CC BY
14
УДК 339.9.012"313"(045)
Л. А. Кислова
АНАЛ1З ДОВГОСТРОКОВИХ ТЕНДЕНЦ1Й ГЛОБAЛIЗAЦIÏТA ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ
В cmammi дoвeдeнo, що вuвчeння numaнь глoбaлiзaцiï i ïï втив на нацюнальт eкoнoмiкu в cyчacнoмy œimi cклaдaemьcя з mrnisy npmrn, мexaнiзмiв i швuдкocmi npoцecy глoбaлiзaцiï y cвimoвiй eкoнoмiцi, a maкoж включае meapemmmü i eмnipuчнuй rnrnis динамти eкoнoмiчнoï нepiвнocmi xpam œimy тд вшивом eкзaгeннux чинниюв, як фapмyюmьcя на глобальнш puнкax. Шд нepiвнicmю paзyмiemьcяpospm мiж кpaïнaмu заpiвнeм ВВП на душу нaceлeння.Рaзглянyma оетвт meapemmm niдxaдu до aнaлiзy дaвгacmpaкaвaï динамти ВВП на дyшy нaceлeння в xpamax œimy.
Дacлiджeнa, що глaбaлiзaцiя являе тбою cклaднuй npa^c ymвapeння взаемозв'язюв y cвimaвiй eкaнaмiцi. Оcaблuвicmю цього npoцecy е nacmirna взaeмaдiя м1ж нащональними чинниками i мiжнapaднuмu, мiж cвimaвaю eкaнaмiкaю як цыим i aкpeмuмu кpaïнaмu як ча^инами цього цтого. Пepeвipeнa, що за paxyнaк уеужння мiжнaцiaнaльнux кopдaнiв eкaнaмiчнi cucmeмu aкpeмux hpam cmaюmь вce бтьш вiдкpumuмu. Вuзнaчeнa, вiдкpumi cucmeмu володтшь бтьшим nameнцiaлaм для caмaapгaнiзaцiï Пpaaнaлiзaвaнa, що npa^cu глaбaлiзaцiï' вiдiгpaюmь mоднозначну paль у npaцecax paзвumкy maзpacmaння aкpeмux нащональнш eкaнaмiк. Глaбaлiзaцiянaдaeбiльшe nepeвaг paзвuнymuм ^атон^а^и, що paзвuвaюmьcя, нaйчacmiшe зycmpiчaюmьcя з нeгamuвнuмu на^дками глaбaлiзaцiï'.
П^ля вuвчeння лimepamypu, npucвячeнaï функщонуванню cвimaвux puнкiв, нами було вiдзнaчeнa, що eкaнaмiчнi pecypcu, маючи виткий cmynim гeaгpaфiчнa'ï мaбiльнacmi, cnpямaвyюmьcя в mi peгiaнu, в якш вони мaжymь бymu вuкapucmaнi з быьшою eфeкmuвнicmю. Kpaни mapeгiaнu вuявляюmьcя зaлyчeнuмu в яккно нову кaнкypeнцiю - глобальну кaнкypeнцiю.
Оmжe, cyчacнuй œimaern puнaк тд вшивом ^ощав глaбaлiзaцiï' здобувае, на наш тгляд, нaвi pucu, xapaкmepнi для cyчacнaгa emany paзвumкy cвimaвaï eкaнaмiкu, a npa^cu глaбaлiзaцiï cвimaвaï eкaнaмiчнaï cucmeмu е значним втивовим фaкmapaм eкaнaмiчнaгa paзвumкy ^pam œimy.
Ключовi слова: cвimaвuй puнaк, глaбaлiзaцiя, eкaнaмiчнe зpacmaння, eкaнaмiчнuй paзвumaк, ци^чт^ь.
