Актуальність прогнозування захворюваності працівників машинобудування Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»



ACTUALITY OF PROGNOSTICATION OF MORBIDITY OF WORKERS OF ENGINEER

Ushkvarok L.B., Tkach S.I., Tymoshenko L.V.

АКТУАЛЬН1СТЬ ПРОГНОЗУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТ1 ПРАЦ1ВНИК1В МАШИНОБУДУВАННЯ

УШКВАРОК Л.Б., ТКАЧ С.1., ТИМОШЕНКО Л.В.

УДК 613. 681. 3.01-51 : 613.64 : 612.67

АКТУАЛЬНОСТЬ ПРОГНОЗИРОВАНИЯ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ РАБОТНИКОВ МАШИНОСТРОЕНИЯ Ушкварок Л.Б., Ткач С.И., Тимошенко Л.В. Условия труда, существующие в большинстве цехов машиностроения, являются причиной возникновения у работающих профессиональных заболеваний. Данная отрасль требует к себе особого внимания, будучи источником многочисленных неблагоприятных последствий для человека. Предупреждение и прогнозирование негативного влияния вредных факторов машиностроения на здоровье работающих — равнозначно актуальная проблема как для гигиенистов, так и для профпатологов. Важное значение приобретает разработка научно обоснованной и математически достоверной системы прогнозирования риска причинения вреда здоровью работающего и неработающего населения.

дним з наиважлив1ших зав-дань сучасноУ медицини е первинна профтактика, в основ! якоУ — виявлення причин порушення здоров'я та активы заходи з Ух усунення на загаль-нодержавному, колективному, амейному та ¡ндивщуальному р1внях. Останшм часом у систем! охорони здоров'я активно розробляеться та застосо-вуеться стратепя ризику, яка сприяе виявленню причин, що призводять до зростання зах-ворюваностк За визначенням ВООЗ, "стратепя ризику" входить до числа метод!в проф1-лактики, що розробляються для пщвищення ефективност! охорони здоров'я загалом [4].

У зв'язку з цим особливого значення набувае розробка науково обфунтовано'У ! мате-матично в1ропдноУ системи прогнозування ризику запо-д!яння шкоди здоров'ю пра-цюючого та непрацюючого на-селення.

Максимально повне виявлення можливих фактор!в ризику за умови врахування осо-бливостей соматичного анамнезу, характеру психолопчно'У оргашзацп особи, а також ви-ключення фактора суб'ектив-ност! в оц!нц! ознак, як! врахо-вуються при побудов! моделей (що досягаеться викори-станням метод!в математич-ноУ статистики), дозволяють з високою в!рог!дн!стю перед-бачати ризик виникнення т1еУ чи ¡ншоУ патологи, збер!гаючи ¡ндив!дуальну спрямован!сть прогнозу.

Добре вщомо, що у процес! трудовоУ д!яльност! на людину впливають фактори виробни-чого середовища ! трудового процесу, що можуть позначи-тися на здоров'У. Але цУпкови-те виключення з виробничого

© УшкварокЛ.Б., Ткач С.1., Тимошенко Л.В. СТАТТЯ, 2011.

середовища несприятливих факторiв неможливе HaBiTb на тих виробництвах, де впрова-джено передову технолопю процесу, сучасне устаткуван-ня i де наявна висока культура виробництва та вщмшне ме-дичне обслуговування, не ка-жучи вже про вiтчизнянi пщ-приемства, що в умовах еко-номiчноí кризи працюють на вiдсталих технолопях i заста-рiлому устаткуваннi, яких у кра'Уш бiльшiсть.

За даними Всесв^ньо'У Ор-ганiзацií Охорони Здоров'я (ВООЗ), 40-50% населення планети пщцаеться на робот ризику, пов'язаному з впли-вом фiзичних, хiмiчних, бюло-гiчних, психiчних, економiчних та Ыших факторiв, що часто супроводжуються психоемо-цiйним навантаженням. У свт щорiчно рееструються мтьйо-ни нових випадкiв профзахво-рювань, спричинених рiзними видами професiйного впливу [WHO, 2002-2006].

