CC BY
48
УДК 613.62:613.73 В. С. Ткачишин
https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142388
ПРОФЕС1ЙН1 ЗАХВОРЮВАННЯ В1Д ПЕРЕНАПРУЖЕННЯ ОКРЕМИХ ОРГАН1В I СИСТЕМ
Нацюнальний медичний утверситет iM. О. О. Богомольця
кафедра пропедевтики внутршньо'1 медицини № 2
(зав. - д. мед. н. В. С. Кондратюк)
бул. Т. Шевченка, 13, Кшв, 01033, Украна
A.A. Bogomolets National Medical University
Department ofpropaedeutics of internal medicine N 2
T. Shevchenka bvd, 13, Kyiv, 01033, Ukraine
e-mail: tkachishin@i.ua
Ключовi слова: професшт захворювання, етiологiчна класифжащя, перенапруження окремих оргатв i систем Ключевые слова: профессиональные заболевания, этиологическая классификация, перенапряжение отделъных органов и систем
Key words: occupational diseases, etiological classification, overstrain of some bodies and systems
Реферат. Профессиональные заболевания от перенапряжения отдельных органов и систем. Ткачишин В.С. В статье представлен ряд профессиональных заболеваний, которые, согласно этиологической классификации, относятся к тем, что возникают от перенапряжения отдельных органов и систем. В приведенной публикации автор остановился на ряде профессиональных заболеваний от перенапряжения отдельных органов и систем, которые недостаточно широко отображены в публикациях по профессиональной патологии в силу недостаточно широкого их распространения до этого времени. В наши дни ряд из них приобретает все большую актуальность, учитывая специфику современных условий работы. Это и стало основной целью проведенной работы. Важной проблемой в современных условиях является значительная психоэмоциональная нагрузка на организм работников, работа с видео-дисплейными терминалами, напряжения голосового аппарата. Физическая нагрузка на отдельные органы и системы в условиях современной автоматизации имеет меньшее значение, но тоже имеет место в современных условиях. В статье приведены выборочные данные относительно нескольких групп или отдельных заболеваний, приведенных в этиологической классификации профессиональных заболеваний. Остальные из них приведены в предшествующих публикациях автора, которые отображены в списке литературы. Представлены основные данные относительно профессиональных неврозов, близорукости, фонастении, хронического ларингита, узелков и контактных язв на голосовых складках, эмфиземы легких, опущения и выпадения матки и стенок влагалища. Рассмотрены основные моменты относительно причин возникновения, клинической картины, диагностики, дифференциальной диагностики, профилактики и экспертизы трудоспособности при этих заболеваниях. Приведены также данные относительно прогноза, установления связи заболевания с профессией.
Abstract. Occupational diseases as resalt of overstrain of some bodies and systems. Tkachyshyn V.S. In the article a scries of occupational diseases, which are according to the etiological classification, arise from overstrain of some bodies and systems are submitted. In the presented publication the author focuses on the series of occupational diseases resulted from the overstrain of separate bodies and systems which are insufficiently widely displayed in publications on a professional pathology due to their insufficient distribution until this time. Today a series of them get the increasing urgency, taking into account specificity of modern operating conditions. This became the basic purpose of the work performed. The important problem in modern conditions is significant psyhoemothional loading on the organism of workers, work with video-display terminals and pressure of the voice apparatus. Physical loading on separate bodies and systems in conditions of modern automation has a smaller value, but also takes place in modern conditions. In the article selective data concerning several groups or separate diseases presented in etiological classification of occupational diseases are resulted. The rest of them are presented in previous publications of the author, listed in reference list. Specification concerning professional neuroses, shortsightedness, phonasthenia, chronic laryngitis, nodular and contact ulcers on the voice folds, emphysema of lungs, metroptosis uterine prolapse and coloptosis are submitted. The basic concepts concerning the reasons of occurrence, clinical picture, diagnostics, differential diagnostics, preventive maintenance and working capacity examination in these diseases are considered. The data concerning the forecast, establishment of the link of the disease with occupation are resulted also.
Вщповщно до етюлопчно! класифшацл про- перенапруження окремих оргашв i систем (про-фесшних захворювань [13, 14], вцщляються тага фешйш захворювання вщ впливу психофiзюло-патолопчш процеси, що виникають вщ пчних факторiв трудового процесу):
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
221
• Захворювання kíctok, cyrao6ÍB та 1'х сумок
[1-4];
• Захворювання m'h3Íb, сухожилюв, зв'язок [5];
• Захворювання периферичних HepBiB [6];
• Захворювання центрально! нервово! системи [6];
• Комбшоваш захворювання нервiв i м'язiв;
• Захворювання органа зору (прогресуюча короткозорiсть);
• Захворювання голосового апарату;
• Варикозне розширення вен нижшх кiнцiвок [12];
• Емфiзема легень;
• Опущення i випадiння матки та стшок пiхви.
Ряд з них розглянуто автором в окремих по-
передшх пyблiкацiях [7-11] вiдповiдно до на-ведених джерел у списку лтератури та посилан-нях до кожного з пункпв цього роздiлy етюло-пчно! класифшаци.
