CC BY
26
ППеНА, ЕКОЛОГ1Я ТА ОХОРОНА ПРАЦ1
© Ковальчук Т. А., Орехова О. В., Павленко О. I. УДК 613. 6 + 669
Ковальчук Т. А., Орехова О. В., Павленко О. I.
ОЦ1НКА ПРОФЕС1ЙНИХ РИЗИК1В РОЗВИТКУ ЗАХВОРЮВАНЬ
У МЕТАЛУРГ1В
УкраГнський науково-дослiдний iнститут промисловоГ медицини
(м. Кривий РИ
Дана робота е фрагментом НДР «Комплексна оцшка ризику розвитку найбiльш поширених про-фесiйних захворювань у працiвникiв прничо-ме-талургiйноI галузi Укра1ни». № держ. реестраци 0114и002695.
Вступ. Забезпечення громадянських прав на безпечн i здоровi умови працi е стратегiчним на-прямком соцiальноI полiтики всiх розвинутих кра!н. Вона узгоджуеться з принципами бвропейсько! со-цiальноI ХартiI (1998 р.) та Глобально! стратеги Всес-в^ньо! органiзацiI охорони здоров'я [12, 17].
Демографiчна криза, високий рiвень загально! захворюваностi та виробничого травматизму е тим фоном, на тл якого формуеться професмна захво-рюванють. (I основною причиною е незадовтьний стан умов працi, а складовими настання - недолки у проведены перюдичних медичних оглядiв, недо-статне забезпечення та застосування пра^вниками колективних та iндивiдуальних засобiв захисту, не-долiки у медичнiй та професмнм реабiлiтацiI пра^в-никiв [8, 9].
За даними Держкомстату станом на 31 грудня 2011 року, ктькють пра^вниюв, як працюють в умо-вах, що не вiдповiдають санiтарно-гiгiенiчним нормам становила 1,28 млн. оЫб, з них у металурпйно-му виробництвi та виробництвi готових металевих виробiв - 175,9 тис. оЫб (54,6 % до облково! кть-костi штатних працiвникiв), з них працюють пщ впли-вом перевищення ГДР, ГДК (у % до облково! кть-костi штатних пра^вниюв) за шкiдливими хiмiчними речовинами 1-2 та 3-4 класу небезпеки - 24,5 %, за пилом переважно фiброгенноI дм - 27,0 %, вiбра-цiI - 5,0 %, за шумом шфра-, ультразвуком - 36,6 %, за несприятливим мiкроклiматом у примщены -29,5 %, за несприятливо! температури зовышнього повiтря або атмосферного тиску - 3,4 %, за важкютю працi - 15,0 %, за несприятливою робочою позою -25,0 %, за напруженютю працi - 24,5 %, за дм iнших факторiв - 4,3 % [19].
Ктькють пра^вниюв, якi працюють в умовах, що не вщповщають санiтарно-гiгiенiчним нормам станом на 31 грудня 2011 року наступна: перше мюце посщае Донецька область - 285,5 тис. оЫб (42,8 %
до облково! ктькост штатних пра^вниюв), друге мiсце Днiпропетровська область - 188,9 тис. оЫб (39,1%), трете мюце займае Луганська область -142,1 тис. оЫб (48,9 %), четверте мюце Запорiзька область - 84,2 тис. оЫб (35,8 %) [19].
Ц данi свiдчать про низьку ефективнiсть комп-лексних заходiв пiдприемств з полiпшення стану безпеки, ппени працi та виробничого середовища, бiльшiсть з яких складаються формально, не направлен на ютотне полiпшення або змiну умов пращ пра^вника шляхом влаштування на робочому мющ ефективно! системи вентиляцiI, опалення та достат-нього освiтлення [12].
Сучасна соцiально-економiчна ситуацiя в Укра!ы поки ще не спроможна забезпечити безпечн умови працi та пщвищити продуктивнiсть працi [8, 12, 17].
Комплексна дiя факторiв виробничого середовища металурпйного виробництва обумовлюе ви-никнення полiфакторноI патологiI, яка представлена як професмною, так i професiйно обумовленою патологiею.
У структурi професiйноI захворюваностi в УкраIнi, як i у багатьох кра!нах свггу, перше мiсце посiдають захворювання бронхолегенево! системи, викликанi впливом пилу, промислових аерозолiв, подразню-ючими чинниками (пневмоконюзи, хронiчнi пиловi бронхiти) - 60 % вщ загально! кiлькостi захворювань (розповсюдженють пневмоконiозом е найбiльш зна-чною: щорiчно в УкраIнi рееструеться близько 2000 вперше виявлених випадюв профзахворювань), крiм того вiдбуваеться зростання ктькост хворих на хронiчний пиловий бронх^ в 6,9 i на пневмоконюзи в 3,4 рази [5, 13, 16, 19].
Професмна пилова патолопя легень е не лише найбтьш розповсюдженою патологiею (близько 70 % щорiчно рееструемо! професiйноI патологи) [16], (за деякими лггературними джерелами роз-повсюдженiсть його у пра^вниюв рiзних видiв про-мисловостi досягае вщ 9 % до 30 % [2, 24, 28]), а й стрiмко зростаючою, як в Укра'!ы, так i у всьому свт патологiею [22, 23]. Захворювання бронхолегенево! системи займають 1-ше мюце, як причина тимчасо-во! втрати працездатносД 2-ге мiсце за величиною
компенсаторних витрат, 3-те мiсце, як причина шва-лiдностi, 4-те мiсце, як причини смертност [1, 3, 15, 25].
Поширенють патологiI органiв кровооб^ у пра-цiвникiв металургiйних виробництв перевищуе загальнопопуляцiйнi рiвнi, а також i аналогiчнi по-казники серед працюючих в iнших галузях промис-ловостi [5, 8].
Незважаючи на те, що захворювання органiв кровооб^ не входять у перелiк професмних, цi захворювання складають велику групу i призводять до тривало! втрати працездатностi, iнвалiдностi та смерт робiтникiв гарячих цехiв, значних моральних, сощальних та економiчних втрат, як пщприемства, так i держави в цтому [1, 8].
