CC BY
41
УДК (616.6+616.833.5)-057:(36+614.8.026.1) ФАРТУШНА O.e., БАСАНЕЦЬ A.B.
ДУ «1нститутмедицини працi Национально! академИмедичнихнаук Укра!ни», м. Ки!в
nPOOECÍÉHi ЗАХВОРЮВАННЯ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ: COUÍAAbHO-EKOHOMÍ4HÍ АСПЕКТИ ТА ФАКТОРИ РИЗИКУ
Резюме. Професшш захворювання опорно-рухового апарату характеризуются значною поширетстю, тривалою втратою nрацездатностi, високою частотою розвитку iнвалiдностi серед працюючих. Соцiально-економiчнi збитки вна^док даного захворювання е досить високими. У данш публшаци подаш результати огляду втчизнянихтазарубiжнихджерел щодо термшологи, етдемюлоги, сощально-економiчних аспектiв та факторiвризику професшних захворювань опорно-рухового апарату. Ключовг слова: професшт захворювання опорно-рухового апарату, термтолог1я, епiдемюлогiя, сощально-економiчнi аспекти, фактори ризику.
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ПРАКТИКУЮЧОМУ НЕВРОЛОГУ /TO PRACTICING NEUROLOGIST/
Актуальнгсть
Професшш захворювання опорно-рухового апарату (ПЗ ОРА) набувають все бшьшо! питомо! ваги в патологи' ошб не тшьки старшо!, але й середньо! вшо-во! групи, у той час як проспективш демографiчнi до-слiдження прогнозують подвоення кшькосп хворих до 2020 року [28]. Захворювання шстково-суглобо-вого апарату ютотно погiршують якiсть життя людей через постшний бiль, порушення функщонально! активности втрату свободи руху, обтяжуючи тим самим життя не тшьки самого хворого i його шм'1, а й суспшьства в цiлому [2, 8, 20, 22, 46]. Саме тому визначення термшологи, ешдемюлоги, сощально-економiчних аспектiв та факторiв ризику ПЗ ОРА е важливою складовою своечасно! профiлактики та ранньо! дiагностики ПЗ ОРА, запорукою збереження трудових ресурав, сталого соцiально-економiчного розвитку краш [38, 48].
Термiнологiчнi визначення
У МКХ-10 «хвороби шстково-м'язово! системи та сполучно! тканини (М00-М99)» включають «ар-тропати (М00-М25)», «системнi ураження сполучно! тканини (М30-М36)», «дорсопати (М40-М54)», «хвороби м'яких тканин (М60-М79)», «остеопата та хондропати (М80-М94)», «iншi порушення м'язово! системи та сполучно! тканини (М95-М99)» [7]
До групи ПЗ ОРА вщносять травми або захворювання м'язiв, нервiв, сухожилкiв, суглобiв, хрящiв, мiжхребетних дискiв, що виникають за умов, коли середовище пращ та умови виконання робгг значною мiрою сприяють виникненню захворювання, його прогресуванню, та збериаються довше за рахунок роботи в шкщливих умовах [16, 18]. ПЗ ОРА можуть бути спричинеш впливом фiзичних факторiв ви-робничого середовища, хронiчними штоксикащями деякими хiмiчними речовинами, iнфекцiйними та паразитарними агентами [31], особливу роль при цьому вщграють гострий та хрошчний стрес на робо-чому мющ [32], несприятливi психологiчнi чинники умов пращ [49].
Ешдемюлопя
ПЗ ОРА е основним професшним захворюванням серед робггаишв бвросоюзу, становлячи понад 59 % профзахворювань iз показником поширеност понад 2,5 % серед пращвнишв, що становить понад 4 млн
Адреса для листування з авторами:
Фартушна Олена 6вген1вна
01032, Кив, вул. Саксаганського, 75, ДУ «1нститут медицини
пращ НАМН Украши»
E-mail: olena.y.fartushna@gmail.com
© Фартушна О.6., Басанець А.В., 2014 © «М1жнародний невролог1чний журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
oci6 [15]. В США ПЗ ОРА в ceKTopi виробництва та галузi послуг становлять разом близько половини bcíx випадкiв захворювань опорно-рухового апарату (ЗОРА) [23].
