РОЗРОБКА МЕТОДИЧНОГО ПіДХОДУ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРИ ТУРИСТИЧНИХ ПОїЗДіВ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 338.48 (477) Б01: 10.15587/2312-8372.201Б.Б5785

марценюк л. в. Р0ЗР0БКА МЕТОДИЧНОГО ШДХОДУ

для ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРИ ТУРИСТИЧНИХ ПО1ЗД1В

Узагальнено напрямкирозвитку туризму в Украгнг. Задля тдвищення конкурентоспроможнос-т1 залгзничного транспорту, розвитку внутршнього та в'гзного туризму в Украгнг, формування позитивного гмгджу держави за гг межами обгрунтовано доцгльнгсть впровадження новог послуги на залгзничному транспортг — туристичних залгзничних перевезень. Вперше в Украгнгрозроблено методичний тдх1д для побудови ргзних варгантгв структури туристичного погзда.

Ключов1 слова: туристичний погзд, туризм, залгзничний туризм, оглядовг екскурсгг.

V7! ТРАНСФЕР ТЕХНОЛОГИЙ В ЭКОНОМИКЕ

1. Вступ

Туризм е одшею iз найприбутковших галузей народного господарства у всьому свт. Укра!на теж мае великий потенщал для штенсифжащ! туристичного бiзнесу В цьому контекст розвиток туризму псно пов'язаний iз розвитком об'екпв туристично! шфраструктури, а та-кож iз розвитком транспортно! iнфраструктури, адже одшею з найважливших умов туристично! подорожi е подолання простору.

Перевезення е невiд'емною частиною структури туристично! подорожi. Зпдно зi статистичними даними, у свиовш практицi частка в загальнiй структурi транспортних послуг належить повггряному (43,7 %), автомо-бiльному (41,4 %) та залiзничному (7 %) транспорту [1].

Подорожi залiзничним транспортом можуть стати перспективним напрямком розвитку туристично! шдуст-ри в Укра!ш, адже в наявностi е достатня кшьюсть культурно-рекреацiйних об'ектiв та розгалужена система транспортно! залiзнично'i мережi.

В Укра!ш доцiльно спочатку органiзовувати зaлiз-ничнi туристичнi перевезення в Закарпатському регюш, адже iснуючi там вузьк коли прокладенi на дiлянках, що можуть зацiкавити потенцiйних туристiв, а саме: лши, термальнi та заповщш озера, iсторичнi та архь тектурш пам'ятки та iн. Прикордонне розташування регiону та тiснi контакти з кра!нами бвропейського союзу також сприятимуть розвитку туристичних по-слуг. Слiд зауважити, що у прських районах найбшьш ефективним видом транспорту, що забезпечуе висок екологiчнi стандарти, надiйнiсть та безпечшсть перевезень, е саме залiзничний транспорт.

На сьогоднi стан об'екпв iнфраструктури залiзниць та рухомий склад е досить занедбаним. Багато роюв поспшь Укрзалiзниця не вкладала достатньо кошпв на !х оновлення та модершзащю. В 2015 рощ, тсля створення на базi Укрзалiзницi публiчного акцiонерного товариства «Укра!нська зал1зниця», з'явилася реальна можливiсть покращити ситуащю на краще шляхом за-лучення швестицш. Успiшне ринкове реформування Укрзалiзницi вiдповiдно до норм бвропейського права можливе лише за умови надання рiвного доступу до шфраструктури вам перевiзникaм — оргашзаторам туристичних зaлiзничних перевезень, незалежно вiд форми

власност! Розв'язання ще! проблеми потребуе доскона-лого технiко-економiчного обгрунтування по наступних напрямках: вщновлення iснуючих або побудова нових зaлiзничних колiй, ремонт кнуючого або зaкупiвля нового рухомого складу, закутвля iснуючого або створення рухомого складу кардинально нового типу, визначення туристичних маршрупв, структури туристичних по!здiв, удосконалення клaсифiкaцii зaлiзничних подорожей та iн.

