CC BY
17
12. Krestiashin, V.M., Tarasov N.I. and Shliapnikova N.S. Pediatric Surgery. 2007 ; 6 : 46-49
[in Russian].
13. Vissarionov S.V., Drozdets-kiy V.P., Pozdnikin Yu.I. Metod khirurgicheskogo lecheniia idiopaticheskogo skolioza poias-nichnogo otdela pozvonochnika u detey : metod. posobiye [Method of Surgical Treatment of Idiopathic Scoliosis of Spine Lumbar Part in the Children: Method. Manual]. Sankt-Peterburg ; 2010 : 19 p.
[in Russian].
14. Lukash A., Shubina Ye., Belianchikova N. Skolioz izlechim Profilaktika i lecheniye ortopedich-eskikh problem u detey [Scoliosis is Curable! Prevention and Treatment of the Orthopedic Problems in the Children]. Sankt-Peterburg : Nauka i Tekhnika ; 2008 : 272 p. [in Russian].
15. Vasilyeva N. and Okhotnikova N. Doshkolnoye vospitaniye. 2010 ; 2 : 35-38 [in Russian].
16. Nalchadzhian A.A. Psikho-logicheskaia adaptatsiia: mekha-nizmy i strategii [Psychological Adaptation : Mechanisms and Strategy]. Moscow : Eksmo; 2009 : 368 p. [in Russian].
17. Ivanov A.B., Belinskaia A.B., Volfman M.V. et al. Sotsialnaia pedagogika : ucheb. posobiye [Social Pedagogy: Educ. Manual]. Moscow : Dashkov i Ko ; 2010 : 424 p.[in Russian].
18. Kaminska O.V. Problema sotsialno-psykholohichnoi dezap-tatsii ditei z osoblyvymy potre-bamy [Problem of Social-and-Psychological Disadaptation in the Children with Special Needs]. In : Aktualni problemy navchannia ta vykhovannia liudei z osoblyvymy potrebamy: zb. nauk. pr. [Actual Problems of the Education of the Children with Special Needs: Coll. Sci. Works]. Kyiv ; 2007 ; 2 (4). URL http://ap.uu.edu.ua/arti-cle/582 [in Ukrainian].
19. Dandy J., Cullen C. Educational Psychology. 2007 ; 8 : 1013-1014.
20. Grishyna, L.P., Lavrova D.Y Mediko-sotsyalnaya ekspertiza i reabilitatsiia. 2006 ; 2 : 27-30 [in Russian].
21. Bartrshyn Y.T. Khirurhiia pozvonochnika. 2006 ; 4 : 84-93 [in Russian].
22. Grebova L.P. Lechebnaia fizicheskaia kultura pri narusheni-iakh oporno-dvigatelnogo appara-ta u detey i podrostkov [Exercise Therapy at Locomotor System Disorders in Children and Adolescents]. Moscow : Akademiia ; 2006 : 115 p.
[in Russian].
HagiMwna go pega^ii 12.09.2016
ANALYSIS OF CONDITIONS AND NATURE OF SUBWAY TRAIN DRIVERS' LABOUR
АНАЛ1З МАШИН1СТ1В
Dumka I.V.
УМОВ ТА ХАРАКТЕРУ ПРАЦ1 ЕЛЕКТРОПО1ЗД1В МЕТРОПОЛ1ТЕНУ
етрополтен - швидкий, зручний i надмний вид транспорту, який вирiзняeться високими швидкостями, регулярнютю руху поУздв i великою ктькютю пасажироперевезень (до 60 тисяч пасажирiв на годину в одному напрямку).
Нин робота машиню™ електропоУэдв (МЕП) метрополтену е одыею з найвщповщальыших серед багатьох професй Це пов'язане з тим, що пра^вники даноУ категорп забезпечують безпеку руху метрополтену, несуть вщповн дальнють за життя великоУ кшькост пасажирiв. Трудовий процес МЕП полягае у керуванн поУз-дом, контролем над посадкою i висадкою паса-жирiв на стан^ях та станом обладнання. Керування поУздом здмснюеться одним маши-нютом. Професмний вiдбiр претенден^в на професю МЕП здмснюеться досить жорстко згщно з наказом Мастерства транспорту та зв'язку УкраУни вщ 29.04.2010 р. № 240 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядiв пращвниюв певних категорм залiзнич-ного транспорту, метрополтеыв та пщпри-емств мiжгалузевого промислового залiзнич-ного транспорту УкраУни». До ^еУ професiУ допускаються практично цiлком здоровi люди. Але у процесi роботи у цього контингенту пра-щвниюв можуть розвинутися рiзнi захворюван-ня, яю у кiнцевому результатi можуть призвести до втрати УхньоУ професмноУ придатностi.
