CC BY
8
марценюк л. в. ВНЗНАЧЕННН РАЦЮНАЛЬНО!
МОДЕЛ1 УПРАВЛ1ННЯ ЗАЛ13ННЧН0Ю ТУРНСТНЧНОЮ КОМПАН1ЕЮ «ВУЗЬК0К0Л1йН1 ЗАЛНННЩ»
Розроблено концептуальш засади моделей залгзничних компанш для оргатзаци туристичних перевезень по вузьким колгям, як1 базуються на принципах виконання певних функцш та наявних твестицш на розвиток.
Вперше в Украгнг розроблено новий методичний тдх1д для визначення фтансових потокгв залгзничног туристичног компанп, що дозволить спрогнозувати економгчнг показники гг роботи.
Ключов1 слова: вузькоколшна залгзниця, туристична компангя, туризм, залгзничний туризм, фтансовий потгк, оргатзацшна структура.
V] ТРАНСФЕР ТЕХНОЛОГИЙ В ЭКОНОМИКЕ
УДК 338.48 (477) 001: 10.15587/2312-8372.2016.68992
1. Вступ
Вузькоколшт залiзницi користуються великим попитом у туриспв всього свггу. Подорож у зазвичай ста-ровинних вагончиках по вузькш коли приносить багато задоволення пасажирам, i найголовтше — вони готовi витрачати на щ подорожi немалi кошти.
В розвинених кра'нах багато уваги як з боку держави, так i приватних iнвесторiв придшяеться вiдновленню i розвитку залiзниць. В Укра'т один iз перспективних напрямюв вкладання коштiв — це комплексне ввднов-лення вузькоколiйних залiзниць. Саме тдтримка з боку бiзнес-структур дозволить розвинути в нашш краiнi залiзничний туризм, адже на придбання сучасного ру-хомого складу та ввдновлення iнфраструктури потрiбнi великi кошти.
Бшьша частина туристiв, що подорожують залiзни-цею, обирають саме вузькоколiйки. В Австрп великим попитом користуеться маршрут через мальовничi Альпи, в Румунп туристи за допомогою вузькоколiйки доби-раються до замку Дракули, в Словенп iздять на солонi озера, в Таiландi iздять по вузькоколшнш «Залiзнищ смертЬ», в Аргентинi на поiздi пiд назвою «До неба». Цей перелж можна продовжувати, адже розвинена мережа вузькоколшок е в 1талп, Швейцарii, Японii, США, Польшу, Iспанii, Нiмеччинi та шших краiнах.
В Украiнi вузькоколiйнi маршрути прокладенi на Рiвненшинi, Львiвшинi, Закарпатт та 1вано-Франюв-шинi. Однак, мало хто з украшщв, не кажучи вже про шоземщв, знають про них. Тому створення позитивного iмiджу нашоi краiни, популяризацiя подорожей залiзнич-ним транспортом, приведення до ладу шфраструктури та пiдвишення рiвня сервису — першочерговi завдання.
Актуальнiсть дослщжень пiдтверджуеться тим, шо розвиток iснуючоi транспортноi та будiвництво пов-ного комплексу туристичноi iнфраструктури за допомогою швестицш приватних або державних швесто-рiв може стати потужним поштовхом до пiдвишення конкурентоспроможностi залiзничного транспорту, ту-
ристичноi iндустрii, а також до розвитку економжи Укра'ни. Вiдновлення вузькоколiйних залiзниць в Укра'т в Карпатському регiонi — це, в першу чергу, еконо-мiчно необхiдний проект, адже вiн дасть поштовх до розвитку машинобудування, будiвництва й енергетики та дозволить здшснити протипаводковi заходи. Серед соцiальних переваг проекту — зниження м^рацшних процеав та рiвня безробiття, зняття соцiальноi напру-ги, надання статусу Закарпаттю важливого компоненту у життi краiни в цшому.
2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми
Туристичш об'екти все ше залишаються незатребу-ваними iз-за низького рiвня розвитку шфраструктури туристичних послуг, а iнфраструктура не ввдновлюеться iз-за незацiкавленостi iнвесторiв, адже держава жодним чином не стимулюе '¿х. Серед напрямiв покрашення ситуацп на украiнському ринку туристичних послуг можливi наступнi кроки: вiдновлення шфраструктури, розвиток сощальних туристичних програм, удосконален-ня iнформацiйноi полiтики, реконструкцiю туристичних об'екпв та iншi [1].
