CC BY
24
MODERN PROBLEMS OF OCCUPATIONAL PATHOLOGY IN UKRAINE
Arustamian O.M., Tkachyshyn V.S., Kondratiuk V.Ye., Korzh A.V., Aleksiichuk O.Yu.
СУЧАСН1 ПРОБЛЕМИ ПРОФЕС1ЙНО1 ПАТОЛОГИ' В УКРА1Н1
рофесiйна патологiя пов'язана з yciMa галузями медицини. Для поглибленого вивчення профе-сiйних хвороб як навчальноТ дис-циплiни необхiдне використання знань та вмЫь, отриманих пiд час освоення сумiжних дисциплiн.
У практичнм дiяльностi вста-новлення дiaгнозу профеайного захворювання, л^кування хворого, проведения лкарсько-трудо-воТ експертизи, розроблення рaцiонaльних профiлaктичних зaходiв неможливi без використання мiжгaлузевих зв'язюв професiйноТ пaтологiТ та медич-них i немедичних наук [1, 3].
У свою чергу, численнi надбання професiйноТ пaтологiТ широко використовують у рiзних галузях медицини, передуам пщ час диференцiйноТ дiaгностики хвороб. Профпатолопчна служба в УкрaТнi створена вщповщно до рег1ональних принципiв. До ТТ складу входять спещалюти-профпато-логи Мастерства охорони здо-
1АРУСТАМЯН О.М., 1ТКАЧИШИН В.С.,
1кондратюк в.е.,
2КОРЖ А.В., 1АЛЕКС1ЙЧУК О.Ю.
1Нацюнальний медичний унiверситет iM. О.О. Богомольця 2ДП «Спецiaлiзовaнa медико-саштарна частина № 18 МОЗ УкраТни»
УДК 613.6
K^40Bi слова: профе-сшна патолопя, про-фесiйнi захворювання, профпатологiчна служба в УкраТш, Державна служба з питань працi, охорона пращ.
ров'я УкраТни, обласного I мiського управлiнь охорони здоров'я, рес-публканського та обласних проф-патологiчних центрiв. У номенкла-турi лiкарських спещальностей е фах "професмна патолопя", нав-чання та пiдвищення квалiфiкацií лiкарiв-профпатологiв за якою здiйснюеться на пюлядипломному етапi. Професiйна захворюванiсть працiвникiв е державною проблемою, що пов'язана з несприятли-вими умовами прац i призводить до економiчних, сощальних i мате-рiальних збиткiв [5].
В УкраТш реестр професiйних захворювань як едина система облiку та мошторингу на основi комп'ютерних технолопй викори-стовуеться для осiб, що потерпти внаслiдок ЧорнобильськоТ ката-строфи. ^м того, на державному рiвнi затверджено Нацiональний канцер-реестр УкраТни для хво-рих, в яких виявлено злоякюш новоутворення. Для обл^ та ана-лiзу професiйних захворювань дiе автоматизована система А1С «Профзахворюванють». Вона впроваджуеться ДУ «1нститут медицини пращ НАМН УкраТни», а також УкраТнським НД1 промисло-воТ медицини для установ ДержавноТ служби з питань пращ та Держпродспоживслужби. За допомогою автоматизованоТ сис-теми обл^ на сучасному етат здмснюеться щорiчна реестрацiя
СОВРЕМЕННЫЕ ПРОБЛЕМЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИИ В УКРАИНЕ 1Арустамян О.М., 1 Ткачишин В.С., 1 Кондратюк В.Е., 2КоржА.В., 1АлексийчукА.Ю.
1 Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев 2ГП «Специализированная медико-санитарная часть № 18 Министерства здравоохранения Украины», г. Киев
Для учета и анализа профессиональныхзаболева-ний в Украине действует автоматизированная система АИС «профзаболеваемость». Она внедряется ГУ «Институт медицины труда НАМН Украины», а также Украинским НИИ промышленной медицины для учреждений Государственной службы по труду и Госпродпотребслужбы. С помощью автоматизированной системы учета осуществляется ежегодная регистрация случаев впервые выявленных профзаболеваний. В областных центрах и крупных городах страны на базе областных клинических больниц и профильных НИИ организованы и функционируют профпатологические отделения, где работают врачи-профпатологи. Созданы специализированные профпатологические лечебно-профилактические учреждения, которым предоставлено право окончательного установления диагноза профзаболеваний (профотравлений). На базе ГУ «Институт медицины труда НАМН Украины» функционирует Центральная врачебная экспертная комиссия, которая рассматривает наиболее сложные случаи диагностики профессиональных заболеваний. Весомой составляющей нормативно-
правовой базы по проблемам профпатологии являются положение и приказы Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины. Структура профессиональной заболеваемости в Украине на протяжении последних 10-12 лет в основном определяется хроническими заболеваниями (до 95%) при небольшом количестве хронических интоксикаций и острых форм патологии. Полнота и качество проведения предварительных и периодических медицинских осмотров работающих — важная предпосылка четкой организации всей системы охраны труда. Есть необходимость искать пути совершенствования контроля над состоянием профессиональной заболеваемости в Украине. Министерства и ведомства, управленческие структуры всех уровней должны осуществлять постоянный контроль над соблюдением санитарного законодательства в процессе эксплуатации действующих и при проектировании новых предприятий, внедрении новейших технологий, предусмотрев их безопасность. Система обнаружения профпатологии на предприятиях страны требует существенного улучшения в плане полноты охвата периодическими медицинскими осмотрами и повышения их качества (участие профильных специалистов, проведение необходимых функциональных, лабораторных, в частности биохимических, исследований).
