CC BY
6
УДК 338.48 (477) Б01: 10.15587/2312-8372.2016.72815
марценюк л. в. Р03Р0БКА ПРННЦНШВ ВНЗНАЧЕННН
К1ЛЬК0СТ1 ПЕРЕВЕЗЕННХ ПАСАЖНР1В ПО ЗАЛ13ННЧННМ ВУЗЬКНМ К0Л1ЯМ ТА ДОХОД1В В1Д ЦНХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
Задля вгдновлення рухомого складу та тфраструктури залгзничного транспорту, розвитку внутршнього та в'гзного туризму в Украгнг, обгрунтовано доцшьтсть впровадження новог послу-ги на залгзничному транспортI — туристичних залгзничних перевезень. Автором пропонуеться запровадити туристичнг подорожг по вузькоколшним залгзницям Закарпаття.
Розроблено принципи визначення кшькостг перевезених пасажиргв по вузьким залгзничним кол1ям та величину доходгв вгд перевезення туристгв.
Ключов1 слова: вузькоколшна залгзниця, трансфер, пасажирськг перевезення, залгзничний туризм, дохгд.
V7! ТРАНСФЕР ТЕХНОЛОГИЙ В ЭКОНОМИКЕ
1. Вступ
Проблема туристичних перевезень вузькоколшним залiзничним транспортом виршувалася в Укра!ш при-ватними компашями, як правило без участ Укрзалiз-нищ. Ця проблема була усунена на заднш план умо-вами затяжно! кризи, вщсутносп кошпв на розвиток залiзничного транспорту, застаршого рухомого складу, непридатного до сучасних туристичних перевезень.
1шщаторами розвитку туристичних перевезень вузь-кими колiями виступають окремi особи iз мiсцевих адмiнiстрацiй та шоземш бiзнесмени. Але без участ ПАТ «УЗ» нiчого позитивного досягнути не можна. Тому автор статт виршив з науково! точки зору до-слiдити проблему реконструкцп кнуючих вузькоколш-них залiзниць та обгрунтувати економiчну доцiльнiсть впровадження в Укра!ш вузькоколiйного туризму.
Актуальнiсть дослiдження тдтверджуеться необхщ-нiстю оновлення рухомого складу та тфраструктури укра!нських залiзниць та вщповщною нестачею коштiв у держави та ПАТ «Укра!нська залiзниця» на вказат цiлi. Тому одним iз напрямкiв залучення коштiв вiтчизняних та шоземних iнвесторiв, враховуючи узагальнений пози-тивний досвiд iнших кра!н, пропонуеться впровадження залiзничного туризму на теренах Укра!ни, на першому етапi — на кнуючих вузьких колiях Закарпаття.
2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми
Проблемами та перспективами розвитку та удоско-налення оргашзацп туристично! iндустрii в Украiнi за-ймалося досить багато науковщв, а ось по темi розвитку залiзничного туризму в Укра!ш поки що обмежена юль-кiсть дослiдникiв. Тому дослщження в цьому напрямку е дуже актуальними, адже перевезення е неввд'емною частиною туристично! подорожi, i саме залiзничний транспорт е найбiльш зручним засобом пересування.
Особливо вважаемо за потрiбне видшити роботу [1], у якш левова частка дослiджень зосереджено саме на
залiзничному туризму. Запропоновано методичний шдхщ до визначення дощльносп органiзацii та конкуренто-спроможностi залiзничних подорожей за рiзними на-прямками, що базуеться на визначенш i використаннi коефiцiентiв насиченостi напрямку, привабливост туру та ефективно! туристично! вартост та дае можливiсть органiзацii бшьш конкурентоспроможних залiзничних подорожей порiвняно з шшими. Крiм того, у робот визначенi фактори конкурентоспроможностi туристичних подорожей, як враховують особливостi оргашзацп залiзничного туризму, що найбiльше впливають на за-доволення потреб потенцшних споживачiв за рахунок видiлення найвагомших факторiв.
Автор в результатг аналгзу обсяггв пасажирських перевезень в Украгнг приходить до висновку, що в зв'язку 1з падгнням обсяггв перевезень врозпорядженнг «Укрзал1з-ницг» залишаеться вгльний рухомий склад, за допомогою якого можливо було б оргатзовувати залгзничнг подо-рожг. Але автор статтг так не вважае, тому що для органгзацгг залгзничного туризму потргбен сучасний, який вгдповгдае европейським вимогам, рухомий склад.
В Укра!ни немае достатнього практичного та теоретичного досвщу для устшно! диверсифжацп тдприемств залiзничного транспорту. Спочатку потрiбно визначити стратепчну мету дiяльностi залiзничного транспорту, попм розробити критерп диверсифжацп, спираючись на позитивний досвщ закордонних компанш [2].
Автор статтг вважае, що головне, чого не вистачае нашгй державг у контекстг розвитку внутршнього та в'гзного туризму г зокрема залгзничного туризму, — це вгдсутнгсть вгльних коштгв на оновлення рухомого складу та тфраструктури та низька дов1ра гнвесторгв у зв'язку гз нестабгльним полгтико-економгчним станом в крагнг.
Туризм — це вид рухливого ввдпочинку, який здш-снюеться, головним чином, в перюд ввдпустки з метою оздоровлення та тзнання краю, при цьому туристом керують два основних фактори — оздоровчий та тз-навальний [3].