Рiвень захворюваност на ЗОРА населення Укра-1ни у 2012 роцi становив 3182 на 100 000 населення, що у 2 рази вище, шж поширенiсть хвороб нервово'1 системи, та у 1,2 раза вище, шж рiвень захворю-ваностi на шфекцшш та паразитарнi хвороби в Укра'1ш [6]. Найбiльша кiлькiсть ЗОРА у 2012 рощ вперше зареестрована в Дншропетровськш (167 222), Донецькiй (119 634) та Львiвськiй (101 957) областях. В Укра'1ш ЗОРА найбшьш поширенi пiсля хвороб системи кровооб^у, дихання i травлення. У 2011 рощ в Укра'1ш серед усього населення (у тому й серед дгтей) кшьшсть таких хворих досягла 4 591 088 оиб (10 068,6 на 100 000 населення). З шшого боку, висока поширешсть та сощальна значимiсть захворювання спонукае дослiдникiв до впрова-дженя нових сучасних технологш у терапш захворювань, спрямованих на уповшьнення 1х прогресу-вання [1].
ПЗ ОРА становлять значну частину серед уих професшних захворювань, посiдаючи провiдне мiсце серед причин непрацездатност в усьому свт [23, 24]. Кiлькiсть випадкiв зареестрованих ПЗ ОРА в Укра'1ш щорiчно зростае, посiдаючи за частотою серед уих iнших професiйних захворювань друге мюце пiсля пневмоконiозу (рис. 1). Особливо висо-кою частота ПЗ ОРА була у 2006 рощ, вона становила 1490 випадшв на рш.
Co^OAbHO-eKOHOMÍ4Ha значимiсть
За даними свiтових наукових дослiджень, 79 % уах випадкiв ПЗ ОРА припадае на три вiковi групи працюючих (25—34 роки, 35—44 роки i 45—54 роки), причому серед них переважають чоловши [28]. Захворювання частше виникае в працiвникiв бшо! раси порiвняно з iспаномовними робиниками. ПЗ ОРА характеризуються, з одного боку, значною поширенiстю серед працездатного населення, особливо в сшьськш мюцевосп, а з iншого — тривалою втратою працездатность
Згiдно з останшми статистичними даними, у 2011 рощ швалщшсть внаслiдок ЗОРА в Укра'1ш вста-новлена 19 514 особам (4,2 на 10 тис. населення), з них 82,0 % — працездатш (n = 15 999, 6,1 на 10 тис. населення). Незважаючи на те, що показник шва-лщносп серед дорослих украшщв у перюд iз 2007 по 2011 рш зменшився на 14 % (з 5,7 до 4,9), за 2012 рш вш збшьшився на 6,1 % (з 6,2 до 5,8). При цьому вщсоток швалщност серед працездатного населення за 2012 рш зрiс на 5,2 %.
ПЗ ОРА пов'язаш з високими витратами робо-тодавщв та держави на оплату лшарняних листкiв непрацездатностi та iнвалiдностi, компенсацшш виплати постраждалим, через зниження продуктивной працi [11, 17]. У деяких крашах 6С до 40 % компенсацшних виплат працiвникам пов'язаш з ПЗ ОРА. Медiана непрацездатност в США та крашах 6С при ПЗ ОРА становить 8 дшв порiвняно з 6 днями непрацездатност внаслiдок усiх iнших професшних хвороб [23].
■ Пневмоконюз □ Хвороби опорно-рухового апарату ■ Усього по УкраТы
Рисунок 1. Динамка деяких груп профес1йних захворювань опорно-рухового апарату
в Украш! за 2001-2010 рр. (n)
За даними лiтератури, економiчнi збитки внасль док даного захворювання е досить високими [13]. На частку ЗОРА щорiчно припадае майже 70 мшьйошв вщвщувань кабiнету лiкаря в Сполучених Штатах. При цьому загалом щорiчно в системi охорони здоров'я США рееструються 130 мшьйошв випад-шв ЗОРА (амбулаторних, стацiонарних та в рамках швидко! допомоги). Майже 1 млн пращвнишв тим-часово втрачають працездатшсть унаслiдок даного захворювання. У США економiчний тягар ПЗ ОРА, що вимiрюеться компенсацiею витрат, втратами у заробинш платнi та продуктивности становить 45— 54 млрд доларiв щорiчно. При цьому страховi випла-ти компенсацп працiвникам у Сполучених Штатах через ЗОРА становлять 15 млрд доларiв щорiчно [17]. Очевидно, що бшьшють цих проблем можуть i повинш бути виршеш за рахунок своечасного про-ведення яшсних профiлактичних заходiв.