Розвиток туристичних маршрупв е одним з ефек-тивних перспективних напрямкiв дiяльностi залiзниць Украiни. При цьому потрiбно дотримуватися европей-ських стандартiв якост послуг, адже тiльки завдяки високому сервшу вдасться пiдвишити конкуренто-спроможшсть залiзничного транспорту та туристич-но' галузi i, як наслiдок, привабити велику кшьюсть туристiв [2].
Укра'на мае високий потенцiал санаторно-оздоров-чого, курортного, кторико-культурного й екологiчного туризму, а промисловий, дшовий та освинш туризм мають середнiй потенцiал i потребують розширення об'ектiв туристичного штересу та розвитку туристично' iнфраструктури. Внутршнш ринок туристичних послуг мае високий потенщал шодо пропозицп рекреацiйних
послуг, тож формування попиту повинно здшснюватися за рахунок iмпортозамiщення послуг ви'зного туризму, що е важливим завданням реалiзащi державного регу-лювання туризму [3].
Розвиток туризму в Укра'ш перебувае лише на початковш стадii. Збiльшення потокiв внутрiшнього та вшзного туризму нинi уповiльнюеться через низку негативних факторiв, до яких належать: недостатнш розвиток туристичноi шфраструктури; недосконалiсть нормативно-правовоi бази; економiчна та полиична нестабiльнiсть у краiнi; обмежешсть асортименту за-пропонованих послуг; вщсутшсть комплексного бачення краiни як перспективноi туристичноi дестинацii; недо-сконалiсть реклами укра'нських туристичних центрiв за кордоном та ш. [4].
До основних напрямiв туристичноi дiяльностi слiд вщнести: розмiщення (готельне господарство, санатор-но-курортш заклади), перевезення (транспортнi орга-шзацп), посередницькi послуги (туроператори i тура-генти), органiзацiя вiдпочинку та послуги громадського харчування [5].
На жаль, кожен iз перерахованих ланцюпв у загаль-нiй схемi туристичних послуг в Украш поки що не вщповвдае европейським стандартам, а отже кшцевий споживач — турист — не мае бажання витрачати кошти на ввдпочинок низького рiвня, обираючи пропозицii iнших, бiльш розвинених у цьому контекст краiн.
В Украш е п'ять основних сегменпв украшських споживачiв турпродукту:
— «Споживачi престижного туристичного продукту» — вiдрiзняються високим посадовим статусом (який зобов'язуе обирати дороп престижш тури), достатшм для таких подорожей матерiальним забезпеченням та наданням переваги дшовим турам, до чого спонукае рвд занять.
— «Споживачi активного комфортного ввдпочин-ку» — переважно молодi люди, що зумовлюе вибiр ними активних форм вiдпочинкy Водночас ця катего-рiя належить до елиного соцiального прошарку (тому вщпочинок мае бути обов'язково комфортним); вiдрiзняеться вiд iнших високим рiвнем освiти, що разом iз високим посадовим статусом, обумовлюе доступнiсть вибору рiзних видiв турiв.
— «Споживачi переважно пасивного пiзнавального вщпочинку» — порiвняно з попереднiми сегментами, мають нижчий рiвень освiти, нижчий посадовий статус та матерiальне забезпечення. Зввдси випли-вае припущення, що саме тому вони подорожують переважно один раз на рж з метою вiдпочинкy Порiвняно з iншими, ця група найбшьш схильна до поеднання вiдпочинку з тзнавальними подо-рожами.
— «Споживачi недорогого комфортного, бажано уса-мiтненого вщпочинку» не обiймають керiвних посад. На ввдмшу вiд перших трьох сегменпв, тут помiтна значна вiкова диференщащя. Оскiльки матерiаль-не забезпечення суттево вiдрiзняеться вiд першого та другого сегменпв, представники цього сегмента схильш обирати недорогий, проте комфортний вщ-починок.
— «Споживачi нечастого недорогого ввдпочинку, органiзованого самостiйно» вiдрiзняеться найниж-чим рiвнем освiти його представникiв i найменшим рiвнем '¿х матерiального забезпечення. Саме тому щ
споживачi схильш обирати недорогий вщпочинок,
заощаджуючи матерiальнi кошти, органiзовуючи його
самостiйно [6].
Автор статт вважае, що для кожно' iз перерахованих вище груп при вдалому менеджментi туристично' компанп можна було б запропонувати залiзничний екс-курсiйний тур, який би задовольнив вимоги кожно' групи споживачiв турпродукту. Приклади успiшного функщонування туристичних залiзниць е в багатьох кра'-нах, причому популярнiстю користуються як бюджетнi маршрути за десятки або сотш доларiв, так i шикарнi подорожi вартiстю вiд 20 до 60 тисяч доларiв.