У цiй публшаци автор вважае доцiльним зупинитися на рядi професiйних захворювань вiд перенапруження окремих оргашв i систем, як недостатньо широко вiдображенi в публшащях з професiйнiй патологи в силу недостатньо широкого 1'х розповсюдження до цього часу. У нашi днi ряд з них набувае все бшьшо! актyальностi, враховуючи специфшу сучасних умов працi.
Неврози - (neurosis, грец. neuron нерв + -osis) -група захворювань, в основi яких лежать тим-часовi (зворотнi) порушення дiяльностi НС, що виникають пiд впливом психотравмуючих факторiв.
Етiологiчним чинником розвитку неврозiв е одноразовий або тривалий вплив психотравмуючих подразниюв (психiчних травм), як несуть iнформацiю негативного або проблематичного напрямку. Сила впливу на психшу визна-чаеться не фiзичною iнтенсивнiстю сигналу, а значущютю шформаци. Психiчною травмою може бути як мовний, так i безмовний вплив на оргашзм iндивiдyyмy.
Появi неврозiв сприяють ослаблення захисних сил оргашзму, тривала перевтома. Вони часпше розвиваються в осiб з акцентуащями характеру (посилення його окремих рис). Вщповщно до "Перелшу професiйних захворювань", професш-нi неврози виникають в ошб, що займаються тривалим безпосередшм обслуговуванням пси-хiчно хворих.
Патогенними можуть бути одноразовi (над-мiрнi) або багаторазовi (слабкi) подразники. У першому випадку говорять про гостр^ у другому - про хрошчш психiчнi травми або психо-травмyючi ситуацп. Вплив слабких повторних подразниюв мае ефект сумаци.
Загальним патогенетичним механiзмом розвитку неврозiв е перенапруження процесiв збудження, 1х гальмування або рухливостi. Перенапруження процешв збудження може наступати пiд впливом надмiрних, шокових психiчних травм, гальмування - при 1'х три-валому або достатньо сильному впливi. Перенапруження рухливосп нервових процесiв е одшею з найбiльш частих причин розвитку неврозiв, оскiльки iндивiдуум сто1ть часто перед вирiшенням проблеми складного характеру.
У будь-якому з перерахованих випадюв порушення можуть або дифузно захоплювати кору головного мозку, або переважають в певному 11 пунктi, в тiй функцiональнiй систем^ яка зазнала максимального впливу психотравмуючого фактора або була ослаблена на момент впливу патогенного подразника.
Основними клiнiчними формами неврозiв е неврастенiя, iстеричний невроз i невроз на-в'язливих сташв.
1. Неврастешя проявляеться пiдвищеною драпвливютю, збудливiстю i втратою самоконтролю в поеднанш зi стомлюванiстю, отз-ливiстю, вiдчуттям безсилля. На початку хвороби виникають скарги на труднощi або неможливiсть виконання тривало! розумово! роботи у зв'язку з неуважшстю, зниженням пам'ят та частим вщволшанням. Для цього пе-рiоду характерш нетерплячiсть, непосидючiсть, а також пов'язана з ними неможливють займатися якою-небудь однiею справою. На цьому фош легко виникае пригнiчений настрiй. При нев-растени спостерiгаються вегетативнi та сома-тичнi порушення (астенiчний синдром), що приймаються хворими за симптоми соматично1 хвороби. Як i при астешчному синдромi, при неврастени розлади вираженi слабше в ранковi години, тобто тсля вiдпочинку, i значно посилюються пiд вечiр, а також тсля фiзичних i психiчних навантажень.
2. 1стеричм неврози (¡стерп) мають над-звичайно рiзноманiтнi прояви i зовнi можуть нагадувати всiлякi захворювання. Однак в основному переважають невролопчш i психiчнi розлади. До невролопчних симптомiв вiдносять рiзнi за штенсившстю i поширенням паралiчi, парези, порушення больово! чутливостi i коор-динацп рухiв, гiперкiнези, тремтiння, рiзно-маштш розлади мови, починаючи вiд 11 без-звучностi аж до повно! нiмоти. Особливiсть нев-рологiчних порушень при iстеричному неврозi полягае в тому, що вони не супроводжуються iншими розладами, звичайними для невро-логiчних порушень оргашчного походження.
