CC BY
7
Таким образом, режим ОН Геласпаном 6 мл/кг ИдМТ является адекватным и безопасным для предоперационной оптимизации волемического статуса у пациентов с ожирением, что обеспечивает почти 50% снижение риска ПОГ и косвенно подтверждает наличие у них исходной гиповолемии.
Ключевые слова: ожирение, лапароскопическая хирургия, волемический статус.
PREOPERATIVE OPTIMIZATION OF THE VOLEMIC STATUS IN PATIENTS WITH OBESITY
Vorotyntsev S. I.
Abstract. Obesity is a risk factor for many perioperative complications, cardiovascular in particular, that most often occur when hemodynamics is unstable. It is proved that hypotension occurs more often in patients with obesity during induction of anaesthesia. This is due to initial hypovolemia in 70% of patients with morbid obesity who are preparing for bariatric surgery with help of the program for weight loss. But publications related to the regime of fluid therapy for non-bariatric patients with increased BMI, especially with a focus on preoperative treatment, are few and not based on general consensus.
The aim of our work was to evaluate the effect of preoperative individualized according to the ideal body weight (IBW) volume loading by fluid (VL) on hemodynamic parameters and to determine the incidence of preoperative hypotension (POH) during the use of VL in obese patients.
The research included 26 obese patients (BMI>30 kg/m2) that were planned for scheduled laparoscopic surgery and to whom the dynamics of the stroke volume of the heart (SV) and the index of systemic vascular resistance (SVRI) were measured using impedance measurement after VL by balanced colloid (Gelaspan, BBraun, Germany) at a rate of 6 ml/kg IBW in addition to standard monitoring of hemoglobin saturation (SpO2), noninvasive mean arterial pressure (MAP) and heart rate (HR). The research was conducted in awake patients immediately before the induction of anesthesia. They were classified as volume-respondents if SV increased by more than 13% from the initial level. After induction of anesthesia (diazepame 1.25-2.5 mg, fentanyl 1-1.5 mg/kg IBW, atracurium 0.4 mg/kg LBW (lean body weight), propofol 1-2 mg/kg of LBW, ketamine 0.15 mg/kg IBW) but before the operation any decrease of BP by more than 20% from the basic level was considered as hypotension. The incidence of POH and the mean level of MAP were compared with retrospective data in a group of obese patients to whom VL by colloid according to above methodology was not conducted. Statistical analysis was provided with a program Statistica for Windows version 6.0.
The mean calculated volume of loading was 456±62 ml of Gelaspan. 19 (73%) patients had a response to VL as an increase of SV>13% (p<0.05). At the same time values of HR, MAP and SVRI did not significantly change. After induction of anesthesia POH appeared in 4 (15%) of patients with the mean level of MAP minimum value 57±12 mm Hg. In all patients SVRI decreased to 1780±235 din/cmxsec-5 (p<0.05) and in patients with POH - reached a value of 1400±210 din/cmxsec-5 (p<0.05). Retrospective analysis of 68 anesthetic charts revealed POH in 27 (25%) patients (p <0.05).
So, we found that volume loading mode by colloid 6 ml/kg of IBW is adequate and safe for preoperative optimization of volemic status in obese patients that provides almost 50% reduction in the risk of hypotension after induction of general anesthesia and indirectly confirms a status of output hypovolemia in them.
Key words: obesity, laparoscopic surgery, volemic status.
Рецензент - проф. ЛЫоненко О. В.
Стаття надшшла 28.03.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-112-117 УДК 616.813-006.0+617.52-006.0 Грабовський Ю. В.
ВЛАСНИЙ ДОСВ1Д ЗАСТОСУВАННЯ ПЕРФУЗ1ЙНО'' ПУЛЬМОНОСЦИНТИГРАФП
В ОЦ1НЦ1 ЕФЕКТИВНОСТ1 Л1КУВАННЯ ТРОМБОЕМБОЛП ЛЕГЕНЕВО'' АРТЕРП КЗ «Дншропетровська обласна клЫчна лшарня iM. I. I. Мечникова» (м. Дншро) Нацюнальна медична академiя шслядипломноТ освгги iM. П. Л. Шупика (м. КиТв)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Стаття являе собою фрагмент на-уково-дослщноТ роботи кафедри внутршньоТ меди-цини ДЗ «Дншропетровська медична академiя МОЗ УкраТни» «Захворювання серцево-легеневоТ систе-ми» (державний реестрацшний номер 0115U002010; 2014-2016 рр.).
