CC BY
19
DEVELOPMENT OF THE MEASURES FOR PREVENTION AND CORRECTION OF THE NERVOUS SYSTEM DISORDERS RELATED TO STRESS IN THE UNDERGROUND TRAIN DRIVERS
Dumka I.V., Tkachyshyn V.S., Tkachyshyna N.Yu.
P03P0EKA 3AGÜEIB HPOQIflAKTHKH TA KOPEKUII QyHKWOHAflbHHX
nopymEHb NEPeoeoi chctemh, noe'fl3AHHX 31 ctpecüm,
y MAUHHICTIB EnEKTP0n0!3flie METPününiTEHy
1 ДУМКА 1.В., 2 ТКАЧИШИН В.С., 3 ТКАЧИШИНА Н.Ю.
1 ДП «УкраТнсыкий медичний центр безпеки дорожныого руху та ыформацмних технолопй МОЗ УкраТни», м. КиТв 2 Нацюналыний медичний унiверситет iM. О.О Богомолыця, м. КиТв 3 ДЗ «Дорожня клiнiчна лiкарня № 2 ст. КиТв» ДТГО ПЗЗ»
УДК 613.62 : 656.071.2 : 616.8
Ключовi слова: машингсти електропоíздiв метрополтону, несприятливi виробничi чинники, стресостiйкiсть, загальносоматична патологiя.
Стресовий фактор е одним з провщних не-сприятливих вироб-ничих чинникiв, що дiюты на машинюлв електропоТздiв мет-рополiтену (МЕП) пiд час роботи, може проявлятися насамперед розвитком вегетативно!' дисфункци.
Метою дослщження було вивчення стресостмкост та рiвня тривожностi серед МЕП i працiвникiв iнженерноТ ланки, а також розробка схеми лку-вання вегетативноТ дисфункци у МЕП.
Матерiали i методи. По-
казанням для призначення
комплексноТ терапiТ обстеже-ним МЕП було виявлення у них гостроТ реакцп на стрес (F43.0) з розладами вегета-тивноТ (автономноТ) нервовоТ системи. За даними критерiя-ми було вобрано 26 МЕП. Хворi проходили амбулаторне лкування у ДЗ «Вузлова поли клiнiка станцiТ КиТв» Державного територiалыного об'ед-нання «Пiвденно-Захiдна за-лiзниця». Курс лiкування ста-новив (26,08 ± 0,94) днiв. Вк пацiентiв - (35,17 ± 1,59) роюв. Усi МЕП - чоловки. У якостi рандомiзованоТ за своТми ос-новними параметрами (стат-тю i вiком) контролыноТ групи
РАЗРАБОТКА МЕР ПРОФИЛАКТИКИ И КОРРЕКЦИИ НАРУШЕНИЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ, СВЯЗАННЫХ СО СТРЕССОМ, У МАШИНИСТОВ ЭЛЕКТРОПОЕЗДОВ МЕТРОПОЛИТЕНА
1 Думка И.В., 2 Ткачишин В.С., 3 Ткачишина Н.Ю.
1 ГП «Украинский медицинский центр безопасности дорожного движения и информационных технологий Минздрава Украины», г. Киев
2 Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев
3 ГУ «Дорожная клиническая больница № 2 ст. Киев" ДТГО ЮЗЖД»
Целью исследования было изучение стрессо-устойчивости и уровня тревожности у машинистов электропоездов метрополитена (МЭП) и разработка схемы лечения вегетативной дисфункции. Материалы и методы. Обследовано две группы лиц: 2б МЭП (основная группа), 26 работников инженерно-технического звена (контрольная группа). Все обследуемые лица основной и контрольной групп - мужчины. Для изучения стрессоустой-чивости и уровня тревожности использовался тест Спилбергера.
