CC BY
44
УДК 331.45 Юлiя CTamcnaBiBHa Залознова,
канд. екон. наук, 1рина Геннадпвна Брага,
acnipaHm
1нститут економ1ки промисловостi НАН Укра!ни, Донецьк
ОЦ1НКА СТАНУ ОХОРОНИ ТА БЕЗПЕКИ ПРАЦ1 Й СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ НАСЛ1ДК1В IX НЕЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ВУГ1ЛЬН1Й ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ
Функ^онування та розвиток вугшьно! галуз1 в Укра!ш в умовах значно! залежносп вщ зовшшшх енергетичних ресуршв зростають. Енергетична безпека краши буде значно вищою за умов зростання вугледобутку при одночасному збереженш та ефективному використанш трудового потенщалу. Але саме досягти певного р1вня безпеки та охорони пращ у сполучент з продуктившстю пращ пращвниюв вугледобувних шдприемств е складною проблемою. Сталими е тенденци до зростання виробничих небезпек, втрати здоров'я та життя працюючих, збереження високого р1вня виробничого травматизму. Тож одним ¡з перспективних шлях1в у сфер1 полшшення функц1онування вугшьно! галуз1 е створення дшово! системи охорони та безпеки пращ, що е особливо важливим у зв'язку з визначеними на XII Всесв1тньому конгрес з охорони пращ основними щльовими критер1ями д1яльност1 [2, 28-29], яю включають:
1) «особисту безпеку» як людську щншсть, яка шдшмаеться над географ1чними, пол1тичними, етшчними, релтйними, професшними, вшовими та гендерними розб1жностями, а також е ушверсальною складовою, яку варто шдтримувати;
2) право та моральне зобов'язання кожно! людини та оргашзацп прагнути до полшшення умов життя i пращ сво!х ствтовариств та об'еднань;
3) полiпшення умов пращ на виробнищи та вдома як стратепчну мету, яку необхщно поставити та намагатися досягнути.
Проблеми безпеки та охорони пращ дослщжуються багатьма сучасними вiтчизняними вченими. Серед них можна видшити роботи О. Амош^ А. Кабанова,
О. Новшово!, Л. Стариченка, Ю. Драчука, О. Калiущенка, G. Котова, В. Коптiкова, М. Льовкша тощо. У сво!х працях вони дослiджують загальнi проблеми вугшьно! галузi, окремих !! пiдприемств i стан охорони працi вугiльних шдприемств. Але цi дослiдження не дають можливостi повною мiрою визначити ефективш напрями оптимального полiпшення системи охорони та безпеки пращ на вугшьних тдприемствах. Отже, сьогоднi це питания е актуальним.
Метою статп е аналiз стану охорони працi на вуглевидобувних пiдприемствах Укра!ни й обгрунтування шляхiв забезпечення безпеки працi.
Управлшня охороною працi на пiдприемствi, метою якого е оргашзащя дiяльностi iз забезпечення виробничо! безпеки, збереження життя, здоров'я та працездатносп робiтникiв у процесi працi, е складовою частиною системи управлшня шдприемством.
У системi облiку, аналiзу та ощнки показникiв стану охорони працi особливе мюце посiдають такi три групи показниюв:
показники оцiнки наслiдкiв
несприятливих умов працi, що дають можливють визначити рiвень виробничого травматизму, загально! та професшно! захворюваностi;
показники ощнки наслщюв рiвня тяжкостi виробничого травматизму, пов'язаш iз втратою працездатносп та матерiальними наслiдками як для працюючих, так i для роботодавщв;
показники, що оцiнюють економiчнi наслщки професiйних ризикiв, зокрема витрати на охорону працi та полiпшення умов пращ й ефектившсть !х використання, втрати трудового потенщалу внаслщок реалiзацil професiйних ризикiв.
© Ю.С. Залознова, 1.Г. Брага, 2011
Визначають два основних види професiйних ризиюв для здоров'я працюючих, що обумовлеш умовами працi, по-перше, це - ризик виробничого травматизму, а по-друге, це ризик професшно! захворюваностi. За даними Держкомстату Украши, кiлькiсть працюючих в основних галузях економши в умовах, що не вщповщають саштарним нормам, становить 27,4% вiд облшово! кiлькостi штатних працiвникiв, кожен четвертий працюе в умовах дп шкщливих виробничих факторiв, рiвнi яких перевищують гранично допустимi. Найгiршi умови пращ склалися у видобувнiй, особливо вугшьнш
промисловостi, тобто вугiльна промисловiсть продовжуе залишатись найбiльш
небезпечним виробництвом для здоров'я працюючих. Складш гiрничо-геологiчнi умови обумовлюють досить високий ризик профзахворювань, у шахтарiв вiн у 5-10 разiв вищий, нiж у роб^ниюв iнших галузей. Близько 49,2% загально! кiлькостi робiтникiв у вугiльнiй галузi працюють у несприятливих умовах пращ, яю визначаються прничо-геологiчними умовами, застаршими технологiями вуглевидобутку,
малоефективними заходами колективного й iндивiдуального захисту тощо.
