CC BY
21
При величиш tnp=1,6.. .1,8 мм, рух абразивних сегменлв у зош контакту здшснюеться з ударними навантаженнями, що не призводять до появи припалювань та виникнення хвилястостi.
У результат обробки експериментальних даних для визначення довжини шлiфування залежно вiд режимних факторiв отримане таке рiвняння регреси:
L = 1354 - 525 V + 55Us - 445tnp + 99,75 V-Vs + 406,3 V-tnp +
+ 68,75 Vs-tnp - 207,4 Vs2 - 257,4 Vs2 - 107,4tnp2. (1)
Значення структурних та конструктивних параметрiв залишались пос-тшними, а !х величина визначена за допомогою експериментальних дослщ-жень, описаних вище.
Продиференцiювавши отримане рiвняння регреси по dL/dV, dL/dVs, dL/dtnp i прирiвнюючи частиннi похiднi до нуля, отримаемо систему рiвнянь, розв'язав-ши яку вщносно V, Vs, t визначимо рацiональнi значення режимних факторiв:
V = 8,1 м/с; Vs = 9,4 м/с; t = 1,78 мм.
УДК 674.053:621.935.002.54 Ст. викл. I. Т. Ребезнюк,
канд. техн. наук -УкрДЛТУ
ВИЗНАЧЕННЯ ТОВЩИНИ ЗР1ЗУВАНОГО ШАРУ ПРИ ПИЛЯНН1 НА ГОРИЗОНТАЛЬНИХ СТР1ЧКОПИЛКОВИХ ВЕРСТАТАХ
Установлено залежнiсть товщини 3pi3yBaHoro шару вiд кута подачi на горизон-тальних стрiчкопилкових верстатах, що дозволяе враховувати ii значення при визна-ченнi рацюнадьно'' величини кута подачь Змiна товщини зрiзyваного шару при по-вертаннi пилкового супорта в межах 45°<ц< 135° сягае до 30 %.
I.T. Rebeznjuk - USUFWT Width of a stratum clippings at sawing on horizontal band saw machine tools
The dependence of width of a stratum clippings from a corner of feeding on horizontal band saw machine tools is established, that allows to take into account its value at definition of rational magnitude of a corner of feeding. The change of width of a stratum clippings at turn sawings of a slide in limits 45°<ц< 135° reaches 30 %.
Товщина зр1зуваного шару - один is важливих фактор1в процесу рь зання. Вона визначае форму стружкоутворення й безпосередньо впливае на яюсть оброблення, продуктившсть процесу та силу рiзання [1-3]. При пилян-m стрiчковою пилкою (рис. 1) товщина зрiзyваного шару - це найменша вщ-стань мiж траекторiями сусщшх зyбiв пилки Изш=АС. Оскшьки швидкiсть подачi Vs i швидкiсть рiзання V е величинами постшними, тому вiдноснi траекторii зyбiв пилки у деревинi будуть прямими лшями, паралельними вектору абсолютно'' швидкост Ve. Вiдтак постiйною на довжиш траекторii буде i товщина зрiзyваного шару.
З ААВС (див. рис. 1)
hs.m.= АВ ' c0s П ,
де: АВ=Б2 - подача на зуб (вщстань мiж сусiднiми траeкторiями перемщення вершин зубiв у напрямку подач^; п - кут швидкостi рiзання, град.
П = ат^
2
Вг
Рис. 1. Схема пиляння сmрiчковою пилкою: 1 - пиломатериал; 2 - пилка Вщтак
К.Ш = ^ ■ 008 П , (1)
або з урахуванням
^ = г 3 ■ tgц товщина зрiзуваного шару запишеться
V
(2)
г ■ V
зш 60V
■ 008 п
Розгляд кiнематики процесу рiзання с^чковою пилкою (рис. 1) та за-лежностi (2) показують, що товщину зрiзуваного шару Н3шш визначають швид-кiсть подачi V,!, швидюсть рiзання V та крок зубiв г3.
Рис. 2. Кшематика процесу рiзання стрiчковою пилкою при ц Ф 90°:
1 - пиломатер1ал; 2 - пилка
2
У po6oTÍ [4] зазначено вплив на товщину 3pÍ3yBaHoro шару ще одного Í3 параметрiв процесу рiзання - кута подачi ц (рис. 2).
