CC BY
17
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 4(193): 30-37
УДК 330.342
JEL classification: A13, H41, I31, P50
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/193-4/5
В. Козюк, д-р екон. наук, проф., О. Длугопольський, д-р екон. наук, проф.
Тернопшьський нацiональний економiчний унiверситет, Тернопшь, УкраТна
ВПЛИВ ДИСТАНЦИ ВЛАДИ ТА Ц1НН1СНИХ ОР1СНТИР1В НА ОЛ1ГАРХ1ЗМ ТА РОЗВИТОК КРОН1-СЕКТОР1В В СУЧАСНИХ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМАХ
До^джено вплив дистанци влади на розвиток олiгархiчних eKOHOMiK та крон/'-сектор/'в, до яких належать галуз'1 i3 дом/'нуванням ренто-ор/'ентовано/' поведнки. Проаналiзовано взаемозв'язок дистанци' влади i3 деякими показниками соцiально-економiчного розвитку та цннсними орiентирами економ/'чних систем. Проведено кореляцйно-регре-сйний анал'з залежностi дистанци' влади та кумiвського каniталiзму, обфунтовано снування т. з. "поганого замкне-ного кола", пов'язаного 1'з толеруванням iерархiй. Зроблен висновки стосовно того, що культурн фактори форму-вання iерархiчних суспльств справляють прямий ефект на поширення в економiчнiй системi т. з. кронi-секторiв та слабких нститут в.
Ключовi слова: ол'гарх'я, крон-сектор, дистанця влади, нститути, демократiя.
Постановка проблеми. Останшм часом у втизня-них наукових колах усе частше дискутуються питання щодо можливост забезпечення добробуту сусптьства в економiчних системах, уражених феноменом узурпа-ци влади, непотизмом, коруп^ею, рентоорieнтованою поведЫкою економiчних аген^в. Ус ц ознаки типового олiгархiчного сусптьства властивi сучасшй УкраТш. Бтьш того, з'явився навпъ специфiчний термЫ - кумiв-ський або клановий капiталiзм (crony capitalism), пщ яким розумiють катталютичну економiку, в умовах якоТ успх в бiзнесi залежить вiд особистих зв'язкв бiзнес-менiв iз державними чиновниками. Таю зв'язки активно використовуються в краТнах, що розвиваються, для отримання лщензм, субсидiй, державних замовлень на вигщних умовах iз порушенням формальних чи нефор-мальних правил. Початково поняття кумiвського катта-лiзму застосовувалось щодо економiки "азмських тиг-рiв" 1960-1990 рр., в яких штереси бiзнесу тiсно пере-плелися iз партiйними [1], проте сьогодн воно активно вживаеться i щодо економки пострадянських краТн [2]. Загалом, в процес подолання корупцiйних практик та мiнiмiзацiТ впливу кумiвського каппамзму на перший план сьогоднi виходить саме яксть iнститутiв, якi покликав лiквiдовувати прояви опортунiстичноТ поведЫки суб'ектiв незалежно вiд Тх полiтичного, соцiального чи економiчного статусу в сусптьствк З iншого боку, здат-нiсть суспiльства розбудувати ефективнi Ыститути за-побiгання поширенню олiгархiчних структур, як нейтра-лiзують алокацiйну ефективнють економiки, що форму-еться на основi ринкових взаемодiй, багато в чому залежить вщ того, яким е ставлення до влади та схиль-нють до iерархiй. Можна припустити, що чим бтьшою мiрою на рiвнi культури закладене толерування iерархi-чним взаеминам, тим бтьшою мiрою суспiльство не буде виступати проти тих форм оргашзацп економiчних процесiв i формування Ыститупв, якi консервуватимуть олiгархiзм. Водночас, це не означае, що дистанця до влади завжди е поганим явищем, особливо коли мова йде про субординацю та трудову етику. Конкурентний тиск е важливою передумовою для формування ринкових обмежень трансформацп iерархiчних модальностей поведЫки в олiгархiчнi структури, що паралiзують розвиток. Дослiдженню даноТ ппотези присвячена ця статтi.
Анал1з останшх досл1джень i публ1кац1й. Залеж-нiсть соцiально-економiчного розвитку краТн свiту вщ досконалостi Тх iнститутiв стала предметом широкого наукового дискурсу на початку ХХ1 ст. Праця Д. Норта, Дж. Уолюа та Б. Вайнгаста [3] апелюе до важливостi побудови "порядюв вiдкритого доступу" як шститупв, що запобiгають корупцiТ, непотизму, формують якiсне середовище, що пiдживлюе демократю, на противагу
"порядкам закритого доступу", пов'язаних з авторитаризмом, олiгархiзмом та рентоорiентованою поведiнкою економiчних аген^в.
Працi, присвяченi iнституцiйному розвитку латиноамериканских краТн [4; 5], розкривають головы причини сформованого кланового каппамзму в цих економь ках - дискримЫацмна система майнових прав та не-здатнiсть продукувати каттал. Д. Аджемоглу та Дж. Робшсон [6; 7], детально дослiджують i протистав-ляють олiгархiчну та демократичну моделi розвитку [8]. Вони описують досвщ ЯпонiТ, ПiвденноТ КореТ, Бразилп, Мексики як держав, якi колись мали або й дос зберегли ознаки олiгархiчного суспiльства. Великi амейш кон-гломерати iз тiсними зв'язками iз полiтикумом були по-ширен у другiй половинi ХХ ст. як в КореТ (chaebol), так i в Японп (zaibatsu). Таю компанп активно використову-вали субсидп та пiльговi кредити, а уряд захищав не лише Тх права власносп, але й внутршы ринки вщ Ыо-земноТ конкуренцiТ [9]. Приклади БразилiТ та Мексики початку ХХ ст., як описуе С. Хабер [10], дозволяють простежити вплив лобiзму великих корпорацм на вико-навчу гтку влади. В багатопартмних президентських системах ЛатинськоТ Америки президенту досить складно сформувати дiевi законодавчi коалiцiТ без пщтрим-ки олiгархiв, отже, вiн повинен йти на поступки або ри-зикувати бути вщстороненим вiд посади (наприклад, як це було в ПарагваТ, Венесуелi) [11].
Загалом, олiгархiчнi економки нерiдко демонстру-ють швидкi темпи росту на початку приходу олiгархiв у владу, однак iз часом обов'язково зазнають стагнаци через схильнють продукувати неякiснi iнститути. Анало-пчно, олiгархiТ з формально демократичними режимами можуть мати швидк темпи економiчного зростання, однак будуть вразливi до проблеми якост iнститутiв та, в пщсумку, алокацiйноТ ефективностi. Як правило, вони будуть зростати завдяки сировинному фактору та свь товим цшам. На вщмшу вiд них, сировинн автократiТ можуть пiдтримувати пiдвищення добробуту завдяки монополiзацiТ доступу до ренти та контрольованому ТТ розподiлу. 1мплЩитний вплив соцiальних договорiв означае, що конверта^я сировинного багатства в соць альний добробут е "оплатою лояльносп та компенсаць ею за вщсутнють демократичних прав" [12; 13].
