CC BY
16
УДК 339.9:330.342
О. В. Гршченко
ГЛОБАЛ1ЗАЦ1Я ТА II ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ
У статт1 розглянуто суттсть та роль глобал1заци в сучасних ринкових умовах. Автор розкривае особливост1 сучасног свтовог глобал1заци, акцентуючи увагу на важливост1 процес1в глобального розвитку та гх впливу на виробнич1 системи. Визначено суттсть виробничих систем та встановлено гх характерн особливост1. В робот1 було досл1джено та проанал1зовано особливост1 формування виробничих систем та визначено гх мгсце в загальнт структур1 економ1чних систем. Основний змгст досл1дження становить анал1з впливу глобал1зацтних процес1в на формування I розвиток сучасних виробничих систем. У статт1 автором було розглянуто нов1 форми виробничих систем, що функцгонують на мгжнародному, национальному та реггональному ргвнях, зокрема таких як мереж1, альянси, кластери; визначено гх суттсть та специфту. Автор наголошуе на необх1дност1 формування та функцюнування виробничих систем в Украгт, що у тдсумку призведе до структурних зрушень економгки крагни в цшому.
Клю^о^^ слова: глобал1защя, гнтернацгоналгзацгя, виробнич1 системи, свтова економгка, кластери, мережг.
Постановка проблеми. Одшею з основних ознак сучасного розвитку св^ового господарства е розгортання процеав глобалiзащi, яю справляють суттевий вплив на систему мiжнародних економiчних вщносин, трансформують напрями та визначають тенденци розвитку нащональних економш. На сьогодш досить актуальним е питання, яким чином глобалiзацiя впливае на свiтовi економiчнi процеси та на процеси, що вщбуваються всередиш кожно! краши. Глобалiзацiя е об'ективним i закономiрним процесом сьогодення, результатом якого е формування нових пiдходiв до св^ового розвитку як процесу. Наслщки глобалiзащi все бшьше вщчувають майже вс краши св^у. Сьогодш вплив глобалiзацii на виробничi системи сприяе активному об'еднанню вах складових елемешив виробничо! системи, виникненню розмшття штенсивних внутршшх зв'язюв. Розвиток одше! спецiалiзованоi форми виробничо'1' дiяльностi веде до формування цшого спектру шших спецiалiзованих форм. Тому аналiз цього всесв^нього процесу мае не лише теоретичне, але i суто практичне значення.
Постановка завдання. Дослщження теоретичних положень та особливостей розвитку глобалiзацiйних процеав та 1'х впливу на розвиток виробничих систем.
Анал1з дослщжень та публ1кац1й з проблеми. Дослщженням розвитку глобалiзацiйних процесiв та 1'х впливу на економiчну систему займались провщш зарубiжнi та вiтчизнянi науковщ, серед яких Г. Башнянин, Д. Белл, С. Глазьев, П. Дракер, Б. Дубовий, В. 1ноземцев, М. Кастельс, Л. Ларуш, Д. Лук'яненко, О. Мозговий, Ю. Пахомов, А. Ромiх, Д. Стиглиц, Р. Флорида тощо. Незважаючи на значну кшьюсть наукових робiт, в яких дослщжуються глобалiзацiйнi процеси, дане питання потребуе подальшого дослiдження.
Виклад основного матер1алу. Характерною ознакою сьогодення е динамiчне поглиблення процесiв штеграцп полiтичного, економiчного, культурного життя краш свiту. Останш десятилiття XX ст. i початок нового XXI ст. характеризуются явищем, яке отримало назву глобалiзацiя, що супроводжуеться значними трансформащями в пол^ичнш, економiчнiй, науково-технiчних сферах. Сучаснi проблеми та тенденцп розвитку глобалiзацiйних процеав дослiджуються рiзними науками та науковими школами, тож однозначного трактування термшу «глобалiзащя» не iснуе.
