CC BY
7
Object and methods: the key publications, programs, WHO and UN recommendations about the quality of atmospheric air and state laws, decrees and normative documents were analyzed. The results of our researches of condition assessment of the air pollution in the city in small fractions of particular mater (РМ10 and РМ4) were systematized. Mathematical, analytical and statistical methods were used to processing the indexes.
Results and their discussion: we have developed the scheme of using the social-hygiene monitoring data at the development and implementation of target programs considering of decreasing the risk for health. Accordinly to which, the research of the content of small fractions of particular mater of respirable fractions (РМ10 and РМ4) in the atmospheric air of Zaporizhia city was carried out. The measurements of data levels of these contaminants were carried out by using the aerosol analyzer KANOMAX-3521.
The average and maximum levels of air environment pollution of presented contaminants during the study period were calculated; the dependence of the content of the small fractions of particular mater from meteorological conditions, time of day, season, traffic intensity, distance from sources of pollution were set.
The relationship between indexes of morbidity of respiratory diseases in children and content of particular mater in air was set.
The results of the study became the basis for creation of target regional program for decreasing risks for health from influence of weighted solid particles. The program includes events, which should be realized at the level of local government, transport sphere, industrial, scientific and energy sector and provision of primary medical care.
Conclusion: with considering of the world experience, it was created and applied in practice the model of using the data of socially-hygienic monitoring at the development and making target plannings concidering to decreasing risks for health of the exhibited population.
With the establishment of a cross-sectoral partnership, the implementation of the Target Program can be expected to significantly reduce the risk of both acute and chronic health effects from the influence of finely particular mater.
Keywords: particular mater, risk for health, prevention, target planning, socially-hygienic monitoring.
Рецензент - проф. Дубинська Г. М.
Стаття надшшла 01.11.2017 року
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-91-94 УДК 613.6.027:669.183 Шаравара Л. П., Севальнев А. I.
ОЦ1НКА АПОСТЕР1ОРНОГО ПРОФЕС1ЙНОГО РИЗИКУ ДЛЯ ПРАЦ1ВНИК1В МАРТЕН1ВСЬКОГО ЦЕХУ
Запор1зький державний медичний ушверситет (м. Запор1жжя)
Дана робота е фрагментом науково-дослщно! роботи кафедри загально! ппени та екологп ЗДМУ «Комплексна оцшка i управлЫня ризиками для здоров'я в умовах ЗапорiзькоI области, № державно! реестрацп 01111005646.
Вступ. За даними МiжнародноI оргаызацп прац та Всесвггньо! оргаызацп охорони здоров'я у свт 2 мтьйони людей на рк помирають в результат про-фесмних i виробничо зумовлених захворювань, не-щасних випадюв або травм; 268 мтьйоыв нещасних випадюв на робочих мюцях призводять до тимчасо-во! втрати працездатност в середньому на три дня i бтьше; щорiчно фксуеться 160 мтьйоыв нових випадюв виробничо зумовлених захворювань [1,5]. На робочому мюц люди стикаються з безлiччю не-безпек: хiмiчнi чинники виробничого середовища, бюлопчы агенти, фiзичнi фактори, несприятливi ергономiчнi умови, алергени, психосощальы чинники, яю сприяють розвитку професмних i виробничо
зумовлених захворювань. Доведено, що бтышють робочих мюць на металурпйних пщприемствах не вщповщають санггарно-ппеычним вимогам, тому юнуе високий ризик розвитку шкоди для здоров'я працюючих [4]. Тому безперечно актуальним е ви-вчення питань пов'язаних з оцшкою та керуванням професмними ризиками (ПР) на робочих мюцях металурпйних пщприемств.
Мета дослщження. Провести оцЫку апрюрного професмного ризику для пра^вниюв мартеывсько-го цеху.
Об'ект i методи дослщження. Для оцЫки ПР для пра^вниюв металурпйного пщприемства, вщ-повщно даних захворюваност з тимчасовою втра-тою працездатнос^ за 3 роки, розраховували рiвень захворюванос^ працюючих (Я), вщносний ризик (ЯЯ), атрибутивний ризик (АЯ) в абсолютних величинах та у вщсотках (АЯе, %). Показники розраховува-лись для працiвникiв мартенiвського цеху, де умови
працi вщповщають 3 класу 4 ступеню шкщливостг В якостi контрольно! групи використовувалися пра^в-ники в^ту заводоуправлiння, як по професiйним маршрутам не працювали у шюдливих та небезпеч-них умовах прац (2 клас).