Ц1каво, що вже в той час, бгльше тридцяти рокгв тому, автор написав, що основним фактором, що впливае
на розвиток туризму, б ргвень сервгсу, який постгйно потргбно тдвищувати.
Потенцшний турист мае дуже низький стутнь при-хильност до конкретних маршрупв, а ще нижчий — до виробниюв туристичних послуг. Серед основних факто-рiв, що впивають на попит у туризмi, на думку автора, це: кутвельна спроможшсть, демографiчна структура, соцiальнi i культурш чинники, вартiсть, iнтенсивнiсть, маркетинг, суб'ективш мотивацii [4].
Фактори, що впливають на економiчну ефектив-нiсть транспортно-технолопчних систем. Серед основних видiлено наступш: технiчнi, технологiчнi, економiчнi, органiзацiйнi, комерцшно-правов! Також автор запро-понував пгдсумков1 показники економiчно'i ефективностi транспортно-технологiчних систем (обсяг перевезень, доходи, прибуток, рентабельность, собiвартiсть) та де-тальнг (виробггок на одну особу виробничого персоналу, продуктившсть парцi, фондовiддача, фондомiсткiсть, термш окупностi капiтальних вкладень, ефективнiсть використання палива та електроенергп, ефективнiсть якост продукцii) [5].
Автор статтг вважаб, що в перелгк факторгв потргбно додати ще й соцгальнг.
Транспортна складова туристичного потенщалу Украь ни в сучасних умовах сприяе його змщненню лише в тому сена, що система транспортних мереж мае яскраво виражений транзитний характер. Отже, велика юльюсть територш, забезпечених рiзноманiтними рекреацшними ресурсами, мае транспортну доступшсть для туриспв та екскурсанпв. Щодо стану транспортно1 шфраструктури, то для того, щоб вона сприяла ефективному використан-ню та нарощуванню туристичного потенщалу, необхщне удосконалення усiх 11 складових як у юльюсному, так 1, особливо, в якiсному планi. Крiм того, активне залу-чення рiзних видiв транспорту до туристичного обслу-говування дозволить ефективно розвивати рiзноманiтнi сфери та види туристичного бiзнесу, диверсифiкувати спектр туристичних послуг [6].
Автор статтг вважаб, що для успгшног органгзацгг туристичних перевезень необхгдна кооперацгя залгз-ничного транспорту 1з автомобгльним, авгацшним та водним.
Туристичш об'екти все ще залишаються незатребу-ваними iз-за низького рiвня розвитку шфраструктури туристичних послуг, а шфраструктура не вщновлюеться iз-за незацiкавленостi iнвесторiв, адже держава жодним чином не стимулюе 1х [7].
Автор статтг вважаб, що перелгк необхгдних крокгв з боку держави повиннг очолити закони щодо стимулю-вання розвитку туристичног д1яльност1.
Розвиток туристичних маршрупв е одним з ефек-тивних перспективних напрямюв дiяльностi залiзниць Украши. При цьому потрiбно дотримуватися европей-ських стандарпв якостi послуг, адже пльки завдяки високому сервiсу вдасться тдвищити конкурентоспро-можнiсть залiзничного транспорту та туристично'1 галузi i, як наслщок, привабити велику кiлькiсть туристiв [8].
Автор статтг вважаб, що, безумовно, потргбно дотримуватися стандартгв, але в гснуючих умовах в Украгнг необхгдно запропонувати екскурсгг залгзницею, розрахо-ванг на ргзнг гаманцг, щоб задовольнити вимоги, умовно кажучи, г студента, г бгзнесмена.
Туристично-приваблива територiя — це територiя, що мае потенщал туристичних ресурив, сучасну роз-
винену матерiально-технiчну базу туризму, доступну i достатню для туриста шформащю про не'1, якi б вщ-повiдали потребам туристiв i забезпечували досягнен-ня максимального соцiально-економiчного ефекту ввд розвитку в 11 межах туристично'1 шдустрп. Результую-чим показником е сукупшсть значень чинникiв ту-ристично1 привабливостi територп, що характеризують рiвнi впливу: 1-й рiвень — географiчне розташування; 2-й — матерiально-технiчна база туризму; 3-й — мар-кетингова полiтика; 4-й — навколишне середовище; 5-й — загальний iмiдж регiону При врахуваннi усiх чинниюв забезпечений найвищий ступiнь туристично1 привабливост територп [9].
Автор статтг вважаб, що в бгльшостг випадкгв фор-мування у туриста думки щодо привабливостг тгбг чи гншог територп залежить, в першу чергу, вгд органгзатора туристичного маршруту. А отже, при плануваннг залгз-ничних екскурсгй потргбно врахувати усг нюанси задля приваблення потенцшних клгентгв — г якгсть та кглькгсть послуг, що надаються в потязг та поза ним, г кглькгсть об'бктгв гсторико-культурного значення, г оптимальну ув'язку залгзничного та гнших вид1в транспорту.