Актуaльнiсть дослiджень шдтверджуеться тверджен-ням, що розвиток кнуючо! транспортно! та будiвництво повного комплексу туристично! шфраструктури може стати потужним поштовхом до розвитку економжи Укра!ни.

2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми

Укра!на не повного мiрою використовуе свiй туристичний потенщал, не зважаючи на те, що володiе бага-тою культурно-iсторичною спадщиною й унiкaльними природними ресурсами. Укра!на мае високий потенщал санаторно-оздоровчого, курортного, кторико-культурно-го й еколопчного туризму, а промисловий, дшовий та освiтнiй туризм мають середнш потенцiaл i потребують розширення об'екпв туристичного iнтересу та розвитку туристично! шфраструктури. Внутршнш ринок туристичних послуг мае високий потенщал щодо пропозицп рекреaцiйних послуг, тож формування попиту повинно здшснюватися за рахунок iмпортозaмiщення послуг ви!зного туризму, що е важливим завданням реaлiзaщ! державного регулювання туризму [2].

В Укра!т майже вiдсутнiй досвщ оргатзащ! зaлiзнич-них турiв. Так, в 1вано-Франювськш облaстi реaлiзовaно проект «Карпатський трамвай», на якому по вузько-колiйнiй зaлiзницi проводять туристичну восьмигодинну подорож вщ станщ! Вигода до станщ! Сенечiв, а також подiбну екскурсiю оргaнiзовaно у Рiвненськiй облас-тi за маршрутом Антонiвкa-Зaрiчне. На цьому список туристичних зaлiзничний мaршрутiв на сьогоднiшнiй день закрито.

В Укра!ш е значний потенцiaл для розвитку зaлiз-ничного туризму, проте вш недостатньо розвинений. Форми зaлiзничного туризму е маловвдомими для ви-чизняних туриспв, тому до них сформоване або шертне або негативне ставлення.

Було проведено штегральну оцiнку природних ре-креацiйно-туристських ресурсiв Украши, на основi чого видiлено наступнi ресурсно-рекреацшш райони:

1. Причорноморський (дуже високий рейтинг) об'ед-нуе АР Крим, Одеську, Микола!вську, Херсонську областi.

2. Карпатсько-Подiльський (високий рейтинг) охо-плюе Закарпатську, Львiвську, Iвано-Франкiвськy Черт-вецьку, Тернопшьську, Хмельницьку, Вiнницьку областi.

3. Полкько-Столичний (середнiй рейтинг), до складу якого входять Волинська, Рiвненська, Житомирська, Кшвська, Чернiгiвська, Полтавська, Черкаська область

4. Приднiпровсько-Донецький (дуже низький рейтинг) включае Днiпропетровськy Запорiзькy Юрово-градську, Донецьку, Луганську область

5. Харювський (низький рейтинг) включае Хар-кiвську, Сумську областi [3].

Туристичш маршрути можуть бути прокладеш як з великих мiст схвдно'! та центрально! Украши на захщну Украшу, так i всерединi регюну, або двох-трьох довко-лишнiх репошв. Якщо говорити про захiдну Украшу, то там можна вщновити шнуючу i побудувати нову лiнiю вузькоколшних залiзниць. Саме по них можна було б вщправляти туристичнi по!зди.

У 2015 роцi проведено ревiзiю iснуючих вузько-колiйних залiзниць Закарпаття. У 2016 рощ мае бути прийняте ршення по реконструкцп шнуючих та бу-дiвництвi нових лшш. Масштабний проект дозволить оновити застаршу iнфраструктурy створити новi робочi мшця, залучити iнтерес громадськостi до культурно-iсторичноi спадщини украшсько'! нацп [4].