Для визначення шкщливого впливу виробничих факторiв на стан здоров'я працюючих використову-вали показник рiвня захворюваностi (R), який розра-ховували за наступною формулою:
R:
РУ
де d - кiлькiсть випадкiв захворювання в дослг джуванiй групi;
py - показник «людина-роюв». Вiдносний ризик (RR) - вщношення рiвня захво-рюваност в однiй групi населення до рiвня захворю-ваностi в шшмй групi. Даний показник розраховували за наступною формулою:
RR= di/pyi йо/РУо'
де d - ктьюсть випадкiв захворюваностi в дослг джуванм (d,) та контрольнiй групi (d0);
py - «людина роки» в доотджуванм (py,) та контрольнiй груп (py0).
Довiрчий iнтервал (Д1) 95% ймовiрностi для вщ-носного ризику розраховували за формулою:
DI = ехр
1 1 ln(RR) ± 1,96 I—+ -dl d0
Достовiрнiсть отриманих результатiв за показни-ком вщносного ризику визначали величиною Д1 (при значеннi лiвоI межi Д1 вище одиницi рiзницю мiж по-рiвнюваними показниками вважали статистично до-стовiрною, що пщтверджуе причинний зв'язок ви-значених порушень стану здоров'я з впливом умов пращ) [2,3].
Атрибутивний ризик (АЯе) (рiзниця мiж рiвнями захворюваностi серед осiб, як пiдлягали та не пщ-лягали впливу шюдливого чинника в абсолютних величинах) розраховували за формулою:
ARe =
. jji___
РУ1 РУо'
Д1 95% ймовiрностi для атрибутивного ризику розраховували за формулою:
. di d0 DI = ARe ± 1,96 L + ;
J(pyi)2 (РУо)2' Атрибутивний ризик у вiдсотках (ARe %) знахо-дили за формулою:
_^
ARe % = * 100;
Д1 95% ймовiрностi для ARe % розраховували за такими формулами:
Нижня межа ar%iJ2^* ioo;
RRl '
AR %u=-
-* 100;
Верхня межа ------- „^
де RRl та RRy - нижня та верхня межi вiдносного ризику (RR).
ОцЫку причино-наслiдкового зв'язку чинника з розвитком захворюваност проводили по розрахо-ваним показникам вiдносного ризику, для чого використовувалися критерп розробленi НД1 медицини працi РАМН [2].
Результати дослщження та 'Гх обговорення. При оцiнцi ризику порушення здоров'я для пращв-никiв мартенiвського цеху встановлено, що най-бiльшi рiвнi ризикiв та достовiрно вище частота за-хворювань, нiж у контрольна групi, серед наступних нозологiчних форм: хвороби вуха та соскоподiбного вщростка, хвороби шкiри та пiдшкiрноI клгтковини, хвороби ока та придаткового апарату, iнфекцiйнi та паразитарнi хвороби, хвороби сечостатево! систе-ми, хвороби кютково-м'язово! системи та сполучно! тканини, хвороби оргаыв травлення та системи ди-хання (рис.).
Рiвень захворюваностi на хвороби вуха та со-скоподiбного вiдростка серед працiвникiв марте-ывського цеху склав 11,2 на 1000 працюючих, тодi коли серед пращвниюв контрольно! групи рiвень за-хворюваност - 0,95 на 1000 працюючих. Вщносний ризик захворюваностi склав RR=11,81 при CI 95% 4,15-33,58, що мае майже повний ступшь зв'язку з роботою та вщносить хвороби вуха та соскопо-дiбного вiдростка до професiйних. Доля хвороб, як викJlиканi впливом шкiдливих УП, серед пращв-никiв мартенiвського цеху склала 91,53% (CI 95%; 75,91-97,02%), серед населення в цтому - 80,44% (CI 95%; 80,05-80,82%).
