CC BY
30
the enterprises on the basis of innovation]. Nauchnyy zhurnal KubGAU, no. 67 (03) (2011): 46-52.
Sliusareva, E. V. "Konkurentosposobnost kak otrazhenie ustoy-chivogo razvitiia" [Competitiveness as a reflection of sustainable development]. In Informatsionno-ekonomicheskie aspekty razvitiia pred-priiatiy i firm, 86-93. Omsk: Izdatelstvo OmGTU, 2006.
Shesterikova, N. V. "Metodika vybora i otsenki strategii ustoy-chivogo razvitiia predpriiatiia s uchetom diapazona zon ustoychivosti" [Methodology for the selection and evaluation of the strategy of sus-
tainable development of the enterprise, taking into account the range of stability zones]. VestnikNNGU. Seriia:Ekonomicheskienauki, no. 1 (1) (2013): 277-281.
Tabekina, O. A. "Strategii razvitiia predpriiatiia mashinostroeniia na osnove zon ustoychivosti" [Development strategy based on the engineering stability zones]. Konversiia v mashinostroenii, no. 5 (2006): 75-77.
Tuktarova, L. R. "Strategiia obespecheniia khoziaystvennoy ustoychivosti promyshlennogo predpriiatiia" [Strategy to ensure economic sustainability of industrial enterprises]. Dis.... kand. ekon. nauk: 08.00.05, 2002.
УДК 330.342.3«714»:33.05-043.86
ОСОБЛИВОСТ1 РЕАЛ1ЗАЦ11 КОНЦЕПЦ11 СТАЛОГО РОЗВИТКУ В ПЕРЕХ1ДН1И ЕКОНОМ1Ц1
© 2014 ключко В. Г.
УДК 330.3423«714»:33.05-043.86
Ключко В. Г. Особливост реалiзацм концепцм сталого розвитку в перехщшй економiцi
Мета дано!cmammi полягае у визначенн особливостей процесу переходу до сталого розвитку в кранах з перех:дною економ'жою. Уxodi роботи було розглянуто шляхи та основн складовi переxiдного процесу. Зокрема, проанал'вовано особливостi та насл'дки таких процеав, якреорганза-ця та приватиза^я, лiбералiзацiя цн ы зниження торгових бар'ер'в, реформування законодавчоi системи. Розглянуто, за рахунокяких фактор'ю кранам вдалося подолати першочерговi проблеми, пов'язат iз забезпеченням економiчного зростання, та як завдання постали перед переxiд-ними економ'жами тсля фiнансово-економiчно'i кризи. У результатi досл'дження доведено, що на сьогодн поряд з формуванням нових спо^в i механ'вм'в регулювання економiчниx в'дносин важливим е формування меxанiзмiв, як забезпечують сталий розвиток. Як показав анал'в, у силу того, що кра/ни з переxiдною економкою в'др'вняються за р'юнем розвитку, наявними ресурсами, iнституцiйною будовою, дати загальнухарактеристику процесу переходу до сталого розвитку по цй груш кра/н складно, проте можна вид'шити певт стльт риси даного процесу. Зокрема, з одного боку, кра/ни з переxiдною економ'жою мають необxiднi передумови для переходу до сталого розвитку, з шшого - ix розвиток залежить вiд ситуацИв розвинутих кранах, вимагае залучення все б'шьшого обсягу ресурав i зрештою перегляду снуючоiмодел'> розвитку. Перспективи подальших дотджень полягають у визначеннi особливостей впровадження концепцИ сталого розвитку на нацональних р'внях. Ключов'! слова: сталий розвиток, економiчне зростання, розвиток економки, переxiдна економка. Шп.: 9.
Ключко Варвара ГеннадП'вна - астрантка, кафедра економiчноi теорита економiчниx метод'в управлння, Хармвський нацональний ушверси-тет iм. В. Н. Каразна (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украна) E-mail: varvarakl@inbox.ru
УДК 330.342.3«714»:33.05-043.86 Ключко В. Г. Особенности реализации концепции устойчивого развития в переходной экономике
Целью данной статьи является определение особенностей процесса перехода к устойчивому развитию в странах с переходной экономикой. В ходе работы рассмотрены пути и основные составляющие переходного процесса. В частности, проанализированы особенности и последствия таких процессов, как реорганизация и приватизация, либерализация цен и снижение торговых барьеров, реформы законодательной системы. Рассмотрено, за счет каких факторов странам удалось преодолеть первоочередные проблемы, связанные с обеспечением экономического роста, и какие задания возникли в переходных экономиках после финансово-экономического кризиса. В результате исследования доказано, что на сегодня вместе с формированием новых способов и механизмов регулирования экономических отношений важным также является формирование механизмов, которые обеспечивают устойчивое развитие. Как показал анализ, из-за того, что страны с переходной экономикой отличаются по уровню развития, имеющимся ресурсам, институциональным строением, дать общую характеристику процессу перехода к устойчивому развитию по данной группе стран сложно, однако можно выделить общие черты данного процесса. В частности, с одной стороны, страны с переходной экономикой имеют все необходимые предпосылки для перехода к устойчивому развитию, с другой - их развитие зависит от ситуации в развитых странах, требует привлечения все большего объема ресурсов и в итоге - пересмотра существующей модели развития. Перспективы дальнейших исследований состоят в определении особенностей внедрения концепции устойчивого развития на национальных уровнях. Ключевые слова: устойчивое развитие, экономический рост, развитие экономики, переходная экономика. Библ.: 9.
