ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ЕЛІТИ НА ПРОЦЕСИ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Вкник Нацюналь^го унiвeрcитeту пoлiтexнiкa». Сeрiя: «Юридичш науки»

№ 4(28), 2020

УДК 323.396

Мирocлaвa Kриcтиняк

Нaцiонaльний yнiверситет ^bBÍBCbKa полтохшка», Навчально-науковий iнститyт права, психологи та iнновaцiйноï освiти, старший лаборант кафедри адмшютративного та iнформaцiйного права

ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ЕЛ1ТИ НА ПРОЦЕСИ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ СУЧАСHОÏ УKРАÏHИ

http://doi.org/10.23939/law2020.28.056 © Кристиняк М., 2020

У crani визнaчeнo, щo упрaвлiнcькa eлiтa здш^юе важливу рoль у фoрмувaннi та рoзвитку дeржaви зaгaлoм, aджe меднуе в co6i влaднi функцп, значну мaтeрiaльну базу i нaдiлeнa управлш^кими мoжливocтями. Отжe, визнaчeнo, щo вщ прaвильнocтi дп за-лeжить рoзвитoк дeржaви a6o ж ïï за^пад, внacлiдoк чoгo на ocнoвi ^o™ нижчe визна-чeнo ïï ключoвi прoблeми дiяльнocтi, вплив на рoзвитoк npoueciß краши, ^anponoMoeaMo ключoвi зacaди, гoлoвнoю мeтoю яких е удocкoнaлeння npoueciß уnpaвлiння дepжaвoю. Bизнaчeнo, щo нaявнi ^вш noлiтичнi, eкoнoмiчнi та ^щальш cуnepeчнocтi, щo icнують в cучacнiй дepжaвi щoдo дiяльнocтi та poзвитку уnpaвлiнcькoï eлiти та, як нacлiдoк, ïï вaгoмoгo впливу на npo^c фopмувaння i poзвитку Украши, noтpeбують зaгaлoм глиб-шoгo тeopeтичнoгo дocлiджeння у зв'язку iз piзнoмaнiтними cучacними дол^иод-eкoнoмiчними змшами, як впливають на npoцec уnpaвлiння дepжaвoю в умoвaх ™o6a-лiзaцiï i тpaнcфopмaцiï укpaïнcькoгo cуcniльcтвa i дepжaви зaгaлoм шляхoм roM^nera-нiшoгo вивчeння i узaгaльнeння piзнoмaнiтних нaукoвих пoглядiв з мeтoю noшуку oб'eктивнocтi рузульта^в дocлiджeння. Отoж, npeдмeтoм дocлiджeння стала укpaïнcькa eлiтa, як гoлoвний cуб'eкт npoцecу дepжaвoтвopeння. Bизнaчeнo, щo icнуючi нaукoвi npaцi вiтчизняних i зapубiжних вчeних, зoкpeмa npaцi, якi пpиcв'ячeнi poзвитку i npaтичнiй дiяльнocтi украш^^Т eлiти в icтopичних та cучacних eтaпaх poзвитку дep-жави, нeдocтньo уваги пpиcв'ячують зacaдaм вдocкoнaлeння po6o™ упpaвлiнцiв з ура-хуванням cучacнoгo poзвитку дepжaви. Toж RoNuenuiq дocлiджeння ocнoвaнa на aнaлiзi icнуючих тeopeтичних пoлoжeнь cтocoвнo cучacнoï дiяльнocтi управлян^^'! eлiти в кoнтeкcтi coцiaльнo-eкoнoмiчних змш. Biдnoвiднo дo цьoгo у npo^ci нaукoвoгo ^шуку дocлiджeнi пoлoжeння щoдo фaктичнoгo впливу та poлi eлiти, зoкpeмa, упpaвлiнcькoï, в кoнтeкcтi cучacнoгo пpoцecу poзвитку дepжaви, дe визнaчeнo, щo пpoцecи poзвитку i утвepджeння будь-якoï дepжaви пoв'язaнi iз фактичмю дiяльнicтю упpaвлiнcькoï eлiти, як oднoгo з важливих cуб'eктiв дepжaвoтвopeння, та cпpoмoжнocтi зaбeзпeчити пpoцec eфeктивнoгo управлшня кpaïнoю в умoвaх пoлiтичних, coцiaльнo-eкoнoмiчних змiн i тpaнcфopмaцiй, та у зв'язку з цим зaпpoпoнoвaнi oc^sm зacaди щoдo noлinшeння ïx po-бoти.