Вiдомий учений Т. Лев^, який увiв у науковий об^ даний термiн, визначав глобалiзацiю як феномен злиття ринюв окремих продуктiв, що виробляються
транснацiональними компанiями. Нинi переважна бiльшiсть фахiвцiв погоджуеться, що глобалiзацiя - це об'ективний сощальний процес, змiстом якого е зростання взаемозв'язку та взаемозалежносп нащональних економiк,нацiональних полiтичних та сощальних систем, нацiональних культур, а також взаемодiя людини та довкiлля.
Глобалiзацiя - це надзвичайно складний i водночас iнтенсивний процес штернацюналiзацii вах сфер життя суспiльства, який охоплюе всi без винятку краши i все бiльше стае домiнуючим фактором впливу на економiчний i пол^ичний розвиток кожно'1 держави. Визначальною складовою глобалiзащi е економiчна глобалiзацiя. Вона може бути визначена як все бшьше взаемопереплетшня нацiональних процесiв суспшьного вiдтворення i рiзке посилення впливу зовшшшх чинникiв на особливостi й наслщки процесiв суспiльного вiдтворення в кожнш окремiй крш'ш.
Процеси глобалiзащi суперечливi за характером свого впливу як на окремi нацiональнi економши, так i на свiтовий господарський розвиток у цшому. Глобалiзацiя, з одного боку, розширюе можливостi держав у вщношенш оптимального використання комплекав рiзних ресурсiв, поглиблення та розширення даних краш у мiжнародному подш працi, з iншого боку - сприяе загостренню конкурентно'1 боротьби, а також маншулюванню величезними фiнансовими й швестицшними ресурсами, що являе реальну загрозу для розвитку слаборозвинених держав [4].
Сучасна глобалiзацiя св^ово'1 економши виражаеться в таких процесах:
- поглибленш, перш за все, iнтернацiоналiзацii виробництва, а не обмiну, як це було рашше. Iнтернацiоналiзацiя виробництва виявляеться в тому, що у створенш кшцевого продукту в рiзних формах i на рiзних стадiях беруть участь виробники багатьох краш свiту. Промiжнi товари та натвфабрикати займають все бiльшу частку у св^овш торгiвлi i в мiжкорпоративних трансферах. Iнституцiйною формою iнтернацiоналiзацii виробництва виступають ТНК;
- глобалiзацii продуктивних сил через обмш засобами виробництва та науково-технiчними, технологiчними знаннями, а також у формi мiжнародноi спецiалiзацii i кооперацп, що зв'язують господарськi одиницi в цiлiснi виробничо-споживчi системи; через виробничу спiвпрацю, мiжнародне перемiщення виробничих ресурсiв;
- поглибленш iнтернацiоналiзацii капiталу, що полягае у зростанш мiжнародного руху капiталу мiж кранами, перш за все, у виглядi прямих iнвестицiй (причому обсяги прямих шоземних iнвестицiй зростають швидше, нiж зовнiшня торгiвля та виробництво), iнтернацiоналiзацii фондового ринку;
- формуванш глобально'1 матерiальноi, iнформацiйноi, органiзацiйно-економiчноi шфраструктури, що забезпечуе здiйснення мiжнародноi ствпращ;
- iнтернацiоналiзацiя впливу виробництва та споживання на навколишне середовище, що викликае зростання потреби в мiжнароднiй ствпращ, спрямованш на вирiшення глобальних проблем сучасносп [5].
Процеси глобалiзацii неоднозначно та рiзнобiчно впливають на держави та галузi сучасного виробництва. Так, глобальш структурнi трансформацii сприяють розвитку нових виробничих систем. Формування та розвиток виробничих систем у просторi й часi безпосередньо пов'язаш з розвитком економiчних форм суспшьно'1 органiзацii виробництва, насамперед, концентрац11, спецiалiзацii, кооперування i комбiнування виробничих тдприемств та 1'х функцiй.
