CC BY
18
Лггература
1. Юрик М.Д. Мехашчне оброблення деревини та деревних матерiалiв / М.Д. Юрик. -Льв1в: Вид-во ТзОВ "Кольорове небо", 2006. - 412 с.
2. Сирко З.С. Модифицированная легированная сталь для изготовления дереворежущих инструментов / З.С. Сирко, В.К. Дьяконов // Актуальные направления научных исследований ХХ1века: теория и практика. - Воронеж, 2015. - № 2, ч. 1. - С. 434-438.
3. Пат. 71771 Украша, МПК С01 В21/04. Споиб оцнки параметров профшю рiжучого еле-мента / В.К. Д'яконов, З.С. Сiрко; заявник та власник патенту Нацiональний ушверситет бюре-сурс1в i природокористування Украши, № u2012 00534, заявл. 17.01.2012; опубл. 25.07.2012, Бюл. № 14.
Надтшла доредакцп 01.06.2016р.
Дьяконов В.К., Сирко З.С., Народицкий А.И. Сравнительные испытания инструментальных сталей для изготовления дереворежущих инструментов
Приведены сравнительные испытания инструментальных сталей 9ХФ, 80ХН2А, 75Н2А, 7ХНМФА при пилении заготовок из древесины. Критерием оценки выбран радиус закругления на разных участках контура затупления. Приведена методика проведения испытаний на специально разработанной экспериментальной установке для исследований процессов пиления древесины и древесных материалов. Приведены результаты испытаний. Показаны графики распределения кривизны и результаты измерений радиуса закругления лезвия резцов из разных марок сталей. Предоставлен технико-экономический анализ для выбора стали, исходя из ее технических и экономических показателей.
Ключевые слова: инструментальная сталь, дереворежущий инструмент, радиус закругления, износостойкость.
Dyakonov V.K., Sirko Z.S., Narodittsky A.I., The Comparative Test of Tool Steel for Wood-Cutting Tools
The paper presents the comparative test of tool steel such as 9ХФ, 80ХН2А, 75Н2А, 7ХНМФА while sawing pieces of wood. The criterion for evaluation of selected radius of curvature in different parts of blunting circuit is presented. The technique for making tests using specially designed experimental installation for researching the processes of sawing wood materials is described. The results of testing are given. The schedule and the distribution of curvature measurements of the radius of curvature of the blade cutters of different steel grades are given. Technical and economic analysis for the selection of steel based on its technical and economic indicators is made.
Keywords: tool steel, wood tool tip radius, wear resistance.
УДК 674.047
ВИБ1Р ОПТИМАЛЬНИХ РЕЖИМ1В ТЕПЛОВОГО ОБРОБЛЕННЯ ДЕРЕВИНИ ЯК П1ДГОТОВЧОГО ЕТАПУ ПЕРЕД Н ВОГНЕЗАХИСТОМ
1.П. Кравець1, А.П. Кушшр2, О.В. Шаповалов3
Для яюсного просочування деревини вогнезахисними засобами проводять попе-редне Н теплове оброблення. У цьому достдженш використано такий вид оброблення, як пропарювання. Дуже важливо, щоб пiд час попереднього приготування дерев'яних
1 доц. 1.П. Кравець, канд. техн. наук - Львгвський ДУ безпеки життед1яльност1;
2 доц. А.П. Кушшр, канд. техн. наук - Львгвський ДУ безпеки життед1яльност1;
3 доц. О.В. Шаповалов, канд. техн. наук - Львгвський ДУ безпеки життед1яльност1
заготовок до вогнезахисту, не втратити природних позитивних якостей деревини. Виз-начено вшив теплового оброблення на динамжу змши ф1зико-мехашчних властивостей деревин. Внаслщок експериментальних дослщжень вибрано оптимальш режими про-парювання, як збер1гають яюсш ф1зико-мехашчш показники, таю як: запоб1гання втра-там деревин шд час збер1гання та транспортування, вир1внювання забарвлення або на-дання деревиш потр1бного кольору, покращення мшносп1 пластичности пришвидшен-ня подальшого сушшня.