Так, при ютеричних пар^чах i парезах не бувае змiни рефлексiв, трофiчних змiн, порушень функцiй тазових оргашв i iнших розладiв. Роз-лади чутливостi не вiдповiдають зонам анато-мiчноl шнерваци. Характернi порушення чутли-востi у формi "рукавичок", "шкарпеток", "пан-чiх". При iстеричному неврозi часто спостер> гаеться астазiя-абазiя - стан, при якому хворий не може ш стояти, ш ходити, незважаючи на збереження м'язово! сили i рухiв у нижнiх кшщвках. Iстеричнi напади завжди виникають тсля психотравмуючих ситуацiй у присутностi шших осiб. Вiд епiлептичного нападу ютеричний вiдрiзняеться меншою рiзкiстю падiння, нерщко осiданням, вiдсутнiстю судом. Пiд час юте-ричного нападу руховi реакци характеризуються розматстю, часто великою виразшстю, а також безладнiстю; зберiгаються реакци на больовi подразнення, не бувае прикушення язика i сли-зово! оболонки рота, а також мимовшьного сечовипускання i дефекацп. Напади при юте-ричному неврозi продовжуються вщ 10-15 хв до декiлькох годин. З психiчних розладiв при ютеричному неврозi частiше зустрiчаеться сутш-кове потьмарення свщомосп, що виникае завжди тсля психiчних травм. У цьому разi поряд зi змiною свщомосп, що супроводжуеться "театральною" поведiнкою, можуть спостер> гатися iстеричнi напади, астазiя-абазiя i ряд iнших iстеричних невролопчних розладiв. Характерна неповна амнезiя перюду розладiв свiдомостi. Серед психiчних розладiв зустр> чаються також псевдодементнi та пуерильш стани, що в основному спостертаються в умовах судово-психiатричноl експертизи.
3. Невроз нав 'язливих стамв характери-зуеться появою тривоги, побоюваннями, зни-женим настроем, а також рiзноманiтними веге-тативними розладами - тахiкардiею, пiдвищеною пiтливiстю, мерзлякуватiстю, коливаннями арте-рiального тиску, вазомоторними реакщями.
Неврозам властива в основному повна зво-ротнiсть симптомiв. Однак у деяких випадках вони можуть набувати затяжного багаторiчного перебiгу i переходити в невротичний розвиток особистосп. Хворих на невроз завжди варто направляти до лiкаря-психiатра. Особливо1 уваги вимагають хворi з нерiдкими при неврозах гшо-тимiчними розладами (депреси, мани).
Дiагностика неврозiв грунтуеться на даних ктшчно1 картини, професiйного анамнезу i про-фесiйного маршруту.
Профiлактика виникнення неврозiв полягае в:
1. Дотриманнi режиму пращ i вiдпочинку.
2. Попередженш психотравмуючих впливiв i ди вах факторiв, що ведуть до астешзаци нер-вово! системи.
3. Тренуванш процесiв врiвноваженостi вищо1 нервово1 дiяльностi.
4. Прийомi загальнозмiцнювальних засобiв.
Лшування включае психотерапiю, призначен-
ня рiзних седативних засобiв, а також вгамшв. Велике значення мае лiкувальна фiзкультура -ранкова гiгiенiчна гiмнастика, шшохщш i лижнi прогулянки, плавання, веслування. Вибiр виду лiкувальноl фiзкультури i методика И проведення iндивiдуальнi.
Важливе значення мае психотерапiя, аутоген-не тренування, лiкування сном.
Головним е виключення психотравмуючого фактора i забезпечення повнощнного сну та ра-щонального харчування.
Санаторно-курортне лiкування проводиться в мюцевих санаторiях, на клiматичних, приморсь-ких та лiсових курортах.
Працездатшсть при неврозах значним чином залежить вiд зацiкавленостi пацiента в про-довженнi свое1 трудово1 дiяльностi. Тимчасово непрацездатними таких хворих можна вважати лише в гострому перiодi захворювання, при вираженiй клiнiчнiй симптоматицi, швалщами -лише в крайнiх, виняткових ситуацiях. Якщо хворi можуть бути фактично працездатними, слiд уникати звшьнення !х вiд роботи. Активна праця в бшьшосп випадкiв сприяе вщновленню !х працездатностi.
При неврастенil хворi потребують лише звiльнення вiд понаднормових робiт i додаткових навантажень. У бшьшосп випадкiв вони пра-цездатш i можуть продовжувати роботу за спе-цiальнiстю. Тимчасово непрацездатними е лише особи, робота яких пов'язана зi значним на-пруженням уваги i ризиком для життя шших людей. Тривалють тимчасово1 непрацездатностi в таких випадках максимально становить 2 мю. На цей час можливе !х переведення в полегшенi умови пращ з видачею прорфбюлетеня.
Нерщко неврастенiя супроводжуе загострення соматично1 патологи. У таких випадках можливе встановлення III, рiдше - II групи швалщносп. Критерiем встановлення групи швалщносп в такому випадку е тяжюсть перебiгу основного захворювання, а неврастешя розглядаеться як ускладнюючий фактор.
При ютери вирiшення питання працездатностi iнодi викликае певнi труднощi. Звiльнення хворого вщ роботи i проведення його лшування часто служать для пащента сигналами про ви-знання його захворювання "тяжким, що мае
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
223
несприятливий прогноз". Пюля цього симптоматика, зусиллями пащента, "поглиблюеться". Тому iнодi доцiльним е шнорування скарг хворого i "примусове" направлення його на роботу. Разом з тим, наявнють грубих порушень (паралiчiв, гiперкiнезiв, слiпоти, iстеричних пси-хозiв) нерiдко примушуе лiкаря визнати хворого непрацездатним. У разi затяжних ютеричних психозiв i тривалих грубих порушень з боку моторно1 або сенсорно1 сфери хворих доводиться визнавати швалщами II, а iнодi й I групи.