На сьогодышнм момент центром загально! уваги спещалю^в з медицини працi мае стати визначення професмних ризикiв i пов'язан з ними процедури iдентифiкацiI, ощнки й управлiння факторами ризику розвитку несприятливих змiн у людини як на популя-цiйному так i на iндивiдуальному рiвнях [17].
Оцшка i управлiння професiйними ризиками мае на мет проведення аналiзу i оцiнки стану здоров'я працiвникiв та причинно- наслщкового зв'язку з умо-вами працi, iнформування про ризик суб'екта трудового права, а також проведення заходiв з керування професмними ризиками за рахунок зниження екс-позицiйних, дозових навантажень, а також «захист часом» [7, 8, 11, 14, 18, 20]. При оцшщ ризику велика увага надаеться ктькюнм ощнщ збиткiв вiд ризику для вибору найбтьш ефективних заходiв управлiння ним, тобто профiлактики, що, в останн роки, i е прю-ритетом наукових дослiджень i розробок в медицинi працi [12].
Сучасна концепщя професiйного ризику надае можливост вiдшкодування шкоди постраждалим вщ нещасних випадкiв на виробництвi i професiйних за-хворювань шляхом обов'язкового страхування вщ нещасних випадкiв i професiйних захворювань за диференцiйованими тарифами [4, 17, 18, 21].
Нова методолопя професмних ризикiв допома-гае у виршены проблеми проведення попередых та перiодичних медичних оглядiв працюючих у шюдли-вих та небезпечних умовах пращ шляхом виявлен-ня i акцентування уваги на найбтьш небезпечних ризиках для здоров'я працюючих з впровадженням ефективних медичних технолопй охорони здоров'я працюючих i л^вання хворих [1, 10, 26, 27].
Для пщвищення культури безпеки пращ пращв-никiв i населення в цтому управлЫня ризиками мае передбачати активну взаемодiю роботодавцiв, пра-щвниюв та iнших зацiкавлених органiзацiй (незалеж-нi профспiлки, органiзацiI соцiального страхування тощо) [4, 6, 14, 18, 21].
Мета дослщження - визначити закономiрнос-тi формування ризикiв розвитку професмно! пило-во! патологiI легень та хвороб системи кровооб^у у металурпв.
Об'ект i методи дослщження. Для розрахунюв та оцiнки ризиюв були проаналiзованi рiвнi захво-рюваност з тимчасовою втратою працездатностi,
результати перюдичних медичних оглядiв та профе-смно! захворюваностi металургiв за 10 роюв. Oцiнка ризику була проведена згщно з мiжнародною методикою [12, 17, 26, 27, 29, 30].
Розраховували наступи показники: АЯ - абсолютний ризик за формулою 1 АЯ = Ктьюсть хворих/ загальна ктьюсть працюючих (1)
ЯЯ - вiдносний ризик розраховували за формулою 2.
ЯЯ = АЯосн. /АЯ контр (2)
Розраховували 95 % довiрчий iнтервал (С1 95 %) вщносного ризику
С1 95 % = ± 2т (3)
Загальна формула розрахунку довiрчого Ытер-валу для ЯЯ спираеться на нормальний розподт.
ЕР етюлопчно! долi професмних факторiв розраховували за формулою 4. Показник запропо-нований Kомiтетом експер^в ВООЗ для орiентовно-го розрахунку сумарно! питомо! ваги професiйних чинниюв на розвиток патологi!. Ступiнь етюлопчно! обумовленостi при значеннях:
1 < ЯЯ < 1,4 та ЕР < 33 % вважаеться незначним; при 1,5 < ЯЯ < 2 та ЕР в межах 33-50 % - середнм; при значеннях 2 < ЯЯ < 3,2 та ЕР в межах 51-66 % -високий
при значеннях 3,2 < ЯЯ < 5 та ЕР в межах 67-80 % - дуже високий;
при значеннях ЯЯ < 5 та ЕР в межах 81-100 % практично повний ступЫь етюлопчно! обумовленостг ЕР = (ЯЯ-1) / ЯЯ х100 % (4)
Результати дослщжень та Ух обговорення.
Одыею з основних галузей народного господар-ства, що стабтьно генеруе досить висою рiвнi про-фесмно! патологi! залишаеться металургiйна про-мисловють. У працiвникiв металургiйного комплексу укра!ни за 2008-2012 рр. було зареестровано 516 випадюв професiйних захворювань у 424 хворих, тобто мали мюце декiлька захворювань у одного хворого з коливаннями вщ 89 випадюв у 2012 рощ до 120 випадюв у 2009 рощ (табл. 1).
У структурi професмно! захворюваност у пращв-никiв провiдних професiй основних цехiв сучасного металургiйного виробництва значну питому вагу становлять хвороби оргаыв дихання (хроычний пи-ловий бронх^ - 35,9 % та пневмоконюз - 14,3 %, що разом становить 50 % вщ загально! юлькост профе-сiйних захворювань), що е не лише ппеычною, але й сощальною проблемою. Друге рангове мюце по-сiдае професiйна радикулопа™, яка складае 17,4 % вщ загально! кiлькостi зареестрованих професiйних захворювань у пращвниюв металургiйно! галузi. На третьому мющ знаходиться кохлеарний неврит -11,8 %. Четверте мюце належить вiбрацiйнiй хво-робi - 7,6 %. Наступне рангове мюце займае ТНТ та променева катаракта - 2,1 %. Вегетативно-сенсорна полшевропа™ становить 1,4 %. 1ншм професмы хвороби - 9,5 % (рис. 1).
