CC BY
21
Фшяк М.С., здобувач (mfilyak@gmail.com)*1©
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
iмет С.З. Гжицъкого
ВИЗНАЧЕННЯ ТА 1НТЕГРАЦ1Я ПОКАЗНИК1В У ПЛАНИ СТАЛОГО
РОЗВИТКУ ТЕРИТОР1Й
Розглянуто деят парадоксы економгчних процеав сталого розвитку, mepMinie та шкт ще! концепцИ, та показано проблематику i'x зв'язку з технолог1чними укладами, а також окреслено внесок кожного з напрямюе у формування збалансованогсистеми показнитв.
Ключое1 слова: сталий розвиток, зр1вноважении розвиток, ухил в економжу, ухил в екологт, ухил в показники npodyKmuenocmi, полъсъка модель, ростсъка модель, англтсъка модель, технолог1чнииуклад.
Постановка проблеми. Свггова наукова думка все ширше визнае, що техногенний шлях розвитку економжи стикаеться i3 серйозними внутршшми протир1ччями, яю кнуюча система виршити поки що не в змозг Тому концепщя економ1чного розвитку потребуе шшого пщходу, яким, на иереконання провщно! науково! та м1жнародно! спщьноти, е концепщя сталого розвитку. Сталим вважають такий розвиток, що задовольняе потреби нишшнього поколшня без шкоди для того, щоб майбутш поколшня могли задовольняти cboi власш потреби. Ця концепщя поширилася у cbiti протягом попередшх 20 роюв. Все бшьш поширеними стають модел1 сталого виробництва та споживання.
Метою даноУ статт1 е розгляд парадокав економ1чних процеЫв сталого розвитку в зв'язку з технолопчними укладами, неоднозначшсть термш1в та шкш, а також внесок кожного з напрямюв у формування збалансовано! системи показнимв. Як i в будь-якш новш науковш течи, у багатьох вим1рах сталого розвитку немае однозначное^, тому хотшося б зупинитися на питаниях, що здаються важливими з позици визначення показниюв та !х штеграцп у плани сталого розвитку територш.
Виклад основного матер1алу. По-перше, концептуально постае питания, наскшьки рух за сталий розвиток може використовувати економ1чно обгрунтоваш категорп. Одним з принцишв сталого розвитку е використання невщновлюваних pecypciB таким чином, щоб мш1м1зувати !хню втрату. У цьому розум1нн1 сталий розвиток наголошуе на повторному використанш та переробщ таких pecypciB, але впираеться у ряд парадокав: для виготовлення, наприклад, паперу повторного використання треба витратити в 4 рази бшьше енерги, шж для звичайного паперу. Схожа ситуащя з енерговитратшстю проти економ1чност1 спостер1гаеться i у сфер1 альтернативно! (вщновлювально!) енергетики. Це означав, що силами та методами кнуючого технолопчного
* Науковий кер1вник - д.е.н., професор Музика П.М. © ФшякМ.С., 2013
218
укладу бшьшкть завдань сталого розвитку виршити неможливо, так само як програмне забезпечення та апаратна база персональних комп'ютер1в 1989 року випуску не дасть можливють запровадити технологш «сенсорного екрану», що стала можливою лише у 2010 рощ з появою комплексу нових пщход1в i технологш. У цьому зв'язку видаеться щкавим питания зв'язку сталого розвитку ¿з технолопчними укладами та стратепями держав у цьому зв'язку, що буде глибше дослщжено у наступних публжащях. Реальшсть нашого тепершнього життя свщчить про те, що людина на своему шляху безповоротно трансформуе середовище, залишаючи нащадкам вже змшений його вар1ант, тому сталий розвиток у нашому тепершньому розумшш представлятиме собою CKopime ряд розумних компром1с1в. Можна спод1ватися, що у наступному технолопчному уклад! до компромюних ршень вдаватися не доведеться, оскшьки HOBi технолог!! зм1нять пщхвд до питания «розвиток».
По-друге, i особливо у сфер1 розвитку сшьських територш, юнують неоднозначное^ у визначенш терммв. Так, польська модель називае розвиток «zrownowazony», росшська оперуе термшом «устойчивый», англшська (швшчноевропейська) модель називае його «sustainable» i украшська наукова думка використала саме англшський термш, переклавши розвиток як «сталий».
Говорячи про р1зницю сприйняття терммв, варто зауважити, що часто термши «збалансований розвиток» та «сталий розвиток» трактуються в Укра!ш як синошми. У польськш науковш думщ термш zrownowazony переважно використовують у застосуванш до розвитку села. Тод1 як сталий розвиток як наукова теч1я охоплюе не лише сектор агропромислового комплексу (АПК), але й промисловий сектор, сферу послуг, а також сощально-культурну, осв1тню сферу та ¿н. Тому, можливо, варто дотримуватися думки про те, що сталий розвиток у застосуванш до агропромислового комплексу може оперувати назвою «збалансований» як основною, i характеризуватися рядом показниюв, яю можуть включатися у ширше коло показниюв сталого розвитку територи в контекст! розвитку економжи нацюнального господарства.
