CC BY
7
TO THE QUESTION OF ESTIMATION OF TERMS OF LABOR AND PROFESSIONAL MORBIDITY OF MACHINISTS OF DIESEL ENGINE OF RAILWAY WORKSHOP OF MAJOR
METALLURGICAL CONCERN
Ryzhenko S.A., Lisiy A.Y., Vayner K.P., Gruzin I.I., Pedan T.V., Barabash V.M., Esaulov V.A.
ДО ПИТАННЯ ОЦ1НКИ УМОВ ПРАЦ1 I ПРОШЕС1ЙНО1 ЗАХВОРЮВАНОСТ1 МАШИН1СТ1В ТЕПЛОВОЗА ЗАЛ1ЗНИЧНОГО ЦЕХУ ПОТУЖНОГО МЕТАЛУРГ1ЙНОГО П1ДПРИЕМСТВА
РИЖЕНКО С.А., ЛИСИЙ А.Ю., ВАЙНЕР К.П., ГРУЗ1Н I.I., ПЕДАН Т.В., БАРАБАШ В.М., ЕСАУЛОВ В.О. MiHicTepcTBO охорони здоров'я
УкраТни, Криворiзька MicbKa сaнепiдстaнцiя, Днтропетровсыка обласна санетдстан^я, Сaнепiдстaнцiя Криворiзыкоí лшмно'Т дiлянки на Приднiпровсыкiй зaлiзницi
УДК 613.6+613.62:669.15192/194 (477.63)
Ключовi слова: умови пращ, професiйна захворюванiсть, машинiст тепловоза.
ивченню умов працi (УП) та стану профеайноТ захворюваност (ПЗ) серед працiвникiв залiз-ничного транспорту (ЗТ) при-свячено значну кшькють робiт [1-6]. ЗТ належить до перел^ галузей народного господар-ства, де особливо гостро вщчу-ваеться специфiчнiсть працi та його пщвищена небезпечнiсть. За результатами ппеычноТ ате-стацiТ робочих мiсць (РМ) ЗТ, 41% РМ не вщповщали вимогам гiгiенiчних нормативiв (ГН). При цьому 30% залiзничникiв пра-цюють у шкiдливих та небезпеч-них УП [2]. Бшьшють працiвникiв ЗТ пщдаеться впливу небезпеч-них чинниюв виробничого сере-довища (ЧВС), таких як шум, вiбрацiя, важкiсть та напруже-нiсть працi, промисловий пил (ПП) [3]. У рiзних групах шум i загальна вiбрацiя, залежно вiд перевищення гранично допу-стимих рiвнiв (ГДР), оцЫюються як 3-й клас шкiдливостi УП 1-го, 2-го та 3-го ступеыв [4].
Машинюти тепловоза (МТ) е провщними фахiвцями, робота яких виконуеться в умовах великого завантаження сенсор-них систем (насамперед зоро-воТ i слуховоТ), центрально!' нер-вовоТ системи у частит над-ходження i переробки Ыформа-цiТ, прийняття рiшень та Тх вико-
нання. Все це в умовах дефщи-ту часу i монотонií. До кiнця ро-бочоТ змiни розвиваетыся сто-млення з боку централыноТ i ве-гетативноТ нервовоТ системи, зору i слуху. Професи МТ вла-стива певна гiподинaмiя. Мае мiсце також вимушена поза. Згiдно з дiючою «Ппешчною клaсифiкaцiею працк..» (ГКП) [7] праця Мт за тяжюстю (фк сована незручна поза 55% ро-бочого часу) i нaпруженiстю (тривaлiсты зосередження ува-ги 80% вiд тривалост робочого часу, вiдповiдaлынiсты за безпе-ку iнших осiб) трудового проце-су належить до III класу 2-го ступеня.
Параметри шуму у кабшах сучасних локомотивiв в октав-них смугах на середныогеоме-тричних частотах 63-4000 Гц перевищуюты ГН на 10-15 дБ, перюдично перевищуючи ПДУ на 16-26 дБ. Частота основних коливаны вiброшвидкостi зми нюетыся вiд 1,3 Гц до 4 Гц. Як наслщок, класичними ПЗ у МТ е професмна приглухуватюты (ППГ) i вiбрaцiйнa хвороба (ВХ). ^м того, спостер^аеты-ся дiя iнфрaзвуку. 1снуе також небезпека забруднення пови тряного середовища кaбiни тепловоза продуктами неповно-го згоряння палива [5].