При аналiзi динамки професмно! захворюва-ностi працiвникiв провщних професiй основних цехiв сучасного металурпйного виробництва видно,
Таблиця 1
Професшна захворюванiсть у працiвникiв провiдних професiй основних цехiв сучасного металургшного виробництва за 2008—2012 рр. (на 10 000 працюючих)
Роки Показник з о 'х о к о 5 т н с н X I ° 1 а-и X ° и с в1брац1йна хвороба кохлеарний неврит катаракта (ТНТ, променева) радикулопатия вегетативно- сенсорна пол1невропат1я 3 I Всього випадюв Юльюсть хворих
2008 абс. 14 34 9 15 3 15 3 19 112 90
на 10 тис. 12,5 30,4 8,0 13,4 2,7 13,4 2,7 17,0 100,0
2009 абс. 27 38 5 8 4 24 1 13 120 100
на 10 тис. 22,5 31,7 4,2 6,7 3,3 20,0 0,8 10,8 100,0
2010 абс. 12 33 8 13 1 17 2 11 97 82
на 10 тис. 12,4 34,0 8,2 13,4 1,0 17,5 2,1 11,3 100,0
2011 абс. 5 43 12 1 €5 2 15 1 4 98 77
на 10 тис. 5,1 43,9 12,2 1о,о 2,0 15,3 1,0 4,1 100,0
2012 абс. 16 37 5 9 1 19 2 89 75
на 10 тис. 18,0 41,6 5,6 10,1 1,1 21,3 2,2 100,0
Разом за 2008-2012 абс. 74 185 рэ {51 11 90 7 49 516 424
на 10 тис. 14,3 35,9 7,6 11,8 2,1 17,4 1,4 9,5 100,0
що стабiльно, протягом багатьох рокiв, на досить високому рiвнi залишаеться професмна патологiя органiв дихання зi зростанням випадюв у 2011 роцi. 3 року в рк спостерiгаються стабтьы рiвнi ТНТ та променево! катаракти (рис. 2).
У структурi причин, що викликають професiйнi захворювання у пра^вни-кiв провiдних професiй основних цехiв сучасного металургiйного виробництва перше мiсце складае пил переважно фiброгенноI дИ (37 %); на другому мющ фiзичнi навантаження (26 %); наступи pанговi мiсця займають вiбрацiя (12 %); шум - 11%; хiмiчнi речовини - 10 %; шин п ричини - 4 %; 0,1 % у структурi причин професмних захворювань займае вплив високих та низьких температур (рис. 3).
Ефект дм виробничих факторiв на здоров'я працiвникiв вщображаеться у показниках професiйноI захворюваностi, захворюваностi з тимчасовою втратою працездатност та розповсюдженiстю хрси-мчно! соматично! патологи, що ви-являеться при поглибленому медичному осляд i.
Працiвники металургiйного виробництва мають високий ризик виникнення пвофеЫйно! пилово! патологiI легень. Pозповсюдженiсть професмно! патологи легень складае 3,56 на 1000 працюючих. 3 уЫх пра^вниюв, що працюють в шкiдливих умовах 70,6 % потерпають вiд високих рiвнiв пилу на робочих мiсцях, а етюлопчний складае 0,89. Oсновнi по-казники професiйного ризику в основних
9,5
14,3
17,4
35,9
11,8
О пневмоконюз
■ хроычний пиловий бронх1т
□ в1брац1йна хвороба
О кохлеарний неврит
О катаракта (ТНТ, променева)
□ радикулопатия
■ вегетативно-сенсорна пол1невропат1я
□ ¡нш1
Рис. 1. Структура професшно'Г патолоп'Г у прац1вник1в сучасного металургшного викобництва УкраУни ц розрЫ нозолоЛчнохформ за 2008—2012 рр.
50 45 40 35 30 25 20 15 10 5 0 -
Ш.
□
2008 2009 2010 2011 2012
□ пневмоконюз
■ хроычний пиловий бронхо
□ вiбрацiйна хвороба
□ кохлеарний неврит
□ катаракта (ТНТ, променева)
□ радикулопатия
□ вегетативно-сенсорна полЫевропаля
□ Ышл
Рис. 2. Динам1ка показник1в професшно'Г захворюваност1 у прац1вник1в сучасного металург1йного вироХроцчнаУ краУни за пер1од 2008 - 2012 рр.
PiBeHb вiдносного ризику (RR) захворюваност на професiйну пилову патологiю легень е наймен-шим у прокатному цеху - 2,75 при CI 95 % 1,58-4,17. Друге мюце за рiвнем RR 2,83 при CI 95 % 1,60-5,03 посщае агломеращйний цех. На третьому мющ кон-верторний цех - RR 2,85 при CI 95 % 1,85-4,37. Чет-верте мюце - доменний цех - RR 3,05 при CI 95 % 1,95-4,78. Найвищий рiвень вщносного ризик спо-стеркаеться у мартеывському цеху, що пов'язано з не лише моральною, а й матерiальною застартютю такого технолопчного процесу, як мартеывський метод отримання стал^ i становить RR 3,21 при CI 95 % 1,85-5,69. Тобто найбтьша вiрогiднiсть захво-рiти на професiйне пилове захворювання легень мае мiсце у мартеывському виробництвi.
Таким чином видно, що найви1^ рiвнi ризику спо-стеркаються у мартенiвському, доменному та конверторному цехах, де мае мюце комплексний вплив на пращвника шюдливих виробничих факторiв, що значнн перевищують ГДК та ГДР. У агломеращйному то прокатное1у цехах рiвнi ризику дещо меншi, що по в' язрно с; мн нш агресивним впливом на оргаызм пращвниюешю дливих виробничих факторiв.
Aналiз етюлопчно'| частки вщносного ризику (EF) нжтпивин внробничих факторiв, що мають мюце у пращвниюв основних цехiв сучасного металурпй-нпао виро^пщгва свiдчить, що захворюванють на професiйну пилову патолопю легень становить вiд 64 % до 72 %, що вщповщае високому ступеню про-фесiйно обумовлено'| захворюваностi та говорить про дуже високу залежнiсть захворюваностi вiд умов пращ. Визначення ступеню зв'язку захворюваност у цехах з умовами пращ свщчить, що мае мiсце дуже
Таблиця 2
Основы показники професшного ризику в сучасному металургiйному bmpoôh^tbï
цех Ктьюсть пращвниюв, яю пщпадають пiд дiю шюдливого промислового аерозолю Ктьюсть випадюв професмно! пиловоУ патологи легень (за 10 роюв) Абсолютний ризик are Вщносний ризик RR, CI 95 % Етюлопчна доля вщносного ризику EF % оцшка ступеню причинно-наслщкового зв'язку
Агломерацмний 1700 12 0,0071 2,83 1,60-5,03 64 «високий» виробничо-обумовлеш захворювання
Доменний 2650 20 0,0075 3,05 1,95-4,78 67 «високий» виробничо-обумовлеш захворювання
Мартешвський 1512 12 0,0079 3,21 1,81-5,69 69 «дуже високий» виробничо-обумовлеш захворювання
Конверторний 3122 22 0,0071 2,85 1,85-4,37 65 «високий» виробничо-обумовленi захворювання
Прокатний 1900 13 0,0067 2,75 1,58-4,77 63 «високий» виробничо-обумовленi захворювання
Контроль 137006 340 0,0056
фзичне навантаження
26%
в1браця 12%
1НШ
4%
пил
37%
хммн речовини 10%
пум температура 11% 0%
■ пик
□ чПвт ревнЕиеи
В температура
ED шум
□ тбращо □ 1еш1
ЕШ ф^зивне еанантржеево
Рис. 3. Структура причин, що викликають професш-н1 захворювання у прац1вник1в пров1дних профес1й основних цех1в сучасного металург1йного виробництва УкраУни за 2003-2009 рр.
