CC BY
38
© Орехова О. В. УДК 613.62+622+669 Орехова О. В.
ПРОФЕС1ЙНА ЗАХВОРЮВАН1СТЬ У ПРАЦ1ВНИК1В ПРНИЧО-МЕТАЛУРПЙНОТ ГАЛУЗ1 УКРА1НИ
УкраГнський науково-дослiдний iнститут промисловоГ медицини (м. Кривий Р^)
Робота е фрагментом НДР «Комплексна оцiнка ризику розвитку найбiльш поширених професiйних захворювань у пра^вниюв гiрничо-металургiйноI галузi Укра1ни», державний реестрацмний номер 0114и002695.
Вступ. Прничо-металурпйний комплекс Укра1ни е повною технолопчною системою, що складаеться з пщприемств з видобутку i переробки залiзорудноI сировини, виробництва коксу i феросплавiв, ви-плавки чавуна i стал^ а також з пiдприемств з виробництва прокату.
В територiальнiй структурi Укра1ни пщприем-ства прничодобувно!, металургiйноI промисловос-тi е базовими, в значнм мiрi визначають економiчнi показники кра1ни. Вони успiшно працюють, увiйшли у ринковi вiдносини розвинутих кра1н, збiльшують об'еми продукцiI, що виготовляеться. В той же час реформування економiчних вщносин, структурна реоргаыза^я i змiна форм власностi призвели до закриття нерентабельних пщприемств, скорочен-ню загально! кiлькостi працюючих, зниженню ви-трат на охорону i здiйснення оздоровчих заходiв по покращенню умов працi i збереженню здоров'я працюючих. Тому проблема побудови здорових умов прац^ проведення заходiв по профтактищ професiйних захворювань на бтьшост пщпри-емств дуже актуальна [5].
На пщприемствах, установах, органiзацiях уЫх форм господарювання кiлькiсть найманих пра^в-никiв становить 13,1% млн. оЫб, або двi третини за-йнятого населення.
На Укра!ы налiчуеться п'ять основних залiзо-рудних пiдприемств, що об'еднуються концерном «Укррудпром». Всi вони сконцентрован в Криво-рiзькому залiзорудному басейнi i представленi Центральним ГЗК, Пвычним ГЗК, 1нгулецьким ГЗК, ^вденним ГЗК i Новокриворiзьким ГЗК. ^м того, виробництво залiзних руд здмснюють АрселорМ^-тал Кривий Рiг, Запорiзький i Полтавський залiзо-руднi комбшати.
Укра!нська чорна металургiя зосереджена в чо-тирьох областях кра!ни: Донецьюй, Дыпропетров-ськiй, Луганськiй i Запорiзькiй, де найбiльш висока концентрацiя наймано! робочо! сили, а саме 38,6% вщ усiеí кiлькостi найманих пра^вниюв Укра!ни. На даний час в ГМК Укра!ни входять 112 спецiалiзо-ваних металургiйних пiдприемств з переробки ме-талобрухту та вiдходiв, 35 пщприемств кольорово! металургiI, 16 металурпйних комбiнатiв i заводiв,
13 метизних пщприемств кольорово! металургп, 16 металурпйних комбша^в i заводiв, 13 метизних пщприемств, 12 трубних заводiв, 12 прничорудних пiдприемств, 11 коксохiмзаводiв i 10 вогнетривких заводiв, що виробляють 29,9% промислово! про-дукци кра!ни. За рахунок експорту продукцi! прни-чо-металургiйного комплексу (ГМК) забезпечуеться близько 40% валютних надходжень.
Щорiчно у свт рееструеться 260 млн. випадюв професiйних захворювань, внаслiдок яких помирае 1,1 млн. оЫб. Економiчнi втрати, пов'язан з проф-захворюваннями, складають близько 4% нацюналь-ного валового продукту. Значних фшансових збиткiв зазнають числены кра!ни свiту. Так, США щорiчно втрачають 249,5 млрд. доларiв, Велика Британiя -11 млрд. фун^в стерлiнгiв. У кра!нах бвропейсько-го Союзу обсяг коштiв, що сплачуються потерптим внаслiдок профзахворювань (лкування, компен-сацi! за тимчасову непрацездатнють, стiйку втрату працездатностi та в разi смертi) становить майже 20 млрд. евро [2,3,6,10].
За даними зарубiжних дослщниюв в прничодо-бувнм промисловостi основну структуру професм-но! патологi! вiд впливу фiзичних факторiв складають: вiбрацiйна хвороба (31,6%), вегето-сенсорна полЫевропа™ (9,9%), попереко-крижова радкуло-патiя (3,7%), нейросенсорна туговухiсть (86%). ^м того, вiдмiчена висока розповсюдженють сполу-чених форм професiйних патолопй, яка характе-ризуеться ураженням перифермно! нервово! сис-теми, органiв слуху i вертеброгенною патологiею (22,2%) [1,9].
Професмы захворювання е важливою меди-ко-соцiальною проблемою, яка виражаеться в зна-чному економiчному збитку, а також збтышенню кiлькостi непрацездатних оЫб серед квалiфiкованих робочих з високою квалiфiкацiею. Все це приводить до тривалого високо затратного л^вання, тривало! непрацездатностi постраждалих, високому рiвню швалщност i значним компенсаторним виплатам [4,8,11].