Професiйнi фактори ризику
Умовно видiляють модифiковaнi фактори ризику ПЗ ОРА, тобто ri, на як може вплинути лшар шляхом надання рекомендaцiй або сам пащент шляхом змiни способу життя, i немодифшоваш — на як неможливо впливати, але як необхiдно враховувати.
До немодифiковaних фaкторiв ПЗ ОРА передуам вiдносять: вiк (захворювашсть значно наростае з вь ком, особливо шсля 65 рокiв), стать (у жшок вище зaхворювaнiсть у вшовому iнтервaлi 30—69 рокiв), приналежшсть до певно'1 раси/етшчно! групи, гене-тичну схильнiсть до захворювань опорно-рухового апарату [5, 27]. Результати дослщжень останшх рокiв свiдчaть про зв'язок мiж дегiдрaтaцiею мiжхребетних дискiв у поперековому вшдш хребта й муташями генiв, що кодують а-2- i а-3-субодиниш колагену IX [35]. 1нформашя про немодифiковaнi фактори дозволяе виявляти оиб iз пiдвищеною iмовiр-шстю розвитку захворювань на етaпi попередшх медичних оглядiв. Виявлення генетично схильних до ЗОРА оаб на стади вiдбору до професiй висо-кого ризику розвитку ПЗ ОРА дозволить не тшьки знизити ризик виникнення захворювання, але й своечасно знизити вплив модифшованих фaкторiв ризику.
Виявлення й контроль модифшованих фaкторiв ризику ПЗ ОРА сприяють найефектившшому зни-женню частоти розвитку даного захворювання [10, 33]. За даними ВООЗ, понад 100 000 хiмiчних речо-вин, 200 бюлопчних фaкторiв, близько 50 фiзичних та майже 20 ергономiчних умов, видiв фiзичних навантажень, безлiч психологiчних i соцiaльних проблем можуть бути шкщливими чинниками й шд-вищувати ризик ПЗ, зумовлюючи до 10—20 % ВНП економiчних втрат унаслшок порушення здоров'я робiтникa [21]. Проте для того, щоб фактор ризику
вважався значущим, вiн повинен iз високою частотою зустрiчaтися в рiзних популяцiях, зумовлю-вати значний i незалежний вплив на етюлогш та переб^ захворювання i, найголовшше, забезпечу-вати зменшення ризику захворювання в рaзi його усунення.
Серед значущих модифiковaних фaкторiв ризику ПЗ ОРА видшяють: надлишкову масу тша та недо-статню фiзичну актившсть. За даними мiжнaрод-них дослшжень, при iндексi маси тiлa (1МТ) > 30 ризик розвитку ПЗ ОРА у жшок зростае в 4 рази, а у чоловшв — у 4,8 раза порiвняно з пращвниками з 1МТ < 25 [41]. Зниження нaдмiрноl ваги може зменшити ризик остеоартриту, больового синдрому при ЗОРА, швалщизацп. Дослщження показали, що фiзичнa aктивнiсть зменшуе бiль, покращуе функцiю ОРА, затримуючи розвиток швалщносп в осiб, яш страждають вiд артриту [26]. Вплив на модифшоваш фактори ризику ПЗ ОРА дозволяе також знизити захворювашсть системи кровооб^у та смертшсть цих хворих [4].