Ключко Варвара Геннадиевна - аспирантка, кафедра экономической теории и экономических методов управления, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: varvarakl@inbox.ru
UDC 330.342.3«714»:33.05-043.86 Klyuchko Varvara G. Specific Features of Realisation of the Concept of Sustainable Development in the Transition Economy
The goal of the article is identification of specific features of the process of transition to sustainable development in countries with transition economy The article considers ways and main components of the transition process. In particular, it analyses specific features and consequences of such processes as reorganisation and privatisation, liberalisation of prices and reduction of trade barriers, and also reforms of the legislation system. The article considers by means of which factors some countries managed to overcome the first priority problems connected with ensuring economic growth and what tasks countries faced in transition economies after the financial and economic crisis. In the result of the study the article proves that, as of today, formation of mechanisms that ensure sustainable development is important along with formation of new methods and mechanisms of regulation of economic relations. As analysis shows that due to the fact that countries with transition economy differ by the level of their development, available resources and institutional structures, it is difficult to give a general characteristics of the process of transition to sustainable development for this group, however, it is possible to allocate general features of this process. In particular, on the one hand, countries withy transition economy have all necessary pre-requisites for transition to sustainable development, on the other hand, their development depends on the situation in developed countries, requires attraction of a bigger volume of resources and, as a result, re-consideration of the existing model of development. Prospects of further studies lie in identification of specific features of introduction of the concept of sustainable development at national levels. Key words: sustainable development, economic growth, economy development, transition economy, Bibl.: 9.
Klyuchko Varvara G.- Postgraduate Student, Department of Economic Theory and economic management methods, V. N. Karazin Kharkiv National University (pl. Svobody, 4, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: varvarakl@inbox.ru
Пошуком ново1 парадигми розвитку економiки в умовах глобамзацп, нестабiльностi зовншньо-економiчного середовища, обмеженостi природних ресурсш i погiршення стану навколишнього середовища за-непокоeнi всi без виключення кра1ни. Проте завдання, якi повиннi бути виршеш в першу чергу, i методи, завдяки яким це можливо, вiдрiзняються як залежно вiд рiвня розвитку та нацiональних особливостей, так i наявних в кра1ш ресурсш. Загальною метою розвитку людства було обрано концеп-цiю сталого розвитку. На сьогодш вона е загальновизнаною бiльшiстю кра1н, поставленi та затверджеш на мiжнародно-му рiвнi цш, якi повиннi бути досягнутi кра1нами в рамках сталого розвитку, проте значш труднощi виникли з реамза-цiею практичних д1й щодо впровадження концепцп.
Успiх в досягненнi цкей сталого розвитку залежить вiд того, насильки вони вiдповiдають iнтересам учасниив процесу переходу до такого розвитку та на сккьки ефек-тивно учасники можуть використати наявш ресурси.
Проблемам сталого розвитку придкяеться значна увага з боку науковцш, полiтичних дiячiв, мiжнародних орга-нiзацiй та шститупв. Серед вчених, якi займаються вивчен-ням даного процесу в перех^них економiках, можна видь лити Бкоруса О. Г., Бобилева С. М., Глаз'ева С. Ю, Лук'янен-ка Д. Г., Туницю Т. Ю., Фiлiпенка А. С. До мiжнародних орга-нiзацiй, якi активно залучеш до цього процесу та проводять до^дження теоретичних питань, належать ООН, бвропей-ський банк реконструкцп та розвитку, Мiжнародний валют-ний фонд, Мiжнародний iнститут сталого розвитку.
У свгговш практицi вiдомi приклади, коли кра1нам за короткий час вдавалося досягти значних темтв розвитку, а також успшного впровадження програм з досягнення щлей сталого розвитку, проте це в основному стосуеться розвинутих кра1н. Для кра1н з перех^ною економiкою та кра1н, що розвиваються, першочерговими залишаються проблеми подальшого розвитку.
Для визначення оптимальних стратегiй розвитку на-цюнальних економiк необхiдно проаналiзувати чинники, яи сприяють розвитку, та фактори, яи його стримують. Метою дано! роботи е визначення особливостей процесу переходу до сталого розвитку в крашах з перех^ною економжою.
Перехiдна економша характеризуеться глибинними економiчними трансформацiями, спрямованими на пере-хiд вiд адмшктративно-командно! системи до ринково'1. Радикальнi змши вiдбуваються не лише в економiчнiй сферi, вони носять комплексний характер, мають свое вь дображення в полiтичному, соцiальному, культурному та шституцюнальному планi.