Устшний розвиток туристично' галузi неможливий без активного впливу держави на умови и функщонування. Участь держави полягае у: зниженш щни швестицш у туристичнi проекти, що включае позики за вигiдними вiдсотками, встановленш податкових пiльг, захистi вiд подвшного оподаткування; продажi, орендi землi або об'екпв iнфраструктури за цiною, нижчою ринково'; прямих субсидiях, наданнi гарантш на iнвестицii з метою залучення шоземних iнвесторiв. Вибiр варiанту управлшня iнвестицiями в iндустрii туризму залежить ввд специфiки економiчного роз-витку кра'ни.
В Украiнi управлiння швестищями, яке Грунтуеть-ся на розподт повноважень мiж загальнодержавними та регюнальними рiвнями державного управлiння, мае доповнюватися координащею дiяльностi громадських органiзацiй та активною ствпрацею з потенцiйними швесторами, у тому числi iноземними [7].
Створення привабливого iнвестицiйного середовища е таким же важливим завданням держави, як i забезпечення економiчного зростання та тдвищення життевого рiвня населення.
Ключовим питанням ефективного управлшня швестищями в туристичнш галузi е створення позитивного iмiджу Укра'ни, вiдновлення довiри зi сторони вггчиз-няних та iноземних iнвесторiв.
3. 06'ект, мета та задач1 дослщження
Об'ект дослгдження — моделi управлшня турис-тичними компанiями, якi використовують залiзничнi перевезення та фiнансовi потоки цих компанш.
Мета дослгдження — розробка ращонально' моделi управлiння залiзничною туристичною компанiею «Ву-зькоколiйнi залiзницi» та методичного пiдходу щодо визначення фшансових потокiв залiзничноi туристично' компанп.
Для досягнення поставлено' мети необхщно вико-нати такi задачi:
1. Розробити структурну схему тдпорядкованост окремого виробничого тдрозд^у (дивiзiону) з пе-ревезень туристiв по звичайним та вузьким колiям ПАТ «Укра'нська залiзниця».
2. Розробити схему взаемодп окремого самостшного туристичного залiзничного пiдприемства з ПАТ «Ук-ра'нська залiзниця».
3. Розробити схему фшансових потоюв залiзничноi компанп.
4. Розробити математичну модель руху фшансо-вих потокiв туристично' компанп, яка буде займатися оргашзащею туристичних перевезень за допомогою залiзничного транспорту.
4. Матер1али та методи дослщжень особливостей визначення ращонально'1 модел1 управлшня зал1зничною туристичною компанию «Вузькоколшш зал1знищ» та визначення фшансових потомв зал1знично*1 туристично'1 компанй
Теоретичну та методолопчну основу дослiдження ста-новлять системний aHani3 проблем забезпечення конкурен-тоспроможност транспортно1 галузi у сферi туристичних з^зничних перевезень; теоретичнi положення економiч-но1 науки в галузi ефективност виробництва, ринково! трансформацп економiки, управлшня нащональним гос-подарством. Для виршення поставлених задач викорис-товувалися таю загальнонауковi та спецiальнi методи:
— математично1 статистики — для обробки статис-тичних даних;
— математичного та порiвняльного економiчного аналiзу — для визначення закономiрностей паса-жирських перевезень на з^зничному транспортi;
— теори ймовiрностей — для обробки та прогно-зування обсягiв фiнансових потокiв туристичних компанш;
— органiзацiйно-розпорядчий — для побудови ор-ганiзацiйноï структури туристично1 компанп;
— прийняття рiшень, стратепчного планування та системний пiдхiд — для проведення наукових дослщжень стосовно пщвищення ефективносл туристичних перевезень в умовах реформування галузь 1нформацшну базу дослiдження склали: результати
власних дослщжень [8, 9], пращ вггчизняних [1-7, 10] та шоземних вчених [11-13], науково-дослщш роботи, статистичш матерiали та iнтернет-джерела.
5. Результати дослщження особливостей визначення рацмнально*! модел1 управлшня зал1зничною туристичною компашсю «Вузькоколжш зал1знищ» та визначення фшансових потомв зал1знично*1 туристично'1 компанй'
У попередшх дослiдженнях автора було розглянут1 рiзнi варiанти моделей управлiння туристичними компа-нiями, якi використовують залiзничнi перевезення [8, 9].
Для вузьких залiзничних колш Закарпатського ре-гiону можливо використати лише два з них.