Ключевые слова: профессиональная патология, профессиональные заболевания, проф-патологическая служба в Украине, Государственная служба по вопросам труда, охрана труда.
Арустамян О.М., Ткачишин В.С., Кондратюк В.6., Корж А.В., АлекыйчукО.Ю. СТАТТЯ, 2017.
№ 4 2017 Environment & Health 62
MODERN PROBLEMS OF OCCUPATIONAL PATHOLOGY IN UKRAINE 1Arustamian O.M., 1 Tkachyshyn V.S., 1 Kondratiuk V.Ye, 2KorzhA.V., 1AleksiichukО.Yu.
1O.O. Bohomolets National Medical University, Kyiv 2SI «Specilaized Medico-Sanitary Department № 18, Ministry of Public Health of Ukraine», Kyiv
The AIS "occupational morbidity" automated system functions for accounting and analysis of the occupational diseases in Ukraine. It is implementing by the Institute of Labour Medicine of the Academy of Medical Sciences of Ukraine, as well as the Ukrainian Research Institute of Industrial Medicine, for the institutions of the State Labour Service and the State Food Consumer Service. The annual registration of the cases of newly diagnosed occupational diseases is carried out with the help of automated accounting system. The occupation-al-and-pathological departments were organized in the regional centers and large cities of the country on the basis of the regional clinical hospitals and specialized research institutes. The doctors of occupational pathologya are working there. The treatment-and-prophylactic institutions, specialized in occupational pathology, were established, they were granted the right to finalize the diagnosis of occupational diseases (occupational intoxications). The Central Medical Expert Commission is functioning on the basis of the Institute of Labour Medicine, Academy of Medical Sciences of Ukraine. It examines the most complex cases of diagnosis of the occupational diseases. A weighty component of the
regulatory framework on the occupational pathology is a statute and the orders of the Social Insurance Fund against Occupational Accidents at the Facilities and Occupational Diseases of Ukraine. In general, the structure of the occupational morbidity in Ukraine for the last 10-12 years is mainly determined by chronic diseases (up to 95%) with a small number of chronic intoxications and acute forms of pathology. The completeness and quality of the performance of preliminary and periodic medical examinations of the employees is an important prerequisite for a clear organization of the entire labour protection system. There is a need to seek the ways for the improvement of the control over the state of occupational morbidity in Ukraine. Ministries and departments, management structures of all levels should carry out a constant monitoring of the compliance with the sanitary legislation both in the process of the operation of the existing enterprises and in the design of the new ones, the introduction of new technologies, providing for their safety. The system of the occupational pathology detection at the country's enterprises requires a significant improvement both in terms of the completeness of the scope by periodic medical examinations and in the improvement of their quality (participation of specialized doctors, carrying out of necessary functional, laboratory, in particular biochemical, research).
Keywords: occupational pathology, occupational diseases, occupational pathology in Ukraine, State Service for Labor, labor protection.
випадк1в вперше виявлених профзахворювань. Проте не проводиться облк професмних захворювань за увесь перюд юнування такоТ державно! реестраци, доповнений анал1-зом даних моыторингу подаль-шого стану здоров'я хворих [2]. В обласних центрах I великих мютах краТни на баз1 обласних кл1н1чних лкарень та профть-них НД1 орган1зован1 I функцю-нують профпатолопчш в1дд1-лення (л1жка), де працюють л1кар1-профпатологи. Створено Спец1ал1зован1 профпатолопчш лкувально-профтактичш заклади, яким надано право остаточного встановлення д1аг-нозу профзахворювань (проф-отруень). На баз1 ДУ «1нститут медицини прац1 НАМН УкраТни» функцюнуе центральна лкар-ська експертна ком1с1я, що роз-глядае найскладнш випадки д1агностики професмних захворювань. На баз1 НАМН УкраТни д1е положення «Щодо закртлення за науково-дослщ-ними шститутами ппешчного профтю галузей економки та адмшютративних територм з питань ппени прац1 та профпа-толопТ» (2002) та шш1 [6, 8]. Вагомою складовою норматив-но-правовоТ бази з проблем профпатологи е положення та накази Фонду соц1ального страхування вщ нещасних
випадюв на виробництвi та професмних захворювань УкраТни.
В юторичному аспект piBeHb професмно'Т захворюваност в УкраТ'ш з 1989 р. постмно зро-став: вщ 0,6-0,8 у 1989 р. до 6,7 на 10 тис. пра^вниюв у 1994 р. Надалi цей показник поступово знижувався i у 2008 р. становив 5,21 на 10 тис. пра^вниюв, загалом - близько 6700 випадюв на рк. Протягом ос-таннього десятирiччя спостери гаеться зростання показника захворюваност на mi зменшен-ня юлькост пра^вниюв, зайня-тих на виробництвi [7, 10].