Вщтак доцiльно установити залежнiсть товщини зрiзуваного шару вiд кута подачi для подальшого його врахування при розробленш технологiчних режимiв рiзання.
Для дослщження використовували схему на рис. 2, де товщина
Ь.з.ш=АС.
АС
1з А АВС можна записати-= sin ф, або
АВ
h3.ш. = Sz ■ sin ф , (3)
де ф — кут мiж напрямками швидкост руху подачi та результуючого руху рiзання:
ф = ц-П.
1з А MBD можна записати
MD
sin ф =-,
BD
де MD = AD • sin ц = t3 • sin ц.
Вiдрiзок BD визначаеться iз А ABD за теоремою косинуЫв
BD2 = AB2 + AD2 - 2AB • AD • cos( 180° - ц),
або з урахуванням cos( 180° - ц) = - cos ц
BD = VSz2 +132 + 2Sz ■ t3 • cos ц .
Вiдтак
13 sin ц
sin ф = , 3 ^ (4)
«Js2 +12 + 2Sz ■ t3 ■ cos ц
z 3
i товщина зрiзуваного шару визначатиметься
7 Szt3 sin ц /ел
h3.ш. ~ I 2 2 . (
д/Sz +1,, + 2Sz ■ t3 ■ cos ц
Для ощнювання величини та характеру змши товщини зрiзуваного шару при змш кута подачi визначали И вщносну величину. Для цього величину товщини зрiзуваного шару при кутах подачi 45°<ц< 135° дiлили на И ж значення при ц = 90°.
Отже, вiдносна величина товщини зрiзуваного шару визначатиметься за формулою:
h = h3.ш.( 45°< ¡ <135° )
п3.ш. = h • (6)
h3. ш.(л=90° )
Розрахунки за формулами (5) i (6) виконували для таких параметрiв процесу рiзання та шструмента: крок зубiв пилки t3 = 22,2 мм; переднш кут зуба у = 8°; кут загострення зуба в = 52°; заднш кут зуба а = 30°; подача на зуб Sz — 0,05; 0,25; 0,45 мм; кут подачi 45° < ц < 135°.
Результати розрахунюв зображено на рис. 3.
Анашз розрахункiв вiдносного значення товщини зрiзуваного шару по-казуе, що при рiзних 82 iнтенсивнiсть змши майже однакова (рiзниця значень не бшьше 0,03 %). Тому на рис. 3, а графiчнi залежност при рiзних 82 сумiстились.
При зменшенш кута подачi ц вщ 90° до 45° i його збшьшенш вiд 90° до 135° (рис. 3, а) товщина зрiзуваного шару буде зменшуватися в межах до 30 %.
Графiчнi залежност (див. рис. 3, б) показують, що максимального значення товщина зрiзуваного шару набуде не при ц = 90°, а при ц = 90° + п' [5].
а
_ о
ев -
Я 2
в и
ч
о й ев В и о В
.3 со
1
э 0,9
& 0,8
а
ев
В
0,7
0,6
45
60
75
90
105
120
135
Кут пода'п ц, град
_ о
ев I-
Я 9
Я 3
у Я ^
в £ э
£ .а - "
пал
я § &
о В Я
§ & в
Ч В
« ®
н
1,0003 1,0002 1,0001 1
0,9999 0,9998 0,9997 0,9996 0,9995 0,9994
иИ
Г И1
^=0,45 мм ■Sz=0,25 мм ^=0,05 мм
90 90,2 90,4 90,6 90,8 91 91,2 91,4 91,6 91,8 Кут подачi ц, град
92
Рис. 3. Залежшсть вiдносно'i величини товщини зрЬуваного шару вiд кута подачи
а - 45°<ц< 135°, б - 90°<ц< 92°
Висновки
Установлено залежшсть товщини зрiзуваного шару вщ кута подачi на горизонтальних стрiчкопилкових верстатах. Ця залежшсть дозволяе викону-вати розрахунки товщини зрiзуваного шару, що даватиме змогу враховувати 11 значення при розробленш рекомендацiй щодо кута подачь
Змiна товщини зрiзуваного шару при пилянш стрiчковою пилкою при повертанш пилкового супорта в межах 45°<ц< 135° сягае до 30 %, що потре-буе додаткового дослщження 11 впливу на енергосиловi показники та показ-ники шорсткостi оброблено! поверхнi.