Розглянемо перший варiант (рис. 1) — утворення окремого виробничого пщроздшу з надання трансфер-них та туристичних послуг по вузьким колiям. Цей пщроздш буде пщпорядковано Дирекцп (управлiнню) туристичних перевезень, який в свою чергу, буде адмь шстративно пiдпорядковано Департаменту пасажирських перевезень у далекому сполученш.
Виникае питання, чи може структурний пщроздш з оргашзацп туристичних перевезень бути пщпорядковано безпосередньо Львiвськiй залiзницi. Юридично, з жовтня 2015 року це стало неможливо, оскшьки ПАТ «Украш-ська зал1зниця» побудовано за вертикально-iнтегрованою структурою, а туристичними перевезеннями буде займа-тися Департамент пасажирських перевезень у далекому сполученш. Але утриманням вузьких залiзничних колш, оргашзащею руху туристичних поïздiв та забезпеченням
1х локомотивною тягою буде займатися регюнальна фь лiя «Львiвська залiзниця» ПАТ «УЗ».
ПАТ «Украшська зал1зниця»
Департамент пасажирських перевезень у далекому сполученш
Дирекщя (управлшня) туристичних перевезень
Виробничий пщроздш
(див1зюи) з перевезень туриспв по вузьким кол ¡ям
Рис. 1. BapiaHT 1. Структурна схема тдпорядкованост окремого виробничого пщроздшу Urai3ioHy) з перевезень туpистiв по звичайним та вузьким кoлiям ПАТ «Украшська зaлiзниця».
ПриМтка: розробка автора
За умови тако1 оргашзацп туристичних перевезень по вузьким колiям та забезпечення необхщного сервь су пщ час проведення екскурсiй на ПАТ «УЗ» буде покладено таю функцш
1. Проведення маркетингових дослщжень з про-гнозування попиту на туристичш перевезення.
2. Розробка технiко-економiчного обгрунтування доцiльностi будiвництва нових та реконструкци iснуючих вузьких залiзничних колiй та впровадження туристичних перевезень в Закарпатському регюш.
3. Придбання нового спещального рухомого складу для перевезення турислв по вузьким колiям.
4. Визначення обсяпв послуг, якi будуть передан на аутсорсинг iншим органiзацiям (туристичним аген-цiям, ресторанам, кафе, колибам, готелям, апартаментам, базам вщпочинку та ш.).
5. Визначення рiзних варiантiв прибуткових марш-рутiв для перевезення та обслуговування турислв по вузьким колiям та розробка калькуляцiй вартосл путiвок на туристичнi перевезення за рiзними маршрутами та термiнами подороже
6. Забезпечення туристичних поïздiв водою, утилiза-цiею каналiзацiйних вiдходiв, паливом, електроенергiею, харчуванням та необхiдним комфортом пщ час подорожi.
7. Забезпечення туристичних поïздiв пiд час подоро-жi квалiфiкованим персоналом (по1зною локомотивною бригадою, стюардами, електромехашками та ш.).
технологический аудит и резервы производства — № 3/5(29), 2016
8. Оргашзащя утримання вузьких зашзничних колш, руху туристичних noi^iB та забезпеченням ïx локомо-тивною тягою.
9. Проведення рекламно'1' роботи i3 залучення туристiв до перевезень по вузьких кoлiяx, або передача цих функцш oкремiй туристичнiй компанй та рекламним агенцiям.
10. Органiзацiя трансферних перевезень туриспв вiд мiсця вщпочинку, вокзалу готелю та iн. автомобшями або рельсoмoбiлями. Цi функцп можуть бути передан автoмoбiльним кoмпанiям.
6. Обговорення результата анал1зу
особливостей визначення рацганально! модел1 управлшня зал1зничном туристичною компашсю «Вузькоколшш зал1знищ> та визначення фшансових потошв зал1знично*1 туристично'1 компанй
Аналiзуючи вказаний вище перелiк функцш мож-на сказати, що ПАТ «УЗ» ще кiлька рoкiв не зможе виконувати такий обсяг туристичних послуг, оскшьки в не!" немае зайвих кoштiв на будiвництвo та рекон-струкцiю вузьких кoлiй, придбання нового рухомого складу, розвиток туристично'1' шфраструктури регюну.