За даними ВООЗ, понад 100 тисяч хiмiчних речовин i 200 бюлопчних факторiв, близько 50 фiзичних i майже 20 ерго-номiчних умов, вид^в фiзичних навантажень, безлiч психоло-гiчних i соцiальних проблем можуть вiдiгравати роль шкщ-ливих факторiв i пщвищувати ризик нещасних випадкiв, хвороб, стрес-реакцм, викликати незадоволення працею i пору-шувати благополуччя, а також впливати на здоров'я. Його порушення, зниження працез-датност робiтникiв можуть зумовити економiчнi втрати до 10-20% ВНП. Бтьшють цих проблем може i мае бути вири шено в iнтересах працiвникiв та економки i пiдвищення продуктивностi працi. Так, за оцшкою Всесвiтнього банку, 2/3 загублених людино-роюв через професiйну непра-цездатнiсть можна вiдвернути

47 Environment & Health № 4 2011

ACTUALITY OF PROGNOSTICATION OF MORBIDITY OF WORKERS OF ENGINEER Ushkvarok L.B., Tkach S.I., Tymoshenko L.V.

Conditions of work, existing in the majority of the machine-building workshops, are a reason of the beginning of the occupational diseases among workers. A given branch requires a special attention as it is a source of numerous unfavorable consequences for a human. Prevention

and prediction of negative influence of the harmful factors of machine-building on the health of the working is an equivalently actual problem both for hygienists and occupational pathologists. Elaboration of the scientifically rationalized and mathematically authentic system for the prognostication of the health risk for working and unworking population is of great importance.

за рахунок програм з охорони та ппени пращ [3, 6].

За даними Мiжнародного бюро пращ, внаслщок неща-сних випадюв на виробництвi та профзахворювань у свт щорiчно гине понад 2 мтьйо-ни людей i бпизько 270 тисяч одержують травми. Шкода економщ при цьому становить понад 1,2 трлн. доларiв США i дорiвнюe 4% св^ового вапо-вого продукту. За статистич-ними даними, щосекунди у свт на виробництвi травму-еться 4 людини; кожш три хви-пини одна вмирае; в Укра'Уш кожш 8 хвипин одна людина травмуеться, кожш 5 годин — вмирае. Ниш на пщприем-ствах краУни щоденно травму-ються у середньому 200 оЫб, з них 30 стають швалщами, 22 отримують профеайш захво-рювання, а 5 гинуть. За ктью-стю нещасних випадкiв (0,1 на 1000 пращвниюв) УкраУна по-сiдае чiпьне мiсце серед еко-номiчно розвинених краУн (Ве-ликобриташя — 0,016; Японiя

— 0,02; Швещя — 0,032; Фн ляндiя — 0,038; ФРН — 0,08).

В Укра'Уш щорiчно фiксуеться велика ктькють випадкiв про-фесiйних захворювань. 1х роз-подiп за галузями такий: 80%

— вупльна промисловють; 12,7% — чорна метапургiя; 8%

— машинобудування. У струк-турi профзахворювань на пер-шому мющ — вiбрацiйна пато-погiя (понад 40% уах випад-кiв), далi йдуть захворювання органiв дихання (25-35%).

Успшна профiпактика ви-робничого травматизму i профзахворювань можлива лише за умови ретельного вивчення причин Ух виникнен-ня. На основi системного пщ-ходу та наукового аналiзу ма-терiапiв розслщування видтя-ють такi групи причин нещасних випадюв та профзахворювань: оргашзацшш, саш-

тарно-гiГiенiчнi, техшчш, ерго-номiчнi, природш, антропо-генш (особистiснi i психофiзiо-погiчнi) [9].

Протягом багатьох роюв вт чизняш i закордонi вченi у га-пузi гiгiени працi розробля-ють, апробовують i впрова-джують принцип регламенту-вання рiвнiв дiючих несприят-ливих факторiв, розроблено i затверджено гранично допу-стимi концентрацп i гранично допустимi рiвнi [10]. Однак сказане справедливе лише для тих нормативiв, якi прой-шли кшшко-ппешчну перевiр-ку. Крiм того, i це найбiпьш важливо,, комбiнована, комплексна i поеднана дм факто-рiв, що мають мiсце в умовах виробництва, найчастше мо-жуть порушувати надiйнiсть п-гiенiчного нормативу, розра-хованого на iзопьований вплив. Виявити суть нового явища i е завданням науков-щв. Глобальна стратегiя ВООЗ з охорони здоров'я пращвни-кiв, прийнята 49-ю Генераль-ною Асамблеею Охорони Здоров'я у травш 1996 року, вва-жае прiоритетним завданням саме наукову оцшку профе-сiйного ризику здоров'ю [2].