Окрiм медичних, со^альних i морапьних збитюв окремим людям, сусптьство зазнае величезних економiчних втрат через профеайш захворюван-ня. Так, за даними Фонду соци ального страхування вщ нещасних випадюв на виробництвi та професмних захворювань УкраТни, таю втрати щорiчно становлять майже 1 млрд. грн. Птьги i компенсацп тим, хто працюе у шюдливих умовах, у 2001 р. були встановлеш для 2 млн. 201 тис. оаб (32,6% вщ загальноТ юлькост пра^вниюв; 44,6% - у промисловост^ 32,0% -у буд^вництв^ 11,5% -у стьському господарств^. Найбтьший вщсоток припадае на додатковi вщпустки. Досить поширеними е таю птьги, як
скорочений робочий день, без-коштовне одержання молока чи Ыших харчових продук^в, пд вищеш тарифы ставки, доплати за умови й Ытенсивнють працк Державну пенсю на птьгових умовах у зв'язку з несприятли-вими виробничими факторами одержують понад 1 млн. оаб (18,4%) [4].
Особливо значш витрати на птьги i компенсацп реестру-ються (у вщсотках до загальноТ чисельност пра^вниюв) у До-нецьюй (51,6%), Луганськiй (49,3%), Дшпропетровсьюй (48,3%) областях [9].
Видiляють певш регiональнi особливостi частоти виявлення професмних хвороб. Високi стiйкi рiвнi профеайно'Т захво-рюваностi спостерiгаються у Донецьюй, Луганськiй, Дшпро-петровськiй, Львiвськiй областях. З року в рк збтьшуеться питома вага професмних захворювань у Харювськм, Во-линсьюй, Кiровоградськiй, Сум-ськiй областях. Випадки профе-сiйних захворювань рееструють у Закарпатськм, Полтавськiй, Чершвецькм, 1вано-Франюв-сьюй, КиТвськiй, Хмельницькiй, Чернiгiвськiй областях, Автономно Республiцi Крим [11].
Основними галузями, що формують професiйну патоло-гiю, залишаються вугiльна, металургiйна, машинобудiвна
промисловiсть. Загалом в УкраТш професiйну патологiю рееструють у представниюв близько 200 професiй, яю зазнають впливу близько 80 виробничих шюдливих чинни-кiв. Хворiють переважно чоло-вiки - понад 90% випадюв.
Аналiз професiйноí захворю-ваност за нозологiчними формами свщчить про переважан-ня серед них професмних захворювань органiв дихання, хвороб опорно-рухового апа-рату та вiбрацiйноí хвороби [13, 15].
Найбiльшу питому вагу ма-ють пилова (50-60%) й вiбра-цiйно-шумова (до 20%) патологи i захворювання опорно-рухового апарату (10-15%) за невелико!' частки захворювань хiмiчного генезу (3-4%) та Ыших форм, серед яких, однак, рееструються таю тяжю хвороби, як туберкульоз i новоутво-рення. 1снуе близько 200 про-фесiй, з якими пов'язана небезпека формування профе-смноТ патологií, i понад 100 профеайних шкiдливих чинни-кiв, якi ТТ викликають. Середнiй латентний перiод експозици до них - приблизно 17-20 роюв. Середнiй вiк потерпiлих -близько 50 роюв [14].
На сьогодшшшй день однiею з актуальних проблем медици-ни працi е питання пилових захворювань легень. Врахову-ючи, що за останш роки серед професiйних хвороб найпоши-ренiшими нозологiчними формами стали захворювання ор-гашв дихання, стратегiя i тактика Тх дiагностики та адекватного лкування набувають особливо важливого значення. Загальновiдомо, що найбiльш уразливими до виникнення професмних захворювань е пращвники вугiльноí, металур-гiйноí та прничодобувноТ про-мисловостi, саме тих галузей, яю складають основу економiч-ного потенцiалу УкраТни [4].
Високий рiвень професiйних захворювань органiв дихання - у пращвниюв вугiльноí та прничодобувноТ галузей, на яю припадае понад 80% уах заре-естрованих випадкiв професй ноТ патологи. На сучасному етап в УкраТш хрошчш захворювання бронхолегеневоТ сис-теми, зумовленi вдиханням пилу (пневмоконюз, хронiчний пиловий бронхiт, хронiчнi об-структивнi захворювання леге-нiв - ХОЗЛ), що виникають переважно у роб^ниюв вугiль-
них шахт, е не лише значною медичною, а й сощальною проблемою. Вона стосуеться май-же 1 млн. оаб, якi зайнятi у цiй галуз^ у тому числi 400 тис. людей, що працюють тд землею [17].
Друге мюце пюля захворювань органiв дихання стабтьно посiдають захворювання опор-но-рухового апарату, спричи-ненi негативним впливом фи зичного навантаження, виму-шеною робочою позою (артро-зи, л^аментози, мiофiбрози тощо). Кiлькiсть цих захворювань постмно зростае [5].
Трете мюце у структурi про-феайноТ патологií посiдае вiб-рацiйно-шумова патолопя (в окремих галузях сягае 15-20% загальноТ кiлькостi професй них хвороб). Загалом в УкраТш абсолютна юльюсть випадюв вiбрацiйноТ хвороби зменшу-еться,, тодi як частота профе-сiйноí нейросенсорноТ приглу-хуватостi залишаеться майже стабiльною [19].
Кiлькiсть випадюв Ытоксика-цií становить близько 3%, i цей показник мае тенденщю до зменшення, що зумовлено мо-дернiзацiею технологiчного процесу на пщприемствах хiмiчноí галузi, використанням сучасного виробничого облад-нання [2].
Останшми роками збшьшу-еться юльюсть випадкiв профе-сiйного туберкульозу, переважно у медичних пращвниюв. ^м того, у цiеí категори хво-рих збiльшуеться питома вага захворювань алерпйного генезу, захворювань шюри (кон-тактнi дерматити та екземи), гепати^в В та С, iнфiкування вiрусом iмунодефiциту людини (В1Л) тощо [14].