ПЗ ОРА пов'язаш з особливостями умов праш хворого [29] i найчастше обумовленi такими особливостями трудового процесу, що окремо або в комплекс сприяють тривалш повторюванш мiкротрaвмaтизaцil м'яких i твердих тканин ОРА [40, 44, 45]:
— статичш (при утриманш деталей, шструменту або незручна робоча поза) або динaмiчнi (перемi-щення вaнтaжiв, мaтерiaлiв, чaстi нахили корпусу, штенсивна робота верхнiх i нижшх кiнцiвок тощо) фiзичнi перевантаження;
— часп стереотипнi робочi рухи: локальш (за участю м'язiв кистей i пальшв рук) та регiонaльнi (коли окрiм кистей зaдiянi м'язи верхнього плечо-вого пояса);
— дiя вiбрaцil, перепади температур, яскраве свило, недостатне освилення та тривaлiсть експозицй' на робочому мюш.
Оператори (промисловцi, машишсти, мехaнi-ки, диспетчери), прaцiвники фабрик, рiзноробочi (неквaлiфiковaнi робiтники), а також особи, яп працюють у техшчних вiддiлaх, вiддiлaх продажу та реaлiзaцil, aдмiнiстрaтивноl пiдтримки, становили 58 % уах хворих на ПЗ ОРА [23]. За даними шших aвторiв, нaйбiльш часто ПЗ ОРА розвиваються при робоп в таких галузях промисловосп, як будiвель-на, прничорудна, мaшинобудiвнa [14]. Особливо несприятливу роль при цьому можуть вшгравати вимушене положення тiлa пiд час роботи, моно-тоннiсть виробничого процесу, його нерiвномiрний ритм, виконання швидких однотипних рухiв, пере-напруження окремих м'язових груп, неправильш та нерaцiонaльнi з точки зору фiзiологil прийоми роботи, тиск i тертя шструменпв об частини тша людини. Уа перераховаш вище фактори сприяють
фiзичному перенапруженню та мшротравматизацп тканин ОРА [34]. Супутшми факторами, що про-вокують розвиток професiйних ЗОРА, е виробнича вiбрацiя робочих мiсць, що перевищуе гранично допустимi рiвнi [12]. Самостшна дiя як загально'1 [47], так i локально! [39] вiбрацii також призво-дить до розвитку ПЗ ОРА. Вплив загально! вiбрацii призводить до прямо! мiкротравматизуючоi ди на хребет та весь опорно-руховий апарат, викликаючи деформацiю всiх тканин опорно-рухового сегмента. Iнодi виробничi фактори посилюють функцiональну неповноцiннiсть, недостатнiсть нервово-м'язового та пстково-суглобового апарату вродженого або набутого характеру, створюючи передумови до розвитку та поглиблення патолопчного процесу ПЗ ОРА. З огляду на вищезазначене робота в шыдливих умовах середовища таких пращвнипв прискорюе розвиток артро- та дорсопатп, призводячи до розвитку ПЗ ОРА.
Професп високого ризику
Зпдно з останшми науковими дослiдженнями, залежно вщ умов працi можуть бути видшеш 3 групи професiй особливо високого ризику ПЗ ОРА.
Перша група об'еднуе професп зi значним фь зичним навантаженням, пов'язанi з перемщенням великих вантажiв за змiну або з великими статични-ми зусиллями [30].
Друга група — професп, у яких статико-динамiчне навантаження дозволило вщнести фiзичну працю до категорп середньотяжко!, за умов додаткового впли-ву iнших несприятливих факторiв трудового процесу, таких як однотипш рухи, вимушене положення тiла, несприятливий мшрокшмат. До цiеi групи вiдносять професп медичних сестер [9, 25, 43], стоматолопв та ортодонпв [3, 42], музиканпв [50].
Третя група — професп з великою кшьистю дрiбних ручних операцiй (монотоннi, стереотипнi рухи), що проводяться в умовах гшокшезп (тобто нестачi руху) i вимушено! робочо! пози. До цiеi групи вщносять професiйнi захворювання користувачiв комп'ютерiв, ткаль, стенографiстiв, музикантiв (Marcus M. et al., 2002; Coggon D. et al., 2013). В УкраМ такi професiйнi захворювання майже не рееструються.
Висновки
Проблема ПЗ ОРА в цшому — не тшьки медична, а й соцiально-економiчна, оскiльки вони належать до найбшьш поширених професшних захворювань в Украiнi та всьому свт. Знання термiнологiчних позначень, ешдемюлоги та своечасне визначення факторi ризику ПЗ ОРА з метою ix корекци може призвести до зниження випадшв професiйноi за-xворюваностi опорно-рухового апарату, збшьшення якостi життя та професшного довголiття.
