CC BY
38
Науковий вкчшк', 2005, вип. 15.6
здiйснюють природоохороннi заходи, але його непогоджешсть iз iншими законами ускладнюе реалiзацiю механiзму податкового стимулювання екологь заци виробництва.
У сферi фшансово-кредитних вiдносин держава може надавати тльго-вi кредити для фiнансування розроблення й освоення екологiчно чисто! продукций а також субсидiювати виготовлення еколопчно чисто! продукцi!.
При розробщ системи економiчного стимулювання екологiзацi! про-довольчого комплексу варто враховувати, що економiчнi податки i платежi можуть забезпечити економiчну вигоду для виробниюв тiльки за наявностi позитивного результату дiяльностi пiдприемств. Тобто, формування системи еколопчних податкiв i платежiв, визначення !хшх ставок мае бути погоджене з шшими складовими податково! системи, що в умовах перехщно! економжи повинна мати стимулюючий характер.
Лггература
1. Кислый В.Н., Лапин Е.В., Трофименко Н.А. Экологизация управления предприятием: Монография. - Сумы: Университетская книга, 2002. - 232 с.
2. Крисанов Д.Ф. Економшо-еколопчш проблеми харчово! промисловосп Укра-!ни. - К.: 1Е НАНУ, 2002. - 274 с.
3. Суханова С.Т. Економ1чш аспекти еколопзацл розвитку продовольчого комплексу регюну. - 1рпшь: Академ1я ДПС Укра!ни, 2002. - 77 с.
4. Про охорону навколишнього природного середовища. Закон Укра!ни. - К.: Ук-ра!на. - 29 с. _
УДК 504.062 Acnip. Н.А. Степанюк - Нащональний умверситет водного
господарства та природокористування, м. Рiвне
ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ ЕКОЛОГВАЦП ВИРОБНИЦТВА У КОНТЕКСТ ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО МЕХАН1ЗМУ ОПТИМАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Розглянуто eKOHOMÏ4HÎ аспекти еколопзацп виробництва з врахуванням сучас-ного екологобезпечного соцiально-економiчного розвитку.
Ключов1 слова: Екологiя, економша, природокористування, сощально-еконо-мiчний розвиток.
Doctorate КА. Stepanyuk - National university of water economy
and natural use, Rivne
Economic aspects of ecological development of production in context of forming of economic mechanism of the optimum natural use
The economic aspects of ecological development of production are considered taking into account safe socio-economic development modern ecologically
Keywords: Ecology, economy, natural use socio-economic development.
Людство ниш вступило в яюсно новий етап взаемоди з навколишшм природним середовищем, по-шшому дивиться i на широкомасштабне вико-ристання його ресурЫв.
У процес еволюци суспшьства та розвитку матерiального виробництва виник i функцюнуе так званий антропогенний обмш речовин мiж люди-
3. Прикладнi аспекти екологаацп економiки
357
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
ною та природою. Йому притаманний вщкритий, незамкнутий характер. З точки зору i економiки, i екологи, вiн е нерацiональним, недосконалим i при-родоруйшвним, оскiльки зi збiльшенням народонаселення та штенсифжа-цiею суспiльного виробництва зростають обсяги рiзноманiтних виробництв, у т.ч. й шюдливих, таких, якi природа не спроможна нейтрашзувати та утиль зувати, а саме виробничих та невиробничих вiдходiв. Останнi засмiчують i виснажують довкiлля та порушують еколопчну рiвновагу в бiосферi, попр-шують природнi життевi умови людини [1, с. 12-23].
Еколопчш проблеми необхщно розглядати в контекстi розв'язання гострих, складних, а нерiдко i неоднозначних соцiально-економiчних питань. Економiчний аспект еколопчних проблем свiдчить про те, що забезпечення ро-зумно! рiвноваги мiж iнтересами економiки та екологи е справою надзвичайно актуальною. Екологiчнi iмперативи повиннi стати основою нових суспшьних, економiчних, виробничих вiдносин, визначити темпи й пропорцй економiчного розвитку. Тому важливо всебiчно й ретельно виявити причинно-наслiдковi зв'язки мiж економiкою й еколопею стосовно окремих галузей агропромисло-вого комплексу й окремих виробництв. Одшею з основних методологiчних задач у виршенш питань управлшня системою мекономiка - екологiям варто вва-жати, як вказуе С.1. Христенко, виявлення зв,язкiв мiж економiчними й еколо-гiчними показниками ощнки виробничо! дiяльностi галузi, пiдприемства з метою одержання штегральних економшо-еколопчних показникiв [2, с. 94].
