CC BY
113. Ross J., Braunwald E. Aortic stenosis. //Circulation. - 1968. - № 38 (suppl. 1). - P. 61-67
14. Tsartsalis A. N. et al. Statins, bone formation and osteoporosis: hope or hype //Hormones (Athens). -2012. - T. 11. - №. 2. - C. 126-139
15. Westendorf J. J., Kahler R. A., Schroeder T. M. Wnt signaling in osteoblasts and bone diseases. Gene, 2004, no. 341, pp. 19-39
16. Zhao Y., Nicoll R., He Yh. et al. The effect of statins on valve function and calcification in aortic stenosis: a meta-analysis // Atherosclerosis 2016. Vol. 246. P.318-324
ВИЗНАЧЕННЯ ДОПУСТИМО! ТРИВАЛОСТ1 ГОЛОСОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ У ВЧИТЕЛ1В
Савушина 1.В.
ДУ «Укратський науково-до^дний тститут промислово'1 медицини»,
м. Кривий Рiг, лкар отоларинголог
DETERMINING THE PERMISSIBLE DURATION OF A VOICE LOADING AT TEACHERS
Savushina I. V.
SI "Ukrainian Institute for Scientific Research in Industrial Medicine"
Krivoy Rog, doctor otolaryngologist
Анотащя
Коло oci6, яК потребують фошатрично1 допомоги у наш час постшно збшьшуеться. Таю люди пере-бувають у працездатному вщг Це потребуе пошуку новгтшх технологш спрямованих на збереження висо-ко1 працездатностi вчителя та профшактики професiйноï патологiï голосового апарату. Метою дослiджень було визначення кореляцшного зв'язку мiж дозою шуму, що спричиняе голос вчителя та патолопею голосового апарату. У дослвджеш взяли учать 27 вчителя школи у яких вимiрювали рiвень звукового тиску голосу за допомогою шумомiром. Дозу звукового тиску, що спричиняе голос вчителя, визначали за стандартною методикою. В результата дослщжень встановлено, що доза шуму, що спричинена голосом викла-дача мае високий кореляцiйний зв'язок з професшним захворюванням голосових зв'язок i з функцюналь-ними порушеннями голосових зв'язок, а дозу голосового навантаження до 64,2±0,7 дБА можна орiентовно розглядати як безпечну (ризик отримати функцiональнi порушення голосових зв'язок нульовий), близько 64,4±0,7 дБА як пограничну дозу (ризик функцiональних дисфонiй складае 0,034), а 65,2±0,7 дБА i бшьше як небезпечну (ризик функцюнальних дисфонiй складае 0,407).
Abstract
The circle of people who needs in phoniatric attention is constantly increasing in our time. Such people are in working age. This requires a search for new technologies aimed at preserving the high efficiency of the teacher and the prevention of professional pathology of the vocal apparatus. The goal of research was to determine the correlation relationship between the dose of noise caused by the teacher's voice and the pathology of the vocal apparatus. The research involved 27 school teachers who were measured the level of sound pressure of the voices by dint of the audio-noise meter. The dose of the sound pressure, which produced the teacher's voice, determined by standard methods. As a result of the research it was established that the noise dose caused by the teacher's voice has a high correlation relationship with the occupational disease of the vocal ligaments and with functional disorders of the vocal ligaments, and the dose of the voice load up to 64,2±0,7 dBA can be tentatively considered as safe (the risk of obtaining functional disorders of vocal ligaments is zero), about 64,4±0,7 dBA as a limit dose (the risk of functional dysphonia is 0.034), and 65,2±0,7 dBA and higher - angerous (the risk of functional dysphonia is 0,407).
Ключов1 слова: голосове навантаження, доза шуму, вчителi навчальних закладiв, професшна пато-лопя голосового апарату, хрошчний ларинпт, функцюнальш дисфонп.
Keywords: voice load, dose of noise, teachers of educational institutions, professional pathology of the vocal apparatus, chronic laryngitis, functional dysphonia.
Вступ. Коло оаб, яш потребують фошатрич-но! допомоги у наш час постшно зб№шуеться [1, 2].
Люди з проблемами голосу перебувають у працездатному вщ (20-60 рошв), тому ввдновлення голосу мае для них велике сощальне значення [3].