цехах металурпйного виробництва наведенi в таблиц! 2.
Показник абсолютного ризику (AR) розвитку професмно! патптогп еитгети и основнеи l^^ix^h суз/-часноги мееашур пйниго зиртбництвамае наступне розподiлення: на першому мiсцi мартеывський цех, де AРсипадин Н,007Т, другпмюце пенщаедоменниП цех (AR 0,0075). На третьому мюце за величиною аб-солютпони ензику розташуванися кониерптрнпй та аглонеоещйний цехи (AR 0,0071). На останньому ранговому мющ за величиною абсолютного ризику знаходиться прокатний цех (AR 0,0067). Значення абсолютного ризику у вЫх цехах основно'| групи пе-ревищуе абсолютний ризик групи контролю, який становить 0,0056
Таблиця 3
Роль специфiчного комплексу факторiв виробничого середовища металургiйного виробництва у формуванш професшно'Г пиловоГ патологГГ легень
Цех Кшьюсть прац1вник1в, як1 п1дпадають п1д д1ю шюдливого промислового аерозолю Кшьюсть випадюв пилово! патологи за 22 роюв (середшй терм1н розвитку Абсолютний ризик are Вщносний ризик RR, CI 95 % m О н а ш £ СТ ш о н ч m к & ли оз а р ■ЕоШ £ § в CD СЛ ь т О 'CQ и лиут ZT о. (Л ь т о 'l х ф и ^ е п О о к гя оон тнн O^CD о«* .s&S О со у
Агломерацмний 3740 25,00 0,0066 1,22 0,69-2,15 1,22 0,66-2,24 18,03 0,53 0,51 51,68
Доменний 5830 41,00 0,0070 1,28 0,76-2,15 1,28 0,74-2,23 21,87 0,65 0,40 40,83
Мартешвський 3326 24,00 0,0072 1,31 0,71-2,44 1,32 0,71-2,44 24,24 0,52 0,54 54,56
Конверторний 6868 44,00 0,0064 1,17 0,70-1,94 1,17 0,68-2,01 14,52 0,66 0,36 36,98
Блюм1нг 4180 23,00 0,0066 1,22 0,70-2,13 1,22 0,67-2,21 18,03 0,56 0,48 48,93
Контроль 4004 22,00 0,0044
висока обумовленiсть ризику розвитку професмно! патологiI легень у працiвникiв мартеывського виробництва (ЕР = 68 %). У доменному цеху етюлопч-на частка вщносного ризику становить ЕР = 67 %. У агломеращйному та конверторному цеху ЕР становить по 64 % и 65 % вщповщно. У прокатному цеху ЕР складае 63 %. Таким чином видно, що у мартеыв-ському та доменному цеху мае мюце висока ступЫь причинно- наслщкового зв'язку професмно! пилово! патологiI легень з умовами пращ. У агломеращй-ному, конверторному та прокатному цехах ступЫь причинно-наслщкового зв'язку мiж професiйною патологiею легень i станом умов працi мае серед-не значення. Але у вЫх цехах основно! групи прояв професмно! патологiI легень е професмно-обумов-леним (табл. 3).
При ощнщ впливу комплексу факторiв на розви-ток професiйноI пилово! патологiI легень встановле-но «середнiй» рiвень впливу на рiвень професiйно,i пилово! патологи легень, який складае вщ 1,17 (при С1 95 % 0,68-2,01) у конверторному цеху до 1,32 (при С1 95 % 0,71-2,44) у мартеывському цеху.
При аналiзi вщношення шансiв (ОЯ) захворiти професмною пиловою патологiею легень у конверторному цеху у 1,17 разiв бтьше нiж у контрольнiй груп при С1 95 % 0,70-1,94. У агломеращйному та блюмiнгу у 1,22 рази бтыше ыж у контрольна групi при С1 95 % 0,69-2,15 для агломеращйного та С1 95 % 0,70-2,13 для прокатного цехiв. У доменному цеху захворiти професiйною пиловою патологiею легень в 1,28 разiв бiльше ыж у контрольнiй групi при С1 95 % 0,76-2,15. Сама висока вiрогiднiсть за-хворiти професiйною пиловою патолопею легень мае мiсце у мартеывському цеху - у 1,31 рази бтьше ыж у контрольна групi при С1 95 % 0,71-2,44.
Таким чином, специфiчний комплекс факто-рiв, що мае мюце у металурпйному виробництвi, а саме нагрiваючий мiкроклiмат та важюсть працi
призводить до пiдсилення впливу пилу переважно фiброгенноI дИ на виникнення професмно! пилово! патологiI легень на 28,5-70 %.
На основi проведеного комплексного вивчення показниюв здоров'я визначено груповий професм-ний ризик захворювань органiв кровообiгу (пперто-ычно! хвороби (ГХ) та iшемiчноI хвороби серця (1ХС) у робiтникiв гарячих цехiв сучасного металургiйного виробництва.
Вивчення ступеня зв'язку ГХ та 1ХС з умовами пращ за результатами перюдичних медичних огля-дiв показуе, що мае мюце дуже висока обумовле-нють ризику розвитку дано! патологи (RR = 3,6-3,91; EF 72,1-74,4 % та RR = 3,66-6,10; EF 72,7-83,6 % вщповщно) (табл. 4).