А. Аслунд зазначае [14], порiвнюючи олiгархiчну економiку РосiТ та УкраТни, що великоТ розбiжностi в правлiннi Б. Сльцина та Л. Кучми не було. Вчений нази-вае олiгархiв плутократами3, оскiльки Тх влада базуеть-
3 Плутократя (вщ давньогрецькоТ пАоито^ - багатство, краток - правлЫня) - полiтичний режим, за якого ршення уряду ви-значаються думкою не усього народу, а лише впливового кла-© Козюк В, Длугопольський О., 2017
ся на грошах. KpiM того, методи, якими користуються для формування перших капiталiв олiгархи постра-дянського простору, мало чим вiдрiзняються вiд мето-дiв так званих "барошв-розбмниюв"4 (robber barons) -олiгархiв кiнця Х1Х столiття в США, як наживали своТ статки переважно на галузях, генеруючих монопольну ренту (видобуток та торпвля нафтою, металами, заль зничнi перевезення). Дж. Хеллман [15] використовуе термiн "узурпацiя держави" (state capture) стосовно характеристики взаемоди великого бiзнесу i державного управлшня в Украïнi.
Дослiдження в^чизняних економiстiв В. Кончина та Ю. Горбань [16] базуеться на "моделi стацiонарного бандита" [17] та вщображае потенцiйнi ефекти змен-шення чи збереження економiчноï ренти стацiонарного бандита в УкраМ Вченi iз Кш'вського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка (В. Базилевич, Н. Гражевська, А. Гражевська, В. Трохименко, О. Коля-дич, А. Маслов), вивчаючи особливост рентоорiенто-ваноТ поведiнки у вп"чизнянш економiцi, вказують на чiтку залежнють мiж обсягом корупцiйноï ренти та кон-курентоспроможнiстю [18; 19; 20]. Дослщження, прове-денi на прикладi монетарного та фiскального регулю-вання економки УкраТни [21; 22], дозволили сформу-лювати ключовi напрямки реформ в контекст мiнiмiзацiï корупцiйних та рентоорiентованих практик: зниження бюрократичного впливу, ефективнють та прозорiсть управлiння в публiчному секторi, чiтка специфiкацiя прав власност1, громадський контроль за державними видатками. О. Соскш також дослщжуе украшську державу в контекст моделi олiгархiчно-кланового катталь зму [23], вважаючи, що перехiд до якюно новоТ моделi можливий саме через Ытеграцю у европейський еко-номiчний простiр та iнституцiйний прогрес. Демократи-чнi режими та якiснi Ыститути стають на завадi узурпа-ци влади та монополiзацiï ренти ол^архами навiть у сировинних економiках [24; 25; 26], в яких громадянське сусптьство сформоване (приклади Норвегiï, Канади це доводять), однак для УкраТни залишаються актуальни-ми проблеми дiï скорiше неформальних iнститутiв, шж формальних, клiентизму i кумiвства в уах сферах соць ально-економiчноï дiяльностi та слабкостi "рухiв знизу".
Одшею з принципових рис олiгархiчноï економки е намагання максимiзувати активи як фактор забезпе-чення полiтичноï влади i як джерело встановлення контролю над нею [24]. Така максимiзацiя активiв та поль тичний контроль не можуть бути реалiзованi без знач-ного розшарування сусптьства. Здатнiсть останнього приймати факт нерiвностi, звичайно, ще не е свщчен-ням толерування олiгархiчним структурам. Однак, спь льним е фактор дистанцп до влади та "пiдкорення iера-рхiям". Через це iснуватиме ризик, що олiгархiзацiя швидше за все виникне там, де цьому сприятиме куль-турний фон у виглядi ставлення до владних дистанцй
Методолопя. При написаннi статтi була використа-на сукупнiсть принципiв i прийомiв наукового досль дження: вiд загальнонаукових (юторичний, системати-зацiï, групування та узагальнення, формалiзацiï) до спецiальних (компаративного аналiзу, графiчний) мето-
су заможних людей, i при цьому юнуе глибока соцiальна нерiв-нiсть та низька со^альна мобiльнiсть. Плутократiя виступае своерщним пiдвидом олiгархií - режиму, за якого реальна вла-да знаходиться у руках невеликого кола оаб (наприклад, пар-тiйноí верхiвки, вiйськових).
4 Термiн "барон-розбмник" у 1850-х рр. почав вживатися в контексп т. з. перших олiгархiв - жмецьких лицарiв, якi жили у замках по берегах Рейну i вимагали плату за про'зд своею територiею. Пiзнiше ним стали характеризувати бiзнесменiв, якi побудували велик промисловi та транспортнi iмперií на-прикiнцi Х1Х столiття в США.
дiв. У процес дослiдження застосовано системний метод наукового тзнання, згщно з яким усi економiчнi явища i процеси аналiзуються у взаемозв'язку, взаeмозалежностi та розвитку. Емпiричною базою для написання статт стали матерiали мiжнародних оглядiв World Values, Human Development, Corruption Perceptions, Power Distance Reports та журналу "The Economist'.
Метою статп e аналiз впливу рiвня дистанцiï влади на розвиток кумiвського капiталiзму в розвинутих кра'1-нах та кражах, що розвиваються. В цьому контекстi постають питання про можливiсть забезпечення добро-буту сусптьства за умов ол^архату та високо-корумпованоТ економiки, а також про те, якою повинна бути економiчна полiтика, враховуючи наявнють сприя-тливого культурного середовища для розвитку ол^архь чно-ieрархiчних взаeмодiй.
Результати дослщження. Як правило, поштовх для розвитку ол^архм корiниться в дегенеративних шститутах. Втiм, олiгархiï, отримавши можливють утве-рджуватись, починають консервувати Ыституцюнальш слабкостi. Саме головне це те, що для них консерва^я слабких Ыститупв e способом самовиживання, а бщ-нiсть поруч з коруп^ею - способом додаткового контролю за громадянами, що толерують владн дистанцiï.
Так, згiдно даних мiжнародноï органiзацiï "Transparency International"', починаючи iз 2012 р. УкраТ-на покращила своТ позицiï iз 1ндексу сприйняття корупцiï (Corruption Perceptions Index - CPI) лише на 3 пункти -iз 26 до 29 балiв, посiвши у 2016 р. 131-те мiсце iз 176-ти краТн свiту. Росiя покращила своТ позицiï у рейтингу CPI iз 28 до 29 балiв, тим не менш роздiливши iз Укра'1-ною у 2016 р. 131-шу позицiю [27]. 56% украïнцiв i 39% роаян визнають корупцiю одыею iз ключових проблем розвитку нацюнальних економiк, i оцiнюють як неефек-тивнi будь-якi заходи боротьби iз нею 86% та 62% вщ-повiдно [28]. Якщо аналiзувати рейтинг хабарництва, що демонструе досвщ сплати домогосподарствами ха-барiв працiвникам полщп, освiти, охорони здоров'я, соцiального захисту, судовоТ влади, то в УкраТш цей показник становить 38%, Росп - 34%, тодi як в Нидерландах, Францiï, Португалiï - 2%, Бельгп, Нiмеччинi, ^пани, Словенiï - 3%. Загалом, для бтьшост краТн колиш-нього со^алютичного табору характерним е високий рейтинг хабарництва (Таджикистан - 50%, Молдова -42%, Киргизстан, Азербайджан - 38%, Казахстан -29%, Вiрменiя - 24%, Бторусь - 20%, Узбекистан -18%). Виняток становить лише Грузiя - 7% [28].