Незважаючи на зниження в Укра!ш рiвня як загального, так i смертельного виробничого травматизму (протягом 20042009 рр. показники по галузi знизились на 3501 випадок та на 29 осiб вщповщно), вiн залишаеться досить високим, особливо у вугшьнш галуз^ при цьому в розрахунку на 1000 працюючих майже утричi бiльший, нiж у Япони, та вдвiчi - порiвняно з Нiмеччиною [2, 297].
За 2004-2009 рр. середньорiчна кiлькiсть випадюв виробничого травматизму по Мiнвуглепрому Украши становить близько 5044, при цьому в 2009 р. порiвняно з 2004 р. чисельшсть травмованих зменшилася на 2434 випадки, тобто щорiчне зниження становило за цей перюд близько 7,6%. Рiвень виробничого травматизму по вугшьнш галузi в Укра!ш на 40% вище, нiж по Мшвуглепрому Украши, i складае близько 7052 випадки у середньому за рш. Це обумовлено тим, що не вс вугледобувш
пiдприемства шдпорядковаш Мiнвуглепрому Украши. Водночас швидкiсть зниження збшаеться з вiдповiдними показниками по Мшвуглепрому Украши. Тако! ч^ко! закономiрностi за випадками смертельного травматизму ш по Мiнвуглепрому Украши, нi по галузi не визначаеться. У цшому середньорiчний показник по Мiнвуглепрому Украши сформувався на рiвнi 117 випадюв, а по галузi - 171. Таке значне вщхилення обумовлено тим, що у 2007 р. значш аварп з численними смертельними випадками склалися на тих вугледобувних пiдприемствах, що не входять до складу Мшвуглепрому Украши.
Сшвставною ощнкою стану виробничого травматизму виступають показники штенсивносп, що визначаються або в розрахунку на 1 млн. т видобтку вугшля, або на 1000 працюючих. Середньорiчне !х значення за 2004-2009 рр. склалося на рiвнi, вщповщно 114,0 травмованих на 1 млн. т та 20,1 - на 1000 працюючих; при цьому вщсутня однозначна тенденщя !х змiни. Так, при максимальному рiвнi 2004 р. мало мюце зниження до 2006 р., а по^м зростання, а вже через рш - знову зниження. Таю ж коливання склалися i за коефiцiентом смертельного травматизму, -при середньорiчному рiвнi в 2,63 випадки на 1млн. т видобутку вугiлля, найменше значення склалося станом 2006 р., а в наступнi три роки мало мюце значне зростання коефщента до 2,84 випадки за 2009 р.
За допомогою побудовано! двофакторно! iндексноl моделi визначено основнi фактори змши коефiцiента травматизму:
Т т Т
п п
(1)
Ч Ч т
де Тр - чисельшсть травмованих; ч - обсяг видобутку вугшля; Т - чисельшсть працюючих.
Окремi модулi виступають факторами змши коефщента травматизму в розрахунку
Т
на 100 млн. т вугшля (Кт , = —),
/ч Ч
де Т/ ч - трудомютюсть видобутку;
Тр/Т - штенсивнють травматизму в розрахунку на 1000 працюючих.
Взаемозв'язок мiж iндексами вiдповiдних факторiв вiдповiдаe наведенш моделi:
^Тр/ ^т/ '1Tp/■ /а /ч /Т
Визначеш змiни травматизму i3 застосуванням ан^зу подано в табл. 1.
Факторний анал1з змши коефщент1в травматизму
коефщотпв факторного
Таблиця 1
Показник Умовне позначення Фактичне значення 1ндекси змши
2007 2008 2009 у 2008 р. порiвняно з 2007 р. у 2009 р. порiвняно з2008 р.
Середньорiчна чисельшсть зайнятих, тис. Т 240,5 235,5 227,9 0,98 0,968
Видобуток вугшля, млн. т q 40,28 45,02 38,44 1,1177 0,854
Чисельшсть травмованих Tp 4655 4490 4035 0,965 0,899
Коефщент травматизму (у розрахунку на 1 млн. т вугшля) Tp/q 114,3 99,8 105,0 0,872 1,052
Коефщент травматизму (в розрахунку на 1000 травмованих) Tp/T 19,16 19,07 17,71 0,9953 0,9287
Трудомюткють, чол./1000 т T/q 5,97 5,231 5,929 0,8762 1,133
За 2008 р. порiвняно з 2007 р. шдексна факторна модель визначаеться: 0,872= =0,8762-0,9953, а в 2009 р. порiвняно з попередшм 2008 р. розраховуеться: 1,052=1,133^
><0,9287. Наведет розрахунки свщчать, що склалася пряма залежнють мiж змiною рiвня виробничого травматизму та трудомютюстю видобутку вугшля. Станом на 2008 р. зниження коефщента травматизму (у розрахунку на 1 млн. т вугшля) вщбулося в основному за рахунок зниження трудомюткоси, - у загальному зниженш рiвня травматизму на 12,8% близько 36,7% цього зниження обумовлено саме цим
чинником. Водночас у 2009 р. порiвняно з попередшм роком коефщент травматизму зрю на 5,2%, при цьому цей прирют повнютю обумовлено зростанням трудомiсткостi видобутку вугшля. З урахуванням зворотного зв'язку мiж трудоемнiстю та продуктивнiстю працi для детального аналiзу й оцiнки впливу саме цих чинникiв на змiну iнтенсивностi травматизму, на пiдrрунтi анал^ичного групування визначено показники мiри зв'язку. Для проведення групування iз сукупност державних пiдприемств, що належать до сфери управлшня Мiнвуглепрому Украши вибрано тшьки вугледобувнi пiдприемства (табл. 2).