Результаты и их обсуждение. Анализ результатов исследований показал, что у большинства МЭП (88,5%) отмечается средний и высокий уровни тревожности, в отличие от работников инженерного звена (23,19%). Имеет место достоверная разница (р<0,05) между аналогичными значениями в обеих группах. Это свидетельствует о том, что большинство машинистов страдают от постоянного воздействия стрессового фактора на рабочих местах, учитывая специфику их работы, что приводит к снижению стрессоустойчивости и повышению уровня ситуативной тревожности среди МЭП. Такой тенденции не наблюдается в контрольной группе, что свидетельствует о том, что их труд не связан с чрезмерным воздействием стрессового фактора на нервную систему работников инженер-
ного звена. По результатам теста Спилбергера можно отметить, что МЭП с низкой стрессоустой-чивостью и высоким уровнем тревожности могут быть подвержены неуравновешенности, невнимательности, низкому уровню самоконтроля, что опасно для их профессии, учитывая необходимость обеспечения безопасного движения поездов. Согласно собранному анамнезу у 26 МЭП (100%) вышеуказанные патологические состояния возникли в результате стрессовых ситуаций (в анамнезе - наезд на человека с летальным исходом). С целью коррекции выявленных нарушений была предложена схема лечения, основной целью которой является восстановление нормального функционирования нервной системы в целом и исчезновения ее соматоформных проявлений. Так, в начале лечения лица с депрессивным синдромом составляли (84,61 ± 7,07)%, в конце -(3,84 ± 3,77)%, что достоверно меньше (р<0,01). В начале лечения лица с астеновегетативным синдромом составляли (92,30 ± 5,22)%, в конце -(7,69 ± 5,22)%, что достоверно меньше (р<0,01). Выводы. В ходе опроса мЭп и выяснения психофизиологических факторов риска вегетативной дисфункции было установлено, что у большинства МэП (88,5%) отмечается средний и высокий уровни тревожности, в отличие от работников инженерной звена (23,19%). Разница значений имеет достоверный (р<0,05) характер. Разработанную схему коррекции патологических изменений нервной системы у МЭП, возникших в результате стресса, можно эффективно использовать для возобновления функционирования работы нервной системы, о чем свидетельствует положительная динамика состояния здоровья машинистов до и после лечения.
Ключевые слова: машинисты электропоездов метрополитена, неблагоприятные производственные факторы, стрессоустойчивость, общесоматическая патология.
© Думка 1.В., Ткачишин В.С., Ткачишина Н.Ю. СТАТТЯ, 2017.
№ 3 2017 Environment & Health 42
було взято пра^вниюв Ыже-не_рноТ ланки у кiлькостi 26 оаб, робота яких не пов'язана з впливом шкщливих факторiв виробничого середовища на iхнiй органiзм.
Для вивчення стресостмко-стi та рiвня тривожностi серед МЕП i пра^вниюв iнженерноi ланки проведено психолопч-ний тест Сптбергера, який належить до числа методик, що визначають психолопчний рiвень тривожностi та стресо-стшкостк Вивчався показник ситуативноi тривожностi (РТ), який визначае тривожнiсть як стан, що пов'язаний з ситуаци ею, в якiй перебувае обстеже-ний. Обстежуваному пропону-еться уважно прочитати кожне з наведених речень тесту i закреслити вщповщну цифру залежно вщ того, як вiн почу-ваеться на даний момент.
Показник РТ розраховувався за формулою:
РТ= Е1 - Е2 + 50, де Е1 - сума закреслених цифр за пунктами шкали 3, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 14, 17, 18; Е2 - сума закреслених цифр за пунктами шкали 1, 2, 5, 8, 10, 11, 15, 16, 19, 20.
Якщо показник РТ не пере-вищуе 30, то, вщповщно, обстежений не вщчувае особливо!' тривоги, тобто у нього на даний момент низький рiвень тривожностк Якщо сума ви-значаеться в iнтервалi 31-45, то це означае середшй рiвень тривожностк Якщо 46 i бтьше — тривожнють високого рiвня.
Особиста тривожнють вщ-носно стабiльна i не пов'язана з ситуа^ею, оскiльки е власти-вiстю особистостi. Тому даний показник пщ час дослiджень не визначався.