Професiйну патологiю вияв-ляють пiд час перiодичних медичних оглядiв та у разi звер-нення хворих по медичну допо-могу. Причому якщо у 1990-х роках дiагностику професiйних захворювань здмснювали переважно пiд час медичних огля-дiв, то на сьогодшшшй день у половинi випадкiв такий дiагноз встановлюють пiд час звернен-ня працiвникiв по медичну допомогу [2].
Зростае питома вага випад-кiв втрати працездатностi, що зумовлено виявленням профе-сiйних захворювань на тзшх стадiях Тнього розвитку.
Аналiз ситуацií на виробницт-вах i професiйноí захворювано-стi в УкраТш свщчить про неза-
довтьний стан умов працi та техшки безпеки на пiдприем-ствах, порушення з боку робо-тодавцiв вимог законодавства щодо створення безпечних i здорових умов пращ, фЫансу-вання профшактичних заходiв за залишковим принципом, недосконалють вiдомчого контролю над дотриманням вимог законодавства про охорону пращ та саштарного законодав-ства, недостатнього виявлення профеайноТ патологií на раннiх стащях ТТ розвитку, що е наслд ком руйнування системи меди-ко-саштарноТ допомоги пращв-никам, передусiм у сшьсьюй мiсцевостi [7, 10].
Через недостатню ефектив-нють заходiв, спрямованих на полiпшення умов пращ, рiвнi шкiдливих чинникiв на робочих мюцях потерпiлих бiльше шж у 90% випадкiв перевищують допустимк Негативна дiя шюд-ливих чинниюв, якi формують хрошчну професiйну патоло-гiю, пов'язана переважно з недосконалютю технологiй i конструктивними недолiками машин i механiзмiв, вщсутш-стю та неналежною яюстю або незастосуванням засобiв шди-вiдуального захисту.
Вирiшення питань запоб^ан-ня виникненню професмноТ захворюваност у краíнi, не-сприятливому впливу шюдливих виробничих чинниюв на здоров'я пращвниюв потребуе комплексного науково обфун-тованого шдходу до створення системи безпечних умов пращ та профшактики профеайних захворювань, дотримання ви-мог законодавства про охорону працi та положень саштарно-гiгiенiчного законодавства, за-безпечення квалiфiкованими медичними працiвниками [16].
Фонд сощального страхуван-ня вiд нещасних випадюв на виробництвi та професшних захворювань УкраТни створюе бази даних щодо потерт-лих/iнвалiдiв з профзахворю-ваннями.
Для полiпшення ситуацií з професмною захворюванiстю необхiдно постiйно об'еднува-ти зусилля керiвникiв пщпри-емств, лкувально-профшак-тичних закладiв, ДержавноТ служба з питань пращ та Держпродспоживслужби, нау-ковщв, юристiв, соцiологiв та шших фахiвцiв з метою розроб-ки i впровадження ефективних профшактичних технолопй з урахуванням особливостей
№ 4 2017 ёэттошжт & Иеаьти 64
умов працi i структури профза-хворюваностi [11, 13].
PiBeHb травматизму i профе-сшно'Т захворюваностi прямо пов'язаний з умовами пращ на виробництвi. В умовах сього-дення абсолютноТ безпеки пращ досягти майже неможли-во. Тому у контекст новоТ щео-логп профiлактичноТ медицини безпека на виробництвi мае розглядатись як прогнозуван-ня й оцiнка ризиюв та управлш-ня ними. Даш щодо професм-них ризикiв мають стати орга-нiчною складовою системи ппешчно'Т регламентацiТ шюд-ливих виробничих факторiв i використовуватись як основш критерiТ при обфунтуванш гранично допустимих ризиюв (ГДР) i гранично допустимих концентращй (ГДК) шкiдливих чинниюв. Важливо, щоб сто-сунки мiж роботодавцем i робiтником також базувалися на об'ективних юльюсних кри-терiях професiйних ризикiв.
Найнебезпечнш умови пращ
- у вупльнш промисловостi (74,1%), металургп (59,6%), газовiй (55,6%), нафтодобувнiй (50,6%), хiмiчнiй i нафтохiмiчнiй галузях (43,2%). Залишаеться проблемою для краТни зайня-тiсть 430,6 тис. жшок (16,4% вiд загальноТ юлькост працiвникiв) у шкiдливих умовах виробницт-ва. За даними ДержавноТ служ-би з питань працi МОЗ УкраТни, лише на 15-18% тдприемств краТни не виявлено серйозних порушень санiтарних норм i не рееструвалися профзахворю-вання [22].
Загальний професiйний ризик за певний час або у динамщ роюв можна оцiнити через фак-тичний рiвень нещасних випадюв на виробництвi, використо-вуючи загальноприйнят коефи цiенти травматизму та профза-хворювань. За 7 останнiх роюв на виробництвах УкраТни стало-ся 663519 нещасних випадюв, з них 15652 - зi смертельними наслщками. За кiлькiстю смер-тельних випадюв на 1000 пра-цiвникiв УкраТна значно випе-реджае такi економiчно розви-ненi краТни, як Велика Бриташя, Японiя, Швецiя, ФРН. У нас показник рiвня травматизму дорiвнюе 0,104, тодi як у Велиюй БританiТ' вiн становить 0,016, в Япони - 0,02, у ШвецГТ
- 0,032, у ФРН - 0,08 [6, 9, 11].
