CC BY
43
УДК 330.123.4
вплив ГЛ0БAЛiЗAЦil НА ФОРМУВАННЯ СП0ЖИВЧ0Г0 РИНКУ В КРА1ИАХ
i3 тРAнсФ0РМAЦiйною Економ1кою
® 2014 ПРУШК1ВСЬКИЙ В. Г., ПРУШК1ВСЬКА о. В.
УДК 330.123.4
Прушмвський В. Г., Прушмвська О. В. Вплив мобалiзацм на формування споживчого ринку в кражах i3 трансформацiйною економiкою
У статт'1 дослджуеться вплив глобал'зацина формування споживчого ринку в кранах ¡з трансформацйною економкою в докризовий i посткризо-вий пер'юди. Виокремлено позитивн та негативн риси впливу глобалiзацiiна економку кра'ш i3 рiзним рiвнем розвитку. Визначено, що крани пост-радянського простору здшснюють ринковi реформи та штегруються в мiжнародний под'ш прац1 а процеси глобал'зацИ посилюють структурн диспропорцИв нацiональнiй економц Виокремлено та поеднано фактори впливу глобал'заци на споживчий ринок у дв'> групи: внутр'шт (потреби споживачв, ресурси, доходи споживачв, державна економiчна полтика) та зовшшт (структура економ'ши, сформована в попереднш економ'ннш системi, трансформацшн процеси (формування ринковоiекономки), нов'> ттегра^йн процеси, посилення впливу глобалiзацiйних процеав). Доведено, що в умовах штенсиф'шаци глобалiзацiйних процеав державна економ'мна полтика мае формуватися в напрямку переходу вiд експортоор'кн-товано'1' стратеги розвитку, де домнуючою е сировинна продук^я, до стратеги внутр'шньоор'кнтованого розвитку iз насиченням внутршнього споживчого ринку. Узагальнено, що глобалiзацiя як об'ективний процес мае безпосереднш вплив на розвиток нацональноi економки в цлому та внутршнього споживчого ринку, зокрема. Але цей процес потребуе виваженоiекономiчноiполтики з боку уряд'в на користь держави. Кпючов'1 слова: глобалiзацiя, експорт, iмпорт, 'тдексглобал'ваци, ттеграцшт процеси, крани iз трансформацйною економкою, нацональна еко-ном'ша, споживчий ринок Рис.: 1. Ббл.: 16.
Прушшвський Володимир Геннадйович - доктор економiчних наук, професор, зав'дувач кафедри, кафедра економiчноiтеори та тдприемництва, Запорiзький нацональний техтчний ушверситет (вул. Жуковського, 64, Запор'жжя, 69063, Украна) Email: pvg942@gmail.com
Прушювська Оксана Володимирiвна - магшрант, Ки/вський нацональний утверситет iм. Т. Шевченка (вул. Володимирська, 60, Кив, 01601, Украна) Email: prushkovskaya_ok@mail.ru
УДК 330.123.4
Прушковский В. Г., Прушковская О. В. Влияние глобализации на формирование потребительского рынка в странах с трансформационной экономикой
В статье исследуется влияние глобализации на формирование потребительского рынка в странах с трансформационной экономикой в докризисный и посткризисный периоды. Выделены положительные и отрицательные черты влияния глобализации на экономику стран с различным уровнем развития. Определено, что страны постсоветского пространства осуществляют рыночные реформы, а также интегрируются в международное разделение труда, процессы глобализации усиливают структурные диспропорции в национальной экономике. Выделены и сгруппированы факторы влияния глобализации на потребительский рынок: внутренние (потребности потребителей, ресурсы, доходы потребителей, государственная экономическая политика) и внешние (структура экономики, сложившаяся в предыдущей экономической системе, трансформационные процессы (формирование рыночной экономики), новые интеграционные процессы, усиление влияния глобализационных процессов). Доказано, что в условиях интенсификации глобализационных процессов государственная экономическая политика должна формироваться в направлении перехода от экспортоориентированной стратегии развития, где доминирует сырьевая продукция, к стратегии внутреннеориентированного развития с насыщением внутреннего потребительского рынка. Обобщено, что глобализация как объективный процесс имеет непосредственное влияние на развитие национальной экономики в целом и внутреннего потребительского рынка, в частности. Но этот процесс требует взвешенной политики со стороны правительств в пользу государства.
Ключевые слова: глобализация, экспорт, импорт, индекс глобализации, интеграционные процессы, страны с трансформационной экономикой, национальная экономика, потребительский рынок Рис.: 1. Библ.: 16.