Ключовг слова: вогнезахисш засоби, теплове оброблення, пропарювання, ф1зико-мехашчш показники, оптимальш режими.
Постановка проблеми. Деревина та вироби з не! - один iз основних ви-дiв сировини та товарш народного вжитку. Вона мае велике значения в оргаш-зацп побуту, вiдпочинку та пращ. Дотримання вiдповiдних умов зберiгания пи-ломатерiалу приводить до подальшого покращення якост дерев'яних виробш та Гх споживчих властивостей, що е важливою передумовою росту благоустрою людини. З року в рж пiдвищуеться технiчний ршень деревообробних шд-приемств, впроваджуються новi технологiчнi процеси, якi сприяють шдвищен-ню виробництва та покращенню якост продукцii. Але на цих шдприемствах, у зв'язку з використанням велико! кшькосп горючого пиломатерiалу, виникае ймовiрнiсть зростання пожеж. З метою запобтання пожежам застосовують про-фiлактичнi заходи, яю пiдвищують вогнетривкiсть дерев'яних конструкцш, одним з яких е просочування деревини вогнезахисними засобами [1]. Для яккного проведення цiеi операцп здiйснюють попередне теплове оброблення деревини [2]. Дуже важливо, щоб шд час попереднього приготування дерев'яних заготовок до вогнезахисту, не втратити природних позитивних якостей деревини.
Аналiз останнгх дослщжень. Теплове оброблення, в основному, позитивно впливае на т властивостi деревини, яю сприяють п подальшому вогнезахисту. При цьому зберкаються якiснi фiзико-механiчнi показники, такi як запо-бтання втратам деревини пiд час зберкання та транспортування, вирiвнювания забарвлення або надання деревинi потрiбного кольору, покращення мщносп i пластичностi, пришвидшення подальшого сушшня.
Дослiджениями болгарських спецiалiстiв С. Николова та Н. Делийски [3] встановлено залежшсть забарвлення вiд початкових факторiв деревини пiд час пропарювання. А шший болгарський дослiдник А. Райчев [4] дослiдив вплив тривалост пропарювання на змiну кольору деревини.
Метою роботи е вибiр оптимальних режимiв теплового оброблення як шдготовчого етапу перед вогнезахистом деревини, iз збереженнямп фiзико-ме-ханiчних властивостей.
Виклад основного матерiалу. Для покращення просочування деревини вогнезахисними засобами здшснюють попередне Г! теплове оброблення. У цьому дослщженш використано такий вид оброблення, як пропарювання. При цьому максимально знешкоджуються майже ва шкiдливi оргашзми, якi знахо-дяться в деревинi. Проте пропарювання не виключае повторного враження деревини, хоч стушнь ризику значно зменшуеться, тому що шкiдники вибирають непропарену деревину порiвняно з пропареною.
Стшккть пропарено! деревини перевiряли згiдно з [3] таким чином. Пропареш буковi заготовки протягом 45 хв за температури середовища 100,
120 та 140 "С заражали чистими спорами рiзних грибiв i витримyвали иротягом мiсяця в повiтряиомy середовищi за температyрi te =20 "С та ввдносно!' вологостi повiтря ф =65 %. При цьому вiдбyвалася iнтенсивна змiна кольору (посинiння) пропарено!' деревини за te=100...120"С та майже непом^на змiна кольору за tc=140"С.
Як зазначено вище, метою иропарювання деревини може бути вирiвню-вання кольору заболонно! та ядрово! зон, надання деревинi бшьш благородного забарвлення. У Болгарп наыть iснye спецiальний стандарт [4], ввдповвдно до якого колiр деревини подшяють на три категорп якостi:
• екстра (колiр вiд кремово-кавового до червоно-кремового);
• перша (колiр вщ кремово-кавового до червоно-кавового);
• друга (колiр вiд кремово-кавового до рожево-червоного).