Найбтшого ризику розладiв голосу зазнають особи голосомовних професш, яш не володшть на-вичками правильно! голосоподачi [4].
Частота порушень голосу пов'язана з об'емом голосового навантаження. Зб№шення тижневого
голосового навантаження призводить до тдви-щення вщсотку оаб 3i швидкою стомлюванютю голосу: 42,3 % вчителiв з невеликим голосовим нава-нтаженням i 70,6 % викладачiв з навантаженням 6i-льше 40 годин, в середньому - 53,3 % вчителiв, що обстежувались [5].
На пiдставi аналiзу фактичного робочого навантаження вчителiв встановлено порушення режиму ïx пращ та вщпочинку за рахунок збшьшення тижневого навантаження, ввдсутносп регламентации по-заурочноï роботи, а також обмеження кiлькостi ви-
хвдних дшв. Питома вага вчител1в з двома вих1д-ними днями становить 29,8 %. Окр1м того, тд час учбового процесу (урошв) вчитель не завжди мае час на ввдпочинок i вживання 1ж1. Перерви м1ж уроками е робочим часом вчителя [6].
Голосов! проблеми у вчител1в викликають сту-рбованють не лише в Укра!ш, а й шших кра!н. Так, наприклад, у викладач1в Ново! Зеланди кнуе обме-жена пошформованють вчител1в про голосове здо-ров'я, потенщальний ризик i спещал1зоват меди-чт послуги для виршення проблем голосу [7].
Таким чином, все вище зазначене вимагае ввд науковщв пошуку новггшх технологш спрямова-них на збереження високо! працездатносп вчителя та профшактики професшно! патологи голосового апарату.
Мета. Визначити кореляцшний зв'язок м1ж дозою шуму, що спричиняе голос вчителя та патоло-пею голосового апарату.
Матерiали та методи. У дослвдження були залучен 27 оаб жшочоУ стал з середтм вшзм 42,1±2,1 роки i середшм стажем роботи в професп 19,6±2,2 роки. Група пор1вняння 20 оаб ввдповщ-ного вшу та стажу, робота яких не пов'язана з голо-совим навантаженням (науков1 сшвробггники, ш-женери i лаборанти ДУ «УкрНД1проммед»). Вимь рювання р1вня звукового тиску голосу викладача проводилось шумом1ром «Октава 101-А». Дозу звукового тиску, що спричиняе голос вчителя, визна-чали за стандартною методикою [1], Lcn = Lc+10log(T/Tc) де Lc - екивалентний р1вень звуку за робочу змшу;
Стажова доза голосового
Кореляцiя мiж стажовою дозою голосового навантаження i ймовiрнiстю захворiти на хрошчний ларингiт мае високу кореляцiю (г=0,84; p=0,11; ко-ефiцieнт детермшаци г2=70,6 %). Сила зв'язку за шкалою Чеддока - висока. На основi щеУ лшшно! залежностi: АR=-0,1191+0,0019 доза голосового на-вантаження (далi - ДГН) можна розрахувати безпе-чний, пограничний та небезпечний стаж. Вщповвдно стажова доза голосового навантаження (ДГН) для безпечного стажу складае до 64,2±0,7 дБА, для пограничного - 64,4±0,7 дБА, для небез-печного бшьше 65,2±0,7 дБА. Якщо проаналiзувати стаж хворих на професiйний хрошчний ларинпт вчителiв мiста Кривого Рогу, а вш дорiвнюe 17,4±0,8 рошв, то доза голосового навантаження у них буде 67,4±0,5 дБА. Тобто, знаходиться в зон небезпечного стажу. При цьому при дозi шуму голосу вчителя, що не перевищуе безпечну 64,2±0,7 таблиця 2).
Т - стаж;
Т0= 1 рш.
В роботi також використовувались дат етде-мiологiчних дослiджень професшно! захворювано-стi.
Результати дослiджень та Ух обговорення.
На голосовi зв'язки вчителя впливае комплекс фак-торiв виробничого середовища, а саме розмiр ауди-торп, рiвень шуму у клаа, температура та вологiсть повпря у класi, наявнiсть пилу та хiмiчних речовин у повiтрi робочо! зони, навички керування голосом тощо. Хронометраж тривалосп голосового навантаження та рiвень шуму в клаа не можуть враху-вати ва цi обставини. Таким чином, виникае необ-хiднiсть аналiзу додаткових показнишв, як1 харак-теризують робоче мюце вчителя, а саме визначення дози голосового навантаження з метою оцшки фу-нкцiональних порушень голосового апарату вчителя.