З погляду на сказане вище, доцшьне буде викори-стання iншoгo варiанту мoделi оргашзацп туристично'1 зашзнично'! компанй', яка являе собою незалежне само-стiйне тдприемство — юридичну особу засноване на кошти рiзниx власникiв без участ в капiталi ПАТ «УЗ». Цей варiант (рис. 2) пoвнiстю лшвщуе ïï залежнiсть вiд iнвестицiй Публiчнoгo акцioнернoгo товариства «Ук-рашська залiзниця» i робить кoмпанiю пoвнiстю са-мoстiйнoю. Вона тiльки сплачуе ПАТ «УЗ» кошти за доступ до залiзничнoï шфраструктури, використання орендованого рухомого складу (за необхщшстю), плату за обслуговування, ремонт власного рухомого складу та iншi послуги ПАТ «УЗ». В цьому разi компашя може мати свш сучасний рухомий склад.
Такий вар1ант розвитку туристичного ринку Закар-патського регюну бшьш реальний, оскшьки зараз вже е бажаюч1 вкладати кошти в цей проект. В цьому раз1 на ПАТ «УЗ» будуть покладеш таю функцп:
1. Розробка техшко-економ1чного обгрунтування доцшьност1 буд1вництва нових та реконструкцн юнуючпх вузьких зашзничних колш та впровадження туристичних перевезень в Закарпатському регюш.
2. Розробка тариф1в на перевезення турист1в по вузьким кол1ям за р1зними маршрутами з урахуванням термшу подороже
3. Забезпечення туристичних по1зд1в водою, утил1за-щею канал1зацшнпх вщход1в, паливом, електроенерпею, харчуванням та необхщнпм комфортом тд час подороже
4. Забезпечення туристичних по1зд1в тд час подоро-ж1 квал1ф1кованим персоналом: по1зною локомотивною бригадою, стюардами (за необхщшстю), електромеха-шками та ш.
5. Оргашзащя утриманням вузьких зал1зничних колш, руху туристичних по1зд1в та забезпеченням '1х локомотивною тягою.
Наукова новизна. Розроблено концептуальш засади моделей зал1зничних компанш для оргашзацп туристичних перевезень по вузьким кол1ям, як базуються на принципах самостшного виконання певних обсяпв функцш залежно вщ ново'' структури Департаменту па-сажирських перевезень в далекому сполученш, наявних швестпцш на реконструкцш 1 буд1вництво вузькоко-лшно! мапстрал1 та придбання спещал1зованого рухомого складу, шо дозволить лшвщуватп заборговашсть регюнально! фшп «Льв1вська зал1знпця» вщ утримання юнуючпх вузьких колш та отримати додатковий дохщ вщ стшкого забезпечення туристичних перевезень.
Аналогова I математична моделг фтансових пототв новоутвореног зал1зничног туристичног компанй. Для правильного виршення проблеми, ч1тюшого уявлення та розумшня фшансових процеав, шо будуть вщбуватпся в новоутворенш зал1знпчнш турпстпчнш компанп, до-цшьно побудувати аналогову модель фшансових потоюв.
Плата за доступ до шфраструктури зал1зниць
Незалежне самостшне туристичне тдприемство -юридична особа (без учасп в каштал1 ПАТ «УЗ»)
Плата за обслуговування, ремонт рухомого складу та ¡нал послуги ПАТ «УЗ»
Рис. 2. Вaрiaнт 2. Схема взаЕмодп окремого самостшного туристичного залiзничн□г□ пщприЕмства з ПАТ «Украшська залiзниця».
Прим1тка: розробка автора
с
трансфер технологии в экономике
ISSN 2226-3780
Вона дозволить врахувати ви чинники, що впливають на ефектившсть роботи ще' компанп, спрогнозувати величини доходiв, витрат та економiчнi показники п роботи. Аналогова модель являе собою спрощену модель фшансових потоюв компанп, яка з великим ступенем ймовiрностi поводить себе як реальна, проте не е такою.
На рис. 3 подана схема фшансових потоюв май-бутньо' залiзничноi туристично' компанп.
Умовно фiнансовi потоки компанп можна подшити на чотири групи:
1. 1нвестицшш надходження компанй.
2. Доходи компанй з рiзних джерел.
3. Витрати компанй.
4. Податки, iншi обов'язковi внески, платежi та збори. Розглянемо детальшше кожну групу фшансових
потоюв.
Рис. 3. Схема фшансових потаит затзнично'1 кемпинг!. Примггка: розробка автора
1нвестицшш надходження компанп мають основш чотири джерела: банки та iншi кредитш структури; пуб-лiчне акщонерне товариство «Укра'1нська залiзниця»; мiсцевi органи влади; приватнi iнвестори та компанп.
Слвд сказати, шо якшо говорити про оргашзащю вузькоколiйних залiзничних подорожей в Закарпатп, то е бажання вкладати кошти у вщродження вузько-колiйного руху в регiонi мають мiсцевi органи влади, та приватш iнвестори. Що стосуеться ПАТ «УЗ», то 11 керiвництво досi не визначилося, як дiяти в цьому напрямку.