К ВОПРОСУ ОЦЕНКИ УСЛОВИЙ ТРУДА И ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ МАШИНИСТОВ ТЕПЛОВОЗА ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОГО ЦЕХА КРУПНОГО МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОГО ПРЕДПРИЯТИЯ Рыженко С.А., Лысый А.Е., Вайнер Е.П., Грузин И.И., Педан Т.В., Барабаш В.М., Эсаулов В.А. Изученные уровни шума и вибрации на рабочих местах машинистов тепловоза не превышали нормативные. Превышение в 2-3 раза предельно допустимых концентраций промышленной пыли (преимущественно фиброгенного действия) в воздухе рабочей зоны определяется при выполнении
отдельных производственных операций (выбивка агломерата, перевозка кокса). Анализ состояния профессиональной заболеваемости за 15 лет обнаружил две основные нозологических формы: хронический пылевой бронхит (69,27%) и вибрационная болезнь (7,66%). Клинические проявления выявленной патологии зафиксированы в работоспособном возрасте (53,0±8,4) года при длительном стаже работы (32,3±13,1) года.
Ключевые слова: условия труда, профессиональная заболеваемость, машинист тепловоза.
© Риженко С.А., Лисий А.Ю., Вайнер К.П., Грузн I.I., Педан Т.В., Барабаш В.М., Есаулов В.О. СТАТТЯ, 2011.
65 Environment & Health № 1 2011
5 Довкшля та здоров'я № 1-2011
О
Вивчення УП на РМ МТ ТЭМ-2У у каб^ показало [1]: температура пов^ря у теплий перiод року становила у середньому 25,7оС; вiдносна волопсть — 82%, що перевищувало ГН для вщповщноТ категорií тяжкостi прац на 17% за швидкостi руху повiтря 0,23 м/с. У холодний перюд року середньозмiнна температура на Рм МТ у каб^ становила 16,1 оС, вiдносна волопсть — 80,7% за швидкостi руху пов^ря 0,33 м/с, що ниж-че ГН за температурним чинни-ком i перевищуе Гн за вщно-сною вологiстю i швидюстю руху повiтря. Аналогiчнi мiкроклi-матичнi умови (МКУ) спостери галися на РМ помiчника МТ i склали 16,1оС, 80,7% i 0,34 м/с вщповщно для легкоТ категори робiт (1б) згiдно з ГОСТ 12.1.005-88 (Загальн саытар-но-гiгiенiчнi вимоги до пов^ря робочоТ зони). Таким чином, працю МТ слщ вважати зi шкд ливими УП за МКУ [1].
Отже, праця МТ е шюдливою i небезпечною. Через порушен-ня ГН можлива дiя несприятли-вих ЧВС у значеннях, що пере-вищують ГН, i психофiзюлопч-них чинникiв трудовоТ дiяльно-стi. Це, у свою чергу, викликае функцiональнi змiни оргашзму, якi можуть призвести до стмко-го зниження працездатностi або порушен ня стану здоров'я (СЗ) пра^вниюв, а також до захворювань з тимчасовою втратою працездатностi (ТВПЗ) i, в окремих випадках, до появи ознак або легких форм Пз. Тому для обфунтування шляхiв пiдвищення працездатност i змiцнення СЗ працiвникiв ЗТ необхщне подальше поглибле-не вивчення УП i впливiв Тх на формування психоемоцмного
стресу i захворюванють, вия-влення психоф^зичних показни-юв професiйноТ надiйностi [6].
Метою дослщження е вивчення УП i стану ПЗ серед МТ залiзничного цеху (ЗЦ) най-бiльшого металурпйного пщ-приемства — вАт «Арселор-Мiттал Кривий Рю> (колишнiй металурпйний комбiнат «Кри-ворiжсталь» — КМК) i розробка оздоровчих заходiв. Робота доповнюе попереднi дослщ-ження [8, 9].