Бкьш нiж за 20 роив успк кра'1н в переходi до ринково'1 економiки виявився рiзним - одна група кра'н майже завершила цей перех^ (в основному це стосуеться кра'н Центрально'! та Сх1дно1 бвропи), iншi ще знаходяться на стада становлення ринкових iнститутiв, зокрема це кра'ни СНД.
По-перше, така ситуащя е результатом рiзних почат-кових умов - ступеш iндустрiалiзацil, яка багато в чому ви-значалася мiсцем кра'1ни в народно-господарському комп-лексi СРСР, долею сiльського господарства в економщ, можливостями переорiентацi1 виробництва в^пов^но до потреб ринкiв бкьш розвинутих кра'1н, рiвнем квамфжаци населення, часом панування командно-адмшстративно1 системи. По-друге, шляхом, яким пiшли кра1ни при буду-ваннi ринку (еволюцiйним чи радикальним).
Еволюцшний тип передбачае поступову трансфор-мацiю економiчноl системи, поетапне реформування дер-
жавноl власностi, пристосування державного планування та управлiння до нових умов. Такий тдпд максимально збертае економiчний потенцiал кра!ни, дозволяе зосереди-ти основнi зусилля на розвитку реального сектора економь ки. Еволюцшним шляхом пiшов Китай, що дозволило йому забезпечити швидке зростання економжи та пiдтримува-ти його навиь в перiод глобально! фiнансово-економiчно1 кризи. Проте загострення екологiчно1 ситуацп в результатi iнтенсивно1 iндустрiалiзацi1 та уповкьнення економiчного зростання в результат зовншшх фактор1в вимагають вiд Китаю вдосконалення поточних програм розвитку та по-шуку нових варiантiв вирiшення проблем.
Радикальний пiдхiд передбачав швиди, радикальнi перетворення, спрямоваш на змiну панiвно1 економiчно1 системи ще до створення ринкових шститутш, зусилля урядiв спрямовувалися на змшу iснуючого економiчного порядку та забезпечення економiчного зростання. За на-укову основу бралися неолiберальнi теори економiчного зростання та розвитку з центральною установкою «ринок на першому мющ». Вважалося, що повна економiчна свобода та пiдприемництво спроможш забезпечити становлення ринкового господарства та економiчний розвиток, проте результат виявився зовйм протилежним - системна криза, трансформацшний спад.
Новостворена економжа стала нестiйкою, надзви-чайно залежною вiд зовнiшнiх фактор1в, ресурсоемкою та орiентованою на видобуток ресурйв. Таким шляхом пiшли кра1ни Схiдно1 та Центрально1 бвропи, а також Ройя, проте «цiна» таких реформ виявилася досить високою. Саме особливосп переходу до сталого розвитку в цих кра1нах будуть розглядатися в данш статть Складовими перех^ного процесу стали: Реоргатзащя та приватизащя, яи проводилися швидко та за вйма напрямками, у тому чи^ охоплювали стратегiчно важливi об'екти. Передбачалося, що передача пiдприемств у приватну власшсть дозволить пiдвищити 1х ефектившсть, виробляти конкурентоспроможнi товари, вийти на мiжнароднi ринки.
На практицi ринковий мехашзм виявився слабким, зберiгалися старi принципи господарювання та регулю-вання господарчо1 дiяльностi, що призводило до неефек-тивного використання економiчного потенщалу (особливо природних i людських ресурйв). Економiка втратила тi можливостi зростання, яи були присутнi за чайв планово1 системи, а новi можливосп ринково1 системи ще не сфор-мувалися. Спостерiгався рiзкий спад виробництва, падшня ВВП склало 50 - 70%.
На початковому етат приватизацп новi власники пiд-приемств не були готовi до управлiння за ринковими принципами, стратепчного планування розвитку та дiяльностi пiд-приемств, спрямовували сво1 зусилля на отримання «швид-ких» прибутк1в вiд приватизованого майна, що дозволяло збагачуватися незалежно вiд докладених зусиль зi зростання ефективносп виробництва. Економiчнi усп1хи в основному були результатом переорiентацi1 в бж розвитку видобувних галузей, що призвело до надмiрно1 експлуатацй природних ресурсш та забруднення навколишнього середовища.
Необх^но було заново створювати ринок засобiв виробництва та катталш, будувати новi господарськi зв'язки, формувати споживчий ринок i насичувати його товарами. ^м того, перегляду потребували всi процеси, пов'язанi з життевим циклом товарш,- вiд пошуку нових постачаль-
никш сировини та замши застарьлого устаткування до по-шуку нових ринкш збуту,формування маркетингових стра-тегiй просування товарш та послуг.
На перех^ до ефективного управлiння шдприем-ствами, залучення iнвестицiй, впровадження нових ви-робничих та управлiнських технологiй, адекватних ринку, знадобився час, i цей перех^ досi не завершено. Це негативно позначилося як на становищi окремих тдприемств та галузей, так i на економiчнiй ситуаци в цiлому.