Результати та Ух обгово-рення. Результати тесту Сптбергера МЕП та пра^вниюв Ыженерно'' ланки представлено у таблиц 1.
Проаналiзувавши результати дослiджень (табл. 1), можна зробити висновок, що у бтьшост МЕП (88,5%) вщ-значаеться середшй та висо-кий рiвнi тривожностi на вщми ну вщ працiвникiв iнженерноi ланки (23,19%). Зважаючи на те, що мае мюце достовiрна рiзниця (р<0,05) мiж аналопч-ними значеннями в обох трупах, можна говорити, що бть-шють машинiстiв страждае через постмну дiю стресового
фактора на робочих мюцях, враховуючи специфiку 'хньо' роботи, що призводить до зниження стресостмкосл та пiдвищення рiвня ситуативно'' тривожност серед МЕП. Така тенден^я вiдсутня у конт-рольнiй грут, що свiдчить про те, що 'хня праця не пов'язана з надмiрною дiею стресового фактора на нервову систему працiвникiв Ыженерно'' ланки. За результатами тесту Сптбергера також можна вщ-значити, що МЕП, як мають низьку стресостшкють та високий рiвень тривожносл, можуть бути схильними до неврiвноваженостi, неуважно-стi, низького рiвня самоконтролю, що е небезпечним для 'хньо' професii, зважаючи на забезпечення безпечного руху по'здв. Тому необхiдно з такими машинютами прово-дити iндивiдуальнi психолопч-нi тренiнги за участi лкаря
Г1Г1еНАПРАЦ1 —
психотерапевта. А пщ час працевлаштування протипо-казаннями за психофiзiологiч-ними показниками мають бути неврiвноваженiсть, слабка нервова система, низька стресостшкють, неуважнють, низький рiвень самоконтролю. Рiвень тривожностi за результатом психолопчного тесту Спiлбергера мае бути не >45%.
Основною метою лкування цiеi категорii осiб е вщновлен-ня нормального функцюнуван-ня нервово[ системи загалом та зникнення и соматоформ-них проявiв. Призначена базисна тератя корегувалась в окремих випадках шдивщу-ально з урахуванням супутшх захворювань деяких пацiентiв.
Основнi принципи лкування:
□ нормалiзацiя процесiв нейрогуморальноi регуляцп механiзмiв адаптацii, пов'яза-них зi стресом, усунення
Таблиця 1
Поширенють стресостiйкостi та рiвня тривожностi серед обстежених груп
Значення показника РТ Основна група (п=26), к1льк1сть прац1вник1в % сглв-в1дношення, (М±т) Контрольна група (п=26), к1льк1сть прац1вник1в % сп1в-вщношення, (М±т)
До 30 3 11,50±6,39* 20 (76,9) 76,90±8,43
30-45 13 50,00±10,00* 4 (15,5) 15,50±7,22
>45 10 38,50±9,73* 2 (7,6) 7,69±5,33
Примтка: * - рiзниця достов 'рна мiж аналопчними показниками обстежених груп (р<0,05).
Таблиця 2
Вплив лкування на динам^ скарг МЕП з порушеннями функцюнування нервовоУ системи (п=26)
Синдром К1льк1сть ос1б з1 скаргами 1-критер1й Ст'юдента Р1вень значи-мост1 (Р)
до корекци пюля корекцп
Абс. М±т, % Абс. М±т, %
Депресивний синдром 22 84,61 ± 7,07 1 3,84 ± 3,77* 10,07 р<0,01
Астеновеге- тативний синдром 24 92,30 ± 5,22 2 7,69 ± 5,22* 11,44 р<0,01
Скарги вщсутн1 0 0 23 88,46 ± 6,26
43 Еоттошшт & Иеаьти №3 2017
гocтpol peaкцil нa cтpec (F 43.0);
□ ycyнeння acтeнo-вeгeтa-тивниx пopyшeнь (G 90), фoбiй, тpивoг тa cпoгaдiв пpo cтpecoвy cитyaцiю, poзлaдiв cнy, дeпpeciï (F40 - F4B).