Постановка проблеми. Тeндeнцiю Bce бiльшoï зaлeжнocтi нaцioнaльнoï e^TOMi™ вщ тeндeнцiй ocнoвних eкoнoмiчних пpoцeciв y cвiтi зyмoвлюють глoбaлiзaцiйнi npo^OT, щo вiдiгpaють нeoднoзнaчнy poль y poзвиткy тa зpocтaннi o^eMHx нaцioнaльних eкoнoмiк.Гeнeгичнa пpиpoдa eкoнoмiчнoï глoбaлiзaцiï oбyмoвлeнa нacaмпepeд oб'eктивними тeндeнцiями iнтepнaцioнaлiзaцiï гocпoдapcькoгo життя тa iнтeгpaцiйнoю кзaeмoдieю, як peгioнiв, тaк i o^eMHx нaцioнaльних гocпoдapcтв.
Сyчacний cвiтoвий pинoк тд впливoм пpoцeciв глoбaлiзaцiï здoбyвae нoвi pMM, xaparcrepri для cy4a№oro erany poзвиткy cвiтoвoï e^TOMi™, яю виpaжaютьcя в м^^птому: пiдвищyeтьcя чутливють го^ни^в кoн'юнктypи cвiтoвoгo pинкy дo змiн пiд впливoм вce бiльшoï кiлькocтi фaктopiв, oбyмoвлeних poзвиткoм НТП у глoбaльнoмy мacштaбi; збiльшyeтьcя poль кpaïн, щo poзвивaютьcя нa cвiтoвих cиpoвинних pинкaх, a тaкoж та pинкaх roi^oi пpoдyкцiï; зpocтae poль тpaнcнaцioнaльних кopпopaцiй у peгyлювaннi cвiтoвих cиpoвинних i тoвapних pинкiв; пocилюeтьcя peгyлюючa фyнкцiя мiжнapoдних opгaнiзaцiй.
В peзyльтaтi aнaлiзy тeopeгичних ocнoв глoбaлiзaцiï визнaчeнo, щo глoбaлiзaцiя e cклaдним пpoцecoм yтвopeння взaeмoзв'язкiв у cвiтoвiй eкoнoмiцi тa являе coбoю вищий, aлe нe кiнцeвий cтyпiнь iнтepнaцioнaлiзaцiï, кoли мiжнapoднa eкoнoмiчнa iнтeгpaцiя дocягae мacштaбiв пoбyдoви глoбaльнoгo pинкy, в yмoвaх якoгo cпocтepiгaeтьcя втpaтa нaцioнaльнoгo
економiчного суверенiтету.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш.
Важливу роль у теоретичному та емтричному дослiдженнi проблематики глоб^заци свiтових ринюв вiдiграють працi зарубiжних вчених: А. Венейбла, Дж. Ушьямсона, Дж. Гроссмана, У. Келлера, П. Кругманга, А. Меддюона, К. Мерф^ Д. Пуга, М. Росса, Дж. Сакса, А. Уорнера, Р. Фiанi, Дж. Хендерсона, у роботах яких процес глобaлiзaцii розглядаеться як вища форма iнтернaцiонaлiзaцii економiчного життя, в якому виокремлюються галузевi, регiональнi, шновацшт та корпоративнi аспекти.
Серед украшських учених концептуальнi пiдходи до аналiзу глобалiзацiйних проблем пропонують О. Бшорус, Г. Глуха,А. Гальчинський, А. Задоя, М. Макаренко, С. Соколенко, та ш.
Проте залишаеться ряд питань, пов'язаних з глобалiзацiйними процесами, яю потребують спецiального аналзу. Зокрема, доцшьно розглянути проблему залежносп економiчного зростання краiни вiд розвитку св^ово'1 економжи у глобальному масштабi.
Постановка завдання.Мета даноi статп - дослiдити залежнють зростання нацiональноi економiки вiд впливу довгострокових тенденцiй розвитку свiтовоi економжи та ролi глобaлiзaцii у цих процесах.
Виклад основного матерiалу.Глобалiзацiя, як процес зародження та розвитку взаемозалежносп i взаемопроникнення нацiональних економiчних систем, почалася за доби великого машинного виробництва юнця ХУШ ст. на базi поглиблення суспiльного подiлу пращ, що набув шжнародного характеру. У процеа глобaлiзaцii особливо важливими е два чинники. Перший чинник пов'язаний з технолопчним прогресом, який знижуе витрати мiжнaродних взаемозв'язюв. Вiн полягае у винaходi нових бiльш економiчних форм транспортування товaрiв, нових зaсобiв зв'язку, нових шляхiв обмiну шформащею (технолопчний прогрес розглядаемо як екзогенний фактор).