Kлючoвi cлoвa: poзвитoк, дepжaвa, eлiтa, пpoцec упpaвлiння, дiяльнicть, дepжa-вoтвopeння.

Постановка проблеми. Процес практично! дiяльностi будь-яко! ел^и мае низку переваг, i звюно ж, недолшв, якi й визначають прюритети розвитку та утвердження держави на мiжнароднiй аренi та констатують И спроможшсть реалiзувати нацiональну iдею у всш И повнотi. Отже, феномен вщповщно! дiяльностi управлшсько! елiти сьогодш посiдае важливе мiсце серед теортетичних проблем наукового дискурсу. Рiзнi науковi дослiдники акцентують свою увагу зокрема на проблем-них аспектах практично! дiяльностi елiти, як важливого суб'екта державотворення загалом, тдкреслю-ючи ключовi соцiальнi iндикатори представникiв влади, !хш напрями практично! дiяльностi та iснуючi управлiнськi можливостi.

Мета статтi - дослщити основнi труднощi органiзацi! роботи ел^и в Укра!нi.

Аналiз дослщження проблеми. Сьогоднi до проблем роботи i розвитку елiт в Укра!ш звер-таються Р. Войтович, А. Зоткш, О. Крюков, В. Ребкало, М. Рудакевич, В. Скураивський, Ю. Сюрмiн, В. Фесенко та шш^ науковi доробки яких несуть значну теоретичну цшшсть та розкривають змют i особливостi розвитку та аспекти формування ел^и в Укра!нi.

Виклад основного матерiалу. Як вiдомо, будь-яка елга мае сво! особливостi правлшня. Вiдтак, дослiдник-теоретик А. Гальчинський зауважуе, що вiтчизняна елiта поки що не змогла вирватися з лещат прокомунiстичного свiтогляду, не вiдчуваеться ритм сучасних глобально-ци-вiлазацiзацiйних перетворень [1, с. 273-274]. Своею чергою, наступний науковець, Щокш Г., зауважуе, що тепершнш iсторичний момент в житп Укра!ни характеризуеться найгострiшими суперечностями, а деколи навт асоцiальною, часто кримiналiзованою елiтою [5, с. 3]. О^м того, Гальчинський стверджуе що, яюсш вiдмiнностi елiти Укра!ни вiд европейсько! полягають в тому, що статус вищих верств суспiльсва визначаеться не лише !хшми iерархiчними повноваженями, а й яюстю отримано! освiти, накопиченими знанями i аристократизмом. Проте вона з одного боку презентуе себе як партшну номенклатуру, а з шшого - е в якосп «нових барошв», що утверджують себе на базi суперечностей нагромадженого кашталу [1, с. 273-274].

Як правильно зазначае шший дослiдник елiт В. Фесенко, представники елiти навчилися боро-тися за владу, але не завжди здатнi з рiзних причин розпоряджатися щею владою у суспшьних iнтересах [6, с. 1].