1мвдж Украши як туристично! держави залежить вщ якостi надання послуг, рiвня матерiально-технiчноi бази, безпеки туриспв, '¿хньо'! вiдповiдностi мiжнародним стандартам. На жаль, Украша поки що значно вщстае по цих напрямках у порiвняннi з розвинутими евро-пейськими крашами [5].

Можна застосовувати модель розвитку туристично! галузi, яка передбачае факторний розподш i визначае зони дп та впливу факторiв. При цьому подiляють на три групи:

— фактори локалiзацii — атракцiйнi фактори (при-родно-географiчнi, iсторичнi, культурнi, архiтектурнi, еколопчш тощо), що визначають фактичну рекреа-цiйну придатнiсть територп;

— фактори вибiрковостi — селективнi (сощально-е-кономiчнi, матерiально-технiчнi, полiтичнi, еколопч-нi), що характеризують можливiсть участi в туризмг, вiд них залежить, хто, коли, як довго i яким чином буде вщпочивати;

— фактори реалiзацii (демографiчнi, попиту, еко-логiчнi) — завдяки iнтерес до участ в туризмi, сконцентрований в зонах прояву селективних фак-торiв, направляеться в райони, у яких е для цього вс сприятливi умови, тобто в зони прояву факторiв локалiзацii [6].

Розвиток туризму в Укра'М перебувае лише на по-чатковш стадii. Збiльшення потокiв внутрiшнього та в'!з-ного туризму уповiльнюеться через недостатнш розвиток туристично! iнфраструктури; недосконалкть норматив-но-правовоi бази; економiчну та полиичну нестабiльнiсть у краiнi; обмежешсть послуг; вiдсутнiсть комплексного бачення краши як перспективно! туристично! дестинацп; недосконалкть реклами украшських туристичних центрiв за кордоном та ш. [7].

Украшських споживачiв турпродукту можна роз-подшити на наступнi групи: «споживачi престижного туристичного продукту», «споживачi активного комфортного ввдпочинку», «споживачi переважно пасивно-го пiзнавального вiдпочинку», «споживачi недорогого комфортного, бажано усамггненого вiдпочинку», «спо-живачi нечастого недорогого вiдпочинку, оргашзованого самостiйно». Як бачимо, кожна з цих груп мае спшьний штерес — цiкавий та доступний вид ввдпочинку. Саме таким може стати залiзничний туризм, в межах якого можна запропонувати як економ-тури для остантх трьох груп споживачiв, як зможуть зекономити на готелях, отримуючи ночiвлю у поiздi у комфортабельних вагонах, так i розкiшнi пропозицп для перших двох груп споживачiв [8].

Серед факторiв, що впливають на рiвень ефектив-ност управлiння iмiджем туристичних пiдприемств, можна визначити наступнк фiнансова надiйнiсть, популярность, офiцiйна полiтика, рiвень професiоналiзму персоналу, комплекс маркетингових комунiкацiй, спектр додаткових послуг, територiальне мiсцезнаходження, яюсть наданих послуг [9].

Залучення швестицш в розвиток туристично! галу-зi — одне з першочергових завдань. Необхщшсть фор-мування комплексно! полиики державного регулювання iнвестицiй у туристичнш галузi на нацiональному та репональному рiвнях пояснюеться невисоким рейтингом Украши як краши, в яку швестують, — за показником якостi бiзнес-середовища наша краша посiдае 75 мкце серед 82 дослiджуваних краш.