Ригщнють економiчноï системи стае очевидною на тл того, що явн ознаки корупцiйноï поведiнки i ïï корелят -майнове розшарування - часто не викликають явного спротиву з боку громадянського сусптьства. Часто не лише жорсткий отр сформовано!' роками корупцмно-олiгархiчноï системи, але й сукупнють компромiсiв щодо структурних реформ не дають вiдчутного для громадянського сусптьства результату (показовими прикладами е блокування вп"чизняних реформ в медичшй та освп"нм сфер^. Брак цiннiсних спонук i домЫування рентоорieн-тованих практик серед чиновнигав рiзного рiвня, орieнта-цiя на коротко-, а не довгострою^ результати сусптьно-полiтичного життя посилюються слабкютю громадянського суспiльства, яке не в змозi протистояти тотальнiй узурпацп влади. Вважаемо, що одне iз пояснень такоТ ситуацiï слiд шукати в крос-культурних дослiдженнях, як ув'язують культуру, Ыститути та соцiально-економiчний розвиток (зокрема, дистан^я влади).
1ндекс дистанцп влади (Power Distance Index - PDI) описуе жорсткють со^альноТ ieрархiï суспiльства та ïï вплив на взаемодю мiж людьми та функцюнування соцiальних iнститутiв. У 1970-х рр. цей термЫ був вве-
дений у науковий оборот нщерландським соцiологом Г. Хофстеде на основi масштабного крос-культурного дослiдження, проведеного ним в 1967-1973 рр. у понад 70 краТнах свпу [29]. У 2000-х рр. дослщження було продовжено i охопило вже 76 краТн свiту [30; 31]. Пщ ieрархieю вчений розумiв нерiвномiрний розподт влади та повноважень всерединi со^альноТ групи, а безпосе-редньо Рй! характеризуе ставлення членiв соцiуму до цеТ нерiвномiрностi - наскльки члени сусптьства, по-збавленi влади, приймають iснуючу iерархiю та пово-дять себе вщповщно до неТ [32].
1ндекс, запропонований Г. Хофстеде, присвоюе культурi певноТ краТни порiвняльне число, що характеризуе стутнь дистанцмованост при взаемодiТ людей, якi знаходяться на рiзних рiвнях соцiальноТ iерархiТ. Високий iндекс дистанцп влади (80-100) вказуе на жор-
сткiсть со^альноТ структури iз значною соцiальною не-рiвнiстю. Кожшй людинi в таких культурах вщведено вiдповiдне мiсце у со^альнш iерархiТ та вiдповiдний цьому мiсцю обсяг повноважень, а сам факт такоТ iера-рхiТ приймаеться по замовчуванню, не пiддаеться сум-нiву та не потребуе додаткових обфунтувань [33]. Характеристиками сусптьств iз високим рiвнем Рй! е: 1) централiзована влада; 2) авторитарне лщерство; 3) вертикальний стиль менеджменту; 4) велика ктькють рiвнiв у со^альшй iерархiТ; 5) прийняття властивих вла-дi привiлеТв як належного; 6) готовнють членiв сусптьс-тва до нерiвностi повноважень; 7) велика ктькють персоналу iз функциями контролю; 8) низький рiвень довiри до iнститутiв влади; 9) управлЫський патерналiзм; 10) сповiдування цiнностей виживання.
Таблиця 1. Дистанщя влади та показники соцiально-економiчного розвитку краТн CBiTy
Група
'Э
I <в
Е
о 3
о о о о sc
■ 5 t
S 'S
о с;
о <ю з
§
■8Ё
s 3
■Й ю
I (В
Ю Cr
Ф ¡3
а ~
с.
fo (ö
3 S
.1 о
<5 i3
КраТни 1ндекс дистанцп влади ВВП на особу, тис. мiжн. $ 1ндекс людського розвитку Ефективжсть державного управлшня
Малайз1я, Словаччина 100 27 / 31 0,779 / 0,844 76,92 / 75,0
Сауд1вська Арав1я 95 65 0,837 60,58
Ф1л1пп1ни 94 8 0,668 57,69
Рос1я 93 26 0,798 48,08
УкраТна 92 8 0,747 34,62
Румужя, Албан1я 90 22 / 12 0,793 / 0,733 51,92 / 54,81
Ангола 83 7 0,532 15,38
Мексика, Венесуела 81 19 / 15 0,756 / 0,762 61,54 / 10,58
Бангладеш, Китай, Гана, 80 4 / 15/4 / 6 0,570 / 0,727 / 0,579 / 24,04 / 68,27 / 44,71 /
Н1гер1я 0,514 16,83
1ндонез1я 78 12 0,684 46,15
1нд1я 77 7 0,609 56,25
С1нгапур 74 87 0,912 100,00
Словен1я 71 32 0,880 77,40
Хорват1я 73 22 0,818 71,63
Болгар1я, бгипет, Кен1я, 70 20 / 12 / 3 / 3 / 2 / 6 0,782 / 0,690 / 0,584 / 62,02 / 22,12 / 43,75 /
Танзан1я, С1ера-Леоне, В'етнам 0,521 / 0,413 / 0,666 31,25 / 9,62 / 55,29
Бразил1я 69 15 0,755 47,60
Гонконг, Франц1я, Польща 68 58 / 42 / 28 0,910 / 0,888 / 0,843 99,04 / 89,42 / 74,52
Колумб1я 67 14 0,720 52,40
Туреччина 66 21 0,761 62,50
Бельг1я 65 45 0,890 88,94
Чил1 63 24 0,832 82,69
Грец1я, Замб1я, Пд. Корея 60 27 / 4 / 38 0,865 / 0,586 / 0,898 63,94 / 33,17 / 80,29
1спан1я, Чех1я 57 36 / 33 0,876 / 0,870 85,10 / 81,73
Пакистан 55 5 0,538 27,40
Япон1я 54 39 0,891 95,67
1тал1я 50 36 0,873 69,23
Аргентина 49 20 0,836 49,52
Угорщина 46 27 0,828 71,15
США, Естон1я, Люксембург 40 57 / 30 / 102 0,915 / 0,861 / 0,892 89,90 / 83,17 / 93,27
Нова Зеланд1я 38 37 0,913 98,56
Ымеччина, Великобритан1я 35 48 / 43 0,916 / 0,907 94,23 / 93,75
Швейцар1я 34 59 0,930 99,52
Ф1нлянд1я 33 42 0,883 96,63
Швец1я, Норвепя 31 50 / 69 0,907 / 0,944 96,15 / 98,08
1сланд1я 30 48 0,899 90,87
Н1дерланди 22 51 0,922 97,12
Дан1я 18 47 0,923 97,60
1зраТль 13 35 0,894 87,50
Австр1я 11 48 0,885 92,31
<ъ о
'О
I ч—
Джерело: побудовано на основ! [33; 34; 35]
Як свщчать данi табл. 1, до таких сусптьств належать Малайзiя, Словаччина (Рй! = 100), Сауфвська Аравiя (Рй! = 95), Фттпши (Рй! = 94), Росiя (Рй! = 93), УкраТна (Рй! = 92), Румушя, Албанiя (Рй! = 90) та бага-то Ыших краТн. ВВП на особу в таких краТнах, як правило, невисокий (вщ $31-32 тис. у Словаччиш, Словени, до $8 тис. в УкраТн та Фiлiппiнах, $7 тис. в Анголу
$6 тис. в Ыгерп, $4 тис. в Бангладеш та Гаш). Виняток становлять лише Сшгапур, як краТна з успадкованим законодавством вщ англiйського колошального прав-лiння та жорсткою системою покарань щодо порушнигав законiв, та Сауфвська Аравiя, як класична сировинна економка, в якiй нафтова промисловють забезпечуе близько 80% надходжень державного бюджету. Цкаво,
що навiть в 1ндп з 11 високо централiзованим та касто-вим суспiльством, значення Рй! суттево нижче, нiж в УкраТш, а в Словаччинi - вище. Слщ, на жаль, конста-тувати, що культурно-комушкацшним практикам в Укра-Тнi притаманнi клiентизм, непотизм (кумiвство), лояль-нiсть до корупцп, а, отже, прийняття рiшень на рiзних рiвнях управлiння базуеться на принцип "друзям все, ворогам закон", а при працевлаштуванн - "з мого (не мого) села". На сьогодн УкраТна мало чим в^зняеть-ся вщ багатьох краТн Африки, в яких за влаштування на роботу потрiбно платити хабарi, а за отримання високоТ посади - бути готовим до "вщка^в" та рентоорiентова-ноТ поведiнки на користь т. з. "благодмника". Обiйти корупцiйнi практики на ринку прац стае можливим пе-реважно за рахунок особистих зв'язгав. Усе це в сукуп-ностi призводить до неефективностi державного управ-лiння, блокування iнновацiйних Укатив знизу, консер-вацiТ структури менеджменту, створення нерiвностi мо-жливостей та розвитку неякюних iнститутiв. Як видно iз табл. 1, як значення Ыдексу людського розвитку в краТ-нах цiеТ групи е достатньо рiзноманiтним (вiд 0,912 в Сiнгапурi до 0,514 у НiгерiТ), так i показника ефективно-
стi державного управлЫня (вiд 100,0 в Сiнгапурi до 10,68 у Венесуелi).