Враховуючи тривалють голосового навантаження, яке коливався в залежносп вiд вiку i стажу вчителя вщ 448,00±36,77 до 599,25±77,60 хвилин на тиждень, i рiвень шуму на робочому мiсцi пращв-ника (60 дБА), то екивалентний рiвень звуку за ро-бочий день буде дорiвнювати Lc=56,00±1,00 дБА, а доза отримана на рiзних етапах трудового стажу буде коливатись вщ 58,5±1,6 при стаж! до 30 рошв до 70,0±0,00 при стаж! роботи 60 i бтше рок1в. Таким чином, мае мюце тенденщя до збiльшення отримано! стажово! дози голосового навантаження з! збiльшенням в!ку вчителя (таблицi 1).
Таблиця 1
навантаження вчителя
дБА ризик професшного захворювання голосових зв'язок нульовий, для погранично! дози - 64,4±0,7 дБА ризик складае 0,0014, а для небезпечно! (65,2±0,7 дБА ! бшьше) такий ризик вищий в 36,6 рази та становить 0,0512. На основ! цих розрахуншв можна визначити безпечний термш голосового навантаження. Так, якщо у вчителя р!вень шуму його голосу 62 дБА, а голосове навантаження 107 хви-лин в день, то екшвалентний р!вень шуму голосового навантаження буде Lc=56,7 дБА. Для спро-щення розрахуншв безпечний термш можна оць нити за таблицею 1. Для цього беремо р!зницю безпечно! дози (64,2 дБА) ! екивалентного р!вня шуму голосового навантаження (56,7 дБА) отриму-емо 7,5 дБА. Тепер за таблицею визначаемо безпе-чний стаж голосового навантаження (
Показник В1к вчителя, роки
До 30 30-39 40-49 50-60 60 i бь льше
Середнш стаж захворювання 2,8±1,4 13,3±0,9 22,4±1,5 34,5±1,8 40
Отримана стажова доза голосового навантаження, дБА 58,5±1,6 65,2±0,3 67,5±0,2 69,3±0,1 70,0±0,00
Имов1ршсть хрошчного ларингггу (Кривий Р1г) 0,0 0,0014 0,0084 0,0197 0,0231
Таблиця 2
Визначення безпечного стажу голосового навантаження в залежност ввд дози голосового навантаження
ДГН-Lc дБА 0 3 5 6 7 8 10 11 12 13 14
Безпечний стаж, роки 1 2 3 4 5 8 10 12 15 20 25
Безпечний стаж для нашого вчителя буде 6,5 рошв. Якщо замiсть безпечно! дози поставити пог-раничне значення, то отримаемо допустимий стаж. В нашому випадку це 7,1 роки. Так розрахунки по-трiбнi для ефективного керування ризиком.
Наступним кроком е оцДнка iнформативностi дози голосового навантаження (далi - ДГН) при фу-нкцiональних порушеннях голосу. Для пращвнишв
основно! групи була розрахована стажова ДГН. При поглибленому оглядi у частини пращвнишв основно! групи були виявленД змiни в голосових зв'яз-ках, що дало змогу визначити ризик розвитку фун-кцДональних порушень голосових зв'язок в залеж-ностi вДд дози голосового навантаження (таблиця
3).
Таблиця 3
Ризик розвитку функцюнальних порушень голосових зв'язок в залежносп ввд дози голосового навантаження_
Доза голосового навантаження, дБА
60,9 64,0 65,7 67,0 68,0 68,8 69,4
Ризик функцюнальних порушень голосових зв'язок 0,000 0,034 0,069 0,069 0,069 0,069 0,172
Аналiз дослiдження показав що при дозi шуму голосу вчителя, що не перевищуе безпечну 64,2±0,7 дБА ризик отримати функцiональнi порушення голосових зв'язок нульовий, для погранично! дози -64,4±0,7 дБА ризик складае 0,034, а для небезпечно! (65,2±0,7 дБА i бiльше) - 0,407. Зв'язок ризику фу-нкцiональних порушень голосових зв'язок з дозою голосового навантаження високий. Так, коефДщент кореляци г=0,784 (p=0,047). Сила зв'язку за шкалою Чеддока - висока. Рiвняння лiнiйно! регресi!' АЯ=-0,8647+0,01408 ДГН. Коефщент детермiнацi! г2=0,615 (61,5 % дисперси).