Для кopeкцiï виявлeниx пopyшeнь фyнкцioнyвaння нepвoвoï cиcтeми бyлo poз-poблeнo cxeмy лiкyвaння МЕП:
□ peжим aмбyлaтopний;
□ нooбyт (фeнiбyт) 25 мг, пo 1 тaблeтцi 2 paзи нa дeнь;
□ мiльгaмa (цiaнoкoбaлaмiд, пipидoкcин, тiaмiн) 2,0 мл, внyтpiшньoм'язoвo 1 paз нa дeнь;
□ глiциceд (киcлoтa aмiнo-oцтoвa) 100 мг, пo 1 тaблeтцi 3 paзи нa дeнь;
□ тiвopтiн (apгeнiнa ^po-xлopид) 100 мл, пo 25 мл 4 paзи нa дeнь;
□ мacaж кoмipцeвoï зoни № 10;
□ гaльвaнiчний кoмipeць зa Щepбaкoм № 7;
□ cпeлeoтepaпiя тpивaлicтю
1 гoдинa № 15.
Ta^ тepaпiю мoжнa ввaжaти бaзиcнoю, ocкiльки вoнa зacтocoвyвaлacя в ycix пpoлi-кoвaниx МЕП. Пpизнaчeнi пpeпapaти cпpямoвaнi нa кopeкцiю пaтoлoгiчниx змiн ypaжeниx opгaнiв i cиcтeм вiдiбpaниx для лiкyвaння МЕП [1-6]. Слщ зaзнaчити, щo зacтocoвaнa cxeмa лiкyвaння вiдпoвiдae вимoгaм cтaндap-лв (пpoтoкoлiв лiкyвaння) мeдичнoï дoпoмoги в Укpaïнi.
Виcнoвки щoдo eфeктивнo-CTÍ лiкyвaння фyнтyвaлиcя нa пoзитивнiй динaмiцi клiнiчниx peзyльтaтiв. Дo клiнiчниx фи-тepiïв eфeктивнocтi лiкyвaння бyлo вiднeceнo
□ зникнeння cкapг y пaцieн-тa;
□ зникнeння ocнoвниx кли нiчниx cиндpoмiв (acтeнoвeгe-тaтивнoгo тa дeпpecивнoгo);
□ пoкpaщaння зaгaльнoгo
caмoпoчyття.
Для oпитyвaння пaцieнтiв з мeтoю кoнтpoлю ïxньoгo п^-xoeмoцiйнoгo cтaнy y динaмiцi тa зaгaльнoгo caмoпoчyття бyлo cпeцiaльнo poзpoблeнo aнкeтy, дo якoï бyлo внeceнo ocнoвнi crapm пaцieнтiв, a тaкoж нaявнi тa мoжливi пpo-яви cyпyтнix дaнiй пaтoлoгiï cиндpoмiв. Oпитyвaння тa aнкeтyвaння дaнoï пiдгpyпи МЕП пpoвoдилocя paз нa тиж-дeнь. Скapги xвopиx 6УЛИ cиcтeмaтизoвaнi зaгaлoм y дaнiй пiдгpyпi oci6 (тaбл. 2).
УЫ cкapги дaнoï пiдгpyпи МЕП, як мaли виpaжeнi пopy-шeння фyнкцioнyвaння нepвo-вoï cиcтeми нa фoнi нaявнocтi y ниx виpaжeнoï peaкцiï нa cтpec (F 45.3), 6УЛИ yмoвнo oб'eднaнi y двi фупи, a caмe: cкapги, якi cвiдчaть пpo дeпpe-ciю тa acтeнoвeгeтaтивнi пopy-шeння. Oзнaки дeпpecивнoгo cиндpoмy у дaнoï кaтeгopiï oci6 - ^ знижeний нacтpiй зa типoм гiпoтимiï, зaгaльмoвaнa iнтeлeктyaльнa дiяльнicть (бpaдипcиxiя), pyxoвa зaгaль-мoвaнicть, пoгaний co^ тpи-вoжнi cпoгaди пpo cтpecoвy cитyaцiю, eмoцiйнa лaбiль-нicть, нepвoзнicть. Ha ^н-дpoм acтeнoвeгeтaтивниx пopyшeнь y МЕП вкaзyють тaкi пpoяви: coнливicть, фiзичнa i poзyмoвa пiдвищe-
нa cтoмлювaнicть, пepeпaди ти^у, пyльcy, мiгpyючий гoлoвний бiль, ттливють дoлoнь (тaбл. 2).
