CC BY
21
МАШШБКМНЮМШН!!
ИВДВВВИВВВВВЯНВ еВДНВИНКИ
001:10.5281/гвпоёо.3332634 ПРЕДБОРСЬКИЙ В.А.
Генетична матриця кланово!, нелептимно-автономно!, неформально! оргашзацм влади як основа вггчизняних
тiнiзацiйниx трендiв
Предметом домдження е теоретичн'1 аспекти одного ¡з стрижневих елементв теорИ тЫзацП влади - особливост'1 и генетичноI орган1зац1йно1 структури.
Метою до^дження е визначення змсту причин наявност органзацйного ¡сторичного тренду - формування за сучасних умов нелептимно-клановоI неформальноI оргаызацн влади.
Методи досл'!дження. У робот використана сукупнсть наукових методов / п1дход1в, у тому чис-л'1 системний, структурно-функцональний, ¡сторичний, лопчний, що дозволило забезпечити кон-цептуальну еднсть дослдження.
Результати роботи. У статт'1 обГрунтовано необхщн'сть пошуку причин т1н1зацн влади, вияв-лення законом1рностей т1н1зацн владних механ1зм1в в Укран через наявнсть т1н1зац1йного тренду походження форми влади.
Галузь застосування результате. Система наук ¡з смейства галуз\ державного управлння, широке коло методолопчних аспектв соц\ально-економ\чних, правових наук з проблем дисфунк-цйного розвитку об'екта досл'щження.
Висновки. Основн пдсумки дослдження, 1х теоретичн'1 результати слд звести до наступних ви-сновк\в: 1) вихдною мегапроблемою дослдження т'/н'зац'йних органзацйних механ'зм'в функ-цюнування сусптьно! системи е проблематика тньових дисфункцй влади, владно!' оргаызацн; 2) одним ¡з принципових висновк\в дослдження е висновок про те, що /сторична лопка Генези та розвитку «автономноI тньовоI держави» як прояву сучасноI форми тньового регресу неформально! орган'зацп, - сектора р1зко}' асиметрИ в доходах, /нституцйноI недемократичност'1, паразитарной, системноI корупцИ, позанормативного регулювання внутр1шн1х вдносин («внутршньо-автономне звичаеве право», що адаптуе до сво/х вимог «зовншне» право оф1ц1йно1 держави) - це посилення системноI загрози щодо загострення протир'м м\ж владою та суспльством.
Ключов-! слова: явище т1ньово'(, кланово-ол'1гарх1чно'1, неформальноI влади, тр'ада метаморфоз неформальноI орган'зацп.
© ПРЕДБОРСЬКИЙ В.А., 2019
Формування ринкових вщносин в УкраУж №5 (216)/2019
7
ПРЕДБОРСКИЙ В.А.
Генетическая матрица клановой, нелегитимно-автономной, неформальной организации власти как основа отечественных тенизационных трендов
Предметом исследования являются теоретические аспекты одного из стержневых элементов теории тенизации власти - особенности ее генетической организационной структуры.
Целью исследования является определение содержания причин наличия организационного исторического тренда - формирование в современных условиях нелегитимно-клановой, неформальной организации власти.
Методы исследования. В работе применяется совокупность научных методов и подходов, в том числе системный, структурно-функциональный, исторический, логический, что позволило обеспечить концептуальное единство исследования.
Результаты работы. В статье обосновывается необходимость поиска причин тенизации власти, выявления закономерностей тенизации властных механизмов в Украине через наличие тени-зационного тренда происхождения формы власти.
Отрасль применения результатов. Система наук из семейства отрасли государственного управления, широкий круг методологических аспектов социально-экономических, правовых наук относительно проблем дисфункционального развития объекта исследования.
Выводы. Основные результаты исследования, их методологические результаты можно свести к следующим выводам: 1) исходной мегапроблемой исследования тенизационных организационных механизмов функционирования общественной системы является проблематика теневых дисфункций власти, властной организации; 2) одним из принципиальных выводов исследования является вывод о том, что историческая логика генезиса и развития «автономного теневого государства» как проявления современной формы теневого регресса неформальной организации, - сектора резкой асимметрии в доходах, институциональной недемократичности, паразитарности, системной коррупции, позанормативного регулирования внутренних отношений («внутреннее автономное обычное право», что адаптирует к своим требованиям «внешнее» право официального государства) - это усиление системной угрозы обострения противоречий между властью и обществом.
Ключевые слова: явление теневой, кланово-олигархической, неформальной власти, триада метаморфоз неформальной организации.
PREDBORSKIJ V.A.
Genetic matrix of a clan, nonlegitimo-autonomous, informal organization of power as a basis of the domestic tenization trends
The subject of research is the theoretical aspects of one of the core elements of the theory of shadowing power - the features of its genetic organizational structure.
The purpose of the study is to determine the content of the reasons for the presence of an organizational historical trend - the formation in modern conditions of an illegitimate-clan, informal organization of power.
Methods of research. The work uses a set of scientific methods and approaches, including system, structural, functional, historical, logical, which allowed to provide a conceptual unity of research.
Results of the work. The article substantiates the need to search for the causes of the shadowing of power, the identification of patterns of shadowing of the power mechanisms in Ukraine through the presence of a trend of tendency for the origin of the form of power.
Application of results. The system of sciences from the family of the field of public administration,
a wide range of methodological aspects of social and economic, legal sciences on the problems of dysfunctional development of the research object, the investment aspect of the security policy.