Л1тература
1. Ивановский Е.Г., Василевская П.В., Лаутнер Э.М. Новые исследования резания древесины. - М., Лесн. пром-сть, 1972. - 128 с.
2. Бершадский А.Л., Цветкова Н.И. Резание древесины. - Минск: Вышейшая школа, 1975. - 304 с.
3. Любченко В.И. Резание древесины и древесных материалов. Учебное пособие для вузов - М: Лесн. пром-сть, 1986 - 296 с.
4. Ребезнюк 1.Т., Пуш О.М., Наконечний 1.П. Споаб розпилювання деревини стр1чковою пилкою. Декларацшний патент на винахщ № 44417, В27В13/00, Бюл.№ 2, 2002 р.
5. Ребезнюк 1.Т. Визначення кута швидкостi pi3aHra на горизонтальних с^чкопил-кових верстатах// Науковий вiсник: збiрник науково-технiчних праць. - Львiв: УкрДЛТУ, 2002, вип. 12.8. - С. 186-191.
УДК 667.663.26+577.4. Доц. М.1. Савенець, канд. техн. наук - УкрДЛТУ
ОПТИМ1ЗАЦ1Я РОБОЧИХ СУМ1ШЕЙ ПОЛ1ЕФ1РНИХ
МАТЕР1АЛ1В РАД1АЦ1ЙНОГО ТВЕРД1ННЯ СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНИМИ ДОСЛ1ДЖЕННЯМИ
Пiдтверджена можливють використання закону Ламберта-Бугера для визначення коефщешив поглинання променево'1 енергп опоряджувальними матерiалами на основi ненасичених олiгоефiрiв. Установлена можливiсть оптимiзащi робочих розчи-нiв композицiй.
Doc. N.I. Savenets - USUFWT
Mixtures of poliefire materials the radiation hardening is optimization by
spektrofotometrical investigation
The possibility of Lamberta-Bugera law determination of absorption coefficient of radiant energy by finishing materials on base unsaturated oligoeohirow. Ophinization possibility of working solutions of polyephire compositions is established.
Вщомо, що процес сшвпол1меризацй пол1еф1рних (ПЕ) матер1ал1в радь ацшного твердшня залежить вщ !х здатност поглинати променеву енергш. Зокрема, при проходженш електромагнiтноi хвил1 через ПЕ матер1али значна частина ii поглинаеться, внаслщок чого кiлькiсть фотонiв випромiнювання зменшуеться, що супроводжуеться зменшенням iнтенсивностi опромшювання.
Iнтенсивнiсть свiтла, що пройшло через однорщний шар матерiалу згiдно зi законом Ламберта-Бугера [1] можна виразити рiвнянням
I = Io e ~kd, (1)
де: I - штенсившсть свiтла, що падае; k - коефiцiент поглинання; d - товщина шару ПЕ матерiалу, см.
Для визначення коефщента поглинання рiвняння (1) логарифмуемо lnI=lnIo-kd, звщки знаходимо величину коефщента поглинання променевоИ
1 1 t Io -1
енергil k=—ln—, см .
d I
З метою уточнення придатносп закону Ламберта-Бугера для лакофар-бових ПЕ складiв, проведенi дослiдження залежностi коефщента поглинання вiд довжини xвилi променево! свiтловоi енергii. Установлено, що у видимш областi спектру для ПЕ композицш поглинання енергii вiдсутне, а ii помггне поглинання розпочинаеться з штервалу спектра 350 мм i збiльшуеться з просу-ванням у бж бiльшиx енергiй фотонiв. При цьому, вс отриманi експеримен-тальш точки задовiльно укладаються на кривих, що мають явну експоненщ-альну залежнiсть. Таким чином, результати дослщження показали, що при дослiдженнi ПЕ композицш з метою установлення величини коефщента поглинання ними променевоИ енергй, закон Ламберта-Бугера цiлком прийнятний.