Робочим мiсцем МЕП е кабЫа електропоУзду з крiслом, дошкою приладiв, пультами та важе-лями керування. 1нформацмний зв'язок з диспетчером залiзничноУ станцiУ ведеться радюка-налами. Машинiст щогодини сприймае сиг-нальнi подразники, якi розподiляють на зов-нiшнi та внутрiшнi сигнали з пульту керування. Джерелом зовышых сигналiв е свiтлофори, розташування стрток на станцiях, платформи та рiзнi ситуацiУ, iнформацiя про якi надходить
АНАЛИЗ УСЛОВИЙ И ХАРАКТЕРА ТРУДА МАШИНИСТОВ ЭЛЕКТРОПОЕЗДОВ МЕТРОПОЛИТЕНА Думка И.В.
ГП «Украинский медицинский центр безопасности дорожного движения и информационных технологий Минздрава Украины», г. Киев
В статье представлены вопросы влияния неблагоприятных факторов производственной среды на организм машинистов электропоездов метрополитена. Среди неблагоприятных производственных факторов основными являются шум и вибрация, нервно-эмоциональное перенапряжение, стрессы, вынужденная рабочая поза, гиподинамия, неблагоприятный микроклимат, полное или частичное отсутствие естественного освещения, резкие перепады освещения. Эти факторы наиболее достоверно приводят к срыву механизмов адаптации и возникновению патологических отклонений от нормы у машинистов электропоездов. Заболеваемость машинистов электропоездов метрополитена требует дальнейшего изучения и решения вопросов улучшения условий труда, разработки мероприятий профилактики и коррекции выявленных патологических отклонений и заболеваний внутренних органов.
Ключевые слова: машинисты электропоездов метрополитена, вредные условия труда, патологические процессы.
© Думка 1.В. СТАТТЯ, 2017.
ДУМКА 1.В.
ДП «Укра'шський медичний центр безпеки дорожнього руху та Ыформацмних технолопй МОЗ УкраУни», м. КиУв
УДК 613.6.02 : 629.431/432
K^40Bi слова: машинюти електропо'l'здiв метропол^ену, шкiдливi умови пращ, патолопчш процеси.
через спостереження у дзеркало заднього огляду, сигнали попе-редження, люди та стороны предмети на шляху тощо. Пульт керування електропоУздом мю-тить низку джерел Ыформаци: сигналiзацiя щодо стану потягу, вказiвник ступенiв переключен-ня режимiв роботи двигуна (автомат-контроль-переключен-ня), авармна сигналiзацiя.
Робота МЕП мае ус характернi ознаки операторськоУ прац i належить до категорiУ роб^ з високою нервово-емоцiйною напруженiстю [1]. Складнють поеднання особливостей роботи в умовах пiдземних споруд мет-рополiтену (тунелях), Ытенсив-ност пасажиропотокiв сучасного мегаполiсу та спещ/фчних умов працi (шум, вiбрацiя, несприятли-вий мiкроклiмат, iнфразвук, повна або часткова вщсутнють освте-ностi, рiзка змiна штучного та природного освтпення, вимуше-на робоча поза тощо) вимагае вщ машинiста належноУ професмноУ пiдготовки, стабiльного психофн зiологiчного стану, збалансова-ностi центральноУ нервовоУ сис-теми для безперервного вико-нання уах правил, iнструкцiй, вказiвок диспетчерiв, прийняття едино правильних та швидких рiшень в екстремальних ситуацн ях [2, 3]. Машинiст повинен постмно пiдтримувати увагу на високому рiвнi, швидко приймати точнi й безпомилковi рiшення за наявностi дефщиту часу, безпе-рервно одержувати Ыформацю, що надходить, i завжди бути готовим до своечасних i правильних дм в екстрених ситуащях. МЕП повиннi прогнозувати своУ дм, планувати зупинку потягу у точно визначеному мюцк Потрiбно також оцнювати вiдстань до мiсця зупинки та точно визначати час i мюце передбаченого графн ком початку гальмування для змЫи швидкостi руху поУзда тощо [4, 5]. Робота вщбуваеться в умовах жорсткого графка руху, усi штатнi ситуацiУ ч^ко прописанi у посадовiй iнструкцiУ, необхщно ретельно дотримуватися цих вка-зiвок, циклiчностi й одномаыт-ностi виконуваних операцм в умовах коротких промiжкiв часу (пщ'Узд до станцiУ з одночасним гальмуванням, зупинка поУзда, вщкриття дверей, висадка-посадка пасажирiв, вщкриття-закриття дверей з обов'язковим вiзуальним контролем, розгiн i рух). Пiд час руху необхiдно слщ-кувати за показниками приладив, отримувати Ыформацю по радю-зв'язку, вщ дорожнiх знакiв, вклю-чати радюоголошення про наступнi станцiУ та попередження про зачинення дверей, слiдкува-
ти за ремонтними роботами у тунелях пiд час руху поУздiв, попе-реджати ремонтникiв про набли-ження поУзда звуковим сигналом. У нештатних ситуащях машинiст зобов'язаний приймати ршення в умовах дефiциту часу, при цьому вщповщальнють за безпе-ку життя пасажирiв лежить на ньому. Потрiбно пам'ятати та за необхщност дiяти за великою кiлькiстю правил та посадових Ыструкцм, у разi порушення яких iснуе загроза матерiальноУ або юридичноУ вiдповiдальностi. Кожна дiя машинiста надзвичай-но вiдповiдальна, тому що будь-яка груба помилка у дiяльностi може мати найтяжчi наслiдки.