Серед функцiональних порушень голосових зв'язок при ларингоскопi! частiше всього були виявлеш гшер- i гiпотонус. Так, при стаж1 роботи 13,5 рошв в умовах впливу голосового навантаження мають мiсце гшертонусш змiни у голосовому апа-ратД, а при стаж1 - 21,4 наявш гiпотонуснi змiни. Порушення структури голосу та змiна його тембру вiдмiчаеться при стаж1 роботи 13,8 рошв. Щд час проведення медичних оглядiв було встановлено, що перюд мiж гiпотонусними та гiпертонусними змДнами у голосових складках у вчителiв досить короткий - так гшотонус може розвинутись вже через рДк вДд появи гiпертонусу (таблиця 4).
Таблиця 4
Стаж початку функцюнальних
Показник Вид функцюнальних порушень голосових зв'язок
Гшертонус X±m Порушеня структури голосу, змiна тембру, втома X±m Гшотонус X±m
Доза голосового навантаження 67,4±1,1 67,5±1,1 68,7±0,7
ДовДрчий Днтервал 65,3-68,9 65,4-68,9 67,3-69,8
Стаж початку патологДчних змДн, роки 13,48 13,8 21,4
СереднДй стаж за даними медогляду в одному Дз лще!'в мДста 17,3±2,8 (С1*:11,7-22,9) - 29,6±4,0 (С1:21,6-37,6)
*С1 - довiрчий iнтервал, Р=95 %.
Оцшка стажу голосового навантаження за дозою голосового навантаження показала, що змiни починаються з гшертонусу зв'язок далi йдуть порушення структури голосу, змДна тембру, втомлюва-нiсть тощо i лише через вДсДм рок1в починаються змiни гшотонусного характеру. Слiд вiдзначити, що через 2,4 роки тсля початку порушення структури голосу у деяких бДльш вразливих осiб може розвинутись професшний хронiчний ларингiт. Цд розрахунки шдтверджуються нашими спостережен-нями при поглибленому оглядД вчителiв. Середнiй стаж вчителiв, що мають гшертонусш зв'язки - Д тД що мають гшотонусш зв'язки статистично не вДдрД-зняються вДд розрахованих термДнДв. Тобто !х нижнД
границ збДгаються з надшшстю 95 %. Такий аналДз необхДдно проводити при оцшщ ризикДв функцДо-нальних дисфонш.
Висновки. 1. Проблема стану голосового апа-рату у вчителДв викликае стурбованДсть не лише в Укра!ш, а й в Днших кра!н. Так, европейськ науко-вцД вДдмДчають обмежену пошформовашсть вчите-лДв про голосове здоров'я, потенцДальний ризик Д спещалДзоваш медичнД послуги для вирДшення проблем голосу.
2. Доза шуму, що спричинена голосом викла-дача мае високий кореляцшний зв'язок з професш-ним захворюванням голосових зв'язок Д Дз функцДо-нальними порушеннями голосових зв'язок Д може
бути використана для оцшки голосового наванта-ження вчител1в середтх шк1л при оцiнцi умов !х пращ, а також при ощнщ i управлiннi ризиками шкоди !х здоров'ю.
3. Дозу голосового навантаження до 64,2±0,7 дБА можна орieнтовно розглядати як безпечну (ри-зик отримати функцiональнi порушення голосових зв'язок нульовий), близько 64,4±0,7 дБА як погра-ничну дозу (ризик функцюнальних дисфонiй скла-дае 0,034), а бшьше 65,2±0,7 дБА, як небезпечну (ризик функцiональних дисфонiй складае 0,407).
4. Проведет дослщження вiдкривають перспе-ктиви для розробки та впровадження сучасних за-ходiв керування ризиком спрямованих на збере-ження високо! працездатностi вчителя та профшак-тики професшно! патологи голосового апарату.