Процес створення протягом тривалого часу в уяв-ленш рiзних груп аудиторы iмiджу узагальнено1 ште-гративно1 характеристики туристичного тдприемства, який формуе у громадський та шдивщуальнш свщомос-т емоцшне вщношення до нього, а також е умовою становлення iмiджу нематерiальним стратепчним активом — це «амщжбшдинг туристичного тдприемства». Ключовi фактори, яю впливають на рiвень ефектив-ност управлiння iмiджем туристичних пiдприемств, це: фшансова надiйнiсть, популярнiсть, офiцiйна политика, пiдтримка iмiджу, елементи фiрмового стилю, корпоративна культура та фiлософiя, рiвень професiоналiзму персоналу, вiдношення з аудиторiею iмiджу, комплекс маркетингових комушкацш, спектр додаткових послуг, територiальне мкцезнаходження, якiсть наданих послуг, попереднiй досвщ спiлкування з пiдприемством, досвiд роботи на туристичному ринку, що дозволило створи-ти науково-методолопчне пiдrрунтя для дослiдження особливостей формування та управлшня iмiджем туристичних тдприемств [10].
Безумовно, над створенням гмгджу туристичног кампа-нгг, яка буде здгйснювати туристичнг залгзничнг подорожг, потргбно багато й ретельно працювати. Для формування позитивног думки з боку споживачгв послуг, а саме туристгв, потргбна систематична робота з боку профе-сгоналгв, вгроггдно, це може бути вгд'дгл маркетингу, який працюватиме в складг туристичног кампангг.
Основш компоненти, яю впливають на вибiр потен-цшного туриста подорожувати конкретним маршрутом, це пам'ятки або автори 1х ще називають «фактори тя-жшня» (море, водоспад, музей тощо), яю приваблю-ють туриспв до мкця призначення, а також розваги та зручность Автори прийшли до такого висновку на пiдставi масштабного опитування туриспв, яю прибу-вають до 1хньо1 краши [11].
Автор статтг вважаб, що кргм конкретних пам'яток гсторичного, культурного, лгкувального або гншого призначення та ргвня сервгсу на вибгр маршруту туриста впливаб вартгсть подорожг. Особливо це суттбво для потенцшних туристгв з невеликим доходом. В цьому контекстг хотглося б тдкреслити таку думку, що при поргвняннг задоволення туристгв, бгльше задоволення вгд
однгег г тгег ж самог екскурсгг або подорожг отримуе той, хто заплатив менше, адже чим бгльше заплатив турист, тим бгльшг його очгкування в планг задоволень та сервгсу, а сподгвання заможного туриста, на жаль, не завжди виправдовуються.
Одним iз головних компонент високого сервшу туристично'! дiяльностi е безпека туриспв, а конкретнее — яюсна робота полщейських, !хня ефективна взаемодiя iз туристами [12].
Автор статтг пгдтримуе цей тезис та зауважуе, що в Украгнг полгцгя нового формату запрацювала лише влгтку 2015 року та поки що патрульнг наряди е не в кожному мгстг нашог крагни, а отже, говорити про безпеку туристгв поки зарано.
У робот [13] проаналiзовано ситуащю iз вщвщу-ванням Тибету до та тсля вщкриття залiзничноi коли сполученням Киншай-Тибет (за 48 годин по!зд долае 1142 км). Юльюсть вiдвiдувачiв щорiчно збiльшуеться, адже за словами респонденпв — опитаних науковцями туриспв — вони обрали подорож одшею iз високогiрних у свт залiзницею (4 тисячi км над рiвнем моря) до Тибету з наступних причин: можлившть огляду пей-зажiв iз вагону впродовж подороже доступна вартiсть квитка, новизна вщчутпв, очiкування нових послуг у туристичному по!зд^ безпека та зручнiсть.
Автор статтг розумге, що наявнгсть залгзничного сполучення — це один 1з факторгв, що спонукае туристгв подорожувати до тгег чи гншог мгсцевостг, але будгв-ництво нових залгзничних лгнгй повинно бути економгчно обгрунтовано та, якщо казати про Украгну конкретно, потргбно ще й знайти гнвесторгв, як1 б були готовг вкласти кошти у цей проект, адже у держави вгльних коштгв на це немае.
3. 06'ект, мета та задач1 дослщження
Об'ект дослгдження — структура туристичних та трансферних перевезень вузькоколшним рухомим складом, а також юльюсть туриспв, яку можливо долучити до залiзничних туристичних подорожей та дохщ, який може отримати компашя, яка буде займатися оргашза-щею пасажирських туристичних перевезень залiзничним транспортом вузькими колiями.
Мета дослгдження — розробка схеми туристичних потоюв в Закарпатському регюш Укра!ни та структури туристичних та трансферних перевезень вузькоколшним рухомим складом, а також розробка ушверсальних мето-дичних пiдходiв для визначення юлькосп туриспв, яю потенцшно можуть бути залучеш до туристичних залiз-ничних екскурсш та для визначення величину доходу, який може бути отриманий вщ оргашзацп залiзничних туристичних перевезень.
Для досягнення поставлено! мети необхщно вико-нати таю задачк
1. Розробити схему туристичних потоюв в Закарпатському регюш Укра!ни.
2. Розробити структуру туристичних та трансфер-них перевезень вузькоколшним рухомим складом.
3. Розробити методичний пщхщ для визначення доходiв вщ вузькоколшного трансферу та туристичних перевезень.
4. Розробити методичний пщхщ для визначення юлькосп туриспв, що можуть користуватися вузькоколшним залiзничним транспортом.