Праця машинiста електропоУзда пов'язана з тривалим виконанням однотипних простих операцм у заданому темпi, що супроводжу-еться постiйною концентрацiею уваги в умовах малого обсягу про-фесiйно значимоУ iнформацiУ, що, як правило, викликае розвиток стану «монотони». Монотоннють роботи сама по собi е гальмiвним чинником, що викликае сонливють [6-8]. У рейсах, крiм зорових монотонних подразникiв, на МЕП додатково впливають постiйний шум i вiбрацiя, якi сприяють швид-кому розвитку стомлення та нега-тивних змЫ загального функцю-нального стану оргаызму, а також знижують слухову чутливiсть та гостроту зору, тобто викликають погiршення ясного бачення [6-8]. Також додатково дють чинники уповтьнення рухових реакцiй та гiподинамiя (сидяча поза, малий обсяг професмно необхщних рухiв), а також неоптимальний тепловий режим кабЫи машиню-та. Причиною виникнення цього стану е не ттьки монотонна праця (пов'язана з автоматизащею дея-ких систем керування), але й низка Ыших факторiв: необхiднiсть пiдтримки постiйноУ готовностi до активноУ дiяльностi, необхiднiсть тривалого збереження вимушеноУ пози, обмеження руховоУ актив-ностi, шум, вiбрацiя, особливi умови освiтлення та несприятли-вий мiкрокпiмат кабiни.
Особливий вщбиток накладае перебування у пiдземних спору-дах (тунелях). Машинiст перебу-вае у кабн один, постiйно при-сутня нервово-емоцiйна напруга у зв'язку з вiдповiдальнiстю за пасажирiв у вагонах, що сягае межi у позаштатних i аварiйних ситуацiях, а також пщ час зупинок електропоУзда у тунелк У години «пк», коли iнтервал руху електро-поУэдв менше однiеУ хвилини, а юлькють пасажирiв гранично можлива (пасажири ледве вмща-ються на платформi, неможливо зачинити дверi й необхiдно
ретельно дотримуватися графка руху), машинют практично пере-бувае у станi стресу.
Слщ вiдзначити нерегулярнiсть робочих змн 1снуе вiсiм змiн, якi починаються о четвертм годинi ранку й заюнчуються о другiй годинi ночк Тривалiсть зосеред-женого спостереження у маши-нiстiв становить до 60% часу змЫи, щiльнiсть свiтлових та зву-кових сигналiв у середньому на годину роботи близько 750. На МЕП впливае дiя великих перепа-дiв яскравостi свiтла пщ час виУзду на наземнi станцп, а також коли-вання рiвнiв освiтленостi при про-ходженнi електропоУзда тунелем, рiзка змiна штучноУ та природноУ освiтленостi. Це негативно позна-чаеться на емоцiйному станi, дiяльностi аналiзаторiв, бiоритмах МЕП, що проявляеться у порушены тривалост i фаз сну i, як наслщок, у порушеннi нормального переб^у фiзiологiчних процеав [9-12]. Навiть професмно вщбра-ний i добре пщготований протя-гом багатьох рокiв фахiвець, пра-цюючи на межi своУх можливос-тей, нерiдко припускаеться непрогнозованих та важкозрозу-мтих вiдхилень вiд прописаного алгоритму дiяльностi [13]. У зв'язку з цим необхщы систематичний аналiз та посилення контролю над надмнютю машиню™, у т.ч. з тривалим професмним стажем (5-10 рокiв i бiльше). Дiяльнiсть МЕП здiйснюеться в умовах постмного замкнутого простору кабЫи елек-тропоУзду. У таких умовах вЫ зазнае дiУ шуму, вiбрацiУ, неюнн зуючого випромiнювання, елек-тромагытного поля та несприят-ливих метеоролопчних умов. Основними джерелами шуму е рухомi частини електропоУзда. Вертикальне i горизонтальне покачування кузова стають дже-релом низькочастотноУ i високо-частотноУ вiбрацiУ. Низькочастотнi компоненти вщповщають влас-ним покачуванням кабiни, високо-частотнi зумовленi вiбрацiею колiс через ресорну систему i систему опору кузова на ходову частину, а також впливом вiбрацiУ силових установок [14].
МЕП властива певна пподина-мiя. Мае мюце вимушена робоча поза. На електропоУздах е слабю електромагыты поля. Парамет-ри штучного осв^лення не завжди вiдповiдають саытарно-гiгiенiчним вимогам [6, 15].