Другий чинник пов'язаний з економiчною полiтикою краш свiту. Кожна краша може проводити рiзну полггику, при цьому iснують двi ключовi альтернативи: 1) полiтикa лiберaлiзaцii зовнiшньоекономiчних оперaцiй; 2) полiтикa протекцiонiзму. Вибiр тiеi чи iншоi зовнiшньоекономiчноi стратеги краши визначаеться ендогенними умовами. Сама глобaлiзaцiя може, як посилювати, так i послаблювати, прагнення краш до бшьшо'1 ^еграци у свiтову економжу [1]. Ключовий момент вибору пол^ики пов'язаний з тим, як глобaлiзaцiя впливае на економiчну нерiвнiсть краш свiту, яка проявляеться в нерiвномiрному розподiлi ефекту вiд торгiвлi мiж крашами - учасницями свiтового ринку.
Основне питання даного дослiдження полягае в тому, яким чином глобaлiзaцiя свггових ринюв позначаеться на економiчному розвитку краш свiту. Якщо глобaлiзaцiя призводить до скорочення економiчноi нерiвностi (справедливого розподiлу випд вiд мiжнaродноi економiчноi дiяльностi) мiж кра1'нами св^, то це буде посилювати прагнення краш глобaлiзувaтися дaлi. У цьому випадку, глобaлiзaцiя буде мати позитивний зворотний зв'язок через канал ендогенного вибору проглобaлiзaцiйноi економiчноi полiтики в крашах свiту. У результат^, динамша гло6aлiзaцii буде неск1нченно наростати.
Якщо ж ситуащя, навпаки, е такою, що глобал1защя призводить до зростання економiчноi нерiвностi мiж кра1'нами св^ через здобутки одних i втрати iнших вiд учaстi на св^ових ринках, то це буде визначати вибiр на користь iзоляцiонiстських стратегий розвитку кра!'н свiту. Таким чином, у процеа глобaлiзaцii з'явиться негативний зворотнш зв'язок. У результат^, динамжа глобaлiзaцii буде циклiчною.
Таким чином, питання щодо характеру впливу глобaлiзaцii свiтовоi економiки на ефективнiсть мiжнaродноi економiчноi дiяльностi кра!'н свiту, е надзвичайно важливим для розумiння зaкономiрностей протiкaння процесу глобaлiзaцii як такого: у формi монотонного неск1нченного зростання або перюдичних коливань.
1сторичний aнaлiз етaпiв розвитку свiтовоi економiки представлений в роботах Дж. Ушьямсона [2] i А. Медюона. Автори сходяться у двох основних положеннях:
1. Глобашзащя носила хвилеподiбний характер,
2. Глобашзащя сприяла зниженню економiчноi нерiвностi мiж кра'нами свiту.
Ушьямсон видiляе три перiоди розвитку краш Оргашзаци економiчного Спiвробiтницгвa
та Розвитку (ОЕСР):
друга половина XIX столптя: швидке зростання св^ово' економiки, розширення мiжнaродного обмiну та зближення краш за рiвнем економiчного розвитку;
1914 - 1950рр.: уповiльнення зростання св^ово' економiки, руйнування мiжнaродних господарських зв'язюв, зростання економiчноi нерiвностi краш свпу;
друга половина ХХ столiггя - початок XXI столптя: прискорення зростання свиово' економiки, глобaлiзaцiя i конвергенщя краш свiту [3, с. 279].
На основi методiв iсторичного анатзу, Уiльямсон робить висновок, що юнуе позитивна кореляцiя мiж глобaлiзaцiею i конвергенцiею краш, бiльше того, автор стверджуе, що саме глобaлiзaцiя е важлившою причиною зниження економiчноi нерiвностi кран свiту i гармошзаци галузевих структур економiк.
У щлому, цей висновок пщтримуеться i А. Медюоном. Аргус Медiсон [4] видiляе наступи фази розвитку каппашстично' економiки, яю рaнжирувaнi за ступенем досягнутого прогресу у розвитку:
1. Початковий перюд (1820 - 1870 рр.).