У випадку неврозу нав'язливих сташв втрата працездатност мае тимчасовий характер i спо-стерiгаеться пiд час гострого перюду. Рiдше хворих переводять на швалщнють.
Напружена робота органа зору може при-звести до стомлення зорового аналiзатора, ви-никнення астенопи i мюпп (прогресуючо'1 короткозоростг).
Науково-техшчний прогрес у вшх сферах промисловостi привiв до збшьшення числа робiт, якi потребують високо! точностi виконання та супроводжуються тривалим перевантаженням. Виникае необхщшсть виконувати роботи з об'ектами, розмiри яких знаходяться на меж роздшьних можливостей ока.
Усi види пращ, пов'язаш з високим рiвнем напруження зорового аналiзатора, можна умовно розподшити на 3 групи:
• Прецизшш (високоточнi) роботи;
• Роботи з використання екрашв електронно-променевих трубок як носив шформаци (зчиту-вання з екрана пов'язане з великим напруженням зорового апарату);
• Робота з текстами, зображеннями на паперо-вих ношях шформаци.
Для встановлення професшного характеру ураження органа зору необхщно, щоб пiд контролем зору виконувалося 80-90% всiх трудо-вих операцiй. Мае значення розмiр деталей i зайнятiсть такими роботами до 60% робочого часу.
Роботи, пов'язаш з перенапруженням зорового аналiзатора, поширеш в електрошщ, радю-техшщ, промисловостi, засобах зв'язку, приладо-будуванш, виробництвi засобiв автоматизаци й обчислювально! технiки, ювелiрнiй справi, ал-мазообробному виробництвг У галузях про-мисловосп, пов'язаних з металообробкою, е роботи i контрольнi операци з виявлення мшро-скопiчних трiщин у деталях, а також розрiзнення деталей мало! величини.
Тонка зорова робота потребуе фокусування предмета на зону максимально! чутливост центрально! ямки ситавки. Це призводить до
зменшення вщсташ вiд ока до об'екта, що викликае напруження акомодацii i конвергенци.
При роботi з дрiбними об'ектами виникае перенапруження M^3iB очей, рiвень якого тим бiльший, чим менший розмiр об'екта, який розглядаеться.
Спочатку пащенти скаржаться на розбитiсть, швидку втомлювашсть, болi рiзного характеру в д^нщ очей, лоба, тiм'янiй дiлянцi, подвоення предмета, попршення зору. Розвиваеться комплекс зорових функщональних розладiв, яю прийнято називати астенопiею.
При робот на близькiй вiдстанi виникае спазм акомодаци (напруження акомодацiйного м'язу) -болi в очах, головнi бол^ гiперемiя кон'юнктиви.
Згiдно з перелшом професiйних захворювань, найбiльш несприятливим е виникнення про-гресуючоН короткозорост1.
Поширення цього професiйного захворювання зумовлене тим, що сучасний с^мкий нау-ково-технiчний прогрес характеризуеться тотальною комп'ютеризащею багатьох галузей вироб-ництва та обслуговування населення, в тому чи^ така тенденцiя стосуеться й Украши.
Постiйна професiйна робота з вщео-дисплей-ними термiналами та монiторами персональних електронно-обчислювальних машин (ПЕОМ) характеризуеться значним навантаженням на орган зору пращвника. У сучасних умовах набуло поширення обладнання електронно-об-числювальною технiкою медичного устатку-вання. З мошторами працюють лiкарi ультразву-ково!', функцiональноi, рентгенологiчноi й iнших методiв дiагностики.
Внаслiдок тривалоi роботи з такою комп'ю-теризованою технiкою виникае напруження зорового аналiзатора, що призводить до розвитку професшного захворювання - прогресуючоi короткозорость
У цiлому, короткозорють (мiопiя, рефракцiя ока мiопiчна (myopia; з грецькоi myops - той, що прищурюе око, короткозорий, вщ myo - за-кривати, стуляти + opos - око) розглядаеться як аномалiя рефракцii ока, при якш головний фокус оптично!' системи ока знаходиться мiж сiткiвкою i кришталиком.
Розрiзняють три ступенi короткозоросп -слабкий (до 3,0 дюптрш), середнiй (3,0-6,0 дюп-трiй) i високий (бiльше 6,0 дiоптрiй).
Професшна короткозорiсть (myopia professionalis; син. мюшя робоча) - професiйне захворювання, що розвиваеться внаслщок тривалого напруження зору при розгляданнi об'екта на близькш вiдстанi в процес виро6ничо! дiяльностi.
Прогресуюча короткозорють (myopia progressiva) - короткозорють, що характеризуеться по-ступовим наростанням !! ступеня в результат розтягнення заднього вiддiлу ока. Прогресування короткозоростi пов'язане також зi зниженням механiчних властивостей склери i 11 розтяганням пiд впливом внутрiшньоочного тиску.