За даними багатьох авторiв, негативним фактором виробни-чого середовища МЕП е вiбрацiя. Джерелами вiбрацiУ на електропоУздах е руховi установки та iншi механiзми. Частота та ампттуда вiбрацiУ визначаються багатьма факторами: типом електропоУз-
№ 2 2017 ёэттошжт & Иеаьти 76
ANALYSIS OF CONDITIONS AND NATURE OF SUBWAY TRAIN DRIVERS' LABOUR Dumka I.V.
SE "Ukrainian Medical Center for Traffic Safety and Information Technologies, Ministry of Public Health of Ukraine", Kyiv
The issues of the unfavorable factors' impact of working environment on the organisms of subway train drivers are presented in the article. The main unfavorable occupational factors are noise and vibration, nervous-and-emotional overstrain, stresses, forced labor posture, hypodynamia, unfavorable microclimate, total or partial lack of
natural lighting, sharp changes of illumination. These factors most reliably lead to the disruption of the mechanisms of adaptation and formation of pathological abnormalities in subway train drivers. Morbidity of the subway train drivers needs further study and solution of the issues of the improvement of working conditions, development of preventive measures and correction of revealed pathological abnormalities and diseases of the internal organs.
Keywords: subway electric train drivers, hazardous conditions of work, pathological processes.
да, 1хн1ми конструктивними особливостями, режимом руху тощо. У даному випадку МЕП зазнають впливу загальноУ Bi6pa-ци, що передаеться через нижн юнщвки i плечовий пояс [6, 16].
У кабЫах сучасних локомотивiв piвнi шуму в октавних смугах на середньо-геометричних частотах 63-4000 Гц перевищують допустимi на 10-15 дБ, а перю-дичн перевищення гранично допустимих piвнiв - на 16-26 дБ [17]. Як свщчать результати дослщжень, частота коливань змЫюеться вщ 1,3 Гц до 4 Гц. Рiвень вiбpaцiï у каб^ машинюта перевищуе допустимi норми у 214 paзiв за вертикальною скла-довою i в 1,1-10 paзiв - за горизонтальною вюсю [18-19].
Особливу увагу слщ пpидiлити стресовому фактору. МЕП постмно перебувають пщ впли-вом пpофесiйного стресу. HDCTpi стреси виникають пiд час наУэдв або Ух можливостi.
Оцiнкa впливу чинниюв трудового процесу на машиню™ МЕП за кpитеpiями ГКТ № 4137-86 [1] дозволяе вщнести Ухню працю до напруженоУ. Робоче мюце МЕП згiдно з наказом МОЗ УкраУни № 528 вiд 27.12.2001 р. «Про затвердження гiгiенiчноï класи-фiкaцiï пpaцi за показниками шкщливост та небезпечностi фaктоpiв виробничого середо-вища, вaжкостi та нaпpуженостi трудового процесу» слщ вважа-ти з важкими та шкщливими умо-вами прац^ що мае 4 фактори 1 ступеня (шум, вiбpaцiя, неюнн зуюче випpомiнювaння, режим працО i 2 фактори 2 ступеня (важюсть прац за фактором «робоча поза», напруженють пpaцi за фактором «емоцмна та iнтелектуaльнa нaпpуженiсть»).
Усе вищезгадане у поеднaннi з впливом нших виробничих фак-тоpiв (вiбpaцiя, мiкpоклiмaт, повна або часткова вiдсутнiсть природноУ освiтленостi, перепади освiтленостi, piзкa змiнa штучноУ та природноУ осв™е-ностi) сприяе розвитку функцю-
нально1 перенапруги оpгaнiзму, хpонiчного стомлення, приско-ренню темпiв бiологiчного ста-рЫня, розвитку захворювань з тимчасовою втратою працез-дaтностi й пpофесiйно зумовле-ноУ пaтологiï. За лiтеpaтуpними даними зроблено висновок, що в уах вiкових групах МЕП вщзна-чаеться перевищення бюлопч-ного вку над паспортним [20]. Тpивaлi Ыформацмы пpофесiйнi перевантаження, особливо в умовах пподинами, висока вщ-повiдaльнiсть за життя багатьох людей можуть призводити до формування таких стаыв, як хроычний стрес, хроычна втома, неврози, професмне "вигоряння" й iншi, яю, у свою чергу, провокують загострення хроычних захворювань або сти-мулюють появу раыше вщсут-ньоУ патологи[21].