Conclusions. The main results of the study, their methodological results can be reduced to the following conclusions: 1) the initial mega-problem of studying the shadowing organizational mechanisms of the functioning of a social system is the problem of shadow dysfunctions of power, power organization; 2) one of the principal conclusions of the study is the conclusion that the historical logic of the genesis and development of the "autonomous shadow state" as a manifestation of the modern form of informal organization regression, the sector of sharp asymmetry in income, institutional undemocracy, parasitism, systemic corruption, internal regulation of internal relations ("internal autonomous customary law", which adapts the "external" law of the official state to its requirements) is an enhancement of the systemic thunderstorms aggravated contradictions between the government and society.
Keywords: phenomenon of shadow, clan-oligarchic, informal power, triad of metamorphoses of informal organization.
Постановка проблеми. Процеси тУзацм, деградаций деформацм со^ально-еконо1^чних процеЫв, розвиток чинниюв кризово! регресм державного управлЫня, системна коруп^я обу-мовлюють високу ступЫь гальмування проце^в реформування сусптьних вщносин, що обумов-люе необхщнють вивчення сутност сучасних до-мЫуючих тЫьових впливiв, зокрема особливост генетично-тЫьово! оргаызацм влади, iмперати-вiв щодо ефективних засобiв !! обмеження та по-силення резистентность
Необхщнють застосування ефективних засо-бiв протидм тЫьов^ економщ знайшла вщобра-ження у рядi важливих законодавчих, норматив-но-правових ак^в держави, таких як: проекти сучасного законодавства щодо протидм корупцм, Закони УкраТни «Про засади державно! антико-рупц^но! полiтики в УкраТн на 2014-2017 роки» (2014), «Про засади запоб^ання i протидм корупцм» (2011), Указ Президента УкраТ'ни «Про невщ-кладн додатковi заходи щодо посилення боротьби з оргаызованою злочиннютю i корупцi8ю» (2003, № 84/2003), проект Державно! програми детг ызацм економiки, Указ Президента УкраТ'ни «Про першочерговi заходи щодо детУзацм економг ки та протидм корупцм» (2005, № 1615/2005), постанови КабЫету Мiнiстрiв УкраТ'ни з питань вщстеження процесiв тУзацм економiки та роз-роблення рекомендацiй щодо обмеження ТТ зрос-тання, цiлий ряд вщомчих актiв тощо.
Анал'1з досл'!джень та публiкацiй з проблеми. До в^чизняних дослщжень з тЫьово! економки вiдносяться працi В. Д. Базилевича, А. В. Базилюка, О. I. Барановського, В. М. Боро-дюка, Г. С. Буряка, З. С. Варналiя, А. С. Гальчин-ського, Я. Я. Дьяченка, С. О. Коваленка, I. I. Мазур,
В. О. Мандибури, О. В. Турчинова та Ы. Значний внесок у розробку адмУстративно-правових i кримЫально-правових аспек^в протидГТ корупцм зробили в^чизняы вченНюристи.
У той же час, у зв'язку з недостатым системним вивченням явища тЫьово! економiки, !Т окремих форм та стад^, засоби ефективного обмеження тЫьових процесiв потребують подальшого спецг ального дослiдження.
Метою статл е подальший розвиток теоретичного вивчення сутност тЫьово! економки, зокрема лопкоНсторично! метаморфози форм тЫьово! економiки вiд неформально! «мало!» се-лянсько! економiки до сучасних паразитарних елтих утворень.
Виклад основного матерiалу. Наявнють об'ективних передумов домiнування в економiч-нiй структурi суспiльства, що перебувае в ста-нi трансформаций паразитарного елiтного (олг гархiчно-кланового) сектору [1, с. 150-167], як головного тУзац^ного фактора розвитку, спри-чиняе кумулятивний синергетичний ефект пщ-силення тУзац^них процесiв в iнших секторах економки за рахунок архаТзацм со^ально-еконо-мiчних форм, виштовхування Тх елтим сектором iз звичних мiсць та фунщй в економiчнiй структура активiзацiТ' при цьому великого обсягу маргг нальних (експолярних) неформальних зв'язюв. Це обумовлюе пошук Генези та тренду розвитку ви-хщно! ланки формування ^е! провщно! парази-тарно! форми, зокрема метаморфози тЫьово! ор-гаызацм неформально! економiки для наступно! розбудови архiтектонiки тiнiзацiйного розвитку.
Вивчення краТн «селянсько! цивозацм», до яких вщноситься й УкраТна, втягнутих у сучасну капг талiстичну систему як ТТ периферiя, в теорп тЫьо-
воТ економки проведено, зокрема, в працях Е. де Сото, дало можливicть зробити принциповi ви-сновки щодо особливостей Тх тЫьовоТ оргаыза-цм. Головний змют Тх виявляеться у наступному: вплив домiнуючих захiдних систем господарю-вання, катталютичноТ оргаызацм в цих краТнах не могли витiснити оргаызафйы форми, побу-дованi на квазюбщинних засадах. I не тiльки не могли витюнити i трансформувати економiчну структуру на властивих ТТ засадах, а й мали сут-теву потребу у змiцненнi альтернативних катта-лiзму форм. 1накше кажучи, для проникнення та розвитку в певному секторi економки краТн капг талютичноТ периферм капiталiстичних форм iншi сектори ^еТ економiки повиннi були «вщступити» до засад оргаызацм, побудованих на общиный пам'ятi, перетерпiти свою «архаТзацш» та «при-мiтивiзацiю», стати бтьш традицiйними за своею структурою, ыж до цього. Капiталiстична модер-ыза^я в краТнах «селянськоТ цив^зацм» призво-дить до утворення двоТстоТ структури сусптьноТ оргаызацм, посилення економiчного фундамен-талiзму, общинноТ со^альноТ пам'ятi у сусптьних структурах i одночасного посилення тУзацп еко-номiчного життя [2, с. 486-487]. Це пов'язано хоча б з тим, що посилення двоТстоТ суспть-ноТ структури означае рiзкий поштовх до розвитку неформальних структур управлЫня. Са-ме у зв'язку з цим А. В. Чаянов пщкреслював той факт, що ^мейне трудове господарство, маючи особливий спо^б внутр0ньоТ оргаызацм, робить його непрозорим для дшчоТ системи сусптьного контролю, його внутрiшнiй («суб'ективний») уклад взагалi неможливо зробити об'ектом аналiзу при поверховому поглядi [3, с. 143].