Доходи акщонерно'1 компанп «Вузькоколiйнi залiз-ницi» мають два потужних джерела: споживачi турис-тичних та екскурсшних послуг; платежi туроператорiв за послуги з перевезень та користування шфраструк-турою компанп.
Перше джерело — це самостшна оргашзащя турис-тичних подорожей компашею «Вузькоколiйнi залiзницi» при якш iншi туристичнi компанп, готел^ ресторани, колиби та туристичнi структури регюну являються лише контрагентами.
Друге джерело — це платежi iнших туроператорiв за послуги з перевезень та користування шфраструк-турою компанп. Щ туроператори використовують за-лiзничнi перевезення як трансферт послуги, а також сплачують компанп «Вузькоколшш залiзницi» послуги шших об'ектiв iнфраструктури, шо належать '1й (готелi, ресторани та iн.).
Витрати компанп утворюються з семи основних складових: оплата трансферних послуг автомобшьних фiрм; оплата шших екскурсшних послуг; оплата послуг туроператорiв; оплата послуг ресторашв; оплата послуг готелiв; власш витрати компанИ; платежi стра-ховiй компанп.
У вказаний перелж входять основнi контрагенти компанп «Вузькоколшш залiзницi», яким вона сплачуе рахунки за отримання '1х послуг, а саме: автомобшьним фiрмам за надання послуг з перевезення туриспв вщ залiзничноi лiнii до мiсць проведення екскурсш, рес-торанiв, колиб, готелiв; екскурсiйним бюро за послуги професшних гiдiв, перекладачiв, шо проводять мiсцевi екскурсп; туроператорам, шо проводять локальш екскур-сiйнi подорожi у складi туристично'1 по'1здки; готелям, ресторанам та колибам за харчування туриспв у мю-цях проведення планових екскурав; окремим готелям, вiллам та власникам апартаменпв за проживання та ночiвлю пiд час планових по'1здок у межах пупвок; страховим компанiям за страхування туриспв пiд час туристично'1 подорожь
Крiм вказаних витрат, компашя мае витрати на утри-мання та ремонт залiзничноi iнфраструктури (якшо вона на баланс компанп), рухомого складу, власно'1 готельно'1, ресторанно'1 та шшо'1 iнфраструктури, проведення мар-кетингових дослщжень, проведення рекламних заходiв та шших робгт.
До останньо'1 групи фшансових потокiв слiд вщнес-ти податки, iншi обов'язковi внески, платежi та збори, а саме: податок на додану вартють; податок на прибуток; единий соцiальний внесок; туристичний збiр; податок на рекламу; iншi платежi та внески. Вказанi податки регламентуються чинним законодавством.
Якшо аналогова модель дозволяе вiзуально уявити рух фшансових потоюв, то для виконання поточних та перспективних розрахунюв слщ використовувати мате-
матичну модель. Математична модель у стислш формi описуе розрахунки, шо слщ виконувати для визначен-ня чистого доходу компанп «Вузькоколшш залiзницi». У даному випадку чистий дохвд (ФЧД) являе собою рiз-ницю мiж усiма видами надходжень та витрат i фактично е сумою частини фшансового результату, шо утворюе економiчнi, статутний та резервний фонди компанП. Математично це можна записати формулою (1).
ФЧД = (ДТд + Днп + I + КБ) -
- (Встор + Ввк + Вск + Вп + Вкб), (1)
де Дтд — рiчнi доходи вiд туристично'1 дiяльностi компанп, тис. грн.; Днп — доходи компанп вщ надання послуг шшим тур операторам iз залiзничних перевезень та за користування туристичною шфраструктурою компанп, тис. грн.; I — рiчнi iнвестицii на розвиток компанП, шо не включаються до уставного фонду, тис. грн.; КБ — кредити банюв та шших структур, отримаш у поточному рощ, тис. грн.; Встор — рiчнi платежi стороннiм органiзацiям, з якими компашя мае виробничi ввдносини, тис. грн.; Ввк — рiчнi власнi витрати компанГ1, тис. грн.; Вск — рiчнi платежi страховим компатям за страхування туристiв та пасажирiв, тис. грн.; Вп — рiчнi податки, iншi обов'язковi внески, платежi та збори, тис. грн.; Вкб — погашення тiла кредиту та вщсотюв за кредитом в поточному рощ тис. грн.