Ключовим питанням ефективного управлiння швес-тищями в туристичнiй галузi е створення позитивного iмiджу Украши, вiдновлення довiри зi сторони вичиз-няних та шоземних iнвесторiв. Певнi заходи на шляху до цього вже зроблено прийняттям Податкового кодексу (зниження податкового навантаження: податок на прибуток — з 25 до 16 %; податок на додану варпсть — з 20 до 17 %). Система заходiв у контекст створення сприятливого швестицшного середовища в туристичнiй галузi включае: встановлення ставки податку на прибуток для прюритетних напрямiв дiяльностi (в'!зний i внутрiшнiй туризм) — 12,5 %, для пасивних дохо-дiв (втзний туризм) — 25 %; звiльнення вiд податку кошпв, iнвестованих у будiвництво або реконструкщю туристичних об'ектiв; надання фiрмам, орiентованим в свош дiяльностi на в'!зний i внутрiшнiй туризм, тль-гових iнвестицiйних кредитiв на термш до 10 рокiв з ввдсотковою ставкою 3 % iз компенсащею рiзницi в процентних ставках державою; налагодження системи страхування iнвестицiй у галузi туризму та iн. [10].

3. 06'ект, мета та задач1 дослщження

Об'ект до^дження — наявний в Украш рухомий склад для оргашзацп пасажирських туристичних пере-везень залiзничним транспортом.

Мета до^дження — розробка альтернативних структур формування туристичних поiздiв.

Для досягнення поставлено! мети необхщно вико-нати такi задачк

1. Проаналiзувати тенденцп розвитку ринку туристичних послуг Украши.

2. Дослвдити чинники впливу на формування туристичних залiзничних маршрупв.

3. Розробити методичний тдхвд для побудови pi3-них BapiaHTiB структури туристичного по!зда залежно вiд його класносп, теpмiну подоpожi, нaлежностi до кру!зного або оглядового туризму, схеми харчування та кшькосп мiсць у по!зд1

4. Матер1али та методи дослщжень особливостей формування туристичних пол'здав

Теоретичну та методологiчну основу дослвдження становлять системний aнaлiз проблем забезпечення конкурентоспроможност транспортно! гaлузi у сфеpi туристичних зaлiзничних перевезень; теоpетичнi поло-ження економiчноi науки в гaлузi ефективностi вироб-ництва, ринково! трансформацп економiки, упpaвлiння нaцiонaльним господарством. Для виршення поставле-них задач використовувалися таю зaгaльнонaуковi та спецiaльнi методи:

— математично! статистики — для обробки статис-тичних даних;

— математичного та поpiвняльного економiчного aнaлiзу — для визначення зaкономipностей паса-жирських перевезень на зaлiзничному тpaнспоpтi;

— теорп ймовipностей — для обробки та прогно-зування обсягiв туристичних пасажирських зaлiз-ничних перевезень;

— прийняття piшень, стратепчного планування та системний пiдхiд — для проведення наукових дослщжень стосовно пiдвищення ефективностi туристичних перевезень в умовах реформування галузц

— оргашзацшно-розпорядчий — для побудови ор-гaнiзaцiйноi структури туристичного по!зда. Iнфоpмaцiйну базу дослiдження склали: пращ вггчиз-

няних [1-10] та шоземних вчених [11-13], науково-до-слiднi роботи, статистичш мaтеpiaли, iнтеpнет-джеpелa та результати власних дослщжень.

5. Результати дослщження особливостей формування туристичних по!зд1в

В Укра!ш вiдсутнi принципи компонування туристичних поiздiв, оскiльки публiчне акщонерне то-вариство «Украшська Зaлiзниця» не займаеться ту-ристичними перевезеннями. Кpiм того, спецiaльного туристичного зaлiзничного рухомого складу в Украш зараз немае, а кнуючий рухомий склад морально та фiзично зaстapiлий (знос пасажирських вагошв скла-дае близько 95 %). З огляду на сказане вище, е два пiдходи оргашзацп туристичних поiздiв. Перший пе-редбачае проектування вичизняного рухомого складу та його побудова на Крюковському вaгонобудiвному зaводi. Цей напрямок потребуе не менше семи pокiв, оскiльки тшьки проектування туристичних вaгонiв за-ймае до 5 роюв. Але уникнути розробки та будiвництвa вiтчизняних туристичних вагошв не вдасться. До реч^ науковцями проектно-конструкторського технологiчного бюро Дншропетровського нaцiонaльного унiвеpситету зaлiзничного транспорту iменi aкaдемiкa В. Лазаряна для оргашзацп туристичних перевезень у 2015 рощ вже розроблеш техшчш проекти вiзкiв та ескiзнi проекти пасажирських вагошв (вагон I класу, вагон II класу, техшчний вагон, вагон-салон та вагон-буфет) коли 750 мм та двоповерховий вагон коли 1520 мм.