4. Матер1али та методи дослщжень кмькосп туриспв, що можуть користуватися вузькоколшним зал1зничним транспортом та величини доходу, що може бути отримано вщ цих перевезень
Теоретичну та методологiчну основу дослiдження становлять системний аналiз проблем забезпечення кон-курентоспроможностi транспортно! галузi у сферi туристичних залiзничних перевезень; теоретичнi положення економiчноi науки в галузi ефективностi виробництва, ринково! трансформацп економiки, управлiння нащо-нальним господарством. Для вирiшення поставлених задач використовувалися таю загальнонауковi та спе-цiальнi методи:
— математично! статистики — для обробки статис-тичних даних;
— математичного та порiвняльного економiчного аналiзу — для визначення закономiрностей пасажирських перевезень на залiзничному транспортi;
— теорп ймовiрностей — для обробки та прогно-зування обсяпв туристичних пасажирських залiз-ничних перевезень;
— прийняття ршень, стратегiчного планування та системний пщхщ — для проведення наукових дослщжень стосовно тдвищення ефективностi туристичних перевезень в умовах реформування галуз! Iнформацiйну базу дослщження склали: пращ вгг-
чизняних [1-10] та шоземних вчених [11-13], науково-дослiднi роботи, статистичнi матерiали, iнтернет-джерела та результати власних дослщжень.
5. Результати дослщження кшькост туристов, що можуть користуватися вузькоколшним зал1зничним транспортом та величини доходу, що може бути отримано вщ цих перевезень
5.1. Методичний тдхщ щодо визначення доходiв вщ вузькокол1йного трансферу та туристичних перевезень.
Представляе значний штерес прогнозування рiчних до-ходiв туристично! компанп вiд перевезення пасажирiв i туристiв по вузьким залiзничним колiям, оскiльки одночасно виконуються трансферт перевезення паса-жирiв та перевезення туриспв по окремих маршрутах рiзним типом рухомого складу.
Згiдно з опитуванням, яю були проведенi в робо-тi [1] 74 % респонденпв вiддають перевагу залiзничному туризму. Але в регюш Закарпаття, де дуже розвинут перевезення туриспв автомобшьним транспортом, попит на залiзничнi перевезення буде наростати посту-пово, тому спочатку доцшьно закупити рельсомобт, якi значно дешевше нiж пасажирський вузькоколшний по!зд. Потiм слiд закуповувати дорогий сучасний ву-зькоколiйних рухомий склад та привчити туриспв до комфортних залiзничних перевезень.
Враховуючи сказане, рiчний дохiд вiд використання рельсомобтв Дрел для перевезення пасажирiв та турис-тiв буде накопичуватися за трьома напрямками, а саме:
1) вщ малого трансферу — Д^л (1);
2) вщ малого туристичного трансферу — Д^ел (2);
3) вщ туристичних подорожей малим трансфером — Д™т (3).
П
Д^л = £ КП,к ■ ВКк, (1)
г=1
де КПк — рiчна кiлькiсть пасажирiв, що користуеться малим трансфером для по!здки ввд залiзничного вокзалу широко! коли до мiсця туристичного ввдпочинку або готелю та в зворотному рус по г-му вузькоколшному напрямку до к-то! тарифно! зони; ВКк — вартiсть квитка вщ залiзничного вокзалу широко! коли до мкця туристичного вiдпочинку або готелю по г-му вузькоколшному напрямку до к -то! тарифно1 зони.
п
= £ КТР ■ ВК™, (2)
г=1
де КТ™ — рiчна кiлькiсть туристiв, що подорожуе вщ го-телiв, будинкiв i баз ввдпочину, iнших туристичних об'ек-пв, мiж туристичними об'ектами та в зворотному рус по г-му вузькоколшному напрямку на певну ввдстань до т-то! зупинки; ВК ™ — вартiсть квитка мiж туристичними об'ектами по г-му вузькоколiйному напрямку залежно вщ залiзничного тарифу до т-то! зупинки.
Дпмт = £ КТМ, ■ ВП ], (3)
]=1
де КТМ! — рiчна кiлькiсть вiдпочиваючих, що користуеться рельсомобшями для туристичних подорожей по ] -му вузькоколiйному маршруту; ВП^ — вартiсть ту-ристично! путiвки по ]-му вузькоколшному маршруту; г — юльюсть вузькоколшних туристичних маршрутiв, що виконуються рельсомобшями; п — кiлькiсть напрямюв трансферних перевезень, що виконуються рельсомо-бшями.
Якщо дохiд туристично! компанп вiд перевезення пасажирiв та туриспв рельсомобiлями накопичуеться по трьох напрямках, то дохщ вiд перевезення вказаного контингенту спещальними вузькоколiйними по!здами розраховуеться по п'яти напрямках (4)-(8).
Розрахунки доходу вiд перевезень пасажирiв i ту-ристiв спецiальними трансферними по!здами по вузь-ким залiзничним колiям мають деяку вiдмiннiсть вщ перевезень рельсомобiлями, яка мiститься у тарифах на перевезення, що залежать вщ структури по!зда та класност вагонiв. Крiм того, квитки на щ по!зди мо-жуть мату вщкриту дату, що дозволяють туристам ро-бити зупинки на маршрут на деякий перiод, а попм продовжувати по!здку до кiнцевого пункту (4) та (5).