Найбшьш уразливими для цього захворю-вання е особи, робота яких пов'язана з шдви-щеним напруженням зору при розпiзнаваннi роз-рiзнених дрiбних предметiв з близько! вщсташ. Таким чином, прогресуюча короткозорiсть е про-фесiйним захворюванням при виконанш преци-зiйних (вiд фр. precision - точнють), висо-коточних робгг.
З гiгiенiчних позицiй для роботи, що викликае напруження зору, характерне: розрiзнення малих об'ектiв розмiром 0,1 мм i менше; об'ектiв складно! конф^ураци розмiром 0,2 мм i менше; наяв-нiсть прямих i вiдбитих спалахiв рiзно! штен-сивностi в полi зору, свгглово! переадаптаци кiлька разiв за хвилину; спостереження за допо-могою оптичних пристро!в, постiйна робота з вщео-дисплейними термiналами та монiторами ПЕОМ. Найбшьше зорове навантаження спричи-нюе спостереження за шформащею на екранi моштора. Тривалiсть спостереження може стано-вити вщ 14 до 90% робочого часу i залежить вiд особливостей роботи, що виконуеться.
Виконання точних робiт у деяких профешях радюелектронно! промисловостi, точного при-ладобудування, електронiки, картографи, огра-нювання i контролю якостi дорогоцiнних i на-пiвкоштовних каменiв, складання i ремонту годинниюв, роботи з оптичними приладами також приводить до значного напруження очей працюючих.
Внаслiдок виконання вищеперерахованих робiт спочатку з'являються скарги на вiдчуття розбитосп, швидке стомлення при читаннi i ро-ботi на близькiй вщсташ, бiль рiжучого характеру в дшянщ очей, чола, тiменi, перюдично ви-никае вiдчуття дво!ння предмеив. У подальшому знижуеться гострота зору. Прогресування про-цесу призводить до розвитку ускладнень.
Основними симптомами короткозоросп е зни-ження гостроти зору (воно може корегуватися i не корегуватися), розладу акомодаци (первинна слабiсть, спазм - помилкова мюшя), розлад бiнокулярного зору (м'язова астенотя, моно-кулярний зiр, спiвдружня косоокiсть), трофiчнi змiни ока (мюшчний конус, помилкова або ютинна задня стафiлома, помутнiння скло-подiбного тiла, вiдшарування склоподiбного тiла, хорюретинальш вогнища, крововиливи в сiткiвку
i склоподiбне тiло, вiдшарування сiткiвки, ус-кладнена катаракта).
Дiагноз встановлюеться на основi визначення гостроти зору, даних офтальмоскопа i грун-туеться на визначеннi рефракцп пiсля закапуван-ня в кон'юнктивальний мшок 0,5-1,0% розчину сульфату атротну 2 рази на день (ранком i вве-черi) протягом 3 дшв або iнших засобiв, що розширюють зiницi у вiдповiдних дозах.
Диференщальну дiагностику прогресуючо! короткозоростi професшно! етюлогп варто про-водити з аналопчним захворюванням iншого походження, що в першу чергу грунтуеться на даних професшного анамнезу.
Прогноз, як правило, сприятливий при раннiй дiагностицi патологiчного процесу. У цих ви-падках показане вщсторонення вiд роботи з мюячним вiдпочинком для очей шляхом медикаментозного вщключення акомодаци. При стацю-нарнiй неускладненiй короткозоростi зiр повинен бути добре вщкоректований окулярами. Вiзуаль-ний прогноз погiршуеться при прогресуванш мюпп i виникненнi ускладнень. У разi прогресування процесу рекомендоване тимчасове при-пинення трудово! дiяльностi, пов'язано! з ви-конанням точно! зорово! роботи, або змiна спещальность
Професiйними захворюваннями, викликаними перенапруженням голосового апарату, вва-жаються: фонастешя, хрошчний ларингт, вузлики на голосових складках та контактт виразки голосових складок. Частше бувають у вчителiв, телефонюпв, артиспв вокально-розмовного жанру, дикторiв радiо i телебачення.
Захворювання виникае у зв'язку з шд-вищеними професiйними вимогами до голосово! функцi!.
Хворi зазвичай скаржаться на першшня в горлi, осиплiсть голосу, швидку стомлюванiсть голосового апарату при мовному навантаженш, кашель, частiше шд час роботи. Фонацiя вимагае великих зусиль, хоча утруднення дихання, як правило, не спостер^аеться.
Обов'язковим методом дослщження е ларингоскопiя. При нiй на початковш стадi! виявляють дифузно гшеремшовану, iз крап-ковими крововиливами, гшерплазовану, покриту густим слизом слизову оболонку горташ. Згодом слизова оболонка тоншае внаслщок атрофi!, покриваеться скоринками. Голосовi складки при фонацi! не стуляються або стуляються нещшьно через наявнють парезiв, вузлiв, фiбром, крово-виливiв. У разi слухово! оцiнки голос дисфо-нiчний, грубий, сиплий, сила голосу значно знижена.
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
225
Проводити диференщальну дiагностику варто з ураженням голосового апарату непрофесшного походження при палiннi, прийомi алкоголю, травмах голови i шт.