Другий напрямок передбачае закутвлю туристичних вагошв в шших крашах. Термш поставки закордонних вагошв, адаптованих до коли 1520 мм та умов Украши значно менше, але варпсть рухомого складу буде майже у 1,5 рази вище за вичизняний.

Далi слщ виршити вид тяги для туристичних по-iздiв. З економiчноi точки зору доцiльно використо-вувати електричну тягу, адже собiвартiсть перевезень теплотягою на 55-60 % бшьша, нiж електротягою. На закупiвлю дизельного пального залiзницi витрачають значнi кошти. При цьому потрiбно зауважити, що об-сяги перевезень на теплотязi становлять лише 9 % вщ загального обсягу перевезень.

Але не в усiх регюнах Украiни е електрична тяга. В цьому разi для туристичних перевезень будуть за-стосованi тепловози. Можливе використання одночасно для туристичного поiзду двох видiв тяги: електричноi та теплово! З цього приводу для перевезення турис-тiв по залiзницям Украiни слiд застосовувати вагони локомотивноi тяги. Використання туристичних вагонiв з розподiленоi електричноi тяги можливо лише на пев-них маршрутах.

Так, на сьогодш в Украш електрифжовано близько 10 тис. км, а це майже половина головних колш. З метою тдвищення економiчноi ефективностi залiзничного транспорту наказом Укрзалiзницi затверджено та введено в дш Програму електрифжацп залiзниць Украiни до 2020 року, якою передбачено електрифiкувати понад 860 км коли на Одеськш, Львiвськiй, Пiвденно-Захiднiй та Приднiпровськiй залiзницях (рис. 1).

6. Обговорення результат1в анал1зу

особливостей формування туристичних по!зд1в

Структура будь-якого туристичного поiзда передбачае певну кшьюсть вагонiв рiзного призначення залежно вщ населеностi по'1зду.

Ус типи поiздiв у своему складi повиннi мати вагони для перебування, вщпочинку та ночiвлi туриспв пiд час подорожi. Залежно вщ класностi туристичного вагона компоновка його суттево змшюеться.

Вагони першого класу круiзного поiзда повиннi мати iзольованi комфортнi купе на двi особи з шдивщуаль-ними душовими кабшами, шафами для речей i бшизни, холодильниками, кондицiюванням повiтря, електричним опаленням, багатоканальним телебаченням, Wi-Fi, мш баром, стабшьний мобiльний зв'язок та ш.

Вагони другого класу круiзного поiзда мають iзольо-ванi комфортнi купе на три (амейш) та чотири особи з душовими кабшами (на два сумiжнi купе), шафами для речей i бшизни, холодильниками (на два сумiжнi купе), кондицiюванням повггря, електричним опаленням, багатоканальним телебаченням, Wi-Fi, мш баром, стабiльний мобшьний зв'язок та iн.

У вагонах першого та другого клаав обов'язково повинт бути вакуумнi туалети, спещальна побутова кiмната, пральна машина, радюфжащя для внутрiш-нього зв'язку.

Якщо туристичний маршрут передбачае зупин-ку для лижного, або шшого активного вiдпочинку у складi вагонiв 1-го та 2-го клаав слiд передбачити сховища для лиж, велосипедiв або iншого спортивного швентарю.

Рис. 1. Напрямки затзничних кшпй, ят плануЕться алактрифшувати у паршд 2015-2020 р.р.