Група краТн iз середнiм iндексом дистанци влади е досить рiзнорiдною. Тут присутн i Болгарiя iз Рй! = 70, $20 тис. ВВП на особу, значенням Ыдексу людського розвитку - 0,782, а ефективност державного управлн ня - 62,02, i Пакистан iз Рй! = 55, $5 тис. ВВП на особу, значенням Ыдексу людського розвитку - 0,538, а ефек-тивност державного управлЫня - 27,4, а також Япоыя iз Рй! = 54, $39 тис. ВВП на особу, значенням шдексу людського розвитку - 0,891, а ефективност державного управлЫня - 95,67. I якщо таким краТнам як Япошя, Пвденна Корея в цiй групi притаманн повага до iерархiТ управлiння, ч^ке слiдування корпоративним традицiям та жорстке дотримання взаемовщносин "начальник -пщлеглий", "старший - молодший", то, наприклад, в Аргентинi, БразилiТ, КолумбiТ ситуа^я е кардинально iншою як в державному управлшш, так i у сферi бiзнесу. В цих краТнах домiнують традицiйнi цiнностi, що кардинально вiдрiзняе Тх вiд Японп та ПiвденноТ КореТ iз яск-раво вираженим рацiоналiзмом (рис. 1).
Рис. 1. Шкала рацюнальност та домiнуючих цiнностей в економiчних системах [36]
Низький шдекс дистанцiТ влади, переважно, пов'я-зують iз: 1) лiберальним стилем управлiння; 2) рiвнiс-тю прав; 3) iндивiдуальною свободою; 4) громадським контролем за розподтом повноважень; 5) вимогою об^рунтувань щодо неправомiрного розподiлу влади; 6) егал^аризмом; 7) децентралiзацiею; 8) схильнiстю ставити пщ сумнiв авторитети; 9) консультативним стилем менеджменту; 10) поширенютю "пласких" ор-ганiзацiйних структур; 11) високим ступенем довiри; 12) сповiдуванням цшностей самовираження. До краТн
iз таким типом культур належать Авст^я (Рй! = 11), 1зраТль (Рй! = 13), Данiя (Рй! = 18), Нщерланди (Рй! = 22), Iсландiя (Рй! = 30), Норвегiя, Швецiя (Рй! = 31), Фiнляндiя (Рй! = 33) та деяк шшк Як видно iз табл. 1, в цих краТнах достатньо високий рiвень ВВП на особу (в середньому $50 тис.), а також висок показники розвитку людського катталу (вщ 0,861 у Естони до 0,944 у Норвегп) та ефективност державного управлiння (вiд 83,17 у Естони до 99,52 у Швейцари). Практично ус цi краТни розташованi у верхнiй правiй частит кар-
ти цiнностей, демонструючи високу орiентацiю на цш-ностi самовираження та рацiоналiзму (рис. 1).
Вплив дистанци влади на функцiонування суспть-них iнститутiв проявляеться по-рiзному. Так, на основi аналiзу даних "чорних скриньок" пiсля численних авiа-цшних катастроф [37], вченими встановленi факти, що помилки управлiння лiтаками вщбувалися тому, що члени екiпажу не наважувалися заперечити першому пiлоту в той момент, коли вш допускае фатальну для польоту помилку. Дистанця влади в сферi освiти проявляеться у тому, що учн не наважуються зайвий раз запитати у вчителя щодо матерiалу, який Тм не зрозумь лий, побоюючись негативно!' реакцп, а вчителi в таких умовах не схильн до роботи над собою, що так чи н акше знижуе загальну планку вимогливост до пра^в-ниюв i учнiв. Пiзнiше, в ушверситетах, висока дистанцiя влади мiж викладачами i студентами лише посилюе i пiдкреслюе розрив у рiвнi освiти громадян рiзних краТн свiту. Достатньо навести приклади ШвецiТ, ФiнляндiТ, Норвегп, ВеликобританiТ, i, зокрема, УкраТни. Дистан^я влади, навiть в такiй iерархiчнiй системi як армiя, також Ыколи може бути шкiдливою. Наприклад, в !зраТл у 1990-х рр. вщбулась реформа взаемин мiж старшими i молодшими офiцерами, покликана продемонструвати, що при плануванн операцiй важливою е наявнють аль-тернативних думок, з якими можна буде звiряти переб^ подiй пiд час операцп. В бтьш широкому узагальненi наявнiсть альтернативних думок е фактором конкурен-цп iдей, що характеризуе демократiю як вiдкрите суспь льство [38; 39]. Саме через це автократп та ол^архп намагаються звузити iнформацiйне поле для того, щоб спотворити конкуренцю щей i тим самим нав'язати без-альтернативнiсть статус-кво.
Висока дистан^я влади не лише сприяе пщтриман-ню нерiвностi в суспiльствах, в яких вона носить де-монстративний характер, надтяючи пiльгами i привте-ями одних за рахунок Ыших, але й сприяе зниженню якост суспiльних благ. Так, дослiдження М. Кона, про-ведене в !талп та США, продемонструвало, що менш освiченнi iндивiди (представники т. з. "робочого класу") схильнi до авторитарного стиля поведЫки як на робо-чому мiсцi, так i у ам'Т, тодi як представники середнього
класу i3 хорошим piBHeM ocbîtm прагнуть скоротити дис-танцiю влади як у робочих, так i особистих стосунках [40]. У суспльствах з високим рiвнем та якстю освiти домiнують частiше горизонтальнi, шж вертикальнi зв'яз-ки, люди бтьше активно йдуть на дiалог та компромю, також поширеною е со^альна згуртованiсть, схильнiсть до меритократи, несприйняття корупцiйних практик, висока якiсть надання сусптьних благ, соцiальний капь тал домiнуе над адмiнiстративним ресурсом (свобода вщ полiтичного тиску).