Лiбералiзацiя цш та зниження торгових барщв. Перех^ до визначення цш вiльними ринками спричинив 1х швидке зростання, у результат чого подальшi зусилля урядив були спрямоваш на подолання iнфляцi1, iншi ма-кроекономiчнi проблеми вiдходили на другий план. Це призвело до низько1 швестицшно1 активностi, вивезення заощаджень за кордон. Проте, якщо бкьш шж за 20 роив трансформацшних перетворень у цкому вдалося подолати шфлящю та стабiлiзувати цiни, проблеми, пов'язаш зi зни-женням торгових бар'ерiв, ще належить вирiшувати.
Домшування на внутрiшньому ринку продукцп шо-земного виробництва (найчастiше високотехнологiчно1) на фот занепаду вггчизняного виробництва призвело до: а) змши його структури - зменшилися обсяги високотех-нолопчного виробництва, пiдвищилася частка видобувно1 та обробно1 промисловостi; б) перерозподiлу ресурйв на користь фiнансування iноземних економж - за кордон переткали кошти за iмпортнi товари та послуги, джерелом яких в основному виступали кредити шоземних банков, отже закордонш економiки отримували ще й процент за користування кредитом; в) змши системи цшностей - на мюце в^носно збалансовано1 «помiрно1» культури спожи-вання поряд з рiзноманiттям товаров i послуг з розвинутих кра1ни прийшла культура масового надмiрного споживан-ня, яка на сьогодш е однiею iз загроз сталого розвитку.
Реформування законодавчоь системи та шститу-цшт змши. Необдумана лiбералiзацiя економiки та в1дсто-ронення держави в1д економiки призвели до домшування тшьово1 економiки, пiдвищення р1вня злочинност та ко-рупцп. У результат пiдвищилися ризики функцiонування бiзнесу, яи стали пов'язанi не тiльки з економiчними факторами, але й шституцшними.
Tрансформацiйнi перетворення сприяли також знач-ним змiнам у сощальнш сферi - рiзко погiршився ршень життя населення, зросла бiднiсть (ккьисть бiдних у кра1нах зросла в 10 - 20 разiв [1, с. 18]), збкьшився розрив мгж бiдними та багатими, пiдвищився рiвень безро-бiття. Спостер1галася масова миращя населення, за кордон ви1здили спещалкти високого р1вня, було порушено демо-графiчний баланс, скоротився природнiй прирют населення. Як зазначае Бкорус О. Г., соцiальнi функцп ринкових реформ зводилися до мшмуму, який також не реалiзовано на практиць Транзитивнi держави не виконали свою сощ-альну функцiю, не забезпечили сощальну орiентацiю розвитку економши, допустили поширення «дикого» катта-лiзму» [2, с. 5].
У першi роки перебудови основними завданнями в економiчнiй сферi були забезпечення економiчного зростання, пiдвищення iнвестицiйно1 привабливосп, створен-ня сприятливих умов для ведення бiзнесу. Кра1ни з пере-хiдною економiкою продемонстрували рiзний успк в 1х до-сягненнi, що стало результатом в^мшностей у початкових умовах i використаних ресурсах.
Кра1ни Центрально1 бвропи пiсля падiння комушзму приедналися до Заходу, що забезпечило 1м притж капiталiв та технологш. У поеднаннi з високоосвiченою робочою силою це дозволило 1м штегруватися у свгговий економiчний проспр i досягти високих рiвнiв доходу.
Кра1ни колишнього СРСР для свого розвитку з 1990-х роив активно застосовували наявш в значних обсягах при-роднi ресурси, проте вони не змогли використати високий рiвень наукового потенцiалу та робочо1 сили.
Як в^омо, людський капiтал може служити основою економiчного зростання та розвитку, проте для цього вш мае в^пов^ати потребам розвитку. На початку перех^ного процесу показники людського катталу в колишн1х кра1нах соцiалiзму сп1впадали з показниками найб1льш розвинутих кра1н та навiть перевищували 1х [3, с. 13]. Проте при переход! до ринку досв^чених техшчних спецiалiстiв виявилося недостатньо для забезпечення розвитку, тднявся попит на управлшцш р1зних р1вн1в, квалiфiкацiя старшого поколш-ня швидко знецiнювалася та застаревала. Кр1м того, багато квалiфiкованих спецiалiстiв ем^грували до 1нших кра1н.
Сьогодн1 в 61льшост1 кра1н з перех^ною економiкою система початково1 та середньо1 осв1ти за к1льк1с-ними та яисними параметрами вiдповiдае освггшм системам багатьох економiчно розвинутих кра1н, зберегла-ся науково-технiчна база тдготовки спецiалiстiв.
Масштабне використання природних ресур^в та експорт сировини на фот зростання цш на паливо, про-довольство, метали та сыьськогосподарську продукцт сприяли тдвищенню темпш зростання економши та ршня життя. Знизився рiвень 61дност1, в1дновилися виплати со-щально1 допомоги, зр1с ревень доходов на душу населення. Природш ресурси служать основою для розвитку економi-ки, проте 1х запаси та доступшсть обмеженi.
Кра1ни з перехiдною економжою, так само як i роз-винут1 кра1ни, з1ткнулися з необх^шстю залучення все большого об'ему ресурйв для забезпечення свого розвитку, рацiоналiзацiею 1х використання та потребами зменшення антропогенного навантаження та збереження навколиш-нього середовища.