Математична модель (1) вiдрiзняеться вщ економiч-ного критерiю i мае шший економiчний змiст. Крите-рiй ставить своею метою порiвняти мiж собою кшька варiантiв органiзацii залiзничноi туристично'1 компанп та вибрати з них найкраший за чистим дисконтним доходом з урахуванням термшу вкладення доходiв, витрат та швестицш. Мета математично'1 моделi — показати фактичний чистий дохщ компанГ1 (сума, шо йде на ввд-творення економiчних, резервного та статутного фондiв).
Наукова новизна. Набув подальшого розвитку ме-тодичний пiдхiд шодо визначення фшансових потоюв залiзничноi туристично'1 компанп, який вiдрiзняеться вiд iснуючих урахуванням можливих фшансових ш-вестицiй вщ ПАТ «Укра'1нська залiзниця», приватних тдприемщв, органiзацiй, кредитних ресурсiв, витрат на оплату послуг туристичних контрагенпв, податюв, iнших обов'язкових внескiв, платежiв та зборiв, шо дозволить врахувати ва чинники, шо впливають на ефектившсть роботи цiеi компанП, спрогнозувати величини доходiв, витрат та економiчнi показники и роботи.
7. Висновки
У результатi проведених дослiджень:
1. Розроблено структурну схему тдпорядкованосп та взаемодп окремого виробничого пiдроздiлу (дивi-зюну) з перевезень туристiв по звичайним та вузьким колiям ПАТ «Укра'1нська залiзниця». Згiдно з цiею схемою, ПА «УЗ» матиме значний перелж функцш по органiзацii туристичних перевезень вщ маркетингових дослiджень до придбання рухомого складу та оновлення шфраструктури. Але в даний час ПАТ «УЗ» не зможгть виконувати такий обсяг туристичних послуг, осюльки у компанп немае зайвих кошпв на будiвництво та ре-конструкщю вузьких колiй, придбання нового рухомого складу, розвиток туристично'1 шфраструктури регюну тошо.
трансфер технологии в экономике
ISSN 222Б-3780
2. Розроблено схему взаемодй окремого самостшного туристичного зал1зничного тдприемства з ПАТ «Украшська зал1зниця». Виявлено, що з урахуванням юридичного статусу ПАТ «Украшська зал1зниця» та ïï обмеженими фшансовими можливостями, доцшьним буде використан-ня т1е1 вар1анту модел1 оргашзацй туристичноï зал1з-ничноï компанй, яка являе собою незалежне самостшне тдприемство — юридичну особу засноване на кошти р1зних власниюв без участ в кап1тал1 ПАТ «УЗ». Цей вар1ант повшстю лшвщуе ïï залежшсть вщ швести-цш Публ1чного акщонерного товариства «Украïнська зал1зниця» i робить компашю повшстю самостшною. Вона пльки сплачуе ПАТ «УЗ» кошти за доступ до залiзничноï шфраструктури, використання орендовано-го рухомого складу (за необхвдшстю), плату за обслу-говування, ремонт власного рухомого складу та iншi послуги ПАТ «УЗ». В цьому разi компанiя може мати свш сучасний рухомий склад.
3. Розроблено схему фшансових потоюв залiзнич-toï компанiï. Вказано, що доходи акцiонерноï компа-niï «Вузькоколшш залiзницi» мають два потужних джерела: споживачi туристичних та екскурсiйних послуг; платежi туроператорiв за послуги з перевезень та користування шфраструктурою компанй. Серед витрат компанй може бути багато напрямюв, але ïх можна скоротити, ввддавши частину функцш зацiкавленим у розвитку вузькоколiйок в Украш бiзнес-структурам.
4. Розроблено математичну модель руху фiнансових потокiв туристичноï компанiï, яка буде займатися орга-нiзацiею туристичних перевезень за допомогою залiзнич-ного транспорту. Математична модель у стислш формi описуе розрахунки, що слвд виконувати для визначення чистого доходу компанй «Вузькоколшш залiзницi». У даному випадку чистий дохд являе собою рiзницю мiж усiма видами надходжень та витрат i фактично е сумою частини фшансового результату, що утворюе економiчнi, статутний та резервний фонди компанй.
Розвиток залiзничного туризму в Украш сприятиме ввдновленню занедбаноï матерiальноï бази залiзниць, а також може стати додатковим джерелом фшансових надходжень мкцевих бюджепв.
Лггература
1. Хаустова, В. 6. Проблеми розвитку туристично! галуз1 в Ук-ршш [Текст] / В. 6. Хаустова, 6. Ф. Горбатова // Проблеми економжи. — 2010. — № 2. — С. 28-33.