Таким чином, побудова теорм тУзацм влади дае змогу зробити висновок про те, що у залежних, не-катталютичних краТнах - у соцiально-економiч-ному простора що видiлився з традицiйних засад розвитку пщ впливом капiталiстичного тиску роз-винутих краТн - явища своерщноТ цивозац^ноТ субдукцм, розвиваються i значно прискорюються в умовах глобалiзацií, не стiльки власне катталю-тичн порядки, скiльки такi псевдодокапiталiстичнi, архаТчн перетворенi укладнi форми, з якими у до-капiталiстичний перiод периферии краТни не сти-калися чи стикалися лише в обмеженому обсязк У цих краТнах катталютичы вщносини вироджу-ються, регресують у передуючi Тм укладнi, тiньовi форми [4]. I це, по суд регресивн форми самого
капiталу, якi вторично не передують самому ка-пп^зму, але виникають з нього внаслщок його ж тиску, ним же самим породжуються. Цi форми становлять величезну частину економiчноí структури цих сусптьств, водночас вони приречен на виштовхування за межi пануючого офМйного укладу цих суспiльств - провщниюв впливу захщ-ного сусптьства та його економiки, перебуваючи у тУ цього укладу. 1ншими словами, щоб у будь-якiй некатталютичый краТн мiг виникнути сектор сучасного катталютичного виробництва, iнша - бтьша частина повинна вiдступити до общини (клановоТ структури), перетерпiти архаТ'зацш, стати бiльш традицiйною, ыж ранiше, iнтегруватися з бiльш регресивними, позаофМйними лньови-ми формами. «...Капiталiзм не може iснувати без бтьш чи менш великоТ буферноТ «архаТчноТ» час-тини, соками якоТ вЫ живиться» [5, с. 29].
ТЫьова - неформальна органiзацiя суспiльств традиц^ного типу в умовах ринкових перехщ-них процесiв набувае величезних масштабiв. Як-що в умовах розвинутих краТн неформальнi утворення значною мiрою перебувають у згорнутому вигляд^ то при одночасному застосуваннi моде-лi вiдкритого суспiльства для перехщних систем i тиражування всерединi краТни прозахщних засад розвитку неформальна оргаыза^я вибухоподiб-но розширюе обсяг та спектр своТх перетворе-них форм, виступаючи передумовою виникнення та розвитку багатьох сучасних тЫьових проце-ав. Таким чином, цей сегмент сусптьно'Т структури, перебуваючи на ТТ периферм, продемонстрував стiйкий iмунiтет як до намагань ТТ знищення та пщ-порядкування залишкiв загальному одержавлен-ню, так i надання йому розвинутих ринкових форм.
Визначення категорм «неформальна оргаыза^я» в теорм тУзацм влади як дiяльностi, що перебувае за межами iнституíзованих норм, передбачае ди-ференцiацiю ТТ на два якюно рiзнорiдних блоки [6].
Перший блок представлено лньовою владою як девiантною владною дiяльнiстю, що зд^сню-еться за межами вимог тих чи Ыших формалг зованих Ыститулв господарськоТ практики (ре-естрацм i лiцензування, оподаткування, подання звiтностi, виконання вимог щодо регламентацм господарськоТ дiяльностi, iнституцiйних вимог до бюджетного процесу тощо). При цьому неформальна (тЫьова) оргаыза^я перебувае не поза Ыституц^ним середовищем, а всерединi його, як секторне тЫьове утворення. Останн створюють
власнi субсистеми позалегальних правил, як ви-ступають як функцiональнi двiйники заперечува-них легальних норм. 1гнорування формалiзованих Ыститулв тягне за собою встановлення квазЫор-мативних (квазiконтрактних, на думку С. Ю. Бар-суково!) нелегальних вщносин з легальними або нелегальними партнерами. Класичним прикладом цих двох варiантiв неформально! економки е зв'язки пщприем^в з корумпованими чиновниками та кримЫалп"етом. Самi намагання встановлення регулярних вщносин iз силовими партнерами легального i нелегального спрямування, що становлять неформальну систему регулю-вання, зд^снюються в першому випадку за допо-могою корупцм, у другому - за допомогою кримг нально! «унм» - нелегального контрактного права. Створення неформально! системи нормативного забезпечення пщприемництва можна розгляда-ти як формування альтернативного Ыституц^но-го його середовища з метою використання мож-ливостей подальшого залучення альтернативних оргаызацйних, податкових, фiнансових тощо ре-сурсiв, а також трансакцйних витрат порiвняно з тими, як використовуються у межах офщйно! ор-гаызацм. Цей блок становить неформальну ор-ганiзацiю у широкому розумЫы цього слова, яке практично зливаеться з поняттям «тiньова дiяль-нють». 1нший великий блок неформально! еконо-мiки у вузькому розумiннi, який, власне, юторично i логiчно i е неформальною органiзацi8ю з iманент-но притаманними Тй механiзмами - це домашня економка, функцiонування яко! на власнiй осно-вi передбачае з самого початку використання не-формальних зв'язкiв. Домашня економiка не по-рушуе господарського законодавства, осктьки процеси в нiй ним не регулюються. Офщйна по-занормативнiсть домашньо! дiяльностi е однi8ю з основ сучасного сусптьства, закритостi ^е! важ-ливо! i осяжно! економiчноТ' форми. Статистична пряма непщзвтють домашньо! економки е ло-гiчним продовженням iманентно властиво! Тй не-транспарентностi.