Окремим сощально-еконо-
мiчним питанням у проблемi професiйноТ захворюваностi е стан здоров'я мiгрантiв, якi
працюють за кордоном i тому позбавлеш державного контролю над умовами пращ (Тх налiчуеться близько 7 млн. оаб). Зi значними соцiальними та юридичними труднощами вони стикаються також при реестрацiТ профзахворювань пiсля повернення на батьюв-щину [21].
Стд враховувати, що новi тех-нолопчш процеси iстотно змi-нюють характер виробничноТ дiяльностi. З'явилися складш iнформацiйнi технологiТ, якi неминуче стають основою по-яви нових виробничих факторiв. За цих умов для запобкання професiйним захворюванням необхщно розробляти допусти-мi рiвнi емощйного напруження, удосконалювати методи оцiнки ступеня психоемоцiйного стре-су тощо. До того ж подальший розвиток бюлопчно'Т i медичноТ науки дае змогу розкривати новi сторони патогенезу про-фесiйноТ' патологiТ. Це, наприк-лад, синдром «вигоряння» (burn out), вторинний гемахроматоз, патолопя через дiю метало-вмiсних нано- i субмiкронних частинок промислових аерозо-лiв тощо [19, 20].
Найбiльша небезпека форму-вання профпатологiТ iснуе у вупльнш i металургiйнiй проми-словостк Тут ТТ рiвень протягом багатьох роюв значно переви-щував показники уах iнших галузей економiки. В™, у цих, «Ыших» галузях спостеркають-ся явища, якi потребують пиль-ноТ уваги i спецiального аналiзу. Скажiмо, у системi охорони здоров'я, у комунальному гос-подарствi останшми роками випадкiв вперше виявленоТ профпатологи було бiльше, нiж у таких галузях, як промисло-вiсть будматерiалiв, будiвницт-во, хiмiчна, легка промисло-вiсть. Це, мабуть, пов'язане з процесом скорочення тих чи шших пiдприемств i перемi-щенням працiвникiв iз тради-цiйно шюдливих в iншi виробни-чi структури, де, однак, умови пращ теж несприятливi через недостатшй контроль з боку ДержавноТ служби з питань пращ за додержанням вимог охорони пращ i проведенням медичних оглядiв [14].
У сшьському господарствi на тт несприятливих умов працi спостертаеться зниження по-казникiв профзахворюваностi, що вiрогiiДно пов'язане з недо-статшм Тх виявленням через погiршення медичного та
профпатолопчного обслугову-вання сшьського населення (Терноп1льська, Черн1г1вська, Закарпатська, 1вано-Франюв-ська област1) [18].
За ниншшх умов доводиться констатувати складн1сть специ-ф1чноТ д1агностики I недостатне виявлення профеайно'Т патоло-г1Т, що, очевидно, I зумовлюе тенденц1ю до зменшення к1ль-кост1 випадк1в профпатолог1Т х1м1чного генезу, зокрема окре-мих ТТ форм - хрошчних 1нток-сикацш, хрон1чних бронх1т1в, профзахворювань шк1ри. I це стосуеться не тшьки х1м1чноТ промисловост1, а й практично ус1х 1нших галузей [16].
Загалом структура профес1й-ноТ захворюваност1 в УкраТ'ш протягом останн1х 10-12 рок1в в основному визначаеться хро-шчними хворобами (до 95%) за невеликоТ к1лькост1 хрон1чних 1нтоксикац1й I гострих форм патологи. Р1зкий сплеск рее-страц1Т' профзахворювань став-ся 1994 року, зумовлений прий-няттям Закону «Про охорону пращ» (яким передбачаеться право одержувати ютотне мате-р1альне в1дшкодування у раз1 встановлення хворому д1агнозу профзахворювання), а також введенням у дю Положення про дов1чну виплату п1льг I компен-сац1й у зв'язку з втратою пра-цездатност1 особам, що отри-мали профес1йне захворювання на виробництв1 [11]
У формуванн1 профес1йноТ I виробничо зумовленоТ патоло-г1Т значну роль в1д1грають демограф1чш чинники. В УкраТн1, як I у бшьшост1 евро-пейських держав, спостер1га-еться зменшення к1лькост1 пра-щвниюв та Тх постар1ння, шир-ше використовуеться праця пенс1онер1в. А це означае, що дедал1 б1льшоТ ваги набувае врахування вкових особливо-стей оргашзму людини, зокрема реакщй на вплив шк1дливих фактор1в виробничого середо-вища [14].
Говорячи про демограф1чш особливост1 працюючого населення, необхщно, зокрема, п1д-креслити, що у його склад1 загалом по кра'Тш 14,2% припадае на пенсюнер1в (з них 64,2% -за вком). Найб1льша к1льк1сть пращвниюв (80%) - люди в1ком в1д 40 до 55 рок1в. Це зумовлюе законом1рне зростання прояв1в хрошчно'Т профпатолог1Т (адже для ТТ розвитку необх1дний три-валий пер1од впливу шюдливо-го фактора) [17].
Зменшення ризику формуван-ня профзахворювань може бути пов'язане, зокрема, з неповною зайнятютю працiвникiв.