Хоча структура та доступш об'еми природних ресурсов в1др1зняються, у щлому кра1ни з перехiдною економжою добре забезпечеш природн1ми ресурсами. Зокрема, за к-нуючими оцiнками, у регюш зосереджено близько третини свиових запасов нафти, газу та бокситов. Найкраще забезпе-ченi природними ресурсами Азербайджан, Казахстан, Рос1я, Туркменiстан, Укра1на, Узбекистан. Рудн1 корисн1 копалини представлеш залiзними рудами, марганцем, м1дними рудами, бокситами, ртуттю, нжелем. Серед нерудних корисних копалин регiон мае значш запаси кам'яно1 та калшно1 сол1, йрки, фосфорит1в. Природно-клiматичнi умови сприятлив1 для розвитку майже вск галузей с1льського господарства.
Централiзоване планування господарськоь дiяль-ност^ штучно низький рiвень щн на природт ресурси, у тому числ1 енергоресурси, який поряд з неефективною шфраструктурою заохочував марнотратне ставлення до ресурйв, призвели до того, що кра1ни з перех^ною економжою на шляху переходу до сталого розвитку знаходяться в пршому положенш, шж дозволив би 1х рiвень розвитку. В умовах трансформацп галузi, яи вiдповiдають за збере-ження та в^новлення природных ресурсов, не отримували необх^ного фiнансування та не могли виконувати покла-денi на них функцй, була в1дсутня законодавча база, яка б
регламентувала в^носини у сферi природокористування. ^м того, як зазначае З. В. Герасимчук: «фiнансовi труднощi пiдприeмств у перюд розвитку ринкових вiдносин i ство-рення багатоукладно! економiки, перех^ пiдприемств на комерцiйну основу обмежують можливостi фiнансування природоохоронних заходш у необх^ному обсязi i понижу-ють економiчну зацiкавленiсть в !х проведенш»[4, с. 453].
На поточний час у деяких кра!нах докладено багато зусиль для того, аби подолати щ наслiдки, проте кра!нам ще доведеться пройти непростий шлях для приведення господарсько! дiяльностi у в1дпов1дтстъ до мгж-народних стандартов енергоефективност та ресурсоспожи-вання. У першу чергу це стосуеться кра!н колишнього СРСР, в яких у промисловш структурi виробництва продовжують переважати еколопчно шкiдливi, ресусро- та енергомiсткi виробництва, основш фонди вкрай зношенi та неспроможш виробляти конкурентоспроможну продукцiю, продуктив-нiсть працi нижча, нгж у розвинутих кра!нах. У результатi наявш значнi диспропорцп в зовнiшньоекономiчному обмь нi - за кордон експортуеться сировина, а iмпортуються про-дукти переробки, якi в рази дорожчi за сировину.
Ще одним з найбкьших викликш для трансформа-цшних економiк, незалежно вiд ступеню !х наближення до ринку, залишаеться питання тдтримки постiйного рiвня пропозици енергоносив.
З 2010 р. пiсля зниження виробництва в 1996 -2000 рр. i фiнансово-економiчно! кризи 2008 - 2009 рр. у кра!нах з перех^ною економiкою спостерiгаеться в^нов-лення попиту на енергоресурси, про що свiдчать позитивнi темпи зростання споживання енерги на душу населення впродовж 2010 - 2011 рр. у бкьшост кра!н регiону. При цьому втрати при виробництвi та передачi енерги зали-шаються значними, проявляеться нестача енерги в деяких частинах пшденно-сх^но! бвропи, Росп та Казахстану.
Незважаючи на те, що ккьисть енерги, яка вико-ристовуеться на виробництво 1000 дол. США ВВП змен-шуеться, розрив мiж даним показником у кра!нах з пере-хiдною економiкою та розвинутими кра!нами залишаеться значним. Так, даний показник у кра!нах колишнього СРСР вищш в 3-4 рази, шж в розвинутих кра!нах. Така рiзниця е результатом як низько! ефективност використання енерги, так i шших факторiв, якi знаходяться поза контролем дер-жави чи бiзнесу та не тддаються впливу. Наприклад, до них належать ^матичш умови - для забезпечення свое! господарсько! дiяльностi кра!ни схГдно! бвропи та центрально! Ази з холодним континентальним клiматом потребують бкьше ресурсш, чи структура економжи - економiка, в якш переважае промисловiсть, потребуе бкьше ресурсiв, нiж та, в якш домшуе аграрний сектор чи сфера послуг.
Для забезпечення сво!х потреб кра!ни, якi не багатi природними ресурсами, вимушеш або шукати новi мето-ди пiдвищення ефективностi переробки наявних ресурйв, або ввозити !х з iнших кра!н. При цьому пропозищя енер-горесурсiв у регюш з перехiдною економiкою визначаться чотирма кра!нами - Росiею, Азербайджаном, Казахстаном i Туркменiстаном. Водночас зростання економши останнiх напряму пов'язано з ршнем цiн i попитом на енергоноси на свiтовому ринку.