Таблиця 2
Залежтсть гнтенсивностг виробничого травматизму eid продуктивностг праЦ
Групи вугледобувних шдприемств за рiвнем продуктивносп пращ (т/чол.) Кшькють шдприемств Середне значення ( ) Коефщент травматизму чол./1 млн. т Мiра зв'язку b _ y. - У,-1 xi — xi-1
усього у середньому по груш ( yt )
32,9-121,4 8 77,15 2587 323,4 -
121,4-209,9 10 165,65 1189,7 119,0 -2,3
209,9-298,4 6 254,15 545,6 90,9 -0,35
298,4-386,9 4 342,65 199,4 49,85 -0,46
Уcього 28 - - - -
Зa peзyльтaтaми aнaлiтичного гpyпyвaння визнaчeнa звоpотнa зaлeжнicть мiж змiною пpодyктивноcтi npauj тa piвнeм тpaвмaтизмy, що пiдтвepджye нaвeдeнi вищe виcновки, a покгзники мipи зв'язку (b¿) конкpeтизyють цю зaлeжнicть. Haпpиклaд, мaкcимaльнe aбcолютнe знaчeння покaзникa мipи зв'язку cклaлоcя по дpyгiй гpyпi: b2 = |-2,3|, тобто для пiдпpиeмcтв, y яких piчнa пpодyктивнicть пpaцi знaходитьcя в мeжaх вiд 32,9 до 209,9 т/чол., кожнa тоннa пpиpоcтy пpодyктивноcтi пpaцi
cyпpоводжyeтьcя знижeнням коeфiцieнтy тpaвмaтизмa нa 2,3 випгдки в pозpaхyнкy нa i млн. т видобутку. Водночac пpи бiльшомy piвнi пpодyктивноcтi пpaцi, тобто для тих пiдпpиeмcтв, дe пpодyктивнicть змiнюeтьcя в мeжaх вiд 209,9 до 298,4 т/чол., знижeння коeфiцieнтy тpaвмaтизмy ж тaкe cyттeвe, як y пepшiй гpyпi, тобто вплив пpодyктивноcтi ^a^ мaйжe в 7 paзiв cлaбкiший. Дeщо пiдвищyeтьcя цeй вплив y rpyni з нaйвищою виcокою пpодyктивнicтю пpaцi (вiд 298,4 до 386,9 т/чол.), ane вce ж тaки цeй вплив y п'ять paзiв нижчe, нiж нa тих пiдпpиeмcтвaх, дe пpодyктивнicть нe пepeвищye 2i0 т/чол. Тaким чином, пpи доотть низькому piвнi пpодyктивноcтi (i Tpyrn) ïï зpоcтaння cyпpоводжyeтьcя cyттeвим знижeнням виpобничого тpaвмaтизмy. Зa умови ж вжокого piвня пpодyктивноcтi пpaцi тaкa зaлeжнicть мaйжe вiдcyтня aбо дyжe cлaбкa, тобто iнтeнcифiкaцiя пpaцi m вyглeдобyвних пiдпpиeмcтвaх пpaктично нe
cyпpоводжyeтьcя знижeнням виpобничого тpaвмaтизмy.
Доcить вaжливою хapaктepиcтикою тpaвмaтизмy e покaзники вaжкоcтi, якi хapaктepизyють кiлькicть днiв
нeпpaцeздaтноcтi в paîi тpaвмyвaння. Зa оcтaннi двa pоки в цiломy по Miнвyглeпpомy Укpaïни cepeднiй коeфiцieнт вaжкоcтi збiльшивcя нa 0,8 дня ^pic iз 3i,8 днiв y pозpaхyнкy нa один випaдок тpaвмyвaння в 2008 p. до 32,6 дшв - y 2009 p.). ^и цьому нeобхiдно вiдзнaчити, що шйбшьш cyттeвi змiни коeфiцieнтa вaжкоcтi cклaлиcя нe по вyглeдобyвних пiдпpиeмcтвaх, a по пiдпpиeмcтвaх cиcтeми шaхтобyдy, ^и
цьому в цiй cиcтeмi i коeфiцieнти вaжкоcтi знaчно вищe. Зокpeмa, cтaном нa 2009 p. cepeднe знaчeння коeфiцieнтa cклaдaло 5i,3 дш, тодi як по вyглeдобyвним - лишe 30,4 днi, тобто мaйжe нa 2i дeнь бiльшe.