Виробничi системи-це особливий клас систем, що об'еднують пращвниюв, знаряддя i предмети пращ та iншi елементи, необхiднi для функщонування системи, у процесi якого створюеться продукцiя або послуги [2].
Формування виробничих систем можна розглядати у двох взаемопов'язаних аспектах:
- функщональному (посилюеться виробничо-економiчна, технiчна, технологiчна i органiзацiйно-управлiнська еднiсть окремих виробничих штеграцш);
- територiальному (наростае просторова цшсшсть виробничих iнтеграцiй на
визначенш територп).
Виробничi системи мають сво'1 позицп та характернi особливостi за визначеними ознаками у загальнш класифшацп систем:
- за призначенням вщображення об'екта виробничi системи вiдносяться до економiчних систем;
- за рiвнем складностi зв'язкiв i поведiнки - до типу живих систем i виду соцiальних систем;
- за характером зв'язюв iз зовнiшнiм середовищем - до вщкритих систем;
- за ознакою щле покладання - до щлеспрямованих систем;
- за характером поведшки та ступенем невизначеностi системи та п компонентiв - до стохастичних;
- за ознакою абстрагованостi вщ реальних властивостей елементiв i вщносин мiж ними до об'ективно юнуючих матерiальних цiлiсних сукупностей матерiальних об'екпв, але при 1хньому математичному моделюванш або на стадп проектування можуть представлятися у виглядi абстрактних;
- за ступенем i характером мшливосп складу i стану компонентiв, зв'язюв i вiдносин мiж ними - до динамiчних;
- за рiвнем зворотних зв'язкiв - можуть бути як регульованими, так i саморегульованими [1].
Виробничi системи в структурi економiчних систем займають найфундаментальнiше мюце i виступають як вихiдна чи базова пщсистема будь-якого економiчного розвитку. З позицш системного пiдходу виробничо-економiчну систему можна розглядати, з одного боку, як цшсну систему з властивою ш специфiчною природою, оригшальною структурою, особливими закономiрностями функцiонування i розвитку, а з iншого, як функщональну пiдсистему едино'1 нащональнох економiчноi системи краши.
За своею функщональною структурою виробничi системи складаються iз трьох основних i фундаментальних сфер: технолопчно'1, технiко-економiчноi та сощально-економiчноi. В першiй здiйснюються процеси трансформацп ресурсiв у продукти, в другш - економiчних ресурсiв в економiчнi продукти, а в третiй - економiчних витрат в економiчнi доходи. Вщповщно основними факторами формування, функцюнування та розвитку вiдповiдних сфер виступають фактори технологичного, технiко-економiчного (елементарного економiчного чи ринкового) i соцiально-економiчного (вищого економiчного чи грошового) порядку. А ефектившсть функцiонування вiдповiдних сфер виробничих систем визначають по-своему, вщповщно, факторами власне виробничого, ринкового i сощального порядку.
Вплив глобалiзацiйних процесiв е одшею з головних передумов виникнення, розвитку та функцюнування виробничих систем, як вiдрiзняються iсторичними етапами розвитку, природними умовами формування, структурою, просторовими масштабами.
Глобалiзацiйна мiжнародна iнтеграцiя передбачае собою створення на мiжнародному, нащональному та мiсцевому регiональному рiвнях таких виробничих систем як мереж^ альянси, кластери.
Сьогодш сучаснi виробничi системи стимулювали розвиток ринюв i дозволили фiрмам i корпорацiям спецiалiзувати сво'1 операцii, розширити дослiдницьку дiяльнiсть, а також змщнити сво'1 маркетинговi й управлшсью можливостi. У свою чергу, лiбералiзацiя торгiвлi та лiквiдацiя бар'ерiв на шляху перемiщення капiталiв дозволили значно розширити транснащональш виробничi структури, що перетворилися в глобальш [3].