Отже, на основi визначеного потрiбно сказати, що процес управлшня вiтчизняною ел^ою не е задовiльним, бiльше того, вш потребуе кардинальних перевтiлень шляхом введення вщповщних правових засад щодо процесу удосконалення управлiння державою. О^м цього, згiдно з Михаль-ченко М., укра!нська елiта, зокрема пол^ико-управлшська, подiляеться на три групи, а саме: 1) прихильниюв радянського усторою; 2) прихильниюв iнтеграцi! в захщне суспiльство; 3) новiтнiх полiтичних дiячiв, якi не належать до жодно! групи (Михальченко 2006). Вiдповiдно, володдачи значним впливом через надiленiсть управлшськими функцiями, управлiнська елiта чинить вагомий вплив на процеси державотворення. У випадку Укра!ни, на жаль, цей вплив мае сьогодш не зовшм позитивний характер, адже станом сьогодш продовжуеться антитерористична операцiя на Сходi держави, яка, на наш погляд, носить не зовшм вiрну назву. Справедливо назвати це вшною, де присутш приклади органiзовано! злочинностi, як вже декiлька рокiв поспiль намагаються захопити силою територи Укра!ни. Незважаючи на мiжнародний вплив, супротивники укра!нсько! неза-лежностi все ж продовжують активно дiяти, i сво!ми антизаконними дiями негативно впливають на загальний економiчний, соцiальний, культурний розвиток держави. Як наслщок, мусимо констату-вати, що сьогодш держава е тд загрозою, а саме !! здобута молода незалежнiсть, адже, як вщомо, тривалi военнi напади беруть свш початок ще iз 2014 року, i до сьогоднi сильно економiчно висна-жили укра!нську економiку, а комплекс вжитих владою пол^ичних реформ для протидп росiйським силам у ходi ведення вiйськово! операцi! виявився поки що недостатнiм. Влада, на жаль, не змогла протистояти численними силам супротивника, а прийнят пол^ичш реформи не зумши зупинити

агресора, тож введений правовий режим, на наш погляд, зумовлюе неч^ке проведення державних управлiнських ршень, i, як наслiдок, збiльшуються загроза та ризик утрачення частини територш Украши, на яких ведеться боротьба з агресором.

Окрiм того, треба зауважити, що сучаснi полiтичнi ди управлшсько1 елiти, як зазначае науко-вець-дослiдник I. Розпутенко, полягають i в тому, що максимiзацiя прибутку для них е не тшьки метою, але й життевою необхщшстю [2, с. 22]. На наш погляд, ця теза е справедливою, адже бiльшiсть юнуючо1 iерархil управлшщв сьогоднi, починаючи вiд локальних i особливо до загальних центральних управлшщв, керуеться характером нагромаджених матерiальних ресуршв, через якi визнаються 1хш прюритети i прийняття управлiнських рiшень загальнодержавного характеру. Як вiдомо, головна ставка в процес прийняття будь-яких управлшських рiшень на користь розвитку держави повинна опиратися на вщповщний професiоналiзм управлiнцiв, критичний аналiз пробле-ми, що потребуе розв'язку, i наявш ресурси, якi можна видiлити для розв'язання ще1 проблеми, проте в силу неправильно виставлених приоите^в процесу здшснення державного управлiння управлiнцi, завщомо керуючись матерiальними стимулами, приймають невщповщш державнi р> шення, якi не формують вiповiдного вирiшення проблеми.

Вщносно цього, на наш погляд, важливими невирiшеними прооблемами вiдносно вщповщ-ного розвитку держави станом на сьогодш е таю:

■ военна агрешя, що тривае iз 2014 року на Сходi Украши, як наслщок - пониження рiвня соцiально-економiчного розвитку держави, що спровокувало виникнення ще бшьших зовнiшнiх боргiв унаслiдок взяття числених кредитних коштiв з мiжнародних фондiв, зокрема на бородьбу з агресором;

■ виникнення св^ово! пандеми коронавiрусу, на бородьбу з яким теж були взят численнi кошти в кредит;

■ зростання рiвня безробiття населення внаслщок зазначених вище проблем розвитку;

■ вщсутшсть вiдповiдного механiзму взаемовiдносин «влада - суспшьство» i навпаки, як наслщок - невирiшення iнших важливих соцiально-екогомiчних потреб населення та ^норування 1хшх iнтересiв з боку держави, тощо.