Як iмпортери, так i експортери, надто залежать вiд запасiв вичерпних природних ресурйв, якi з часом скоро-чуються. Необхiднi змiни, спрямованi на перебудову струк-тури енергетичного комплексу в напрямку зменшення
видобувних галузей на користь переробних, тдвищення ефективностi видобутку та використання енергоресурсш, стимулювання та тдтримку енергозбернаючих i ресурсо-збер1гаючих технологш.
Такi змiни е прiоритетними, проте надмiрна експлу-атацiя енергоресурсiв мае й шший аспект - негативний вплив промислового виробництва на стан навколишнього середовища. На кiнець 2012 р. Ройя займала четверте мiсце за обсягами викидiв двоокусу вуглецю тсля Китаю, США та 1ндй. Казахстан, Укра!на та Польща входять до перель ку 25 кра!н, яи мають найбiльшi викиди вуглекислого газу. ^м того, на регiон кра!н з перехiдною економiкою при-падае 12 % свггових викид1в парникових газш, у той час, як у ньому проживае лише 6,5 % населення планети та вш ви-робляе 6 % свггового ВВП [5, с. 9].
Сьогодш до завдань, яи стоять перед кра!нами з пе-рехiдною економжою на початковому етапi, дода-лися новь Поряд з формуванням нових способш i механiзмiв регулювання економiчних вiдносин необхiдним стае формування мехашзмш, якi забезпечують подальше зростання та розвиток. Трансформацшним економiкам в першу чергу належить вирiшити наступнi питання:
По-перше, в^новлення пiсля фiнансово-економiчно! кризи. Хоча вплив кризи 2008 - 2009 рр. на товаропотж i рух капiталiв поступово спадае, темпи зростання в кра!нах з пе-рехiдною економiкою ще сильно в^стають вiд докризового перiоду, а кра!ни, якi менше постраждали вiд кризи, зггкну-лися зi зниженням темтв зростання (зокрема, це Китай, Ройя, Польща). Це стало результатом скорочення обсягш зовнiшньо! торгiвлi та грошових переказш з закордону. Зниження темпш зростання та падiння внутршнього попиту в Росй та Кита! призводить до зниження експорту в кра!нах Центрально! Азп, а падшня цш на основнi сировиннi товари може негативно в^образитися на перспективах зростання в експортоорiентованих кра!нах (Ройя, Укра!на, Казахстан), що, у свою чергу, уповкьнить вiдновлення економiчного зростання в кра!нах з перехiдною економжою.
^м того, спостер1гаеться скорочення притоку шо-земного капiталу, який у багатьох кра!нах служить важли-вим елементом розвитку економши. На обсяги кредиту-вання впливае як ситуащя всередиш кра!ни, куди направ-ляються кошти, так i ситуацiя всередиш кра!ни-кредитора, а також стан свггового фiнансового ринку. Значний вiдтiк каштамв з кра!н з перехiдною економжою спостер1гався пГсля 2008 - 2009 рр. З 2012 р. скорочення обсягш кредиту-вання уповкьнилося, хоча в Угорщиш, Словенй та Укра!ш все ще спостер1гався вГдтГк катталу [3].
Повiльне вiдновлення виробництва тсля фшансово-економiчно! кризи на фот складно! ситуаци на ринку пращ в еврозош призводить до зростання безробптя в кра!нах Центрально-Схiдно! бвропи. Високий ршень безробiття серед молод1 може призвести до зниження економiчно1 ак-тивностГ та втрати квамфшацп.
По-друге, продовження формування ринкових шсти-тутГв. На сьогоднГ, безперечно, досягнутий значний про-грес у переходi до ринку. Проте, у бкьшосп кра!н корупцГя та надмiрна бюрократизащя залишаються значними перешкодами для ведення 6Гзжсу та подальшого розвитку економжи. Зпдно з штегральною оцГнкою по кра!нах бвразй (у допов^ до них вiднесено Азербайджан, Казахстан, Ро-сГю, Туркменiстан, Украшу, Узбекистан, Армешю, Б1лорусь, ГрузГю, Киргизьку республшу, Молдову та Таджикистан)
(медiана), регюн займае 112 мiсце в рейтингу Всесвггньо-го банку «Ведення бiзнесу» [6, с. 33]. Ведення тдприем-ницько1 д1яльност1 ускладнюеться, по-перше, обтяжливим законодавством (отримання дозвол1в i лiценцiй вимагае проходження багатьох процедур та е розтягнутим у чай); по-друге, корупщею; по-трете, там, де законодавство не е обтяжливим, шшими регуляторними вимогами (необ-х1дн1стю надання рiзноманiтних дов1док, бкьш високими ставками оподаткування, митними процедурами).
Це призводить до того, що бюджетш кошти, перед-баченi для фшансування заходiв з провадження сталого розвитку, розподкяються нерацiонально, в1дпов1дно до тшьових схем «вiдмивання кошт1в». Ц1льов1 програми зво-дяться нан^вець корупцiею та в^сутшстю системи страте-г1чного планування [7].