Спробуемо оцЫити взаемозв'язок iндексу дистанци влади та рiвня поширення кланового капiталiзму, який розраховуеться i3 2014 р. Так, журналом "The Economist" запропонований Ыдекс т. з. кумiвського капь талiзму (Р. Шерма, А. Гандi, М. Велтон), який базуеться на оцшц статгав мiльярдерiв свiту (оцiнки iз журналу "Forbes"), що так чи Ыакше пов'язанi iз галузями, де домЫуючою стратегiею е пошук ренти та особист вщ-носини взаемозалежностк Оскiльки найчастiше страте-гiю пошуку ренти використовують для позначення внес-ку факторiв землi, капiталу, що приносять значно бiльшi прибутки, шж iншi фактори на конкурентних ринках, то секторами економки iз домЫуванням рентоорiентова-ноТ поведiнки визнаються (rent-seeking sectors) [41]: нацюнальна безпека та оборона, казино, Ыфраструкту-ра та трубопроводи, порти та аеропорти, нерухомють та буфвництво, нафто- та газопостачання, прничо-видобувна, залiзно-рудна, вугiльна та хiмiчна промис-ловiсть, комунальнi послуги та послуги зв'язку, депозиты на Ывестицшш банювсью послуги. Найпоширешши-ми формами видобутку ренти е картел^ монополiзм та лобiзм, а також коруп^я, клiентизм, лiцензування. Як видно iз даних табл. 2, у 15 iз 22 наведених краТн (68%) кумiвський капiталiзм е болючою проблемою (5 найба-гатших i 10 краТн, що ст^мко розвиваються). Проблема УкраТни, як справедливо в^^чае В. Мельничук [42], полягае в тому, що вп"чизняш ол^архи бiльш подiбнi не на Рокфеллерiв, а на великих землевласникiв ^вдня США, як виступали проти скасування рабства i усля-кими способами гальмували промислову революцю в Сполучених Штатах.
Таблиця 2. Добробут мiльярдерiв у % до ВВП кражи*
КраТна 2014 2016
BW CS NCS % CS BW CS NCS % CS
Рос1я 18,9 15,9 3,0 84,1 21,3 18,0 3,3 84,5
Малайз1я 16,4 16,1 0,3 98,2 13,3 13,0 0,3 97,7
Ф1л1пп1ни 14,7 11,9 2,8 81,0 14,2 11,3 2,9 79,6
СЫгапур 14,9 11,9 3,0 79,8 14,8 10,7 4,1 72,3
УкраТна 14,8 13,2 1,6 89,2 7,8 6,7 1,1 85,9
Мексика 11,3 8,9 2,4 78,8 8,7 6,6 2,1 75,9
!ндонез1я 5,2 3,8 1,4 73,1 5,8 3,8 2,0 65,5
Туреччина 5,2 2,9 2,3 55,8 6,2 3,4 2,8 54,8
!нд1я 9,7 3,7 6,0 38,1 11,7 3,4 8,3 29,1
Тайвань 14,7 5,5 9,2 37,4 10,3 3,2 7,1 31,1
Китай 6,0 2,9 3,1 48,3 7,3 3,2 4,1 43,8
ТаТланд 8,8 2,0 6,8 22,7 11,4 2,6 8,8 22,8
П1вденна Африка 6,9 2,9 4,0 42,0 7,0 2,5 4,5 35,7
Великобритаыя 5,6 2,3 3,3 41,1 5,6 2,3 3,3 41,1
Бразил1я 7,4 2,7 4,7 36,5 7,5 2,3 5,2 30,7
США 14,0 2,2 11,8 15,7 13,3 1,8 11,5 13,5
Аргентина 2,8 2,1 0,7 75,0 2,2 1,6 0,6 72,7
Франц1я 8,4 1,1 7,3 13,1 8,8 1,1 7,7 12,5
Япон1я 2,1 0,7 1,4 33,3 2,0 0,5 1,5 25,0
П1вденна Корея 4,6 0,3 4,3 6,5 5,5 0,5 5,0 9,1
Польща 2,4 1,8 0,6 75,0 1,7 0,4 1,3 23,5
ЬЛмеччина 10,7 0,3 10,4 2,8 13,9 0,2 13,7 1,4
*BW- сукупний добробут мiльярдерiв краТни як % ВВП, CS - 1ндекс KyMiBCbKoro капiталiзму, % ВВП, який контролюють олiгархи у секторах, пов'язаних i3 пошуком ренти (crony sectors), NCS - % ВВП, який контролюють олгархи у секторах, не пов'язаних i3 по-шуком ренти (non-crony sectors), % CS - частка секторiв i3 домiнуванням ренто-орieнтованоТ поведiнки.
Джерело: розраховано та побудовано на основi [43]
За даними табл. 2 можна констатувати низьку част-ку сеюгрв iз домiнуванням рентоорieнтованоí поведн ки в Нiмеччинi, Пiвденнiй Коре''', Францií та США, i над-звичайно високу - в Малайзи, Украíнi, Росií, Фiлiппiнах. За даними 2004 р. сукупне багатство 100 найбагатших людей Роси дорiвнювало 25% тогочасного ВВП кражи, що дало Роси найвищу концентрацю багатства в свт. Натомiсть в США, як традицiйно очолюють лiгу нерiв-ност розвиненого свiту, сукупне багатство 227 мтьяр-дерiв кражи становило лише 6% 'хнього ВВП [44, с. 215]. Слщ проте констатувати, що в Укра'ш протягом 2014-2016 рр. вщбулося суттеве падiння сукупного доб-робуту мiльярдерiв (iз 14,8 до 7,8% ВВП), що вщповщае тренду США, Аргентини, Мексики, Тайваню, Польщк 1ндекс кумiвського капiталiзму також в цих кражах зни-зився. В Укра'ш, зокрема, у боротьбу за ренту пюля Революци Гiдностi вступили досить рiзнi групи предста-вниюв великого капiталу. Можна навiть говорити про конкуренцю олiгархiв за владу протягом ктькох остан-нiх роюв, що не могло не позначитися на добробул мь льярдерiв. У Роси, 1нди, 1ндонези, Туреччинi, Кита', Та'-ландi, навпаки, добробут мiльярдерiв у % до ВВП збь льшився iз вiдповiдним зростанням ждексу кумiвського капiталiзму (за винятком 1нди).