В конверторному цеху та в блюмшгу RR = 4,07 (CI 95 % 2,84-5,82) та RR = 4,1 (CI 95 % 2,86-5,89) вщповщно (р < 0,05). EF у цих цехах 75,4 та 75,6 %, що означае майже повний причинно-наслщковий зв'язок з умовами пращ. RR ГХ найбтыш в конверторному цеху - 3,91 (CI 95 % 2,63-5,81) та в блюмшгу - 3,9 (CI 95 % 2,61-5,82) (р < 0,05). EF у розвитку ГХ у цих цехах становить 74,4 та 74,3 %, що означае майже повний зв'язок з умовами пращ. В доменному та мартеывському цехах RR розвитку ГХ дорiв-нюе 3,6 (CI 95 % 2,36-5,49) та 3,59 (CI 95 % 2,31-5,56) вщповщно (р < 0,05).
RR розвитку 1ХС найбтьший в мартеывському цеху (RR = 6,10; CI 95 % 3,03-12,27), а найменший в блюмшгу (RR = 4,87; CI 95 % 2,47-9,58) (р < 0,05). В доменному та конверторному цехах значення ри-зику розвитку 1ХС приблизно однаковi (RR = 3,66; CI 95 % 1,76-7,62 та RR = 3,67; CI 95 % 1,82-7,83) (р < 0,05).
При аналiзi професмного ризику розвитку ГХ при епщемюлопчному до^джены встановлено, що рiвень вщносного ризику пщвищення АТс зрос-тае iз збтьшенням в^ працюючих окрiм вково!
Таблиця 4
Ризик патологи оргатв кровооб^у за результатами перiодичних медичних оглядiв у робiтникiв основноГ та контрольно'!' груп (р < 0,05)
Цех N1, чол. ГХ 1ХС Ъ Всього
АЯ ЯЯ, С1 95 % ЕР % АЯ ЯР, С1 95 % ЕР % АЯ ЯП, С1 95 % ЕР %
Доменний 1789 0,033 3,60 2,36-5,49 72,2 0,011 3,66 1,76-7,62 72,7 0,043 3,86 2,64-5,63 74,1
Мартешвський 1438 0,033 3,59 2,31-5,56 72,1 0,019 6,103,0312,27 83,6 0,045 4,17 2,83-6,14 76,1
Конверторний 2411 0,036 3,91 2,63-5,81 74,4 0,011 3,67 1,82-7,38 72,7 0,045 4,07 2,84-5,82 75,4
Блюмшг 2279 0,036 3,9 2,61-5,82 74,3 0,015 4,87 2,47-9,58 79,5 0,045 4,1 2,86-5,89 75,6
Контроль 3630 0,009 0,003 0,011
Таблиця 5
Ризик ГХ у пращвниюв основноГ та контрольно! груп в залежност вiд вiку працюючих
(р < 0,05)
В1к (роки) N чол. Основна/ контроль Основна група Контроль, АЯ
АТс > 140 мм. рт. ст. АТд > 90 мм. рт. ст.
АЯ ЯЯ, С1 95 % Е % АЯ RR, С1 95 % ЕР % АТс АТд
20-29 727/404 0,05 1,14 0,67-1,95 17 0,11 1,36 0,93-1,98 23 0,04 0,084
30-39 790/189 0,22 1,8 1,18-2,65 44 0,27 1,08 0,82-1,41 0,12 0,25
40-49 854/218 0,37 1,34 1,07-1,7 25 0,47 1,31 1,08-1,59 24 0,29 0,36
50 1 > 671/155 0,67 1,82 1,47-2,25 45 0,63 1,38 1,15-1,66 28 0,37 0,45
Таблиця 6
Ризик ГХ у пращвнимв основноГ та контрольно! груп в залежност вiд стажу роботи
(р < 0,05)
Стаж N чол.основна/ контроль Основна група Контроль, АЯ
АТс > 140 мм. рт. ст. АТд > 90 мм. рт. ст.
АЯ С1 95 % ЕР % АЯ С1 95 % ЕР % АТс АТд
До 5 554/345 0,14 2,29 1,46-3,61 56 0,124 1,09 0,75-1,57 8,2 0,06 0,1
5-9 771/177 0,17 1,64 1,05-2,58 39 0,24 1,85 1,24-2,76 46 0,11 0,13
10-14 452/130 0,26 1,41 0,95-2,1 29 0,38 1,62 1,21-2,18 38 0,18 0,32
15-19 391/65 0,45 2,44 1,45-4,11 59 0,48 1,72 1,14-2,58 42 0,18 0,28
20 1 > 874/249 0,59 1,44 1,23-1,69 30 0,57 1,22 1,06-1,41 18 0,41 0,47
категорп 40-49 рокiв, де спостеркалось його зни-ження (ЯЯ = 1,34; С1 95 % 1,07-1,70) (р < 0,05). Най-бтьше значення ЯЯ визначаеться у вковм групi 30-39 рокiв та 50 i бiльше рокiв (ЯЯ = 1,8; С1 95 % 1,18-2,65 та ЯЯ = 1,82; С1 95 % 1,47-2,25 вiдповiдно) (р < 0,05). ЕР у цих вкових групах складае 44 % та 45 %, що характеризуе зв'язок розвитку ГХ з умова-ми пращ, як середнм (табл. 5).
Значення ЯЯ для АТд найбiльше у вiкових групах 20-29 роюв та 50 i бтьше рокiв (ЯЯ = 1,36; С1 95 % 0,93-1,98 та ЯЯ = 1,38; С1 95 % 1,5-1,66 вщповщно). ЕР у цих вкових групах становить 23 % та 28 %, що свщчить про незначний зв'язок з умовами пращ (р < 0,05).
В залежност вщ стажу роботи (табл. 6) розрахо-ван наступнi показники.