Матерiали i методи до-слiдження. Оцiнку УП МТ ви-конано вiдповiдно до вимог [10]. Проведено лабораторно-iнструментальнi дослiдження прюритетних шкiдливих ЧВС: показникiв шуму i вiбрацiТ; вмiст у повiтрi робочоТ зони (ПРЗ) ПП i окиотв вуглецю на РМ Мт тд час виконання ос-новних виробничих операцй
Вимiрювання регламентова-них параметрiв МКУ здмсню-валося на постмних РМ МТ ТЭ-3, 2ТЭ-116, ЧМЭ-3. Постiйним РМ була кабша тепловоза. Здiйснювалися вимiрювання параметрiв МКУ на активних ди лянках перемщення пiд час пе-ревезення вантажiв у холодний i теплий перюди року.
Аналiз рiвня i структури ПЗ серед МТ ЗЦ КМК провадили за даними УправлЫня охорони здоров'я мюьквиконкому, а також бази даних А1С «Профза-хворюванють» МОЗ УкраТни за перюд з 1995 по 2009 роки. От-риман матерiали оброблялися за допомогою загальноприй-нятих статистичних методик.
Результати дослщження i Тх обговорення. Дослщження акустичноТ обстановки на РМ МТ при виконанш рiзних техно-логiчних операцiй (пiд час ви-
Таблиця
Середньорiчнi показники вмюту промислового пилу i оксиду вуглецю у повiтрi робочо'Г зони машиню^в тепловоза залiзничного цеху КМК за перюд з 1995 по 2009 роки
Технологий операцп, як1 виконуються Результати дослщження
Вмют пилу, мг/м3 Вмют оксиду вуглецю, мг/м3
Маневров! роботи 3,1 1,0-2,0
Виробничо-вщновы роботи 3,2 3,0
Перевезення агломерату 5,7 3,0
Вибивка агломерату 14,7 4,2
Перевезення плавки 2,2 1,8
Перевезення шихти 4,6-5,5 3,2
Перевезення порожне вагона 5,0 2,0-3,7
Перевезення коксу 2,5-27,2 1,7-6,9
ГДК, мг/м3 6,0 20,0
возу o6pi3y, чавуну, плавки, при перевезены порожшх вагошв) показали, що фактичш рiвнi шуму на доотджених РМ в ок-тавних смугах частот не пере-вищували ГДР. Еквiвалентний рiвень звуку сягав 75 дБА, не перевищуючи ГН, що ствпадае з даними [1].
Водночас нашi данi в!др!зня-ються вiд результатiв спосте-режень [5], де доотджеш рiвнi шуму у кабЫах сучасних локо-мотивiв перевищують допусти-мi на 10-15 дБ, перюдично перевищуючи ГДР на 16-26 дБ.
Вщомо, шум як Ыформацмна перешкода для вищоТ нервовоТ дiяльностi спричиняе неспри-ятливий вплив на переб^ нер-вових процеав i сприяе роз-витку стомлення, зниженню продуктивностi працi, появi шумовоТ патологiТ.
Аналiзуючи ПЗ людей, по-в'язаних з дiею шуму, можна стверджувати, що шум, за пев-них умов, стае причиною ТВПЗ. Серед рiзноманiтних проявiв шумовоТ патологи провщною клiнiчною ознакою е поволi прогресуюче зниження слуху за типом нейросенсорноТ приглу-хуватостi (НСПГ). Розвиток ППГ можливий у тих, хто працюе в УП класу 3.1. Найбiльший ризик розвитку ППГ мають МТ зi стажем роботи у професи понад 14 роюв з найбiльшим ризиком у клас умов працi 3.1-3.3 [4].
Вимiрювання рiвня вiбрацiТ провадилося на сидшш тепловоза в октавних смугах частот на РМ МТ тд час управлшня локомотивом. За спектром ви брацiТ середньочастотний максимум енергп припадае на ча-стоти 16, 31,5, 63 Гц. Нашi результати узгоджуються з дани-ми [1].
Вiбрацiя, як вiдомо, е чинни-ком, якому властива значна бюлопчна активнiсть. Тривала дiя вiбрацiТ призводить до стм-ких патолопчних порушень в органiзмi працiвникiв i розвитку ВХ. Ризик розвитку ВХ серед МТ зростае зi стажем понад 10 роюв.