Список лператури
1. Евтушенко С.К., Шаймурзин М.Р. Новые современные технологии в терапии нервно-мышечных заболеваний, направленные на замедление их прогрессирования// Украшський вкник психоневрологи. — 2009. — 17. — 125-130.
2. Иванова М.Ф., Евтушенко С.К. Дорсалгия, обусловленная дегенеративно-дистрофической патологией позвоночника // Международный неврологический журнал. — 2009. — 3(25).
3. Максимова Е.М., Сирак С.В. Анализ рисков и мер по профилактике профессиональных болезней врачей-стоматологов// The Fundamental Researches. — 2003. — С. 319.
4. Мендель О.И. и др. Остеоартроз как фактор риска кардиоваскулярных катастроф//Русский медицинский журнал. — 2010. — Vol. 18. — № 6. — С. 400-403.
5. Насонова В.А. Остеоартроз — проблема полиморбид-ности//Consilium medicum. — 2009. — Vol. 11, № 2. — С. 5-8.
6. Стан неврологiчноí служби в Украiнi в 2012ро^. — К, 2013. — С. 32.
7. Мiжнародна статистична класифжащя хвороб та спорiднених проблем охорони здоров'я. 10-й перегляд. — К.: Здоров'я, 2001. — Т. 3. — 817 с.
8. Фартушна О.6., Басанець А.В. Профiлактика професшних захворювань опорно-рухового апарату: сучасний погляд // Медицина транспорту Украти. — 2014. — 4(52) (прийнято до друку).
9. AlexopoulosE.C., Burdorf A., KalokerinouA. Risk factors for musculoskeletal disorders among nursing personnel in Greek hospitals // International Archives of Occupational and Environmental Health. — 2003. — Vol. 76, № 4. — С. 289-294.
10. Andersen J.H., Haahr J.P., Frost P. Risk factors for more severe regional musculoskeletal symptoms: A two-year prospective study of a general working population // Arthritis & Rheumatism. — 2007. — Vol. 56, № 4. — P. 1355-1364.
11. Andersen L.L. et al. A prospective cohort study on musculoskeletal risk factors for long-term sickness absence among healthcare workers in eldercare // International archives of occupational and environmental health. — 2012. — Vol. 85, № 6. — P. 615-622.
12. Arora N, Grenier S.G. Acute effects ofwhole body vibration on directionality and reaction time latency of trunk muscles: The importance of rest and implications for spine stability // Journal of Electromyography and Kinesiology. — 2013. — Vol. 23, № 2. — P. 394-401.
13. Badley E.M., Ibanez D. Socioeconomic risk factors and musculoskeletal disability //The Journal of rheumatology. — 1994. — Vol. 21, № 3. — P. 515-522.
14. Bambra C. et al. Work, Health, and Welfare: The Association between Working Conditions, Welfare States, and Self-Reported General Health in Europe // International Journal of Health Services. — 2014. — Vol. 44, № 1. — P. 113-136.
15. Bambra C. Health Inequalities, Work, and Welfare // The Wiley Blackwell Encyclopedia of Health, Illness, Behavior, and Society. — 2014.
16. Bernard B. et al. Job task and psychosocial risk factors for work-related musculoskeletal disorders among newspaper employees // Scandinavian journal of work, environment & health. — 1994. — P. 417-426.
17. Bhattacharya A. Costs of occupational musculoskeletal disorders (MSDs) in the United States // International Journal of Industrial Ergonomics. — 2014. — Vol. 44, № 3. — P. 448-454.
18. Bradford E. et al. The prevalence and responsiveness of head injuries in chronic disabling occupational musculoskeletal disorder patients // Journal of Pain, The. — 2014. — Vol. 15, № 4. — P. S116-S116.
19. Coggon D. et al. Disabling musculoskeletal pain in working populations: Is it the job, the person, or the culture?// Pain. — 2013. — Vol. 154, № 6. — P. 856-863.
20. Côté J.N. et al. Quebec Research on Work-related Musculoskeletal Disorders: Deeper Understanding for Better Prevention // Relations industrielles / Industrial Relations. — 2013. — Vol. 68, № 4. — P. 643-660.