Згщно наукових розробок провiдних фахiвцiв ш-ституту медицини працi, економiчнi втрати Укра!ни, пов'язанi з профзахворюваннями, становлять бть-ше нiж 16,04 млрд. грн. або 90,4 тис. грн. на рк на один випадок профзахворювання [3,7].
Мета дослщження. Вивчити рiвень та структуру професмно! захворюваност та визначити законо-
мiрностi II формування у пращвниюв прничо-мета-лургiйного комплексу.
Об'ект i методи дослiдження. Вивчення складу, структури та динамки професмно! захворю-ваностi за 2009-2013 роки та виявлення впливу виробничих факторiв на формування професй но1 патологiI у працiвникiв гiрничо-металурпйно-го комплексу проведено при аналiзi «Карти облiку профзахворювань (профотруень)» за 2009-2013 рр. та статистичних звтв обл^ професiйних захво-рювань за 2009-2013 рр. (всього проаналiзовано 2467 карт та 84 статистичних звiти). Аналiз структури професiйноI патологи проводився у вщповщ-ностi з <^жнародною статистичною класифiкацiею хвороб та спорщнених проблем охорони здоров'я» Десятого перегляду.
Результати дослщження та 'Гх обговорення
Всього в гiрничо-металурпйному комплексi на-лiчуеться 580,8 ± 77,03 випадкiв професiйних за-хворювань у 373,4 ± 41,97 оЫб, що говорить по те, що у однiеI особи може бути дектька професiйних захворювань (табл. 1).
Найбтыша питома вага професiйноI патологи у пращвниюв, що зайнят пiдземним ви-добутком залiзноI руди 385,20 ± 70,72 випадкiв у 232,60 ± 36,94 осiб, що становить 66,3% вщ усiеI професмно! патологiI в гiрничо-металургiйнiй га-лузг Найменша кiлькiсть професiйних захворювань рееструеться в металурпйнм промисловостi -
77,00 ± 3,20 випадкiв у 60,40 ± 2,54 осiб, що становить 13,3% вЫе! патологiI.
Найбтыша ктьюсть випадкiв професiйноI патологи, що рееструеться у жiнок, мае мiсце у пщземно-му видобутку залiзноI руди - 46,72%, найменша -у чорнм металургiI 23,77%, що пов'язано з умовами пращ та ктькютю працюючих жiнок у зазначених пщ-галузях ГМК. Тобто, у пщземному видобутку залiзноI руди у шюдливих умовах працi працюе бiльше жiнок, нiж у шших пiдгалузях ГМК, тому i рiвень професiйноI патологiI серед них е вищим.
У пiдгалузi пiдземний видобуток залiзноI руди серед загально! ктькост працiвникiв, яким вста-новлено дiагноз професiйного захворювання, най-бiльшу питому вагу мають пенсiонери, якi на момент встановлення дiагнозу працювали у не шюдливих умовах працi (42,40 ± 2,04%), тобто тi особи, у яких пщозру на розвиток професмного захворювання було виявлено пщ час проходження перiодичних ме-дичних оглядiв та своечасно виведено зi шкiдливих умов працi i таким чином, вщтермЫовано прогре-сування патологи та втрату працездатност^ що зна-йшло свое вiдображення у середньому вМ та стажi роботи пщ час встановлення зв'язку захворювання з умовами пращ (табл. 3, 4). Аналопчна ситуащя мае мiсце i при вiдкритому видобутку залiзноI руди, де найбтыша ктьюсть випадкiв професмно! патологИ зареестрована у пенсiонерiв, якi на момент встановлення дiагнозу не працювали у шюдливих умовах (38,30 ± 2,54%).
Таблиця 1.
у тому числ1
Назва шдгалуз1 показ-ник випадки особи |з них працю- пенсюнери
чол. жшки юч1 П1 П2 П3
± £ т ч! абс.ч. 385,20 ±70,72 232,60 ±36,94 209,80 ±34,86 22,80 ±3,27 66,60 ±10,35 12,80 ±2,22 101,00 ±21,52 57,00 ±13,40
х>о 2\ох % 66,3 100 90,20 ±0,14 9,80 ±0,11 27,60 ±1,13 5,50 ±2,34 42,40 ±2,04 24,50 ±1,68
св С п ±20,48 64,63 ±1,34 46,72 ±1,25 59,89 ±2,45 56,63 ±1,87 71,63 ±1,19 55,12 ±2,05
§ 1 5Н:- н>о 510 1 О-ОО абс. ч. 118,60 ±3,63 80,40± 2,49 66,00 ±3,10 14,40 ±2,02 23,80 ±3,96 6,60 ±1,96 30,80 ±2,63 19,20 ±2,79
% 20,4 100 82,10 ±1,56 17,90 ±1,23 29,60 ±3,47 8,20 ±0,67 38,30 ±2,54 23,90 ±1,58
СО со ±10,18 20,33 ±2,65 29,5 ±1,87 21,40 ±1,16 29,20 ±4,50 21,84 ±2,36 18,50 ±0,86
о О >1 р абс. ч. 77,00 ±3,20 60,40 ±2,54 48,80 ±2,84 11,60 ±2,59 20,80 ±4,68 3,20 ±0,55 9,20 ±1,88 27,20 ±1,14
О. 5 > X с; \о % 13,3 100 80,80 ±0,67 19,20 ±1,15 34,40 ±1,23 5,30 ±1,18 15,30 ±2,07 45,00 ±1,45
н о. О 5 2 Ш ±4,25 15,03 ±0,67 23,77 ±2,05 18,70 ±0,87 14,16 ±1,16 6,52 ±1,74 26,31 ±2,04
Всього у ГМК з а р1к абс. ч. 580,8 ±77,03 373,4 ±41,97 324,60 ±40,80 48,80 ±7,88 111,20 ±18,99 22,60 ±4,73 141,00 ±26,03 103,40 ±17,33
% 100 100 100 100 100 100 100 100
Примпжа: П1 - пенс1онери, як1 працюють у шк1дливих умовах. П2 - пенс1онери, як1 працюють у нешкщливих умовах. П3 - пенсюнери непрацююч1.