Перелiк визначених проблем, що торкаються, насамперед, розвитку держави, е, на наш погляд, ключовим. Проте 1хнш перелш можна кiлькiсно розширити, враховуючи виникнення нових соцiальних i економiчних проблем як наслiдкiв вщ визначених вище. Окрiм того, варто зазначити, що в Укра1ш передумовою виникнення визначених проблем, враховуючи наведеш вище погляди науковщв, е проблемна робота в^чизняно1 елiти, що полягае у неправильносп И формування i контролю за И дiяльнiстю. Отже, для розв'язання вказаних вище проблем розвитку держави i ста-новлення в нш елiти треба сторити яюсну систему соцiалiзацil кадрiв, головною метою яко! е вихо-вання управлiнцiв нового типу, приорiтетами правлшня яких буде не розширення власних мате-ральних запасiв, а збереження i розвиток демократизму та вдосконалення на цiй основi вiтзняного законодавства. О^м того, потрiбно зазначити, що будь-який аспект роботи ел^и пов'язаний iз проблемою мiцностi та ефективносп влади, правильностi прийняття нею управлшських ршень, аналiзi невирiшених проблем розвитку i фактичному застосуваннi И можливостей на виршення ппроблем у процеш здiйснення управлiнського процесу. Окрiм цього для яюсного вирiшення будь-яких проблем потрiбно дотримання принципу демократизму, який часто на наш погляд та враховуючи вище наведеш авторсью погляди не е застосований у процеш керування державою, вщносно цього як наслщок зростання рiвня недовiри до влади, не виршення ключових проблем i потреб населення, внаслщок вiдсутностi вiдповiдного дiалогу, прийняття або ж внесення некоректних змш до законiв, як приклад закон про мову, який станом на 2020 рш знову попав тд розгляд Конституцшного суду, як визнання його нелегiтивностi та закону який утискае мови сощальних меншин.

Вщносно цього потрiбно констатувати, що дiяльнiсть управлшсько! ел^и сьогоднi е загалом не достатньою для виршення визначених проблем, адже вона сприраеться не на виршення соцiально-економiчних проблем а здебiльшого на задоволення власних iнтересiв, якi фактично не збiгають iз державними потребами i вирiшенням проблем державного розвитку. Вщносно того, сьогоднi залишаються невиршеними численнi питання, пов'язанi насамперед iз безпекою держави, внаслiдок нападу росшського агресора, як наслiдок - зростання рiвня безробiття, посилення iнфяцi!, зростання рiвня мiграцi! робочо! частини населення внаслщок безробiття i низького рiвня заробiтних плат, пiдвищення рiвня кримшогенно! ситуацi!, закриття малого i середнього бiзнесу зокрема й унаслiдок розвитку св^ово! пандемi! грипу тощо. Отож, як було зазначено вище Галь-чинським А., втизняна елiта поки що не змогла вирватися з лещат прокомушстичного св^огляду, не вщчуваеться ритм сучасних глобально-цивiлазацiзацiйних перетворень, це вiрне на наш погляд твердження вiдповiдае управлiнським дiям елiти i дозволяе зробити висновок щодо !! ефективностi, а саме управлiння з проявами капiталiзму, посткомунiстичних поглядiв, головною метою яких все ж е збереження комушстичних iдей, формами прояву клiентських вiдносин, де великий бiзнес теж сто!ть на чолi правлшня. Як наслiдок, функцiонування цiе! управлшсько! системи е на наш погляд, не лише неефективним, але й тим, яке супроводжуеться численними правопорушення та недот-риманням Конституцп Укра!ни, а саме: прийняттям законiв iз дотриманням принцитв де-мократичностi, збереженням цiлiсностi державних кордонiв, забезпеченням якiсних економiчних, сощальних умов для розвитку громадян держави. Отже, можна дшти висновку що втизняна елiта, а саме !! розвиток i становлення у сучаснш державi мае неправильний устрiй, що пов'язаний насамперед не з установленим законом порядком, а зi сформованими неформальними порядками вход-ження у владу, адже бшьшють представниюв, якi ввiйшли у владнi структури, а саме державний апарат управлшня, були фактично ректрутованi iз бiзнесменiв, котрi володiють значними матерiальними ресурсами i допомагають задовольняти iнтереси владних структур, як наслiдок -формування неправильних вiдносин iз суспiльтсвом, уникнення з ним дiалогу i виршення проблем на !хню користь.

