CC BY
129
Залознова Ю.С.
СТИМУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦ1 ЯК 1НСТРУМЕНТ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 УПРАВЛ1ННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Стратепя економiчно! безпеки Украши до 2030 року передбачае подальший розвиток вугшьно! галузi. Це потребуе одночасно змши пiдходiв до управлiння персоналом вугшьних шахт, бо ускладнення вуглевидобутку буде посилюватися виробничими небезпеками для життя та здоров'я шахтарiв. Уже в даний час занадто дорогим у людському вимiрюваннi е вугшля, яке видобуваеться в крашь
У 2009 р. на вугшьних шахтах було травмовано 5200 чол., iз них 151 чол. смертельно. Рiвень смертельного травматизму на 100 тис. працюючих у 2009 р. склав 54 чол., що перевищуе прийнятний ризик у 5,4 раза. У цьому ж рощ на кожну тонну видобутого вугшля суспшьство розплатилося 2 шахтарськими життями. Рiвень смертельного травматизму у вугшьнш галузi св^ових лiдерiв вуглевидобутку набагато нижчий, шж в Украшь Так, у США вш складае 0,02, Польщi - 0,1, Австрали - 0,006 [1].
Високий рiвень травматизму обумовлений прничо-геолопчними умовами працi шахтарiв. В Укра1ш дiе 159 вугiльних шахт, з яких 90% вугiльних пластiв небезпечш по газу, 60% - по вибухах вугiльного пилу, а 45% - схильш до газодинамiчних явищ. Середня глибина розробки вугiльних пласив складае 730 м, на кожнш четвертiй - понад 1000 м, де температура прничих порiд досягае 45 градушв [2]. Посилюе професшний ризик високий рiвень фiзичного та морального зносу техшки, яка використовуеться на вугiльних шахтах, i застарш технологи дегазаци вугiльних пластiв, пров^ювання гiрничих виробок, транспортування видобутого вугшля тощо.
Отже, у галузi склалася ситуацiя, яка потребуе реалiзащ! ново! парадигми управлiння охороною працi. Перехщ на ринковi методи управлiння у вугшьнш галузi
потребуе змш методiв i пiдходiв до управлiння охороною пращ убш забезпечення прiоритету економiчним шструментам порiвняно з адмшютративно-командними. Дотримання вимог охорони працi мае грунтуватися на ефективнiй системi мотиващ! персоналу шахти в цiй сфер^ яка мае комплексно поеднувати стимyлюючi та мотивацiйнi важелi впливу на роботодавця та пращвника щодо охорони пращ. Тому головна роль у шдвищенш ефективност заходiв щодо полшшення стану охорони працi вiдводиться розробщ та фyнкцiонyванню на вyгiльнiй шахт системи стимулювання з охорони пращ.
У лiтератyрi накопичений значний досвщ дослiджень економiчного
стимулювання охорони пращ, що простежуеться в пyблiкацiях О.1. Амошi, Г.Г. Гогiташвiлi, В.1. Крота,
Н.К. Кульбовсько!, А.М. Кyтиркiна, Г.В. Лесенка, М.Б. Льовюна, О.В. Мартяково!, О.Ф. Но-вково!, Е.В. Петросянца, В.Д. Ройка. Проте частина дослщжень проведена в перiод функщонування планово! економiки, iншi -лише частково торкаються вугшьно! галyзi. Вкрай мало дослщжень, яю розкривають комплексний та завершений мехашзм стимулювання охорони пращ вшх категорiй працiвникiв вугшьно! шахти. Отже, складшсть завдання створення оновлено! моделi стимулювання охорони пращ в нових умовах господарювання, обумовлюе необхiднiсть подальшого дослщження проблем заохочення у сферi охорони пращ з метою розробки актуальних пропозицш iз теорi! та практики.