Розповсюджен1сть профес1йно1 захворюваност в г1рничо-металург1йному комплекс! УкраГни (абс. ч., %)
У металургiйному виробницта найвагомiшу частку осiб, яким встановлено зв'язок захворюван-ня з умовами пращ, складають непрацюючi пенсю-нери 45,00 ± 1,45%.
При порiвняннi по ГМГ найбiльшу питому вагу серед уЫх випадкiв серед працюючих становлять працюючi, що зайнятi пщземним видобутком залiз-но! руди (59,89 ± 2,45%), а найменшу у металурпй-ному виробництвi (18,70 ± 0,87 %).
Серед пенсiонерiв найбтыша питома вага припадала на тих, що раыше працювали у пщземному видобутку залiзноI руди. Вагома частка пенсiонерiв, якi на момент отримання професмного захворюван-ня продовжувала працювати у шкiдливих умовах, говорить про несвоечаснють виявлення та реестращю захворювання, умисне приховування пращвником свого стану здоров'я, неякiсне проведення пер^ одичних медичних оглядiв та халатне вщношення медичного персоналу до оргаызаци, проведення, резулытатiв та наслщюв медичних оглядiв. Все це знайшло свое вiдображення у аналiзi результа^в пе-рiодичних медичних оглядiв пращвниюв прничо-ме-талургiйноI галузi, де на першому мiсцi, в превалюю-чм бiлышостi, патологiя серцево-судинно! системи, а Ыша патологiя, яка може бути пов'язана зi шюдли-
вими умовами пращ, або взагалi вiдсутня у заключ-них актах за результатами медичних оглядiв, або вже рееструетыся у пiзнiх стадiях.
При аналiзi професiйноI захворюваностi в прни-чо-металурпйному комплексi на 10000 працюючих встановлено, що найбтыша ктькють випадюв про-фесiйноI патологiI рееструеться у пращвниюв пщ-земного видобутку залiзноI руди (70,92 ± 8,64 на 10 000 працюючих) (табл. 2), що у 9,4 разiв вище, ыж у працiвникiв вiдкритого видобутку залiзноI руди, де цей показник становить 7,54 ± 0,70 на 10 000 працюючих, та майже у 52,9 рази вище, ыж у пра-щвниюв металургiйного виробництва - 1,34 ± 0,26 на 10 000 працюючих, що вщображае саытарно-п-гiенiчний стан умов працi пращвниюв основних пщ-галузей ГМК Укра!ни.
У структурi професiйноI патологiI у пращвниюв ГМК Укра!ни перше мюце займае хронiчна пилова патологiя легень (середне значення 10,58 ± 3,77 на 10 000 працюючих, що складае 39,30 ± 2,57% вщ всiеí професiйноI патологiI). Найвищiй рiвены у пращвни-кiв, що зайнят пiдземним видобутком залiзноI руди 28,76 ± 4,37 на 10 000 працюючих (37,40 ± 1,68%), що у 46,38 разiв достовiрно вище, ыж у працiвникiв металургiйного виробництва 0,62 ± 0,14 на 10 000
Таблиця 2.