Зв'язок захворювання з професieю вста-новлюсться при наявностi:
- стажу роботи понад 10 рокiв з шдвищеним голосовим навантаженням тривалiстю понад 50% робочого часу;
- виписки з амбулаторно! карти з вщобра-женням динамiки розвитку захворювання, а також даних про iншi фоновi захворювання;
- саштарно-ппешчно1 характеристики iз за-значенням тривалостi та iнтенсивностi голосового навантаження протягом робочого часу при навантаженш, що становить бшьше 20 год. на тиж.
Ретроградно встановити профзахворювання можна в ошб, у яких не бiльше 5 роюв тому припинилось мовне навантаження тсля три-валого стажу роботи. У виписщ з амбулаторно! карти повинш бути вiдображенi етапи розвитку захворювання по роках за перюд роботи, що вимагала мовного навантаження.
Вщповщальними за виникнення захворювання вважаються всi органiзацiï, де хворий шддавався постiйному голосовому наванта-женню не менше 50% робочого часу.
Емфiзема легень професшного походження, викликана значним фiзичним напруженням дихальноï системи, виникае у склодувiв, музи-канпв, якi грають на духових музичних ш-струментах, та iнших пращвниюв, видих яких вiдбуваеться зi значними додатковими зусиллями дихальноï мускулатури для надання йому бiльшоï швидкостi та потужносп. Цей процес супроводжуеться значним опором поварю, яке видихаеться. Для посилення видиху вiдповiдно збiльшуеться i кшьюсть повiтря, що вдихаеться. Мае мюце пiдвищення внутрiшньоальвеолярного тиску i зростання залишкового об'ему повiтря в альвеолах тсля видиху. У результат виникае анатомiчна альтерацiя легень, що характеризуемся патологiчним збiльшенням пов№ ряного простору дистальнiше термiнальних бронхюл з деструктивними процесами в мiжаль-веолярних перетинках аж до ïx руйнування. Процес прогресуе з поглибленням порушених процесiв обмiну повiтря в легенях та крово-постачання тканини.
Професiйна емфiзема легень такого походження мае дифузний характер i ïï слщ роз-глядати як первинне захворювання за аналопею з первинною емфiземою легень, викликаною дефiцитом ai-антитрипсину.
Крiм етiологiчного чинника та деяких особли-востей патогенезу, перебiг та iншi параметри професiйноï емфiземи легень не в^^зняються вiд клiнiчниx проявiв, пiдxодiв до дiагностики та лiкування емфiземи легень iншого, непро-фесiйного походження.
Опущення i випадшня матки та стшок nixeu - змщення матки i шхви за межi статево1' щiлини. Випадiння матки, як правило, супроводжуеться опущенням або випадшням стiнок пixви. Розрiзняють неповне i повне випадшня матки i шхви. При неповному випадае тшьки шийка матки i частково стiнки шхви, при повному - зi статево1' щiлини випадае пixва та матка. Вщ випадiння варто вiдрiзняти опущення матки, коли зовшшнш зiв шийки матки знаходиться нижче спiнальноï площини малого таза, що проходить через сщничш остi, але матка при цьому не виходить зi статево1' щiлини.
У професiйнiй патологiï це захворювання розвиваеться у жшок вшом до 40 рокiв при роботах, пов'язаних з шдняттям та перемщенням вантаж1в вручну з докладанням зусиль, три-валими систематичними тдняттями й перем> щеннями вантажiв у поеднанш з вимушеною робочою позою та впливом вiбрацiï (чи без неГ).
Випадiння матки i стшок пixви зазвичай розвиваеться повiльно. На початкових стащях воно виявляеться тшьки при шдвищенш внутрiшньочеревного тиску - напруженш м'язiв черевного пресу. З розвитком патолопчного про-цесу випадшня матки та стшок шхви вщ-буваеться без попередньо1' напруги. Хворi скаржаться на болi в попереку та внизу живота, особливо тсля фiзичного навантаження, на видшення (часто кров'янисп) з пixви, вiдчуття стороннього тша в дiлянцi промежини, порушення сечовипускання, аж до його затримки. Матка, що випала, набрякла, щанотична, нерiдко з множинними поверхневими виразками (де-кубiтальнi виразки).
Дiагностика захворювання труднощiв не викликае. У плат диференщально1' дiагностики з випадшням матки та стшок шхви непрофесшного походження необхщно виключити слабюсть м'язiв тазового дна, яка розвиваеться в результат пологово1' травми, порушення ш-нервацiï м'язiв тазового дна, тдвищення вну-трiшньочеревного тиску, недостатшсть зв'язко-вого апарату матки, слабюсть м'язiв черевного преса. У дiвчат i жiнок, що не народжували, ця патологiя зустрiчаеться вкрай рщко.