Значення ЯЯ пiдвищення АТс е найбтьшим для стажово! категори робггниюв до 5 та 15-19 роюв (ЯЯ = 2,29; С1 95 % 1,46-3,61 та ЯЯ = 2,44; С1 95 % 1,45-4,11), що характеризуе причинно-наслщковий
зв'язок захворювання з умовами працi, як високий (р < 0,05). При стажi роботи 5-9 роюв зв'язок з умовами пращ характеризуемся як середнм (ЯЯ = 1,64; С1 95 % 1,05-2,58; ЕР = 39 %) (р < 0,05). У працюючих зi стажем роботи 10-14 та 20 i бтьше роюв значення ЯЯ знаходяться приблизно на одному рiвнi (ЯЯ = 1,41; С1 95 % 0,95-2,1 та ЯЯ = 1,44; С1 95 % 1,231,69), ЕР 29 % та 30 %, що характеризуе зв'язок з умовами пращ , як незначний (р < 0,05).
ЗмЫи в значены ЯЯ для АТд м^мальы у працюючих зi стажем роботи до 5 роюв (ЯЯ = 1,09; С1 95 % 0,75-1,57), а максимальн - зi стажем 5-9 роюв (ЯЯ = 1,85; С1 95 % 1,24-2,76). ЕР в пщвищены АТд при стажi роботи 5-9 роюв, 10-14 та 15-19 роюв становить 46 %, 38 % та 42 % вщповщно, що характеризуе зв'язок захворювання з умовами пращ, як середнм (р < 0,05).
Вщносний ризик розвитку 1ХС для роб^ниюв основно! групи зростае при збтьшены стажу роботи, а в контрольна груп зростае у працюючих зi
стажем до 9 роюв, а при стажi 10-14 роюв значно знижуеться. Високi значення RR у робгтиюв осно-вно'|' групи рееструються при стажi роботи 10-14 рокiв (RR = 2,84; Cl 95 % 0,37-21,95) з EF 64,8 %, що характеризуе зв'язок з умовами пращ, як високий (р < 0,05) та 15-19 роюв (RR = 1,71; Cl 95 % 0,417,12) з EF 41,5 %, що характеризуе зв'язок з умовами пращ, як середнм (р < 0,05). По значенням EF в Ыших стажових групах захворюванють на IXC характеризуемся нульовою або малою залежнютю вщ умов пращ.
Висновки.
1. Ефект дм виробничих факторiв на здоров'я пращвниюв вiдображаеться у показниках профе-смно'| захворюваностi, захворюваностi з тимчасо-вою втратою працездатностi та розповсюдженютю хроычно'| соматично'| патологи, що виявляеться при поглибленому медичному оглядi.
2. Hайвищi рiвнi ризики розвитку професм-но'| пилово'| патологи легень мають мiсце у марте-нiвському (AR 0,0079; RR 3,21 при CI 95 % 1,85-5,69), що пов'язано з не лише моральною, а й матерiаль-ною застартютю такого технолопчного процесу, як мартеывський метод отримання стал^ доменному (AR 0,0075; RR 3,05 при CI 95 % 1,95-4,78) та конверторному (AR 0,0071; RR 2,85 при CI 95 % 1,85-4,37) цехах, де мае мюце комплексний вплив на пращвни-ка шюдливих виробничих факторiв, що значно пере-вищують ГДК та ГДР.
3. Aналiз етюлопчно'| частки вщносного ризику (EF) шюдливих виробничих факторiв, що мають мюце у пращвниюв основних цехiв сучасного мета-лургiйного виробництва свщчить, що захворюва-нiсть на професмну пилову патологiю легень становить вщ 64 % до 72 %, що вщповщае високому ступеню професiйно обумовлено'| захворюваностi та говорить про дуже високу залежнють захворю-ваностi вiд умов пращ. Визначення ступеню зв'язку захворюваност у цехах з умовами пращ свщчить, що мае мюце дуже висока обумовленють ризику розвитку професмно'| патологи легень у пращвниюв мартеывського виробництва (EF = 68 %). При аналiзi вщношення шансiв (OR) встановлено, що сама висока вiрогiднiсть захворгги професiйною пиловою патологiею легень мае мюце у мартеывському цеху, що у 1,31 рази бтьше ыж у контрольна групi при CI 95 % 0,71-2,44.
4. Вивчення ступеня зв'язку ГХ та IXC з умовами пращ за результатами перюдичних медичних оглядiв свщчить про дуже високу обумовленють ризику розвитку дано'| патологи: RR = 3,6-3,91; EF = 72,1-74,4 % та RR = 3,66-6,10; EF = 72,7-83,6 % вщповщно (р < 0,05). В залежност вщ в^ працю-ючих найбтьший ризик ГХ визначаеться у вковм груп 30-39 роюв та 50 i бтьше роюв (RR = 1,8 та 1,82; EF = 44 та 45 % вщповщно), що характеризуе зв'язок розвитку АГ з умовами пращ, як середнм (р < 0,05). Ступень зв'язку ГХ з умовами пращ характеризуемся, як високий, при стажi роботи до 5 роюв (RR = 2,29; EF = 56 %) та при стажi 15-19 роюв (RR = 2,44; EF = 59 %) (р < 0,05). При стажi роботи 5-9 роюв зв'язок з умовами пращ середнм (RR = 1,64; EF = 39 %) (р < 0,05). СтупЫь зв'язку 1ХС з умовами пращ при стажi роботи 10-14 роюв характеризуемся, як високий (RR = 2,84; EF = 64,8 %); при стажi роботи 15-19 роюв - як середнм (RR = 1,71; EF = 41,5 %) (р < 0,05).
5. Профтактика професмно обумовлених за-хворювань - це комплексна проблема i ÏÏ виршення залежить вщ повноти та якост виконання вЫх ланок профтактичних заходiв. Першою ланкою комплек-сних профтактичних заходiв е створення безпечних умов пращ, застосування ппеычних та ергономiчно досконалих технолопй, машин та механiзмiв на ро-бочому мющ, використання засобiв iндивiдуального захисту та застосування ращональних компенса-торних режимiв пращ i вщпочинку ("захист часом"), постмний виробничий контроль i монiторинг умов пращ.
Перспективи подальших дослiджень. Об'ек-тивна оцiнка професiйного ризику професiйноÏ па-тологiÏ та професiйно зумовлених захворювань у ме-талургiв на пiдставi санiтарно-гiгiенiчних дослiджень умов пращ на робочих мюцях та на пiдставi захво-рюваностi та розповсюдженост патологiÏ е основою для розробки i впровадження ефективноÏ сучасно'| системи профтактичних заходiв на виробництвi з оздоровлення умов пращ, профтактики захворювань та зниженню ризику |'х виникнення. Отриман результати стануть основою для визначення як гру-пових так i шдивщуальних безпечних термов роботи, критерiÏв ранньоÏ дiагностики початкових проявiв захворювань, що зумовлен впливом умов працi, критерiÏв професмного добору.