п
Дпто!зд = Е КПк ■ ВКк, (4)
г=1
де КПк — рiчна кiлькiсть пасажирiв, що користуеться великим трансфером для по!здки вiд залiзничного вокзалу широко! коли до мшця туристичного вщпочинку або готелю та в зворотному рус спецiальним по!здом по г-му вузькоколiйному напрямку до к-то! тарифно! зони;
ВКК — варпсть квитка вiд залiзничного вокзалу широко! коли до мшця туристичного вщпочинку або готелю по i-му вузькоколiйному напрямку до к-то! тарифно! зони.
n
дпззд=i ктт ■ вкг , (5)
i=1
де КТ™ — рiчна кiлькiсть туристiв, що подорожуе вщ го-телiв, будинкiв i баз вщпочину, iнших туристичних об'ек-пв, мiж туристичними об'ектами та в зворотному рус по i-му вузькоколшному напрямку на певну вщстань до m-то! зупинки; ВК m — вартiсть квитка мiж туристичними об'ектами по i-му вузькоколшному напрямку залежно вщ залiзничного тарифу до ш-то! зупинки.
Розрахунки доходу вщ перевезень туристiв протягом одше! або двох дiб спецiальними рухомим складом по вузьким залiзничним колiям та рiзних маршрутах розраховуеться по формулi (6), яка враховуе структуру по-!зду (наявнiсть вагону-буфету, вагону-ресторану, вагона-салону), класнiсть по!зду (перший або другий клас), тип вагону (другого, першого класу або купейного).
дпг/дво = i ¿ктм< . вп<, (6)
j=1 s=1
де КТМ^ — рiчна юльюсть вщпочиваючих, що користуеться вузькоколшним рухомим складом для туристичних одно або дводенних подорожей по j-му маршруту у вагош типу — s ; ВП? — варпсть туристично! пупвки по j-му вузькоколшному маршруту у вагош типу — s; r — юльюсть вузькоколшних туристичних маршрупв, що виконуються спещальним вузькоколшним рухомим складом; s — тип вагону: 1 — другого класу, 2 — першого класу, 3 — купейний вагон.
Аналопчно виконуються розрахунки доходу вщ перевезень туриспв вузькоколшними по!здами по коротко-строкових та довгострокових маршрутах з включенням у структуру по!зда вагона-казино, вартшть за користу-вання яким оплачуеться додатково вщвщувачами казино (7) та (8).
ДпГдт = iiКТМs ■ Bns, (7)
j=1 s=1
де KTMs — рiчна юльюсть вщпочиваючих, що користуеться вузькоколшним рухомим складом для коротко-строкових туристичних подорожей по j-му маршруту у вагош типу — s ; ВП^ — варпсть туристично! пупвки по j-му вузькоколшному маршруту у вагош типу — s.
Дповзд =i ¿КТМ* ■ ВП5, (8)
j=1 s=1
де КТМ^ — рiчна юльюсть вщпочиваючих, що користуеться вузькоколшним рухомим складом для довгостро-кових туристичних подорожей по j-му маршруту у вагош типу — s ; ВП^ — вартшть туристично! пупвки по j-му вузькоколшному маршруту у вагош типу — s.
Вартшть пупвки включае: про!зд по маршруту, що враховуе термш подороже класнiсть вузькоколшного
по'зда та тип вагону (1-го, 2-го класу, купейний); про-живання в готелi (2*, 3*, 4*), снщанки у поiздi, або готелi за необхiдностi; екскурсii за вказаною програмою; супровiд гiда-керiвника за уам маршрутом; страхування.
Вартiсть туру не включае: вхiднi квитки на екскур-сiйнi об'екти; факультативнi екскурсii, що рекомендованi у програмi туру; проiзд у суспiльному транспортi: власнi витрати туриста (общи, вечеря, сувешри).
Таблиця 1
Формули для розрахунку доходу вiд перевезень пасажирш та туриспв рiзними видами рухомого складу по вузьким колiям
Вид туристично! подорож1 Формула для розрахунку доходу вщ трансферу та туристичних подорожей Рухомий склад
Малий трансфер ДМТл = t КПК ■ ВКК i= 1 Рельсомобiль
Малий туристич-ний трансфер ДМетЛ = t KT," ■ ВК" i=1 Рельсомобшь
Великий трансфер Д&* = t КПК ■ ВКК i=1 Вузькоколшний по!'зд
Великий туристич-ний трансфер Б« = t KT" ■ ВК" i=1 Вузькоколшний по'1'зд
Туристична подорож малим трансфером дрмл = t КИТ,. ■ ВП j j=1 Рельсомобшь
Одноденна або дводенна турис-тична подорож вузькоколшним по!здом ДПГд/дво = t ■¿КИТ? ■ ВП5 j = 1 5=1 Вузькоколшний по!'зд
Короткострокова туристична подорож вузькоколш-ним по!здом ДХ = t t КИТ,? ■ ВП; j = 1 5 = 1 Вузькоколшний по'1'зд
Довгострокова туристична подорож вузькоколшним по!здом ДВК = t ¿кит; ■ ВП; j =1 5=1 Вузькоколшний по'1'зд
Примггка: розробка автора
Для наглядного сприйняття попередшх розрахунюв в табл. 1 систематизованi ва формули для визначення рiчного доходу туристичноi компанii вiд трансферу та туристичних подорожей рiзним рухомим складом по вузьким залiзничним колiям.
5.2. Методичний тдхщ щодо визначення кiлькостi туристов, що можуть користуватися вузькоколшним за-лiзничним транспортом. Для виршення цього питання доцiльно скористатися схемою утворення туристичних потоюв на прикладi Закарпатського регiону (рис. 1).