Мета статп - визначення недолшв чинних систем стимулювання та розробка нових методiв i пiдходiв стимулювання охорони пращ для тдвищення ефективносп yправлiння персоналом на вyгiльнiй шахть
Три з п'яти нещасних випадюв на ву-гiльних шахтах виникають yнаслiдок
© Залознова Юл1я Сергивна - кандидат економ1чних наук. 1нститут економ1ки промисловосп НАН Украши, Донецьк.
ISSN 1562-109X
оргашзацшних причин. Дослщження МакНД1 засвiдчили, що 70% загального травматизму на шахтах вщбуваеться внаслiдок порушень правил безпеки, проектов ведення гiрничих робiт, а понад 60% - повторюеться за тими ж самими причинами через недисциплшовашсть пращвниюв рiзних рiвнiв управлшня [3]. Отже, людський чинник вагомо впливае на стан безпеки й охорони пращ. Упровадження системи стимулювання охорони пращ змшить статус пращвниюв вугшьно! шахти з об'екта на суб'ект захисту вщ професiйних ризиюв, тим самим посилить вiдповiдальнiсть пращвниюв у сферi охорони працi.
Вагомою причиною, що перешкоджае введенню ефективних методiв економiчного стимулювання в сферi охорони, е низька вартiсть робочо! сили, унаслiдок чого витрати роботодавця на надання компенсацiй, виплат з вщшкодування шкоди, страховi внески та штрафи нижче за витрати на заходи з охорони пращ, що обумовлюе незащкавленють працедавця здшснювати витрати на забезпечення безпечних умов i охорони працi на вугшьнш шахтi.
Аналiз практики функцiонування систем стимулювання на вугшьних шахтах Украши засвiдчив, що прiоритетним iнструментом заохочення е покарання за несприятливi наслщки реатзацл
професiйних ризикiв. За наявност випадкiв виробничого травматизму з тяжкими наслiдками, у тому чи^ з летальними наслiдками, або приховування випадкiв виробничого травмування виннi особи частково чи повшстю позбавляються преми за основнi результати виробничо! дiяльностi. Матерiальне заохочення за досягнення в сферi охорони працi чи недопущення зниження рiвня охорони працi здшснюеться епiзодично та мае разовий характер. Умови заохочення виписаш нечiтко, що дае можливють !х не застосовувати, або встановлюють низькi розмiрi грошових виплат, якi не стимулюють робтониюв до виконання правил безпеки.
Нерозвинутi механiзми застосування шструменпв iз морального стимулювання в сферi охорони працi (нагородження
вiдомчими знаками вщмшносп, почесними грамотами, спецiальними вимпелами; присвоення почесних звань, занесення на Дошку пошани тощо), значущiсть яких у сучасних умовах iстотно зросла. Останшм часом для працiвникiв вагомють морально! оцiнки !х роботи е значущою, як i матерiальна.
Залишаеться постiйною суперечнiсть мiж виконанням плану вуглевидобутку та виконанням правил безпеки. Основним показником премiювання на вугшьних шахтах е виконання плану продуктивносп працi за умов виконання (перевиконання) плану видобутку вугiлля по шахт^ тобто премiя працiвнику, продуктившсть працi якого перевищуе плановий показник, може бути нарахована лише за умови виконання плану видобутку бригади.
Ощнка колективних договорiв Державних пiдприемств (ДП) та окремих вугiльних шахт Украши засвщчила вiдсутнiсть у бiльшостi з них питань матерiального та морального стимулювання охорони пращ, обумовлюе !х вiдсутнiсть на пiдроздiлах (шахтах), як входять до ДП, оскiльки положення колдоговорiв ДП обов'язково розповсюджуються на вс пiдроздiли. Це також стосуеться Положення про премдавання, яке е складовою частиною колективного договору, розробляеться роботодавцем i погоджуеться з профспшками.