Aнaлiз pозподiлy тpaвмовaних зa cтaжeм pоботи тa вiком cвiдчить, що cepeднiй cтaж, y якому тpaпляютьcя випaдки виpобничого тpaвмaтизмy cтaном 2009 p., cклaцaв 6,6 pокiв, a вш - 37,6 pокiв, пpи цьому бшьшють тpaвмовaних мaлa 39,4 pокiв. Водночac cepeднiй cтaж y випaдкy cмepтeльного тpaвмaтизмy cклaдae 7,i pокiв.
Вaжкicть тpaвмaтизмy оцiнюeтьcя тaкож piвнeм втpaти пpaцeздaтноcтi, який визнaчae та^адки виpобничого тpaвмaтизмy, що пов'язaнi зi знижeнням тpyдового потeнцiaлy. Haпpиклaд, cepeд пpaцюючих iз тpaвмaми кожний тpeтiй мae III гpyпy iнвaлiдноcтi (i496 оciб з 480i тpaвмовaних), зa якою визнaчaeтьcя втpaтa пpaцeздaтноcтi ж мeншe 45%. З ypaхyвaнням cepeднього вiкy гipникiв y момeнт тpaвмyвaння (37,6 pокiв) тa cepeднього cтaжy (6,6 pокiв) бiльшe половини чacy до можливого виходу нa шн^ю pобiтники пpaцюють зi знaчною стшкою втpaтою пpaцeздaтноcтi, пpи цьому щоpiчно ця кiлькicть збiльшyeтьcя, вiдповiдно m 350 чол. з III ^упою тa i285 чол. - бeз вcтaновлeноï гpyпи iнвaлiдноcтi.
Зa peзyльтaтaми yзaгaльнeння дaних Фонду cоцiaльного cтpaхyвaння вiд нeщacних випaдкiв нa виpобництвi (ФСС НВВ ПФУ), нaйвaгомiшi ^ичини, що пpизвeли до нeщacних випaдкiв нa виpобництвi (по пiдзeмномy видобутку ^мяного вyгiлля), пов'язaнi з оpгaнiзaцiйними пpичинaми (83,9% aбо 4854 витдки), зокpeмa з поpyшeнням тpyдовоï тa виpобничоï диcциплiни (6i,2%, a caмe 354 i випaдок), поpyшeнням тeхнологiчного пpоцecy (9,56%, 553 випaдки). Тeхнiчнi пpичини cпpичинили i5,06% нeщacних витдюв, тобто 87 i випaцок, a жихолопчш лишe i,04%, що cтaновить 60 випaдкiв.
Aнaлiз покaзye, що ^a^mm нe змiнюeтьcя питомa вaгa пpичин, що пpизводять до нeщacних випaцкiв. Haпpиклaц, y cклaдi тeхнiчних пpичин
близько 55,0% пов'язано з незадовшьним техшчним станом засобiв виробництва, таке ж сшввщношення зберiгаeться за весь перюд, що аналiзуeться. Аналогiчна картина склалася за всiма вагомими причинами, - з року в рш одш й тi ж умови та причини обумовлюють випадки травматизму на виробництвь
Вугiльна промисловiсть залишаеться найбiльш небезпечним виробництвом для здоров'я працюючих, - ризик профзахворювань у шахтарiв у 5-10 р^в вищий, нiж у робггниюв iнших галузей. Близько 74% випадюв профзахворювань за 2004-2009 рр. - це професшш ризики вугшьно! галузi, при цьому в середньому на 1000 працюючих припадае близько 20, а на 1 млн. т видобутку вугшля - 110 випадюв профзахворювань.
Незважаючи на те, що абсолютна чисельнють випадкiв профзахворювань у 2009 р. зменшилась на 15,3% (з 5442 до 4611 ошб) порiвняно з попереднiм, iнтенсивнiсть професшних ризикiв у розрахунку на 1 млн. видобутку практично за 2007-2009 рр. значно збшьшилася (у 2007 р. коефщент профзахворюваност становив 115,0, а у 2009 р. вже 120,0).
Серед уах випадюв профзахворювань близько половини (2246) припадае на працюючих, а 2365 випадюв - на непрацюючих. Водночас розподiл постраждалих серед працюючих за професiями (табл. 3) свщчить, що майже 86% - це шдземш робiтники, при цьому по Донецькш областi цей контингент
становить 92% вщ ушх випадкiв профзахворювань, а в цшому на Донецьку область припадае 45,0% усiх випадкiв профзахворювань по галуз1 Серед основних професiй (ГРОВ, прохщник та забiйник) Донецька область постачае близько 56% ушх випадкiв цих професiйних ризикiв. Приблизно такий же розподш за професiями склався i по непрацюючому контингенту, за винятком того, що питома вага Лугансько! областi дещо вища, нiж Донецько!, -вiдповiдно, вона становить 35,0% по Луганськш та 30,8% - по Донецькш обл. Таким чином, професшш захворювання найчастше розвиваються в тих прниюв, яю працюють у найбшьш несприятливих умовах вугiльних шдприемств.