Вступ. Значущ^ь проблеми тромбоемболи леге-невоТ артери (ТЕЛА) наразi визначаеться зростанням частоти при рiзних захворюваннях, тсляоперацш-них i посттравматичних емболш при складних xi-рурпчних втручаннях, тими обставинами, що ТЕЛА е третьою за частотою причиною смерт у розвинутих
краТнах, поступаючись лише серцево-судинним за-хворюванням та злояшсним новоутворенням [1-3].
ТЕЛА пов'язана зi старiнням населення, розпо-всюджешстю онкологiчних захворювань, частiшими проявами уроджених та набутих тромбофтш, зрос-танням травматизму, неконтрольованим прийомом гормональних препаралв. Частота тромбозу глибо-ких вен (ТГВ) нижшх кiнцiвок у загальнш популяцп розвинутих краТн становить майже 160 випадмв на 100 тис. населення; поширення фатальноТ ТЕЛА -50-60 випадшв на 100 тис. населення [4,5].
У США щорiчно виявляють 201 тис. нових випад-кiв ТГВ/ТЕЛА, з них 107 тис. випадшв ТГВ та 94 тис. ТЕЛА (з чи без ТГВ), а загальна кшьмсть летальних випадшв при ТЕЛА становить у середньому майже 200 тис. [5,6].
ТЕЛА е третьою за поширешстю причиною смерт серед серцево-судинних захворювань тсля гострого iнфаркту мiокарда та шсульту. Серед пацiентiв тера-певтичного профтю найчастiше ТЕЛА виникае при шсульт (65%), iнфарктi мiокарда (22%), гострих тера-певтичних захворюваннях (>15%), у людей похилого вту (9%). За даними Фремшгемського дослiдження, смертшсть вiд ТЕЛА складае 15,6% уаеТ госштальноТ смертностi (при хiрургiчних захворюваннях - 18%, те-рапевтичних - 82% випадшв) [7].
ТЕЛА вийшла на перше мiсце серед причин мате-ринськоТ смертностi, на одне з перших - серед причин шсляоперацшноТ летальносп, особливо травматологи, ортопедп та онкологи [8]. Варто зазначити, що у рaзi масивноТ ТЕЛА за статистикою 50% хворих помирае протягом перших 30 хвилин вщ початку за-хворювання, тому в цих випадках дiaгностикa здш-снюеться лише за оцшкою клiнiчних проявiв. Тaкi хворi потребують негайного ефективного лiкувaння в реашмацшному вiддiленнi i немае часу застосовува-ти променевi методи дiaгностики [9,10].
В уах iнших випадках для дiaгностики ТЕЛА, разом з клЫчними ознаками, доцiльно використо-вувати променевi методи дослiдження, якi входять в стандарты алгоритми дiaгностики в краТнах свiту [4,11-13].
Стандартними методами дiaгностики ТЕЛА е: визначення газового складу кров^ загальний та бю-хiмiчний aнaлiз кровi, визначення лактатдепдроге-нази та бЫрубшу, рiвня D-димеру; шструментальш методи: електрокaрдiогрaфiя, рентгенологiчне досл^ дження та комп'ютерна томогрaфiя оргaнiв грудноТ клiтини, ехокaрдiогрaфiя, aнгiопульмоногрaфiя, рад^ оiзотопнi дослiдження легень.
Втiм, нaвiть комплексне використання цих мето-дiв не дозволяе своечасно отримати необхщну ш-формaцiю, особливо в плaнi прижиттевоТ вiзуaлiзaцiТ тромбiв у гiлкaх легеневоТ артери для визначення вiдсоткa легеневоТ пaренхiми iз порушенням крово-об^у [14,15] можна за допомогою променевих мето-дiв дослiджень, якi недостатньо вивчеш [16,17].
Метою дослщження було визначення можливос-тi використання перфузшноТ пульмоносцинтиграфи в оцiнцi ефективностi лтування тромбоемболи легеневоТ артери.
Об'ект i методи дослiдження. В основу досл^ дження покладено результати спостережень за 36 патентами з дiагнозом ТЕЛА, якi проходили лтуван-ня в умовах стацiонарiв КЗ «Днтропетровська облас-на клiнiчна лiкарня iM. I. I. Мечникова».
Порiвняльна характеристика хворих за статтю та втом: з 36 пащенлв, включених в дослщження, було 10 (27,78 %) жiнок, 16 (72,22 %) чоловшв.