UDC 330.123.4
Prushkivs'kyj V. G., Prushkivs'ka O. V. The Effect of Globalization
on Formation of the Consumer Market in Transitional Economies
The article studies the effect of globalization on formation of the consumer market in transitional economies in the pre-crisis and post-crisis periods. Positive and negative aspects of influence of globalization on economies of countries with varying development levels are singled out. Post-Soviet countries are established to be implementing market reforms and integrating into the international division of labor, with globalization processes intensifying structural disproportions in the national economy. Factors of influence of globalization on the consumer market are singled out and combined into two groups: internal (consumer needs, resources, consumer incomes, the state economic policy) and external (the economic structure formed in the previous economic system, transformational processes (formation of the market economy), new integration processes, intensification of the effect of globalization processes). It is proven that within the context of intensification of globalization processes, the state economic policy should be formed in pursuit of transition from the export-oriented development strategy where raw material production dominates to internally-oriented development strategy with saturation of the domestic consumer market. A general conclusion is drawn that globalization as an objective process directly influences the development of the national economy in general and the domestic consumer market in particular. However, this process requires that governments pursue a reasonable economic policy to the advantage of the state. Keywords: globalization, export, import, globalization index, integration processes, transitional economies, national economy, consumer market Pic.: 1. Bibl.: 16.
Prushkivs'kyj Volodymyr G. - Doctor of Science (Economics), Professor, Head of the Department, Department of Economic Theory and Business, Zaporizh-zhya National Technical University (69063, Ukraine) Email: pvg942@gmail.com
Прушковский Владимир Геннадиевич - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой, кафедра экономической теории и предпринимательства, Запорожский национальный технический университет (ул. Жуковского, 64, Запорожье, 69063, Украина) Email: pvg942@gmail.com
Прушковская Оксана Владимировна - магистрант, Киевский национальный университет им. Т. Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01601, Украина)
Email: prushkovskaya_ok@mail.ru
Prushkivs'ka Oksana V. - Graduate Student, Kyiv National University named after T. Shevchenko (vul. Volodymyrska, 60, Kyiv, 01601, Ukraine) Email: prushkovskaya_ok@mail.ru
Вступ. Сучасний етап розвитку свиового спшто-вариства i окремих нацюнальних економж демонструе велику взаемозалежшсть i взаемопроникнення. Все це пов'язано з глобалiзацiйними процесами, що в^буваються в сучасному свт. В цкому глобалiзацiя у свош розвинутш зршй формi е продуктом епохи постмодерну, перех^ вiд iндустрiальноl до постiндустрiальноl стадп економiчного розвитку. К сутшсть полягае в посиленш едностi, системно! цiлiсностi, свиового господарства на основi ринково'1 парадигми та поглиблення планетарних штеграцшних процейв [1, с. 233]. Таке визначення характеризуе глоба-лiзацiю з точки зору мiжнародного рiвня. Якщо розглядати глобалiзацiю на рiвнi окремо'1 краши, то економiка харак-теризуеться значною вiдкритiстю, збкьшенням обсягу шо-земних швестицш, значною часткою експорту та iмпорту у ВВП, розгалуженою системою мiжнародних платежiв. Розмiщення нацiональних продуктивних сил, галузева структура швестицш, виробництво та збут визначаються суб'ектами господарського життя з урахуванням глобально'! кон'юнктури.
Процес глобалiзацil суперечливо впливае на нацю-нальнi економiки та розвиток свггового господарства в щ-лому. З одного боку, глобалiзацiя розширюе можливостi окремих кра'1н щодо використання та оптимально'! ком-бшацц рiзних ресурсiв, 1хньо'1 глибоко'1 та всебiчноl участi в системi мiжнародного подку працi; а з шшого, глобаль-нi процеси, значно загострюють конкурентну боротьбу, спричиняють манiпулювання величезними фшансовими й iнвестицiйними ресурсами, що становить реальну за-грозу для краш iз низькими та середшми доходами. Роль глобалiзацil на сучасному етат, за висловом Генерального секретаря ООН К. Аннана, полягае в тому, що «..мкьйони продовжують маргшальне юнування у свiтовiй економiцi, мкьйонам досвiд глобалiзацil не створюе жодних можли-востей, стимулюючи сили руйнацп та знищення» [2].
