CC BY
24
шзм рад1ацшно1 пам,ятi у кристалах флюоритiв, який можна виявити шляхом дослщжень термошдукованих перетворень центрiв забарвлення.
Лiтература
1. Krochuk A.S., Onufriv O.R., Chornyi Z.P. Characteristic properties of the Radiation Colouring Mechanism in МеБХ Compounds (Me = Sr, Ba; X = Cl, Br).// Phys. Stat. Sol. (b). - 1989.
- v.154, N1. - P.K9 - K12.
2. Крочук А.С., Чорнш З.П., Щур Г.О., Салапак В.М., Говор М.В. 1онш термостру-ми в радiацiйно забарвлених кристалах SrCh: TlCl// УФЖ. - 1999. - т.44, № 11 - С. 1428 - 1433.
3. Чорнш З.П. 1онш процеси в радiацiйно забарвлених кристалах галогенвдв двова-лентних металiв. Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня доктора фiзико - ма-тематичних наук. Л^в, 2000, 33 С.
4. Говор Н.В., Крочук А.С., Чорний З.П. Термоиндуцированные дырочные процессы в кристаллах SrCl2 - Ме+// ФТТ. - 1993. - т.35, № 12. - С. 3308-3310.
5. Chornij Z.P., I.M. Kravchuk, S.I. Kachan, G.O. Shchur, V.M. Salapak. Reorientation of Ма+ - centres in CaF2: Me+ crystals. Phys.stat. sol. - 2001. - V.223. - P. 757 - 765.
6. Чорнш З.П., Качан С.1., Шрко 1.Б., Салапак В.М. МА+ - центри в кристалах зi структурою флюориту. Механiзм утворення фотоiндукованого дихро1зму. Вюник НУ "Л^вська полiтехнiкам, "Елементи теорп та прилади твердотшо! електронiким - 2001, № 427.
- С. 109-115.
7. Чорнш З.П., Салапак В.М., Шрко 1.Б., Качан С.1., Кушнiр Т.М. Просторова орieнта-цiя та процес реорieнтацii RA+ - центрiв забарвлення в легованих кристалах CaF2. Вюник НУ "Львiвська полiтехнiка" "Елементи теори та прилади твердотшо1 електронiки". № 454. - С. - 2002.
УДК 674.047 Доц. В.М. Павлюст, канд. техн. наук - УкрДЛТУ
ВИЗНАЧЕННЯ К1ЛЬК1СНОГО ТА ЯК1СНОГО СКЛАДУ ЕКСТРАКТИВНИХ РЕЧОВИН, ЩО ВИД1ЛЯЮТЬСЯ П1Д ЧАС ПРОПАРЮВАННЯ БУКОВО1 ДЕРЕВИНИ
Представлено результати яюсного та кiлькiсного аналiзу екстрактивних речо-вин, що видшяються при пропарюваннi буково'1' деревини.
V.M. Pavlyust - USUFWT
Determination of qualitative composition of extractive substances, that extract in beach wood steaming
The results of qualitative and quantitative analysis of extractive substances that extract during beach wood steaming have been represented.
Головною технолопчною метою пропарювання деревини е надання ш пластичносп, зменшення твердост^ покращення ф1зико-експлуатацшних влас-тивостей при подальшш ïï експлуатаци.
Вщомо, що деревинна тканина складаеться i3 кштин р1зного типу, як вщдшяють чггко визначенi функцiï, а саме: мехашзму, водопровiдну й обмь ну, в тому чи^ збереження резервних живильних речовин.
Умовно хiмiчнi компоненти, що входять у склад деревини рiзних по-рiд можна роздiлити на таю основш класи: вуглецi; фенольш речовини; тер-пени; алiфатичнi кислоти; спирти; бшки; мiнеральнi речовини. Для вивчення властивостей названих вище функцш необхiдно зробити подiл компонентiв хiмiчного складу деревини, однак методiв подшу, якi б цiлком задовольнили уЫм вимогам, поки що не розроблено.
Науковий вкник, 2003, вип. 13.2
Складна система рослинних ктток, з хiмiчноl точки зору, складаеться з компоненлв двох рiзних типiв: а) компоненлв, нерозчинних у нейтральних розчинниках i нелетучих з парою; б) компоненлв, якi можна екстрагувати за допомогою згаданих вище розчинникiв чи вщганяти з парою. Звичайно, про компоненти групи (а) говорять, як про ксилему, а про компоненти групи (б) говорять, як про екстрактивш чи сторонш речовини. Найчастше вони знахо-дяться у порожнинах клггок.