2. Новщька, I. В. бвропейський досвщ у розвитку зал1зничного транспорту i туристично! галуз1 Украши [Текст] / I. В. Новщька // Вюник економжи транспорту i промисловостi. — 2013. — № 41. — С. 114-117.
3. Козубова, Н. В. Ощнка потенщалу внутршнього ринку туристичних послуг [Текст]: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.03 / Н. В. Козубова; НАН Украши, НДЦ шдустр. проблем розвитку. — Харгав, 2015. — 20 с.
4. Козловський, 6. В. Державне регулювання в галузi туризму: становлення та розвиток в Укра'М [Текст]: автореф. дис. ... канд. з держ. управ.: 25.00.02 / 6. В. Козловський. — Кшв, 2008. — 19 с.
5. Полюга, В. О. Економiчнi i оргашзацшш важелi регуляторно! пол™ки розвитку туризму [Текст]: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.02.03 / В. О. Полюга. — Ужгород, 2005. — 27 с.
6. Шульпна, Л. М. Маркетинг шдприемств туристично! га-лузi [Текст]: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.06.01 / Л. М. Шульпна. — Ктв, 2006. — 41 с.
7. Стойка, В. О. Актуальш проблеми та перспективи розвитку туристично! галузi як приоритетного напряму ¡нвестування социально! сфери [Текст] / В. О. Стойка // Науковий вюник Чершпвського державного институту економжи i управлшня. — 2011. — № 1(9). — С. 96-104.
8. Марценюк, Л. В. Визначення оптимальних структур управлшня туристичними перевезеннями [Текст] / Л. В. Марценюк // Економжа та держава. — 2016. — № 1. — С. 22-26.
9. Марценюк, Л. В. Оргашзацшш моделi управлшня турис-тичним бiзнесом [Текст] / Л. В. Марценюк // Економжа та держава. — 2016. — № 3. — С. 23-27.
10. Гненний, О. М. Методичш шдходи до оцшки економiчноi ефективност инвестиций у розвиток туристичних перевезень залiзничним транспортом [Текст] / О. М. Гненний // Збiрник наукових праць Дншропетровського национального университету зализничного транспорту ¡меш академика В. Лазаряна «Проблеми економжи транспорту». — 2015. — Вип. 10. — С. 7-14.
11. Khanal, B. R. Tourism inter-industry linkages in the Lao PDR economy: an input-output analysis [Text] / B. R. Khanal, C. Gan, S. Becken // Tourism Economics. — 2014. — Vol. 20, № 1. — P. 171-194. doi:10.5367/te.2013.0255
12. Pratt, S. Economic linkages and impacts across the talc [Text] / S. Pratt // Annals of Tourism Research. — 2011. — Vol. 38, № 2. — P. 630-650. doi:10.1016/j.annals.2010.11.014
13. Forsyth, P. The impacts of Australia's departure tax: Tourism versus the economy? [Text] / P. Forsyth, L. Dwyer, R. Spurr, T. Pham // Tourism Management. — 2014. — Vol. 40. — P. 126-136. doi:10.1016/j.tourman.2013.05.011
ОПРЕДЕЛЕНИЕ РАЦИОНАЛЬНОЙ МОДЕЛИ УПРАВЛЕНИЯ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОЙ ТУРИСТИЧЕСКОЙ КОМПАНИЕЙ «УЗКОКОЛЕЙНЫЕ ЖЕЛЕЗНЫЕ ДОРОГИ»
Разработаны концептуальные основы моделей железнодорожных компаний для организации туристических перевозок по узким железнодорожным путям, которые базируются на принципах выполнения определенных функций и имеющихся у компании инвестиций на развитие.
Впервые в Украине разработан новый методический подход для определения финансовых потоков железнодорожной туристической компании. Это позволит спрогнозировать экономические показатели ее работы.
Ключевые слова: узкоколейная железная дорога, туристическая компания, туризм, железнодорожный туризм, финансовый поток, организационный поток.
Марценюк Лариса Володимирiвна, кандидат eKOHOMÍ4Hux наук, доцент, кафедра економжи та менеджменту, Днтропет-ровський нащональний утверситет залiзничного транспорту ím. акад. В. Лазаряна, Украта, e-mail: rwinform1@rambler.ru.
Марценюк Лариса Владимировна, кандидат экономических наук, доцент, кафедра экономики и менеджмента, Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта им. акад. В. Лазаряна, Украина.
Martseniuk Larysa, Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan, Ukraine, e-mail: rwinform1@rambler.ru
I 1Q
технологический АУДИТ и резервы производства — № 3/5(29), 2016