Розподш постраждалих унасл1док профзахворювання за профеаями
Таблиця 3
Працюючi
Профеая усього у тому чи^ Донецька область
питома питома питома вага Донецько! обл. за
вага, % вага, % профеаями постраждалих, %
ГРОВ 566 25,2 267 26,5 47,2
Прохщник 391 17,4 226 22,4 57,8
Забшник 97 4,3 97 9,6 100
Гiрничий майстер 173 7,7 88 8,7 50,9
Прник пiдземний 117 5,2 61 6,1 52,1
Електрослюсар 280 12,6 72 7,1 25,7
Крiпильщик 140 6,2 68 6,7 48,6
Машинiст комбайну 123 5,5 30 3,0 24,4
Машишст щита 5 0,2 5 0,5 100,0
Майстер-вибухiвник 34 1,5 14 1,4 41,2
Iншi 320 14,2 80 8,0 25,0
Усього 2246 100 1008 100,0 44,9
Непрацюючi
усього у тому чи^ Донецька область
ГРОВ 509 21,5 148 20,3 29,1
Прохщник 451 19,1 164 22,5 36,4
Забшник 71 3,0 70 9,6 98,6
Прничий майстер 167 7,1 74 10,1 44,3
Прник шдземний 146 6,2 54 7,4 37,0
Електрослюсар 300 12,7 46 6,3 15,3
Крiпильщик 129 5,4 45 6,2 34,9
Машинiст комбайну 131 5,5 26 3,6 20,0
Машишст щита 6 0,3 6 0,8 100,0
Майстер-вибухiвник 43 1,8 11 1,5 25,6
Iншi 412 17,4 85 11,7 20,6
Усього 2365 100 729 100 30,8
Пряма залежтсть простежуеться мiж кiлькiстю постраждалих унаслiдок професiйноï захворюваностi та стажем роботи у шюдливих умовах (так, у пращвниюв, що проробили до 5 роюв, чисельнiсть постраждалих склала 1 особу, вiд 6 до 10 роюв - 89, 11-15 роюв - 887 осiб, ..., 51-55 роюв- 1350).
Професiйна патолопя найчастiше розвивалась у тих прниюв, якi проробили у шкiдливих та небезпечних умовах 16-25 рокiв та бшьше 25 рокiв, - модальне значення стажу складае 25,5 роюв, вiку - 49 рокiв. При цьому не менше половини серед постраждалих при визначенш
профзахворювання мають стаж 23,9 рокiв i вш до 50 рокiв.
Серед уах постраждалих унаслiдок профзахворюваностi 46,0% (або 2,119 оаб) мали вiк у межах вщ 41 до 50 роюв, 29,3%, тобто 1350 чол. - вщ 51 до 55, а кожний п'ятий був у вщ^ старiше за 56 роюв. Але розвиваються випадки профпатологiï в молодих вшових групах, зокрема станом 2009 р. у вщ 31-34 роюв було зафiксовано 37 випадюв (0,8% вiд усiх постраждалих), та навт у вiцi до 30 роюв - 2 випадки.
Серед уже працюючих iз профзахворюваннями рiвно половина (1552 з 3108) мають III групу швалщносп та приблизна ж така кiлькiсть (1548 з 3108) - це працюючi з втратою працездатностi без встановлення групи, тобто втрата працездатносп серед цього контингенту -25,0%, що менше, шж прийнята межа для визначення третьоï групи. Серед працюючих протягом 2010 р. встановлена III група швалщносп для 63,7% - 1443 оаб (станом
2008 р.) та 58%, або 1207 оаб (станом
2009 р.), та 0,5-0,7% - друга група (15 оаб з 2265 у 2008 р. та 10 оаб з 2081 у 2009 р.).
За результатами узагальнення основних факторiв, що обумовлюють розвиток профзахворювань у вугшьнш галуз^, е таю: пил вуглецю (вугшьний та вуглепородний) - 35,5%, пил, що вмщуе дюксид кремшю, - 32,8%, фiзичне перенапруження - 22,5%, мюцева вiбрацiя -5,0%. На шахтах концентращя пилу в гiрничих виробках шд час вуглевидобутку перевищуе гранично допустиму в десятки-сотнi разiв, при цьому iснуюча технологiя видобутку вугшля та засобiв боротьби з пилом не дозволяють досягти саштарно-гшешчних нормативiв. До шкiдливих виробничих факторiв, що обумовлюють профпатологiю прниюв, належать: шум, вiбрацiя, висока температура пов^ря пiдземних виробок та важка фiзична праця, яка викликае значне напруження опорно-рухового апарату.