Вiдпoвiднo дo peзyльтaтiв, нaвeдeниx у тaблицi 2, crapm нa дeпpecивнi poзлaди були зaфiкcoвaнi у 22 з 26 МЕП, щo cтaнoвить (B4,61 ± 7,07)%. У пaцieнтiв вжe нaпpикiнцi пep-шoгo тижня пpийoмy шм-плeкcнoï тepaпiï пoлiпшyвaвcя coн, пocтyпoвo зникaли cкapги нa знижeний нacтpiй, жaxливi cнoвидiння, тpивoжнi cпoгaди пpo cтpecoвy cитyaцiю, eмo-
Таблиця 3
Результти тесту Cпiлбepгepa до тa пicля лiкувaння
Знaчeння пoкaз-никa РТ Дo лiкyвaння ^апя лiкyвaння
Ocнoвнa гpyпa (n=26), кiлькicть npa-щвниюв % етв-вiднoшeння, (M±m) Ocнoвнa гpyna (n=26), ктькють npa-цiвникiв % етв-вiднoшeння, (M±m)
Дo 30 3 11,50±6,39* 13 50, 0±10,0
30-45 13 50,00±10,00* B 31,0±9,0
>45 10 3B,50±9,73* 5 19,0±B,0
Примтка: * - р 'зниця достов '/рна мiж аналопчними показниками обстежених груп (p<0,05).
цiйнa лaбiльнicть. Пщ кiнeць лiкyвaння cкapги зaлишилиcя лишe в 1 МЕП, щo cтaнoвить (3,B4 ± 3,77)%. Пpи пopiвняннi aнaлoгiчниx пoкaзникiв нa пoчaткy тa нaпpикiнцi лiкyвaн-ня cпocтepiгaeмo дocтoвipнy piзницю (p<0,01).
Виxoдячи з дaниx тaблицi 2, нa пoчaткy лiкyвaння acтeнo-вeгeтaтивнi пopyшeння ^o-cтepiгaли у (92,30 ± 5,22)% пaцieнтiв дaнoï пiдгpyпи ПЛБ. Пщ чac пepeбyвaння у CTa^o-нapi у xвopиx пocтyпoвo знига-ли ^нливють тa зaгaльнa cлaбкicть. Пaцieнти cтaли пoчyвaтиcя бiльш бaдьopo, зникта пiдвищeнa cтoмлoвa-нicть. Пocтyпoвo змeншyвaли-cя пepeпaди тиcкy тa пyльcy, зникaв мiгpyючий гoлoвний бiль. Haпpикiнцi лiкyвaння cкapги, щo вiднeceнi дo гpyпи acтeнoвeгeтaтивниx пopy-шeнь, зaлишилиcя лишe у 2 МЕП, щo cтaнoвить (7,69 ± 5,22)%. Пpи пopiвняннi aнaлo-гiчниx пoкaзникiв нa пoчaткy тa нaпpикiнцi лiкyвaння ^o^epi-гaeтьcя дocтoвipнa piзниця (p<0,01).
Ha пoчaткy лiкyвaння yci 26 МЕП вiдзнaчaли дeпpecивнi тa/aбo acтeнoвeгeтaтивнi пo-pyшeння. Алe нaпpикiнцi лку-вaння cкapги з бoкy пopyшeн-ня фyнкцioнyвaння нepвoвoï cиcтeми були вдутыми вжe у 23 xвopиx МЕП, щo cтaнoвить (BB,46 ± 6,26)%. Дaнi aнaлoгiч-нi пoкaзники пpи пopiвняннi дocтoвipнo вiдpiзняютьcя мiж co6oio (p<0,01).