Як свiдчать данi рис. 2, проведений кореляцшно-регресiйний аналiз залежност дистанци влади та кумiв-ського каппаизму засвiдчив наявнiсть чiткого прямого зв'язку мiж цими iндикаторами. Значення Я2 коливаеть-ся в межах 0,4421-0,4552, залежно вщ функцií апрокси-маци. Гiпотеза про те, що культуры фактори мають значення для пояснення полiтико-економiчноí структури суспiльства, знайшла свое пiдтвердження. Так, iндекс
дистанци влади знаходиться в однозначному прямому зв'язку з ждексом кумiвського капiталiзму. Приймаючи до уваги, що останшй вiдображае домiнування в еконо-мiцi секторiв з високим ступенем iерархiзованостi та залежностi вiд влади, можна з впевненютю стверджу-вати, що ставлення до влади у суспiльствi е важливою передумовою того, за якою iнституцiональною траекто-рiею таке сусптьство буде розвиватись. Толерантне ставлення до iерархiй е мета-фактором того, чому т чи iншi сусптьства приймають форму взаемоди мiж вла-дою та бiзнесом, наслiдком яких е явна анти-iнклюзивнiсть. Попри те, що дистан^я до влади може свщчити i про толерантне ставлення до iерархiй, без яких не можливе велике iндустрiальне виробництво, тут криеться особливий ризик. З одного боку, iндустрiальнi структури вкрай чутливi до того, насктьки в сусптьст^ формуеться здатнiсть до прийняття пiдпорядкування, оскльки вiд цього залежатиме величина трансакцйних витрат органiзацií та контролю за функцюнуванням складно оргашзованих вертикальних зв'язкiв, що е основою третього технолопчного укладу. З Ышого боку, наяв-нiсть паттершв толерування iерархiям уможливлюе оль гархiзацiю та майнове розшарування за крилям доступу до влади/ренти. У випадку, коли в кран зб^аються обидвi ситуаци, вихiд на альтернативы жституцюнальш траектори стае вкрай ускладненим. Сектори третього укладу стають донорами олiгархiзацií, вiдтворюючи дис-танцiю до влади, а толерантнють до iерархiй пiдкрiплюе вiру в те, що саме з таким типом взаемин можливий хоча б якийсь певний рiвень добробуту. У такий споаб формуеться iнституцiональне "погане замкнене коло".
120
100
"Е 60
Св
о &
О 40 О
20
у = 2,3769eOM7!s R2 = 0,4421
/о Qj/ ö
о о о О / ..."■' У;>''"у - 1-073Х -29,112 пг-лл^?
с о
о ■"'о о О
..»:'''.......-""' о — О о
20
40 60 80
Power distance
100
120
Рис. 2. Взаемозв'язок дистанци влади та KyMiBCbKoro каniталiзму
Джерело: власы розрахунки на 0CH0Bi [31; 41]
Виникае питання, чому сусптьство повинно прагну-ти подолати це "замкнене коло", якщо воно спираеться на культуры паттерни? Основна причина цього полягае в тому, що доступ до альтернатив дозволяе генерувати сумшви у тому, що саме такий жституцожальний шлях е безальтернативним. З жшого боку, розвиток технолопй уможливлюе новi форми оргаызацмних взаемодй якi не потребують жорстких iерархiй. Саме тому ол^ар-хiчнi структури часто стають на завадi технологiчному прогресу, оскiльки останнiй "вимивае" соцiальну та еле-кторальну базу 'хнього самовiдтворення. Саме тому, блокування втьного пiдприемництва, ризик-орiенто-
ваних технолопй, низького оподаткування креативних секторiв, культивування поганого бiзнес-клiмату пере-творюеться в пашвний iнструмент економiчноí полiтики держави, що перебувае пщ контролем ол^архату. До-лання культурних обмежень виходу за рамки толераци iерархiям, що вщтворюють олiгархiзм, може бути не успшним, якщо фокус буде зроблено саме на факт протиставлення технолопчного прогресу та дистанци до влади. Найбтьш важливим буде створення умов для альтернативних форм со^альних взаемодм та ор-ганiзацiйних модальностей бiзнесу, якi генеруються поеднанням доступу до нових технолопй та ринково'''
саморегуляци. Основним 1нструментом економ1чноТ пол1тики повинно стати 1нклюзивний доступ до знань, мУм1зац1я бар'ер1в для пщприемництва, покращення якост1 1нститут1в та низьке оподаткування.
Висновки i дискуая. Культурн1 фактори форму-вання 1ерарх1чних сусп1льств мають прямий корелят в економЩ1, п1двищуючи в1рог1дн1сть дом1нування так зва-них крон1-сектор1в. В сукупност1 з браком демократичного контролю над ними та в середовищ1 слабких Ыститу-т1в це загрожуе ол1гарх1зац1ею економ1ки. Емп1рично п1дтверджуеться факт прямого зв'язку м1ж 1ндексом дистанци влади та Ыдексом кронькаппаизму. Це вказуе на те, що ц1нност1 толерування 1ерарх1ям е значимими при пояснены того, за якою Ыституцюнальною траекто-р1ею розвиватиметься кратна. У випадку, коли кронь сектори стають на завад1 технолог1чному прогресу та Ыклюзивному зростанню, проведення структурних реформ може бути ускладнене через брак сусп1льного запиту на долання 1ерарх1й. Риг1дн1сть такот системи обмежуе розвиток, внаслщок чого боротьба з 1ерарх1зо-ваними ол1гарх1чними структурами повинна проводи-тись не на р1вн1 культивування альтернативних ц1ннос-тей, а на р1вн1 розмивання соц1альнот та електоральнот бази п1дтримки крон1-сектор1в. Ф1скальн1 стимули розвитку пщприемництва, заохочення стартап1в, п1двищення якост1 Ыститупв та Ывестици в людський кап1тал е, хоч i стереотипними, проте необхщними для подолання негативного зачарованого кола зв'язку мiж олiгархiзмом та толерантними до iерархiй цЫностями.
Список використаних джерел
1. Волхонский Б. Взлет и падение "тигров" и "драконов" [Electronic Resource]. -Open mode: http://www.russ.ru/pole.
2. Гельман В. Я. Логика "капитализма для своих": Большая Нефть, Большой Бизнес и Большая Политика в России // Экономика и институты. - М.: ВШЭ, 2010. - с. 172-191.
3. North D.C., Wallis J.J., Weingast B.R. Violence and Social Orders: a Conceptual Framework for Interpreting Recorded Human History. - N.Y.: Cambridge University Press, 2009.
4. Сорж Б., Мартучеллi Д. Латиноамериканський виклик: соц1альна згуртованють та демократа. - Л.: Кальвар1я, 2014. - 288 с.
5. де Сото Е. Загадка капггалу. Чому каштал1зм перемагае на Заход! i нще бтьше? - К.: Наш формат, 2017. - 232 с.
6. Аджемоглу Д., Робiнсон Дж.А. Чому наци занепадають? Похо-дження влади, багатства та бщностг - К.: Наш Формат, 2016. - 440 с.
7. Асемоглу Д., Робинсон Дж.А. Экономические основы диктатуры и демократии. - М.: ВШЭ, 2015. - 512 с.
8. Acemoglu D. Oligarchic versus Democratic Societies // Journal of the European Economic Association. - 2008. - Vol. 6(1). - P. 1-44. http://dx.doi.org/10.1162/JEEA.2008.6.1.1
9. Evans P. Embedded Autonomy: States and Industrial Transformation. -Princeton: Princeton University Press, 1995.
10. Haber S. It wasn't all Prebisch's Fault: the Political Economy of Latin American Industrialization // Working Paper, Stanford University, 2003.
11. Лопез Гарсиа А. И. Олигархическая политика в Латинской Америке [Electronic Resource]. -Open mode: https://voxukraine.org/2017.
12. Козюк В.В. Якють Ыститут та вщхилення валютних курЫв вщ паритету кушвельноТ' спроможностг наслщки для економ1чного зростан-ня // Журнал европейськоТ' економки. - 2014. - Том 13(1). - С.3-19.