Рiвень захворюваност на хвороби шюри та пщ-шюрно! клггковини для працiвникiв мартенiвського цеху склав 40,89 на 1000 працюючих, для контрольно! групи рiвень - 5,92 на 1000 працюючих, що майже в 7 разiв менше. Вщносний ризик захворю-ваностi на хвороби шюри та пiдшкiрно! клггковини склав RR=6,9 при CI 95% 4,47-10,68, що мае майже повний ступшь зв'язку з роботою та вщносить !х до професмних. Доля захворювань, викликаних впливом шюдливих УП, серед працiвникiв мартеывсько-го цеху (ARe, %) значно перевищувала вщповщ-ний показник серед населення в цтому (PAR, %)
- 85,52% (CI 95%; 77,61-90,63%) та 69,19% (CI 95%; 68,59-69,8%) вщповщно.
Майже повний ступшь зв'язку з УП мали хвороби ока та придаткового апарату RR=5,01 при CI 95% 2,68-9,37, що вщносить ц хвороби до професмних захворювань. Рiвень захворюваност серед працюючих у доотджуванм груп склав 15,43 на 1000 працюючих, що значно вище, ыж в контрольна груп
- 3,1. Доля захворювань, викликаних УП, серед пра-щвниюв мартенiвського цеху склала 80,04% (CI 95%; 62,69-89,33%), серед населення в цтому - 60,41% (CI 95%; 59,63-61,19%).
Дуже високий ступшь зв'язку з УП мали шфек-цмы та паразитарн хвороби - RR=3,66 при CI 95% 1,59-8,43, що вщносить !х до виробничо зумовле-них хвороб. Рiвень захворюваност для пра^вниюв у дослiджуванiй групi склав 6,94 на вщмшу вiд пра-цiвникiв у контрольнiй групi - 1,9 на 1000 пра^вни-юв. Серед працiвникiв мартенiвського цеху доля захворювань, викликаних шюдливими умовами прац^ склала 72,71% (CI 95%; 37,23-88,13%), для насе-
Хвороби вуха та соскоподабного вщросгка Хвороби ппари та шдшюрноГ клтсовини Хвороби ока та придаткового апарату 1нфекцшш та паразитарш хвороби Хвороби сечостатево! системи Хвороби кгстково-м'язово! системи та..
Хвороби оргатв травления Хвороби системи дихання
лення в цiлому - 50,34% (С1 95%; 49,36-51,31%).
Хвороби сечостатево! системи мали рiвень захворюваност серед працiвникiв мартеыв-ського цеху - 43,98 на 1000 працюючих, серед пра^вниюв контрольно! групи - 13,5 на 1000 працюючих. Вщносний ризик захворюваност
для пра^вниюв до^джувано! групи склав ЯЯ=3,26 при С1 95% 2,37-4,48, що мае дуже високий ступiнь зв'язку з роботою та вiдносить цю групу захворюва-ностi до виробничо зумовлених хвороб. Доля хвороб, викликаних шкщливими УП, для пра^вниюв мартенiвського цеху та для населення в цтому скла-ли 69,29% (С1 95%; 57,8-77,66%) та 46,19% (С1 95%; 42,14-47,25%).
Рiвень захворюваност кiстково-м'язово! системи та сполучно! тканини для працiвникiв дослщжува-но! групи склав 66,74 на 1000 працюючих, для контрольно! групи - 23,93 на 1000 працюючих. Вщносний ризик захворюваност мав високий ступшь зв'язку з УП - ЯЯ=2,29 при С1 95% 2,18-3,57, тому дана група хвороб вщноситься до виробничо зумовлених. Доля хвороб кютково-м'язово! системи та сполучно! тканини, як викликан УП, у пра^вниюв дослщжувано! групи склала 64,15% (С1 95%; 54,18-71,95%), серед населення в цтому - 40,5% (С1 95%; 39,34-41,67%).
Рiвнi захворюваностi на хвороби оргаыв трав-лення для працюючих у мартеывському та контрольному цеху склали 47,07 та 22,27 на 1000 працюючих вщповщно. Вщносний ризик захворюваност на хвороби оргаыв травлення склали 1^=2,11 при С1 95% 1,62-2,77, що мае високий ступшь зв'язку з УП i вщ-носить !х до виробничо зумовлених.
Рiвень захворюваност на хвороби системи дихання для пра^вниюв мартенiвського цеху склав 17,36 на 1000 працюючих на вщмшу вщ працiвникiв контрольно! групи, де рiвень захворюваностi склав
— 3,6<
- 3,26 2,79
2,11
2,1
6,9
5,01
11,81
0
10
15
Рис. Показники вщносного ризику (ЯЯ) розвитку захворювань серед пращвнимв мартенiвського цеху.