Основними причинами виникнення профзахворювань у цiлому в роб^ниюв вугiльноï промисловостi Украïни й в основних вугледобувних областях (Донецька, Луганська) у 2009 р. були: недосконалють технолопчних процесiв (80,2%, 82,8, 95,3% уах випадкiв вщповщно), тривала робота в умовах дп несприятливих виробничих факторiв (11,4% - по Украш та 4,14% по Донецькш областi), конструктивнi недолiки машин, механiзмiв тощо (6,2% - Украша, 10,5% - Донецька область).
Рiвень витрат на охорону пращ за програмою «Охорона працi» без врахування
НДГ медико-еколог1чних проблем Донбасу та вугшьно1 промисловост1 у проект «Концепц11 державно1 ц1льово1 програми з питань охорони пращ» та проекту «Програми з питань охорони пращ на 2011-2015 рр.»
компенcaцiйних виплaт, що здiйcнюerьcя Фондом ^^a^roro cтpaхyвaния вiд нещacних випaдкiв m виpобництвi тa пpофеciйноï зaхвоpювaноcтi ^a^m^, не впливae нa змiиy piвня виpобничого тpaвмaтизмy, пpо що cвiдчaть pозpaхyнки пapних pегpеciйних зaлежноcтей як ^a^m^ зa вciмa cyб'eктaми Мiнвyглепpомy, де були випaдки виpобничого тpaвмaтизмy в 2009 p., тaк i тшьки по вугледобувних пiдпpиeмcтвaх.
Дуже cлaбкa щiльнicть зв'язку помiж цими покaзникaми, - пapнi коефiцieнти детеpмiнaцiï cклaлиcя нa piвнi 0,112 тa 0,048, дae можливicть визнaчити в^ута^ть доcтовipного зв'язку. Тaким чином, ri видaтки, що обyмовленi дiючою пpогpaмою охоpони пpaцi, пpaктично не впливaють нa piвень виpобничого тpaвмaтизмy y вугшьнш гaлyзi.
Виcокий piвень виpобничого тpaвмaтизмy тa пpофзaхвоpювaнь мae дуже тяжю економiчнi, cоцiaльнi тa потхо-фiзiологiчнi нacлiдки. Зокpемa, економiчнi ш^щки пов'язaнi в пеpшy чеpгy iз втpaтою тpyдового потенцiaлy як о^емого пpaцiвникa, тaк i cyкyпноcтi пpaцюючих як y гaлyзi, тaк i в цшому по нapодномy гоcподapcтвi aбо pегiоиy, неповне (чacткове) викоpиcтaння тpyдового пpи неповнiй (чacтковiй) втpaтi пpaцездaтноcтi, втpaти виpобництвa пpодyкцiï, зокpемa вaловоï додaноï вapтоcтi пpодyкцiï Ta^i в paîi пеpедчacноï cмеpтi потеpпiлого внacлiдок виpобничого тpaвмaтизмy aбо
пpофзaхвоpювaнь чи внacлiдок cтiйкоï втpaти пpaцездaтноcтi, тa iншi види економiчних втpaт. 3a оцiнкaми НД1 медико-еколопчних пpоблем Донбacy i вyгiльноï пpомиcловоcтi, цi втpaти доcягли 4,5-5% вщ cобiвapтоcтi вyгiлля aбо 17-20% вщ фонду зapобiтноï плaти.
Для уточнення piчного обcягy збиткiв нapодного гоcподapcтвa внacлiдок
виpобничого тpaвмaтизмy тa пpофеciйних зaхвоpювaнь по вyгiльнiй гaлyзi У^шни pозpaхyнки мaють бaзyвaтиcя нa тaких вихiдних положеннях:
визнaчaerьcя повiковa тa cтaтевa cтpyктypa поcтpaждaлих зa pm з ypaхyвaнням piвня втpaти пpaцездaтноcтi, тобто зa гpyпaми iнвaлiдноcтi тa без вcтaновления гpyпи, що вщповдае в cеpедньомy 25% втpaти пpaцездaтноcтi;
зa оcновy pозpaхyнкy втpaт беpyтьcя визнaченi хapaкrеpиcтики, яю
дифеpенцiйовaнi зa cтaтево-вiковими гpyпaми тa гpyпою iнвaлiдноcтi, a тaкож зa умови пеpедчacноï cмеpтноcтi внacлiдок пpофеciйних pизикiв [3, 364-407\;
втpaти для поcтpaждaлих, для яких не визнaченa гpyпa iнвaлiдноcтi, пеpеpaховaнi з коефiцieнтiв 0,556 вщ вiдповiдних оцiнок для тpетьоï ^упи iнвaлiдноcтi, коефiцieнт пеpеpaхyнкy pозpaховyerьcя m оcновi cпiввiдношення вiдповiдних вiдcоткiв втpaти пpaцездaтноcтi (Кпер= 0,25/0,45 = 0,556);
вихщш повiковi оцiнки втpaт pозpaховaнi зa вapтicними оцiнкaми 2000 p., тому для cпiвcтaвноcтi з piвнем виплaт 2009 p. вони cкоpеговaнi нa iидекc дефлятоp, який щодо 2000 p. cтaновить 3,724;
^и pозpaхyнкy втpaт включaлиcя витpaти та пенciю, piчнi витpaти нa yтpимaння, втpaти виpобництвa пpи cтiйкiй втpaтi пpaцездaтноcтi, тa втpaти внacлiдок вибуття iз cфеpи виpобництвa, тобто недоотpимaння можливих pезyльтaтiв виpобництвa;
контингент roCTpa^an^, для яких pозpaховyerьcя економiчнi втpaти, включae тих, що пpaцюють iз визнaченим piвнем втpaти пpaцездaтноcтi тa тих, яким пpотягом pокy вcтaновленa вiдповiднa гpyпa iнвaлiдноcтi aбо piвень cтiйноï втpaти без визнaчення ^упи. У тaбл. 4 нaведено aлгоpитм pозpaхyнкy втpaт для поcтpaждaлих з III групою iнвaлiдноcтi.