Сучасна еколопчна полiтика, як складова частина сощально-еконо-мiчноl полiтики, мае характеризувати напрямки, форми, методи, прийоми ре-гулювання сощально-еколопчних процесiв i, у кшцевому пiдсумку, визнача-ти природоохоронну дiяльнiсть пiдприемств, еколого-економiчний рiвень гармоншного збалансованого розвитку продуктивних сил нащонально! еко-номiки, зокрема продовольчого комплексу. У тепершнш час конче необхщ-но формувати принципово нову державну еколопчну пол^ику, виходячи з прюрите^в i цiлей екологiчно стiйкого соцiально-економiчного розвитку. Варто шукати новi форми управлшня розвитком продуктивних сил, а також ефективш регулятори еколопчно! орiентацil економiки [3, 4].
Екологiзацiя економжи та свiдомостi суспiльства не е абсолютно новою проблемою. Практичне вщображення еколопчност тiсно пов'язане, насамперед, з державним регулюванням процеЫв природокористування. Во-на розглядалася протягом останнього десятирiччя достатньо глибоко, але ще багато проблем залишаються невирiшеними. У першу чергу, практичне вь дображення еколопчност регулюеться через здiйснення процесiв природокористування державою. Саме врiвноваження процеЫв обмiну мiж лю диною, природою та державою, як впроваджуються через законодавчi та оргашза-цiйно-технiчнi рiшення, постають на цей час особливо важливою проблемою. Втручання держави в природно-еколопчну сферу необхiдне для досягнення збалансованого стану. Держава також повинна закласти основи глобального еколого-економiчного партнерства мiж суб'ектами пiдприемництва та шозем-ними партнерами заради виживання i подальшого розвитку Укра!ни, а також земно! цившзацй [5].
358
Екологiзацiя економпки та освiти як чинник сталого розвитку суспiльства
Науковий вкник, 2005, вип. 15.6
В основу ново! еколопчно! пол^ики уряду Укра!ни варто закладати вимогу обов'язкового й неухильного дотримання екологiчно! безпеки житте-дiяльностi людини i природних екосистем на основi екологiзацi! сусшльного виробництва. Поняття екологiзацi! суспiльного виробництва, яке введене до наукового об^у вщносно недавно, мае неоднозначне тлумачення. Його суть недостатньо чггко розкрита й обгрунтована як iз фшософсько! позицi!, так i з точки зору економжи [6]. Пiд еколопзащею виробництва розумiють сукуп-нiсть уЫх видiв господарсько! дiяльностi, що забезпечують зменшення негативного впливу виробництва й запоб^ання порушення екологiчно! рiвноваги в природному середовищi [7, с. 38-39]. Еколопзащя суспiльного виробництва мае кшьюсну i якiсну визначенiсть, виражена цшсною системою натураль-них i вартiсних (еколого-економiчних) показникiв. При цьому, екологiчнiсть, природокористуваннями розглядаемо як процес еколопзацп господарсько! дiяльностi, який передбачае: збшьшення екологiчного ефекту на одиницю ви-роблено! споживно! вартостi; збшьшення рiвня екологiчно! безпеки виробництва; зменшення штегрального екологiчного навантаження на природно-ресурсний потенцiал територi!. Отже, ди суспiльства мають бути тепер обов'язково зрiвноваженими й адекватними нитшнш екологiчнiй ситуацi!, та не повинш вступати в суперечнiсть iз природними й еколопчними законами, призводити до негативних i незворотних процесiв у бюсферь Тобто, сощаль-но-економiчна дiяльнiсть суспiльства не повинна пiдривати природну основу здорового фiзичного й психiчного розвитку людини.