Середнiй вiк проспективно дослiджуваного контингенту склав (59,18±10,1) рокiв та коливався вщ 29 до 77 рошв. Бiльшiсть - 31 пащенлв (86,11 %) - були втом > 50 рокiв.
Групи репрезентативш за вiковим складом (р = 0,933) - статистична не значима рiзниця.
Пкля встановлення дiагнозу ТЕЛА хворi отриму-вали терапевтичне лтування, що включало в себе тромболп"ичну та симптоматичну терапiю. Контроль-ш дослiдження за допомогою перфузшноТ пульмоносцинтиграфи проводилось у термiни 4-9 дiб.
Сцинтиграфiчнi дослiдження легень проводили за допомогою гамма-камери ГКС-301Т фiрми «Орiзон» (УкраТна). Обробку отриманих даних здшснювали за допомогою програмно-комп'ютерного забезпечен-ня SpectWork (УкраТна), яке сумкне з операцiйною системою «Windows».
Сцинтиграфiчнi дослiдження легень проводили з фармацевтичною сполукою, мiченою Тс99м (перiод натврозпаду 6 годин). Для вивчення перфузи легень, визначення Тх анатомо-топографiчного стану та кiлькостi функцюнуючоТ паренхiми, використову-вали радiохiмiчнi сполуки, як фiксуючись в легене-вих кашлярах, дозволяли отримати iнформацiю про основы параметри кровооб^у та структури легень. Використовували РФП T^-MAKRO-ALBUMON ви-робництва Угорщина.
Tс99м-MAKRO-ALBUMON вводиться у кубггальну вену з розрахунку 37-185 МБк.
Пiсля внутрiшньовенного введення РФП у кшь-костi бiльше 80 % макроагрегалв призводять до бло-кування легеневих капiлярiв розмiром 10-90 мкм. Ефективне натвкнування макроагрегатiв у легеневих каптярах спостерiгаeться протягом 3-5 годин. Бюлопчне напiвiснування становить 3-15 годин. Протягом цього часу макроагрегати альбумшу, що становить РФП, руйнуються фагоцитами кл^инами ретику-лоендотелiальноT системи. Пiсля внутрiшньовенного введення, частки розмiром <1-10 мкм, потрапляють до органiв ретикулоендотелiальноT системи (печшка, селезiнка, кiстковий мозок), та виводяться нирками.
РФП готували безпосередньо перед використан-ням в асептичних умовах. За допомогою шприца у флакон з реагентом вводили 5 мл елюату з генератора Тс99м. Елюат розводили iзотонiчним розчином хлористого натрш до необхщноТ об'емноТ активность Препарат вважали готовим через 5-10 хвилин шку-баци при шмнатнш температурь
Комплексне сцинтiграфiчне дослщження легень починали в положеннi хворого лежачi на спинi.
Детектор розташовуеться вiдносно спини пащ-ента таким чином, щоб його серединна повздовжня вкь була паралельна хребту, а поперечна - знаходи-
лась на piBHi Me4onoAi6Horo вщростка грудини. РФП вводили внутршньовенно, «болюсом» у кубп"аль-ну вену шд джгутом, швидко. Пicля ш'екци джгут знiмaли i пропонували пaцieнту швидко декiлькa paзiв зirнути та poзirнути руку в лттьовому cуrлoбi для бiльш швидкого проходження «болюсу» по су-динах. Запис шформаци при пульмоносцинтиграфи починали синхронно i3 введенням РФП з набором рахунку у 500 000 сцинтиляцш. Матриця зображен-ня 256х256х16. Одразу пicля зaкiнчення збору зображення, пaцieнт перевертався у положення на лiвiй бiк для отримання зображення у правш бiчнiй проекций пoтiм на правий бт для отримання зображення у лiвiй бiчнiй проекци, пoтiм у положены на жив^ для отримання зображення у заднш проекци.
Пicля завершення дocлiдження починали якГсну та кшьшсну обробку отриманих pезультaтiв. Спо-чатку проводили вiзуaльну оцГнку пГд час досли дження, що надавало первинну шформащю про ступГнь вiзуaлiзaцií легень на кожнш проекци, стан легенево! перфузи. Наступним кроком виконували аналТз з видiлення зон вГдсутностГ та зниження перфузи, та розрахунок загально! площГ ураження. Обробку отриманих даних здшснювали за допомогою програмно-комп'ютерного забезпечення SpectWork (Укра'на), яке сумкне з oпеpaцiйнoю системою «Windows».