21. da Costa B.R., Vieira E.R. Risk factors for work-related musculoskeletal disorders: a systematic review of recent longitudinal studies // American journal of industrial medicine. — 2010. — Vol. 53, № 3. — P. 285-323.
22. Driscoll T. et al. The global burden of occupationally related low back pain: estimates from the Global Burden of Disease 2010study//Annals of the rheumatic diseases. — 2014. — Vol. 73, № 6. — P. 975-981.
23. Ellis B, Silman A. Epidemiology: Measurement matters [mdash] making musculoskeletal disease count// Nature Reviews Rheumatology. — 2014. — Vol. 10, № 8. — P. 449-450.
24. Ellis N. et al. A Review of Self-Management Support for (Work-Related) Musculoskeletal Pain Disorders // Handbook of Musculoskeletal Pain and Disability Disorders in the Workplace. — New York: Springer, 2014. — P. 395-416.
25. Engels J.A. et al. Work related risk factors for musculoskeletal complaints in the nursing profession: results of a questionnaire survey // Occupational and Environmental Medicine. — 1996. — Vol. 53, № 9. — P. 636-641.
26. Faghri P.D., Momeni K. Musculoskeletal Diseases, Overweight and Obesity, and Aging Workforce: How to Encounter the Problem // J. Obes. Wt. Loss Ther. S. — 2014. — Vol. 4. — P. 2.
27. Felson D.T. et al. Osteoarthritis: new insights. Part 1: the disease and its risk factors //Annals ofinternal medicine. — 2000. — Vol. 133, № 8. — P. 635-646.
28. Gerr F. et al. A Prospective Study of Musculoskeletal Outcomes Among Manufacturing Workers II. Effects of Psychosocial Stress and Work Organization Factors // Human Factors: The Journal of the Human Factors and Ergonomics Society. — 2014. — Vol. 56, № 1. — P. 178-190.
29. Hoogendoorn W.E. et al. Systematic review of psychosocial factors at work andprivate life as riskfactorsfor back pain //Spine. — 2000. — Vol. 25, № 16. — P. 2114-2125.
30. Jang R.L., Chen A.C. Hazards and Risks Associated with Warehouse Workers: A Field Study //Proceedings of the Institute of Industrial Engineers Asian Conference 2013. — Singapore: Springer, 2013. — P. 681-686.
31. Juvani A. et al. Effort-reward imbalance as a risk factor for disability pension: the Finnish Public Sector Study // Scand. J. Work Environ. Health. — 2014. — Vol. 40, № 3. — P. 266-277.
32. Kirkorowicz, J.M. et al. Work-Related Stress and Substance Use as Risk Factors for Chronic Disease Among Three-Wheel Drivers in Galle, Sri Lanka: A Qualitative Study // International Journal of Occupational Safety andHealth. — 2014. — Vol. 3, № 2. — P. 21-24.
33. Kristensen T.S., Hannerz H., Hogh A., Borg V. The Copenhagen Psychosocial Questionnaire: a tool for the assessment and improvement of the psychosocial work environment// Scand. J. Work Environ. Health. — 2005. — 31. — 438-49.
34. Leclerc A. et al. Consequences of Musculoskeletal Disorders on Occupational Events: A Life-long Perspective from a National Survey// Journal of occupational rehabilitation. — 2014. — Vol. 24, № 2. — P. 297-306.
35. Manek N.J., MacGregor A.J. Epidemiology of back disorders: prevalence, risk factors, and prognosis // Current opinion in rheumatology. — 2005. — Vol. 17, № 2. — P. 134-140.
36. Marcus M. et al. A prospective study of computer users: II. Postural risk factors for musculoskeletal symptoms and disorders // American journal of industrial medicine. — 2002. — Vol. 41, № 4. — P. 236-249.
37. Mbutshu L.H. et al. Incidence and Predictors of Hand-Arm Musculoskeletal Complaints among Vibration-Exposed African Cassava and Corn Millers // Safety and Health at Work. — 2014.
38. Mischke C. et al. Occupational safety and health enforcement tools for preventing occupational diseases and injuries // Status and date: New, published in. — 2013. — № 8.