Останшм часом провiдною тенденцiею в еволюцп глобального виробництва стало формування свггових мереж i вiдповiдно мережево! економiки. II суть полягае в оргашзацшному структурному перетвореннi як виробничих процеав, так i самих транснащональних корпорацiй. Слiд зазначити, що глобальне виробництво продукцп в дедалi бшьшому ступенi здiйснювалося не ТНК, а транснащональними мегамережами виробництва, у яких власне ТНК виступали важливим складовим виробничим
компонентом. Специфша виробничих мереж, що сформувалися з участю ТНК, полягае в тому, що щ корпораци могли ефективно працювати лише разом з шшими частинами мережi.
О^м мережевих структур-кластерiв за участю ТНК в останш десятилiття активно формувалися кооперативы виробничi мережi на основi об'еднання малих i середнiх компанш. Подiбнi кластернi структури дозволяли ставати конкурентоспроможними в глобальнш системi виробництва. Нерщко вони об'еднувалися i з транснащональними мережами з метою оргашзацп взаемних поставок. Зазвичай багато кооперативних мереж-кластерiв ставали субпiдрядниками одше! чи кiлькох ТНК i транснащонально' мережi. Прикладами взаемодп таких транснацюнальних мереж е iндiйськi, iзраiльськi, тайвансью та iншi комп'ютернi сiтки, яю щiльно зв'язанi iз Силiконовою долиною в Калiфорнii. Подiбнi об'еднання мереж сформувалися також в автомобшьному виробницга, свiтовому аерокосмiчному комплексi, сферi бютехнологш та iнших секторах глобально! економши
[7].
Сьогоднi самi ТНК нерщко перетворюються в децентралiзованi мереж з натвавтономними структурними пiдроздiлами, що функцюнують вiдповiдно до умов краш, ринюв, виробничих процесiв i продукцп, що випускаеться. Це особливо вщчуваеться в дiяльностi свiтових фармацевтичних гiгантiв. Кожна з таких натвавтономних структур прагне поеднатися з подiбними одиницями шших ТНК у формi тимчасових союзiв. Вони виступають як блок або вузол допомiжних мереж малих i середнiх компанiй. Подiбнi об'еднання виробничих мереж на початку XXI ст. набули значного поширення, мають велику транснащональну географ^. Таким шляхом ТНК адаптуються до умов кра'ни виробництва, причому 1х напiвавтономнi пiдроздiли оргашзують виробничi процеси з урахуванням мюцевих ресурсiв, витрат, вимог до якост та можливостей доступу на ринки.
Новi системи глобального виробництва формуються на основi комбшацп стратегiчних альянав i партнерств та тимчасово'' кооперацп мiж ТНК, напiвавтономними пiдроздiлами головно'' компанп i мережами. Функцiонування таких транснацюнальних мереж не можна ототожнювати з попередньою дiяльнiстю глобальних корпорацш, яю одержували комплектуючi вироби для складання в себе готово!' продукцп вщ величезно'! кiлькостi субпостачальникiв i власних пiдроздiлiв, розкиданих по всьому св^у. На вiдмiну вiд тако'' спрощено'' схеми новi глобальнi виробничi мереж працюють у двох основних модифшащях: як товарнi ланцюги, кероваш виробником (виробництво складно'' машино-техшчно'' продукцii), i як товарнi ланцюги, кероваш покупцем (виробництво товарiв народного споживання). Таю глобальш виробничi структури вже щшьно покрили сво'м павутинням нашу планету. Завданням кожно'' фiрми на нинiшньому етапi е визначення власного мiсця у сформованих чи тих, що формуються, мережах iз метою одержання конкурентних переваг вщ учасп в них.