Лiтература
1. Актуальные проблемы проведения предварительных, периодических и дополнительных медицинских осмотров работающих во вредных и (или) опасных условиях труда в зависимости от факторов профессионального риска /
B. Г. Газимова, Н. А. Рослая, Е. П. Жовтяк [и др.] // Медицина труда и промышленная экология. - 2007. - № 3. -
C. 11-14.
2. Басанец А. В. Хронические профессиональные заболевания бронхолегочной системы / А. В. Басанец // Журнал практичного лкаря. - 2002. - № 3. - С. 11-18.
3. Васильева О. С. Хроническая обструктивная болезнь легких и профессиональные факторы [текст] / О. С. Васильева // Пульмонология. - 2007. - № 6. - С. 5-10.
4. Вертеленко М. В. Методичш тдходи до оц1нки ризику впливу шкщливих I небезпечних виробничих чинниюв на професмне здоров'я [текст] / М. В. Вертеленко // УкраУнський журнал з проблем медицини прац1. - 2007. - № 2 (10). -С. 72-77.
5. Измеров Н. Ф. Здоровье трудоспособного населения России / Н. Ф. Измеров // Медицина труда промышленная еколопя. - 2005. - № 11. - С. 3-9.
6. Измеров Н. Ф. Оценка профессионального риска и управление им - основа профилактики в медицине труда [текст] / Н. Ф. Измеров // Гигиена и санитария. - 2006. - № 5. - С. 14-16.
7. Изучение профессионального риска здоровью - актуальная проблема медицины труда / Ю. И. Кундиев, В. И. Чернюк, П. Н. Витте [и др.] // Журнал АМН УкраУни. - 2001. - Т. 7, № 3. - С. 550-559.
8. Кундieв Ю. I. Професмне здоров'я в УкраУш / Ю. I. Кундieв, А. М. Нагорна. - К.: ВД «Авщена», 2006. - 316 с.
9. Кундieв Ю. I. Професмне здоров'я в УкраУш i його роль у збереженш трудового потен^алу [текст] / Ю. I. Кундieв, А. М. Нагорна, В. I. Чернюк // УкраУнський журнал з проблем медицини працк - 2007. - № 4 (12). - С. 10-17.
10. Медицинские технологии профилактики и охраны здоровья работающего населения в рамках реализации национальных проектов [текст] / Е. И. Лихачева, И. Е. Оранский, А. А. Федоров [и др.] // Медицина труда и промышленная экология. - 2007. - № 3. - С. 8-11.
11. Мельцер А. В. Гигиеническое обоснование комбинированных моделей оценки профессионального риска [текст] / А. В. Мельцер, А. В. Киселев // Медицина труда и промышленная экология. - 2009. - № 4. - С. 1-5.
12. Методология оценки профессионального риска в медицине труда [текст] / Н. Ф. Измеров, Э. И. Денисов, Н. Н. Мо-лодкина, Г. К. Родионова [и др.] // Медицина труда и промышленная экология. - 2001. - № 12. - С. 1-7.
13. Нагорна А. М. Загальна й професмна захворюванють працюючого населення [текст] / А. М. Нагорна // Ппешчна наука та практика на рубежi столт : матерiали XIV з'Узду ппежстчв УкраУни. 19-21 травня 2004 р. (Дшпропетровськ). Т. II. - К., 2004. - С. 29-32.
14. Онищенко Г. Г. Оценка риска влияния факторов окружающей среды на здоровье в системе социально-гигиенического мониторинга [текст] / Г. Г. Онищенко // Гигиена и санитария. - 2002. - № 6. - С. 3-7.
15. Поляков В. В. Диагностика ранних стадий заболеваний легких у рабочих пылевых профессий [текст] / В. В. Поляков, Е. В. Цюра, Л. А. Зимина // Сборник научных трудов 4-го Национального конгресса по болезням органов дыхания. -М., 1994. - С. 345.
16. Проблема профессиональной патологии в Украине на современном этапе [текст] / Ю. И. Кундиев, Е. П. Краснюк, И. П. Лубянова // Журнал практичного лкаря. - 2002. - № 3. - С. 2-5.
17. Профессиональный риск для здоровья работников: руководство / под ред. Н. Ф. Измерова и Э. И. Денисова. -М.: Тровант, 2003. - 448 с.
18. Региональная «система медицины труда» - эффективная модель оценки и управления профессиональными рисками [текст] / С. В. Кузин, В. Б. Гурвич, В. Г. Климин [и др.] // Медицина труда и промышленная экология. - 2010. - № 2. -С. 1-4.
19. Стан умов пращ найманих пращвниюв у 2011 роц : стат. бюлетень [текст] / Держкомстат УкраУни. - К., 2011. - 26 с.
20. Федина И. Н. Оценка риска формирования патологии органов дыхания у промышленных рабочих [текст] / И. Н. Феди-на, И. А. Журихина, А. В. Гаврилов // Гигиена и санитария. - 2010. - № 1. - С. 67-68.
21. Чернюк В. I. ОцЫка ризиюв здоров'ю та управлшня ними як проблема медицини пращ [текст] / В. I. Чернюк, П. М. В^е // УкраУнський журнал з проблем медицини працк - 2005. - № 1. - С. 47-53.
22. Шаповал Н. С. Клинико-эпидемиологические особенности и факторы риска профессиональной пылевой патологии легких [текст] / Н. С. Шаповал, П. Г. Фомин, Н. К. Макарова // Медицина труда и промышленная экология. - 2010. -№ 5. - С. 23-27.
23. Шмелев Е. И. Хроническая обструтивная болезнь легких и сопутствующие заболевания [текст] / Е. И. Шмелев // Пульмонология. - 2007. - № 2. - С. 2-9.
24. Эпидемиология профессиональной заболеваемости по отдельным производственным областям и регионам [текст] / Гребняк Н. П., Гребняк В. П., Бондаренко Г. А., Гладчук Е. А. // Охорона здоров'я УкраУни. - 2003. - № 2. - С. 71-74.