За визначенням ВООЗ, пщ професмним ризиком розуми еться математична концепщя, що вiдбивае очкувану частоту i/або тяжкiсть несприятливих реакцм органiзму людини на дану експозицю шкiдпивого фактора виробничого середо-вища. Прогнози, як вщомо, будуються за допомогою ма-тематичних моделей, засно-ваних на використанш вiро-гiдних характеристик частоти несприятливих реакцш, якi мають вщбивати дiю усього спектру негативних факторiв. З цих позицiй прогнозування професмного ризику е над-звичайно складним завданням. При аналiзi частоти тих чи

1нших вщхилень у стан1 здоров'я окремих oci6 i трудових копектив1в може бути викори-стана He3ni4eHHa ктькють по-казникiв, кожен з яких можна розглядати як критерм профе-сiйного ризику. Досить сказа-ти, що будь-яка нозолопчна форма професшного захворювання може бути узята за критерм професiйного ризику [8, 11].

Окрiм рiвня, характеру i три-вапостi впливу основного фактора, треба враховувати по-силюючий чи послаблюючий вплив комплексной дií факто-рiв виробничого середовища i трудового процесу, особли-вють режиму працi i вщпочин-ку, тривапiсть робочоí змiни i тижня, вщпустки, медичну профiпактику i сощально-тру-дову реабiпiтацiю, використан-ня засобiв iндивiдуапьного за-хисту, спосiб життя, у т.ч. шкщ-пивi звички, сощально-побуто-вi умови, клiматичнi особливо-стi й екологiчне неблагополуч-чя територм проживання, осо-бливiсть експертизи пщ час встановлення зв'язку захворювання з профеЫею, роз-бiжностi у методах оцiнки фак-торiв, якi впливають, помилки при Ух вимiрi тощо.

3i сказаного видно, що уш-версальна модель прогнозування професмного ризику може юнувати лише суто теоретично, осктьки при УУ реали зацií неможливо врахувати увесь спектр факторiв, як впливають, i умов, якi здатш вплинути на вiрогiднi характеристики професмного ризику, як i не може бути знайдено в одночисленому вираженш ш-тегральний показник стану здоров'я, узятий за критерм професмного ризику.

Повертаючись до особливо-стей професмно'У (та загаль-ноУ) захворюваност в Украíнi, слiд вiдзначити УУ дуже вира-

№ 4 2011 Environment & Health 48

жении репональнии характер. Рег1ональна кон'юнктура про-фесмноУ та загальноУ захво-рюваност1 у краУн1 визначаеть-ся великими промисловими областями, серед них I Харюв-ська, на територп якоУ д1ють велик! п1дприемства машино-будування [7].

Машинобуд1вна промисло-в1сть е одшею з основних галу-зей народного господарства, а велика к1льк1сть прац1вник1в вимагае п1двищеноУ уваги до дотримання I своечасного по-передження впливу шкщливих I несприятливих виробничих фактор1в на стан здоров'я ро-б1тник1в, а значна к1льк1сть тих, хто живе поблизу пщприемств, додае важливост1 урахування еколог1чних чинник1в [12, 14].

У машинобудуванш шк1длив1 фактори сягають досить висо-кого р1вня, викликаючи не-сприятлив1 насл1дки для здоров'я прац1вник1в. Умови пра-ц1, що 1снують у б1льшост1 це-х1в, е причиною виникнення профес1йних захворювань: в1-брац1йноУ хвороби, нейросен-сорноУ приглухуватост1, пнев-моконюзу, пилових бронх1т1в, захворювання кютково-м'язо-воУ I периферичноУ нервовоУ систем [1, 13]. Можна ствер-джувати, що ця галузь, як I ра-н1ше, вимагае особливоУ уваги, осктьки е джерелом ба-гатьох несприятливих наслщ-к1в для людини. Ц1 насл1дки, як I причини, деякою м1рою вив-чен1, однак для Ух усунення потр1бн1 значш зусилля, у тому числ1 I м1ждисципл1нарн1 коор-динац1У наукових дослщжень. Попередження I прогнозуван-ня негативного впливу на здоров'я шкщливих фактор1в ма-шинобудування — актуальна проблема для ппенюлв I профпатолопв.

Питома вага випадк1в проф-захворювання машинобуд1в-ник1в в УкраУн1 за останш 10 рок1в коливаеться вщ 10,5% до 3,6%.