На схемi показанi основнi потоки туриспв, що iдуть вщпочивати у Закарпаття. На рис. 1 подан! зовтшт потоки з краш-сусщв: Польщi, Словаччини, Угорщини та Румунii, з якими е залiзничне, автомобiльне та авiацiйне сполучен-ня, а також внутршт потоки з Укра'ни, якi потрапляють у Закарпатськiй регiон автомобiльним, залiзничним та авiацiйним транспортом. Цi туристи щуть в цей регiон
з визначеною метою — ознайомитися з мальовничою природою, лижними курортами, лжувально-оздоровчими та туристичними об'ектами, нацiональною культурою.
Ус вказанi людськi потоки (показано безперервною стрiлкою) е потенцiйними туристами та користувачами вузькоколшних залiзничних подорожей, але тшьки його частиною, осюльки значна частина туристiв попадають в даний регюн, як клiенти шших туристичних компанiй на автомобiльному транспорт!
На рис. 1 перервною стршкою показанi реальнi ктен-ти, яю можуть скористатися послугами туристично' компанп iз залiзничних перевезень по вузьким колiям. До них слiд вщнести туристiв, що вiдпочивають в местах та мiстечках:
— Берегове, в якому е термальш курорти та ту-ристичнi об'екти;
— Виноградiв, де е багато туристичних об'екпв;
— Хуст, де е водопад, страусовi та оленячi ферми, долина нарциав, замок та iншi туристичнi об'екти;
— Мiжгiр'я, де е мальовниче озеро, лижний вщпо-чинок, ресторани та ш.;
— Свалява, де е залiзничний вокзал, куди люди при'здять по'здом та автомобшьним транспортом на лiкувально-оздоровчий курорт;
— Мукачеве, де також е залiзничний вокзал та багато туристичних об'екпв.
Поза увагою не можна залишити туриспв, що при-'здять на вiдпочинок у Великоберезнянський, Пече-ринський, Воловецький, Мiжгiрський та Рухiвський райони, де багато лижних баз та туристичних об'еклв, та прикордонний Мукачiвський район. Мешканцi та туристи цих райошв також можуть бути потенцшними клiентами залiзничноi вузькоколшно' компанii.
Згiдно статистичних даних, в Закарпатському регю-нi щорiчно вщпочивають близько 340 тисяч туристiв, яю приносять дохiд майже 350 тисяч грн. Але щ данi дуже занижеш, оскiльки не враховують значну юль-кiсть туристiв, якi користуються приватними готелями, апартаментами та базами вщпочинку. Найбшьша юль-кiсть вщпочиваючих концентруеться в районах Берегове, з якого розпочинаеться дшча вузькоколiйна залiзниця, та Хуста.
З урахуванням сказаного прогнозну загальну юль-кiсть туристiв, працiвникiв туристичних об'екпв та мешканцiв регiону (ПКП), що можуть користуватися послугами вузькоколшно' туристично' компанп, про-понуеться визначити за формулою (9) з врахуванням реальних звггних статистичних даних та двох коефь щенпв Ктяж, Кэт, значення яких пояснено нижче, а також пращвниюв туристичних об'ектiв та мюцевого населення.
ПКП = (КЗТ + КУТ + КЗПТ) х х КТяж ■ Кэт + КПТО + КП, (9)
де КЗТ — прогнозна юльюсть закордонних туриспв, яю протягом року при'дуть в Закарпатсьюй регiон будь-яким видом транспорту для вщпочинку, чол.; КУТ — прогнозна юльюсть укра'нських туриспв, якi протягом року при'дуть в Закарпатсьюй регюн будь-яким видом транспорту для вщпочинку, чол.; КЗПТ — прогнозна юльюсть мешканщв Закарпатського регюну, яю протягом року будуть вщпочивати на туристичних об'ектах
свое! област (без врахування мешканщв регiону, яю будуть працювати на цих об'ектах), чол.; КПТО — прогнозна кiлькiсть працюючих на туристичних об'ектах регюну, що буде щорiчно користуватися вузькоколiйним рухомим складом, чол.; КП — прогнозна юльюсть меш-канцiв Закарпаття, яю протягом року будуть користуватися вузькоколшним рухомим складом для по!здок в iншi мiсця регiону з власними щлями; К^ж — про-гнозний коефiцiент, який враховуе загальну юльюсть туристiв, яка знаходиться в зош тяжiння до вузько-колшно! iнфраструктури та !! туристичних об'екпв; Кэт — прогнозний коефiцiент, який враховуе загальну юльюсть туриспв з уах вказаних потокiв, що протягом року бажають користуватися послугами вузькоколшно! туристично! компанп.
Представляе значний штерес визначення коефщен-тiв Ктяж та Кэт, оскiльки !х величина суттево впливае на загальну юльюсть пасажирiв, що будуть користуватися залiзничним транспортом.
В робот [1], було сказано, що попит на залiзничнi перевезення складае близько 74 %. Але вузькоколшна залiзниця менш комфортна, шж звичайна, користуеться значно меншим попитом. Тому на перший рж експлуа-тащ! вузькоколiйно! залiзницi можна прогнозувати Ктяж на рiвнi не бшьш нiж 20 %, потiм цей ввдсоток буде зростати i може досягнути 35 %.