Екстрактивнi компоненти деревини дуже сильно вiдрiзняються один вiд одного за типом i кiлькiстю Таким чином, змют тих чи iнших речовин до-дае деревинi визначенi властивость Колiр, запах i токсичнiсть деяких видiв деревини зв,язанi з присутшстю екстрактивних речовин. Опiр яко1-небудь деревини ураженню комахами чи грибами теж залежить вiд присутност екстрактивних речовин. Необхiдно вщзначити, що кiлькiсть екстрактивних речовин у рiзних породах деревини сильно змшюеться. Адже, природа екстрактивних речовин дуже рiзноманiтна. Наприклад, у деревиш рiзних порiд можуть мютити-ся ефiрнi i жирнi оли, смолят кислоти, резиноли, фiтостерини, алiфатичнi вуг-леводнi, циклитоли, алкало1ди, танiди, що забарвлюють речовини, водороз-чиннi вуглещ, протеши i солi рiзних оргашчних кислот. Однак, усi типи пере-рахованих речовин можуть одночасно i не мiститися у деревинi, хоча часто ро-диннi породи мютять до деяко! мiри подiбнi екстрактивш компоненти.
Дослщження впливу екстрактивних речовин на процес пропарювання i сушшня деревини бука проводилося таким чином. У процес пропарювання букових заготовок при тиску 0,2-0,3 МПа через визначений час (5, 10, 15, 30, 60, 120 i 240 хв.) вщбиралися проби конденсату. Отримаш проби мали рiзну iнтенсивнiсть фарбування. У процес дослiджень колiр конденсату змшював-ся вiд темно-коричневого до ясно-зеленого.
Видшення i подiл екстрактивних речовин деревини проводився за методом Курта. При цьому проводився аналiз впливу цих речовин на яюсть пропарено! деревини. Оскшьки екстрактивш речовини, видшеш i роздiленi за схемою, не ус впливають однаково на змшу фарбування конденсату, то про-водилися якiснi реакци з метою визначення вмюту забарвлюючих речовин, танщв i флабофенiв.
Визначення танщв i флабофенiв не означае, що iншi екстрактивнi речовини не впливають також рiвноцiнно на процес пропарювання i сушiння деревини бука. Так, зокрема, при пропарюванш бука пропарювальне устатку-вання (автоклави) шддавалось сильному кородуванню, що викликаеться парами оцтово! кислоти.
Невелика кшьюсть крохмалю, яка не екстрагована у процес пропарювання, при камерному сушшш може сприяти ураженню деревини комахами чи грибами, що викликають синяву. Екстракщю деревини проводять вщпо-вiдно до методики ТАРР1 Т-12-59 спочатку спиртово-бензольною сумiшшю, потiм спиртом i гарячою водою.
Однак, для спрощення практичного аналiзу по визначенню властивос-тей забарвлюючих речовин, що мютяться у конденсатi, усi яюсш реакци про-водилися не тшьки з метою визначення забарвлюючих речовин, але i вивчен-
5. 1нформацшш технологи галузi
271
ня можливост 1хнього подальшого практичного використання. Однею з найбiльш коштовних хiмiчних речовин, що видшяеться з деревини у процес пропарювання, е ташди. Останш при взаемодiï з бiлками шюр тварин дублять ïx. У зв'язку з тим, що дубильнi речовини легко окислюються, причому продукт окислювання здобувае характерне темне забарвлення.
Ташди, звичайно, витягаються з деревини екстракщею за допомогою гарячоï води. К^м того, майже у вех випадках одночасно екстрагуються речовини, як вiдрiзняються вiд танiдiв. Адже, гаряча вода розчиняе речовини, як нерозчинш у водi, навiть при юмнатнш температурi. Цi речовини належать до нерозчинних або "флабофешв".
Дослщження з визначення танiдiв проводилися з водяним екстрактом, отриманим шляхом кип'ятшня буковоï тирси протягом однiеï години у дис-тильованiй водi вологiстю Wn=15 % i Wn=56 % i конденсатом, отриманим при пропарюванш букових заготовок з Wn=55-65 % в автоклавi пiд тиском 0,2 МПа i 0,3Мпа. При визначенш дубильних речовин проводилися яюст ре-акцiï з використанням таких реагентiв-iндикаторiв: залiзо-амонiевого галуну (квасую), розчину желатину (гелю) i ацетату свинцю.
Водяний екстракт з обпилювань (Wn=15 %) при проведеннi якiсноï реакци з залiзо-амонiевим (квасуем) галуном показав негативний результат, а екстракт, отриманий з обпилювань (Wn=56 %) - слабко позитивну реакщю. Таю ж самi реакци проведет з конденсатом, отриманим при екстрагуванш (пропарюванш) буково!' деревини тд тиском 0,15 МПа i 0,3 МПа, були пози-тивними (за винятком проб, узятих через 2 i 4 години з початку пропарювання). З викладеного вище випливае, що ташди видшяються з деревини бука при пропарюванш у першу другу годину. Вщсутшсть танщв у водяному екстракт з тирси пояснюеться дуже швидким окислюванням, а здрiбнювання деревини сприяе цьому.