Промислово розвинуп краши отримують найсутте-вiшi див^енди вiд глобамзаци. Глобалiзацiя шляхом тор-гiвлi, iнвестицiй, доступу до зовншшх джерел ресурсiв дозволяе також використовувати низькоквалiфiковану ро-бочу силу в малорозвинених крашах. Наслiдком цього е те, що високорозвинеш краши отримують найбкьший еконо-мiчний ефект за рахунок шших краш.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Теоретич-ш i практичнi аспекти розвитку споживчого ринку в УкраШ висвiтленi у працях багатьох украшських вчених, таких як: О. Азарян, В. Базилевич, В. Бодров, А. 1гнатюк, С. Кузьмша, В. Лагутш, А. Мазараи, В. Мандибура, А. Мельник, Л. Л1го-
ненко, О. Пустовойт, В. Точилш, I. Чернявський, О. Шевчук та ш.[3 - 6]. Пращ цих вчених е теоретико-методолопчною базою для до^дження рiзних аспектiв споживчого ринку. Багато украшських вчених досл^жують споживчий ринок в умовах трансформаци економiки. Зокрема, М. Ю. Баскакова, О. С. Дериведм^ь , О. В. Шевчук [7 - 9]. Але залиша-ються невиокремленими фактори впливу на формування внутршнього споживчого ринку в крашах iз трансформа-цiйною економiкою в умовах штенсифжаци глобалiзацiй-них процесш.
Формулювання мети до^дження. Метою статтi е виокремлення особливостей впливу глобалiзацil на фор-мування споживчого ринку в крашах iз трансформацiйною економiкою.
Виклад основного матерiалу. Краши з трансфор-мацшною економiкою та краши, якi розвиваються, е най-бiльш вразливими до процесш глобалiзацil, осккьки вони функщонують в умовах нестiйкостi та невизначеност свь тогосподарсько! системи, а також прискореного входжен-ня у структури уже сформованих економiчних зв'язюв. Для бкьшост краш, що розвиваються, характерною ознакою була монокультурна спецiалiзацiя, подолати яку можна або шляхом iмпортозамiщення, або шляхом стимулюван-ня експорту. В умовах зростання глобалiзацil реалiзувати цi двi стратегй для краш, що розвиваються, дуже важко. Як стверджуе Н. Гражевська, в крашах iз трансформацшною економiкою, що здшснюють економiчнi та iнституцiйнi змiни, глобалiзацiя поглиблюе «розщеплення нацюналь-них господарських комплекйв та руйнацiю сформованих виробничих зв'язкш; зовнiшньоекономiчна лiбералiзацiя не створюе сприятливих умов для нацюнальних товарови-робниив, ускладнюе можливостi '1х пристосування до конкурентного середовища; тдривае нацiональну самодостат-нiсть економiчного розвитку, зростанням зовншшх та вну-тршшх ризикш трансформацiйних економiк, пов'язаним iз '1х перетворенням на меншовартiсний придаток розвине-ного свiту» [10, с. 146 - 147].
Глобальна криза 2007 - 2008 рр. ще бкьше загостри-ла суперечностi розвитку та ршень поляризацп свiту. В^о-мий американський економiст Дж. Спглщ пiдкреслюе, що для того, щоб глобальна економша стала сильною необх^-но, щоб ршень споживання не перевищував ршень вироб-ництва в одних крашах i навпаки, рiвень виробництва не перевищував рiвень споживання в шших крашах. Але цього поки що домогтися неможливо, осккьки «одна частина краш свггу i зараз виробляе набагато бкьше нiж споживае, а iнша частина краш, яка повинна економити, щоб мати
можливкть задовольняти потреби свого старiючого насе-лення, i зараз споживае набагато бГльше, нiж виробляе» [11, с. 22]. Тобто глобалiзацiя стала важливим фактором уст-хш для розвинених кра1н, а 11 вплив на перифершш кра1ни виявився суперечливим. З одного боку, вона стимулювала широку модернiзацiю економiки в цих крашах, прискоре-ний розвиток експортоорiентованих галузей, а також част-кову вестершзащю; а з iншого - вГдбулася змiна сощально-економiчних орiентирiв в бш вГдкрито1 економiки шляхом штеграцп у свiтове господарство, а також зростання спо-живання та зниження норми нагромадження.