У МЕП зустpiчaються певн зaгaльносомaтичнi пaтологiï та пpофесiйнi захворювання, яю виникають пiд дiею несприятли-вих виробничих фaктоpiв. Пеpшi ознаки зниження професмноУ пpaцездaтностi у МЕП спостерн гаються пiсля 45 роюв при стaжi роботи бiльше 21 року. Стаж, при якому ризик розвитку профзах-ворювань е найвищим, стано-вить за дiï вiбpaцiï 10 pокiв, виробничого шуму - 14 роюв. Зниження слуху вщзначено у МЕП у вМ 35 роюв при стaжi 12 роюв. Акомодацмна здaтнiсть ока збеpiгaеться на високому piвнi у МЕП до 40 роюв при стaжi до 15 роюв. Дaлi вiдбувaеться значне зниження цього показни-ка у 93% машиню^в. 1стотне погipшення функцюнального стану ССС спостеpiгaеться у вМ 47 pокiв при стaжi роботи 26 роюв. Розвиток хроычних захворювань у МЕП дослщники вщ-значили вже у вiцi 16-19 роюв. Це переважно хвороби оргаыв дихання. У вiковому iнтеpвaлi 2024 роки питома вага сформова-них хроычних захворювань збiльшилaся у 6,9 paзiв i склала 10,4%. У вковому iнтеpвaлi 35-
54 роки вщзначали незначне зростання хроычних захворювань i зниження Ух у вМ 55-60 i бтьше рокiв [25].
При вивченнi захворюваност МЕП виявлено, що вони хворють у 10 разiв частiше, ыж представ-ники основних професiй нших видiв дяльност i у 2-3 рази час-тiше, нiж Ышм спецiалiсти метро-полiтену. За даними лтератур-них джерел, взаемозв'язок захворюваност з професiйними факторами дуже високий. Так, доведено, що професи високо-напруженоУ працi (зокрема опе-раторськоУ), якi характеризують-ся переробкою значноУ кiлькостi iнформацiУ, особливо в умовах дефщиту часу, можуть iстотно впливати на функцюнальний стан та здоров'я прашвниюв, сприяти розвитку передпатоло-пчних станiв перенапруження, перевтоми, зростанню захворю-ваностi [3, 15, 22-24]. Професи з високою напруженiстю працi за захворюванютю посiдають перше мюце серед Ыших професiй [15].
Необхщно зазначити, що бть-шiсть хвороб досить просто дiаг-ностуеться рутинними методами дослiджень i легко розтзнаеться фахiвцями. Це хвороби органiв зору, юстково-м'язовоУ системи, органiв слуху та Ышм. Вони не ускладнюються станами, яю можуть призвести до раптовоУ недiеспроможностi машинiста. Деякi хвороби, навпаки, досить часто можуть супроводжуватися розвитком ускладнень, що серйозно впливають на дiеспро-можнють працiвника. Наприклад, гострi порушення серцевого ритму, гострий Ыфаркт мiокарда, гострi порушення мозкового кро-вообiгу, напади епУпепси та iншi пароксизмальнi стани можуть зумовити раптове вимикання свн домост чи навiть раптову смерть. Ц стани, якщо вони виникають безпосередньо пiд час керування електропоУздом, легко можуть призвести до катастрофiчних наслiдкiв i становлять реальну
загрозу безпецi руху метрополн тену. Своечасна дiагностика хвороб, якi можуть супроводжувати-ся такими станами, прогнозуван-ня цих ускладнень та Ух профтак-тика е найважливiшим специфiч-ним завданням залiзничноУ меди-цини. Певною мiрою цi питання розв'язуються пщ час диспансерного спостереження за пращвни-ками та проведення заходiв вто-ринноУ профiлактики. Пщвищена увага у лiкувальних закладах при-дiляеться хворим з патологiями серцево-судинноУ системи. Дещо зросла Ухня питома вага у структу-рi диспансерноУ групи, але цей напрямок роботи ще потребуе подальшого удосконалення. На Укрзалiзницi ще й дос вiдсутня цiлеспрямована система психо-фiзiологiчного обстеження осiб, робота яких пов'язана з безпекою руху на залiзничному транспорт. Реалiзацiя цих заходiв, безумов-но, сприятиме пщвищенню надй ностi "людського фактора" та значному зниженню ймовiрностi надзвичайних ситуацм на залiз-ничному транспортi.
Отже, для забезпечення трудового довгол^тя МЕП найго-ловнiше - це зберегти i змiцнити здоров'я, вчасно розтзнати ризик виникнення хвороби i запобiгти Уй. Саме тому необхщ-не подальше вивчення зв'язку виникнення захворювань МЕП з умовами пращ, розробка мето-дiв покращання цих умов та змщ-нення здоров'я шеУ категорiУ працiвникiв.
Висновки
1. Робота МЕП е одыею з най-вiдповiдальнiших серед багатьох професм. Це пов'язане з тим, що прашвники даноУ категорiУ забезпечують безпеку руху елек-тропоУздiв метрополтену, несуть вiдповiдальнiсть за життя вели-коУ кiлькостi пасажирiв. У процес своеУ дiяльностi МЕП зазнають постмноУ дiУ шкiдливих виробни-чих чинниюв: позмiнноУ працi, високоУ нервово-емоцiйноУ на-пруги, зумовленоУ особистою вiдповiдальнiстю за забезпечення безпеки руху i готовнютю до швидких координованих дм в екстремальних ситуацiях тощо.