ПП достатньо поширений не-безпечний i шкiдливий ЧВС. Доведено, що пП може нада-вати фiброгенну, токсичну, алергенну, канцерогенну, ра-дiоактивну, фотосенсибктзую-чу дiю. Встановлено, що потен-цiйна небезпека ризику розвитку ПЗ через дю Ф!6ротон-ного пилу зростае зi збшьшен-ням вираженост Онтенсивно-
№ 1 2011 Environment & Health 66
О
TO THE QUESTION OF ESTIMATION OF TERMS OF LABOR AND PROFESSIONAL MORBIDITY OF MACHINISTS OF DIESEL ENGINE OF RAILWAY WORKSHOP OF MAJOR METALLURGICAL CONCERN Ryzhenko S.A., LisiyA.Y., Vayner K.P., Gruzin I.I., Pedan T.V., Barabash V.M., Esaulov V.A.
The studied sound-levels and vibration on the workplaces of machinists of diesel engine did not exceed normative. Exceeding in 2-3 times maximum possible concentrations of industrial dust (mainly defiant fibrosis actions) in mid air
working area determined at implementation of separate production operations (to beat out an agglomerate, transportation of coke). The analysis of the state of professional morbidity for 15 years discovered two basic nosology forms: chronic dustborne bronchitis (69,27%) and oscillation illness (7,66%). The clinical displays of the exposed pathology are fixed in capable of working age (53,0±8,4) of years, at the protracted experience of work (32,3±13,1) of years.
Keywords: terms of labor, professional morbidity, machinist of diesel engine.
CTi) пилового чинника, тобто 3i зростанням класу УП i стажу роботи.
Результати наших дослщ-жень запилення на РМ МТ тд час виконання рiзних техноло-пчних операцм представлено у таблица значш перевищення концентрацм ПП у ПРЗ МТ вия-вляються при виконанш окре-мих виробничих операцм (ви-бивка агломерату, перевезен-ня коксу), вмют ПП при яких пе-ревищуе значення ГДК у 2-3 рази вщповщно до вимог ГОСТ 12.1.005-88.
Аналiз вмюту у ПРЗ оксиду вуглецю, вщповщно до МУ 4862-88, показав (табл.), що концентраци ще! токсично! ре-човини на основних РМ МТ не перевищують ГДК зпдно з ГОСТ 12.1.005-88 i загалом менше ГН у 5-6 разiв.
Зпдно з вимогами [10] за-гальну оцшку УП на РМ МТ встановлювали за найвищим класом i ступенем шкiдливостi. Нашими дослiдженнями пщ-тверджено, що праця МТ нале-жить за енергетичними витра-тами до середньо! тяжкостi (1 категорiя за чинником «ро-боча поза»), за напруженютю — до малонапружено! (за чинником «емоцмна i iнтелектуальна напруга») [7]. Встановлено та-кож, що працю МТ слщ вважати з шкiдливими УП за мКу. Це ко-релюе з результатами дослщ-жень шших авторiв [1].
Негативний вплив УП на РМ, як вiдомо, характеризуеться наявнютю випадкiв ПЗ серед пра^вниюв. Проведений нами аналiз ПЗ МТ ЗЦ КМК за пе-рюд, що вивчаеться, дозволив встановити (рис. 1), що найча-стiше (у 69,27% випадюв) ре-еструвалася така нозолопчна форма, як хрошчний пиловий бронхп" (ХПБ) з супутшми хворобами (дихальною недостат-н1стю, емфземою легешв). ВХ
67 Environment & Health № 1 2011
встановлено у 7,66% вивчено! ПЗ. Випадюв професмно! НСПГ не виявлено.
Отримаш нами дан значно вiдрiзняються вiд результатiв дослщжень [3], де прiоритетни-ми ПЗ серед МТ е НСПГ (49,2%), а «пиловЬ> захворю-вання органiв дихання посща-ють друге мiсце (19,0%). Вод-ночас нашi данi за низкою по-зицiй спiвпадають з даними [5], де авторами назван основни-ми ПЗ в аналопчно! професй но! групи пиловi хвороби леге-нiв (пневмоконiози i ХПБ) та ВХ.