39. Riihimaki H. Musculoskeletal disorders // Handbook of epidemiology. — 2014. — P. 2191-2227.
40. Ropponen A. et al. Health-related risk factors for disability pensions due to musculoskeletal diagnoses: A 30-year Finnish twin cohort study // Scandinavian journal of public health. — 2011. — Vol. 39, № 8. — P. 839-848.
41. Rossignol M., Leclerc A., Allaert F.A., Rozenberg S., Valat J.P., Avouac B., Coste P., Litvak K., Hilliquin P. Primary osteoarthritis of the hip, knee, and hand in relation to occupational exposure// Occup. Environ. Med. — 2005. — 62. — 772-777.
42. Sakzewski L, Naser-ud-Din S. Work-related musculoskeletal disorders in dentists and orthodontists: A review of the literature//Work: A Journal ofPrevention, Assessment and Rehabilitation. — 2013.
43. Smith D. R. et al. A detailed analysis of musculoskeletal disorder risk factors among Japanese nurses // Journal of Safety Research. — 2006. — Vol. 37, № 2. — P. 195-200.
44. Solidaki E. et al. Risk factors for new onset and persistence of multi-site musculoskeletal pain in a longitudinal study of workers in Crete // Occupational and environmental medicine. — 2013. — Vol. 70, № 1. — P. 29-34.
45. Spielholz, P. et al. Comparison ofself-report, video observation and direct measurement methods for upper extremity musculoskeletal disorder physical risk factors // Ergonomics. — 2001. — Vol. 44, № 6. — P. 588-613.
46. Storheim K., Zwart J. A. Musculoskeletal disorders and the Global Burden ofDisease study//Annals of the rheumatic diseases. — 2014. — Vol. 73, № 6. — P. 949-950.
47. Thamsuwan O. et al. Whole body vibration exposures in bus drivers: A comparison between a high-floor coach and a low-floor city bus // International Journal of Industrial Ergonomics. — 2013. — Vol. 43, № 1. — P. 9-17.
48. Tulchinsky T.H., Varavikova E. A. The new public health: an introduction for the 21st century. — Academic Press, 2014.
49. Widanarko B. et al. The combined effect of physical, psychosocial/organisational and/or environmental risk factors on the presence of work-related musculoskeletal symptoms and its consequences // Applied ergonomics. — 2014. — Vol. 45, № 6. — P. 1610-1621.
50. Zaza C., Farewell V.T. Musicians'playing-relatedmusculoskeletal disorders: An examination of risk factors// American journal of industrial medicine. — 1997. — Vol. 32, № 3. — P. 292-300.
Отримано 04.09.14 ■
Фартушная Е.Е., Басанец A.B.
ГУ «Институт медицины труда Национальной академии медицинских наук Украины», г. Киев
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ ОПОРНО-ДВИГАТЕЛЬНОГО АППАРАТА: СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ И ФАКТОРЫ РИСКА
Резюме. Профессиональные заболевания опорно-двигательного аппарата характеризуется значительной распространенностью, длительной потерей трудоспособности, высокой частотой развития инвалидности среди работающих. Социально-экономический ущерб вследствие данного заболевания является достаточно высокими. В данной публикации представлены результаты обзора отечественных и зарубежных источников по терминологии, эпидемиологии, социально-экономическим аспектам и факторам риска профессиональных заболеваний опорно-двигательного аппарата.
Ключевые слова: профессиональные заболевания опорно-двигательного аппарата, терминология, эпидемиология, социально-экономические аспекты, факторы риска.
Fartushna O.Ye., Basanets A.V.
State Institution «Institute of Occupational Medicine of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
OCCUPATIONAL MUSCULOSKELETAL DISORDERS: SOCIO-ECONOMIC ASPECTS AND RISK FACTORS
Summary. Occupational musculoskeletal disorders are characterized by a high prevalence, long-term disability, high incidence of disability among workers. Socio-economic damage due to this disease is quite high. This publication presents the results of examination of domestic and foreign sources on terminology, epidemiology, socioeconomic aspects and risk factors for occupational musculoskeletal diseases.
Key words: occupational musculoskeletal disorders, terminology, epidemiology, socio-economic aspects, risk factors.