Структура по!зда для кру!зного туризму з повним сервiсом передбачае наявшсть в по!здi купейних вагошв 1-го та 2-го клaсiв, вагони-ресторани, вагон-казино, вагон-дискотека (у вечор^ — кротека (у день), вагони з баром та салоном-перукарнею (рис. 2 та рис. 3).

Структура по!зда для кру!зного туризму з частковим сервисом передбачае наявшсть в по!здi купейних ваго-нiв 1-го та 2-го клаив, вагони-ресторани, вагон з баром, кротекою, салоном-перукарнею та купе для вщпочинку обслуговуючого персоналу (рис. 4).

Локомотив Вагон Вагон- Вагон Вагон-казино Вагон Вагон- Вагон 2-

2-го класу ресторан 1-го класу (Игротека) 1 -го класу рестора го класу

Рис. 2. Структура пш'зда 1-го класу для кру'зного туризму з повним сарвшом (скорочаний вaрiaнт на 7 вагошв)

Примггка: розробка автора

Локомотив Вагон Вагон- Вагон Вагон-казино Вагон 1- Вагон- Вагон 1-

1 -го гласу ресторан 1-го гласу (Игротека) го класу ресторан го класу

Вагон 2- Вагон- Вагон 2- Вагон-казино Вагон 2- Вагон- Вагон 2-

го гласу ресторан го класу Игротека) ш класу ресторан го класу

Рис. 3. Структура пш'зда 1-го класу для кру'зного туризму з повним сарвшом (повний варiант на 14 вагошв)

Примггка: розробка автора

Локомотив Вагон 2- Вагон- Вагон 1- Вагон з баром, Вагон 1- Вагон- Вагон 2-

го класу ресторан го класу та 1гротекою го класу ресторан го класу

Рис. 4. Структура пш'зда 2-го класу для круйного туризму з частковим сарвiс□м (базовий варiант на 7 вагошв)

Примйтка: розробка автора

Структура по!зда для короткотермiнових подорожей передбачае наявшсть в по!здi купейних вагошв 1-го та 2-го клаив, вагони-ресторани та бари, iгротеку, та купе для ввдпочинку обслуговуючого персоналу у склaдi купейних вaгонiв 1-го та 2-го клаав.

В свою чергу, туристичш по!зди для короткотермь нових подорожей подiляються на оглядовi з термiном подорожi:

— одна доба i денним харчуванням у мкцевих ресторанах, де вщбуваеться екскурсп (рис. 5);

— оглядовi з термiном подорожi 2 доби i комбь нованим харчуванням у мшцевих ресторанах та вагонах-ресторанах (рис. 6);

— короткотермiновi з термшом подорожi вiд трьох до шести дiб i комбiновaним харчуванням у мшцевих ресторанах та вагонах-ресторанах. Особливостi побудови структури по!зда для коротко-

термiнових подорожей по вузьким колiям будуть за-пропоноваш у наступних публiкaцiях автора.

сервису, а також фiнaнсовi можливостi та обмежешсть у чaсi; полiтичнa ситуащя, яка формуе iмiдж кра!ни як всередиш, так i за !! межами та iн.

Серед фaкторiв, якi також можуть суттево позитивно вплинути на розвиток ринку туризму, можна визначити наступш: змiни в демогрaфiчнiй ситуацп, пiдвищення якостi життя населення, зростання рiвня освiти та шшь

Одним iз нaйвaжливiших чинникiв, що впливае на розвиток туризму, е добробут населення. Щорiчне збшь-шення доходiв громадян Укра!ни приведе до бшьш штен-сивно! туристично! дiяльностi i, зокрема, до збiльшення кшькосп споживaчiв з високими доходами. Очжуеться, що в найближчому майбутньому вщбудеться iнтенсивний розвиток культурно-пiзнaвaльного, тематичного, пригод-ницького туризму; завдяки жорсткiй конкуренцп якiсть надаваних послуг у сферi туризму буде стрiмко зроста-ти; витрати домогосподарств на подорожi будуть рости швидше, нiж iншi статт витрат.

