CC BY
10
• у процеш видалення (при пропарювант деревини бука в автоклав1) екстрак-тивних речовин, деревина отримуе рiвномiрне фарбування й одночасно зни-жуеться 11 вологiсть;
• використання танщв як побiчного продукту, отриманого при пропарювант, дае не тшьки економiчний, але й екологiчний ефект.
УДК 674.02: 621.923 1.В. Петришак - УкрДЛТУ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ РЕЖИМНИХ ПАРАМЕТР1В ПРОЦЕСУ ШЛ1ФУВАННЯ ДЕРЕВИНИ БУКА ЖОРСТКО-ПРУЖНИМИ АБРАЗИВНИМИ 1НСТРУМЕНТАМИ
Розроблена регресшна модель для визначення рацюнальних величини швид-кост р1зання, швидкосп подач1 i величини притискання шл1фувального шструмента до оброблювано! поверхнi у процес шлiфування деревини бука жорстко-пружними абразивними кругами.
I.V. Petryshak - USUFWT
Research of regime parameters abrasing process of timber by hard-elastic
abrasive tools
The model of sanding timber by hard - elastic abrasive disks for definition of rational values of a cutting speed, feed speed and value of pressing of the grinding tool to a job surface is designed.
На рис. 1 показаш крив^ що представляють собою залежшсть довжи-ни шшфування за перюд стшкосп круга вщ швидкосп рiзання для рiзних значень швидкост подачь З рис. 1 видно, що кожному значенню швидкосп подачi вщповщае свое значення швидкосп рiзання, при якому значення дов-жини пшфування максимальне.
§ 2500-
Шбидме/лб p/ja//t/j? У, я/с Рис. 1. Залежшсть довжини шлiфування L eid швидкост1 рЬання V:
1 - Vs = 4 м/хв.; 2 - Vs = 5,25 м/хв.; 3 - Vs 5- Vs = 8,75м/хв.; t
пр
6,5м/хв.; 4 2,0 мм.
Vs = 7,5 м/хв.
Kpmi на рис. 1 показують, що зi збшьшенням швидкосп рiзання дов-жина шлiфування спочатку збшьшуеться до деякого критичного значення, а
потiм зменшуеться. Дану криву можна розбити на двi дiлянки, на яких про-цес роботи круга протiкае по^зному.
Характер дiлянки збiльшення Ь iз ростом V для випадку шлiфування деревини бука жорсткими абразивними шструментами пояснюеться тим, що переважаючим видом зносу на цш дiлянцi е макроруйнування, яке поступово (прямуючи до вершини криво!) зменшуеться i все бшьше перетворюеться на мiкроруйнування. На другш дiлянцi, робоча поверхня жорсткого абразивного шструмента спрацьовуеться i забиваеться стружкою настшьки, що рiзання стае неможливим, круг не знiмае стружки, проходить засалювання шстру-мента i припалювання шлiфовано! поверхнi.
При малих швидкостях рiзання вiдцентрова сила, яка притискае абра-зивнi сегменти до оброблювано! деталi, е малою, завдяки чому шструмент не мае змоги зрiзати з деревини стружку певно! товщини, величини якого дос-татньо для лжвщацн мiкронерiвностей, якi залишились на деревинi пiсля проведення попередшх технологiчних операцiй. При подальшому збшьшенш швидкостi рiзання картина змiнюеться: сила притискання збшьшуеться, проходить стирання абразивних зерен. На вщмшу вщ жорстко! роботи, шлiфу-вання еластичним шструментом створюе сприятливi (величина складових сил рiзання невелика) умови рiзання, не погiршуючи якiсть оброблювано! деревини. У зв'язку з цим говорити про макроруйнування абразивних сегменпв у процес роботи не можна, оскшьки переважаючим у цiй ситуаци видом зносу е стирання. Шсля проходження критично! точки (величина довжини шль фування тут е максимальною), завдяки збшьшеному навантаженню, яке вщ-буваеться за рахунок збшьшення величини V i вiдповiдно вщцентровано! си-ли, внаслiдок iнтенсивного стирання, утворюються площадки зносу, площа яких на другш дшянщ криво! штенсивно збiльшуеться. Вiдтак, збiльшуеться сила тертя, температура у зош контакту жорстко-пружного шструмента i де-талi, у результат чого на оброблюванiй поверхш виникають припалювання, що призводить до зменшення довжини шлiфування.
Дослiдженнями також встановлено, що iз змiною глибини шлiфування критична точка змщуеться в один чи шший 61 к.
§ 1750
^ то £
§
I
700
350
У
3
и
5
Рис. 2. Залежшсть довжини шлiфування Ь вiд швидкост1 подачi Vs:
1 - / = 0,5 мм; 2 - / = 1,25 мм; 3 - / = 2 мм;4 - / = 2,75 мм; 5 - / = 3,5 мм.
134
Збiрник науково-технiчних праць
Як видно з рис. 2, що iз зменшенням швидкостi подачi максимальна довжина шлiфування за перiод стшкоси круга збшьшуеться, що можна пояс-нити наступним таким чином: при зменшенш швидкост подачi зменшуеться товщина стружки, що зiшлiфовуеться, у зв'язку з чим зменшуються сили рь зання, внаслiдок чого зменшуеться шорстюсть поверхнi i довжина шлiфуван-ня збшьшуеться.