При цьому пропареш бyковi пиломатерiали повиннi мати однакове забарвлення по всх илощинах i перетинах. Болгарськ спецiалiсти С. Николов та Н. Делийски [3] встановили, що на iнтенсивнiсть забарвлення пiд час иропарю-вання виливають чотири фактори: початкова вологкть, товщина матерiалy, три-валiсть иропарювання та температура середовища. Усi иропаренi зразки порiв-нювали за атласом кольорiв Е.Б. Рабкша, вiдповiдно до якого ириродний колiр деревини бука мае близько 18 % насиченост ( He=18 %).
Вилив початково! вологостi (вологовмкту - U, кг/кг) дослiдив А. Райчев [4] на букових пластинках товщиною 10 мм. За температури середовища tc ~ 98 "С i тривалосп иропарювання т =8 год змша насиченостi кольору (AH = H(т) -He) збiльшyeться за такою залежнiстю:
AH = 0,12W17. (1)
Закономiрнiсть (1) справедлива для дiапазонy вологостi 15 < W < 45 %, тому що иропарювання за вологовмкту U=0,10...0,15 кг/кг майже не змшюе колiр деревини. За вологовмкту U>0,40...0,45 кг/кг змша кольору майже не вiдрiзняeться мiж собою. Отже, для отримання шгенсивного забарвлення деревини пiд час иропарювання ïï вологiсть мае бути не нижча W =35.40 %.
Райчев А. [4] також дослщив сшльний вплив тривалостi пропарювання (до 96 год), товщини матерiалy за вологост W > 40 % i температури середовища tc ~ 98 "С на змiнy кольорово! насиченостi деревини. Як показали результати дослвдження, для досягнення 80 % змши кольору (вiдносно еталону) тривалкть иропарювання повинна бути: для товщини S1=25 мм, т=18 год; для товщини S1 =32 мм, т =24 год; для товщини S1 =40 мм, т=32 год; для товщини S1 =50 мм, т =40 год; для товщини S1=60 мм, т=50 год; для товщини S1=70 мм, т =60 год. Тому за однк!' i то! же тривалосп иропарювання матерiали великих товщин не можуть досягти тако! шгенсивносп забарвлення як тоню. Значною мiрою шд-вищуе штенсивнкть насичення кольору шдвищення температури середовища. Наириклад, пiд час иропарювання букових пиломатерiалiв товщиною 40 мм уп-родовж 8 год насиченкть кольору зросла за температури середовища tc=100 "С на 23,9 %, за tc=120 "С - на 35 %, а за температури tc=140 "С - на 75,7 %.
Пiд час пропарювання деревини вiдбуваeться змiна вологосп, а також 11 перерозподiл. Волопсть поверхневих шар1в збшьшуеться, тодi як iз централь-них шар1в волога перемщуеться до поверхнi. Отже, вщбуваеться вирiвнювання вологостi по товщинi. Аналiзуючи дослiди iз сушiння пропарених заготовок бука i порiвнюючи !х з аналогiчними даними [5] сушшня непропарених, виявлено такi вiдмiнностi:
1. Загальна тривалють сушiння скорочуеться на 20...40 % залежно вiд товщи-ни та початково! вологостi деревини.
2. У перший перюд сушшня швидюсть сушiння зростае, а поим настае повна стабЫзащя швидкостi сушшня. Цей перюд можна класифжувати як перюд постшно! швидкостi сушшня, який практично вiдсутнiй пiд час сушшня непропарених заготовок.
3. Використовуючи виробничий досвщ, процес сушiння пропарених заготовок доцшьно проводити з витримкою 10. 15 днiв пiсля пропарювання, що дае змогу довести початкову волопсть до 30.40 %.