Виконання цих вимог можна забезпечити тшьки тодi, коли виробни-чо-господарська дiяльнiсть суспiльства, (напрями, способи, техшка й техно-лопя природокористування та природоперетворення) грунтуватиметься на науково виваженому еколого-економiчному прогнозi розвитку продуктивних сил. При розробленш зазначених прогнозiв, за допомогою яких мае здшсню-ватися перехiд на модель сталого й екологобезпечного соцiально-економiч-ного розвитку, необхщно керуватися такими принципами [8, с. 8-23]:
• прюритет еколопчних критерив, показнишв 1 вимог над економ1чними, тобто при оцшщ та вибор1 вар1ант1в господарських, техтко-технолопчних й орга-н1зац1йних р1шень перевагу треба ввддавати тим, як1 е кращими не тшьки за економ1чними, а насамперед за еколопчними критер1ями й показниками;
• оптимальне поеднання галузевого та територ1ального управл1ння природоко-ристуванням та охороною довк1лля, перемщення центру ваги й в1дпов1даль-ност1 за вир1шення ресурсо-еколог1чних проблем на мюцев1 органи влади, дотримання суб'ектами господарсько! д1яльност1 еколог1чних обмежень, нор-матив1в 1 стандарт1в;
• суворий контроль за дотриманням вимог еколопчного законодавства, рац1-ональне використання ринкових та державних економ1чних 1нструмент1в, ад-м1н1стративних важел1в регулювання еколог1чних вщносин, систем 1 метод1в природокористування та природоохорони;
• 1нтеграц1я еколог1чного й економ1чного п1дход1в до розвитку й розмщення продуктивних сил держави в единий еколого-економ1чний п1дх1д за допомогою прогнозування, планування, проектування й буд1вництва народногоспо-дарських об'ект1в 1з розробленням 1 використанням 1нтегральних еколого-економ1чних критерй'в, показник1в, норматив1в 1 стандартов.
3. Прикладн1 аспекти екологаацп економши
359
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
При цьому досягнення надежного рiвня ресурсо-еколопчно! та сощ-ально-економ1чно1' безпеки життедiядьностi суспшьства можливе тiльки за умови досягнення високо! еколопчно! культури всього населення Укра'ни.
Соцiадьна та екологiчно зорiентована ринкова економiка, а саме таку економiчну систему необхiдно будувати в Укра'ш, зважаючи на И сощально-економiчнi й екологiчнi особливостi, спроможна на основi гнучких i присто-сованих до еколого-економiчних умов нацюнального виробництва мехашз-мiв ефективно виршувати екологiчнi проблеми, долати гострi екокризовi си-туаци. Водночас саме така економiчна система стане важливим етапом на шляху до реального втшення у практику принцишв сталого й екологобезпеч-ного соцiадьно-економiчного розвитку вже в недалекому майбутньому.
Людство повинно усввдомити, що воно внаслiдок еволюцй та безпе-рервного розвитку стало наймогутшшим посилювачем i прискорювачем не тшьки суспiльних, а й природних процешв. Саме воно тепер визначае характер взаемовщносин суспiльного виробництва з навколишшм середовищем, динамiку процеЫв у бюсфер^ обмiн речовин та енергй мiж живою й неживою природою. Зважаючи на це, людина мае невщкладно та наполегливо вчитися дiяти так, як дiе природа - повшьно, бережливо й виважено.
Лггература
1. Трегобчук В., Веклич О. Необхщнють екодого-економiчноi модел1 ринкових реформ в Укра'ш// Економiка Украши. - 1997, № 4. - С. 12-23.
2. Христенко С.И. Организация экономико-экологического управления производством (проблемы и опыт совершенствования производственных отношений). - К.: Наук. думка, 1989. - 172 с.
3. Данилишин Б. Сучасш тенденци регулювання процеав природокористування в Укрш'ш// Економiка Украiни. - 1994, № 11. - С. 59-62.
4. Дорошенко Л., Тищенко А. Методолопчш проблеми регулювання природоохо-ронно!' дiядьностi// Економiка Украши. - 1994, № 12. - С. 63-68.
5. Экономика: свобода и солидарность/ Н.П. Федоренко, К.Г. Гофман и др. - М.: Наука, 1991. - 304 с.
6. Лебединский Ю.П. Экологизация производства. - К.: Урожай, 1990.
7. Игнатьев А.Е. Совершенствование методологии управления социалистическим природопользованием (13-16 мая 1986 года). - М.: Наука, 1986. - С. 38-39.
8. Паламарчук В.О., М1шенш С.В., Коренюк П.1. Еколого-економiчнi та сощальш нариси з проблем природокористування: Монографiя. - Пороги, 2004. - С. 8-23.
УДК 504.064.2 Начальник eîdàtiy О.В. Юречко1- Держуправлтня
екоресурав у Львiвськiй област
ЕКОЛОГ1ЧН1 САНКЦП ЗА ЗАБРУДНЕННЯ ДОВК1ЛЛЯ В УКРАШ1
Розглянуто еколопчш санкцп за забруднення довкiлля, яю застосовуються в Укршш. Наведено види вщповщальносп за екологiчнi правопорушення.
1 начальник в1дд1лу природоохоронних програм, шформацп, освгги та зв'язшв з громадськютю держуправ-лшня екоресурав у Льв1вськш обласп (chief of department of the nature protections programs, information, education and зв'язку, with public of state administration of ecological resources in the Lvov region)
360
Екологаащя економпки та осв^и як чинник сталого розвитку суспшьства