8,3 на 1000 працюючих. Вщносний ризик захворю-ваност на хвороби системи дихання для пра^вни-кiв мартенiвського цеху склав ЯЯ=2,1 при С1 95% 1,35-3,26, що мае високий ступшь обумовленост з УП. Серед пра^вниюв мартенiвського цеху доля захворювань системи дихання, викликан шюдливим впливом виробничих чинниюв, склала 52,24% (С1 95%; 25,71-69,29%), тодi коли серед населення в цтому - 29,38% (С1 95%; 28,0-30,77%).
Висновки
1. Оцшка професмних ризикiв за даними захво-рюваностi з тимчасовою втратою працездатност свiдчить про високий ступшь !! професiйно! обу-мовленостi майже по вЫм нозологiчним формам. Доля захворювань серед пра^вниюв працюючих в шкщливих умовах працi значно бтьше в порiвняннi з контрольною групою, що пщтверджуе вплив виробничих факторiв на стан здоров'я пра^вниюв працюючих у шюдливих умовах працк
2. Основою ново! парадигми охорони здоров'я повинно стати збереження здоров'я людини, а не його вщновлення. Шляхом досягнення ще! мети е визначення та мiнiмiзацiя професмних ризиюв розвитку захворювань.
Перспективами подальших дослiджень буде вивчення питань оцшки та керування професiйними ризиками у шших пiдроздiлах металургiйних пщпри-емств.
Лiтература
1. Vitkin L.M. Metodyka identyfikatsiyi nebezpek ta otsinky profesiynykh ryzykiv v umovakh vyrobnychoyi diyalnosti na m'yasopererobnomu pidpryyemstvi / L.M. Vitkin, S.M. Lapach, O.R. Rolko // Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho universytetu Povitryanykh Syl. - 2015. - Vypusk 1 (42). - S. 110-114.
2. Izmerov N.F. Professionalnyy risk dlya zdorovya rabotnikov: rukovodstvo / pod red. N.F. Izmerova, E.I. Denisova. - M.: NII meditsiny truda RAMN, 2003. - 448 s.
3. Sevalnev A.I. Rozrakhunok profesiynoho ryzyku pry populyatsiynomu doslidzhenni dlya pratsivnykiv zaynyatykh u shkidlyvykh umovakh pratsi / A.I. Sevalnev, L.P. Sharavara, A.Ye. Horban, L.I. Zakrutko, L.M. Novhorodska. - Kyyiv.: Vydavnytstvo ZDMU, 2016. - 26 s.
4. Sharavara L.P Hihiyenichna otsinka umov pratsi pratsivnykiv metalurhiynoho pidpryyemstva povnoho tsyklu / L.P. Sharavara // Ukrayinskyy zhurnal z problem medytsyny pratsi. - 2016. - № 3 (48). - S. 56-63.
5. WHA 60.26, Zdorovye rabotayushchikh: globalnyy plan deystviy, 2007. - 9 s.
ОЦ1НКА АПОСТЕР1ОРНОГО ПРОФЕС1ЙНОГО РИЗИКУ ДЛЯ ПРАЦ1ВНИК1В МАРТЕН1ВСЬКОГО ЦЕХУ
Шаравара Л. П., Севальнев А. I.
Резюме. Метою роботи було проведення оцшки апрюрного професмного ризику для здоров'я пра^в-ниюв мартеывсыкого цеху. Були розрахованi показники професмного ризику: рiвень захворюваностi (R), вщносний ризик (RR), атрибутивний ризик в абсолютних числах (ARe) та вщсотках (ARe, %). Встановлено, що найбтыш рiвнi ризикiв зареeстрованi серед хвороб вуха та соскоподiбного вiдростка, хвороб шюри та
пiдшкiрноI кгмтковини, хвороб ока, iнфекцiйних та паразитарних хвороб, хвороб сечостатево! та кютково-м'язово! системи, хвороб оргаыв травлення та оргаыв дихання. Високий вщносний ризик розвитку захворювань свщчить про високий ступшь !! професмно! обумовленостi та вiдносить !х до виробничо зумовлених захворювань. Доля захворювань, викликаних впливом шкщливих умов пращ, по перерахованим захворю-ванням перевищувала показники серед населення в цтому, що пщтверджуе вплив шкщливих умов пращ на стан здоров'я працюючих.