На сьогодшшнш день в Украiнi е значна кшькють нерентабельних виробництв, у яких люди або шчого не отримують, або отримують символiчну винагороду, що не виникае як результат частки вщ реального прибутку пщприемства. Таке положення справ безумовно не сприяе пщвищенню шновацшно' роботи на пщприемсга, що е першочерговим фактором в умовах настання епохи економши знань. Першi кластери Укра'ни поки що набувають досвщу удосконалення господарсько'' дiяльностi. Природно, що система стимулювання пращ на пщприемствах, що ввiйшли в кластери, поки не е стандартизованою i залежить вщ багатьох факторiв. Основна мета - розробити таку шкалу зароб^но'' плати, яка б задовольняла найнятих працiвникiв i одночасно стимулювала 1'х продуктивну працю. У бшьшосп мережних структур, створених у свт, зарплата складаеться з двох частин - перша, пов'язана з посадовим положенням чи тарифною частиною оплати пращ, i друга, що визначае прибуток пращвника у вiдсотках вiд одержуваного прибутку. Варто пщкреслити, що створення нових виробничих систем в Укрш'ш е ключовою ланкою, що визначае розвиток вше'' економши кра'ни в щлому.
Оргашзащя нових виробничих систем на 0CH0Bi кластерiв дозволяе прискорити вирiшення ще! проблеми найбiльш оптимальним способом [6].
Висновки.Глобалiзацiя економiчноi дiяльностi е одшею з головних тенденцiй розвитку сучасного свггу, але дане явище мае суперечливий характер. З одного боку, глобалiзацiя створюе широкi можливосп для: освоення нових технологiй, розвитку економши, вiдтворення благ, пiдвищення якост життя, створення нових робочих мюць, вiльного руху товарiв, людей, капiталiв та iдей, спiвпрацi народiв та кра'ш. А з другого -абсолютизуе економiчну i полiтичну владу нових глобальних монопольних корпорацш, яю вийшли з-пiд контролю держав нацш, збiльшуе рiзницю мiж крашами за рiвнем доходiв, дестабiлiзуе свiт i несе загрози та виклики нащонально-державним iнституцiональним структурам. В умовах глобалiзацii виробничi системи набувають нових рис та форм, формуеться глобальне св^ове виробництво, кардинально мшяеться змiст св^ових господарських зв'язкiв. Процес глобалiзацii веде до формування в перспективi все бшьш цшсно'1 економiчноi системи св^ового господарства, в якiй вiдносини ii пiдсистем, елементiв i суб'ектiв визначаються рiзко збiльшеною взаемозумовленiстю, взаемозалежнiстю, взаемопроникненням i взаемодiею. Створення нових виробничих систем та шструмешив регулювання !х дiяльностi вiдкривають широкi можливостi щодо економiчного зростання, соцiального прогресу та оперативного реагування на глобальш виклики.
Список використано1 л1тератури
1. Бабiй I. В. Виробничi системи в умовах шформацшного суспiльства та глобалiзацii економши / 1.В. Бабiй // Вюник Хмельницького нацiонального унiверситету. - 2010. - №3. - Т.3 - С. 7-12.
2. Васильков В.Г.Оргашзащя виробництва: навч. поаб. / В.Г. Васильков. - К.: КНЕУ, 2003. - 524 с.
3. Свдокимов А.В. Суб'екти господарювання в умовах глобальних перетворень. [Електронний ресурс] / А.В. Свдокимов., Т.В. Ходун. - Режим доступу //
http://essuir.sumdu.edu.Ua/bitstream/123456789/8523/1/Yevdokymov.pdf
4. Какунша Г.А. Глобалiзацiя розвитку сучасно'1 економши та розвиток кризових явищ. [Електронний ресурс] / Г.А. Какунша, В.А. Кучер. - Режим доступу //
http://ea.donntu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/3871/1/s8_06_kakunina.pdf
5. Кулшов В.В. Особливосп св^ово'1 глобалiзацii в сучасних умовах / В.В. Кулшов // Економша i пiдприемництво. - 2013. - №2 (71). - С. 21-24.
6. Соколенко С.И. Глобалiзацiя: новi виробничi системи / С.И. Соколенко // Уроки для Украши//Прометей. - 2001. - № 1. - С. 89-107.