Потрiбно зазначити, що сьогоднi ще не вщбувся кiнцевий перехiд суспiльсва вщ кому-нiстичного режиму до демократичного. Попри численш наслiдування захiдних економш, управлiнцi все ще не можуть сформувати вiдповiдну безпеку територi! та дотримуватися принципiв демократизму. Отже, сьогодш присутнiй монополiзований доступ до ресуршв влади i розподiлу власностi права на виршення загальнонацiональних проблем розвитку держави, адже вщсутнш механiзм дiалогу влади iз суспiльсвом. Своею чергою, державш управлiнцi приймають рiшення на користь власних штерешв, використовуючи державну владу як знаряддя для виршення власних питань. Отож, як наслщок виснажена економiка, спад економiчного росту, падшня макроеконо-мiчних показникiв поглибили стан розвитку держави у перюд вшськового протистояння з боку росшсьского агресора, довготривалий тиск з боку Росп став предумовою розвитку дестабшзацп численних економiчних процесiв, а саме: посилался iнфляцiя, зрiс рiвень безроботя; як наслiдок -частина працездатного населення змушена ви!хати у пошуках кращого життя, кризовий перiод, який тривае вже досить тривалий час, державш управлшщ не в силi врегулювати. В той же час вони беруть кредитш ресурси, тим самим поглиблюючи проблеми економiки та гальмуючи !! фактичний розвиток.

Пщсумовуючи наведенi вище науковi погляди щодо практичнор! дiяльностi елiти, потрiбно сказати, що !хня дiяльнiсть за роки державно! незалежносп не сформувалася правильним чином, i е недостатньо ефективною. На наш погляд, потрiбнi змши, якi б базувалися в правильному процеш формування нацiонально! управлiнсько! ел^и i !! налагодженiй роботi задля розвитку держави, вiдносно чого, враховуючи наведеш вище погляди, доцiльно запропропонувати такi теоретико-методичнi засади:

■ формування i реалiзацiя вщповщного механiзму вiдбору осiб, що претендують на управлшсью посади державного рiвня, адже сьогоднi не сформовано вщповщного мехашзму, який забезпечив би «чистий» i законний процес входження в ел^у. Загалом в ел^у входять часто через родиинi зв'язки, просування через пол^ичш партп вигщних осiб, через бiзнес-iнтереси тощо. Отож, цей мехашзм, на наш погляд, повинен базуватися на методах конкурсу, резерву i рекомендаций зокрема, у методi резерву керiвник, обираючи, наприклад, заступника, мае видiлити його ключовi конкурентнi позицп, головною умовою мае бути те, що особа матиме не меншi позицп, нiж у керiвника. Обирати з методу резерву варто тод^ коли не мае вщповщного претендента, а посада потребуе швидкого замщення. Цей механiзм повинен формуватися на принципах демократизму, головною метою якого буде збереження i дотримання державних iнтересiв;

■ формування мехашзму вщповщного контролю за дiяльнiстю ел^и, адже, як бачимо, сучасш управлiнськi ди в^чизняно1 упаравлшсько1 ел^и не е цiлком доцiльними i не вiдповiдають ефективному розвитку держави. Потрiбнен механiзм контролю на макрорiвнi, головною метою якого буде постшний контроль державних управлiнцiв, зокрема через формування вщповщного органу, який буде в електронному варiантi у вщкритому доступi звiтувати про проведенi перевiрки i виявленi в процесi перевiрки державних службовцiв недолiки роботи серед державних оргашв.

Вiдповiдно до цього доцшьно, щоб конкурси претендентiв замшювалися конкурсами мiж тими, хто рекомендуе, адже бшьш впливовий рекомендуючий займае вищу посаду, i можна сподiватися, що бiльш вiдповiдально поставиться до свого ршення. Зрозумiло, що йдеться про реформування доволi числено1 сощально1 групи, цiлком можливо що у нш можуть опинитися як фах1вщ, так i випадковi особи, саме тому мехашзм вщбору мае мати i зворотнiй бiк - мехашзм вщбракування осiб, що неспроможнi виконувати управлiнськi функци. Вiдносно цього, як заначае Е. Фромм, «складнощi не у тому, щоб знайти вщповщних ошб, а в тому, як провести процедуру вщбору» [7, с. 293].