За останнi роки майже щлком зруйновано досить ефективну систему медико-саштарного обслуговування працiвникiв. Скоротилася кшькють медико-санiтарних частин i оздоровчих пунктiв на пiдприемствах, яю повиннi здiйснювати профшак-тику, дiагностику, виявлення i лiкування профзахворювань. Зменшилася кiлькiсть лiкарiв-гiгiенiстiв у Державшй службi з питань працi. Л^вально-про-фiлактична допомога здебшь-шого вщдалена вiд робочого мiсця [22].
Нагальним завданням ниш е реоргашзащя системи меди-ко-санiтарного обслуговування працiвникiв. Слщ знайти при-йнятну модель служби медици-ни працi. Одна з основних умов успшноТ ТТ дiяльностi - об'ед-нання зусиль ппеню^в i фiзiо-логiв пращ, профпатолопв, iнженерiв з технiки безпеки, органiзаторiв виробництва i охорони здоров'я, економю^в, юристiв, соцiологiв тощо. При цьому обов'язково мають бути враховаш потреби дрiбних пщ-приемств [3, 5].
Аналiз «карт» облiку профзахворювань (профотруень) i даних, зiбраних виТзними ком-плексними бригадами лiкарiв-профпатолопв, свiдчить про те, що система виявлення профпатологiй на пщприем-ствах краТни потребуе ютотно-го полтшення як у планi повно-ти охоплення перiодичними медичними оглядами, так i щодо пiдвищення ТхньоТ якостi (участь профiльних спещали с^в, проведення необхiдних функщональних, лабораторних дослщжень). Протягом остан-нiх 10 роюв у половинi випадкiв профпатологiю виявляють вже тод^ коли хворi звертаються до лкаря, а не пщ час планових медичних оглядiв [6].
Отже, причина низького виявлення та реестрацп профе-айноТ патологií певною мiрою залежить вщ змiни структури виробництва - розпаду великих державних пщприемств, виник-нення на Тхшй основi компанiй рiзних форм власностi, переду-сiм малих приватних пщприемств, яю мають недостатню матерiально-технiчну базу i тому неспроможш забезпечу-вати сприятливi умови пращ, а також належний саштарно-
ппешчний контроль. До того ж вщомо чимало фактiв, якi свщ-чать, що власники пiдприемств нав^ь не намагаються забез-печити виявлення виробничо зумовлених i професмних захворювань на рaннiх стaдiях Тхнього розвитку, оскiльки праг-нуть уникнути витрат на л^-вання, реaбiлiтaцiю, а можливо, i виплат потерпiлому вщшкоду-вань за тимчасову чи стмку непрaцездaтнiсть за рахунок Фонду сощального страхуван-ня вiд нещасних випадюв на виробництвi та професiйних захворювань УкраТни. З iншого боку, пращвники часто-густо не зaцiкaвленi у виявленш профе-сiйних захворювань через загрозу втрати роботи [5, 7, 9].
Усе це свщчить про необхщ-нють шукати шляхи удоскона-лення контролю над станом професмноТ захворюваност в УкрaТнi. Знaчнi перспективи вщкривае впровадження ш-формaцiйних технологiй у систему охорони здоров'я, зокрема у профпатолопчну службу як частину единого медичночнформащйного простору [2, 3].
Цкавим е досвiд зaрубiжних краТн, де вiдсутня едина система виявлення, реестраци та облку професiйних захворювань. Статистика захворювано-стi на злоякiснi новоутворення, у тому чист професiйний рак, найчастше накопичуеться там у канцер-реестрах (ФРН, Велика Бриташя, lслaндiя, США та Ы.). Крiм того, функцiонують ре-естри токсичноТ дiT (ефектiв) хiмiчних речовин i токсичних хiмiчних речовин (Registry of toxic effects of chemical substances, 1977). В окремих скан-динавських краТнах, зокрема ФЫлянди, юнуе Реестр профе-сiйних захворювань [17, 21].
Мшютерства i вiдомствa, упрaвлiнськi структури вах рiв-нiв мають здмснювати постй ний контроль над дотриманням саштарного законодавства у процесi експлуатацп дiючих та при проектувaннi нових пщприемств, впровадженш новiтнiх технолопй, передбачивши Тх-ню безпеку. Повнота та якють проведення попереднiх i перю-дичних медичних оглядiв пра-цiвникiв - важлива передумова ч^ко'Т оргaнiзaцiT усiеT системи охорони пращ [4].
1стотш зрушення у щй спрaвi може принести полiтикa замЫи морально та фiзично застари лого устаткування, приведення
основних фонщв пщприемств у вщповщшсть до нормативних ак^в, вщновлення державно! системи пiдготовки i перепщ-готовки робiтникiв та Ыженер-но-технiчних прaцiвникiв, впровадження i дотримання правил безпеки на виробництва забез-печення прaцiвникiв засобами шдивщуального i колективного захисту [8].
В умовах сучасного розвитку нашо! молодо! держави збере-ження здоров'я працюючого населення - запорука сощаль-но-економiчноí стaбiльностi Укра!ни. Тому необхiдно пос-тiйно розширювати нaуковi дослiдження з прюритетних проблем медицини прaцi, як б дали змогу полiпшити умови пращ та зменшити кiлькiсть професшних захворювань в Укрaíнi. Л1ТЕРАТУРА
1. Пищиков В.А., Лубянова И.П. Профессиональная заболеваемость в Украине(динамика за последние 10 лет, причины формирования) и пути сохранения профессионального здоровья населения. Гигиена труда : сб. науч. тр. 1999. Вып. 30. С. 13-23.