\
Запропонована нами кiлькiсна обробка сцинти-грам включала етапи:
- вибiр дiлянок обробки: права легеня, лiва леге-ня; роздiл зображення кожноТ легенi на 3 зони, що вiдповiдають верхнiм, середнiм та нижшм вiддiлам;
- визначення кшькосл iмпульсiв у кожнiй легенi та зон легенi;
- розрахунок вкладу кожноТ зони в загальний кровообк за формулою 1.
Р(%НМ/!М х 100 %, (1)
де Р(%) - внесок дослщжуваноТ дiлянки, N - кшьмсть iмпульсiв дослщжуваноТ дшянки,
- сума кiлькостi iмпульсiв в усiх зонах легень. В таблиц 1 представлений розподш внеску кожноТ зони в загальний кровообк легень у нормк
Результати дослщження та Тх обговорення. Ре-зультати динамiчного спостереження за хворими з ТЕЛА наведет в таблиц 2.
Таблиця 1.
Внесок кожноТ зони в загальний кровообк легень нормi
Зона легень Внесок кожноТ зони в загальний KpoBoo6ir легень, %
права легеня лiва легеня
Верхня 15-16 14-15
Середня 20-22 18-19
Нижня 16-17 13-15
I 51-55 45-49
Р(Х2) X2 = 5,8; Р = 0,194
Таблиця 2.
Результати спостереження за хворими з ТЕЛА через 4-9 Ai6
Результат Кiлькiсть Вщсоток
Позитивна динамта (без змши схеми лтування) 11 30,55 %
Незначна позитивна динамта (змша дози тромбол1тично'[ терапп) 15 41,67 %
Негативна динам1ка (проведення х1рурпчного л1кування) 10 27,78 %
Всього 36 100 %
У результат динамiчного спостереження в 11 хво-рих перебк лiкування було визнано позитивним i ко-рекци лiкування не проводилось.
Приклад позитивного перебку терапевтичного ли кування наведений на рисунку 1.
Зона ураженоТ паренхiми визначена за формулою 1 перед початком лтування складала приблизно 40 %, а через 7 дiб лтування - приблизно 10 %.
У 15 хворих спостер^алась незначна позитивна динамта стану перфузи легеневоТ тканини i Тм було проведено корекцш терапевтичного лiкування - шд-вищення дози тромболiтичних препаратiв (рис. 2).
Незначна позитивна динамк перебiгу лтування ТЕЛА визначалась у збiльшеннi зон перфузи легеневоТ тканини до 10-15 %: на початку лтування (рис. 2а, 2б) - зона функцюнуючоТ паренхiми складае 65 %, за результатами дослщження через 5 дшв лту-
Рис. 1. Динамика позитивного пере6|гу терапевтичного л1кування ТЕЛА - початок л1кування: А - передня проекщя; Б - задня проекцт; контроль лшування через 5 д|6: В - передня проекц|я; Г - задня проекц|я.
Рис. 2. Незначна позитивна динамша переб|гу терапевтичного л1кування ТЕЛА - початок лшування: А - передня проекц|я; Б - задня проекцт; контроль лшування через 5 д|б: В - передня проекц|я; Г - задня проекцт.
вання (рис. 2в, 2г) - зона функцюнуючоТ пaренхiми складае 70 %.
У 10 пащетчв переб^ хвороби визнаний неспри-ятливим - виявлено збiльшення кiлькостi та площi зон ураження, тому патентам було проведено хiрур-гiчне втручання для усунення тромботичних мас iз системи легеневоТ артери (рис. 3).
виявити м^мальш метaболiчнi порушення в леге-нях.
2. Показано, що пульмоносцинтиграф1я у зв'язку з достатньо шформатившстю (вiрогiднiсть визначення ТЕЛА становить бтя 70 %), малою iнвaзивнiстю i вщ-носно низьким променевим навантаженням, може
Рис. 3. Динамика несприятливого переб|гу терапевтичного лшування ТЕЛА - початок лшування: А - передня проекц|я; Б - задня проекц|я; контроль л1кування через 5 д|б: В - передня проекц|я; Г - задня проекц|я.
Пiд час контрольного перфузшного дослiдження на 3 добу лтування площа функцюнуючоТ пaренхiми становила 30 % (рис. 3в, 3г), тодi як на початку лтування -85 %.