Локомотив Вагон 2-го Вагон-ресторан Вагон 1-го Вагон 2-го

класу класу класу

Рис. 5. Структура по'зда 2-го класу для одноденного оглядового туризму з частковим сервiсом (скорочений варiант на 4 вагони)

Примгтка: розробка автора

Локомотив Вагон 2-го Вагон- Вагон 1-го Вагон 1-го Вагон- Вагон 2-го

класу ресторан класу класу ресторан класу

Рис. 6. Структура по'зда 2-го класу для дводенного та короткострокового оглядового туризму з частковим сервшом (базовий варiант на 6 вагошв)

Примгака: розробка автора

7. Висновки

У результат проведених дослщжень:

1. Виявлено, що складна полиична та економiчнa ситуaцiя в Укра!ш стримуе розвиток туристично! ш-дустрп. Ситуaцiя невизнaченостi вiдлякуе потенцшних iноземних туристiв. А отже, для покращення ситуацп потрiбно, в першу чергу, вести грамотну шформацшну полиику, спрямовану на створення позитивного iмiджу кра!ни. Сьогоднi стримують розвиток туризму багато фaкторiв, серед яких i недосконaлiсть законодавчо! ба-зи, i обмеженiсть асортименту запропонованих послуг, i вiдсутнiсть коштiв на реконструкцiю пам'яток кторп та aрхiтектурного мистецтва та повноцшно! iнформaцi! щодо можливих туристичних маршрупв.

Створення конкурентоспроможного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити турис-тичнi потреби населення кра!ни та забезпечити розвиток територш — це i е стрaтегiчнa мета розвитку туристично! гaлузi в Укра!ш.

2. Окресленi основнi чинники, що впливають на фор-мування туристичних зaлiзничних мaршрутiв: нaявнiсть об'ектiв транспортно! та туристично! iнфрaструктури або можливкть побудови нових об'ектiв за !х вiдсутностi; ефективнiсть залучення iнвестицiй для оргашзацп того чи iншого туристичного маршруту; стимулювання державою на законодавчому рiвнi пiдприемств, якi займа-ються туристичним бiзнесом; зaцiкaвленiсть потенцшних туриспв у конкретних маршрутах, !хш вимоги до рiвня

3. Вперше в yKpaiHi розроблено методичний тдхщ для побудови рiзних BapiaHTiB структури туристичного поiздa залежно вiд його класиосп, теpмiну подоpожi, нaлежностi до кpуiзного або оглядового туризму, схеми харчування та кшькосп мiсць у поiздi, що дозволить розрахувати необхщну кiлькiсть вaгонiв 1-го та 2-го кла-сiв, вaгонiв-pестоpaнiв, вaгонiв-кaзино, загальну кшьюсть парку туристичних вaгонiв та ix варпсть.

Розвиток зaлiзничного туризму в Укра'!ш сприя-тиме вщновлению пам'яток apxiтектуpи, туристичних об'eктiв, оновленню пасажирського рухомого складу зaлiзничного транспорту. Кpiм того, розширення спектру та тдвищення piвня послуг дозволить тдвищити кон-куpентоспpоможнiсть зaлiзничного транспорту, створити позитивний iмiдж кра'!ни на зовшшнш apенi, залучити додaтковi обсяги турислв, i, як нaслiдок, отримати ре-гулярне поповнення бюджетiв piзниx piвнiв вiд надання туристичних послуг.

Лггература

1. Все о туризме. Туристическая библиотека [Электронный ресурс]. — Режим доступа: \www/URL: http://tourlib.net

2. Козубова, Н. В. Оцшка потенщалу внутршнього ринку туристичних послуг [Текст]: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.03 / Н. В. Козубова; НАН Украши, НДЦ шдустр. проблем розвитку. — Харюв, 2015. — 20 с.