Таблиця 4
Pi4Hi empamu внаслiдок виpобничого mpaeMamu3My та npофзахвоpювання (встановлена mpеmя гpуna iнвaлiдносmi)
В1к, рок1в Кшьшсть працюючи х з третьою групою 1нва-л!дност1 Середньор1чна сума втрат, тис. грн., у розрахунку Р1чна сума втрат, тис. грн. Кшьшсть ос1б, яким встановлена втрата працездатносп (третя група) протягом року Р1чна сума втрат (тис. грн. на р1чний кон- Загальна сума втрат внасль док втрати праце-здат-носп, тис. грн.
чол. жш. на 1 чол. на 1 жш. чол. жш. усього вироб нича травм а проф.-захво-рюван-ня усьо го тингент пост-ражда-лих)
До 30 2 1 456,0 370,0 912,0 370,0 1282,0 76 - 76 34650,7 35932.7
31-35 34 11 412,0 325,6 14008 3581,6 17589,6 60 9 69 28427,0 46016,6
35-40 160 51 324,0 252,1 51840 12857,1 64697,1 68 2 110 35638,7 10335,8
41-44 397 652 250,4 178,8 99408,8 116577,6 215986,4 70 106 176 44060,1 260046,5
45-50 1674 704 176,9 105,4 296130,6 74201,6 370332,2 33 448 481 85084,1 455416,3
51-55 1320 - 102,4 - 135168 - 135168,0 35 353 388 40168,6 175336,6
Понад 55 920 - 30,2 - 27784 - 27784,0 9 249 258 7782,4 35556,4
Усьог о 4502 1419 - - 625251,4 207587,9 83839 351 1207 1558 275811,6 1108650,9
Розрахунки, наведет в табл. 4, свщчать, що рiчна сума збиткiв при цьому рiвнi втрати працездатностi становить близько 1,11 млрд. грн. [3, 242-251].
У цшому загальна рiчна сума втрат народного господарства внаслщок виробничого травматизму та
профзахворювань складатиме близько 2,843 млрд. грн. Необхiдно зважати на досить значну умовнiсть ще! суми, адже в нiй частково не враховуються виплати Фонду сощального страхування вiд нещасних випадкiв та професшних захворювань, якi виплачуються постраждалим за попередш роки, крiм того, не врахована вартюна оцiнка виплат, що виплачуються на шдприемсга, та iншi виплати.
Незважаючи навiть на значну «умовшсть» визначено! суми втрат, вона становить близько 27,9% вщ фонду оплати пращ по галузi та 37,3% вщ фонду оплати пращ по Мшвуглепрому Укра!ни.
Фактично рiчна сума виплат ФСС НВВПЗ прникам, наприклад, по Донецькiй областi, на яю припадае близько 60% ушх випадкiв виплат, станом на 2009 р. склала 920 млн. грн., без врахування витрат на лшування чи оздоровлення, яка складала 24,7 млн. грн., а загальна рiчна сума вщшкодування для всiх роб^ниюв галузi варiюе в межах вщ 1,5 до 1,7 млрд. грн. Таким чином, розрахована рiчна сума збитюв
унаслiдок реалiзацil професiйних ризиюв по галузi майже 1,9 раза бшьше, нiж тих, що виплачуеться фондом, навiть за визначених умов.