Анал1з результалв дослщ-ження профес1йноУ захворю-ваност1 серед прац1вник1в п1д-приемств машинобудування визначае деяк р1зн1 тенденц1У у динам1ц1 розподту показник1в частки основноУ патолог1У в Ук-раУн1 та у мют1 Киев1 на пщпри-емствах машинобудування. Так, в УкраУн1 частка пневмоко-н1оз1в коливаеться у межах 24,3-34,9%, хрошчних бронх1-

т1в — у межах 20,7-36,4% з тенденц1ею до збтьшення. Разом з тим, частка в1брац1йноУ хвороби з коливанням вщ 5,9% до 13,9% та нейросен-сорноУ приглухуватост1 з коливанням вщ 2,9% до 6,15% ма-ють тенденц1ю до зменшення. По Киеву картина трохи шша. Пневмокон1оз з коливанням в1д 40% до 10% мае тенденцю до зниження. Таку саме тен-денц1ю з коливанням вщ 33,3% до 10% мае хрошчний бронх1т. Частка в1брацшноУ хвороби з коливанням вщ 6,6% до 30% також мае тен-денц1ю до зменшення, як I в УкраУш загалом. Ситуац1я що-до нейросенсорноУ приглуху-ватост1 на пщприемствах м1ста значно в1др1зняеться. По-пер-ше, загальна питома вага цих захворювань значно вища, н1ж в УкраУш I становила у р1зн1 роки вщ 28,5% до 53,1%, по-дру-ге, показники мають тенденцю до зростання [13].

У сформованих умовах гос-подарювання, безумовно, важко прогнозувати р1вень профзахворювань, осктьки неясна ситуац1я у промисло-вост1, пост1йно зм1нюються шляхи розвитку, спец1ал1зацп економ1ки УкраУни [5]. Однак очевидно е доцтьнють активного епщемюлопчних досл1д-жень профес1йноУ захворюва-ност1 серед прац1вник1в маши-нобуд1вноУ промисловост1, зо-крема для обфунтування кри-тер1Ув ризику професмних захворювань I розробки комплексно'!, багатор1вневоУ си-стеми керування ризиком. Зважаючи на роз'яснення бвропейськоУ комюп з со-ц1альних справ, слщ зазначи-ти, що ппено-епщемюлопчш досл1дження е високо1нфор-мативним методом соц1ально-го вим1ру робочого життя.

Таким чином, актуальним е визначення основних чинни-

Г1Г1еНА ПРАЦ1 =

кiв, що впливають на показники здоров'я населення репону з урахуванням промислових, еколопчних i соцiально-еко-номiчних показникiв, створен-ня диференцiйноí прогностич-ноí моделi для окремих про-фесiй машинобудiвноí проми-словостi,, обГрунтування ком-плексно'У системи засобiв профiлактики для зниження захворюваност машинобудiв-никiв та непрацюючого населення регiону з розвинутою промисловiстю.

Л1ТЕРАТУРА

1. A strategy to prevent chronic disease in Europe. A focus on public health action. The CIN-DI vision / WHO. — Geneve, 2004. — 41 p.

2. Валентин Р. Профессиональный риск: проблемы анализа и управления [Электронный ресурс] / Р. Валентин // Журнал "Человек и труд". — Режим доступа: http://www.ip-pnou.ru/article.php?idartic-le=000165

31. Головенко М.М. Стан промислово'У безпеки у Харюв-ськм област / М.М. Головенко, В.Д. Губенко // Коммунальное хозяйство городов: научно-технический сборник. — 2005.

— № 64. — С. 23-27.

4. Горбась 1.М. Профтактика хрошчних неЫфекцмних зах-ворювань — реальний шлях полтшення демографiчноí си-туацп в УкраУш [Електронний ресурс] / 1.М. Горбась // Укра-'|'нський кардюлопчний журнал. — 2009. — № 3. — Режим доступу: http://www.ukrcar-dio.org/journal.php/magazi-ne_id/28

5. Гунченко О.М. Вдоскона-лення системи управлшня охо-роною працi на машинобу^в-них пiдприемствах: дис. канд. наук: 05.26.01 / О.М. Гунченко.

— Х., 2007.

6. 1ваницька Н.Б. Складовi соцiального розвитку маши-

49 Environment & Health № 4 2011

4 Довктля та здоров'я № 4-2011

нобудiвних пiдприемств / Н.Б. 1ваницька // Вiсник Нацюналь-ного ушверситету "Львiвська пол^ехнка". — 2009. — № 657. Менеджмент та пщ-приемництво в УкраУш: етапи становлення i проблеми ро-звитку. — С. 222-226.

71. Карамова Л.М. Концептуальная модель оценки и управления риском ущерба здоровью / Л.М. Карамова, Г.Р. Башарова // Успехи современного естествознания. — 2003. — № 7. — С. 52.

8. Кононова 1.Г. Професмна захворюванють серед пращв-ниюв пщприемств машинобу-дування / 1.Г. Кононова // Укра-Унський журнал з проблем ме-дицини пращ. — 2010. — № 1 (21). — С. 9-15.

9. Как научить управлять рисками? Практика реализации учебных программ по оценке и управлению профессиональными рисками [Электронный ресурс] / Р. Литвяков, М. Бай-гереев, Л. Чернова, А. Шепова-лова // Человек и труд. — 2010.