13. Козюк В.В. ФЫансовий розвиток, валюты резерви та пол!тичш режими в сировинних економках // Економiчна теор1я. - 2016. - № 3. -С. 82-102.
14. Aslund A. Comparative Oligarchy: Russia, Ukraine and the United States // Studies & Analyses. - 2005. - Vol. 296. - P. 1-17.
15. Hellman J.S. Winners Take All: the Politics of Partial Reform in Postcommunist Transitions // World Politics. - 1998. - Vol. 50. - P. 203234. http://dx.doi.org/10.1017/S0043887100008091
16. Konchyn V., Horban Y. Economic Point of Bifurcation for Ukrainian Oligarchic State in the Stationary Bandit Model [Electronic Resource]. -Open mode: http://mpra.ub.uni-muenchen.de/70953.
17. McGuire M., Olson M. The Economics of Autocracy and Majority Rule: the Invisible Hand and the Use of Force // Journal of Economic Literature. -1996. - Vol. 34. - P. 72-96. http://dx.doi.org/10.1007/978-1-349-26284-7 3
18. Базилевич В.Д., Гражевська А.О. Ренты вщносини в сучасшй ринковм економц сутнють та мехашзм регулювання // Банювська справа. -2016. - № 2(139). - С. 43-57
19. Гражевская Н.И. Сравнительный анализ экономических систем: специфика и эволюция // Международный рецензированный и реферированный журнал "Мецниераереба да Цховреба" Тбилисского университета. -2016. - № 1(13). - С. 28-33.
20. Маслов А.О., Колядич О.1. Монополiзацiя украТнськоТ промис-ловост наприюнц Х1Х - початку ХХ ст. // Вчеш записки: Збiрник науко-вих праць. -Вип. 8. Економка. - К.: КРОК, 2003. - С. 34-41.
21. Grazhevska N., Trokhymenko V., Grazhevska A. Premises and Economic Consequences of Rent-Seeking Behavior on the Banking Service Market in Ukraine // Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics. - 2016. - № 2(179). - P. 16-21.
22. Grazhevska N., Virchenko A., Grazhevska A. The Effects of RentSeeking Behavior on the Efficiency of Fiscal Policy in Ukraine // Procedia Economics and Finance. - 2015. - № 27. - Р. 274-287.
23. Cockíh О. Модель розвитку економки та бiзнес-середовища: лопка змш в умовах евроштеграцп // Економка пщприемства: теорiя i практика: Збiрник матерiалiв мiжнародноТ науково-практичноТ конфере-нцп (10.10.2014). - К.: КНЕУ, 2014. - С. 43-48.
24. Козюк В.В., Шиманська О.П. Полiтекономiя олiгархiчноТ еконо-мки // Вюник ТНЕУ. - 2013. - №3. - С. 97-104.
25. Козюк В.В. НБУ завтра: из "объятий" олигархического спрута -на печатный станок? // Экономическая правда. - 2017. - 17 мая [Electronic Resource]. - Open mode: https://www.epravda.com.ua/ rus/columns.
26. Длугопольский А.В. Государство благосостояния и качество жизни: опыт скандинавских стран и реалии Украины // Со^ально-економiчнi проблеми i держава. - Т.: ТНТУ iм. I. Пулюя, 2015. -Вип.2(13). - С. 294-302.
27. Corruption Perceptions Index 2016 [Electronic Resource]. - Open mode: http://www.transparency.org/cpi2015.
28. People and Corruption: Europe and Central Asia 2016 [Electronic Resource]. - Open mode: http://www.transparency.org.
29. Geert Hofstede [Electronic Resource]. - Open mode: https://geert-hofstede.com/research.html.
30. Hofstede G. Culture's Consequences: Comparing Values, Behaviors, Institutions, and Organizations across Nations. - Thousand Oaks CA: Sage Publications, 2001.
31. Hofstede G., Hofstede G.J., Minkov M. Cultures and Organizations: Software of the Mind. McGraw-Hill, 2010.
32. Герт Хофстеде и его теория измерений культур: обзорная информация [Electronic Resource]. - Open mode: http://news.telelangue.com/ru/2011/10/hofstede-cultural-theory.
33. Power Distance Index. Geert Hofstede cultural dimensions. Clearly Cultural: Making Sense of Cross Cultural Communication [Electronic Resource]. -Open mode: http://www.clearlycultural.com.
34. Human Development Reports [Electronic Resource]. - Open mode: http://hdr.undp.org.
35. The Worldwide Governance Indicators project [Electronic Resource]. - Open mode: http://info.worldbank.org/governance.
36. World Values Study Group, World Values Survey Code Book, ICPSR 6160. - Ann Arbor, Midi, 2015.
37. Metscher D.S., Smith M., Alghamdi A. Multi-Cultural Factors in the Crew Resource Management Environment: Promoting Aviation Safety for Airline Operations // Journal of Aviation / Aerospace Education & Research. - 2009. - Vol. 18(2) [Electronic Resource]. - Open mode: http://commons.erau.edu/jaaer/vol18/iss2/6.
38. Поппер К. Вщкрите сусптьство та його вороги. T.I. У полон Платонових чарiв. - К.: Основи, 1994. - 444 с.
39. Поппер К. Вщкрите сусптьство та його вороги. T.II. Спалах пророцтва: Гегель, Маркс та послщовники. - К.: Основи, 1994. - 494 с.
40. Kohn M.L. Class and Conformity: a Study in Values. - The Dorsey Press, Homewood, IL, 1969.
41. Our Crony-capitalism Index: The Party Winds Down [Electronic Resource]. - Open mode: https://www.economist.com/news/international.
42. Мельничук В.Г. Олигархи гробят страну [Electronic Resource]. -Open mode: https://argumentua.com.
43. Comparing Crony Capitalism Around the World, IMF [Electronic Resource]. - Open mode: www.economist.com.
44. Голнгсворт М., Ленслi С. Лондонград. З Росп з гршми. Таем-на ютс^я олiгархiв. - К.: Темпора, 2016. -312 с.
Надшшла до редколегп 09.07.17 Date of editorial approval 28.07.17
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
В. Козюк, д-р экон. наук, проф., А. Длугопольский, д-р экон. наук, проф.
Тернопольский национальный экономический университет, Тернополь, Украина
ВЛИЯНИЕ ДИСТАНЦИИ ВЛАСТИ И ЦЕНОСТНЫХ ОРИЕНТИРОВ НА ОЛИГАРХИЗМ И РАЗВИТИЕ КРОНИ-СЕКТОРОВ В СОВРЕМЕННЫХ ЭКОНОМИЧЕСКИХ СИСТЕМАХ
Исследована связь олигархических экономик с развитием крони-секторов, к которым принадлежат отрасли с доминированием ре-нто-ориентированного поведения. Проанализирована связь дистанции власти с некоторыми показателями социально-экономического развития и ценностными ориентирами экономических систем. Проведен корреляционно-регрессионный анализ зависимости дистанции власти и кумовского капитализма, обосновано существование т.н. "плохого замкнутого круга", связанного с толерантным отношением к иерархиям. Сделаны выводы относительно того, что культурные факторы формирования иерархических обществ, прямо влияют на распространение в экономической системе т.н. крони-секторов и слабых институтов.
Ключевые слова: олигархия, крони-сектор, дистанция власти, институты, демократия.