У зв'язку ¿з наведеною вище класифжащею пщход1в до сталого розвитку видаеться щкавим коротко описати росшський, польський та швшчноевропейський пщходи до того, що ми називаемо сталим розвитком. У статт! видщено польську, росшську та англшську модель сталого розвитку саме тому, що щ три течи суттево впливають на формування в1тчизняно! науково! думки та ментальное^ у розумшш цього розвитку. Це визначаеться, зокрема, географ1чним розташуванням та сусщством Украши з шшими культурними просторами. Захщний perioH Украши ор1ентуеться на польську модель розвитку, де переважають матер1альш щнност1 по типу - «д1м-автомобшь-депозит», при цьому вим1р «суспшьство» недорозвинутий, недостатня увага придшяеться розвитков1 людського катталу, адже вважаеться що цей каттал пщпорядкований досягненню матер1альнх прюритет1в. Схщна частина Украши ор1ентуеться на росшську, модель розвитку, яка е диференцшованою за регюнами. Для ще! модел1 важлив1 так1 риси як: виокремлення самостшного центру сили в штеграцшних об'еднаннях; прюритет «доцшьно! ращональносп»
219
у розвитку господарства на сшьських територ1ях; переор1ентащя на концепцш мкцевого добробуту з акцентом на людину з новою системою цшностей; пщпорядкування ¿ерарх1чним прюритетам та усунення дисбаланЫв у !х досягненш. Тож для схщних реггюшв основним аспектом сталого розвитку е сощальний, з наголосом на едшсть, стабшьшсть та гумашстичш цшностг
Англшська або И р1зновид швшчноевропейська модель розглядаеться тому, що це потужна теоретична школа, що впливае на формування нашо! модел1 сталого розвитку через науков1 кола, тод1 як польська та росшська модел1 впливають на ментальшсть населения. У англшськш молел1 сталий розвиток сприймаеться через призму любов1 до Батьювщини, а також плавно! побудови суспшьства добробуту. В щеальнш концепци це означав плавш поступов1 накопичення та фундаментальш вкладення у господарство, менше раптових ривюв у стратепях розвитку. Однак ця модель, попри И привабливкть, мае виявлеш практикою недолжи, серед яких: надм1рна бюрократизовашсть економжи та науково-техшчного розвитку, перевантаження сощально! сфери асощальними непродуктивним елементами, а також кшцевкть шлях1в розвитку (граничне обмеження штелекту переЫчного члена суспшьства), визначена природними умовами. Як приклад для шюстаци останнього твердження - Норвепя, де сталий розвиток ставить у прюритет природний баланс, але у суспшьному житп осв1та та кар'ера визначеш та заплановаш державою I м1стять вбудоваш обмеження, визначеш «необхщною доцшьшстю» тих чи шших дш для перешчних члешв суспшьства.
В Укра!ш у галуз1 сталого розвитку присутш теоретичш розробки концептуального характеру, однак, часто не враховуеться зв'язок ¿з практикою. Також глибоко не дослщжувалася суб'ектившсть сприйняття сталого розвитку на р1зних р1внях управлшня. Саме тому р1зш дослщники та практики сталого розвитку розумшть пщ цим термшом р1зш речг Якщо вщштовхнутися вщ найбшьш прийнятно! модел1, що описуе сталий розвиток як процес на перетиш сфер «суспшьство», «природа» та «економша», то ми можемо спостер1гати так1 вщхилення у розумшш сталого розвитку, як «ухил в екологш», «ухил в економжу» та «ухил в показники господарювання». «Ухил в екологш» наголошуе на прюритет! вим1ру «природа» перед вс1ма шшими та закликае отямитися I не нищити природу, поки не стало занадто тзно та не вщбулося змщення балансу екосистеми поза критичну межу. Представники цього напрямку не ставлять перед собою мету об'ективно оцшити стан розвитку нашо! держави у пор1внянш з1 «сталим розвитком» I описати його планом або системою показниюв. Однак, розробки цього напрямку щкав1 тим, що ним дослщжеш взаемозалежносп природно-економ1чних зв'язюв. «Ухил в економжу» наголошуе на економ1чному прюритет! у стал ому розвитковг Представники його оперують термшом «сталий сощально-економ1чний розвиток», де прид1ляють вим1ров1 «природа» лише стшьки уваги, скшьки вимагаеться з огляду на технолопчну необхщшсть. Часто цей напрям апелюе до необхщност1 розвивати саме економжу Украши через И перехщний характер та затяжну кризу, що почалася ¿з розпадом СРСР. Такий пщхщ ближчий крашам
220