Шдкреслимо, що головна особливють трансформа-цiйних процесiв у крашах пострадянського простору повинна вГдбуватися не в поворот до кашталктично! ринково'1 системи, а насамперед в орГентаци на загальноцившза-цшш критерГ1 розвитку. Як стверджуе украшський вчений А. Фiлiпенко, в цих крашах повинен вГдбуватися не просто «....наздоганяючий, iмiтацiйний розвиток перехГдних суспГльств, вестернiзацiя 1хшх економiчних та полiтичних структур, а мае здшснюватися пошук свое'1 нiшi в загаль-ноцивiлiзацiйному процесi, а також вГдбуватися повнiша й органiчна взаемодiя в межах глобально'1 едностi, взаемна гармошзащя з урахуванням ресурсних проблем, що заго-стрюються в сучасному свт» [12, с. 63].
Кра'1ни пострадянського простору здшснюють рин-ковi реформи та штегруються в мiжнародний подГл працi, що е досить складним завданням та потребуе довгостроко-вого перiоду i виважено'1 державно'1 стратег!' розвитку. Вхо-дження в мiжнародний подГл працi для цих кра'1н мктить у собГ iнерцiйнi елементи, як! сформувалися в попереднш економiчнiй систем! (адмшютративно-командна економь ка). Тобто на сучасному етат вихГд на мГжнародш ринки здшснюеться переважно ¡з сировинною продукщею, а ¡м-портуються товари кшцевого споживання, як Г було в попереднш економГчнш систем!. Загальна проблема розвитку в украшськш економщ споживчого ринку полягае у дисбалансах мГж експортом та ¡мпортом товарГв. Зокрема, у структур! експорту домшують товари промГжного споживання та засоби виробництва. СпоживчГ товари у загальнш структур! експорту товарш за категорГями мають найменшу частку. За даними Департаменту плапжного балансу НБУ, експорт споживчих товарГв у щлому знизився на 2,1 %, але зросла частка у структур! експорту засобГв виробництва на 15,8 % за рахунок попиту на продукщю вГтчизняного маши-нобудування, що е позитивним для розвитку нащонально! промисловость Але запереченням цього е те, що внутрш-нш ринок заповнювався за рахунок ¡мпорту споживчих товаров. Темп зростання ¡мпорту споживчих товарш у 2012 р. був найвищим Г складав 20,9 %. Частка ¡мпорту споживчих товарГв у загальному обсязГ ¡мпорту зросла до 23,4 % по-рГвняно ¡з 19,9 % у 2011 р. Ще одним прикладом кра'1ни ¡з трансформацшною економжою е РосГя, яка експортуе на свгговий ринок переважно енергонос!1, дорогоцшш метали та дорогоцшне камшня. Частка енергоносГ1в у загальнш структур! росшського експорту в 2012 р. становила 71,3 %., а частка машин Г обладнання скоротилася з 17,5 % у 1995 р. до 6,1 % у 2012 р. [13]. У структур! ¡мпорту повшстю до-мшуе продукщя галузей оброблювально'1 промисловосп, в першу чергу, машини Г обладнання, транспорты засоби, а також продовольчГ товари та скьськогосподарсьи то-
вари. Тобто на свгговий ринок РосГя виходить переважно ¡з сировинними товарами, а ¡мпортуе, в першу чергу, продукщю оброблювальних галузей. Приблизно таку структуру зовншньо! торпвлГ мають Казахстан Г Таджикистан та шш1 кра'1ни свГту. Важливо зазначити, що в Бкоруа частка ¡мпорту галузей оброблювально'1 промисловост е най-нижчою ¡з усГх кра'1н - членш СНД [14, с. 57] Г становить 27,1 %, а експорт 19,1 % [15, с. 182 - 183]. Тобто рГзниця мГж експортом Г ¡мпортом е незначною та складае 8 %. На нашу думку, оброблювальна промисловють у цш кра'1ш збере-глася завдяки виваженш державнш промисловш полГтищ та тдтримщ мГжгалузевих зв'язкш як всередиш кра'1ни, так Г поза '11 межами, переважно ¡з РосГею.
Сформована структура економши в попереднш еко-номГчнш систем!, а також вплив глобамзацшних процесш безпосередньо вГдбиваються на формуванш споживчого ринку кра1н ¡з трансформацшною економжою. Тому, на наш погляд, доцГльно видГлити внутршш та зовншш чин-ники впливу на формування споживчого ринку в крашах ¡з трансформацшною економжою (рис. 1).
Розглянемо бГльш детально кожну групу факторш впливу. До зовншшх факторГв вГдносимо таи: структура економши, сформована в попереднш економГчнш систем!, трансформацшш процеси (формування ринково! економь ки), нов! штеграцшш процеси, посилення впливу глобам-зацшних процейв.