Висновки. Збереження несприятливого та небезпечного стану на тдприемствах вугшьно! промисловост е загрозою якiсного вiдтворення й розвитку трудового потенщалу та перешкодою ефективного функщонування вугшьно! галузi взагаль Одночасно реалiзованi виробничi ризики та небезпеки вкрай негативно впливають на стан здоров'я працюючих, !х вiдтворювальнi та продуктивш функци, сприяють демотиваци для роботи на вугшьних шахтах, обумовлюють додатковi перешкоди до формування енергетично! незалежностi Украши. Не вiдбуваеться розвитку й ефективного використання трудового потенщалу вугшьно! промисловостi, його перетворення на людський каштал. Це перешкоджае задоволенню потреб Укра!ни щодо збереження та розвитку людського потенщалу, шдвищенню рейтингу Укра!ни за цим показником. Вщповщальшсть за небезпечний стан для життя та здоров'я працюючих не мае затребуваност в реальних обсягах через правову недосконалють i невщпрацьованють механiзмiв И
застосування. У свою чергу це створюе умови для поширення приховування
нещасних випадюв на виробництвi та зниження захисту прав працюючих.
Напрями подолання визначених негативних явищ потребують яюсно!, системно! та цiлеспрямованоi дiяльностi державних та галузевих органiв управлiння. У колi прiоритетних на державному pieni мають стати такi напрями:
внести змши та доповнення до шдвищення вiдповiдальностi за
несприятливий небезпечний стан для життя та здоров'я працюючих за приховування нещасних випадкiв на виробнищга тощо у правовому полi Украши (законодавство про охорону пращ, прниче та трудове законодавство, законодавство про колдоговори та угоди, законодавство про нащональну безпеку, про об'еднання роботодавцiв тощо);
забезпечити пiдготовку щорiчноi нацiональноi доповiдi Прем'eр-мiнiстра КМУ «Про стан безпеки пращ та охорони здоров'я працюючих»;
вщновити правовi засади
функщонування фондiв охорони працi на державному, галузевому, регiональному та виробничому рiвнях;
створити банк даних здоров'я працюючих у галузях тяжко! промисловосп;
удосконалити чинну систему професiйноi та соцiальноi реабiлiтацii шваладв унаслiдок трудового калiцтва та професшного захворювання з урахуванням кращого
мiжнародного досвщу;
удосконалити статистичну звiтнiсть з охорони та безпеки пращ, виробничого травматизму та професшно обумовленоi захворюваностi.
На галузевому pieni потребують реалiзацii таю напрями:
удосконалити систему профвщбору до роботи з небезпечними та шюдливими ви-робничими факторами;
вщновити та забезпечити ефективне функщонування служб медицини пращ на вугшьних шдприемствах;
розробити та впровадити систему переводу пращвниюв пiсля закiнчення строку небезпечного для профпатологп на
робочi мiсця, що не мютять шюдливих i небезпечних для здоров'я чинникiв;
удосконалити систему нормування та оплати пращ з урахуванням дотримання вимог безпеки та охорони пращ;
створити банк даних пропозицш втизняних i зарубiжних пiдприeмств, якi виготовляють працеохороннi засоби для задоволення потреб вугiльноi галузц
посилити типовi статути
вугледобувних шдприемств недержавноi форми власностi та контракти керiвникiв через внесення положень iз забезпечення безпеки та охорони пращ;
сприяти розвитку навчальних центрiв з безпеки та охорони пращ та цправлшня ними;
забезпечити розвиток договiрного регулювання охорони пращ (через угоди та колдоговори) та розвиток шституту вповноважених з охорони пращ.
Л^ература
1. Вареник Е.А. Концепция инновационного развития угольной отрасли на основе кластеризации / Е.А. Вареник, Р.М. Лазерник // Уголь Украины. - 2010. -№6.-С. 12-15.
2. Варення Г.А. Секретний код, або як шдвищити ефектившсть функщонування системи охорони пращ / Г.А. Варення. - К.: Основа, 2009. - 364 с.
3. Левкин Н.Б. Предотвращение аварий и травматизма в угольных шахтах Украины / Н.Б. Лёвкин. - Макеевка: МакНИИ, 2002. - 392с.
4. Населення Украши - 2003. Щорiчна анал^ична доповщь. - К.: 1нститут демографи та сощальних дослщжень НАН Украши, 2004.-251 с.
5. Охрана труда угольной промышленности и ее непредсказуемость // Шахтер Украины. - 2007. - 21 дек. - С. 6-7.
6. Перспективи розвитку вугшьно! галузi в системi паливно-енергетичного комплексу / О.1. Амоша, М.0.1лляшов, М.М. Щербiна та iн. - Донецьк: 1ЕП НАН Укра!ни, 2002. - 44 с.
7. Про ршення Ради нацiональноi безпеки i оборони Украши вщ 30.05.2008 р. "Про стан i перспективи розвитку вугiльноi
промисловост та невщкладш заходи що-до шдвищення безпеки працi в цш галузiм: Указ Президента Украши вщ 05.05.2008 р. № 685/2008 // Офщшний вiсник Украши. -2008.-№58.-Ст. 1936.
8. Состояние угольной отрасли вызывает серьёзные опасения // Шахтёр Украины. - 2010. - № 23. - С. 6.
9. Цена шахтного уклона [Электронный ресурс] // Еженедельник 2000. - 2009. - Режим доступа: http://www.2000.net.ua7b/ 64467.
Надшшла до редакцИ 07.04.2011 р.