2. Кундиев Ю.И., Чернюк В.И., Витте П.Н. Изучение профессионального риска на Украине. Медицина труда и промышленная экология. 1999. № 4. С. 6-9.
3. Ершова М.А., Белашова И.Г. Профессиональная заболеваемость в сельском хозяйстве Украины. Гигиена труда : сб. науч. тр. 2000. Вып. 31. С. 32-39.
4. Борисполець Ю. Контроль над безпекою посилюеться. Охорона працi. 2002. № 6. С. 23-24.
5. Безпека пращ. Охорона пращ. 2002. № 6. С. 21.
6. Сердюк А.М., Кунд1ев Ю.1., Нагорна А.М., Широбоков В.П. Стратепя розвитку профтакти-ки в охорон1 здоров'я в УкраМ. Журнал НАМН Украни. 2012. № 3. С.358-368.
7. Порядок проведення медичних огляд1в пращвниюв певних категорм. Затв. Наказом МОЗ Укра!ни вщ 23.05.2007 № 246. URL http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/z0846-07
8. Кунд1ев Ю.1., Нагорна А.М., Чернюк В.1. Стратепя забезпечення безпечних умов прац1 i збереження здоров'я працвниюв в Укра'У на 2006-2010 роки. Укранський журнал з проблем медицини прац1. 2005. № 3-4. С. 4-10.
9. Буршманов А.Ю., Крестов А.С. Новые аспекты предварительных и периодических медицинских осмотров. Материалы Х Всероссийского конгресса «Профессия и здоровье».
№ 4 2017 Environment & Health 66
Москва, 2011. С. 92-93.
10. Кунд1ев Ю.1., Нагорна А.М. Професмне здоров'я в УкраТ'нг Еп1дем1олог1чний анал1з. К. : Авщенна, 2006. 316 с.
11. Нагорна А. М. Загальна i професмна захворюванiсть пра-цюючого населення. ririeHi4Ha наука та практика на рубежi сто-лть : матер. XIV з'!зду ппен 'ют'1в Укра!ни. Дыпропетровськ, 2004. Т. 2. С. 29-32.
12. Басанець А.В., Нагорна А.М. Проблеми професмно'Т патологи в УкраТн та роль профпатолопч-ноТ служби у збереженнi трудового потенщалу. Актуальнi пи-тання профе^йних захворювань в Укран (24-25 квтня 2008 року) : матер. науково-практ. конф. Дыпропетровськ, 2008. С. 4-6.
13. Кундiев Ю.1., Нагорна А.М. Професiйна захворюванiсть в УкраТнi у динамМ довгостроко-вого спостереження. Укра!н-ський журнал з проблем меди-цини пращ. 2005. № 1. С. 3-11.
14. Концеп^я ЗагальнодержавноТ цтьово'Т соцiальноТ программ «Збереження i розвиток трудового потенцiалу УкраТни на 2008-2017 роки». Укр. журнал з проблем медицини пращ. 2007. № 4 (12). С. 3-9.
15. Измеров Н.Ф. Национальный проект «Здоровье» - роль медицины труда. Медицина труда и пром. экология. 2007. № 12. С. 4-11.
16. Кундиев Ю.И., Краснюк Е.П., Гвозденко Л.А., Ершова М.А. Состояние профессиональной заболеваемости в Украине на современном этапе. Врачебное дело. 1999. № 5. С. 146-149.
17. Кундиев Ю.И., Краснюк Е.П., Факторов И.Е. и др. Состояние и динамика профессиональной заболеваемости в Украине. Охрана труда. 1995. № 10. С. 13-15.
18. Нагорна А.М. 1сторичн i сучасн аспекти медико-саытар-ного обслуговування працюючих в УкраТ'нг Думки, де! професора Томiлiна С.А. та !х втлення у XXI столтт за напрямом: 2006 рiк -iсторiя медицини: матерiали третього конкурсу на кращу роботу. КиТв, 2006. С. 88-93.
19. Яворовський О.П., Ткачишин В.С., Арустамян О.М., Костюченко А.М., Солоха Н.В. Наночастки i наноматерiали: бу-дова, фiзико-хiмiчнi i токсиколо-пчы властивост^ вплив на орга-ызм пращвниюв. Довклля та здоров'я. 2016. № 3. С. 29-33.
20. ЗЫченко Т.О., Яворовський О.П., Цендра О.М., Лобанов В.В. Взаемодiя наноча-стинки срiбла з плазматичною мембраною, квантово-хiмiчне моделювання. Довкшля та здоров'я. 2011. № 2 (57). С. 39-43.
21. Safe and Healthy Workplaces: Making Decent a Reality.
Final draft (WTO, 2007).
22. Frank J., Cullen K. Preventing injury, illness and disability at work. J. Work, Environ and Health. 2006. Vol., 32. № 2. C. 160-167.
REFERENCES
1. Pishchikov V.A. and Lubiano-va I.P. Professionalnaia zabolevae-most v Ukraine (dinamika za pos-lednie 10 let, prichiny formirovani)
I puti sokhraneniia professionalno-go zdorovia [Occupational Morbidity in Ukraine (Dynamics for the Last 10 Years, Reasons of the Formation) and Ways for the Preservation of the Occupational Health of the Population]. In : Gigiena truda : sb. nauch. tr. Kiev ; 1999; 30 : 13-23 (in Russian).