Структура економКи, сформована в попереднш еко-номiчнiй систему вГддзеркалюе те, що в адмшютративно-команднш економщ домшували галузг яи виробляли товари виробничого призначення Г меншу частку займали галузГ ¡з виробництва товарш инцевого споживання. В результат! це негативно вГдбилося на структур! споживчого ринку, осильки для насичення внутршнього споживчого ринку залучають товари, яи ¡мпортуються з ¡нших кра1н у нацГональну економГку.
Трансформацшт процеси. Формування ринково'1 економши в крашах ¡з трансформацшною економжою теоретично повинно сформувати таку «¡деальну» структуру економши, яка унеможливлюе виникнення дисбалансов внутрГшнього ринку.
Тобто дефГцит товарГв споживчого попиту у попере-днш економГчнГй систем! повинен бути швельований рин-ковою економГкою. Але практично цього досягти в ¡деалГ досить складно, оскГльки кра1ни ¡з трансформацшною еко-номГкою будують ринкову економжу вГдкритого типу, де безпосереднГй вплив мае глобамзащя та нов! штеграцшш процеси. За рахунок цих факторГв споживчий ринок кра-1н не е самодостатшм. Випереджальне зростання свГтово1 торгГвлГ в порГвняннГ зГ свГтовим виробництвом свГдчить про те, що нацюнальне виробництво для нацГонального ринку - це лише окремий випадок загального глобального правила, тобто не зв'язаного нацюнальними умовами ви-робництва.
Новi штеграцшш процеси. У крашах пострадянського простору вГдбулися дезштеграцшш процеси, яи безпосередньо вГдбилися на структур! споживчого ринку, тобто галузГ колишн1х союзних республш, як! працювали на внутршнш попит, згодом стали обслуговувати зовшшнш ринок, а мГж деякими галузями цих кра1н взагалГ припи-нився товарооб!г. Нов! ¡нтеграцГйнГ зв'язки вибудовуються
Рис. 1. Фактори впливу на формування споживчого ринку в кражах iз трансформацiйною економiкою
в основному на базi пристосування до зовншнього по-питу. Наслiдком цього е те, що в основi нових штеграцш-них зв'язкш для кра!н iз трансформацiйною економiкою е традицшш галузi, якi мають сировинну спрямовашсть та виробляють продукцiю iз низькою доданою вартiстю i об-слуговують зовнiшнiй ринок. В результатi внутршнш спо-живчий попит задовольняеться за рахунок iмпорту.
Посилення впливу глобалiзацiйних процеав. Глобаль зацiя сприяе зростанню обсягу i рiзноманiття мiжнародних товаропотоюв, i тим самим стимулюе розвиток споживчого ринку, як на планетарному, так i на нащональному ршнях. Позитивним впливом глобалiзацi¿ е активiзацiя розвитку мережево! торгiвлi, яка дозволяе продавати товари спожи-вачам, незалежно в^ просторового розташування та часового обмеження. З ще! точки зору глобалiзацiя створюе новi можливост задоволення потреб людей у споживанш тих чи iнших товарiв. Глобалiзацiя розширюе потреби i збкь-шуе можливостi !х задоволення (споживання). Отже, спра-цьовуе ланцюг потреби - споживання. Але, з точки зору законш в^творення, зникае ланка «виробництво» i, в^по-вiдно, порушуеться динамiчна послiдовнiсть потреби - виробництво - споживання. Ця тенденщя яскраво просте-жуеться в кра'нах iз трансформацiйною економiкою. Виробництво споживчих товарiв в цих кра'нах мае незначну частку, осильки домiнують у структур «виробництва» га-лузi, що виробляють сировинну продукщю, яка переважно експортуеться, але не е потенщалом для розвитку внутрш-нього ринку. Тобто розвиток товарних глобальних ринкш, мiжнародного руху капiталу, споживання суспкьних благ, вироблених глобальною економiкою, в результат призвели до виникнення негативних екстерналш, пов'язаних з ефек-тами суперництва та витiснення у сферi нацiонального виробництва. Пiдкреслимо, що для розвитку внутршнього
споживчого ринку в кра'нах iз трансформацiйною еконо-мiкою важливим е не iмпорт товарш споживчого попиту, а власне !х виробництво, що е стимулом до економiчного зростання та розвитку економши конкретно! кра'ни.
Проаналiзувавши зовншш фактор впливу, доцiльно виокремити внутршш фактори, а саме: потреби спожива-чiв, ресурси, доходи споживачiв, державна економiчна по-лiтика.