Вологопровщшсть пропарено! деревини зростае в 1,2.1,4 рази поршня-но з непропареною. Зауважено, що в деякi перюди iнтенсивнiсть процесу су-шiння (внаслщок збiльшення вологопровiдностi) збiльшуеться в кшька разiв. Наприклад, за зменшення вологост вiд 40 до 20 % швидюсть сушiння пропарено! деревини у 2,4. 3,6 разш бшьша, нiж непропарено!.
Вiдповiдно до вимог максимально можливо! швидкостi прогрiву деревини (на початковш стадп) i мiнiмальних витрат теплово! енергi! i пари на пропарювання деревини, доцшьно прийняти температуру середовища гс=95.98 °С за повно! насиченосп повiтря водяною парою. Бiльш висою температури, якi використовують в окремих випадках (гс=110.130 °С), потребують застосуван-ня обладнання, що працюе пiд пiдвищеним тиском. Рекомендован температури гс =95.98 °С легко досягнути у сушильних i парильних камерах, у парильних ковпаках, для яких потрiбно розробити технологiю i режими та визначити три-валкть оброблення. Такi ж температурнi режими легко досягнути в лаборатор-них умовах i у виробничiй практищ за допомогою пропарювальних барабашв, як працюють за тиску Р=0,02. 0,05 Мпа.
Проведет дослщження теплового оброблення букових пиломатерiалiв та заготовок дали змогу визначити вплив рiзних факторiв на динамiку змiни температури та змшу фiзико-механiчних властивостей деревини. Узагальнення отриманих результатiв дае змогу скласти режими залежно вщ поставлено! мети. Як видно з наведеного вище, визначили такi завдання процесу пропарювання: теплова стерилiзацiя букових пиломатерiалiв з метою запобiгання втратам деревини шд час зберiгання та транспортування; вир1внювання забарвлення або на-дання деревинi потрiбного кольору; пришвидшення подальшого сушiння з метою тдвищення продуктивностi сушарок i зменшення витрат енергп. Тривалiсть прогр1ву та охолодження узагальнено у табл. 1. У табл. 2 наведено режими пропарювання букових пиломатерiалiв та заготовок за температури середовища гс =95.98 °С, вщносно! вологост середовища ф=100 %, якi призначенi для теплово! стерилiзацi! деревини.
Табл. 1. Тривалкть прогрiву букових пиломатерiалiв при пропарювант
Волопсть де-ревини Ш, %
Тривалiсть прогрiву т (год) для товщини пиломатерiалiв , мм
25 32 40 50 60 75
1,30 1,95 2,83 4,17 5,75 8,52
1,45 2,22 3,23 4,73 6,53 9,70
1,57 2,40 3,50 5,12 7,07 10,5
1,67 2,55 3,72 5,43 7,52 11,1
1,75 2,67 3,88 5,70 7,87 11,7
1,87 2,85 4,15 6,08 8,40 12,5
20 30 40 50 60 80
Табл. 2. Режими пропарювання з метою тепловоз стерил1зацИ букових
пиломатерiалiв
№ режиму Товщина матерiалу мм Параметри Тривалють теплового оброблення -т, годин
середовища при пропарювант про^в Тпр, год пропарювання тос, год охолодження Тох, год сумарна тривалкть про-цесу тЕ, год Примика
ТС-01 ТС-02 ТС-03 ТС-04 ТС-05 ТС-06 до 22 мм вище 22 до 32 мм вище 32 до 40 мм вище 40 до 50 мм вище 50 до 60 мм вище 60 до 75 мм Р=0,02... 0,05 Мпа Гс=95...98°С (=100 % 1,5-2 2-3 3-4 4-6 6-8 8-12 6,0 6,0 6,0 6,0 6,0 6,0 1,5-2,0 2,0-3,0 3,0-4,0 4,0-6,0 6,0-8,0 8,0-12 9-10 10-12 12-14 14-18 18-22 22-30 Верхнiй рiвень прийма-ти для Ш=80 % Нижнiй рiвень прийма-ти для Ш=20 %
У табл. 2 прийнято дiапазон тривалост оброблення залежно вщ ршня во-логостi деревини: бшьше значення тривалостi оброблення - для вологосп 80 %, а менше значення тривалостi - для вологост 20 %, що ввдповщае значенням табл. 1. Згiдно з лтратурними даними, а також проведеними дослвдженнями, встановлено, що вистачае 5.6 год, щоб основна частина (96 %) поживних та екстрактивних речовин видшилось з деревини, вмiст яких е основною причиною враження деревини грибами та комахами. Такими режимами досягаеться й шша мета - не так знижуються мехашчш показники деревини.