2. Збтьшення частоти хронiч-них захворювань зростае з вiком, особливо при стажi робо-ти понад 20 роюв, що пов'язано з впливом на МЕП виробничих факторiв i стресу. Вiдзначаеться, що зi збiльшенням стажу роботи простежувалася достовiрна тен-денцiя (р<0,05) до перенапру-ження активностi систем регуля-цiУ у МЕП. Отриманi результати показали, що зi збiльшенням стажу роботи збтьшувалася кiлькiсть осiб, що мали порушен-
ня процесiв регуляцм активност регуляторних систем, причому найбiльше зростання вiдзначене у групi МЕП - у 5 разiв.
3. Згщно з даними лiтератури, високий рiвень захворюваностi машинiстiв поíздiв великою мiрою пов'язаний з шкiдливим впливом виробничих чинниюв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Захаренко М.И., Палий-чук С.П., Мартиросова В.Г., Городецкая Л.П. Условия труда машинистов электропоездов метрополитена, особенности изучения и оценки. Актуальные проблемы транспортной медицины. 2005. № 2. С. 56-59.
2. Палмчук С.П. Особливост умов пращ машиню™ електро-по'|эдв метрополтену i атеста-цiя робочих мюць. Ппeнiчна наука та практика на рубежi сто-лть: матер'(али XIV з'зду ппеню-тв Укра!ни. Дыпропетровськ, 2004. Т. 2. С. 66-67.
3. Палийчук С.П., Захаренко М.И., Мартиросова В.Г., Городецкая Л.П. Условия труда машинистов электропоездов метрополитена, особенности изучения и оценки. Актуальные проблемы транспортной медицины. 2005. № 2. С. 56-59.
4. Орехов В.О. Психофизиологические показатели, обеспечивающие безопасную работу локомотивных бригад. Пермский медицинский журнал. 2003. № 1. С. 106-109.
5. Маслюк В.В., Антомо-
нов М.Ю. Психофiзiологiчнi кри-тери збереження професмного здоров'я машиню™ локомоти-вiв. Кив, 2013. Режим доступу : http://lib.exdat.com/docs/9061/in dex-7860-1.html.
6. Жижневская А.А., Лисо-бей В.А. О взаимосвязи заболеваемости машинистов железнодорожного транспорта и их помощников с условиями труда. Актуальные проблемы транспортной медицины. 2006. № 3 (5). С. 69-73.
7. Лисобей В.А. Заболеваемость работников транспорта. Одесса : Черноморье, 2005. 262 с.
8. Лисобей В.А. Взаимодействие санитарно-эпидемиологической и лечебно-профилактической служб - основа внедрения обязательной государственной бюджетно-страховой медицины на транспорте. Актуальные проблемы транспортной медицины. 2007. № 2 (8). С. 30-39.
9. Ткачишин В.С., Аруста-мян О.М., Ткачишина Н.Ю., Каневський О.С. Загально-соматична та професмна пато-лопя серед пра^вниюв локомо-тивних бригад. Медицина
транспорту Укра/ни. 2011. № 1 (37). С. 99-107.
10. Пщдубна Т.П., Бороден-ко Л.С. Ппеычна оцмка умов пращ та вщпочинку робiтникiв локомотивних депо ^вденноУ залiзницi та аналiз захворюва-ностi з тимчасовою втратою працездатностк Режим доступу : http://www.dorses.lviv.ua/CON-FER/2004-virtual/_articles/PZ% 20-%20loc%20brig.html.
11. Гнетило С.С., Бурдейна Н.О., Данюк Л.Д., Пiлка О.Д., Долгош М.Ю. Оцiнка стану здоров'я залiзничникiв, робота яких пов'язана з безпекою руху поУз-дiв. Медицина транспорту Укра/ни. 2012. № 2. С. 66-69.
12. Балабан С.В., Боднарь В.П., Панов Б.В., Свирский А.А., Матвеев А.Г. Актуальные проблемы заболеваемости на железнодорожном транспорте. Актуальн проблеми транспорт-но/ медицини. 2014. № 1 (35). С.105-110.
13. Диба С.А., Остапчук В.М., Тубольцев О.М., Кочуев Г.1. Аналiз стану здоров'я оаб, пра-цюючих на посадах, пов'язаних з безпекою руху на залiзнично-му транспорту та заходи щодо полмшення медичних аспек™ професiйного добору на Укрзалiзницi. Актуальнi проблеми транспортноi медицини. 2002. № 1 (3). С. 18-20.
14. Касьянов Н.А., Пительгу-зов Н.А., Маслов В.А., Гундарь В.П. Комплексная оценка условий труда в кабинах машинистов подвижного состава производства ХК «Луганск-тепловоз». Вюник Сх'щноукраш-ського нац. ун-ту iм. В. Даля. 2010. № 3 (145). С. 5-10.
15. Березов В.М., Попов А.А., Грицкевич О.С. К вопросу экспертизы медицинской профпригодности у железнодорожников. Актуальные вопросы железнодорожной медицины: матер. конф. М., 2003. № 6. С. 38-39.