Вчасно встановлеш покази для прове-дення хiрургiчного лтування, з визначен-ням aнaтомiчного розташування нaйбiльш значущоТ зони ураження, дозволили ямсно провести хiрургiчну тромбоектомiю iз сис-теми легеневоТ артери, з подальшим вщ-новленням перфузи легеневоТ тканини.
Прaвильнiсть даних дослщжень та ви-сновкiв шдтверджена результатами хiрур-гiчних втручань (10 випадшв), пiд час яких були виявлеш та видaленi мaсивнi тромбо-тичнi маси в системi легеневоТ артери (рис. 4).
Висновки
1. Пульмоносцинтигрaфiя мае велику роздiльну здатшсть та швидкiсть дiaгностики i як емiсiйне до-слщження, розкривае функцюнальну характеристику пaтологiчного процесу. За и допомогою можливо
Рис. 4. Тромботичш маси в легеневш артери (фото пщ час операцп).
бути використана в УкраТ'ш як метод динaмiчного спостереження за лiкувaнням ТЕЛА.
Перспективи подальших дослщжень. Плануеть-ся подальше удосконалення динaмiчного спостереження за переб^ом лiкувaння тромбоемболГТ легеневоТ артери за допомогою пульмоносцинтиграфи.
Лiтература
1. Vertkin AL, Lapshin AL. Tromboemboliya legochnoy arteriy. Shkola klinitsista. Gazeta meditsinskiy vestnik. 2008;1(428):45-7. [in Russian].
2. Kotelnikov MV. Tromboemboliya legochnoy arterii (sovremennyie podhodyi k diagnostike i lecheniyu). Moskva: Meditsina; 2002. 217 s. [in Russian].
3. Malinovskiy NN, Natradze DA, Chesnokova GA. Diagnostika i lechenie tromboembolii legochnoy arterii. Moskva: Meditsina; 1980. 121 s. [in Russian].
4. Trufanov GE, Hubulava GG, Perets VI, Ryazanov VV, Shaydakov EV. Luchevaya diagnostika i hirurgicheskaya profilaktika tromboembolii legochnoy arterii. Sankt-Peterburg; 2006. 170 s. [in Russian].
5. Matyushenko AA, Andriyashkin VV, Igoshin AN. Diagnostika i hirurgicheskoe lechenie emboloopasnogo tromboza bedrenno podkolennogo venoznogo segmenta. V kn.: Aktualnyie problemyi sovremennoy hirurgii. Moskva; 2003. 171 s. [in Russian].
6. Panchenko EP, Lapshin EP. Venoznyie trombozyi v terapevticheskoy klinike. Faktoryi riska i vozmozhnosti profilaktiki. Serdtse. 2002;1(4):77-9. [in Russian].
7. Makarov OV, Ozolinya LA, Parhomenko TV, Kerchelaeva SB. Profilaktika tromboembolicheskih oslozhneniy v akusherskoy praktike. Ros. med. zhurn. 2008;1:28-32. [in Russian].
8. Sinitsyin VE, Gagarina NV, Veselova TV, Ternovoy SK. Rol kompyuternoy angiopulmonografii v sovremennoy diagnostike tromboembolii legochnoy arterii. Terapevticheskiy arhiv. 2003;75:25-33. [in Russian].
9. Tyurin IE. Kompyuternaya tomografiya organov trudnoy polosti. Sankt-Peterburg: ELBI-SPb; 2003. 371 s. [in Russian].
10. Yakovleva MB. Retsidiviruyuschaya tromboemboliya legochnoy arterii: kliniko-instrumentalnaya diagnostika, techenie, rentgenendovaskulyarnaya profilaktika [avtoreferat]. Moskva: GVKG im. ak. N. N. Burdenko; 2005. 28 s. [in Russian].
11. Bergqvist D. Optimal management of deep vein thrombosis. Vascular surgery highlights. Oxford; 2000. р. 39-46.
12. Ferrari E, Baundouy M, Cerbony P. Clinical epidemiology of venous thromboembolic disease. Results of a french multicentre registry. European Heart Journal. 2007 Apr;349:685-91.
13. Cina G, Marrd R, Di Stasi C. Epidemiology, pathophisiology and natural history of venous thromboembolism. Raus. 2006 Jul-Sep;21(3):315-27.
