CC BY
9
УДК 674.047 Доц. В.М. Павлюст, канд. техн. наук - УкрДЛТУ
ВИКОРИСТАННЯ ЕКСТРАКТИВНИХ РЕЧОВИН ЯК ПОБ1ЧНОГО ПРОДУКТУ ПРОПАРЮВАННЯ БУКОВО1
ДЕРЕВИНИ
Описано мождивосп використання екстрактивних речовин як no6i4Horo продукту пропарювання буково! деревини.
Doc. У.М. Pavlyust - USUFWT
The extractive substances utilization as side product of beach wood
steaming
The opportunities of extractive substances utilization as side product beech wood steaming have been done.
Отриманий осад нами визначалися шляхом центрифугування чи вису-шування i дат ваговим способом визначалася концентращя барвних речовин у кожнш пробь На пiдставi проведених експериментiв були по6удованi за-лежностi концентраци екстрактних речовин, що видiляються з автоклава у процес пропарювання бука вiд часу теплово! обробки.
80 60 40 20 0
-
- л
0,2 Мпа 0,3 Мпа
0
100
200
300
(хв)
Рис. 1. Змти концентраци забарвлюючихречовин, що видтяються у процеы
пропарювання бука
З рис. 1 видно, що добiр конденсату з метою одержання танщв, доцшь-но проводити у першу другу годину пропарювання. К^м цього, можна сказа-ти, що максимальне видшення забарвлюючих речовин вщбуваеться при оброб-щ деревини шд тиском 0,2 МПа, а шдвищення тиску до 0,3 МПа призводить до зменшення концентраци екстрактивних речовин приблизно у два рази.
Очевидно, таке зменшення видшення екстрагованих речовин у конденсат зв'язано з шдвищенням температури пари, яка, у свою чергу, призводить до того, що рашше розчинш компоненти деревини вступають у реакщю, приводячи при цьому до бшьш штенсивного фарбування само! деревини.
Деякi породи деревини мютять досить велику кшьюсть речовин, що мають значення при тепловш обробцi, обробцi i т.д. Iншi породи мiстять не-велику кшьюсть забарвлюючих речовин, але i вони можуть вплинути на змь ну кольору деревини. Необхiдно вщзначити, що склад бiльшостi барвникiв ще невiдомий чи дослiджений тiльки частково.
Оскшьки у конденсатi, крiм танщв, можуть мiститися й iншi забар-влюючi речовини, зокрема були проведет яюсш реакцп з метою визначення вмюту флавонiв.
Оцiнка реакци на флавони проводилася на результатах взаемоди з концентрованою соляною кислотою, концентрованим натром i концентрова-
3. Технолопя та устаткування деревообробних пiдприeмств
131
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
ним амiаком. В усiх випадках реакци були позитивними, однак, стверджува-ти про вщсотковий вмiст флавонiв важко, тому, що всi дослiдженi проби мали свое точкове фарбування (вщ ясно-жовтих до темно-коричневих).
У свою чергу, пофарбоваш речовини також мютять i лiгнiн, що час-тково м^ розчинитися при впливi температур вище 100 оС, але визначити його у конденсат за допомогою якiсних реакцiй дуже важко, як зв'язано з присутнiстю флавоноподiбних тгменив, що мiстяться у комплексi з катихи-нами. Бiльш повний анашз лiгнiну можна було провести, використовуючи га-зовий чи рiдинний хроматограф. Однак, сам л^нш не може сильно вплинути на змши кольору самого конденсату. Тому, яюсш реакци з метою визначення лiгнiну не проводились.
Шдвищення температури пропарювання не тшьки викликае брак заготовок (розтрюкування), але i пiдвищення кислотност конденсату, що призво-дить до посиленого кородування металу пропарювальних пристро1в. В усiх дослiджуваних пробах були проведет вимiри також рН-середовища.