Структура професшно'Г патологГГ у працiвникiв гiрничо-металургiйного комплексу УкраГни (на 10 000 працюючих) (р < 0,05)
нозолопчш форми профзахворювань
Вироб-ництво * и X и и * о с Пневмоко-шоз Я 1* чвон ||° ¡5 В1брацшна хвороба -ь -н т <в <г £ ОхХ йош >550 а т к а а а т а * Радикуло-пат1я Вегето-сенсорна полшейро-пат1я Э X о г о .0 с В
абс.ч. 3,00 ±1,17 46,20 ±12,76 4,40 ±1,89 12,80 ±2,86 0,80 ±0,65 37,60 ±3,07 6,80 ±1,98 7,80 ±3,32 123,40 ±17,43
Иг а сшз СО % 2,40 ±1,25 37,40 ±1,68 3,60 ±1,68 10,40 ±3,41 0,60 ±0,04 30,50 ±1,24 5,50 ±1,57 6,30 ±1,28 100
на 10 000 1,72± 0,69* 28,76 ±4,37* 2,50 ±1,10* 7,28 ±1,41* 0,44 ±0,35* 21,80 ±1,58* 3,96 ±1,07* 4,42 ±1,80 70,92 ±8,64*
>5 * д абс.ч. 2,60 ±0,97 13,20 ±1,98 11,60 ±2,89 6,60 ±1,89 0,60 ±0,45 5,20 ±1,08 1,80 ±0,82 41,60 ±3,42
о СТО! % 6,25 ±1,18 31,70 ±2,78 27,90 ±2,57 15,90 ±0,96 1,40 ±0,46 12,50 ±3,45 4,30 ±0,67 100
со на 10 000 0,46 ±0,17 2,36 ±0,27 2,14 ±0,62* 1,24 ±0,43 0,10 ±0,07 0,92 ±0,18 0,32 ±0,15 7,54 ±0,70
о >1 р абс.ч. 1,00 ±0,50 13,00 ±2,67 3,80 ±0,42 2,60 ±0,84 0,60 ±0,45 8,20 ±2,56 1,00 ±1,00 29,40 ±5,47
о. ^ > X с; \о % 3,30 ±0,97 44,20 ±1,79 12,40 ±1,37 8,30 ±3,46 2,00 ±0,65 27,40 ±1,26 3,30 ±2,10 100
н ср О 5 2 Ш на 10 000 0,05 ±0,03 0,62 ±0,14 0,16 ±0,03 0,12 ±0,04 0,02 ±0,02 0,40 ±0,12 1,00 ±1,00 1,34 ±0,26
абс.ч. 2,20 ±0,52 25,47 ±5,50 6,60 ±1,40 7,33 ±1,54 0,67 ±0,26 17,00 ±4,21 2,27 ±1,05 3,27 ±1,33 64,80 ±12,71
О. _ св % 3,40 ±1,56 39,30 ±2,57 10,20 ±0,25 11,30 ±2,36 1,00 ±0,50 26,20 ±3,57 3,50 ±1,28 5,00 ±2,38 100
о с на 10 000 0,74 ±0,28 10,58 ±3,77 1,60 ±0,46 2,88 ±0,97 0,19 ±0,11 7,71 ±2,79 1,32 ±0,60 1,58 ±0,76 26,60 ±9,04
Примпжа* - р1зниця достов1рна (р < 0,05)
працюючих (44,2 ± 1,79%) та у 12,18 разiв вище, нiж у працiвникiв пщземного видобутку залiзноI руди 28,76 ± 4,34 на 10 000 працюючих (37,40 ± 1,68%) (р < 0,05).
Друге мюце займае радиколопа™, яка в серед-ньому у пращвниюв ГМК Укра!ни складае 7,71 ± 2,79 на 10 000 працюючих (26,2 ± 3,57%) з найви-щим рiвнем 21,80 ± 1,58 на 10 000 працюючих (30,50 ± 1,24%) у пращвниюв пiдземного видобутку залiзноI руди, що у 23,6 разiв вище, ыж у пращвни-кiв вiдкритого видобутку залiзноI руди 0,92 ± 0,18 на 10 000 працюючих у (12,5 ± 3,45%), та у 54,5 разiв вище, ыж у пращвниюв металургiйного виробництва 0,40 ± 0,12 на 10 000 працюючих (27,40 ± 1,26%), що також обумовлено особливостями умов пращ у пращвниюв вiдповiдних пiдгалузей ГМК Укра!ни.
Нейросенсорна туговухiсть, яка розвиваеться внаслщок впливу еквiвалентного рiвня шуму, що пе-ревищуе гiгiенiчнi нормативи, у структурi професй но! патологи у пращвниюв ГМК Укра!ни займае трете мюце i становить в середньому по ГМК 2,88 ± 0,97 на 10 000 працюючих (11,3%) з найвищим рiвнем у пращвниюв пщземного видобутку залiзноI руди 7,28 ± 1,41 на 10 000 працюючих (10,40 ± 3,41%). У пращвниюв, що зайнятi вщкритим видобутком залiзноI руди 1,24 ± 0,43 на 10 000 працюючих (15,90 ± 0,96%) та 0,12 ± 0,04 на 10 000 працюючих (8,30 ± 3,46%) у пращвниюв металургiйного вироб-ництва.
Вiбрацiйна хвороба рееструеться у меншо! юль-кост осiб порiвняно з нейросенсорною туговухю-тю, та становить в середньому в ГМК 1,60 ± 0,46 на 10 000 працюючих (10,20 ± 0,25%) найвищим рiвнем 2,14 ± 0,62 на 10 000 працюючих (27,90 ± 2,57%), що займае друге мюце серед уЫе! патологи у пращвни-кiв вщкритого видобутку залiзноI руди та 2,50 ± 1,10 на 10 000 працюючих (3,60 ± 1,68%) у пращвниюв пiдземного видобутку залiзноI руди.
1н1±и захворювання займають незначне мюце у структурi професiйноI патологiI у пращвниюв ГМК Укра!ни.
Такий розподт нозологiчних одиниць обумов-лений санiтарно-гiгiенiчними особливостями умов пращ та впливом шюдливих виробничих факторiв на пращвниюв окремих пiдгалузей прничо-металурпй-ного комплексу Укра!ни (табл. 3).