Вiдсутнiсть диференцiйованого
тдходу до рiзних категорiй персоналу вугшьних шахт при визначенш та застосуванш показникiв стимулювання охорони працi обумовлюе невиконання правил безпеки. Широкого розповсюдження на вугiльних шахтах отримало проведення щорiчних оглядiв-конкурсiв з охорони пращ, за результатами якого премдаються тшьки громадськi iнспектори з охорони пращ й уповноважеш трудових колективiв. Переможщ премiюються за результатами роботи за рш, що е вкрай довгим термшом. До того ж умови та порядок заохочення в жодному з колективних договорiв, якi було проаналiзовано, не визначаються. Окремi вугiльнi шахти застосовують заходи матерiального покарання, якi спрямованi не
на рядових пращвниюв, а на управлшський персонал шахт, що стае головним чинником приховування нещасних випадкiв на виробництвь
Рiшення про нарахування премп приймаеться у результатi порiвняння показникiв одного мюяця поточного та попереднього роюв. Використання такого пiдходу унеможливлюе яюсний аналiз i оцiнку динамiки показниюв роботи з охорони працi пращвниюв, що премiюються, оскiльки присутнiй достатньо великий часовий розрив. Тому дощльно використовувати штегральну оцiнку показникiв з охорони пращ за останш три мюящ, що дозволить ураховувати динамшу та результативнiсть роботи в цш сферi.
На багатьох шахтах використовуються одноразовi заохочення за виконання особливо важливих завдань iз полшшення охорони працi та технiки безпеки, тквщацл аварiй. Розмiр такого заохочення не перевищуе 50% прямого заробтоку пращвника та здiйснюеться за рахунок та у межах розрахункового фонду оплати пращ. Премiя за виконання особливо важливого завдання по очисних, пiдготовчих вибоях та в щлому по шахтi, iнших вiдособлених шдроздшах, що мають виробничий характер, виплачуеться у межах фонду оплати пращ за рахунок собiвартостi.
Дослiдження показало, що на вугшьних шахтах шдивщуальне матерiальне стимулювання робiтникiв, що входять до складу бригад, практично не здшснюеться. Нормативних положень, яю регламентують розподш колективного заробiтку мiж ланками та помiж членами бригади iз застосуванням коефiцiентiв трудово! участi, що враховують внесок кожного робтоника в загальш результати роботи бригади, включаючи дотримання вимог щодо охорони пращ, у вугшьнш галузi немае.
Використання коефщенпв трудово! участi (КТУ) мае певш переваги та недолiки. До переваг можна вщнести пiдвищення особисто! зацiкавленостi в результатах свое! пращ i справедливу винагороду всiх пращвниюв, а до недолiкiв - при його застосуванш виникае великий ризик суб'ективно! оцiнки роботи конкретного
пращвника, особливо коли ощнку здiйснюе одна людина. Запоб^ти прояву суб'ективно! ощнки достатньо складно, що в довготермшовш перспективi призведе до дискредитацi! КТУ. Тому застосування КТУ при ощнщ шдивщуального внеску працiвника в сферi дотримання (забезпечення) вимог охорони пращ мае використовуватися з урахуванням зазначених переваг i недолiкiв. Це може бути тимчасове застосування шдивщуального КТУ для досягнення певного рiвня охорони працi з постiйним регулюванням можливих недолiкiв. Щодо кiлькiсного вираження iндивiдуального КТУ, то можливо його диференщювати вiд 0,7 до 1,3 з штервалом 0,1. Як критерi! диференщацп доцiльно використовувати: рiвень виконання завдання з обсягу робгг; вiдсутнiсть чи наявнють порушень технологi! та безпеки робгг; особисту майстернiсть та штенсившсть працi; усунення небезпечних i шюдливих виробничих чинникiв; якiсть робiт, що виконуються.
1з метою зниження суб'ективного пiдходу при визначеннi КТУ однiею людиною (зазвичай бригадиром) при бригаднш формi можна використовувати iнтегральну ощнку iндивiдуального внеску (23). Кожен пращвник бригади виставляе
ощнки шшим членам бригади. Отриманi ощнки зважуються за такою формулою:
11-
2 —
3
як1 виставлено
л
max
де ^ I 3 - сума бал1в, членами бригади конкретному пращвнику;
Amax - максимальна кшьюсть бал1в,
яку можна отримати одним прац1вником.