Як зазначае зарубiжний науковець Мшгрем у сво1х експериментах, випробуваш з високим соцiальним статусом менш охоче пiдпорядковувалися наказам експериментатора, а особи з нижчим статусом - бшьш охоче [9, с. 239]. О^м того, не викликае сумшву, що необхщний вiдповiдний механiзм виявлення неординарних i видатних людей, яю б склали елiту [3, с. 52]. Поведшка в соцiумi матрищюеться згори донизу. Неважко здогадатися, що чим вищий сощальний статус люди-ни, тим помiтнiший И вплив [8, с. 190].

Отже, наведеш рiзноманiтнi науковi погляди свiдчать про те, що сьогодш iснуе досить великий вплив ел^и на процеси державотворення, який, на жаль, мае дещо негативний ефект, вираже-ний у численних дезогранiзованих дiях державних упралiнцiв. Як наслiдок, неправильний розвиток держави, а саме зрют злочинностi, дестабiлiзацiя економiки, що проявляеться численними шфляцшними процесами, зростом державного боргу, збшьшенням рiвня безробiття. Вщповщно до цього запропоновано теоретико-методолоргiчнi засади, головною метою яких е створення ново1 моделi управлшсько1 елiти i вiдпрвiдний контроль за И практичною дiяльнiстю, що, на наш погляд, е сьогодш доцшьним i приоритетним питанням розвитку держави i формування правильного впли-ву елiти на кра1ну.

Висновки. Запропонованi авторськi засади покликаш не лише вдосконалити загальш процеси правлiння, i, як наслщок, посприяти оновленю управлiнськоl елiти. На основi цього визначено, що iснуючi проблеми розвитку держави насамперед пов'язаш з неефективними управлiнськми дiями, головною метою яких загалом е не виршення i задоволення суспiльних економiчних i соцiальних потреб i виршення питань розвитку, а перерозподiл влади й матерiальних ресурсiв на власну ко-ристь з метою задоволення власних потреб. У результатi цього запропоноваш теоретико-методо-лiгчiнi засади щодо фактичного оновлення ел^и, якi мають на мет не лише оновити управлшську

ел^у, але й контролювати подальшу практичну дiяльнiсть вже ново! елгш з метою покращення загального управлiнського процесу i розвитку економши держави i суспiльсва загалом, як важливо! умови розвитку держави i процесiв державотворення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гальчинський А. С. Л1берал1зм: уроки для Укра!ни : наук.-попул. есе / А. С. Гальчинський. К.: Либщь, 2011. 288 с. 2. Дзюба I. На елиу надшся, а сам не плошай / I. Дзюба // Нац. безпека i оборона. 2003. № 9. С. 34-36. 3. Попадюк Н. I. Сусшльно-полггачш передумови трансформацп державно-управлшсько! елтш Укра!ни [Електронний ресурс] / Н. I. Попадюк // Державне управлшня: теор1я та практика. 2011. № 2. Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DUTP/2011-2/. 4. Лопушинський I. П. Формування украшсько! полгшкоуправлшсько!' елтш: сучасний погляд на проблему / I. П. Лопушинський // Актуальш проблеми державного управлшня : зб. наук. пр. Х.: Вид-во ХарРI НАДУ «Мапстр», 2010. № 1 (37). С. 22-30. 5. Щошн Г. Концепщя сощального розвитку: висновки для Укра!ни / Георгш Щок1н // С1льсьш в1ст1. 2002. 27 груд. С. 3-4. 6. Фесенко В. Вичизняна политична елгга у контекст «проекту Укра1на» / В. Фесенко. Режим доступу : http://www.ji.lviv.ua/n45texts/fesenko.htm. 7. Фромм Э. Иметь или быть / Э. Фромм. М: АСТ Москва, 2008. 448 с. 8. Myers David «Social Psychology», 7th ed., 2002. P. 392. 9. Milgram Stanley Obedience to Authority. An Experimental View. London: Tavistock Publications Ltd, 1974. P. 239.