3. Бейдик, О. О. Рекреацшно-туристсьга ресурси Украши: методолопя та методика анал1зу, термшолопя, районуван-ня [Текст]: монограф1я / О. О. Бейдик. — Ки!в: ВПЦ «Ки!в-ський ушверситет», 2001. — 395 с.

4. Кузнецов, В. Г. Перспективи розвитку залiзничного туризму Украши на вузькоколшних линиях Закарпаття [Текст] / В. Г. Кузнецов, П. О. Пшшько, Л. В. Клименко та iH. // Вюник Дншропетровського национального унiверситету зализ-ничного транспорту. Наука та прогрес транспорту. — 2015. — № 4(58). — С. 23-33.

5. Мазараки, А. Туризм в Украшк виклики кризи [Текст] /

A. Мазараки, С. Мельниченко // Вюник Кшвського национального торговельно-економичного университету. — 2015. — № 2. — С. 5-15.

6. Остап'юк, Н. I. Кон'юнктуроворш фактори туризму [Текст]: збирник наукових праць / Н. I. Остап'юк // Моделювання регионально! економики. — 2010. — Вип. 3(1). — С. 127-133.

7. Козловський, 6. Оргашзацшно-правови засади управлшня туристичною галуззю [Текст] / 6. Козловський // Вис-ник НАДУ. — 2005. — № 1. — С. 400-406.

8. Шульгина, Л. М. Маркетинг пщприемств туристичного бизнесу [Текст]: монография / Л. М. Шульгина. — Ктв: КНТЕУ, 2005. — 597 с.

9. Хатикова, З. В. Характеристика имиджбилдинга туристского предприятия [Текст] / З. В. Хатикова // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 74. — С. 88-91.

10. Стойка, В. О. Особливосп формування швестицшного климату в туристичнш галузи [Текст] / В. О. Стойка; вид. ред.

B. Ф. Беседш, А. С. Музиченко // Економика Украши: стра-тепчне планування. — Ктв: НДЕ1, 2008. — С. 376-381.

11. American-rails.com [Electronic resource]. — Available at: \www/ URL: http://www.american-rails.com/gcry.html

12. Scenic rail routes in France [Electronic resource]. — Available at: \www/URL: http://about-france.com/scenic-railways.htm

13. Brida, J. G. Tourism and transport systems in mountain environments: analysis of the economic efficiency of cableways in

South Tyrol [Text] / J. G. Brida, M. Deidda, M. Pulina // Journal of Transport Geography. — 2014. — Vol. 36. — P. 1-11. doi:10.1016/jjtrangeo.2014.02.004

РАЗРАбОТКА МЕТОДИЧЕСКОГО ПОДХОДА ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ СТРУКТУРЫ ТУРИСТИЧЕСКИХ ПОЕЗДОВ

Обобщены направления развития туризма в Украине. Для повышения конкурентоспособности железнодорожного транспорта, развития внутреннего и въездного туризма в Украине, формирования положительного имиджа обоснована целесообразность внедрения на железнодорожном транспорте новой услуги — туристических железнодорожных перевозок. Впервые в Украине разработан методический подход для формирования различных вариантов структуры туристического поезда.

Ключевые слова: туристический поезд, туризм, железнодорожный туризм, обзорные экскурсии.

Марценюк Лариса Володимирiвна, кандидат eKOHOMi4Hux наук, доцент, кафедра економжи та менеджменту, Днтропет-ровський нащональний утверситет залiзничного транспорту 1м. акад. В. Лазаряна, Украта, e-mail: rwinform1@rambler.ru.

Марценюк Лариса Владимировна, кандидат экономических наук, доцент, кафедра экономики и менеджмента, Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта им. акад. В. Лазаряна, Украина.

Martseniuk Larysa, Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan, Ukraine, e-mail: rwinform1@rambler.ru