До цього блоку неформально! економки слщ вiднести, зокрема, обмежено модернiзованi та пбриды малi економiчнi форми, у тому чи^ ма-лий бiзнес, який знаходиться на спрощенiй сис-темi оподаткування (платники единого податку) у сферi торгiвлi, громадського харчування, бу-дiвництва, сферi послуг домашньо! економки та сiльського господарства. Цей шрий» сегмент
тЫьово! влади дуже чутливий до надлишкового адмiнiстративного тиску i втручання держави та швидко набувае форми «чорного» сегменту свое! метаморфози при цьому.
Даний блок неформально! економки також презентовано малими формами наркоторпвл^ контрабанди, торгiвлi людьми та нелегального Тх трафку через кордон, виготовлення та торпв-лi зброею, виготовлення фальшивих докумен^в i грошових знакiв, виготовлення i реалiзацi! по-рнографiчноТ' продукцм, рекету, проституцм, сутенерства тощо. До цього блоку вщноситься й дiяльнiсть таких фктивних (неформальних) тг ньових структур як конвертации центри, як за-вдають величезнi збитки фЫансово-кредитый системi суспiльства. Так, сучаснi конвертации центри, як функцiональнi структури тЫьово! еко-номiки, надають клieнтам числены протизаконн послуги, сприяючи !м в ухиленн вiд ПДВ, податку на прибуток та акцизiв, у шахрайствi з фЫан-совими ресурсами, найпоширеышим видом яко-го е одержання незаконних вiдшкодувань ПДВ, i в iнших видах шахрайства, крадiжках власностi.
Закономiрностi розвитку, тренди тЫьових про-цесiв виявляються у ланках метаморфозу неформально! оргаызацм в УкраТн Такими слiд вважати наступи ланки дiалектичноТ' трiади неформально! оргаызацм: вихiдна метаморфоза - неформальна економка малих форм (княжо! доби); вторинна форма метаморфози - економка автономно! тг ньово! держави; сучасна форма або двоТста еко-номка паразитарно! «автономно!» (вiд суспть-ства, приховано!, кланово-олiгархiчноТ') держави.
Важливого методолопчного значення набувае уявлення про вихщну протоформу (метаморфозу) оргаызацм сучасно! неформально! тЫьово! дг яльностi, як форми кризи державного управлЫ-ня, яка юторично та лопчно визначае подальший розвиток цього соцiально-економiчного феномену. Такою формою, юторичною стадieю ста-новлення сучасно! неформально! кланово-олг гархiчноТ' тЫьово! економiки в УкраТн е так зване «мале» неформальне сусптьство - така соцг альна субкультура, що виключае офiцiйну Ы-ституцiоналiзацiю вiдносин, характеризуеться вiдсутнiстю взаемозв'язюв мiж повсякденним життям людей i формальною владою, нероз-винутiстю полiтичного представництва Ытере-сiв широких мас населення. Отже, тУзафйний ефект неформально! оргаызацм виникае вна-
cлiдок ïï взаемодм' з диcфyнкцiйним паралель-но юнуючим простором (по вiдношенню до осо-бливостей неформально''' органiзацiï) системою державного управлЫня. Для «малого» сусптьства характерним е локальна, неформальна i не-iнститyцiоналiзована природа софальноТ органг зацм', дyалiзм норм, яю дiють у цьому сyспiльствi.
Попередне вивчення розвитку iсторичних лньо-вих форм оргаызацм' вiтчизняного сyспiльства дае змогу зробити висновок про те, що воно являло собою: а) цивоза^йну якють як селянське сус-пiльство з неформальною, автономно-клановою лньовою органiзацi8ю; б) iмперськy (пос™пер-ську) провЫцш Росм', яка стрiмко перетворюеть-ся у маргiнальне сyспiльство; в) сформовану систему громадянського опору та взаемноУ допомоги всерединi сптьноти у виглядi малих тiньових ор-ганiзацiйних форм через тиск держави.
Таким чином, головы юторичы ознаки ор-гаызацм' вiтчизняного сyспiльства дають змогу визнати його як «мале» тЫьове кланове сус-птьство, що iснy6 разом i поряд iз домiнyючим iмперським, мае незавершений характер мо-дерызацм', локальну, неформальну, неЫститу'зо-вану тiньовy природу софально! оргаызацм'.
Для iмперiй е характерним автократичний спо-сiб Ытеграцм' територ^ i сyспiльства провiнцiй «зверху» [7, с. 64-65]. Таким чином, бтьш ва-гоме значення для iмперського управлЫня мае вертикальний характер полiтичних зв'язкiв, у протилежнiсть комбЫацм' зв'язюв горизонталь-них i вертикальних, характерних для аграрних цивозацй Неадекватний - автократичний спо-сiб iнститyцiйних зв'язюв звичайно призводить до посилення феномену тЫьового «малого» сус-пiльства щодо пануючого iмперського. Для ньо-го е характерними вiдсyтнiсть чiтких кордоыв мiж сферами дiяльностi, персонiфiкацiя вщносин, не-досконалiсть механiзмiв контролю насилля та дyалiзм норм [8, с. 15-30]. Посилення «малого» сусптьства означае утворення могутнього пщ-Грунтя тЫьових процесiв.
Другою ланкою метаморфоз неформально''' тг ньово''' оргаызацм' iсторично та логiчно е станов-лення та розбудова «автономно''» козацько''' держави. У ц^ формi метаморфози неформальна сусптьна органiзацiя «пiднялась» до рiвня неформально''' Ыституц^но!' оргаызацм' цто! держави.