У структурi причин, що викликають професй ну патолопю у працiвникiв гiрничо-металурпйно-го комплексу Укра!ни перше мюце займае пило-вий фактор - 38,70% з коливаннями вщ 36,8% у 2011 рощ до 43,6 у 2010 рощ. На другому мющ зна-ходиться фiзичне навантаження, яке характеризуемся показниками маси вантажу, що пiднiмаеться та перемщуеться вручну, робочою позою, вимушени-ми нахилами тулубу бтьше 300, фiзичним динамiч-ним навантаженням та статичним навантаженням -24,4% з коливаннями вщ 19,5% у 2013 рощ до 28,4% у 2009 рощ. Шумовий фактор посщае трете мющ i складае в середньому за 5 роюв 14,36% з коливаннями вщ 10,7% у 2009 рощ до 20,4% у 2013 рощ. Тобто, мае мюце тенденщя до зростання питомо! ваги шумового фактору у структурi причин профе-смно! патологи з 2009 по 2013 роки.
Вiбрацiйний фактор складае 9,10% у структурi причин, що викликають професмну патолопю у пращвниюв ГМК Укра!ни та посщае четверте рангове мюце з коливаннями 6,00% у 2009 рощ до 13,00% у 2013 рощ. Тобто, мае аналопчна з шумовим фактором тенденщя.
Незначне мюце у структурi причин, що викликають професмну патолопю у пращвниюв ГМК Укра!ни займае мiкроклiмат - 1,70% з коливаннями 0,00% у 2012 рощ до 3,9% у 2009 рощ (табл. 3). Що зна-йшло вщповщне вщображення у структурi професй но! патологiI працiвникiв ГМК (табл. 2).
Таким чином, структура причин, що викликають професмну патолопю у пращвниюв ГМК Укра!ни мае прямий вплив на структуру професмно! патологи пращвниюв ГМК Укра!ни.
При аналiзi вкового складу працiвникiв, яким встановлено дiагноз професiйного захворювання встановлено, що найчисельыша група хворих на професмну патологiю знаходиться у вковм когортi 50-59 рокiв (середне значення по ГМК -54,30 ± 3,76%), що пов'язано з досить тривалим стажем роботи у шюдливих умовах пращ та про-явом шволютивних процеЫв (зниження захисних можливостей органiзму) у працiвникiв. ^м того, це пов'язано з незадовтьною дiагностикою захворю-вань, що пов'язаы з умовами працi, тобто мае мюце тзня дiагностика професiйноI патологи (табл. 4).
У вковм грут до 20 рокiв та 20-29 роюв у всiх пiдгалузях ГМК Укра!ни не було зареестровано
Таблиця 3.
Структура причин (%), що викликають професшну патолопю у прац1вник1в прничо-металургшного комплексу УкраГни
р1к ф1зичне навантаження м1кро кл1-мат шум в1брац1я пиловий фактор х1м1чний фактор шш1 всього
2009 28,4 3,9 10,7 6 39 1,3 10,7 100
2010 21,5 1,1 13,4 6,9 43,6 9,6 3,9 100
2011 27,2 0,4 12,4 9,7 36,8 12 1,5 100
2012 25,4 14,9 9,9 36,9 11,9 1 100
2013 19,5 1,2 20,4 13 37,2 2,7 5,9 100
Середшй 24.40± 1,70± 14,36± 9,10± 38,70± 7,50± 4,60± 100
р1вень за 5 роюв 1,89 0,89 1,85 1,38 1,44 2,57 1,97
Таблиця 4.
Вшове розподiлення хворих на професiйнi захворювання в гiрничо-металургiйному комплексi УкраГни (%), (р < 0,05)
назва шдгалуз1 показник Роки
30-39 40-49 50-59 60 1 б1льше усього
п1дземний видобуток зал1зно'[ руди абс. ч. 7,20±1,39 73,60±11,75 127,00±19,24 24,80±6,68 232,60±36,94
% 3,10±0,68 31,60±3,67 54,60±6,94 10,70±1,28 100
в1дкритий видобуток зал1зно1 руди абс. ч. 1,00±0,35 12,60±2,02 45,20±3,83 21,60±3,96 80,20±2,27
% 1,20±0,27 15,70±2,03 56,40±2,85 26,90±4,68 100
металург1йне виробництво абс. ч. 2,80±0,89 15,40±1,96 30,60±1,72 11,60±2,28 60,60±2,46
% 4,60±1,68 25,40±2,38 50,50±2,57 19,10±2,07 100
Середн1й в1к у ГМК абс. ч. 3,67±0,87 33,87±8,51 67,60±13,01 19,33±2,79 124,47±23,76
% 3,00±1,02 27,20±1,28 54,30±3,76 15,5±1,27 100
жодного випадку професмного захворювання, що пов'язано, в першу чергу, з обмеженням роботи оЫб до 20 рокiв у шюдливих умовах працi, з Ышого боку, з незначною тривалiстю шюдливого виробни-чого фактора та рiзко вираженими репаративними можливостями органiзму. Що пщтверджуетыся по-переднiми дослiдженнями проведеними фахiвцями не лише Укра1нського науково-дослщного iнституту промислово! медицини, а й шшими науковими уста-новами Украши, Росií та бвропи [4,5,8].
У пращвниюв, що були зайнятi пщземним видо-бутком залiзноí руди, при аналiзi вiкового розподг лення встановлено, що найбтыш чисельну групу складае вiкова когорта 50-59 рокiв 54,60 ± 6,94%, а найменша - 30-39 роюв, що пов'язано з почат-ковою дiею на оргаызм працiвникiв шкiдпивих ви-робничих факторiв, а прояв патологií, в свою чергу, пов'язанм з агресивнiстю виробничого фактору (юлыюсною та якiсною характеристикою), комплексною впливу на оргаызм та пiдвищеною шдивщу-алыною чутливютю до дií того чи шшого шкiдпивого виробничого фактору.