REFERENCES

1. Halchynskyi А. (2011), Liberalizm: uroky dlia Ukrainy: nauk.-popul. ese [Liberalism: lessons for Ukraine: popular science. essay] / A. S. Halchynskyi. K.: Lybid, Kyiv / Ukraina, 288. 2. Dziuba I. (2003), Na elitu nadiisia, a sam ne ploshai [Rely on the elite, and do not be bad] / I. Dziuba // Nats. bezpeka i oborona. 2003. No. 9. Ukraina, 34-36. 3. Popadiuk N. I. (2011), Suspilno-politychni peredumovy transformatsii derzhavno-upravlinskoi elity Ukrainy [Socio-political preconditions for the transformation of the state and administrative elite of Ukraine] [Elektronnyi resurs] / N. I. Popadiuk // Derzhavne upravlinnia: teoriia ta praktyka. No. 2. Rezhym dostupu do zhurn. : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DUTP/2011-2/. 4. Lopushynskyi I. P. (2010), Formuvannia ukrainskoi politykoupravlinskoi elity: suchasnyipohliad na problemu [Formation of the Ukrainian political management elite: a modern view of the problem] / I. P. Lopushynskyi // Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia: zb. nauk. pr. Kh. : Vyd-vo KharRI NADU «Mahistr», No. 1 (37). S. 22-30. 5. Shchokin H. (2002), Kontseptsiia sotsialnoho rozvytku: vysnovky dlia Ukrainy [The concept of social development: conclusions for Ukraine] / Heorhii Shchokin // Silski visti. 27 hrud. Ukraina, 3-4. 6. Fesenko V. (2006), Vitchyzniana politychna elita u konteksti „proektu Ukraina» [Domestic political elite in the context of the «Ukraine project»] [Elektronnyi resurs] / V. Fesenko // U poshukakh vtrachenykh elit. Nezalezhnyi kulturolohichnyi chasopys„I». Lviv, No. 45. Rezhym dostupu: http://www.ji.lviv.ua/n45texts/ fesenko.htm. 7. Fromm E. (2008), Ymet yly byt / E. Fromm. M: AST Moskva, 448. 8. David M. (2002), «Social Psychology», 7th ed. P. 392. 9. Stanley (1974), Obedience to Authority.An Experimental View. London: Tavistock Publications Ltd, 1974. Р. 239.

Дата надходження 02.10.2020р.

Myroslava Kristinyak

Educational and Scientific Institute of Law, Psychology and Innovative Education Lviv Polytechnic National University Senior Laboratory Assistant, Department of Administrative and Information Law

DETERMINATION OF ELITE INFLUENCE ON THE PROCESSES OF STATE FORMATION OF MODERN UKRAINE

The article defines that the managerial elite plays an important role in the formation and development of the state in general, because it combines the functions of power with a significant material base and endowed with managerial capabilities. Thus, it is determined that the development of

the state or its decline depends on the correctness of the action, as a result of which its key problems of activity, influence on the development of the country's processes are defined below, as a result of which key principles. It is determined that there are certain political, economic and social contradictions that exist in the modern state regarding the activities and development of the management elite and as a consequence of its significant influence on the process of formation and development of Ukraine need in-depth theoretical research in connection with various modern political and economic changes that affect the process of government in the context of globalization and transformation of Ukrainian society and the state in general through a more comprehensive study and generalization of various scientific views in order to find the objectivity of the research results. Thus, the subject of the study was the Ukrainian elite, as the main subject of the state-building process. It is determined that the existing scientific works of domestic and foreign scientists, in particular, works on the development and practical activities of the Ukrainian elite in the historical and modern stages of development of the state are not given enough attention to the principles of improving the work of managers. development of the state. Thus, the concept of the study is based on the analysis of existing theoretical provisions regarding the current activities of the management elite in the context of socio-economic changes, accordingly, in the process of scientific research there are investigated provisions on the actual influence and role of the elite, in particular, management in the context of the modern process of state development where it is determined that the development and approval of any state are related to the actual activities of important subjects of state formation and the ability to ensure the process of effective governance in the context of political and socio-economic changes and transformations, and in this regard, the basic principles for improving its work are proposed.

Key words: development, state, elite, management process, activity, state formation.