Потреби споживачiв. На сучасному етат змшюють-ся не пльки потреби в ккьисному вимiрi, але й !х структура. В^буваеться перехiд вiд домшуючо! ролi матерiальних потреб до переважання потреб сфери послуг. Якщо по-рiвняти розвиненi кра'ни та кра'ни iз трансформацiйною економiкою за структурою потреб, то спостер1гаеться, що потреби першого-третього рiвнiв вiдповiдно до iерархп потреб А. Маслоу досягли високого ступеня задоволення i вiдiграють в^носно незначну роль в розвинених кра'нах. На перший план у цих кра!нах виходять потреби нового типу, що формуються на основi прагнення особистостi до саморозвитку i самореалiзацi¿ в процесi професiйно'¿ дь яльностi. В кра'нах iз трансформацшною економiкою си-туацiя дещо шша, оскiльки структура матерiальних потреб в адмшктративно-команднш економiцi була обмеженою, що привело до ц розширення в трансформацiйнiй економь цi. Сфера послуг в попереднш економiчнiй системi не мала високого рiвня розвитку. В 50-70 рр. у кра'нах iз розвине-ною ринковою економiкою сервкш та соцiальнi послуги займали значну частку у структурi потреб населення, що не спостер^алося в кра'нах з адмiнiстративно-командною системою. На сучасному етат це стало поштовхом до розширення структури потреб як матерiальних, так i сфери послуг. Особливо намiтилися позитивш тенденци, пов'язанi з духовним розвитком людини (потреби саморозвитку i са-
мовираження). Отже, розширення структури потреб ви-значае потенцiал розвитку споживчого ринку.
Ресурси. В сучаснш економiчнiй теорп розрiзняють такi види ресурсш: природш, трудовi, матерiальнi, шфор-мацiйнi, фшансовь Вони е основою розвитку будь-якого ринку, в тому чи^ i споживчого. Зауважимо, що !х ккьис-не спiввiдношення е рiзним у виробництвi того чи iншого товару, тобто в цкому це визначаеться технолопею вироб-ництва. Виробництво споживчих товарiв на сучасному етапi здшснюеться переважно за новiтнiми технологiями, що по-требуе значно! кiлькостi висококвалiфiкованоí робочо! сили, новiтнiх матерiальних ресурйв, а також значно! кiлькостi фь нансових ресурсiв. У сучасних умовах виробництва немож-ливо обiйтися i без iнформацiйних ресурсiв. Тобто сучасний споживчий ринок для свого функцюнування та подальшого розвитку потребуе усього блоку економiчних ресурсш для створення нових видш товарш та !х розмаггтя.
Доходи споживачiв. Важливим шдикатором функщ-онування споживчого ринку е рiвень доходiв населення. Економiчним постулатом за кейнйанською теорiею е те, що рiвень споживання безпосередньо залежить вiд рiвня доходш. Пiдвищення доходiв населення стимулюе розви-ток споживчого ринку краши, а зниження доходiв стримуе його розвиток.
Особливiстю у формування доходiв краш iз транс-формацiйною економжою е те, що частка негрошових доходов у структурi доходш домогосподарств мае вищий рь вень, шж у крашах iз розвиненою економiкою Це, у свою чергу, стримуе розвиток споживчого ринку, осккьки i виробництво, i споживання здшснюеться в особистому шд-собному господарствь
Державна економiчна полтика. Основним завдан-ням державно! полiтики е регулювання експортних та ш-портних тарифш та квот. При розробщ стратеги розвитку державна полiтика мае формуватися в напрямку переходу вк експортоорiентованоl стратеги розвитку, де домшую-чою е сировинна продукцiя, до стратеги внутршньо орь ентованого розвитку iз насиченням внутрiшнього споживчого ринку. Для формування внутршнього споживчого ринку держава може використовувати рiзнi методи щодо регулювання зовнiшньоторговельного обороту, осильки ввезення товарш до нащонально! економiки, особливо товарш споживчого попиту, знижуе рiвень розвитку внутршнього ринку. Недостатне регулювання експорту може «тдривати» розвиток внутршнього ринку через вивезен-ня сировинно'1 та промiжноl продукцп, яка е основою розвитку товарш кшцевого споживання.
Для характеристики впливу глобалiзацil на розвиток нащонально'! економiки можна використати шдекс КОБ, який е шдикатором вимiру економiчноl глобалiзацil кра'1-ни. Оцшюючи ршень штеграци Украши у свгговий простiр, зазначимо, що ршень економiчноl глобалiзацil стрiмко зростав у докризовий перюд, i Украша iз 85 мiсця (2000 р.) перемютилася на 64 мiсце у 2013 р. [16].