Реакщя з розчином желатину у вех випадках була негативною. Однак, робити передчасш висновки для цiеï реакци складно, тому що наприкшщ реакци розчин повинен випадати в осад чи спостер^атися слабке його помутншня.
Але дослщжуваш проби конденсату мали слабку опалесценщю. Тому була проведена реакщя з ацетатом свинцю у слабко шдкисленому розчиш оц-товоï кислоти. Внаслщок даноï реакци, як показали дослщи, осад випадае через 2-3 хв, а через 15 хв вш цшком осаджувався на дш пробiрки, причому весь барвник випав в осад. СпоЫб осадження екстрактивних речовин з конденсату може бути представлений у виглядi xiмiчного рiвняння у такому виглядi:
Реакщя для визначення танщв за допомогою ацетату свинцю може використовуватися для видшення танщв з конденсату.
У результат проведених дослiджень було встановлено:
Науковий вкчшк, 2003, вип. 13.2
• ус дослiджуванi проби конденсату мютять комплекс дубильних речовин i флавонощв, що та обумовлюе змiну забарвлення конденсату;
• контроль тривалост пропарювання бука тшьки по кольору конденсату е дуже приблизним, а деревина, при такому методi оценки, буде пропарена неяюсно. Неяшсне пропарювання деревини спричинить, у свою чергу, виникнення по-верхневих i внутрiшнiх трщин у заготовках при збереженнi i сушiннi.
УДК622.4.076. 620.197.6 Доц. 1.Р. Кенс, канд. техн. наук;
ст наук. ствроб. О.Г. Алещенко; тж. В.М. Петращук - УкрДЛТУ; доц. В. С. Коновал, канд. техн. наук; доц. Т.М. Шелепетень, канд. техн. наук - НУ "Льbeiecbm nолiтехнiка"; ст наук. ствроб. В.Н. Учатн, канд.
техн. наук - ФМ1НАН УкраТни
ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРО1СКРОВИХ ДЕФЕКТОСКОП1В ДЛЯ КОНТРОЛЮ АНТИКОРОЗ1ЙНИХ Д1ЕЛЕКТРИЧНИХ ПОКРИТТ1В НА МЕТАЛАХ
Наведено результати дослщжень ефективност електроюкрових дефектоскотв. Визначено оптимальш параметри тестових високовольтних iмпульсiв. Сформульова-но основш вимоги для тдвищення ефективностi юкрово! дефектоскопи захисних покриттiв.
Doc. I.R. Kens; Eng. O.G. Aleshchenko; Eng. V.M. Petrashchuk- USUFWT; Doc. V.S. Konoval; Doc. T.M. Shelepeten'-NU "Lvivs'kapolitekhnika";
V.N. Uchanin - FMI of NAS of Ukraine
Application electrospark defectoscopes for the control anticorrosive
dielectric coverings on metals
Results of researches of efficiency electrospark defectoscopes are resulted. Optimum parameters of test high-voltage pulses are determined. The basic requirements for increase of efficiency spark of defectoscopy sheeting's are formulated.
В останш роки, незважаючи на економ1чш трудношд, в нафтогазовому комплекс Украши спостер^аеться суттеве розширення асортименту i практичного використання нових захисних антикорозшних покритпв мапстраль-них трубопроводiв i технолопчно зв'язаних з ними резервуарiв, обладнання i металоконструкцiй. Свiтовий досвiд св^ить, що тiльки такий пiдхiд дасть змогу забезпечити термш служби трубопроводiв понад 30 рокiв [1]. Але ефек-тивнiсть застосування захисних покритпв при прокладеннi нових i каштально-му ремонтi вже iснуючих трубопроводiв залежить значною мiрою вiд суцшь-ностi покриття та його однорщност [2]. На практицi для контролю цих пара-метрiв покриття використовуються переважно електроiскровi дефектоскопи.
Серед електроюкрових дефектоскопiв найбiльш поширеними е дефектоскопи фiрми Porosity & Holiday Detection, як використовуються у крашах дальнього зарубiжжя. Вони вiдрiзняються досить значною цiною i вибагли-вiстю до умов експлуатаци. В Укра1ш i на теренах СНД здебшьшого використовуються дефектоскопи "Крона-2М" АТ "1нтроскоп" молдовського ви-
5. Тнформацшш технологи галузi
273