У пращвниюв, що були зайнятi вiдкритим ви-добутком залiзноí руди перше мюце займае вко-ва когорта 50-59 роюв 56,40 ± 2,85%, на другому мют хворi вiком 60 i бiлыше рокiв 26,90 ± 4,68%, що пов'язано з тзым початком роботи у шкiдпивих умовах пращ та повною вiдсутнiстю або незадо-вiлыним виконанням лiкувалыно-профiлактичних за-ходiв у перiод роботи та пюля припинення контакту зi шюдливим виробничим фактором, пiзныою дiа-гностикою професiйного захворювання.
У працiвникiв металурпйного виробництва, яким встановлено дiагноз професмного захворювання, на першому мющ знаходятыся працiвники вiком 50-59 роюв 50,50 ± 2,57%, на другому - 40-49 роюв 25,40 ± 2,38%, що пов'язано з санггарно-ппеычни-ми особливостями умов пращ у вщповщних пщгалу-зях ГМК Украши.
При аналiзi стажовоí структури хворих на профе-сiйну патологiю встановлено, що у структурi хворих на професмну патологiю в гiрничо-металурпйно-му комплексi, найбiлыша кiлыкiсты хворих зi стажем роботи 25 i бiлыше рокiв (середне значення за п'яты рокiв - 37,20 ± 1,37%) (табл. 5).
Найменша юлыюсты хворих у стажовiй групi 0-4 та 5-9 роюв (0,30 ± 0,01 та 0,70 ± 0,20% вщповщ-но), що пояснюетыся незначним стажем роботи, при якому професмы захворювання можуты роз-виватися лише у оЫб з пiдвищеною шдивщуалыною чутливiстю або при впливi шюдливих виробничих факторiв, що в деюлыка разiв перевищуюты ГДК та вщносятыся до 3 класу 4 ступеня шюдливост та до 4 небезпечного.
При аналiзi стажового розподiлення хворих на професмну патологiю встановлено, що в уЫх пщ-галузях найбiлыша кiлыкiсты хворих зi стажем роботи 25 i бiлыше рокiв, на другому мющ хворi зi стажем роботи 20-24 роки, на третыому - зi стажем роботи 15-19 роюв, що пщтверджуетыся по-передыми дослiдженнями, якi доводяты, що при збтышенш стажу роботи в шюдливих умовах пращ, збтышуетыся ризик розвитку професмних захворюваны.
Висновки
1. Ефект дм виробничих факторiв на здоров'я пра-цiвникiв вiдображаетыся у показниках захворюванос^ з тимчасовою втратою працездатностi та розповсю-дженостi хронiчноí соматичноí патологи, а у вщдале-ному перiодi у професiйнiй захворюваностi.
2. В прничо-металургiйному комплексi рiвены професмно'| патологií, що рееструетыся за рк складае 26,60 ± 9,04 на 10 000 працюючих.
3. Найвищий рiвены професмно'| патологií мае мюце у пращвниюв пiдземного видобутку залiз-ноí руди 70,92 ± 8,64 на 10 000 працюючих, 46,72% з яких складаюты жЫки. 59,89% складаюты особи працездатного в^.
4. У структурi причин, що викликаюты професiй-ну патологiю у пращвниюв прничо-металурпйного комплексу Украíни перше мюце займае пиловий фактор - 38,70 ± 1,44%. На другому мющ знахо-дитыся фiзичне навантаження - 24,40 ± 1,89%, шу-мовий фактор посiдае трете мюце - 14,36 ± 1,85%.
5. У структурi професiйноí патологií у пращвниюв ГМК Украши перше мюце займае хроычний пиловий бронх^ (середне значення 10,58 ± 3,77 на 10 000 працюючих) з коливаннями вщ 0,62 ± 0,14 на 10 000 працюючих у пращвниюв металурпйного виробництва до 2,36 ± 0,27 на 10 000 працюючих
Таблиця 5.
Стажове розподшення хворих на професiйнi захворювання в гiрничо-металургiйному комплексi УкраГни (%), (р < 0,05)
назва шдгалуз1 показник роки
0-4 5-9 10-14 15-19 20-24 25 i < усього
пщземний видобуток залiзноi руди абс.ч. 0,40 ±0,45 1,20 ±0,42 30,80 ±5,96 57,20 ±5,32 66.20 ±11,49 76,80 ±16,00 232,60 ±36,94
% 0,20 ±0,10 0,50 ±0,30 13,20 ±1,26 24,60 ±1,28 28,50 ±1,64 33,00 ±3,67 100
Вщкритий видобуток залiзноI руди абс.ч. 1,00 ±1,00 10,00 ±1,46 15,60 ±2,93 16,80 ±1,43 37,60 ±3,62 80,20 ±2,27
% 1,30 ±0,37 12,50 ±2,49 19,50 ±2,68 21,00 ±2,47 46,90 ±1,44 100
Металурпйне виробництво абс.ч. 0,60 ±0,45 1,20 ±0,65 8,60 ±2,08 12,60 ±2.41 13,00 ±1,37 24,60 ±2,49 60,60 ±2,46
% 1,00 ±0,50 2,00 ±1,50 14,20 4,28± 20,80 ±4,18 21,50 ±2,37 40,60 ±2,57 100
Середшй стаж абс.ч. 0,33 ±0,19 0,87 ±0,26 16,47 ±3,36 28,47 ±5,93 32,00 ±7,49 46,33 ±7,76 124,47 ±23,76
% 0,30 ±0,01 0,70 ±0,20 13,20 ±1,26 22,90 ±2,31 25,70 ±2,84 37,20 ±1,37 100
(31,7%) у пращвниюв вiдкритого видобування за-лiзноI руди.