Шдкреслимо, що в посткризовий перюд спостериае-мо зниження темпш економiчноl глобалiзацil в уйх крашах. Глобальна криза змусила переглянути в^критють економь ки i в посткризовий перюд уряди переважно розвинених краш почали формувати економiчну полiтику, яка веде до зменшення вккритост економiки краши. Результатом цьо-
го е розвиток внутрiшнього ринку нацюнально'1 економiки, що i необхiдно враховувати кра'1нам i3 трансформацiйною економiкою, в тому чиси й Украшь
Висновок. На основi проведеного аналiзу зазначимо: глобалiзацiя як об'ективний процес мае безпосеред-нiй вплив на розвиток нацюнально'1 економiки в цкому та внутршнього споживчого ринку, зокрема. Цей процес мае як позитивш, так i негативш форми прояву у розвитку економши окремих краш. В докризовий перюд найбкьший позитивний ефект вк глобалiзащl отримували економiчно розвиненi кра'1ни, а кра'1ни, яи розвиваються, та кра'1ни iз трансформацшною економiкою, окрiм позитивних, мали i негативнi наслiдки.
Кра'1ни iз трансформацшною економшою були най-бiльш уразливими до процесш глобамзаци, осккьки вихк на свiтовi ринки здiйснювали iз сировинною та низькотех-нологiчною продукщею, яка могла бути потенцiалом для розвитку внутршнього споживчого ринку. Але глобалiза-щя як процес виршуе не все, осккьки значну роль в еконо-мiцi кожно'1 краши вiдiграе виважена економiчна полiтика. На наше переконання, в умовах глобалiзацil ця полiтика повинна орiентуватися на розвиток галузей, що забезпе-чують внутрiшнiй споживчий ринок та розвиток високо-технологiчних галузей, продукцiя яких може задовольняти зовншнш попит.
Л1ТЕРАТУРА
1. Анилионис Г. П. Глобальный мир единый и разделенный. Эволюция теорий глобализации / Г. П. Анилионис, Н. А. Зотова. - М., 2005. - 686 с.
2. Press Release SO (SM) 6707 // GA /9454. - 1998. - 21.09.
3. Внутршнш ринок Украши: теорiя та стратепя пост-кризового розвитку : [наук.-метод. розробка] / В. Г. Бодров, Н. I. Балдич, В. О. Гусев та ш.; [за заг. ред. В. Г. Бодрова]. - К. : НАДУ, 2011. - 80 с.
4. Лагутш В. Д. Внутршнш ринок споживчих товарiв: те-орiя розвитку i регулювання : [монографiя] / Лагутш В. Д. - К. : КНТЕУ, 2008. - 327 с.
5. Л^оненко Л. О. Споживчий ринок Украши: методолопя дошдження та регулювання : [монографiя] / Л. О. Л^оненко. -К., 2007. - 307 с.
6. Ринки реального сектора економти Украши : струк-турно-шституцюнальний аналiз / Точилш В. О., Осташко Т. О., Пустовойт О. В. та ш.; [за ред. д-ра екон. наук, проф. В. О. Точилн на; НАН Украши; 1н-т екон. та прогнозув.]. - К., 2009. - 640 с.
7. Баскакова М. Ю. Формування комплексу просуван-ня шновацш на споживчому ринку/ Ю. М. Баскакова // Вкник СумДУ. - 2006. - №7 (91). - С. 127 - 130.
8. Дериведмщь О. С. Аналiз ринку роздрiбноl' TC^^i Украши / О. С. Дериведмiдь // Вкник ЗНУ. - 2011. - №1 (9). -С. 108 - 115.
9. Шевчук О. В. Розвиток споживчого ринку в трансформацией економр : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.01 / Шевчук О. В.; КНУТШ. - К., 2011. - 20 с.
10. Гражевська Н. I. Економiчнi системи епохи глобаль-них змш / Н. I. Гражевська. - К. : Знання, 2008. - 431 с.
11. Стиглиц Дж. Е. Крутое пике: Америка и новый экономический порядок после глобального кризиса // Дж. Е. Стиглиц; [пер. с англ. В. Лопатка]. - М.: Эксмо, 2011. - 512 с.
12. Фштенко А. Глобальнi форми економлчного розви-тку: iсторiя i cy4acHicTb / А. Фiлiпенко. - К.: Знання, 2007. - 670 с.