На розвиток економжи та його сталють негативним чином впливае панування штересш бiзнесу та олiгархiв, як1 продовжують отримувати надприбутки за рахунок свого монопольного становища та втручання у внутршню пол1-тику мiжнародних органiзацiй i ТНК, яи перш за все на-цкеш на забезпечення сво1х iнтересiв i не зацiкавленi у ви-ршенш внутр1шн1х програм розвитку.
Варто зазначити, що ринковий мехашзм хоча i спри-яе розвитку економiчних в1дносин та економiчному зрос-танню, однак не може забезпечити виршення питань, пов'язаних з1 сталим розвитком. Вих1д з еколого-еконо-м1чно1 кризи вимагае втручання держави для корекцп рин-кових збо1в в економiцi, вироблення правових мехашзмш, спецiальних ринкових стимумв та 1н. У трансформацiйнiй економщ уряд в1дпов1дно до уявлень про бажане майбут-не соцiально-економiчного образу кра1ни повинен активно його формувати [8, с. 53].
По-трете, виршення проблем, пов'язаних з експлу-атащею природних ресурйв, екологiчною сферою та на-слiдками господарсько1 д1яльност1.
Для розв'язання даних питань необх^но визначення подальших напрямкiв розвитку економiк i кра1н у ц1лому. У контекст обмеженостi та швидкого виснаження природних ресурйв, посилення розриву мгж 61дними та багати-ми верствами населення, впливу глобалiзацi1 на ситуащю всерединi кра1н було обрано концепщю сталого розвитку. У кожн1й кра1ни 1"1 впровадження мае свою специфжу, про-те, головним е те, що «над уйма висить дамоиив меч еко-лог1чних проблем, i природа дедалi частiше нагадуе людиш, що ресурс часу дуже швидко вичерпуеться» [9, с. 14].
Особливктю процесу переходу до сталого розвитку в кра1нах з перехiдною економкою е те, що вони ма-ють необх^ш передумови для такого переходу (ви-сокий ревень людського потенщалу, сприятлив1 природно-клiматичнi умови, багатi природн1 ресурси, виробнича база, перех^ до ринкових принцип1в функцюнування економiки, запровадження зм1н у законодавствi в напрямку еколопза-ц!1 господарсько1 д1яльност1), проте по-перше, першочерго-вими все ще залишаються питання забезпечення економiч-ного зростання та стабильного функцiонування економiчно1 системи, по-друге, у них в^сутш стимули для впроваджен-ня сталого розвитку в практику. Об'еднання зусиль держав одного регiону, як1 до того ж мають спкьш проблеми, за-безпечить спiльне вирiшення екологiчних питань, яи не пiдвладнi нацiональним кордонам, сприятиме спальному вирiшенню економiчних i соцiальних проблем, вiдкрие нов1 можливост для взаемовигiдного спiвробiтництва.
ВИСНОВКИ
На сьогодш мета трансформацiйних процеав не об-межуеться лише формуванням ринково! системи, як це було в^разу пiсля розпаду сощалктично! системи. Важли-ва розбудова тако! змшано! системи, яка забезпечуе висо-ку ефектившсть господарювання, можливiсть подальшого динамiчного розвитку, шдвищення якостi життя, що пе-редбачае поеднання принципiв ринково! системи та актив-не державне регулювання.
Як показав аналiз, кра!ни з перехiдною економь кою е досить рiзними за р1внем розвитку, iнституцiйною структурою, природно-клiматичними умовами, кiлькiстю населення. Узагальнити та дати загальну характеристику процесу переходу до сталого розвитку в цш груш кра!н досить складно. Проте можна видкити спiльнi риси, яи при-таманнi кра!нам з перех^ною економiкою:
^ залежнiсть розвитку в^ зовнiшнiх фактор1в i си-туацЦ в розвинутих кра!нах. Безперечно, загальна ситуацiя на свiтових ринках, нестабкьшсть та кризи впливають на вй кра!ни, проте в кожнiй грут кра!н з перехiдною економкою вони мають певш аспекти. Так, краши колишнього СРСР, якi багатi природними ресурсами, напряму залежать в^ цш i попиту на природнi ресурси на свгговому ринку, у той час, як краши Центрально! та Сх^-но! бвропи залежать в^ кредитних ресурсiв, якi отримують ззовш; ^ необхiднiсть залучення для свого розвитку з кож-ним роком все бкьшо! кiлькостi ресурсiв (у першу чергу енергоносов i мшеральних ресурсiв); ^ необхiднiсть перегляду юнуючо! моделi розвитку та приведення поточних полiтик у вiдповiднiсть до принцип1в сталого розвитку. Полiтика розвитку економжи повинна виходити з розумiння перспектив глобального соцiально-економiчного розвитку, а також виявлених нацiональних конкурентних переваг, активiзацiя яких приведе до сталого зростання економжи. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Даниелян К. С. Современные вызовы и возможные перспективы сотрудничества в целях устойчивого развития [Текст] / К. С. Даниелян // Бюллетень «На пути к устойчивому развитию России». - 2012. - № 62. - С. 16 - 24.