Ключовi слова: професмний ризик, здоров'я пращвниюв, шкiдливi умови пращ.
ОЦЕНКА АПОСТЕРИОРНОГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО РИСКА ДЛЯ РАБОТНИКОВ МАРТЕНОВСКОГО ЦЕХА
Шаравара Л. П., Севальнев А. И.
Резюме. Целью работы было проведение оценки апостериорного профессионального риска для здоровья работников мартеновского цеха. Были рассчитаны показатели профессионального риска: уровень заболеваемости (R), относительный риск (RR), атрибутивный риск в абсолютных числах (ARe) и процентах (ARe, %). Установлено, что наибольшие уровни рисков зарегистрированы среди болезней уха и сосцевидного отростка, болезней кожи и подкожной клетчатки, болезней глаза, инфекционных и паразитарных болезней, болезней мочеполовой и костно-мышечной системы, болезней органов пищеварения и органов дыхания. Высокий относительный риск развития заболеваний свидетельствует о высокой степени ее профессиональной обусловленности и относит их к производственно обусловленным заболеваниям. Удельный вес заболеваний, вызванных воздействием вредных условий труда, по перечисленным заболеваниям превышал показатели среди населения в целом, что подтверждает влияние вредных условий труда на состояние здоровья работающих.
Ключевые слова: профессиональный риск, здоровье работников, вредные условия труда.
ASSESSMENT OF APOSTIERIAL PROFESSIONAL RISK FOR EMPLOYEES OF OPEN-HEARTH SHOP
Sharavara L. P., Sevalnev A. I.
Abstract. People are faced with many dangers in the workplace like chemical factors on the work environment, biological agents, physical factors, unfavourable ergonomic conditions, allergens, psychosocial factors that lead to the development of professional and manufacturing diseases. It is proved that the majority of jobs on the metallurgical manufacturing do not corresponds sanitary and hygienic requirements, therefore there is a high risk of harm to the health of the employees. Today it is undoubtedly relevant to study issues related to the estimation and management control of manufacturing risks in the workplaces of metallurgical enterprises.
The aim of the research: to assess the professional risks for employees of the metallurgical manufacturing.
Object and methods: for the assessment of the professional risks for employees of the metallurgical manufacturing calculated the following indicators: sickness rate of workers per 1000 people (R), relative risk (RR), attributive risk (ARе) in absolute values and in percent (ARe, %). These indicators were calculated for the employees of the blast furnace, where the working conditions correspond to the 3rd grade 4 degree of harm. For the control group were used the employees of the Department of Plant Management, who did not work in harm working conditions according to professional routes.
Results and discussion: while we assess the risk of health disturbance of the blast furnace workers, it was found out that the highest level of risks were recorded among ear and nasal diseases (RR = 11,81 at CI 95% 4,15-33,58), skin and subcutaneous tissue disorders (RR = 6,9 at CI 95% 4,47-10,68), eye and adrenal disease (RR = 5,01 at CI 95% 2,68-9,37), infectious and parasitic diseases (RR = 3,66 at CI 95% 1,59-8,43), genitourinary diseases (RR = 3,26 at CI 95% 2,37-4,48) and bone and muscular system (RR = 2,29 at CI 95% 2,18-3,57), diseases of the digestive system (RR = 2,11 with CI 95% 1,62-2,77) and respiratory organs (RR = 2,1 at 95% CI) 1,35-3,26). The high risk of developing diseases in certain nosological forms in the blast furnace indicates a high degree of its professional conditionality and relates them to professional and manufacturing diseases.
A part of the diseases caused by the influence of harmful working conditions, according to the relevant nosological forms of diseases at the workers of the blast furnace (ARe, %) exceeded such indicators among the population of the whole population (PAR, %), which confirms the influence of harmful working conditions on the health of work-
Conclusion
1. The estimation of professional risks on the basis of the data of diseases with a temporary disability shows us that the high degree of the professional conditions is due to the nosological diseases. A part of illness among employees working in harmful work conditions is much higher in comparison with the control group, which confirms the influence of production factors on the health of workers working in harmful working conditions.
2. The basis of the new paradigm of health care should be the safekeeping of human health, not health recovery. Achieving this goal means to identify and minimize manufacturing disease risks.
Keywords: professional risks, employee health, harmful working conditions.
Рецензент - проф. Катрушов О. В.
Стаття надшшла 03.11.2017 року