Лiкування залежить вiд ступеня випадшня матки i шхви, а також загального стану жшки. У разi опущення матки лiкування проводиться в
амбулаторних умовах. Застосовують загально-змiцнювальнi заходи, лшувально^зкультурний комплекс, що сприяе змщненню м'язiв тазового дна i зв'язкового апарата, водш процедури. Необхiдно виключити важке фiзичне наван-таження. При повному i неповному випадiннi показана госпiталiзацiя для проведення оперативного лшування: черезпiхвова екстирпацiя матки, вентрофшсащя (пiдшивання матки до черевно! стшки), в окремих випадках - ампутащя шийки матки iз зшиванням кардинальних зв'язок матки. Для вiдновлення тазового дна застосовують пластичш операцп: кольпорафiю -висiчення надлишково! тканини стiнок пiхви з наступним !х зшиванням, кольпоперинеорафiю (кольпоперинеопластику) - ушивання задньо! стiнки пiхви i м'язiв промежини.
При протипоказаннях до оперативного л^ван-ня в жiнок лггнього i старечого вiку виправдане за-стосування маткових кшець, що допомагають ут-римувати матку i тхву в правильному положеннi. Однак варто пам'ятати, що при !х тривалому вико-ристаннi можуть утворитися виразки, пролежнi.
Профiлактика розвитку випадiнь матки та стшок пiхви полягае у веденш здорового способу життя, дотриманш з дитинства правил особисто! ппени, заняттях гiгiенiчною гiмнастикою, спортом, призначенш спецiальних вправ пiд час ваптност i пiсля пологiв, якi сприяють змщ-ненню м'язiв черевного преса, тазового дна, зв'язкового апарату, дбайливому i ращональному веденнi пологiв, своечасному й ретельному ушиванш розривiв тхви i промежини.
Для профiлактики розвитку випадшня матки i стiнок тхви професшного походження роз-робленi "Нормативи гранично допустимих навантажень для жшок при пiднiманнi й перем> щенш вантажiв вручну" № 22/11-1 вщ 27.01.82. Згiдно з цими нормативами, на висоту, що пере-вищуе 1,5 м, жшкам дозволяеться шдшмати ван-таж масою до 10 кг. Нормальним вважаеться пе-ресування важких речей вагою до 10 кг без-перервно протягом змши або до 15 кг при чергу-ванш з шшою роботою, але не бшьше 7000 кг загалом за змшу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Ткачишин В.С. Захворювання шстково-м'язо-во! системи та сполучно! тканини дегенеративно-дистро-ф1чного характеру в професшнш патологи / В.С. Ткачишин // Укр. ревматол. журнал. - 2004. - № 3. - С. 49-50.
2. Ткачишин В.С. Захворювання опорно-рухово-го апарату та прилеглих структур, спричинеш ф1зич-ним перевантаженням в процеа виробничо! д1яль-носп. Лекщя 1. Загальш положення / В.С. Ткачишин // Укр. ревматол. журнал. - 2005. - № 1. - С. 64-68.
3. Ткачишин В.С. Захворювання опорно-рухо-вого апарату та прилеглих структур, спричинеш фь зичним перевантаженням в процеа виробничо! д1яль-носп. Лекц1я 2. Профес1йн1 захворювання исток i синов1альних сумок / В.С. Ткачишин // Укр. ревматол. журнал. - 2005. - № 1. - С. 68-73.
4. Ткачишин В.С. Захворювання опорно-рухово-го апарату та прилеглих структур, спричинеш ф1зичним перевантаженням в процеа виробничо! дiяльностi. Лекця 3. Професшш остеохондропати / В.С. Ткачишин // Укр. ревматол. журнал. - 2005. - № 2. - С. 11-17.
5. Ткачишин В.С. Захворювання опорно-рухо-вого апарату та прилеглих структур, спричинеш ф1зичним перевантаженням в процеа виробничо! д1яльноств. Лекщя 4. Професшш захворювання ф1броз-но-тканинних i сухожильних утворень / В.С. Ткачишин // Укр. ревматол. журнал. - 2005. - № 4. - С. 75-79.
6. Ткачишин В.С. Захворювання опорно-рухо-вого апарату та прилеглих структур, спричинеш ф1зичним перевантаженням в процеа виробничо! д1яльност1. Лекщя 5. Професшна дисшнез1я, захворювання м'яз1в та периферичних нерв1в / В.С. Ткачишин // Укр. ревматол. журнал. - 2006. - № 1. - С. 3-10.
7. Ткачишин В.С. Захворювання опорно-рухо-вого апарату та прилеглих структур, спричинеш ф1зичним перевантаженням в процеа виробничо! д1яльност1. Лекц1я 6. Ф1зичш, х1м1чш та бюлопчш фактори в процеа виробничо! д1яльносп / В.С. Ткачишин // Укр. ревматол. журнал. - 2006. - № 2 -С. 25-29.
8. Ткачишин В.С. Захворювання опорно-рухово-го апарату та прилеглих структур, спричинеш ф1зич-ним перевантаженням в процеа виробничо! д1яль-носп. Лекщя 7. Основш клшчш синдроми / В.С. Ткачишин // Укр. ревматол. журнал. - 2006. - № 2 -С. 30-32.