У тaблицi 3 пpeдcтaвлeнo peзyльтaти тecтy Спiлбepгepa дo тa пicля лiкyвaння, якi пщ-твepджyoть eфeктивнicть зa-пpoпoнoвaнoï cxeми лiкyвaння тa кopeкцiï виявлeниx пopy-шeнь у МЕП.
Висновки
1. У xoдi oпитyвaння МЕП i з'яcyвaння пcиxoфiзioлoгiчниx фaктopiв pизикy вeгeтaтивнoï диcфyнкцiï бyлo вcтaнoвлeнo, щo у бiльшocтi МЕП (BB,5%) вiдзнaчaeтьcя cepeднiй тa виcoкий piвнi тpивoжнocтi, нa вщмшу вiд пpaцiвникiв ^e-нepнoï лaнки (23,19%). Piзниця знaчeнь мae дocтoвip-ний xapaктep (p<0,05).
2. Poзpoблeнy cxeмa rape^ цiï пaтoлoгiчниx змш нepвoвoï cиcтeми у МЕП, щo виникли пiд чac гocтpoï cтpecoвoï cитyaцiï, мoжнa eфeктивнo викopиcтoвyвaти для вiднoв-
№ 3 2017 Environment & Health 44
DEVELOPMENT OF THE MEASURES FOR PREVENTION AND CORRECTION OF THE NERVOUS SYSTEM DISORDERS RELATED TO STRESS IN THE UNDERGROUND TRAIN DRIVERS 1 Dumke I.V.,2 Tkachyshyn V.S., 3 Tkachyshyna N.Yu. 1 "Ukrainian Medical Center for Traffic Safety and Information Technologies, MPH of Ukraine", Kyiv 2National O.O.Bohomolets Medical University, Kyiv 3 SI "Road Clinical Hospital No.2, Kyiv Station", NTBA SWRR"
Objective. We examined the stress resistance and the level of anxiety in the underground train drivers (UTD) and developed the scheme for treatment of the vegetative dysfunction.
Materials and methods. We examined two groups of individuals: 26 UTD (main group), 26 employees of the engineering unit (control group). All examined persons of main and control groups were men. Spielberger test was used to study the stress resistance and anxiety level.
Results and discussion. Analysis of the study results showed that medium and high levels of anxiety were mentioned in the majority of UTD (88.5%), in contrast to the personnel of engineering unit (23.19%, respectively). There is a significant difference (p<0.05) between similar values in both groups. This indicates that the majority of drivers suffer from the constant impact of stress factor in the workplaces, taking into account the specificity of their work, it leads to a decrease of stress resistance and increase of the level of situational anxiety among the UTD. There was no such a tendency in the control group, this indicated that their work is not connected with excessive impact of the stress factor on nervous system of the engineering personnel. By Spielberger test results, it may be noted that the UTD who have a low resistance to stress and a high level of
anxiety, may be pruned to imbalance, lack of attention, low self-control, it is dangerous for their profession, taking into account that they provide safe movement of trains. According to the medical histories collected in 26 underground train drivers (100%), above pathological states arose as a result of stress situations (in medical history it is the hitting on a person with a fatal outcome). For the correction of identified disorders a treatment scheme was proposed, its main task was a recovery of the normal functioning of nervous system in general and a disappearance of its somatoform symptoms. Thus at the beginning of the treatment the percentage of the persons with a depressive syndrome was (84.61 ± 7.07)%. At the end of treatment this index made up (3.84 ± 3.77)% that was significantly less (p<0.01) in comparison with the same index at the beginning of the treatment. At the beginning of the treatment the percentage of the persons with the asthenovegetative syndrome made up (92.30 ± 5.22)%. At the end of treatment, this index was (7.69 ± 5.22)% that was significantly less (p<0.01) in comparison with the same index. Conclusions. In a survey of the UTD and identification of the psychophysiological vegetative dysfunction risk factors we established medium and high levels of anxiety in the majority of UTD (88.5%), in contrast to the engineering personnel (23.19%). The difference of values has a reliable (p<0.05) character. Developed scheme for the correction of pathological changes of nervous system in the UTD, due to stresses, can be used effectively for the recovery of the functioning of nervous system, a positive dynamics of the state of health of the drivers before and after treatment indicates it.