14. Diebold J, Lohrs U. Venous thrombosis and pulmonary embolism: a study of 5039 autopsies. Path. Resp. Pract. 2001;187:220-6.
15. Makarova NP, Khmelniker SM, Lurie F. Long term results of surgical and endovascular prevention of pulmonari embolism in patients with flattering deep venous trombosis. International Angiology. 2001;20(2):320.
16. Choen AT, Edmondson RA, Phillips MJ, et al. The changing pattern of venous thromboembolic disease. Haemostasis. 2006 Mar-Apr;26(2):65-71.
17. Sasahara A. A pulmonary embolism in hospital patients. J. Vase. Surg. 2003;4:674-7.
ВЛАСНИЙ ДОСВ1Д ЗАСТОСУВАННЯ ПЕРФУЗ1ЙНО1 ПУЛЬМОНОСЦИНТИГРАФП В ОЦ1НЦ1 ЕФЕКТИВНОСТ1 Л1-КУВАННЯ ТРОМБОЕМБОЛП ЛЕГЕНЕВО1 АРТЕРП Грабовський Ю. В.
Резюме. Для динамiчного спостереження за лтуванням тромбоемболи легеневоТ артерп у 36 хворих ви-користовували перфузшну пульмоносцинтиграф^ з T^-MAKRO-ALBUMON в перiодi 4-9 дiб. За результатами наших спостережень встановлено: використання перфузшноТ пульмоносцинтиграфп дозволяе вивчати пер-фуз^ легень, визначати Тх анатомо-топографiчний стан i кшьшсть функцюнуючоТ паренхiми. З ТТ допомогою можна виявити мЫмальш метаболiчнi порушення в легенях. Перфузшна пульмоносцинтиграфiя в зв'язку з достатньою шформатившстю, малою швазившстю i вщносно низьким променевим навантаженням, може використовуватися в УкраТш як метод динамiчного спостереження за лтуванням ТЕЛА.
Ключовi слова: перфузшна пульмоносцинтиграфiя, променева дiагностика, тромбоемболiя легеневоТ ар-
СОБСТВЕННЫЙ ОПЫТ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПЕРФУЗИОННОЙ ПУЛЬМОНОСЦИНТИГРАФИИ В ОЦЕНКЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ЛЕЧЕНИЯ ТРОМБОЭМБОЛИИ ЛЕГОЧНОЙ АРТЕРИИ Грабовский Ю. В.
Резюме. Для динамического наблюдения за лечением тромбоэмболии легочной артерии у 36 больных использовали перфузионную пульмоносцинтиграфию с T^-MAKRO-ALBUMON в периоде 4-9 суток. По результатам наших наблюдений установлено: использование перфузионной пульмоносцинтиграфии позволяет изучать перфузию легких, определять их анатомо-топографическое состояние и количество функционирующей паренхимы. С ее помощью можно выявить минимальные метаболические нарушения в легких. Перфу-зионная пульмоносцинтиграфия в связи с достаточной информативностью, малой инвазивностью и относительно низкой лучевой нагрузкой, может использоваться в Украине как метод динамического наблюдения за лечением ТЭЛА.
Ключевые слова: перфузионная пульмоносцинтиграфия, лучевая диагностика, тромбоэмболия легочной артерии.
OWN EXPERIENCE OF USING PERFUSION PULMONARY SCINTIGRAPHY IN ASSESSING TREATMENT EFFICACY ARTERY PULMONARY EMBOLISM Hrabovskyi Yu. V.
Abstract. The significance of the problem of pulmonary embolism is currently determined by an increase in the incidence of various diseases, postoperative and post-traumatic embolisms in complicated surgical interventions,
the circumstances that the pulmonary embolism is the third most common cause of death in developed countries, yielding only cardiovascular disease and malignant neoplasms.
Object and methods. The results of the dynamic observation of the treatment of pulmonary embolism in 36 patients who were on inpatient treatment in Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Hospital. Studies were conducted in the period of 4-9 days. As a result of dynamic observation in 11 patients, the course of treatment was considered positive and no correction of treatment was performed. In 15 patients, there was a slight positive dynamics of the state of perfusion of pulmonary tissue and they were given a correction of therapeutic treatment - an increase in the dose of thrombolytic drugs. In 10 patients, the disease was considered unfavourable - an increase in the number and area of lesions was detected, therefore, patients were given surgical intervention to eliminate thrombotic masses from the pulmonary artery system.