3 початку XVII ст. козацький полiтичний автоно-мiзм виявився у прагненн Biйська Запорозького
перенести св^ оргaнiзaцiйний ycтрiй та юрисдик-цю на «волоcтi» (пiвденнiше умовноТ лУ Тетив -Бiлa Церква - КиТв - Переяслав - Лубни - Миргород) й спроб^ за умови визнання влади лише короля, вийти з-пщ пщпорядкування мicцевиx владних структур. Упродовж цього часу «пщ впли-вом «полоызацп» yрядiв прикордоння, проведення низки комой проти козаюв та ухвали антикозаць-ких сеймових конститу^й, в ieрaрxм цiнноcтей ко-зацтва остаточно закртлюеться протиставлен-ня - «покровитель» - король / ворог - польська шляхта...». А вщтак у цьому репоы впроваджують-ся влacнi самоуправлЫня, судочинство, вiйcьковa оргaнiзaцiйнa структура. Водночас Biйcько Запо-розьке намагалося вщгравати роль caмоcтiйного суб'екта мiжнaродниx вщносин.
Джерела фксують неухильний процес авто-номiзaцiТ козацького регiонy, який починав жи-ти своТм оciбним життям, iз icнyючиx владноТ, ад-мiнicтрaтивно-територiaльноТ й судовоТ систем Польщi. Не випадково у 1616 р. один iз поль-ських yрядовцiв звернув увагу сейму на факт творення козаками власноТ «Республки», побо-юючись, щоб з часом вони не проголосили ТТ вщ-окремлення вiд Речi ПосполитоТ. Через дев'ять роюв король Сигiзмyнд Ill констатував: «...козаки вважають себе окремою Рiччю Посполитою. Вся УкраТна у íxнix руках, шляхтич невтьний у своему дом^ у мicтax i мicтечкax й к. м. все управлЫня, вся влада у козамв, вони привласнюють юрисдикцщ встановлюють закони... Мир i вiйнy встановлю-ють на власний розсуд; вони порушують союзи, укладен Рiччю Посполитою». У лиcтi до нього вщ 20 липня 1625 р. князь бжи Збаразький пере-ймався, що козацтво перебирае владу, яка належала ттьки королю й Речi Поcполитiй, зокрема, наголошував на тому, що воно укладало союзи з iноземними володарями [9, с. 228-268].
Державна щея зароджувалася на Грун-тi cycпiльно-полiтичноí оргаызацм «козацького устрою», що вщзначався демокрaтичнicтю. If оcновнi принципи полягали у запереченн феодально'!' залежност й внутр0ньостановоТ нерiв-нопрaвноcтi; визнанн рiвноcтi у прaвi влacноcтi на землю й стьськогосподарськ yгiддя, можли-воcтi займатися промислами й торпвлею; вть-ного вступу до козацького стану будь-кого неза-лежно вщ становоТ, конфеЫйноТ чи нацюнальноТ належносд права обирати органи самоуправ-лЫня i бути обраними до них. Козацтво виробило
власний кодекс «прав i вольностей» - неписаних етичних правил, природних прав i правових норм - що визначав його соцiально-правовий статус у суспiльствi [9, с. 235].
Третiм елементом трiади метаморфоз неформально!' оргаызацм е дво'ста економiка паразитарно!, кланово!, «автономно!» (вiд офМйно! держави ¡нтересГв суспiльства) держави. Цей еле-мент е результатом дiалектичного заперечення та утримання у собi (дГалектичне зняття) попере-днiх форм метаморфоз й ¡нтегруе у собi два !'' блоки при абсолютна перевазi, домiнуваннi першого з них, до якого належить девiантна дiяльнiсть, що здiйснюeться за межами вимог тих чи ¡нших фор-малiзованих iнститутiв господарсько! практики, та неформальну економку у вузькому розумiннi, яка власне, i е неформальною економкою з ¡манент-но притаманними !'й механiзмами - це домашня економка, функцiонування яко! на власнiй осно-вi передбачае з самого початку використання не-формальних зв'язкiв.
Розвиток «автономности лньово! (друго!, некон-ститу^йно! по вiдношенню до офМйно! держави) на елп"арно-корпоративних засадах окремих сег-ментiв сусптьно! оргаызацй особливо посилю-еться в умовах радянсько! доби, коли виникають системы протирiччя мж вузькокорпоративними, закритими, клановими iнтересами «елп"но!» струк-тури та iнтересами держави та сусптьства: спо-чатку «автономнють держави» оформлюеться пiд проводом верхiвки КПРС, а потiм, у юнц радянсько! доби, - КДБ, ¡нших спецслужб [10, с. 14, 73].
Стратепчною офiцiйною мiсieю побудови тако! структури е забезпечення функцiонування мо-бУза^йно! економiки, економiки вiйни в умовах мирного часу, що призводить до виникнення цг ло! системи тУза^йних ефектiв - iнституцiйних деформафй, функцiонування дефщитно! еконо-мiки, арха!зацм соцiально-економiчних процесiв, клановостi тощо.
Одним iз найважливiших факторiв автономГза-цГ! в цей час виявилась система прюрите^в розвитку: прiоритетний розвиток вГйськово-про-мислового комплексу, важко! ¡ндустри, хГмГ! тощо. 1ншим видом прюрите^в е прiоритети у розподг л! ресурсiв. Навколо перелiку прiоритетiв розгор-талися гострГ кланов! конфлкти та тЫьов! торги.