Отримаш, в результатi пропарювання бука ташди можна використову-вати у виробнищв важких шкiр: наприклад, шдошовно1 шюри.
Однак при осадженнi танiдiв ацетатом свинцю отримуеться свинцева сiль танщв, яку неможливо вiдразу застосувати в шюряному виробництвi. При ди розведених розчишв соляно! або шрчано1 кислот, проходять реакци, що дозволяють перевести солi танiдiв у танiди.
8 п-
£6 .о
£
1Ё 4
о
5
2 0
0,2 МПа 0,3МПа
0 100 200 300
Час пропар.пропарювання (хв) Рис. 2. Змта кислотностi конденсату у процеЫ пропарювання деревини бука
Хлорид свинцю, що утворився, е нерозчинний i випадае в осад, тому що ташди погано розчиняються в холоднш вод^ тобто вони теж знаходяться в оса-дь Для переведення танщв у розчин використовують водоспиртову чи водоаце-тонову сумiшi. Далi за допомогою фшьтрацй вiдокремлюють розчин танiдiв вщ хлориду свинцю, а фiльтрат випаровують i отриманий осад висушують.
К^м шк1ряно1, танiди знаходять широке застосування й в шших областях промисловосл. Зокрема, досить велика 1хня кiлькiсть використовуеть-ся при буравленш нафтових свердловин для контролю за в'язюстю i втратою води буровими рщинами, при водянiй обробцi руд i т.д.
Скидання неочищеного конденсату, отриманого при пропарюваннi бука, у вщкрит водойми заборонений, тому що вш згубно впливае на рослин-ний i тваринний свгг.
У результатi проведених дослiджень було встановлено:
132
Збiрник науково-технiчних праць
• у процеш видалення (при пропарювант деревини бука в автоклав1) екстрак-тивних речовин, деревина отримуе рiвномiрне фарбування й одночасно зни-жуеться 11 вологiсть;
• використання танщв як побiчного продукту, отриманого при пропарювант, дае не тшьки економiчний, але й екологiчний ефект.
УДК 674.02: 621.923 1.В. Петришак - УкрДЛТУ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ РЕЖИМНИХ ПАРАМЕТР1В ПРОЦЕСУ ШЛ1ФУВАННЯ ДЕРЕВИНИ БУКА ЖОРСТКО-ПРУЖНИМИ АБРАЗИВНИМИ 1НСТРУМЕНТАМИ
Розроблена регресшна модель для визначення рацюнальних величини швид-кост р1зання, швидкосп подач1 i величини притискання шл1фувального шструмента до оброблювано! поверхнi у процес шлiфування деревини бука жорстко-пружними абразивними кругами.
I.V. Petryshak - USUFWT
Research of regime parameters abrasing process of timber by hard-elastic
abrasive tools
The model of sanding timber by hard - elastic abrasive disks for definition of rational values of a cutting speed, feed speed and value of pressing of the grinding tool to a job surface is designed.
На рис. 1 показаш крив^ що представляють собою залежшсть довжи-ни шшфування за перюд стшкосп круга вщ швидкосп рiзання для рiзних значень швидкост подачь З рис. 1 видно, що кожному значенню швидкосп подачi вщповщае свое значення швидкосп рiзання, при якому значення дов-жини пшфування максимальне.
§ 2500-
Шбидме/лб p/ja//t/j? У, я/с Рис. 1. Залежшсть довжини шлiфування L eid швидкост1 рЬання V:
1 - Vs = 4 м/хв.; 2 - Vs = 5,25 м/хв.; 3 - Vs 5- Vs = 8,75м/хв.; t
пр
6,5м/хв.; 4 2,0 мм.
Vs = 7,5 м/хв.
Kpmi на рис. 1 показують, що зi збшьшенням швидкосп рiзання дов-жина шлiфування спочатку збшьшуеться до деякого критичного значення, а
3. Технолопя та устаткування деревообробних шдприемств
133