Якщо вiдношення ^т 60 вважати коефiцiентом режиму шлiфування, то
ращональною величиною цього коефiцiента е .К=100...110 за умови, що К=8...9 м/с.
Як видно з рис. 3, для кожного значення величини притискання iнструмента до деталi, юнуе таке значення Кг, при якому довжина шлiфуван-ня за перюд стшкосп шструмента максимальна.
* № N
йь
^ 1000 £
.|аЯ>
4
5 500 §
5 250
4
3 О
*
0,5
№
2Л
275
Ье/?с/</£/#а притискамя до дет а л/ ¿др,мн
Рис. 3. Залежшсть довжини шлiфування Ь вiд величини притискання V.
1 - Уг= 6 м/хв.; 2 - ¥¡=7,5 м/хв.; 3 - Ут=9 м/хв.; 4 - У3=10,5 м/хв.;
5 - = 12 м/хв.; V = 9,5 м/с
Змшюючи величину швидкост подачi вщ 6 до 12 м/хв., вщчутно! змь ни довжини шлiфування не вщбуваеться. На нашу думку, характер ще! за-лежност пояснюеться невеликим iнтервалом змши величини Кг, дiапазон якого зумовлений вимогами до шорсткост поверхнi та технолопчними i конструктивними обмеженнями обладнання, яке на сучасному етат викорис-товуеться для шлiфування деревини.
Збшьшення довжини шлiфування на першiй дшянщ криво! (рис.3) зу-мовлена покращенням якостi шлiфовано! поверхнi, а зменшення на другш дь лянцi - незначним збшьшенням висоти мiкронерiвностей.
Збшьшення величини притискання вщ 0,5 мм до 1,6.1,8 мм призво-дить до збшьшення зшмання деревини та покращення шорсткостi оброблю-вано! поверхш, внаслiдок чого довжина шлiфування збшьшуеться i досягае свое! максимально! величини. Дальший рiст величини ? спричиняе появу ударних навантажень у зош контакту шструмента i деталi. Вхщ сегментiв у зону шлiфування супроводжуеться появою значно! за величиною ударно! сили внаслщок змiни траекторн руху сегментiв, в результатi чого на оброблю-ванiй поверхнi виникае хвилястють, припалювання, а мiцнiсть клейових з'еднань пружна вставка-сегмент iнтенсивно попршуеться i навiть може призвести до руйнування.
При величиш tnp=1,6.. .1,8 мм, рух абразивних сегменлв у зош контакту здшснюеться з ударними навантаженнями, що не призводять до появи припалювань та виникнення хвилястостi.
У результат обробки експериментальних даних для визначення довжини шлiфування залежно вiд режимних факторiв отримане таке рiвняння регреси:
L = 1354 - 525 V + 55Us - 445tnp + 99,75 V-Vs + 406,3 V-tnp +
+ 68,75 Vs-tnp - 207,4 Vs2 - 257,4 Vs2 - 107,4tnp2. (1)
Значення структурних та конструктивних параметрiв залишались пос-тшними, а !х величина визначена за допомогою експериментальних дослщ-жень, описаних вище.
Продиференцiювавши отримане рiвняння регреси по dL/dV, dL/dVs, dL/dtnp i прирiвнюючи частиннi похiднi до нуля, отримаемо систему рiвнянь, розв'язав-ши яку вщносно V, Vs, t визначимо рацiональнi значення режимних факторiв:
V = 8,1 м/с; Vs = 9,4 м/с; t = 1,78 мм.
УДК 674.053:621.935.002.54 Ст. викл. I. Т. Ребезнюк,
канд. техн. наук -УкрДЛТУ
ВИЗНАЧЕННЯ ТОВЩИНИ ЗР1ЗУВАНОГО ШАРУ ПРИ ПИЛЯНН1 НА ГОРИЗОНТАЛЬНИХ СТР1ЧКОПИЛКОВИХ ВЕРСТАТАХ
Установлено залежшсть товщини 3pi3yBaHoro шару вiд кута подачi на горизон-тальних стрiчкопилкових верстатах, що дозволяе враховувати ii значення при визна-ченнi рацюнально! величини кута подачь Змiна товщини зрiзyваного шару при по-вертаннi пилкового супорта в межах 45°<ц< 135° сягае до 30 %.
I.T. Rebeznjuk - USUFWT Width of a stratum clippings at sawing on horizontal band saw machine tools
The dependence of width of a stratum clippings from a corner of feeding on horizontal band saw machine tools is established, that allows to take into account its value at definition of rational magnitude of a corner of feeding. The change of width of a stratum clippings at turn sawings of a slide in limits 45°<ц< 135° reaches 30 %.
Товщина зр1зуваного шару - один is важливих фактор1в процесу рь зання. Вона визначае форму стружкоутворення й безпосередньо впливае на яюсть оброблення, продуктившсть процесу та силу рiзання [1-3]. При пилян-m стрiчковою пилкою (рис. 1) товщина зрiзyваного шару - це найменша вщ-стань мiж траекторiями сусщшх зyбiв пилки Изш=АС. Оскшьки швидкiсть подачi Vs i швидкiсть рiзання V е величинами постшними, тому вiдноснi траектори зyбiв пилки у деревинi будуть прямими лшями, паралельними вектору абсолютно1 швидкост Ve. Вiдтак постiйною на довжиш траектори буде i товщина зрiзyваного шару.
З ААВС (див. рис. 1)
hs.m.= АВ ' c0s П ,
136
Збiрник науково-техшчних праць