При такому шдход! максимальне значення !нтегрального показника буде дор1внювати одиниц1. Диференц1ювати КТУ можна вщ 0,5 до 1 з штервалом 0,1.
Важливою умовою ефективно! реал1зац1! системи стимулювання охорони пращ е ч1тке визначення джерел фшансування системи. Практика показала, що спод1ватися на прибуток не завжди можливо, а використовувати кошти у межах фонду оплати пращ за рахунок соб1вартост1
не завжди доцшьно. У цьому випадку необхiдно забезпечити створення на шахтах фоцщв охорони працi, якi передбачено галузевою угодою. Поеднання трьох зазначених джерел фшансування
стимулювання охорони пращ сприятиме повному задоволенню системи у необхвдних коштах для успiшноï ïï реалiзацiï на вугiльних шахтах Украши.
За участю автора в 2008 р. було розроблено Положення про стимулювання охорони пращ на вугшьних шдприемствах. Розроблений проект забезпечував дiевiсть i ефектившсть заходiв з охорони пращ, шдвищення зацiкавленостi всiх категорш робiтникiв у формуваннi та шдтримщ здорових i безпечних умов пращ. Запропонована система стимулювання охорони пращ сполучае форми матерiального та морального заохочення з комплексом заходiв економiчного, дисциплiнарного й адмшютративного впливу на порушникiв правил безпеки, норм i вимог охорони пращ, а також на керiвникiв i фахiвцiв, що не забезпечують безпеку пращ.
Невбудовашсть пiдсистеми
стимулювання охорони пращ в систему стимулювання оплати пращ, вщсутшсть кошлв на заохочувальш заходи стали головною причиною, яка стримувала стимулювання охорони пращ. Бшьшють шахт не виконуе плану видобутку вугшля, тобто не мае прибутку, що не дозволяе здшснювати премiювання за основними виробничими показниками, а, вщповщно, й застосовувати премiювання (депремiювання) з охорони пращ. У розробленш системi стимулювання охорони працi чiтко визначено джерела матерiального заохочення, а умови, методи, масштаби та розмiри стимулювання охорони пращ диференцшовано по групах робiтникiв залежно вiд ïx ролi й мiсця в системi охорони пращ. Проте розроблена система стимулювання охорони пращ не була запроваджена.
Отже, вугшьна галузь термшово потребуе единого типового нормативного документа, який визначатиме основш умови та мехашзми стимулювання роботи у сферi охорони пращ. Розроблений проект мае забезпечувати дiевiсть i ефектившсть заходiв з охорони пращ, шдвищення защкавленост всiх категорш роб^ниюв у формуваннi та шдтримщ здорових i безпечних умов пращ, сполучення форм матерiального та морального заохочення з комплексом заходiв економiчного, дисциплiнарного й адмiнiстративного впливу на порушниюв правил безпеки, норм i вимог охорони працi, а також на керiвникiв i фахiвцiв, що не забезпечують безпеку пращ. Вщсутшсть правового закршлення дiевоl системи стимулювання охорони пращ на вугшьнш шахт - це наслщок неефективного функщонування на галузевому рiвнi чинно! моделi управлiння охороною працi, яка не виконуе свое! головно! функцп - мiнiмiзацiю професiйних ризикiв, профiлактику нещасних випадкiв i професiйних захворювань. Стимулювання охорони пращ, яке оргашчно вбудуеться в систему стимулювання пращ, при його запровадженш стане дiевим шструментом пiдвищення ефективностi управлiння персоналом.
Л^ература
1. Коптиков В., Левкин Н. Состояние охраны труда на предприятиях угольной промышленности // Охрана труда. - 2007. - № 8. - С. 15-17.
2. Кровавая цена угля: только за 5 лет в Украине погибло 917 шахтеров, 35 тысяч было травмировано [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://prupu.org/deal/ohrana-truda/4451/.
3. Совершенствование управления производством и охраной труда на шахтах // Уголь Украины. - 2010. - № 3. - С. 25-28.