Заслуговуе на увагу оцшка рiвня ПЗ, що вивчаеться, зал-ежно вiд стажу i вiку пра^вни-кiв. Розподiл МТ з пиловим бронх^ом професiйноТ етюло-г1! (ПБПЕ) за стажем виявив зростання частоти захворю-вань зi збiльшенням стажу роботи (рис. 2). Отримаш результати тдтверджують вщому з ли тератури [5] тезу: зi збiльшен-
ням стажу роботи простежу-еться достовiрна тенденцiя до перенапруження активностi систем регуляци у МТ i до ви-никнення ПЗ.
Як вщзначаеться [5], першi оз-наки зниження професiйноТ пра-цездатностi МТ спостер^ають-ся пюля 45 рокiв зi стажем роботи понад 21 рк. Стаж, при якому найвищий ризик розвитку ПЗ через вплив вiбрацiТ, становить 10 роюв, через вплив виробни-чого шуму — 14 роюв. Зниження слухово! чутливостi вiдзначено у МТ у вiцi 35 роюв зi стажем 12 роюв. Водночас у МТ показник вiрогiдностi накопичення захво-рювань виключно високий у будь-яюй вiковiй групi [5].
При розподкт Мт з ПБПЕ за вком нами визначено, що МТ у вМ 50-59 роюв склали вiро-гiдно бiльшу частину (рис. 3). Випадок ВХ зареестровано у МТ у вц 60 роюв зi стажем роботи у професи 37 рокiв. Ктшч-
Рисунок 1
Нозологiчна структура професшно'Г захворюваностi серед машинiстiв тепловоза залiзничного цеху КМК (1995-2009 рр., %)
23, 07
7, 66
46, 2
23, 07
□ Хронлчний пиловий бронхiт 1 ст. (46,2)
■ Хронлчний пиловий бронхп- 1-2 ст. (23,07)
□ Вiбрацiйна хвороба 1 ст. (7,66)
□ 1ншл хвороби (23, 07)
Рисунок 2
Структура вперше встановлених пилових бронхтв професшно'Г етiологГГ серед машинiстiв тепловоза залiзничного цеху КМК залежно вщ стажу роботи (1995-2009 pp., %)
22%
45%
□ 10-19 роюв (22,22) ■ 20-29 роюв (33,33)
□ 30-39 роюв (44,45)
-о-
Б1-11 Ь-.дхй 02.03.2011 18:04 Раде 6Е
о-
нi прояви виявленоТ ПЗ у МТ зафксовано у працездатному вiцi (53,0±8,4) роки зi стажем роботи (32,3±13,1) роки.
Встановлено причинно-нас-лiдковий зв'язок ПЗ МТ з про-вiдним чинником, що викликае це ПЗ, яким е ПП. Перевищен-ня ГДК вказаного ЧВС були виявлеш пiд час дослщження проб ПРЗ МТ. Тому для захисту органiв дихання МТ вщ дiТ пилу рекомендовано застосування засобiв iндивiдуального захисту у виглядi респiраторiв типу ШБ-1 «Лепесток». ^м того, вказано на необхiднiсть поси-лення контролю над вмiстом пилу у ПРЗ виробничою лабо-раторiею КМК, а також з боку санепщслужби.
Таким чином, проведенi дослщження дозволили видiлити ЧВС i аспекти трудового про-цесу, що спричиняють певний негативний вплив на СЗ МТ, встановити Тхню значущють як чинникiв ризику розвитку ПЗ i на цiй пiдставi розробити комплекс оздоровчих заходiв.
Висновки
1. Дослiдженi рiвнi шуму на РМ МТ тд час виконання рiзних технологiчних операцiй (вивозу обрiзу, чавуну, плавки, при перевезены порожых вагонiв) в октавних смугах частот (е^ва-лентний рiвень звуку сягав 75 дБА) не перевищували ГДР.
2. Рiвнi вiбрацiТ на РМ МТ пiд час управлЫня тепловозом не перевищують ГН. За спектром вiбрацiТ середньочастотний
максимум енерги припадае на частоти 16,, 31.5, 63 Гц.
3. Значн перевищення кон-центрацiй ПП у ПРЗ МТ визна-чаються за час виконання окре-мих виробничих операцм (ви-бивка агломерату, перевезення коксу), вмют ПП при яких пере-вищуе значення ГДК у 2-3 рази.