У табл. 3 подано режими пропарювання для змши насиченосп кольору деревини. При цьому вказано тшьки тривалiсть пропарювання. Тривалкть про-гршу та охолодження можна взяти з табл. 2.
Волопсть деревини мае бути вища 40 %. Зпдно з даними табл. 2 та 3, звичайна теплова стерилiзацiя на 20.30 % насичуе колiр, що е практично дос-татшм для вирiвнювання кольору заболонно! та центрально! зон деревини. Пот-рiбно зазначити, що добиваючись шд час пропарювання бшьшо! насиченостi кольору, значно знижуються мехашчш показники деревини.
Режими оброблення становлять основу будь-яко! технологи. Послщовно технолопчний процес пропарювання пиломатерiалiв i заготовок складаеться з таких операцш: формування штабелю; завантаження штабелю у пристрiй (про-парювальш камери, ковпаки, автоклави тощо); початковий про^в, тобто наг-рiв установки; розморожування (у зимовий перiод) пиломатерiалiв або загото-
вок; прогрш деревини до температури гд = гс-3°С; пропарювання визначено! тривалостц охолодження матерiалу.
Табл. 3. Режими пропарювання букових пиломатерiалiв з метою змти кольоровоХ
насиченостi
№ режиму Товщина матерiалу мм Параметри сере-довища при про-парюванш Змiна кольорово! насиченостi Н, % вiдносно еталона за трива-лостi пропарювання т, год
20 40 60 80
ТН-01 до 25 мм 4 8 14 18
ТН-02 вище 25 до 32 мм Р = 5 12 18 24
ТН-03 вище 32 до 40 мм 0,02.0,05 Мпа 6 15 22 32
ТН-04 вище 40 до 50 мм Тс=95.98°С 8 18 28 40
ТН-05 вище 50 до 60 мм <¿7=100 % 12 24 38 50
ТН-06 вище 60 до 75 мм 16 32 48 60
Висновок. Проведено експериментальш дослщження пропарювання де-рев'яних конструкцiй з метою покращення !х подальшого просочування вогне-захисними засобами. Це дало змогу визначити вплив теплового оброблення на динамiку змши фiзико-механiчних властивостей деревини. Внаслiдок досль джень вибрано оптимальнi режими пропарювання, яю збертають якiснi фiзико-мехашчш показники, такi як запобiгання втратам деревини пiд час зберiгання та транспортування, вирiвнювання забарвлення або надання деревинi потрiбно-го кольору, покращення мiцностi i пластичностi, пришвидшення подальшого сушшня.
Лiтература
1. ГОСТ 30219-95. Древесина огнезащищенная. Общие технические требования. Методы испытаний. Транспортирование и хранение.
2. Кравець 1.П. Покращення просочування дерев'яних конструкций вогнезахисними покрит-тями методом 1х теплового оброблення / 1.П. Кравець, А.П. Кушнiр, Л.1. Кравець. - Львгв : Вид-во ЛДУ БЖД, 2014. - № 25. - С. 53-57.
3. Николов С. Изменение на дървесината при пропарване / С. Николов, Н. Делийски. - София : Изд-во "Техника", 1985. - 174 с.
4. Николов С. Пропарване на дървесината / С. Николов, А. Райчев, Н. Делийски. - София : Изд-во "Земиздат", 1980. - 216 с.