16. Панкова В.Б., Синева Е.Л., Федина И.Н. Заболевания лим-фоглоточного кольца у работников «пылевых» производств. Вестник оториноларингологии. 2013. № 3. С. 35-38.
17. Панкова В.Б. Профессиональная тугоухость у работников железнодорожного транспорта. Вестник оториноларингологии. 2009. № 6. С. 14-18.
18. Ткач Л.А., Рыженко С.А., Лысый А.Е., Вайнер Е.П., Грузин И.И., Шевченко А.А. и др. Гигиеническая оценка условий труда профессиональной заболеваемости машинистов тепловозов железнодорожного цеха. Актуальные проблемы транспортной медицины. 2010. № 2
№ 2 2017 Environment & Health 78
(20). С. 25-31.
19. Захаренко М.И., Липовой В.В., Палийчук С.П. и др. Особенности условий труда членов локомотивных бригад и их влияние на профессиональное здоровье. Ппена та практика на рубеж'1 столть: матер'(али XiVз'/зду ппенюлв Укра/ни. Днн пропетровськ, 2004. С. 67-69.
20. Панкова В.Б., Иванов В.К., Кутовой В.С. Медико-социальные аспекты снижения риска развития профессиональных заболеваний и производственного травматизма на железнодорожном транспорте. Гигиена и санитария. 2001. № 6. С. 33-37.
21. Пишнов Г.Ю., Палмчук С.П., Висоцька Л.Г. Особливост i по-рiвняльна оцЫка розвитку синдрому "вигорання" у професмних групах напружено! працг Довкл-ля та здоров'я. 2007. № 2. С. 51-55.
22. АпихтЫ К.О. Особливост вегетативно! регуляци серцево-судинно! системи в оаб з синдромом хроычноТ втоми. Укра/н-ський журнал з проблем меди-цини пращ. 2005. № 1. С. 33-37.
23. Коркушко О.В., Шатило В.Б., Писарук А.В., Чеботарев Н.Д., Лишневская В.Ю. Методы анализа и возрастные нормы вариабельности ритма сердца (метод. рек.). Ки!в : Науковий св^, 2003. 21 с.
24. Ковалева А.И., Чернюк В.И., Ластовченко В.Б., Пишнов Г.Ю., Назаренко В.И. Физиолого-гигиеническая оценка характера и условий труда диспетчеров по управлению воздушным движением. Гигиена труда : сб. науч. тр. К., 2004. Вып. 35. С. 66-67.
25. Пешкова В.Б., Иванов В.К., Кутовой В.С. Медико-социальные аспекты снижения риска развития профессиональных заболеваний и производственного травматизма на железнодорожном транспорте. Гигиена и санитария. 2001. № 6. С. 33-37.
REFERENCES
1. Zakharenko M.I., Paliichuk S.P., Martirosova V.G. and Gorodetska-ya L.P. Aktualnye problemy trans-portnoy meditsiny. 2005 ; 2 : 5659 (in Russian).
2. Paliichuk S.P. Osoblyvosti umov pratsi mashynistiv elek-tropoizdiv metropolitenu I atestat-siia robochykh mists [Features of the Working Conditions of Underground Train Drivers and Certification of Workplaces]. In : Hihiienichna nauka ta praktyka na rubezhi stolitt: materialy XIVzizdu hihi-ienistiv Ukrainy [Hygienic Science and Practice at the Turn of the Century: Materials of XIV Congress of the Hygienists of Ukraine]. Dnipropetrovsk ; 2004 ; 2 : 66-67 (in Ukrainian).
3. Paliichuk S.P., Zakharenko M.I., Martirosova V.G. and Gorodetska-ya L.P. Aktualnyie problemy transportnoy mediziny. 2005 ; 2 : 56-59 (in Russian).
4. Orekhov V.O. Permskiy med-itsinskiyzhurnal. 2003 ; 1 : 106109 (in Russian).
5. Masliuk V.V. and Antomo-nov M.Yu. Psykhofiziolohichni kry-terii zberezhennia profesiinoho zdorovia mashynistiv lokomotyviv [Psychophysiological Criteria of the Preservation of the Professional Health of Locomotive Drivers]. Kyiv ; 2013. Available at: http:// lib.exdat.com/docs/9061/index-7860-1.html (in Ukrainian).
6. Zhizhnevskaya A.A. and Lisobey V.A. Aktualnyie problemy transportnoy mediziny. 2006 ; 3 (5) : 69-73 (in Russian).
7. Lisobey V.A. Zabolevaiemost rabotnikov transporta [Morbidity of Transport Workers]. Odessa : Chernomorye ; 2005 : 262 p.
(in Russian).
8. Lisobey V.A. Aktualnyie problemy transportnoy mediziny. 2007 ; 2 (8) : 30-39 (in Russian).
9. Tkachyshyn V.S., Arustamian O.M., Tkachyshy-na N.Yu. and Kanevskyi O.S. Medytsyna transportu Ukrainy. 2011; 1 (37) : 99-107 (in Ukrainian).