Що стосуеться коефщента Ктяж, то його слщ визна-чати за формулою (10), яка враховуе юльюсть туриспв, що знаходяться в райош тяжiння залiзницi ПКТтяж по вiдношенню до загально! кiлькостi туристiв у Закар-патському регюш ПКТ з використанням понижуючого коефщенту Кпониж, який враховуе лише частину турис-тiв районiв тяжшня. Цей показник визначаеться для кожного регюну окремо шляхом досконального досль
дження реальних статистичних показниюв юлькосп вщпочиваючих та туриспв в райош тяжшня зал!знищ
КтЯЖ = ПКТтаж/ПКТ ■ Кп
(10)
Для розрахунку необхвдно! юлькосп рельсомобтв, вузькоколшних по!зд1в 1-го та 2-го класу, структури по!зду (юльюсть вагошв 1-го, 2-го класу, купейних, вагошв-буфепв, вагошв-ресторашв, вагошв-салошв та спещального) необхвдно подшити вказаний потж паса-жир1в ПКП на окрем! складов!, що враховують попит на конкретний тип рухомого складу (рельсомобШ та пойди) класшсть вагошв та комфортшсть по!зда (рис. 2).
Протягом першого року експлуатащ! вузькоколшно! зал!знищ попит на туристичш подорож! вузькоколшним рухомим складом ще буде малим, а юльюсть рельсо-мобтв та по!зд!в незначною, тому дощльно розрахувати перспективний потж туриспв ПКТ залежно вщ юлькосп оглядових екскурсш за формулою (11).
к B
ПКТ = ^^KPCy ■и1ерПКМуту
(11)
де KPCy — юльюсть i-тих туристичних зал!зничних по!зд1в та рельсомобшей на y -му маршрут! за один день, од.; П ep — середня розрахункова населешсть i-того ту-ристичного по!зда або рельсомобшя на y -му маршрут! за рж, чол.;ПКМу — юльюсть оглядових туристичних маршрупв у прогнозному рощ, од.; my — середня юльюсть робочих дшв i -того туристичного зал1зничного по!зда або рельсомобшя на y-му маршрут! на прогнозний рж, день.
Рис. 1. Схема туристичних пототв в Закарпатському рег1он1 Украши. Примгтка: розробка автора
Рис. 2. Структура туристичних та трансферних перевезень вузькоколшним рухомим складом
6. Обговорення результа^в визначення кiлькостi туристiв, що можуть користуватися вузькоколшним залiзничним транспортом та величини доходу, що може бути отримано вщ цих перевезень
Прогнозну юльюсть пасажир1в та мкцевих мешкан-щв, яю можуть бути перевезен! по!здами 1 рельсомобЬ лями в1д вокзал1в 1 мкць проживання до туристичних об'екпв та м1ж ними вузькоколшним рухомим складом можна ор1ентовно визначити за формулою (12).
КТП = ]Г- £ КРСу-пСерКТМуту, (12)
г у=1
де КРСу — юльюсть г-тих туристичних зал1зничних по!зд1в та рельсомобшей на у -му маршрут за один день, од.; пСер — середня розрахункова населешсть г-того ту-ристичного по!зда або рельсомобшя на у-му маршрут за
рж, чол.; КТМу — юльюсть трансферних маршрут1в для перевезення туриспв та мешканщв регюну у прогнозному рощ, од.; my — середня юльюсть робочих дшв i-того туристичного зал1зничного по'!зда або рельсомобшя на y-му маршрут! на прогнозний рж, день.
7. Висновки
У результат проведених дослщжень:
1. Виявлено, в умовах постшного недофшансування з боку держави зал1зничний транспорт Укра'!ни знахо-диться у занедбаному сташ, рухомий склад на меж1 зносу ресурсу, в розвиток шфраструктури не вкладали кошти в необхщному обсяз1 десятки роюв, р1вень сер-в1су не вщповщае европейським вимогам, i цей список негативних явищ можна продовжувати.
Задля виходу 1з кризового стану потр1бно запрова-дити нов1 послуги на зал1зничному транспорт та защ-кавити 1нвестор1в вкладати кошти у Ц нов1 напрямки. Одшею 1з нових послуг, що пропонуеться запровадити на зал1зничному транспорт, з урахуванням позитивного досвщу закордонних кра'!н, е зал1зничний туризм.
На першому етапi запропоновано оргашзувати залiз-ничнi екскурсп по вузьким колiям Закарпаття.
2. Розроблено схему туристичних потоюв в За-карпатському регюш Укра'ни, показанi основнi потоки туриспв, що 'дуть вiдпочивати у Закарпаття, на яюй поданi зовшшш потоки з краiн-сусiдiв: Польщi, Сло-ваччини, Угорщини та Румунii, з якими е залiзничне, автомобiльне та авiацiйне сполучення, а також внутршт потоки з Укра'ни, якi потрапляють у Закарпатсьюй регюн автомобшьним, залiзничним та авiацiйним транспортом.
3. Для розрахунку необхвдно' кiлькостi рельсомобь лiв, вузькоколiйних поiздiв 1-го та 2-го класу, структури по'зду (кiлькiсть вагошв 1-го, 2-го класу, купейних, вагошв-буфепв, вагонiв-ресторанiв, вагонiв-салонiв та спецiального) подшено потiк пасажирiв ПКП на окремi складовi, що враховують попит на конкретний тип рухомого складу (рельсомобт та по'зди) класнiсть вагошв та комфортшсть по'зда. В цьому контекст розробле-но структуру туристичних та трансферних перевезень вузькоколiйним рухомим складом.