6. Профiлактика професiйних захворювань - це комплексна проблема i II виршення залежить вiд по-вноти та якостi виконання bcíx ланок профiлактичних заходiв, найважливiшими з яких е створення без-печних умов пращ, постмний виробничий контроль i моыторинг умов працi.
Перспективи подальших досл1джень
Об'ективна оцiнка рiвня та структури професй но1 патологи в прничо-металургiйному комплексi, ощнка взаемозв'язку з умовами працi та загальною
захворюванiстю е основою для розрахунюв та ощн-ки професмних ризикiв в основних виробництвах прничо-металурпйного комплексу та розробки i впровадження ефективно! сучасно! системи про-фiлактичних заходiв на виробництвi з оздоровлення умов пращ, профтактики захворювань та зниженню ризику !х виникнення. Отриман результати стануть основою для визначення як групових так i шдивщу-альних безпечних термiнiв роботи, критерив ран-ньо! дiагностики початкових проявiв захворювань, що зумовленi впливом умов пращ, критерив про-фесмного добору.
Л^ература
1. Лапко И. В. Влияние вибрации, шума, физических загрузок и неблагоприятного микроклимата на показатели углеводного обмена у робочих горнодобывающих предприятий и машиностроения / И. В. Лапко, В. А. Кирьяков, Л. И. Антошина [и др.] // Медицина труда и промышленная экология - 2014. - № 7. - С. 32-35.
2. Нагорна А. М. Загальна й професмна захворюванють працюючого населення [текст] / А. М. Нагорна // Ппешчна наука та практика на рубежi стол^ь: матерiали XIV з'Узду ппеню^в УкраУни. 19-21 травня 2004 р. (Дшпропетровськ). Т. II. -К., 2004. - С. 29-32.
3. Нагорна А. Втрати вщ нездоров'я / А. Нагорна, I. Кононова, М. Соколова // Охорона пращ. - 2015. - № 5. - С. 54-56.
4. Проблема профессиональной патологии в Украине на современном этапе [текст] / Ю. И. Кундиев, Е. П. Краснюк, И. П. Лу-бянова // Журнал практичного лкаря. - 2002. - № 3. - С. 2-5.
5. Прокопенко Л. В. Проблемы оздоровления условий труда, профилактики профессиональных заболеваний на предприятиях ведущих отраслей экономики / Л. В. Прокопенко, Н. П. Головкова, А. Г. Чеботарев // Медицина труда и промышленная экология - 2012. - № 9. - С. 6-13.
6. Профессиональный риск для здоровья работников: руководство / под ред. Н. Ф. Измерова и Э. И. Денисова. - М.: Тро-вант, 2003. - 448 с.
7. Швалев О. В. Анализ профессиональной заболеваемости и пути дальнейшего совершенствования профпатологической помощи в Ленинградской области / О. В. Швалев, Е. Б. Колесова, С. А. Горбанев [и др.] // Медицина труда и промышленная экология. - 2013. - № 12. - С. 21-24.
8. Bruegmann М. International comparison of occupational safety and health research - a review based on published articles / М. Bruegmann, М. Roetting, H. Luczak // Int. J. Occup. Safety & Ergonomics.- 2001.- Vol.7, № 4.- P. 387-401.
9. Jagger C. Inequalities in healthy life years in the 25 countries of the European Union in 2005: a cross national metaregression analysis / C. Jagger, C. Gillies, F. Moskone [et al.] // The Lancet.-2008.-Vol. 372, № 9656. - P. 2124-2131.
10. Mackenbach J. P. Socioeconomic inequalities in health in 22 European countries / J. P. Mackenbach, I. Stirbu, A.-J. R. Rosram [et al.] // N. Engl. J. Med. - 2008. - Vol. 358. № 23. - Р. 2468-2481.
11. The Presidential / Congressional Commission on Risk Assessment and Risk Management. Risk Assessment and Risk Management in Regulatory Decision-Making. - Vol. 1 and 2. - Washington, DC, 1997.
УДК 613.62+622+669
ПРОФЕС1ЙНА ЗАХВОРЮВАН1СТЬ У ПРАЦ1ВНИК1В ПРНИЧО-МЕТАЛУРПЙНОТ ГАЛУЗ1 УКРАНИ
Орехова О. В.
Резюме. Проведено вивчення рiвня та структури професiйноI захворюваностi у працiвникiв прничо-ме-талургiйноI галузi Укра1ни. Встановлено, що несприятливий вплив умов працi е причиною високого рiвня професiйноI захворюваностг В структурi причин, що викликають професiйну патологiю у працiвникiв прни-чо-металургiйного комплексу Укра1ни перше мюце посiдае пиловий фактор, на другому мющ знаходиться фiзичне навантаження, шумовий фактор посiдае трете мiсце. У структурi професiйноI патологiI у пращвниюв ГМК Укра1ни перше мiсце посщае хронiчний пиловий бронхiт з найвищим рiвнем у працiвникiв металурпй-ного виробництва, а найнижчим у пращвниюв вщкритого видобутку залiзноI руди. Для профтактики про-фесiйних захворювань та зниження |'х рiвня запропоновано комплексно тдходити до вирiшення проблеми, придтяючи особливу увагу створенню безпечних умов пращ, постмного виробничого контролю та моыто-рингу умов працi.