— № 3. — Режим доступа: http://www.chelt.ru/2010/3-10/По-тага^3-10.Мт1

10. Паламарчук М.М. Еконо-мiчна i сощальна географiя Ук-раУни з основами теорп: поаб-ник для викладачiв економiч-них i географiчних факульте^в вузiв, наукових працiвникiв, аспiрантiв / М.М. Паламарчук, О.М. Паламарчук — К.: Знан-ня, 1998. — 416 с.

11. Праця в УкраУш: необхщ-нють якюних змш для суспть-ноУ ефективностi та гщного життя. Нацiональна профспт-кова доповщь президенту Ук-раУни В.Ф. Януковичу / Акаде-мiя пращ i соцiальних вiдносин ФедерацiУ профспток УкраУни.

— Березень 2010 р. — С. 8-13.

12. Рабенда А.С. Ризик про-феайних пилових захворювань як ппешчна проблема: дис. д. бюл. наук: 14.02.2001 / А.С. Рабенда. — К., 2004. — 333 с.

13. Романенко Н.В. Вдоско-налення оргашзацп державного нагляду у сферi охорони пращ / Н.В. Романенко // Вю-ник ННД1ПБОП. — 2008. — Вип. 21. — С. 3-4.

14. Шкуро В.В. Сучасш ппе-нiчнi пiдходи до нормування СЗЗ промислових пщприемств / В.В. Шкуро, К.Д. Фе-щенко // Пг. насел. мюць. — Вип. 50. — 2007. — С. 3-8.

Надшшла до редакци 23.03.2010.

MENTAL PROCESSES STUDY IN TRAIN DISPATCHERS' ACTIVITY

Filatova I., Shevchenko V.

ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПСИХ1ЧНИХ ПРОЦЕС1В У Д1ЯЛЬНОСТ1 ПО1ЗНИХ ДИСПЕТЧЕР1В

Ф1ЛАТОВА 1.В., ШЕВЧЕНКО в.е.

Донецький iнститут ризику та сощально'У полiтики, Науково-дослiдний Ыститут проблем вiйськовоí медицини ЗС УкраУни

УДК 159.95:613.6.02

Ключовi слова: психофiзiологiчнi функцГГ, психiчнi процеси, емоцiйна

CTiMKiCTb.

тратепя розвитку зал1зничного транспорту УкраУни, розробле-на на пер1од до 2020 року, пе-редбачае збтьшення 1нтенсив-ност1 та значне пщвищення швидкост1 поток1в перевезень пасажир1в I вантаж1в. В1дпов1д-но, мають бути посилеш вимоги до над1йност1 та ефективност1 зал1зничного транспорту. Хоча в1н е безпечн1шим пор1вняно з автодорожним й ав1ащйним, проте в УкраУш з ним пов'язано близько 1500 авар1й на рк. Пе-реважна Ух частина зумовлена помилками персоналу, який управляе перемщенням рухо-мого об'екта, яю, у свою чергу, е насл1дками помилкових або не-своечасних д1й поУзних диспет-чер1в [2]. На жаль, доводиться констатувати, що психолог1ч-ним проблемам над1йност1 ц1еУ групи операторських профес1й придтяеться недостатньо ува-ги. Тому великого значення на-бувае система заход1в щодо

ИССЛЕДОВАНИЕ ПСИХИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ В ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПОЕЗДНЫХ ДИСПЕТЧЕРОВ Филатова И.В., Шевченко В.Е.

При формировании критериев профотбора поездных диспетчеров необходимо учитывать те психические процессы, которые в значительной мере подвергаются нагрузке и имеют большое значение для обеспечения процесса безопасности работы. В статье изложены результаты проведенного исследования, целью которого было определение наиболее информативных показателей психических процессов, таких как внимание, память, стрессоустойчивость, готовность к экстренным действиям, а также установлены их пограничные уровни.

Ключевые слова: психофизиологические функции, психические процессы, эмоциональная стойкость

MENTAL PROCESSES STUDY IN TRAIN DISPATCHERS' ACTIVITY Filatova I., Shevchenko V.

When forming criteria for vocational selection of traffic controllers, it is necessary to take into account those psychical processes which are considerably exposed to stress and are of importance for work safety control. Research results, aimed at defining the most informative data of psychical processes such as concentration, remembering, ability to handle stress, readiness for emergency actions, are given in the article and their borderline is set. Keywords: psychophysiological function, mental processes, emotional stability

© Флатова 1.В., Шевченко В.е. СТАТТЯ, 2011.

№ 4 2011 Environment & Health 50