2. Старий «шберальний порядок» (1870 - 1913 рр.).
3. Перюд свгтових воен (1913 - 1950 рр.).
4. «Золотий вк» (1950 - 1970 рр.).
5. Тепершнш час (з 1973 р.).
Динамжа свиово' торгiвлi i економiчного зростання у свт протягом перiодiв, яю вказаш, представлена на рис. 1. На основi наведених даних можна зробити висновок, що глобaлiзaцiя не е монотонним процесом. Виднеться два тки глобалзаци: 1820 - 1870 рр. i 1950 - 1973 рр. Другий тк характеризуеться бшьш високими темпами зростання свиово' торпвл^ однак бiльш низьким 1'х стввщношенням з темпами зростання свiтового ВВП. В цьому сенсi, процес глобашзаци перiоду 1820 - 1870 рр. е найбшьш iнтенсивним. Протягом 1973 - 2001 рр. вщбувалося загальне скорочення темпiв приросту свиово' торriвлi та економiчного зростання. При цьому не вщбувалося значно' змiни у стввщношент мiж темпами зростання свгтово'1 торгiвлi i свiтового ВВП, яке становило 1,5. Тут очевидним е прояв низхщно'1 динaмiки довгих хвиль розвитку св^ово!' економiки (циклiв Кондратьева), яю пов'язaнi зi змiною технолопчних уклaдiв.
Довгостроковi дaнi свiдчaть про iснувaння процесу збшьшення економiчноi
нерiвностi кра'н свiту. З 1820 по 2001 рш ВВП на душу населення в захщних кра'нах вирiс
в 20 рaзiв, тодi як в усiх шших кра'нах свiту - лише в 7 рaзiв. Однак, якщо розглянути
тiльки остaннi роки, то рiзницi в темпах зростання практично не спостер^аеться. З 1973 по
2001 рш кра'ни Заходу виросли в 1,72 рaзiв, кра'ни решти свiту - в 1,62 рaзiв [4, с. 7].
У перiод «золотого вшу» св^овий ВВП па душу населення зростав з темпом 3%,
обсяги свiтовоi торгiвлi - з темпами близько 8%, при цьому спостер^алася конвергенщя краш за рiвнем економiчного розвитку (головним чином, за рахунок вщновлення кра1н Свропи та Японii пiсля друго"1 св^ово' вiйни).
Пхсля 1973 року в св^овш економiцi спостерiгaлося пaдiння, а також дивергенщя мiж рiзними регионами. Це пояснюеться тим, що кра'ни Зaхiдноi Свропи i Японiя майже наздогнали США за рiвнем технологичного розвитку - було вичерпано резерв вщновлюваного зростання. Тим не менше, хвиля зростання пщнялася в економшах кра1'н Азii, як1 стали активно запозичувати передовi технолог1'1. В шших рег1онах свiту економiчний розвиток вщставав вiд кра'н Аз11. Сприятливий момент був упущений в Африщ, Латинськш Америцi i на Близькому Сходь
Темпи зростання експорту i ВВП, %
Сшввщношення темшв зростання експорту i ВВП, %
1 с
ш
—
с
ш
3
St
CD
CD
ZI п
о
DC
—
С
ш
3
St
CD
О
"С
Í О
:::
ш
3=
п:
с
Е
CD
п:
п:
*
td
00
чотири основш процеси: глобалiзацiю свiтовоi торгiвлi, глобатзащю мiжнародного руху працi, глобалiзацiю мiжнародного руху капiталу, глобалiзацiю мiжнародного трансферу технологий.
Таким чином, економiчна глобашзащя мае два рiвнi:
глобалiзацiя на рiвнi руху факторiв виробництва, технологий, коопераци в рамках технологичних ланцюгив;
глобалiзацiя на рiвнi обмiну результатами виробництва - товарами та послугами, призначеними для юнцевого споживання.