Keywords: drivers of electric underground trains, unfavorable production factors, stress resistance, general-somatic pathology.
лення та нормалiзацii роботи нервово[ системи у МЕП, про що свщчить позитивна динамка стану МЕП до та тсля лкування. Так, на початку лкування особи з депресив-ним синдромом становили (84,61 ± 7,07)%, наприкшц лкування - (3,84 ± 3,77)%, що достовiрно менше (р<0,01). На початку лкування особи з астеновегетативним синдромом становили (92,30 ± 5,22)%, наприюнц - (7,69 ± 5,22)%, що достовiрно менше (р<0,01).
Л1ТЕРАТУРА
1. Стандарти медично[ допомоги. Нормативно-директивш документи МОЗ Украши. Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/por-tal/standards.html.
2. Вакуленко Л.О., При-луцька Г.В., Вакуленко Д.В. Лкувальний масаж. Тернопть : Укрмедкнига, 2005. 448 с.
3. Учебно-методическое пособие по физиотерапии : для студентов IV курса лечебного факультета, а также для врачей-интернов и клинических ординаторов.
Волгоград, 2006. 172 с.
4. Фомичева М.Л., Щетинин А.Н., Шаропуто В.М. Физиолого-гигиенические основы первичной профилактики у сотрудников подземного железнодорожного транспорта Западной Сибири. Гигиена и санитария. 2003.
№ 4. С. 27-28.
5. Фомичева М.Л., Щетинин А.Н. Повышение физической работоспособности сотрудников подземного железнодорожного транспорта Западной Сибири. Гигиена и санитария. 2003. № 3.
С. 27-28.
6. Дьякович М.П., Куренко-ва Г.В. Профессиональное здоровье работников, обслуживающих подземные железнодорожные магистрали Прибайкалья: функциональные резервы и риск донозо-логических состояний. Тихоокеанский мед. журн. 2013. № 3. С. 64-68.
REFERENCES
1. Standarty medychnoi dopomohy. Normatyvno-dyrek-tyvni dokumenty MOZ Ukrainy [Standards for Health Care. Normative-Directive Documents
of the MPHU]. URL : http://www.moz.gov.ua/ua/por-tal/standards.html (in Ukrainian).
2. Vakulenko L.O., Prylutska G.V. and Vakulenko D.V. Likuvalnyi masazh. Ternopil (Ukraine) : Ukrmedknyha ; 2005 : 448 p. (in Ukrainian).
3. Uchebno-metodicheskoe posobie po fizioterapii : dlia studentov IV kursa lechebnogo fakulteta, a takzhe dlia vrachei-internov I klinicheskikh ordinatorov [Teaching-Methodical Manual on Physiotherapy: for the Fourth Year Students of the Medical Faculty and Doctor- and Clinical Interns].Volgograd ; 2006 : 172 p. (in Russian).
4. Fomicheva M.L., Shcheti-nin A.N. and Sharoputo V.M. Gigiiena I sanitariia. 2003 ; 4 : 27-28 (in Russian).
5. Fomicheva M.L. and Shchetinin A.N. Gigiiena I sanitariia. 2003 ; 3 : 27-28 (in Russian).
6. Diakovich M.P. and Kurenkova G.V. Tikhookeanskiy meditsinskiy zhurnal. 2013 ; 3 : 64-68 (in Russian).
Hagwwna go pegaK^'i 14.03.2017
45 Environment & Health №3 2017