5. Билей П.В. Технология камерной сушки твёрдых лиственных пород : дисс. ... д-ра техн. наук / П.В. Билей; ДУ "Л^вськаполггехнжа". - Львов, 1993. - 314 с.
Надтшла до редакцп 26.05.2016р.
Кравец И.П., Кушнир А.П., Шаповалов О.В. Выбор оптимальных режимов тепловой обработки как подготовительного этапа перед огнезащитой древесины
Для качественного просачивания древесины огнезащитными средствами проведена предварительная ее тепловая обработка. В этом исследовании использован такой вид обработки, как пропаривание. Очень важно, чтобы во время предварительного приготовления деревянных заготовок для огнезащиты, не потерять естественных положительных качеств древесины. Определено влияние тепловой обработки на динамику изменения физико-механических качеств древесины. В результате экспериментальных исследований выбраны оптимальные режимы пропаривания, которые сохраняют качественные физико-механические показатели, такие как: предотвращение потерь древесины при сбережении и транспортировании, выравнивание окраски или предоставление
древесине необходимого цвета, улучшение прочности и пластичности, ускорение последующей сушки.
Ключевые слова: огнезащитные средства, тепловая обработка, пропаривание, физико-механические показатели, оптимальные режимы.
Kravets I.P., Kushnir A.P., Shapovalov O. V. The Selection of Optimal Regimes of Heat Treatment as a Preparatory Step before Fire Protection of Wood
For high-quality impregnation of wood by flame retardant means it is pre-heat treated. In this case we use this type of finishing, like steaming. It is very important not to lose the positive qualities of natural wood during the preliminary preparation of the wood for the fire protection. The conducted research allowed to determine the influence of heat treatment on the dynamics of changes in physico-mechanical properties of wood. As a result of experimental studies of the selected optimal modes of curing that maintain high-quality physical and mechanical properties, such as the prevention of timber losses during storage and transportation, alignment, color, or giving the wood the desired color, the improvement of strength and plasticity, accelerate subsequent drying.
Keywords: fireproof coverage, thermal treatment, steaming thoroughly, physical and mechanical performance, optimal regimes.
УДК 621.643
ВПЛИВ ГАЗОГ1ДРАТ1В НА ОП1Р BTOMI МАТЕР1АЛУ ТРИВАЛОЕКСПЛУАТОВАНИХ ПРОМИСЛОВИХ ТРУБОПРОВОД1В
МП Мазур1, Р.С Грабовський2,Л.Я. Побережный3, М.О. Карпаш4, А.В. Грыцанчук5
Причиною небезпечного стану, а в окремих випадках руйнування ra30np0B0AiB е утворення на зовшшнш або внутршнш поверхш труби корозшно-втомних трщин, спричинене експлуатацшними цншчними навантаженнями. Згiдно з даними дiагнос-тичного контролю такi трiщини зароджуються на днi корозiйних виразок, технологч-них рисок тощо. Проведено втомш випробовування зразкiв трубно!' сталi 20 шсля ек-спозицй у газопдрап. Встановлено, що зменшення довговiчностi становить вiд 15 до 25 %, а з урахуванням деградацй матерiалу сягае до 2,5 раза, що свщчить про потребу врахування пдратного чинника в оцiнюваннi залишкового ресурсу.
За результатами випробовувань на трщнностшюсть для зразкiв iз сталi 20 визна-чено критичнi розмiри трщини. Показано, що для труб шсля 31 року експлуатацй кри-тичний розмiр трiщини зменшуеться на 21 %. Визначено границю плинност дослщжу-ваних зразкiв за запропонованою методикою. Результати загалом узгоджуються iз про-мисловою практикою: границя плинност знизилась незначно протягом всього термшу експлуатування.
Ключовi слова: газогiдрати, внутршньотрубна корозш, ресурс роботи, неруйнiвне визначення границ плинностi, критичнi розмiри трщини.