Глобатзацш свiтовоi торгiвлi можна оцiнити через частку свiтового експорту у свгговому ВВП (див. рис. 2). З 1960 по 2010 р. частка свггового експорту товарiв та послуг в свiтовому виробницгвi зросла бшьш нiж в 2 рази - з 12% до 27% вщ св^ового ВВП, тобто кожна четверта одиниця вироблено' продукци призначена для експорту.
Рис. 2. Частка свггового експорту в свгговому ВВП
Разом з тим, слщ мати на уваз^ що високий показник частково пояснюеться тюною торгивлею мiж кранами ОЕСР, на яю приходиться найбшьша частка свiтового ВВП. У цшому ж, охоплення краiн свiтовою торгивлею носить нерiвномiрний характер - багато нерозвинених краiн свiту продовжують залишатися поза цим процесом.
Аналiз тенденцш змiни середнього значення ВВП на душу населення за роками у свт за 1992-2012 рр. (рис. 3) при позитивнш тенденцп показниюв мiж групою розвинутих краш, а також групоюкраш з ринком, що формуеться, та краш,що розвиваються, демонструе суттеве збiльшення розриву мiж середшм ВВП на душу населення мiж зазначеними кра'нами: якщо у 1992 р. розрив складав $ 14 тис., то у 2012 р. вш ощнюеться у $ 28 тис. Тобто з часом вщбуваеться збшьшення диференщаци ВВП на душу населення мiж кра'нами. [ 7,с. 22]
Вплив глобатзаци на ефект вiд участi в мiжнародному подш пращ та економiчне зростання кран св^ представляе собою серйозну теоретичну проблему, оскшьки не iснуе едино' точки зору. Вщповщно до неокласичного напрямку в економiчнiй теори, бшьш висока вщкритють краш сприятливо впливае на 'х економiчне зростання, однак р1зш кра'ни можуть вигравати вщ глобашзаци не однаковою м!рою.
30000 25000 20000 15000 10000 5000 0
Рис. 3. Розрив м1ж значеннями середнього ВВП на душу населення за 1992-2012 рр.по rpyni розвинутих кра1н, а також по rpyni кра'ш з ринком, що формуеться, та
кра1н, що розвиваються, тис. дол. [7,с. 21]
Висновки. Визначено наступш особливостi св^ового ринку TOBapiB: розвиток економiки окремих краш i св^ового господарства в цiлому багато в чому залежить вiд того, наскшьки повно задовольняються i'x потреби. Мiж споживанням та економiчним зростанням юнуе дiалектична взаeмозалежнiсть. Бiльш висок темпи зростання, як правило, обумовлюють збiльшення споживання продукцп, натомiсть, збшьшення пропозицп товарiв та послуг за шших рiвних умов прискорюе економiчне зростання.
У сучасних умовах поглиблення процеав iнтернaцiонaлiзaцii й глобaлiзaцii, вихщ на свiтовий ринок й участь у св^овш торгiвлi, на нашу думку, повинен розглядатися кранами як об'ективна необхщшсть, без яко'1 економша жодно'1 краши не може повнощнно розвиватися. У зв'язку з цим оздоровлююча роль свiтового ринку, формуеться пщ впливом розвитку торгiвлi на основi ринкового принципу, вираженого в стввщношенш показникiв -попиту, пропозицп й цiни, через аналiз яких краши одержують iнформацiю про конкурентоздатшсть свое'1 продукцп й реалiзують сво'1 конкурентнi переваги на зовнiшнiх ринках.
Список використано'! лггератури
1. Соколенко С. I.Глобaлiзaцiя i економша Украши [Текст] : наукове вид. / С. I.
Соколенко. - К. : ЛОГОС, 1999. - 566 с.
2. Williamson J. Financial Markets Globalization and Crises / Jeffrey G. Williamson // The
Journal of International Economics. - Vol.72. -№6, 2008. - pp. 77-116.
3. Williamson J. Globalization, Convergence, and History / Jeffrey G. Williamson // The
Journal of Economic History. - Vol.56. -№2, 1996. - pp. 277-306.
4. Maddison A. Growth and Integration in the World Economy / А. Maddison // Roots of Modernity. - Washington DC: the AEI Press, 2003. - 566 p.