1ншою формою автоном^а^! розвитку було виникнення виробничих мУстерств як самовряд-них осередкв щодо поточного, неформального
тЫьового управлЫня, Генезу якого ми бачили в структур! управлЫня ще Ки!всько! Руск
Одыею ¡з фундаментальних форм тЫьово! ав-тономГ( радянського сусптьства (вщ сусптьства, оф^йно! держави, утворення паралельно! держави), радянсько! економки була «табуна еко-номка», що засновувалась на рабськй працк Вона була переважно зорГентована на забезпечення буд^ництва вГйськово-промислових об'ектГв, вГйськово-стратепчних комункацГй, в «шарашках» - зосереджена передова наука з вченими-засудженими.
Внаслщок колосальних структурних деформа-цГй та втрат, вщчуження людини вщ со^ально-го управлЫня, капралу, наявност глибоко! кризи державного управлЫня СРСР отримав розбудо-ву системних явищ тЫьово! економки, корупц!, зникнення, суттеве послаблення та розкладан-ня сусптьних ¡нституцГй; суттевого поглиблення мГжсекторного розламу мГж автономною тЫьо-вою та офщйною державами, !х делептимГзацп в очах сусптьно! думки.
ДГалектична лопка становлення та розвитку автономно! тЫьово! держави на попередых ета-пах призвела до виникнення сучасного небез-печного явища паразитарно! «автономно!» тЫьо-во! держави» (паразитарно! автономно! держави всередин оф^йно!). Меж! !! поширення визна-чаються синергетичним впливом двох ¡нтегро-ваних фактора - потужностей тЫьово! влади та бГзнесу (власност^.
В сучасый УкраУ, в ¡нших кра!нах СНД створе-ний такий «автономний» лньовий, кпаново-олг гархГчний, прихований, другий (по вщношенню до офщйного) сектор, котрий, значною мГрою, мае для сусптьства суто паразитарний тЫьовий па-ралельний характер, що знайшло свое вщобра-ження, зокрема, в явищ! в^туально! економки. В УкраУ, сусптьство яко! перебувае у стан! неза-вершено! модерызацй, для якого притаманними е «вщсутУсть чгтких кордоыв мж сферами дстльнос-л» та пбридизацГя влади, ва три компоненти яко! -полп"ика, великий бГзнес, адмУстративно-влады функцй - злит! в едине цте. Як наслщок форму-еться соц!ально-економнна модель трансформа-цГйних процесГв, в якй вщбуваеться монополГзацГя елГтною автономною економкою полГтичних, ад-мУстративних та економнних фунщй держави, що забезпечуе нейтралГзацю потенцГйних форм контролю та регулювання з боку держави за цим
сектором, знищуеться конкурентний економiчний простiр. Виведення «автономноТ держави» з-пiд контролю держави, що означае ТТ тiнiзацiю, одно-часно тУзуе i дiяльнiсть iнших - ординарних сек-торiв економiки через наведену форму тУзацм. «Автономна держава», перекладаючи свою част-ку фюкального тягаря на плечi ординарноТ, змушуе останню шукати можливостей виживання за до-помогою наведеноТ тУзацм.
Найважлив0ими характеристиками парази-тарноТ «автономноТ», другоТ, прихованоТ вiд сус-пiльного контролю, нелептимноТ влади в УкраУ е:
а) замкненiсть «кланово-автономного» сектора. ВЫ е головною сферою дiяльностi олiгархiч-них кiл, всерединi яких точиться жорстока конкурентна боротьба за т чи iншi н0 елтоТ сфери. Потрапити до неТ можна лише новим бiльш по-тужним фiнансовим колам, якi здатн вiдтiснити стару елiту на другий план;
б) перетворення реформа^й в УкраУ голо-вним чином на за^б тiньового нелегiтимного пе-рерозподту суспiльного багатства, а не на заЫб прискореного капiталотворення, необхiдного для радикальноТ модерызацп економiчноТ' структури та забезпечення ТТ конкурентоспроможностi.
Цей процес був не лише непрозорим i не-справедливим, а й у багатьох випадках супро-воджувався порушенням чинних закоыв. Часто приватизацiя лише провокувала втечу катта-лу за кордон та непродуктивне витрачання ко-штiв. Внаслiдок украТнського варiанту привати-зацм переважна частина населення залишилася як без заощаджень, так i без доходу вiд власнос-тi (ця частка доходу у ВВП е дуже низькою i ще бiльш диференцiйованою, нiж доходи вщ працi);
в) розвиток суттевих монополiстичних тенден-цiй, якi Грунтуються на успадкованих вiд попере-дых систем чинниках, а також на нових, набутих у процес трансформаций що виявляються пере-важно у нерiвностi в сферi доступу до державних ресурЫв i полiтичноТ' влади.
Було сформоване Ыституц^не середовище, що активно застосовуе комплекс позаправових, кримЫально-оргаызац^них та адмУстратив-них обмежень для входження нових капiталiв на ринки та втьного перемiщення товарiв i капiталу всерединi краТни. Сьогоднi саме ц обмеження е головними перешкодами повноцЫноТ конкурен-ц1"Т, оскiльки вони призводять до штучного змен-шення кiлькостi компанiй у прибуткових галузях
економки та сприяють монополiзацiТ' виробничоТ, торговельноТ i фЫансовоТ дiяльностi;
г) непрозорють сектора «автономноТ держави». Якщо за кордоном фiнансовi ринки е вщкрити-ми, iнформацiя про Тх дiяльнiсть е доступною, то украТнський ринок е водночас зрегульованим, недорозвинутим i непрозорим;
д) зосередження фЫансових ресурсiв краТни в кланово-олiгархiчних колах в ел^арних структурах. Основу сучасноТ ол^архм складае фЫансо-ва олiгархiя, яка являе собою союз фЫансових i промислових груп. УкраТнською особливiстю цього явища, на думку О. Турчинова, е влада ад-мiнiстративно-економiчних груп (АЕГ), що фор-мувалися на залишках владноТ адмУстратив-но-радянськоТ системи й отримали доступ до фЫансових ресурсiв у зв'язку з приналежнютю Тх до сфери державного управлЫня [11];
е) залежнють кланово-олiгархiчних кiл «автономноТ держави» вщ державних фiнансiв. По-чатковий украТнський каттал не являв собою результат зароб^ку чи вдалого прикладання ка-пiталу. Вiн був повнютю сформований iз держав-ноТ власносд з бюджетних коштiв i прав на Тх об-слуговування;
е) юнування рiзко асиметричних умов госпо-дарювання для рiзних суб'8ктiв, реалiзацiя комплексу заходiв щодо пiдтримки привтейовано-го становища економiки «автономноТ держави» щодо Ыших суб'8ктiв i за Тх рахунок. Це виявля-еться у нерiвномiрностi оподаткування, звтьнен-ня вщ оподаткування окремих галузей, репоыв чи пiдпри8мств, утворення вiльних економiчних зон, перекладання фiскального тягаря на ординарних суб'ек^в тощо.