K^40Bi слова: професiйна заxворюванiсть, гiрничо-металургiйний комплекс, шкiдливi умови працi, професiйнi ризики, профтактика професiйниx захворювань.
УДК 613.62+622+669
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ У РАБОТНИКОВ ГОРНО-МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОЙ ОТРАСЛИ УКРАИНЫ
Орехова О. В.
Резюме. Проведено изучение уровня и структуры профессиональной заболеваемости у работников горно-металлургической отрасли Украины. Установлено, что неблагоприятное влияние условий труда является причиной высокого уровня профессиональной заболеваемости. В структуре причин, вызывающих профессиональную патологию у работников горно-металлургического комплекса Украины первое место занимает пылевой фактор, на втором месте находится физическая нагрузка, шумовой фактор занимает третье место. В структуре профессиональной патологии у работников ГМК Украины первое место занимает хронический пылевой бронхит с наивысшим уровнем у работников металлургического производства, а самым низким у работников открытой добычи железной руды. Для профилактики профессиональных заболеваний и снижения их уровня предложено комплексно подходить к решению проблемы, уделяя особое внимание созданию безопасных условий труда, постоянному производственному контролю и мониторингу условий труда.
Ключевые слова: профессиональная заболеваемость, горно-металлургический комплекс, вредные условия труда, профессиональные риски, профилактика профессиональных заболеваний.
UDC 613.62+622+669
THE OCCUPATIONAL DISEASES IN WORKERS OF MINING AND METALLURGICAL INDUSTRY OF UKRAINE
Orehova О. V.
Abstract. To date, the center of attention of specialists in Occupational Medicine has become the definition of occupational hazards and associated procedures for the identification, assessment and management of risk factors for adverse changes in humans as the population and the individual levels.
According to the State Statistics Committee, as of 31 December 2011, the number of employees who work in conditions that do not meet health and safety standards was 1,28 million, of which metallurgy and manufacture of fabricated metal products - 175,9 thousand people (54,6% of the registered number of full-time employees), including operating under the influence of excess MPL, MPC.
A study of the level and structure of occupational diseases in workers of mining and metallurgical industry of Ukraine. It is established that the adverse impact of working conditions are the reason of high level of occupational morbidity. In the structure of the causes of occupational diseases in workers of mining and metallurgical complex of Ukraine at the first place is the dust factor, followed by physical load, noise factor ranks third. In the structure of occupational diseases in workers of mining and metallurgical complex of Ukraine ranks first chronic dust bronchitis with the highest level of workers of metallurgical production, and lowest in workers of open pit mining of iron ore. The structure of occupational diseases in Ukraine, as in many countries, first place went to bronchopulmonary disease caused by exposure to dust, industrial aerosol irritant factors (pneumoconiosis, chronic dust bronchitis) -60% of all diseases.
The highest level of risk is not only professional, but also due to professional pathology occurring in open-hearth shop, due to not only moral but also material obsolescence of the process as open-hearth method of obtaining steel, blast furnace and converter shops, where there is a comprehensive exposure to harmful factors that far exceed MPC and MPL.
In mining and metallurgical complex, the level of occupational diseases that is registered for the year is 26,6 ± 9,04 per 10,000 workers. The highest level of professional pathology among workers of underground mining of iron ore 70,92 ± 8,64 per 10,000 workers, 46,72% of whom are women. 59,89% are of working age. In the structure of causes of occupational pathology in workers of mining and metallurgical complex of Ukraine at the first
place is the dust factor - 38,7 ± 1,44%. In second place is exercise - 24,4 ± 1.89%, the noise factor is on the third place is 14.36 ± 1,85%.
In the structure of occupational diseases in workers of the MMC of Ukraine takes the first place of chronic occupational bronchitis (mean 10,58 ± 3,77 per 10,000 workers) with a range from 0,62 ± 0,14 per 10,000 workers among workers of metallurgical production to 2.36 ± 0.27 per 10,000 workers (31.7 per cent) workers in the open pit mining of iron ore.
Prevention of occupational diseases is a complex problem and its solution depends on the completeness and quality of implementation of all parts of preventive measures, the most important of which are the creation of safe working conditions, continuous production control and monitoring of working conditions.
Objective assessment of the level and structure of occupational diseases in mining-metallurgical complex, the relationship with working conditions and General morbidity is the basis for the calculation and assessment of occupational risks in the basic industries of mining and metallurgical complex and development and implementation of effective modern system of preventive measures in the workplace and healthy working conditions, prevent disease and reduce their risk. The results will be the basis for determining group and individual safe terms of work, the criteria of early diagnostics of early manifestations of diseases caused by the impact of working conditions, criteria of professional selection.
Keywords: occupational diseases, metals and mining sector, occupational hazards, occupational risks, prevention of occupational diseases.
Рецензент - д. мед. н. Ковальчук Т. А.
Стаття надшшла 02.11.2015 року