2. Kundiev Yu.I., Cherniuk V.I. and Витте P.N. Meditsina truda I promyshlennia ekologiia. 1999 ; 4 : 6-9 (in Russian).
3. Ershova М.А. and Belashova I.G. Professionalnaia zabolevaemost v selskom khoziaistve Ukrainy [Occupational Morbidity in the Agriculture of Ukraine]. In : Gigiena truda : sb. nauch. tr. 2000; 31: 32-39
(in Russian).
4. Borispolets Yu. Ochorona prat-si. 2002 ; 6 : 23-24 (in Ukrainian).
5. Bezpeka ptatsi [Labour Safety] (Editorial). Ochorona prat-si. 2002; 6 : 21 (in Ukrainian).
6. Serdiuk A.M., Kundiiev Yu.I., Nahorna A.M. and Shyrobokov V.P. Zhurnal NAMN Ukrainy. 2012 ; 3 : 358-368 (in Ukrainian).
7. Poriadok provedennia medych-nykh ohliadiv pratsivnykiv pevnykh katehorii [Order of Medical Examination in the Workers of Certain Categories]. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/z0846-07 (in Ukrainian).
8. Kundiiev Yu.I., Nahorna A.M. and Cherniuk V.I. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2005 ; 3-4 : 4-10 (in Ukrainian).
9. Burshmanov АЛ^. and Krestov А^. Novye aspekty pred-varitelnykh I periodicheskikh med-itsunskikh osmotrov [New Aspects of Preliminary and Periodical Medical Examinations]. In : Materialy X Vserossiyskogo kongressa "Professiya I zdorovie" [Materials of XAll-Russian Congress "Profession and Health"]. Моscow ; 2011: 92-93 (in Russian).
10. Kundiiev Yu.I. and Nahorna A.M. Profesiine zdorovia v Ukraini. Epide-miolohichnyi analiz [Occupational Health in Ukraine. Epidemiological Analysis ]. tyiv : Аvitsenna; 2006 : 316 p. (in Ukrainian).
11. Nahorna A.M. Zahalna I pro-fesiina zakhvoriuvanist pratsiuiu-choho naselennia [General and Occupational Morbidity of the Working Population]. In : Hihiieni-chna nauka ta praktyka na rubezhi stolit: mater. XIVzizdu hihiienistiv Ukrainy [Hygienic Science and Practice at the Boundary of Centuries:
Mater. Of XIV Congress of the Hygi-enists of Ukraine]. Dnipropetrovsk ; 2004; 2 : 29-32 (in Ukrainian).
12. Basanets A.V. and Nahorna A.M. Problemy profesiinoi patolohii v Ukraini ta rol profpa-tolohichnoi sluzhby u zberezhenni trudovoho potentsialu [Problems of the Occupational Pathology in Ukraine and Role of Occupational-and-Pathological Service in the Preservation of Labour Potential]. In : Aktualni pytannia profesiinykh zakhvoriuvan v Ukraini: mater. Konf. [Actual Issues of the Occupational Diseases in Ukraine : Mater. Conf.]. Dnipropetrovsk ; 2008 : 4-6 (in Ukrainian).
13. Kundiiev Yu.I. and Nahorna A.M. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyns pratsi. 2005 ; 1 : 3-11 (in Ukrainian).
14. Kontseptsiia tsiliovoi sotsial-noi prohramy "Zberezhennia I rozvytok trudovoho potentsialu Ukrainy na 2008-2017 roky [Conception of National Target Social Program "Preservation and Development of Labour Potential of Ukraine for 2008-2017"]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyns prat-si. 2007 ; 4 : 3-9 (in Ukrainian).
15. Izmerov N.F. Meditsina truda I promyshlennaia ekologiia. 2007 ; 12 : 4-11 (in Russian).
16. Kundiev Yu.I., Krasniuk E.P., Gvozdenko L.A. and Ershova M.A. Vrachebnoe delo. 1999 ; 5 : 146149 (in Russian).
17. Kundiev Yu.I., Krasniuk E.P., Faktorov I.E. et al. Okhrana truda. 1995 ; 10 : 13-15 (in Russian).
18. Nahorna A.M. Istorychni I suchasni aspekty medyko-sani-tarnoho obsluhovuvannia prat-siuiuchykh v Ukraini [Historical and Modern Aspects of Medico-Sanitary Service of the Working in Ukraine]. In : Dumky, ideiprofeso-ra Tomilina S.A. ta yikh vtilennia u XXI stjlitti za napriamom : 2006 rik - istoriia medytsyny: materialy konkursu [Thoughts, Ideas by Professor A.S. Tomilin and Their Implementations in XXI Century by Direction : 2006 - History of Medicine : Materials of the Competition]. Kyiv ; 2006 : 88-93 (in Ukrainian).
19. Yavorovskyi O.P., Tkachyshyn V.S., Arustamian O.M., Kostiuchenko A.M. and Solokha N.V. Dovkillia ta zdorovia. 2016 ; 3 : 29-33 (in Ukrainian).
20. Zinchenko TO., Yavorovskyi O.P, Tsendra O.M. and Lobanov V.V. Dovkillia ta zdorovia. 2011 ; 2 (57)
: 39-43 (in Ukrainian).
21. Safe and Healthy Workplaces: Making Decent a Reality. Final Draft (WTO, 2007).
22. Frank J. And Cullen K. J. Work, Environ and Health. 2006 ; 32 : 160-167.
Hagwwna go pega^i'i 18.08.2017