4. Серед дослщжених нами ЧВС i трудового процесу у МТ прюритетним у виникненш ПЗ е пП переважно фiброгенноТ дм. ПЗ серед МТ мае чiтку ви-робничу залежнiсть.
5. Вмют у ПРЗ оксиду вуглецю на основних РМ МТ не перевищуе ГДК.
6. Найчастше (у 69,27% ви-падюв) серед МТ реестрували-ся ХПБ з супутнiми хворобами (дихальною недостатнютю, ем-фiземою легешв).
7. Бiльше половини ПБПЕ серед МТ припадае на вк 50-59 роюв. Кшшчн прояви виявле-них ПЗ у МТ зафксовано у працездатному вiцi (53,0±8,4) роки з тривалим стажем роботи (32,3±13,1) роки.
8. Проведенi дослiдження дозволили видiлити ЧВС i аспекти трудового процесу, що спричи-няють певний негативний вплив на СЗ МТ i розробити комплекс оздоровчих заходiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Мухин В.В., Шаптала П.В., Шаптала А.В. и др. Гигиеническая характеристика условий труда и состояние здоровья машинистов тепловозов и помощников машинистов тепловозов железнодорожного транспорта угольных предприятий // Актуальные проблемы транспортной медицины: Материалы 1-го междунар. симпозиума, посвященного 25-летию Украинского НИИ медицины транспорта. — Одесса, 2000. — С. 172-175.
2. Панкова В.Б., Каменева Е.А., Артеменков Ю.М., Гле-бова Г.М. Современные проблемы профессиональной заболеваемости на железнодорожном транспорте // Гигиена
Рисунок3
Частота вперше встановлених пилових бронхтв професшно'Г етюлоги серед машишс^в тепловоза залiзничного цеху КМК залежно вщ вiку (1995-2009 рр., %)
11%
33% ■
□ 40-49 рок1в (11,11%) ■ 50-59 рок1в (55,56%)
□ 60 I бтьше (33,33%)
и санитария. — 2006. — № 3. — С. 28-32.
3. Панкова В.Б., Капцов В.А., Ермакова Т.В., Каменева Е.А. Приоритетные направления оздоровления и медицинской реабилитации железнодорожников // Там же. — 2007. — № 1. — С. 34-36.
4. Панкова В.Б., Степанов С.А., Белякова Н.А. и др. Клиническая апробация гигиенических критериев оценки условий труда // Там же. — 2000. — № 2. — С. 26-28.
5. Жижневская А.А., Лисо-бей В.А. О взаимосвязи заболеваемости машинистов железнодорожного транспорта и их помощников с условиями труда // Актуальные проблемы транспортной медицины. — 2006. — № 3 (5). — С. 69-73.
6. Карнаух Н.Г, Шевцова В.М. К проблеме сохранения работоспособности и укрепления здоровья работников железнодорожного транспорта горнорудных предприятий // Актуальные проблемы транспортной медицины: Материалы 1-го междунар. симпозиума, посвященного 25-летию Украинского НИИ медицины транспорта. — Одесса, 2000. — С. 110-112.
7. Ппешчна класифкащя пращ за показниками шкщли-вост та небезпечност факто-рiв виробничого середовища, важкост та напруженост трудового процесу (Ппешчш нор-мативи ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1083-2001) / Затв. нак. МОЗ Ук-раТни № 528 вщ 27.12.2001 р. — К., 2001. — 46 с.
8. Рыженко С.А., Лысый А.Е., Капшук В. Г и др. Профессиональная заболеваемость на промышленных предприятиях Кривбасса и пути профилактики // Вестник гигиены и эпидемиологии. — 2008. — Т. 12, № 1 (приложение). — С. 10-14.
9. Ткач Л.А., Рыженко С.А., Лысый А.Е. и др. Профессиональная заболеваемость у машинистов тепловозов железнодорожного цеха крупного металлургического предприятия // Вестник гигиены и эпидемиологии. — 2010. — Т. 14, № 1 (приложение). — С. 50-52.
10. Руководство по гигиенической оценке факторов рабочей среды и трудового процесса. Критерии и классификация условий труда. Р 2.2.2006-05. Утв. Гл. гос. санврачом РФ 29.07.2005 г.
Надiйшла до редакцп 14.09.2010.
№ 1 2011 Еоттошшт & Иеаьти 68
о