Таким чином, юторична логiка Генези та розвитку «автономноТ тЫьовоТ держави», як про-яву сучасноТ форми регресу неформальноТ ор-гаызацм, - сектора рiзкоТ' асиметрп у доходах, Ыститу^йноТ недемократичностi, паразитарнос-тi, системноТ корупцп, позанормативного регу-лювання внутрiшнiх вщносин («внутршньоав-тономне звичаеве право», що адаптуе до своТх вимог «зовышне» право офУйноТ держави) - це посилення системноТ загрози щодо загострення протирiч мiж владою та сусптьством. Цей сектор е активним продуцентом явищ гальмування реформування, системних нездатностей влади до ефективноТ адаптацп проце^в незавершеноТ модерызацп, тiньового перерозподту власнос-
тi та влади. Альтернатива цьому - проведення сусптьного реформування, модерызацп засобiв досягнення ТТ рубежiв, на базi врахування та ств-ставлення Тх з генетично особливою адекват-нiстю в^чизняних соцiально-економiчних умов, прогресивною складовою Тх Ыституфйно! пам'ятi.
Фундаментальнi пiдходи до реформування неформально! економки повинн враховувати осо-бливу двоТстють !Т оргаызаци: слiд зосередитися на максимальному обмеженнi, витiсненнi кланово-нелептимно! автономност паразитарно! держави, формуваннi державно! стратеги розмежування бiзнесу та влади; встяюй пiдтримцi з боку держави другого блоку неформально! економки - еко-номiки виживання на основi функцiонування засад соборно! оргаызаци, солщарно! пiдтримки та допо-моги, Ыституцйно! комплiментарностi (взаемодо-повнюваностi), як iманентно властивi спадковим закономiрностям вп"чизняно! оргаызаци.
Висновки
Наявнiсть об'ективних передумов домЫування в економiчнiй структурi сусптьства, що перебувае в станi трансформаций паразитарного елiтного (олг гархiчно-кланового) сектору, як головного тУза-цiйного фактора розвитку, спричиняе кумулятив-ний синергетичний ефект пщсилення тiнiзацiйних процесiв в Ыших секторах економiки за рахунок архаТзаци соцiально-економiчних форм, виштов-хування Тх елiтним сектором iз звичних мюць та функцiй в економiчнiй структурi, активiзацiТ' при цьому великого обсягу марпнальних (експоляр-них) неформальних зв'язкв. Це обумовлюе пошук Генези та тренду розвитку вихщно! ланки форму-вання ^е! провщно! паразитарно! форми, зокрема метаморфози тЫьово! оргаызаци неформально! економiки для наступно! розбудови архтектонки тiнiзацiйного розвитку.
Тiньова - неформальна оргаыза^я суспiльств традицiйного типу в умовах ринкових перехщних процеЫв набувае величезних масштабiв. Якщо в умовах розвинутих краТн неформальнi утворення значною мiрою перебувають у згорнутому вигля-дi, то при одночасному застосуванн моделi вщ-критого сусптьства для перехщних систем i ти-ражування всерединi краТни прозахiдних засад розвитку неформальна оргаызафя вибухоподiб-но розширюе обсяг та спектр своТх перетворених форм, виступаючи передумовою виникнення та розвитку багатьох сучасних тЫьових проце^в.
ЗакономГрност розвитку, тренди тЫьових про-цесГв виявляються у ланках метаморфозу неформально! оргаызаци! в УкраУ. Такими слщ вважати наступи ланки дГалектично! трГади неформально! оргаызацй: вихщна метаморфоза - неформальна економка малих форм (княжо! доби); вторинна форма метаморфози - економка автономно! тг ньово! держави; сучасна форма або дво!ста економка паразитарно! «автономно!» (вщ суспть-ства, приховано!, кланово-олГгархГчно!) держави.
Попередне вивчення розвитку ¡сторичних тЫьо-вих форм оргаызацй вп"чизняного сусптьства дае змогу зробити висновок про те, що воно являло собою: а) цивУзацГйну якють як селянське сусптьство з неформальною, автономно-клановою тЫьовою оргаызацюю; б) ¡мперську (постГмпер-ську) провЫцш Росй, яка стрГмко перетворюеть-ся у марпнальне сусптьство; в) сформовану систему громадянського опору та взаемно! допомоги всередин сптьноти у вигляд! малих тЫьових ор-гаызацГйних форм через тиск держави.