Вступ. Фiзико-меxашчш характеристики сталей, поза сумшвом, е визна-чальними з погляду експлуатацiйних властивостей металоконструкцiй довгот-ривало! експлуатацц. У загальному випадку можна стверджувати, що ix невщ-повщнкть умовам експлуатування призводить до нагромадження пошкоджень
1 доц. М.П. Мазур, канд. фiз.-мат. наук - 1вано-Франк1вський НТУ нафти i газу;
2 проф. Р.С. Грабовський, д-р техн. наук - 1вано-Франк1вський НТУ нафти i газу;
3 проф. Л.Я. Побережний, д-р техн. наук - 1вано-Франк1вський НТУ нафти i газу;
4 проф. М.О. Карпаш, д-р техн. наук - 1вано-Франк1вський НТУ нафти i газу;
5 асист. А.В. Грицанчук - 1вано-Франшвський НТУ нафти i газу
та утворення дефектiв типу порушення суцiльностi, !х нагромадження та збшь-шення з подальшим невiдворотним руйнуванням, оскшьки природш процеси деградування фiзико-механiчних характеристик неможливо спинити, або виве-дення конструкцп з експлуатацп. Проте потрiбнi фiзико-механiчнi характеристики сталей формуються не тшьки хiмiчним складом, а й режимом !х термiчно-го оброблення - при цьому для формування такого складного хiмiчного зв'язку метал нагромаджуе значну кiлькiсть теплово! енергп. З часом, за впливу зов-нiшнiх умов експлуатування, ця нагромаджена енергш розсiюеться, внаслiдок чого хiмiчний зв'язок слабне - змiнюеться мкроструктура, а далi фiзико-меха-нiчнi характеристики.
Стосовно систем трубопровщного транспорту в нафтогазовш промисло-востi цей взаемозв'язок первинних фiзико-механiчних характеристик з умовами навколишнього середовища, якi зумовлюють !х змiну, можна зобразити схемою (рис. 1).
Рис. 1. Схема взаемозв'язк1вумов експлуатування з параметрами, що характеризують техтчний стан лтшноХ частини маг1стральних трубопровод1в
Причиною небезпечного стану, а в окремих випадках [1, 2] руйнування газопроводiв е утворення на зовшшнш або внутршнш поверхш труби, коро-зiйно-втомних трiщин, спричинене експлуатацiйними циклiчними навантажен-нями. Зпдно з даними дiагностичного контролю таю трщини зароджуються на днi корозшних виразок, технологiчних рисок тощо. пульсуючого тиску такi трь щини з часом виходять на поверхню, утворюючи наскрiзнi трiщини.
Оцiнюючи цiлiснiсть трубопроводу з нас^зною трiщиною, варто однак мати на уваз^ що можлива реалiзацiя двох сценарпв. У першому випадку мож-ливе утворення "свища" - нас^зного отвору стабшьного розмiру, у другому -катастрофiчне (неконтрольоване) поширення трiщини вздовж твiрноl труби.
Мета роботи - встановити вплив терм^ експлуатацп та газогiдратних утворень на втомш характеристики матерiалу промислових трубопроводiв
Матерiали i методи дослщження. Об'ектом дослiджень вибрано про-мисловi газопроводи зi сталi 20 на тзшй стадп експлуатацп.
Для визначення умов руйнування труб промислових газопроводiв пот-рiбно, по-перше, мати експериментальш данi, за яких вiдбуваеться катастрофiч-не руйнування металу труби, по-друге - розрахунковi данi про критичш розмь ри наскрвнох трiщини, утворено! пiд впливом експлуатацiйного навантаження. Зауважимо, що початок поширення нас^зно1 трщини у стшцд труби потрiбно оцшювати за енергетичним [3] критерiем руйнування: трщина починае рости, якщо штенсившсть енергп , що звшьнилася, досягае критично1 величини Jс:
