на цш основi мiри його фшансово! стабшьносп й незалежностi, а також вщпо-вiдностi фшансово-господарсько! дiяльностi пiдприемства щлям його статут-но! дiяльностi. Основним методом, що використовуеться у процеш ощнки фь нансово! стiйкостi, е метод вщносних показникiв [6, с. 311].
Ус вiдноснi показники фшансово! стшкосп пiдприемства подiляють на двi групи:
• показники, яю визначають стан оборотних коштш тдприемства;
• показники, яю визначають стан основних коштш тдприемства.
До першо! групи належать так! коефщенти: коефiцiент забезпеченост власними коштами; коефiцiент забезпеченостi матерiальних запасiв власними оборотними коштами; коефщент маневрування власних коштiв.
До друго! групи належать таю коефщенти: шдекс постiйного активу пiдприемства; коефiцiент довгостроково залучених позичених коштiв; коефь щент зносу; коефiцiент реально! вартостi майна тдприемства; коефщент фь нансово! незалежносп пiдприемства (коефiцiент автономп); коефiцiент сшв-вiдношення позичених i власних кошпв.
Для оцiнки фшансово! стiйкостi тдприемства, о^м вiдносних показ-ниюв, використовують абсолютний показник, його ще називають трикомпо-нентний показник, який дае змогу визначити тип фшансово! стшкосп тдприемства. Така ощнка фшансово! стшкосп Грунтуеться на порiвняннi обся-гiв запасiв i витрат iз величиною джерел !х фiнансування. Абсолютш показники фшансово! стiйкостi перебувають пiд впливом шфляци, на вщм^ вiд вiдносних, i вимiрюються у грошових одиницях [3, с.19-21].
Фшансово стшким можна вважати таке тдприемство, яке за рахунок власних кошпв спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити не-виправдано! кредиторсько! заборгованост [4, с.312].
Висновки. Фшансова стшюсть тдприемства передбачае такий стан фшансових ресуршв, за рацiонального розпорядження якими гарантуеться наявнiсть власних кошпв, стабiльна продуктивнiсть i забезпечуеться процес розширеного вщтворення. Недостатня фiнансова стшюсть тдприемства
4. Економжа, планування та управлшня в галузях
199
найчастiше зумовлюе неплатоспроможнють, надмiрна - створення надлиш-кових запашв i pe3epBiB, що збшьшуе витрати на 1хне утримання, стримуе темп розвитку пiдприемства. Тому правильшсть пiдходiв до юльюсно! оцш-ки фшансово! стiйкостi пiдприемства вкрай важлива для нього, бо дае змогу виявити причини фшансово! дестабшзаци (якщо таке юнуе), розробити й ре-алiзувати конкретнi заходи щодо усунення першопричин.
Складнiсть щодо визначення стандартизованих меж фшансово! стшкосп зумовлюеться тим, що кожне пiдприемство здшснюе свою опера-цiйну дiяльнiсть у певному економiчному середовищ^ яке характеризуешься певним рiвнем розвитку економiчноl системи та провокуе певнi макроеконо-мiчнi фактори, на якi пiдприемства неспроможш вплинути. Проте зворотнiй вплив цих факторiв на ефективнiсть дiяльностi тдприемства (лжвщшсть, платоспроможнiсть) та фiнансову стшюсть досить значний. Для ощнки фь нансово! стiйкостi необхiдний такий критерш, який би одночасно поеднував у ^6i iнформацiю про активи, каттал i фiнансовi ресурси, фiнансовий стан розглядався б у динамiцi.
Перспективи подальшого досл1дження i публ1кац1й. Подальшi дос-лiдження доцiльно здiйснювати в напрямку визначення кращих методик ощ-нювання фшансово! стшкосп, якi дали б змогу вчасно виявити причини фь нансово! дестабшзаци та розробити й реалiзувати ефективнi заходи щодо усунення першопричин.
Лтратура
1. Марцин В.С. Надшшсть, платоспроможшсть та фшансова стшюсть - основш скла-дов1 фшансового стану тдприемства / В.С. Марцин // Економжа. Фшанси. Право. - 2008. - № 7. - С. 123-128.
2. ФМмоненков О.С. Фшанси шдприемств : навч. поабн. / О.С. Фшмоненков. - К. : Вид-во "Нка-Цент", 2002. - 359 с.
3. Хома 1.Б. Фшансовий анал1з : навч. поабн. / 1.Б. Хома Н.1. Андрушко. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська полггехтка", 2009. - 344 с.
4. Павловська В.О. Фшансовий анашз : навч. поабн. / В.О. Павловська, Н.М. Приту-ляк, Н.Ю. Невмержицька. - Вид. 2-ге, [без змш]. - К. : Вид-во КНЕУ. - 2007, - 592 с.
5. Крамаренко Г.О. Фшансовий анашз i планування : навч. поабн. / Г.О. Крамаренко. -К. : Центр навч. лгг-ри, 2003. - 262 с.
6. Поддерьогш А.М. Фшанси шдприемств / А.М. Поддерьогш. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2000. - 460 с.
7. Савицька Г.В. Економ1чний анашз д1яльносп тдприемства / Г.В. Савицька. - К. : Вид-во "Знання", 2005. - 654 с.
Смирнова Т.О., УсатюкК.К. Финансовая устойчивость предприятия
Исследована финансовая устойчивость предприятия, подходы разных авторов к трактовке сущности понятий "устойчивость" и "финансовая устойчивость". Рассмотрена оценка финансовой устойчивости, приведены методы оценки финансовой устойчивости, а именно абсолютные и относительные показатели. Доказана важность финансовой устойчивости для нормального функционирования предприятия.
Ключевые слова: устойчивость, финансовая устойчивость, устойчивое финансовое состояние, оценка финансовой устойчивости, относительные показатели, абсолютные показатели.
Smirnova Т.О., Usatyuk К.К. Financial firmness of enterprise
Financial firmness of enterprise is investigational in this article, going of different authors near interpretation of essence of concepts "firmness" and "financial firmness", the estimation of financial firmness, the brought methods over of estimation of financial
HayKOBHH BicHHK I l.l'iy yKpaiHH. - 2011. - BHn. 21.11
firmness, is considered, namely absolute and relative indexes. The considered persuasions of importance of financial firmness are for the normal functioning of enterprise.
Keywords: firmness, financial firmness, proof financial state, estimation of financial firmness, relative indexes, absolute indexes.
yflK338.45:330.341.1 AoH- n.n. raepuRKo1, KaHd. eKOH. HayK;
Mazicmp A.B. KonodiunyK2; mor. HayK. cniepod. B.M. HepmopuwcbKuu3
^AKTOPH IMMOBA^HMOrO P03BHTKy nPOMHC.OBOCTI
Cyqacmfi npoMHc^OBocri npHTaMaHHHH iHHOBa^HHHH m^ax po3BHTKy, aKHH 3y-MOB^roeTbca hh3kok> $aKTopiB, qo CTHMy^roroTb a6o cnoBmbHKiKiTb ^h процес. Bu3Ha-qeHO ^aKTopu, aKi Bn^HBaroTb Ha iHHOBa^HHHH p03BHT0K npoMHc^OBocri Ta BHOKpeM^e-HO CTpyKTypy iHHOBa^HHOro p03BHTKy npOMHC^OBOCTi.
Kawuoei cnoea: iHHOBa^HHHH po3bhtok npoMHc^OBocri, iHHOBa^HHHH noTeH^a^, iHHOBa^HHa m^pacTpyraypa, iHBecTyBaHHa, $maHcyBaHHa, KOHKypeHTocnpoMOxHicTb, eKO^orinHa 6e3neKa npoMHc^Boro Bupo6HH^Ba.
Ha cynacHOMy eTani po3BHTKy eKOHOMiKH yKpaiHH craanaca TaKa cmy-a^a, qo iHHOBaqftha aKTHBHicTb npoMHcnoBocri icTOTHO cnoBinbHHnacb. Bh-HHKHeHHa TaKoro cTaHy cnpHHHHeHe 6araTbMa ^aKTopaMH, aKi BapiroroTbca Big HecTani ^rnaHcoBHx pecypciB gna BnpoBagxeHHa iHHOBaqft npoMHcnoBHMH nig-npueMcTBaMH go BHHepnaHHa MOxnHBocTeft iHHOBaqftHO aKTHBHHx nignpueMcTB gna npoBegeHHa gianbHocri y gaHOMy HanpaMKy. ,fl,na guBepcu^iKaqi iHHOBa-qftHoro po3BHTKy npoMHcnoBocTi Heo6xigHO BHaBHTH ^aKTopu, aKi cTHMynroBa-THMyTb a6o cnoBinbHroBaTHMyTb ^h npoцec.
y HayKOBin niTepaTypi BHcBiraeHO pi3Hi acneKTH iHHOBa^HHoro po3BHTKy eKOHOMiKH: nHTaHHa iHBecTHqHHoro 3a6e3neneHHa (M.I. KpynKa, C.B. OHHmKo), npo6neMH (O.€. Ky3bMiH, M.B. CTagHHK, M.A. HoxHa), ^aKTopu iHHOBaqHHoro po3BHTKy nignpueMcTB (O. Ky3bMiH, T. Kyxga), eKonorinHa cKnagoBa (B.r. Box-KOBa, C.M. InnameHKo). OgHaK 6araTO nHTaHb, noB'a3aHHx 3 gocnigxeHHaM ^aK-TopiB iHHOBa^HHoro po3BHTKy npoMHcnoBocTi B yKpaiHi, noTpe6yroTb noganb-moro BHBHeHHa. nig cTpyKTyporo ^aKTopiB iHHOBaqHHoro po3BHTKy npoMHcno-BocTi noTpi6HO po3yMiTH cyKynHicTb ^aKTopiB, noegHaHHa BnnHBy aKHx gacTb змoгy 3aBgaKH MaKcHManbHOMy 3acTocyBaHHK> iHHOBaqft gocaгнyтн bhcokoto piBHa po3BHTKy тoгo hh iHmoro BHgy eKOHOMiHHOi gianbHocTi gna 3agoBoneHHa npiopHTeTHHx gepxaBHHx noTpe6 Ta po3BHTKy gepxaBH.
Bnem O. Ky3bMiH Ta T. Kyxga BHOKpeMnroroTb TaKi ipynu ^aKTopiB iH-HOBa^HHoro po3BHTKy npoMHcnoBHx nignpueMcTB [5]: 3aKOHogaBHi - ^opMyroTb npaBOBy ocHOBy iHHOBaqHHoro po3BHTKy nignpueMcTB b yKpaiHi Ha ocHOBi cuc-TeMH 3aKOHHHx Ta nig3aKOHHHx aKTiB; opгaнiзaцiннo-ynpaвmнcbкi - 3giftcHK>-K>Tb BnnHB Hepe3 mcTHTyqHHO-ynpaBrnHcbKi Ta iнcтнтyцiннo-opгaнiзaцiннi 3Mi-hh b iHHOBaqHHift c^epi; ^maHcoBO-eKOHOMinrn - BH3HanaroTb oco6nHBocri 3gincHeHHa iHHOBaqftHOi gianbHocri nignpueMcTB 3 no3Hqft гpomoвo-кpegнт-hhx, 6rogxeTHO-nogaTKOBHx, aMopTH3aqftHHx BaxeniB iHHOBaqHHoro po3BHTKy;
1 y^^^^^KUM HaBHa^bHHH ueHTp KniBcbKoro HauioHam>Horo ToproBeHbHO-eKOHOMinHoro yHiBepcHTeTy;
2 Hy "^bBiBcbKa nomTexrnKa";
3 IPg HAH yKpaiHH
4. EKOHOMiKa, RiaHyBaHHH Ta ynpaB-iiHHH b ra.iy3Hx
201