Список лiтератури
1. Котова И. А. Анализ и новые направления в работе фониатрической службы Кривого Рога / И. А. Котова, О. В. Давоян // Журнал вушних, носових i горлових хвороб. - 2016. - № 3. - С. 77-78.
2. Matthew Hoch. Working Toward a Common Vocabulary: Reconciling the Terminology of Teachers of Singing, Voice Scientists, and Speech-Language
Pathologists / Matthew Hoch, Mary J Metrics. // Journal of voice. - 2017. - November, V. 31, Is. 6. - P. 647648.
3. Гудкова Т. В. Гигиеническая оценка педагогической деятельности [Текст] / Т. В. Гудкова // Новые задачи современной медицины: II между-нар. науч. конф. (г. Санкт-Петербург, май 2013 р.). - СПб.: Реноме, 2013. - С. 67-69.
4. Михалевская И. А. Профилактика нарушений голоса у лиц речевых и вокальных професый : автореф. дис. на соискание наук. степени канд. пед. наук : спец. 14.01.27 «Пульмонология» / Михалевская И. А.; Дшпропетровська державна медична академiя. - М, 2005. - 19 с. : ш., табл.
5. Орлова О. С. Нарушения голоса: учеб. пособие / О. С. Орлова, Ю. С. - М.: АСТ: Астрель, 2008. - 220.
6. Латша Г. О. Оцшка напруженосп трудового процесу вчителя загальноосвггнього навчаль-ного закладу / Г. О. Латша // Укра1нський журнал з проблем медицини пращ. - 2006. - № 4 (8). - С. 3540.
7. Sylvia H.de S.Leao. Voice Problems in New Zealand Teachers:A National Survey / Sylvia H.de S.Leao, Jennifer M. Oates, Suzanne C. Purdy, David Scott, Randall P. Morton.// Journal of voice 2015. -September, V. 29, Is.5 - P. 645.e1-645.e13.
REACTION OF LIBRARY-HYPOTHALAMIC BRAIN STRUCTURE ON ISCHEMICALLY-REPERFUSIVE DAMAGE TO THE DEVELOPMENT OF DIABETES MELLITUS
Savchuk T.P.,
PhD, assistant Boshtan S. V.
assistant, physiology department Bukovina State Medical University, Department of Physiology, c. Chernivtsi, Ukraine
Abstract
An important role in the development of diabetic neurodegenerative changes in the brain play a breach adrenergic signaling influences not only neurons, but also on the development of microvascular brain microangiopathies, the result of which is hypoxia and neuronal death. In the article the features of the content of catecholamines in the brain structures of rats under reperfusion-ischemic damage and against the background of diabetes.
Keywords: catecholamines, diabetes, ischemia-reperfusion
One of the primary causes of neurodegenerative changes in the brain in diabetes is the change in the functional activity of the signaling systems of the brain, the regulation of which is carried out according to classical views, insulin, insulin-like growth factor 1 and leptin, as well as activation of the glutamatergical system of the brain [1, 2]. However, recently there has been a lot of work on the important role in the development of neurodegenerative processes under conditions of diabetes malfunctioning in the system of signaling cascades regulated by biogenic amines - serotonin, dopamine and norepinephrine [2-5]. An important role in the development of diabetic neurodegenerative changes in the brain play a disturbance of signal adrenergic effects not only on the neurons, but also on the cerebral microsomes with the development of microangiopathies, which results in hypoxia and death of neurons. Violations of the functional state of catecholaminergic
systems of the brain were also detected in its ischemic-reperfusion damage [2,6], however, due to the complication of diabetes with ischemia-reperfusion of the brain, there are no such studies that led to this study. Purpose and methods of research: The violation of the functional state of the prooxidant and antioxidant systems of the brain was also detected in its ischemic-reperfusion injury [6], but in the context of complication of diabetes with ischemia-reperfusion of the brain, there are no such studies that led to this study. The study was conducted on nonlinear laboratory male rats, five months old. Diabetes mellitus was modeled by single intraperitoneal administration of streptozotocin (Sigma, Aldrich, USA) in two-month-old rats at a dose of 60 mg / kg body weight [7, 8]. Ischemic-reperfusion injury was carried out by 1-hour minute clipping of the common carotid arteries. The definition of monoam-ines was carried out by the Falk-Oumena method [2] in