5. Иноземцев В.Л. Вестернизация как глобализация и «глобализация» как американизация / Владислав Иноземцев // Вопросы философии. - 2004. - № 4. - с. 58-69.
6. Бшорус О.Г. Розвиток процеав глобaлiзaцii в постiндустрiальну епоху / О.Г.Бшорус, В.1. Власов - К.: ННЦ 1АЕ, 2007. - 54 с.
7. ГлухаГ.Я. Глобaлiзaцiя та економiчне зростання / Г.Я. Глуха// Акaдемiчний огляд. -2014. - № 1(40). - С. 17 - 22.
Стаття надшшла до редакцп 11.11.2014.
144
С-] ON
m т
а> О №
> ■ ■
>
И.
К к к
к <
< < < <
к ><
п
X
и х х
X
X X :■
х х
X X
П
К
><
К ><
•i ><
><
><
К К
п
х
X X X X X X X X X X X X X X X X X X
Ю I-- оо оч О — м гл vi ю Г^ оо о
— " — — — ГЧГЧСМГЧГЧГЧГЧСММГЧ
П
*
к ■■
X х X
к
X
х
к
*
К
X <;
О — C-J
о
Г1
о о
1-1 C-i
L. Kyslova
ANALYSIS OF LONG TERM TRENDS OF GLOBALIZATION AND ECONOMIC
GROWTH
In the article, it is proved that the study of globalization and its impact on the national economy in the modern world consists of the analysis of the causes, mechanisms and speed of globalization in the world economy. Includes a theoretical and empirical analysis of the dynamics of economic inequality countries of the world under the influence of exogenous factors, which are formed in the global markets. Under inequality refers to disparities between countries in terms of GDP per capita. Describes the main theoretical approaches to the analysis of long-term dynamics of GDP per capita in the world.
Investigated that globalization is a complex process of formation of relationships in the global economy. The peculiarity of this process is a continuous interaction between national factors and international, between the world economy as a whole and the individual countries as parts of this whole. Checked that by eliminating ethnic boundaries of the economic system of individual countries become more open. Defined, open systems have great potential for self-organization. Analyzed that the processes of globalization play a different role in the development and growth of individual national economies. Globalization provides more benefits to developed countries. Developing countries often encounter negative consequences of globalization.
After studying the literature on the functioning of global markets, we noted that the economic resources, having a high degree of geographical mobility, are directed to those regions in which they can be used with greater efficiency. Countries and regions are involved in a new competition is a global competition.
So, the modern global market under the impact of globalization becomes, in our opinion, new features, characteristic of the current stage of development of the world economy and the globalization of the world economic system is a significant influential factor in the economic development of the countries of the world.
Key words: global market, globalization, economic growth, economic development, cyclicity.
УДК 339.56
О. В. Захарова
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ ГРАВ1ТАЦ1ЙНИХ МОДЕЛЕЙ В АНАЛ1З1 М1ЖНАРОДНОГО ТОРГОВЕЛЬНОГО СП1ВРОБ1ТНИЦТВА
Стаття присвячена досл1дженню теоретичних та практичних аспектгв застосування гравтащиних моделей в анал1з1 економ1чних процеЫв. Розглянуто основн сфери застосування гравтащиних моделей, Их можливост1 та обмеження стосовно здатност1 адекватно описувати процеси, що тдлягають моделюванню. Визначено коло проблемних питань, що мають бути врахован при побудов1 та оц1нц1 гравтащиних моделей. В статт1 представленi результатг практичног апробаци гравтащиних модель стосовно ощнки ефективностi зовншньоторговельног дiяльностi Украгни з крагнами Митного союзу.
Ключовi слова: модель, моделювання, гравтащйна модель, торговельш потоки, мiжнародне торговельне ствробтництво, ефективтсть зовнШньоторговельног дiяльностi, ттегращя.
Постановка проблеми.
В сучасних економiчних дослщженнях вагомим шструментом аналiзу виступае економшо-математичне моделювання. В одному з напрямюв дослщжень, що пов'язаш з оцшкою ефективносп двостороншх торговельних потоюв, економiчних ефекпв вщ