4. Удосконалено методичнш пiдхiд для визначення доходiв вiд перевезень пасажирiв та туристiв рiзними видами рухомого складу по вузьким колiям, який вра-ховуе окремо трансфернi перевезення пасажирiв до мiст вiдпочинку та в зворотному рус i туристичш подорожi по окремих маршрутах рiзним рухомим складом, що дозволить точшше прогнозувати економiчну дiяльнiсть туристичних компанш i обгрунтовано встановлювати величину залiзничних тарифiв та вартiсть путiвок.
Литература
1. Дергоусова, А. О. Формування стратеги розвитку зал1знич-ного туризму [Текст]: дис. ... канд. екон. наук: 08.00.04 / А. О. Дергоусова. — Х.: УкрДАЗТ, 2012. — 216 с.
2. Дейнека, О. Г. Науков1 шдходи до диверсифжаци шдприемств зал1зничного транспорту [Текст] / О. Г. Дейнека. — Вюник економжи транспорту I промисловосп. — 2012. — № 38. — С. 163-165.
3. Городской, В. Я. Методические рекомендации по составлению схем перспективного развития туризма в условиях УССР [Текст] / В. Я. Городской. — Киев, 1983. — 100 с.
4. Арутюнян, М. I. Розвиток ринку м1жнародного туризму в Укра'ш [Текст]: автореф. канд. екон. наук / М. I. Арутюнян. — Ки'в, 2000. — 20 с.
5. Гончарук, О. В. Экономическая эффективность транспортно-технологических систем [Текст] / О. В. Гончарук. — М.: Наука, 1991. — 128 с.
6. Алешупна, Н. О. Транспортна шфраструктура як складова туристичного потенщалу Укра'ни [Електронний ресурс] / Н. О. Алешупна // Ефективна економжа. — 2009. — № 3. — Режим доступу: \wwwZURL: http://www.economy.nayka.com.ua/ ?орегайоп-1&Ш-62
7. Хаустова, В. 6. Проблеми розвитку туристично' галуз1 в Ук-ра'ш [Текст] / В. 6. Хаустова, 6. Ф. Горбатова // Проблеми економжи. — 2010. — № 2. — С. 28-33.
8. Новщька, I. В. бвропейський досвщ у розвитку зал1зничного транспорту I туристично' галуз1 Укра'ни [Текст] / I. В. Новщька // Вюник економжи транспорту I промисловость — 2013. — № 41. — С. 114-117.
9. Музиченко-Козловська, О. В. EKOHOMÍ4He оцшювання та регулювання туристично' привабливосп територи [Текст]: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.02.03 / О. В. Музи-ченко-Козловська. — Львiв, 2007. — 25 с.
10. Хатикова, З. В. Характеристика имиджбилдинга туристского предприятия [Текст] / З. В. Хатикова // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 74. — С. 88-91.
11. Nilnoppakun, A. Integrating Cultural and Nostalgia Tourism to Initiate A Quality Tourism Experiences at Chiangkan, Leuy Province, Thailand [Text] / A. Nilnoppakun, K. Ampavat // Procedía Economics and Finance. — 2015. — Vol. 23. — P. 763-771. doi:10.1016/s2212-5671(15)00545-6
12. Tyagi, A. Police culture, tourists and destinations: A study of Uttarakhand, India [Text] / A. Tyagi, R. L. Dhar, J. Sharma // Tourism Management. — 2016. — Vol. 52. — P. 563-573. doi:10.1016/j.tourman.2015.08.008
13. Su, M. M. The Qinghai-Tibet railway and Tibetan tourism: Travelers' perspectives [Text] / M. M. Su, G. Wall // Tourism Management. — 2009. — Vol. 30, № 5. — P. 650-657. doi:10.1016/j.tourman.2008.02.024
РАЗРАбОТКА ПРИНЦИПОВ ОПРЕДЕЛЕНИЯ КОЛИЧЕСТВА ПЕРЕВЕЗЕННЫХ ПАССАЖИРОВ ПО УЗКОКОЛЕЙНЫМ ЖЕЛЕЗНЫМ ДОРОГАМ И ДОХОДОВ ОТ ИХ ПЕРЕВОЗОК
Для обновления подвижного состава и инфраструктуры железнодорожного транспорта, развития внутреннего и въездного туризма в Украине, обоснована необходимость внедрения новой услуги на железнодорожном транспорте — туристических железнодорожных перевозок. Автором предлагается организовать туристические экскурсии по узкоколейным железным дорогам Закарпатья.
Разработаны принципы определения количества перевезенных пассажиров по узкоколейным железным дорогам и величины дохода от этих перевозок.
Ключевые слова: узкоколейная железная дорога, трансфер, пассажирские перевозки, железнодорожный туризм, доход.
Марценюк Лариса Володимирiвна, кандидат eKOHOMÍ4Hux наук, доцент, кафедра економжи та менеджменту, Днтропет-ровський нащональний утверситет залiзничного транспорту ím. акад. В. Лазаряна, Украта, e-mail: rwinform1@rambler.ru.
Марценюк Лариса Владимировна, кандидат экономических наук, доцент, кафедра экономики и менеджмента, Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта им. акад. В. Лазаряна, Украина.
Martseniuk Larysa, Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan, Ukraine, e-mail: rwinform1@rambler.ru