25. Association between chronic obstructive pulmonary diseases and employment by industry and occupation in the US population: A study of NHANES III data / E. Hnizdo, P. A. Sullivan, K. M. Bang // Am. J. Epidemiol. - 2002. - № 156. - P. 738-746.
26. Biesiada М. Simulations in health risk assessment // J. OMRH. - 2001. - Vol. 14, № 4. - P. 397-402.
27. Bruegmann М. International comparison of occupational safety and health research - a review based on published articles / М. Bruegmann, М. Roetting, H. Luczak // Int. J. Occup. Safety & Ergonomics. - 2001. - Vol. 7, № 4. - P. 387-401.
28. Jagger C. Inequalities in healthy life years in the 25 countries of the European Union in 2005: a cross national metaregression analysis / C. Jagger, C. Gillies, F. Moskone [et al.] // The Lancet. -2008. -Vol. 372, № 9656. - P. 2124 - 2131.
29. Mackenbach J. P. Socioeconomic inequalities in health in 22 European countries / J. P. Mackenbach, I. Stirbu, A. -J. R. Rosram [et al.] // N. Engl. J. Med. - 2008. -Vol. 358, № 23. - Р. 2468-2481.
30. The Presidential / Congressional Commission on Risk Assessment and Risk Management. Risk Assessment and Risk Management in Regulatory Decision-Making. - Vol. 1, 2. - Washington, DC, 1997.
УДК 613. 6 + 669
ОЦШКА ПРОФЕСМНИХ РИЗИЮВ РОЗВИТКУ ЗАХВОРЮВАНЬ У МЕТАЛУРПВ
Ковальчук Т. А., Орехова О. В., Павленко О. i.
Резюме. На сьогодншнм момент центром загально'| уваги спещалю^в з медицини пращ мае стати ви-значення професмних ризиюв i пов'язан з ними процедури щентифкаци, оцшки й управлшня факторами ризику розвитку несприятливих змЫ у людини. Найви1^ рiвнi ризику розвитку не лише професмно'|, а й про-фесмно обумовлено'| патологи мають мюце у мартеывському цеху, що пов'язано з не лише моральною, а й матерiальною застартютю такого технолопчного процесу, як мартеывський метод отримання стал^ доменному та конверторному цехах, де мае мюце комплексний вплив на пращвника шюдливих виробничих факторiв, що значно перевищують ГДК та ГДР.
Ключовi слова: професмна, професмно обумовлена патолопя, металурпйне виробництво, професмы ризики, патолопя оргаыв кровообку, професмна пилова патолопя.
УДК 613. 6 + 669
ОЦЕНКА ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО РИСКА РАЗВИТИЯ ЗАБОЛЕВАНИЙ У МЕТАЛЛУРГОВ
Ковальчук Т. А., Орехова О. В., Павленко А. И.
Резюме. На сегодняшний момент центром всеобщего внимания специалистов по медицине труда должно стать определение профессиональных рисков и связанные с ними процедуры идентификации, оценки и управления факторами риска развития неблагоприятных изменений у человека. Высокие уровни риска развития не только профессиональной, но и профессионально обусловленной патологии имеют место в мартеновском цехе, что связано не только моральной, но и материальной устарелостью такого технологического процесса, как мартеновский метод получения стали, доменном и конвертерном цехах, где имеет место комплексное воздействие на работника вредных производственных факторов, которые значительно превышают ПДК и ПДУ.
Ключевые слова: профессиональная, профессионально обусловленная патология, металлургическое производство, профессиональные риски, патология органов кровообращения, профессиональная пылевая патология.
UDC 613. 6 + 669
Evaluation of Professional Risks of Disease in Metallurgists
Kovalchuk Т., Orehova O., Pavlenko O.
Abstract. To date, the center of attention of specialists in Occupational Medicine has become the definition of occupational hazards and associated procedures for the identification, assessment and management of risk factors for adverse changes in humans as the population and the individual levels.
According to the State Statistics Committee, as of 31 December 2011, the number of employees who work in conditions that do not meet health and safety standards was 1,28 million, of which metallurgy and manufacture of fabricated metal products - 175,9 thousand people (54,6 % of the registered number of full-time employees), including operating under the influence of excess MPL, MPC.
The structure of occupational diseases in Ukraine, as in many countries, first place went to bronchopulmonary disease caused by exposure to dust, industrial aerosol irritant factors (pneumoconiosis, chronic dust bronchitis) -60 % of all diseases.
The prevalence of pathology of the circulatory system of workers of metallurgical production exceeds the general population level, as well as similar rates among workers in other industries.
Despite the fact that diseases of the circulatory system are not included in the list of professional, these diseases constitute a large group and lead to long-term disability, disability and death of workers of hot shops, great moral, social and economic losses, both businesses and the state as a whole.
The highest level of risk is not only professional, but also due to professional pathology occurring in open- hearth shop, due to not only moral but also material obsolescence of the process as open-hearth method of obtaining steel, blast furnace and converter shops, where there is a comprehensive exposure to harmful factors that far exceed MPC and MPL.
Analysis of etiological particles relative risk (EF) harmful factors that occur in workers main shops of modern steel production shows that the incidence of occupational lung pathology dust ranged from 64 % to 72 %, corresponding to a high degree of professional due to illness and suggests a very high incidence of dependence conditions.
The study of the degree of connection of hypertension and coronary heart disease of conditions based on the results of periodic checkup indicates a very high risk of conditionality of this disease. Depending on the age of employees the greatest risk of hypertension determined in the age group 30-39 years old and 50 years old and more, which characterizes the relationship of arterial hypertension with conditions as average. The degree of connection of hypertonic disease to the conditions of work characterized as high, with length of work up to 5 years and with experience of 15-19 years. With 5-9 years experience of work communication with working conditions is average. The degree of connection of coronary heart disease to the conditions of work in the 10-14 years of length of work is characterized as high; at 15-19 years of service - as average.
Key words: professional, professional due to pathology, metallurgy, occupational risks of circulatory pathology, occupational dust pathology.
Рецензент - проф. Гольденберг Ю. М.
Стаття надшшла 27. 05. 2014 р.