2. Бторус О. Г. Транзитивы краши у свггосиа^ поспн-дус^ального глобалiзму [Текст] / О. Г. Бторус // Економiчний часопис - XXI. - 2013. - № 9 - 10. - С. 3 - 6.
3. Доклад о переходом процессе за 2013 год. Переходный процесс: остановка в пути? / Европейский банк реконструкции и развития. - 2013 [Электронний ресурс]. - Режим доступа : http://tr.ebrd.com/tr13/ru/ - Название с домашней страницы.
4. Стратеги економiчного розвитку в умовах глобалiзацií : монографiя / За ред. д-ра екон. наук, проф. Д. Г. Лук'яненка. -К. : КНЕУ, 2001. - 538 с.
5. Securing sustainable energy in transition economies // European Bank for Reconstruction and Development, May 2008 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.ebrd.com/ pages/research/publications/brochures/securing.shtml - Title from the screen.
6. Диверсифицированное развитие: оптимальное использование природных ресурсов в регионе Евразии / Ин-дермит Гилл, Ивайло Изворски, Виллем ван Эйхен, Донато Де Роса // Международный банк реконструкции и развития, Все-
мирный банк. - 2014 [Электронний ресурс]. - Режим доступа : http://www.worldbank.org/content/dam/Worldbank/Feature%20 Story/ECA/diversified-development-eurasia-overview-russian. pdf - Название с домашней страницы.
7. Глазьев С. Ю. Сделать знание силой. Правильная теория - необходимое условие достижения целей развития экономики // Официальный сайт Сергея Глазьева [Электронний ресурс]. - Режим доступа : http://www.glazev.ru/econom_ polit/314/ - Название с домашней страницы.
8. Бобылев С. Н. «Зеленая» экономика и модернизация. Эколого-экономические основы устойчивого равзвития [Текст] / С. Н. Бобылев, В. М. Захаров // Бюллетень «На пути к устойчивому развитию России». - 2012. - № 60 - 89 с.
9. Туниця Ю. Ю. Еколопза^я економши: теоретико-методолопчний аспект [Текст] / Ю. Ю. Туниця, Е. П. Семенюк, Т. Ю.Туниця // Економiчна теорiя. - 2011. - № 2. - С. 5 - 15.
Науковий KepiB^K - Лковицький В. М., кандидат економ1чних
наук, професор кафедри економ1чноТ теорп та економ1чних метод1в управлшня Харшського нацюнального ушверситету
1меш В. Н. Каразша
REFERENCES
Bilorus, O. H. "Tranzytyvni krainy u svitosystemi postindustri-alnoho hlobalizmu" [Transitive svitosystemi countries in the world system of post-industrial globalization]. Ekonomichnyi chasopys -XXI, no. 9-10 (2013): 3-6.
Bobylev, S. N., and Zakharov, V. M. "«Zelenaia» ekonomika i modernizatsiia. Ekologo-ekonomicheskie osnovy ustoychivogo razvitiia" ["Green" economy and modernization. Environmental
and economic pillars of sustainable development]. Na puti k ustoy-chivomu razvitiiu Rossii, no. 60 (2012): 89-.
"Doklad o perekhodnom protsesse za 2013 god. Perekhod-nyy protsess: ostanovka v puti?" [Report on the Transition in 2013. Transition process: a stopover?]. http://tr.ebrd.com/tr13/ru/
Danielian, K. S. "Sovremennye vyzovy i vozmozhnye pers-pektivy sotrudnichestva v tseliakh ustoychivogo razvitiia" [Current challenges and possible future cooperation for sustainable development]. Na puti k ustoychivomu razvitiiu Rossii, no. 62 (2012): 16-24.
Gill, I., Izvorski, I., and van Eykhen, V. "Diversifitsirovannoe razvitie: optimalnoe ispolzovanie prirodnykh resursov v regione Evrazii" [Diversified development: optimal use of natural resources in the region of Eurasia]. http://www.worldbank.org/content/dam/ Worldbank/Feature%20Story/ECA/diversified-development-eur-asia-overview-russian.pdf
Glazev, S. Yu. "Sdelat znanie siloy. Pravilnaia teoriia - neob-khodimoe uslovie dostizheniia tseley razvitiia ekonomiki" [Make knowledge power. Correct theory - a necessary condition for achieving the goals of economic development]. Ofitsialnyy sayt Sergeia Glazeva. http://www.glazev.ru/econom_polit/314/
"Securing sustainable energy in transition economies" European Bank for Reconstruction and Development. http://www.ebrd. com/pages/research/publications/brochures/securing.html
Stratehii ekonomichnoho rozvytku v umovakh hlobalizatsii [Economic development strategies in a globalizing world]. Kyiv: KNEU, 2001.
Tunytsia, Yu. Yu., Semeniuk, E. P., and unytsia, T. Yu. "Ekolo-hizatsiia ekonomiky: teoretyko-metodolohichnyi aspekt" [Greening the economy: theoretical and methodological aspects]. Ekono-michna teoriia, no. 2 (2011): 5-15.
О
LU
cc:
<C
OQ 2
CO □c <c
X
<
о
Ш