1сторична логка Генези та розвитку «автономно! тЫьово! держави», як прояву сучасно! форми регресу неформально! оргаызацп, - сектора р^ко! асиметрГ! у доходах, ¡нституцГйно! недемо-кратичност^ паразитарност^ системно! коруп-ци, позанормативного регулювання внутр0нк вщносин («внутр0ньоавтономне звичаеве право», що адаптуе до сво!х вимог «зовышне» право офщйно! держави) - це посилення системно! за-грози щодо загострення протирн мГж владою та сусптьством. Цей сектор е активним продуцентом явищ гальмування реформування, систем-них нездатностей влади до ефективно! адапта-ци процеЫв незавершено! модерызаци, тЫьового перерозподту власност та влади. Альтернатива цьому - проведення сусптьного реформування, модерызац! засобю досягнення !! рубежа, на баз! врахування та ствставлення !х з генетично особливою адекватнютю вГтчизняних со^ально-економГчних умов, прогресивною складовою !х ¡нституцГйно! пам'ятк
Список використаних джерел
1. Предборський В. А. Теорт тЫьово! економки в умовах трансформацмних процеав. Ки!в: Задруга, 2014. 400 с.
2. Пахомов Ю. М. Глобальн регулятори конкурентной економГчних систем. ГлобалЬацт i безпека розвитку. Ки!в: КНЕУ, 2001. С. 480-520.
3. Крестьянское хозяйство / А. В. Чаянов, А. А. Никонов (отв. ред.). Москва: Экономика, 1989. 492 с.
4. Предборський В. А. Протирiччя модерызаци укра-|'нсько'1' економки як причина посилення и тУзацмних процесiв. Eкономiчна безпека держави: стан, пробле-ми, напрямки змiцнення : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф. (Харюв, 2004 р.). Харкiв: Вид-во Нацюнального унiверситету внутрiшнiх справ, 2004.154 с.
5. Кара-Мурза С. Г. Советская цивилизация (книга первая). Москва: Алгоритм, 2001. 528 с.
6. Барсукова С. Ю. Неформальная экономика и сетевая организация пространства в России. URL: http://www.socio.ru/wr/00-1/Barsukova.htm.
7. Наследие империй и будущее России / Под ред. А. И. Миллера. Москва: Фонд «Либеральная миссия», Новое литер. обозрение, 2008. 528 с.
8. Олейник А. Н. Тюремная субкультура в России: от повседневной жизни до государственной власти. Москва: ИНФРА-М, 2001. 418 с.
9. Брехуненко В. А., Войтович Л. В., Головко О. Б. та ík lсторiя укра'нського козацтва. Ки'в: Вид-чий дом «Могилянська академiя», 2011. 799 с.
10. Блан E. Родом iз КГБ. Система ПутЫа. Ки'в: Тем-пора, 2009. 360 с.
11. Турчинов А. Олигархофрения. Зеркало недели. 2000 (5 фев.). С. 3.
References
1. Predbors'ky'j V. A. Teoriya tin'ovoyi ekonomiky' v umovax transformacijny'x procesiv. Ky'yiv: Zadruga, 2014. 400 s.
2. Paxomov Yu. M. Global'ni regulyatory' konkurentnosti ekonomichny'x sy'stem. Globalizaciya i bezpeka rozvy'tku. Ky'yiv: KNEU, 2001. S. 480-520.
3. Krest'yanskoe xozyajstvo / A. V. Chayanov, A. A. Ny'konov (otv. red.). Moskva: Эkonomy'ka, 1989. 492 s.
4. Predbors'ky'j V. A. Proty'richchya modernizaciyi ukrayins'koyi ekonomiky' yak pry'chy'na posy'lennya yiyi tinizacijny'x procesiv. Ekonomichna bezpeka derzhavy': stan, problemy', napryamky' zmicznennya : mater. Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (Xarkiv, 2004 r.). Xarkiv:
Vy'd-vo Nacional'nogo universy'tetu vnutrishnix sprav, 2004.154 s.
5. Kara-Murza S. G. Sovetskaya cy'vy'ly'zacy'ya (kny'ga pervaya). Moskva: Algory'tm, 2001. 528 s.
6. Barsukova S. Yu. Neformal'naya эkonomy'ka y' setevaya organy'zacy'ya prostranstva v Rossy'y'. URL: http://www.socio.ru/wr/00-1/Barsukova.htm.
7. Nasledy'e y'mpery'j y' budushhee Rossy'y' / Pod red. A. Y'. My'llera. Moskva: Fond «Ly'beral'naya my'ssy'ya», Novoe ly'ter. obozreny'e, 2008. 528 s.
8. Olejny'k A. N. Tyuremnaya subkul'tura v Rossy'y': ot povsednevnoj zhy'zny' do gosudarstvennoj vlasty'. Moskva: Y'NFRA-M, 2001. 418 s.
9. Brexunenko V. A., Vojtovy'ch L. V., Golovko O. B. ta in. Istoriya ukrayins'kogo kozacztva. Ky'yiv: Vy'd-chy'j dom «Mogy'lyans'ka akademiya», 2011. 799 s.
10. Blan E. Rodom iz KGB. Sy'stema Putina. Ky'yiv: Tempora, 2009. 360 s.
11. Turchy'nov A. Oly'garxofreny'ya. Zerkalo nedely'. 2000 (5 fev.). S. 3.
Дан про автора
Предборський Валентин Антонович,
професор кафедри фЫансового права та фюкаль-ного адмУстрування, Нацюнальна академия внутрш-ых справ, д.е.н., професор e-mail: [email protected]
Данные про автора Предборский Валентин Антонович,
профессор кафедры финансового правЯа и фискального администрирования, Национальная академия внутренних дел, д.э.н., профессор e-mail: [email protected]
Data about the author Valentin Predborskij,
professor of the Department of Financial Law and Fiscal Administration, National Academy of Internal Affairs, Doctor of Economic Sciences, Professor e-mail: [email protected]