V. Kozyuk, Doctor of Science (Economic), Professor, O. Dluhopolskyi, Doctor of Science (Economic), Professor Ternopil National Economic University, Ternopil, Ukraine
POWER DISTANCE AND VALUE ORIENTATIONS INFLUENCE ON OLIGARCHISM AND CRONY-SECTORS
DEVELOPMENT IN MODERN ECOMNOMIC SYSTEMS
The relationship between oligarchic economies and crony-sectors development, which includes industries with domination of rent-seeking behavior, is made. The relationship between power distance and some indicators of socio-economic development, value orientations of economic systems is analyzed. The correlation-regression analysis of power distance and crony capitalism dependence has been carried out. The existence of "bad locked circle", associated with tolerance of hierarchies, is debated. The conclusions about fact that cultural factors of hierarchical society's formation have direct effect on the spread in the economic system crony sectors and weak institutions are made.
Key words: oligarchy, crony-sector, power distance, institutions, democracy.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription
1. Volhonsky, B., 2008. Rise and fall of "tigers" and "dragons". Available at: http://www.russ.ru/pole.
2. Helman, V.Y., 2010. The logic of "private capitalism": big oil, big business and big policy in Russia // Economy and Institutes. М., pp. 172-191.
3. North, D.C., Wallis, J.J., Weingast, B.R., 2009. Violence and social orders: a conceptual framework for interpreting recorded human history. N.Y.: Cambridge University Press.
4. Sorj B., Martuccelli D., 2014. The Latin American challenge: social cohesion and democracy. L. 288 p.
5. de Soto, H., 2017. The mystery of capital. Why capitalism triumphs in the West and fails everywhere else? K. 232 p.
6. Acemoglu, D., Robinson, J.A., 2016. Why nations fail? The origins of power, prosperity and poverty. K. 440 p.
7. Acemoglu, D., Robinson, J.A., 2015. Economic origins of dictatorship and democracy. М. 512 p.
8. Acemoglu, D., 2008. Oligarchic versus democratic societies. Journal of the European Economic Association, 6(1), pp. 1-44. http://dx.doi.org/10.1162/JEEA.2008.6.1.1
9. Evans, P., 1995. Embedded autonomy: states and industrial transformation. Princeton: Princeton University Press.
10. Haber, S., 2003. It wasn't all Prebisch's fault: the political economy of Latin American industrialization. Working Paper Stanford University.
11. Lopes, Harsia A.I., 2017. Oligarchic policy in Latin America. Available at: https://voxukraine.org.
12. Kozyuk, V.V., 2014. Quality of institutions and deviation of exchange rates from PPP: implications for economic growth. Journal of European Economy, 13(1), pp. 3-19.
13. Kozyuk, V.V., 2016. Financial development, foreign exchange reserves and political regimes in commodity economies. Economic Theory, 3, pp. 82-102.
14. Aslund, A., 2005. Comparative oligarchy: Russia, Ukraine and the United States. Studies & Analyses, 296, pp. 1-17.
15. Hellman, J.S., 1998. Winners take all: the politics of partial reform in Post-communist transitions. World Politics, 50, pp. 203-234. http://dx.doi.org/10.1017/S0043887100008091
16. Konchyn, V., Horban, Y., 2016. Economic point of bifurcation for Ukrainian oligarchic state in the stationary bandit model. Available at: http://mpra.ub.uni-muenchen.de/70953.
17. McGuire, M., Olson, M., 1996. The economics of autocracy and majority rule: the invisible hand and the use of force. Journal of Economic Literature, 34, pp. 72-96. http://dx.doi.org/10.1007/978-1-349-26284-7_3
18. Bazylevich, V.D., Grazhevska A.O., 2016. Rental relations in the modern market economy: meaning and mechanisms of regulations. Banking, 2(139), pp. 43-57.
19. Grazhevska, N., 2016. Comparative analysis of economic systems: specificity and evolution. International Journal of Tbilisi University, 1(13), pp. 28-33.
20. Maslow, A.O., Kolyadich, О.1., 2003. Monopolization of Ukrainian industry at the end of Х1Х - beginning of ХХ century. Scientific papers. Economics, 8, pp. 34-41.
21. Grazhevska, N., Trokhymenko, V., Grazhevska, A., 2016. Premises and Economic Consequences of Rent-Seeking Behavior on the Banking Service Market in Ukraine. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2(179), pp. 16-21.
22. Grazhevska, N., Virchenko, A., Grazhevska, A., 2015. The Effects of Rent-Seeking Behavior on the Efficiency of Fiscal Policy in Ukraine. Procedia Economics and Finance, 27, pp. 274-287.
23. Soskin ,О., 2014. The model of economy and business-environment development: the logic of euro integration changes. In: Economy of enterprises: theory and practice: Materials of international science and practice conference (10.10.2014). К., pp. 43-48.
24. Kozyuk, V.V., Shimanska, O. P. (2013). The political economy of oligarchic economics. Herald of TNEU, 3, pp. 97-104.
25. Kozyuk, V.V., 2017. NBU tomorrow: from the "embraces" of oligarchic octopus - to the printing press? Economical truth, 17 May. Available at: https://www.epravda.com.ua/rus/columns.
26. Dluhopolskyi, O.V., 2015. The welfare state and quality of life: Nordic countries experience and Ukrainian reality. Social-economic problems and state, 2(13), pp. 294-302.
27. Corruption Perceptions Index 2016. Available at: http://www.transparency.org/cpi2015.
28. People and corruption: Europe and Central Asia 2016. Available at: http://www.transparency.org.
29. Geert Hofstede. Available at: https://geert-hofstede.com/research.html.
30. Hofstede, G., 2001. Culture's consequences: comparing values, behaviors, institutions and organizations across nations. Thousand Oaks CA: Sage Publications.
31. Hofstede, G., Hofstede, G.J., Minkov, M., 2010. Cultures and organizations: software of the mind. McGraw-Hill.
32. Geert Hofstede and his theory of culture changes: overview information. Available at: http://news.telelangue.com/ru/2011/10/hofstede-cultural-theory.
33. Power Distance Index. Geert Hofstede cultural dimensions. Clearly cultural: making sense of cross cultural communication. Available at: http://www.clearlycultural.com.
34. Human Development Reports 2016. Available at: http://hdr.undp.org.
35. The Worldwide governance indicators project. Available at: http://info.worldbank.org/governance.
36. World Values Survey Code Book, ICPSR 6160. Ann Arbor, Midi, 2015.
37. Metscher, D. S., Smith, M., Alghamdi, A., 2009. Multi-cultural factors in the crew resource management environment: promoting aviation safety for airline operations. Journal of Aviation / Aerospace Education & Research, 18(2). Available at: http://commons.erau.edu/jaaer/vol18/iss2/6.
38. Popper, K., 1994. The open society and its enemies. Vol.1. K. 444 p.
39. Popper, K., 1994. The open society and its enemies. Vol.11. K. 494 p.
40. Kohn, M.L., 1969. Class and conformity: a study in values. The Dorsey Press, Homewood, IL.
41. Our Crony-capitalism Index: the party winds down. Available at: https://www.economist.com/news/international.
42. Melnichuk, V.G., 2013. Oligarchs are tearing down the country. Available at: https://argumentua.com.
43. Comparing crony capitalism around the world, IMF. Available at: www.economist.com.
44. Hollingsworth, M., Lansley, S., 2016. Londongrad. From Russia with cash. K. 312 p.