10. Piddubna T.P. and Boroden-ko L.S. Hihiienichna ozinka umov pratsi ta vidpochynku robitnykiv lokomotyvnoho depo Pivdennoi zaliznyzi ta analiz zakhvoriuvanosti z tymchasovoiu vtratoiu pratsez-datnosti [Hygienic Assessment of Working Conditions and Rest of the Workers of the Southern Railway Locomotive Depot and Analysis of Morbidity with Temporary Disability]. Available at: http: //www.dorses.lviv. ua/CONFER/ 2004-virtual/_articles/PZ%20-%20loc%20brig.html
(in Ukrainian).
11. Gnetylo S.S., Burdeina N.O., Daniuk L.D., Pilka O,D. and Dolhosh M.Yu. Medytsyna transportu Ukrainy. 2012 ; 2 : 66-69
(in Ukrainian).
12. Balaban S.C., Bodnar V.P., Panov B.V., Svirskiy A.A. and Matveiev A.G. Aktualni problemy transportnoi medyzyny. 2014 ; 1 (35) : 105-110 (in Russian).
13. Dyba S.S., Ostapchuk V.M., Tuboltsev O.M. and Kochuiev G.I. Aktualni problemy transportnoi medyzyny. 2002 ;1 (3) :18-20
(in Ukrainian).
14. Kasianov N.A., Pitelguzov N.A., Maslov V.A. and Gundar V.P. Visnyk Skhidnoukrainskohonatsionslnoho universytetu im. V. Dalia. 2010 ; 3 (145) : 5-10 (in Russian).
15. Berezov V.M., Popov A.A. and Grizkevich O.C. K voprosu
ekspertizy meditsynskoy profpri-godnosti u zheleznodorozhnikov [On the Issue of the Examination of Medical Suitability in Railro-ders]. Aktualnye voprosy zhelezn-odorozhnoy mediziny: mater. konf. [Actual Issues of Railroad Medicine : Mater. Conf.]. Moscow ; 2003 ; 6 : 38-39 (in Russian).
16. Pankova V.B., Sineva Ye.L. and Fedina I.N. Vestnik otorino-laringologii. 2013 ; 3 : 35-38
(in Russian).
17. Pankova V.B. Vestnik otori-nolaringologii. 2009 ; 6 :14-18 (in Russian).
18. Tkach L.A., Ryzhenko C.A., Lysyi A.Ye.,Vainer Ye.P., Gruzin I.I., Shevchenko A.A. et al. Aktualni problem transportnoi medyzyny. 2010 ; 2 (20) : 25-31 (in Russian).
19. Zakharenko M.I., Lipovoi V.V., Paliychuk S.P. et al. Osobennosti usloviy truda chlenov lokomotiv-nykh brigad I ikh vliyanie na pro-fessionalnoye zdorovie [Peculiarities of Working Conditions of the Members of Locomotive Brigades and Their Impact on the Occupational Health]. In : Higiiena ta praktyka na rubezhi stolit: materialy XIVzizdu hihiienistiv Ukrainy [Hygiene and Practice at the Turn of the Century: Materials of XIV Congress of the Hygienists of Ukraine]. Dnipropetrovsk ; 2004 : 67-69 (in Russian).
20. PankovaV.B., Ivanova V.K. and Kutovoy V.S. Gigiiena isanitaria. 2001 ; 6 : 33-37 (in Russian).
21. Pyshnov G.Yu., Paliichuk S.P. and Vysotska L.G. Dovkillia ta zdorovia. 2007 ; 2 : 51-55
(in Ukrainian).
22. Apykhtin K.O. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny prat-si. 2005 ; 1 : 33-37 (in Ukrainian).
23. Korkushko O.V., Shatylo V.B., Pysaruk A.V., Chebotarev N.D. and Lishnevskaya V.Yu. Metody analiza
i vozrastnye normy variabelnosti ritma serdtsa [Methods of Analysis and Age Standards of Variabilityof Heart Rhythm (Methodical Recommendations)]. Kyiv : Naukovyi svit ; 2003 : 21 p. (in Russian).
24. Kovaleva A.I., Cherniuk V.I., Lastovchenko V.B., Pyshnov G.Yu. and Nazarenko V.I. Fiziologo-gigiyenicheskaya ozenka kharak-tera i usloviy truda dispetcherov po upravleniyu vozdushnym dvizheniyem [Physiological-and-Hygienic Assessment of Character and Working Conditions of Air Traffic Control Officers]. In : Gigiiena truda : [Working Hygiene
: Coll. Sci.Works]. Kiev ; 2004 ; 35 : 66-67 (in Russian).
25. Peshkov V.B., Ivanov V.K. and Kutovoy V.S. Gigiiena i sanitaria. 2001 ; 6 : 33-37 (in Russian).
Hagiwwna go pega^i'i 24.11.2016