7. Соколенко С.И. Стратеги економiчного росту та формування нових виробничих систем в епоху глобалiзацii / С.И. Соколенко // Економiчний часопис-XXI. 2003. №5. - С. 11-17.
Стаття надшшла до редакци 09.11.2014.
O.V. Grinchenko
GLOBALIZATION AND ITS IMPACT ON THE DEVELOPMENT OF
PRODUCTION SYSTEMS
The article deals with the essence and role of globalization in the contemporary market conditions. The author reveals the peculiarities of the modern world of globalization, accompanying a significant impact on international economic relations and determines trends in the development of economies. The work identified the main processes in which the globalization of the world economy, namely the internationalization of production, the internationalization of capital, the globalization of productive forces, shaping the global infrastructure and internationalization impact on the environment. Stated that globalization leads to the formation of the integral economic system in which the relations of its subsystems are interrelated and
The major emphasis is directed on the development and operation of production systems under the influence of globalization processes. At work, we have studied the nature of production systems and determined their place in the overall structure of economic relations. In the article formulated the position and characteristics of production systems with specific characteristics in the overall classification system; the main factors of formation, functioning and development of production systems.
In the article the author were considered new forms of production systems operating at the international, national and regional levels, such as networks, alliances, clusters defined by their essence and specificity. The study of the essence of new production systems in the current market conditions and highlights the trends in the evolution of global production. Is also established the role of transnational corporations in shaping global production systems in the world.
Is determined that new system of global production are formed based on a combination of strategic alliances and partnerships and temporary cooperation between transnational corporations. Conclusions are done regarding the impact of cluster formations on economic development and competitiveness in the global production system. The author also focuses on the necessity of formation and functioning of production systems in Ukraine, which will eventually lead to structural shifts in the economy as a whole.
Key words: globalization, internationalization, production systems, the global economy, clusters, networks.
УДК 339.922(7)
О. А. Беззубченко
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 РЕГIОНАЛЬНОÏ ШТЕГРАЦП В KPAÏHAX
НАФТА
У cmammi досл1джено особливост1 регюнальних ттеграцтних процес1в характерних для Швтчноамериканського регюну, що знаходяться в певнт Mipi nid впливом процеЫв глобалiзацiï' та iнтернацiоналiзацïï ceimoeoï економiчно'ï системи. Ощнено ефективтсть регiонально'ï штеграцп в Швтчнт Америц в умовах глобалiзацiï' свтового господарства з використанням широкого кола статистичних методiв .
Ключовi слова: регюнальна економiчна ттегращя, НАФТА, внутршньорегюнальна торгiвля, зовтшньорегюнальна торгiвля, тдекс iнтенсивностi внутрiшньорегiонально'ï торгiвлi, конкурентоспроможтсть, П11, ПЗ1, коефщент nорiвняльних переваг.
Сучасний розвиток системи св^ових господарських зв'язюв значною мiрою визначасться штеграцшними процесами, яю штенсивно розвиваються у вах регюнах й обумовлеш тим, що проблеми економiчноï взаемодп, яю не вдасться врегулювати на глобальному рiвнi, все часпше виршуються в рамках реriональноï штеграцп. Розвиток економiчних зв'язюв на основi реriональноï штеграцп е характерним для Швшчноамериканського регюну, в результат чого США, Канадою та Мексикою було утворено Швшчноамериканську зону вiльноï торriвлi (НАФТА).
Хоча перелш джерел в питаннях регюнальних штеграцшних процеав у втизнянш лiтературi досить великий[1-14], все ж таки юнуе необхщшсть в бшьш детальному аналiзi особливостей реriональноï штеграцп краш Швшчноамериканського регюну з огляду на те, що сучасна економiчна система знаходиться тд впливом процеав глобалiзацiï та iнтернацiоналiзацiï. Саме тому, вивчення ^eï теми е дуже актуальним та мае науково-практичне значення.