9. Ткачишин В.С. Робоча класиф1кац1я уражень опорно-рухового апарату, викликаш ф1зичним перевантаженням в процеа виробничо! д1яльност1 / В.С. Ткачишин // Ураження шстково! та хрящово! тканини у хворих на ревматичш захворювання: тези Пленуму правлшня Асощацп ревматолопв Укра!ни. -Ки!в, 2007. - С. 84-85.
10. Ткачишин В.С. Основш клшчш синдроми, що зустр1чаються при ураженш опорно-рухового апарату та сум1жних структур в професшнш патологи / В.С. Ткачишин // Ураження шстково! та хрящово! тканини у хворих на ревматичш захворювання: тези Пленуму правлшня Асощацп ревматолопв Укра!ни. - Ки!в,
2007. - С. 85.
11. Ткачишин В.С. Захворювання опорно-рухо-вого апарату та прилеглих структур у профпатологп: навчальний поаб. / В.С. Ткачишин. - Ки!в: Здоров'я,
2008. - 120 с.
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
227
12. Ткачишин В.С. Варикозна хвороба як про-фесшне захворювання / В.С. Ткачишин // Практична анполопя. - 2008. - № 4. - С. 49-55.
13. Ткачишин В.С. Професшш хвороби: подручник / В.С. Ткачишин. - К.: ДП "1нформацшно-аналь тичне агентство", 2011. - 895 с.
14. Ткачишин В.С. Професшш хвороби та порядок ïx встановлення / В.С. Ткачишин // Довщник спе-щалюта з охорони праш - 2017. - № 5. - С. 29-36.
REFERENCES
1. Tkachyshyn VS. [Diseases of the bone and muscular system and connective tissue of degenerative-dystrophic nature in occupational pathology]. Ukr. revmatologichnyi zhurnal. 2004;3:49-50. Ukrainian.
2. Tkachyshyn VS. [Diseases of the musculoskeletal system and adjacent structures caused by physical overload in the process of production activity. Lecture 1. General Provisions]. Ukr. revmatologichnyi zhurnal. 2005;1:64-68. Ukrainian.
3. Tkachyshyn VS. [Diseases of the musculoskeletal system and adjacent structures caused by physical overload in the process of production activity. Lecture 2. Occupational diseases of bones and synovial bags]. Ukr. revmatologichnyi zhurnal. 2005;1:68-73. Ukrainian.
4. Tkachyshyn VS. [Diseases of the musculoskeletal system and adjacent structures caused by physical overload in the process of production activity. Lecture 3. Professional osteochondropathy]. Ukr. revmatologichnyi zhurnal. 2005;2:11-17. Ukrainian.
5. Tkachyshyn VS. [Diseases of the musculoskeletal system and adjacent structures caused by physical overload in the process of production activity. Lecture 4. Occupational diseases of fibro-tissue and tendon formations]. Ukr. revmatologichnyi zhurnal. 2005;4:75-79. Ukrainian.
6. Tkachyshyn VS. [Diseases of the musculoskeletal system and adjacent structures caused by physical overload in the process of production activity. Lecture 5. Professional dyskinesia, muscle and peripheral nerves]. Ukr. revmatologichnyi zhurnal. 2006;1:3-10. Ukrainian.
7. Tkachyshyn VS. [Diseases of the musculoskeletal system and adjacent structures caused by physical overload in the process of production activity. Lecture 6. Physical, chemical and biological factors in the process of
production activity]. Ukr. revmatologichnyi zhurnal. 2006;2:25-29. Ukrainian.
8. Tkachyshyn VS. [Diseases of the musculoskeletal system and adjacent structures caused by physical overload in the process of production activity. Lecture 7. Basic clinical syndromes]. Ukr. revmatologichnyi zhurnal. 2006;2:30-32. Ukrainian.
9. Tkachyshyn VS. [Working classification of lesions of the musculoskeletal system caused by physical overload in the process of production activity]. Defeat of bone and cartilage tissue in patients with rheumatic diseases: Theses of the Plenum Board of the Association of Rheumatologists of Ukraine. Kyiv, 2007;84-85. Ukrainian.
10. Tkachyshyn VS. [The main clinical syndromes that occur when lesions of the musculoskeletal system and adjacent structures in occupational pathology]. Defeat of bone and cartilage tissue in patients with rheumatic diseases: Theses of the Plenum Board of the Association of Rheumatologists of Ukraine. Kyiv, 2007;85. Ukrainian.
11. Tkachyshyn VS. [Diseases of the musculoskeletal system and adjacent structures in occupational pathology]. Textbook. Kyiv, Zdorovia. 2008;120. Ukrainian.
12. Tkachyshyn VS. [Varicose disease as a professional illness]. Praktychna angiologiia. 2008;4:49-55. Ukrainian.
13. Tkachyshyn VS. [Occupational diseases]. Textbook. Kyiv, DP "Informacijno-analitychne agentstvo". 2011;895. Ukrainian.
14. Tkachyshyn VS. [Occupational diseases and the procedure for their establishment]. Dovidnyk specialista z oxorony praci. 2017;5:29-36. Ukrainian.
♦