Results. Based on the results of our observations, it has been established that the use of perfusion pulmos-cinigraphy makes it possible to study perfusion of the lungs, to determine their anatomo-topographic state and the amount of functioning parenchyma. With its help, it is possible to detect minimal metabolic disturbances in the lungs.
Conclusions. Perfusion pulmonary scintigraphy in connection with sufficient informativeness, low invasiveness and relatively low radiation load, can be used in Ukraine as a method of dynamic observation of PE treatment.
Key words: perfusion pulmonary scintigraphy, X-ray diagnostics, pulmonary embolism.
Рецензент - проф. Дудченко М. О.
Стаття надшшла 27.02.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-117-120 УДК 616.13./.14.-089.5-024.525-032:611.829.4]"34" *,**Григор'ев С. В., ***Балд'шI. А.
МОНОЛАТЕРАЛЬНА СП1НАЛЬНА АНЕСТЕЗ1Я У СУДИНН1Й Х1РУРГП ОДНЮ ДОБИ *Запор1зький державний медичний ушверситет (м. Запор1жжя) **Запор1зька клЫчна л1карня екстреноТ та швидкоТ медичноТ допомоги (м. Запор1жжя)
***МЦ «Юлк» (м. Запор1жжя)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконана в рамках кафе-дрально' НДР «Профшактика, дiaгнocтикa i лтування неcпецифiчних гншно-запальних захворювань ле-гень та плеври» (переходной) 616.24/.25-002-07-08 № державно! реестраци 0116U005354.
Вступ. Хipуpгiчнa актившсть, cпецифiчнicть та яшсть оперативних втручань в ендоваскулярнш та флеболопчнш хГрурги безперервно зростають, що диктуе вщповГцш яшсш потреби до анестезюлопч-ного забезпечення - селектившсть, швидшсть ви-конання, безпечшсть, комФортнГсть для пaцiентiв та швидмсть вiднoвлення рухових та сенсорних функ-цГй пГсля зaкiнчення оперативного втручання [1,2].
Мета дослщження. ДослГдити вплив монола-терально' спшально' анестезп (МСА), при виконан-нГ флебектoмiй на однш нозГ, на iнтpaoпеpaцiйний стан пацГентГв (ефективнГсть, гемодинамГку, перю-перацшний озноб, потребу у катетерГзацГ'' ачового мГхура, прохання додатково' аналгоседаци та задо-волення анестезГею), визначити потрГбну кГлькГсть мГсцевого анестетику у порГвнянш з неселективною спГнальною анестезГею (СА).
Об'ект i методи дослiдження. У дослщженш прийняли участь 42 хворих. У 26 хворих виконали монолатеральну спшальну анестезш, 16 хворим ст-нальну. 28 жГнок та 14 чоловГкГв, середнГй вГк хворих склав 46,3±7,32 р. КритерГями включення в дослГ-
дження вважали згоду патента та прогнозуемий час звичайного флеболопчного або ендоваскулярного втручання меншим за 160 хвилин. Монолатеральну анестез1ю виконували в положены на боц1, вводили в середньому 7,5-10 мг ппербаричного буп1вака1-ну (марка1н «Хев1» 0,5%) п1сля введення анестет1ка, утримували положення на боц1 не менш 12 хвилин. Неселективну спшальну анестезш виконували за рутинною методикою, середня доза 1зобаричного бутвакаТну (аг1тан 0,5%) розраховували за стандартною методою, що в середньому складало 12,5-15 мг. Для оцшки якосл анестезГТ використовували в1зуаль-ну аналогову шкалу болю (VAS) на 8 етапах: перед операц1ею, розр1з, к1нець операцГТ, 1 година п1сля операц1Т, 3 години, 5 годин, 7 годиш 24 години п1сля операцГТ Сантиметри вщповщали балам VAS [3,4,5]. Для оцшки ефективносп сенсомоторного блоку використовували шкалу Bromage [2,4,5]. Додаткову внутршньовенну седац1ю (пропофол) використовували за вимогою пац1ент1в. За гемодинам1чно важ-лив1 зм1ни кровооб1гу вважали брадикард1ю менш н1ж 55 удар1в на хвилину, або таку, яка потребувала повторного введення хол1нол1тик1в (не враховуючи премед1кац1ю) i/або артер1альну г1потенз1ю (САТ < 60 мм рт. ст.), яка розвинулась п1сля стандартно! пре-1нфуз1йноТ п1дготовки, що потребувало повторного введення мезатону [1,5].