13. Государственный комитет статистики Российской Федерации // Товарная структура экспорта и импорта Российской Федерации [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.gks.ru/bgd/regl/b14_11/IssWWW.exe/Stg/d02/26-04.htm
14. Содружество независимых государств в 2006 году : [стат. ежегодник] / [Межгосударственный статистический комитет СНГ]. - М. : [б. и.], 2007. - 682 с.
15. Национальный статистический комитет Республики Беларусь (Белстат) // Промышленность республики Беларусь : статистический сборник. - Минск, 2013. - 264 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://belstat.gov.by/ofitsialnaya-statistika/otrasli-statistiki/promysh len nost/publikatsii_ 13/ index_142/
16. 1ндекс mобалiзаци (KOF Index of Globalization 2013) // Globalization Index 2013, zip (1.9 MB). Ranking_2013.pdf [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://globalization.kof.ethz. ch/
REFERENCES
Anilionis, G. P., and Zotova, N. A. Globalnyy mir edinyy i razdelennyy. Evoliutsiia teoriy globalizatsii [Global world united and divided. The evolution of theories of globalization]. Moscow, 2005.
Bodrov, V. H., Baldych, N. I., and Husiev, V. O. Vnutrishnii rynok Ukrainy: teoriia ta stratehiia postkryzovoho rozvytku [The domestic market of Ukraine: Theory and strategy of post-crisis development]. Kyiv: NADU, 2011.
Baskakova, M. Yu. "Formuvannia kompleksu prosuvannia innovatsii na spozhyvchomu rynku" [Formation of the complex to promote innovation in the consumer market]. Visnyk SumDu, no. 7 (91) (2006): 127-130.
Deryvedmid, O. S. "Analiz rynku rozdribnoi torhivli Ukrainy" [Analysis of the retail market of Ukraine]. Visnyk ZNU, no. 1 (9) (2011): 108-115.
Filipenko, A. Hlobalni formy ekonomichnoho rozvytku: istoriia i suchasnist [Global forms of economic development: history and modernity]. Kyiv: Znannia, 2007.
Hrazhevska, N. I. Ekonomichni systemy epokhy hlobalnykh zmin [The economic system of the era of global change]. Kyiv: Znannia, 2008.
"Indeks hlobalizatsii (KOF Index of Globalization 2013)" [Index of Globalization (KOF Index of Globalization 2013)]. http:// globalization.kof.ethz.ch
Lahutin, V. D. Vnutrishnii rynok spozhyvchykh tovariv: teoriia rozvytku i rehuliuvannia [The domestic market of consumer goods: theory development and regulation]. Kyiv: KNTEU, 2008.
Lihonenko, L. O. Spozhyvchyi rynok Ukrainy: metodolohiia doslidzhennia ta rehuliuvannia [Consumer Market of Ukraine: research methodology and regulation]. Kyiv, 2007.
"Natsionalnyy statisticheskiy komitet Respubliki Belarus (Belstat)" [National Statistical Committee of the Republic of Belarus (National Statistical Committee)]. http://belstat.gov.by/ofitsialnaya-statistika/otrasli-statistiki/promyshlennost/publikatsii_13/ index_142
"Press Release SO (SM) 6707" GA / 9454, 1998.
Shevchuk, O. V. "Rozvytok spozhyvchoho rynku v transformatsiinii ekonomitsi" [The development of the consumer market in economy]. avtoref. dys. ... kand. ekon. nauk : 08.00.01, 2011.
Sodruzhestvo nezavisimykh gosudarstv v 2006 godu [Commonwealth of Independent States in 2006]. Moscow, 2007.
Stiglits, Dzh. E. Krutoe pike: Amerika i novyy ekonomicheskiy poriadok posle globalnogo krizisa [Steep dive: America and the new economic order after the global crisis]. Moscow: Eksmo, 2011.
Tochylin, V. O., Ostashko, T. O., and Pustovoit, O. V. Rynky realnoho sektora ekonomiky Ukrainy: strukturno-instytutsionalnyi analiz [Markets real economy Ukraine: structural and institutional analysis]. Kyiv, 2009.
"Tovarnaia struktura eksporta i importa Rossiyskoy Federatsii" [Commodity structure of export and import to the Russian Federation]. Gosudarstvennyy komitet statistiki Rossiyskoy Federatsii. http://www.gks.ru/bgd/regl/b14_11/IssWWW.exe/Stg/ d02/26-04.htm