третього св1ту, що св1товою економжою поставлен! у позицш виживання, на вщмшу вщ розвинутих кра!н, що занепокоеш питаниям змши технолопчного укладу та досягнення сталого розвитку. Однак, розробки цього напрямку видаються щкавими, адже ним визначено ключов1 показники устшност1 у економ1чнш сфер1, що е прюритетними I якими не можна жертвувати нав1ть перед лицем деякого природного дисбалансу. Нарешт1 «ухил у показники господарювання» окреслюе собою напрямок, який створив каркас показник1в ефективност1 розвитку територи, але не збалансував !х та не надав характеристик ор1ентованост1 на результат. Напрям в основному популярний у колах, наближених до оргашв виконавчо! влади р1зних р1вшв. Показники визначеш, але не повшстю описаш, що подекуди створюе запитання необхщност1 та доречност1 !х використання. Цей напрям ставить кшькюний вим1рник у прюритет для зам1р1в ефективност1, часто не замислюючись на тим, чи штегрованою е вся система показниюв. Однак, цей напрям щкавий тим, що створив—краще або прше - функцюнальну систему показниюв, частково придатних для оцшки сталого розвитку, у вигляд1 каркасу, який може бути надал1 покращений. Разом з цим, представники напрямку бшьшою м1рою, ашж шш1, здатш оцшити кщьюсш вим1рники сфери «суспшьство», не придшяючи, однак, достатньою м1рою увагу дослщженню сутносл сощального катталу та метод1в його нарощення. Кожне з вщхилень, таким чином, дещо заглиблюеться у вщповщну профшьну сферу сталого розвитку, хоча, необхщно констатувати, сфера «суспшьство» у в1тчизняному сталому розвитку дослщжена недостатньо.
Висновки. На завершения статп варто визначити ряд положень, корисних для створення системи показниюв сталого розвитку для регюну Украшг По-перше, показники для Украши будуть представляти собою не щеальну модель, а систему компромкних ршень, пром1жного вибору, оскшьки Украша лише пщшшла до завершения поточного технолопчного укладу, але ще активно не вступила у наступний. По-друге, показникам варто надати ор1ентованост1 на результат I визначити !х риси у ч1ткому зв'язку ¿з державним мехашзмом впровадження на р1вш управлшня територ1ею. По-трете, варто виокремити показники «збалансованого» розвитку для сфери АПК та штегрувати !х у систему показниюв сталого розвитку. По-четверте, шляхом дослщження варто виявити ч1тк1ш1 регюнальш вщмшност1 сприйняття показниюв та параметр1в !х устшност1 кер1вниками оргашв влади та самоврядування низових ланок у р1зних регюнах Украши (захщ, схщ, твдень) з метою внесения регюнальних коректив у систему показниюв. По-п'яте, дослщженню доведеться самостшно наростити вагу компоненту «суспшьство» у влчизнянш модел1 сталого розвитку. Тому, усвщомлюючи специфжу ухил1в, у формуванш системи проказниюв варто звернути увагу на збалансовашсть вим1р1в «економжа», «суспшьство», «природа», а територ1альш стратеги варто розробляти, зокрема, дослщивши зв'язок сталого розвитку ¿з технолопчними укладами.
Л1тература
1. Дейл1 Г. Поза зростанням. Економ1чна теор1я сталого розвитку. К.: 1нтелсфера, 2001. - 312 с.
221
2. Дрейер О. Н., Лось В. А. Экология и устойчивое развитие. Учебное пособие. М.: 1997. - 224 с.
3. Ефремов А. Устойчивое или гармоничное (с экосистемой) развитие - чему отдать предпочтение? // Экономика Украины. - №2. - 2008. - С. 85-90.
4. Кинг А., Шнайдер Р. Первая глобальная революция: Докл. Римского клуба. - М.: Прогресс, 1991. - 340 с.
5. Програма дш „Порядок денний на XXI столптя" („AGENDA 21"). Ухвалена конференщею ООН з навколишнього середовища i розвитку в Pio-де-Жанейро (Сам1т „Планета Земля" 1992.) - Кшв „1нтелсфера": 2000.- 359 с.
6. Сталий розвиток - Вшпед1я. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/CTanHft_po3BHTOK
7. Hughes B., Johnston P. Sustainable futures: policies for global development // Futures, Volume 37, Issue 8, October 2005, P. 813-831
8. CSD Indicators for Sustainable Development, 3rd edition, 2005. [Електронний ресурс] — Режим доступу: www.un.org
Summary Filyak M.S.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after
S.Z. Gzhytsky
The paper considers some of the paradoxes of sustainable economic development, terminology and schools of this concept, and shows their relationship to issues of technological way, and outlines the contribution of each of the areas in the formation of a balanced scorecard.
Рецензент - к.е.н., доцент Батюк Б.Б.
222
