CC BY
4
Ключевые слова: профессиональный риск, профессиональная патология, горно-металлургическая отрасль Украины, вредные производственные факторы, медицины труда.
MODERN MODEL OF PROFESSIONAL RISK MANAGEMENT FROM FACTORS OF THE PRODUCTION ENVIRONMENT AND LABOR PROCESS
Oriekhova O., Pavlenko O., Oriekhov A.
Abstract. The system for managing of the occupational health and safety of the production environment is part of a comprehensive system of risk management, related to the activities of the company.
The purpose of the research is to develop a modern effective model of management of occupational risk from the factors of the production environment and labor process at the employees of industrial enterprises.
Object and methods of research. Own sanitary-hygienic research was carried out on 11 industrial companys of the mining and metallurgical industry of Ukraine, was established the level of professional risk and was developed control measures for professional risk management.
Results of the research and their discussion. An important component of the system of professional risk management is the block of optimization of prophylactic complexes by the criteria of reduction of exposure and / or risk at an optimal ratio of costs and benefits, without which measures are unrealistic.
An important in risk management is also informing to employees, employers, their representatives, the public, administrative bodies, etc. about the existing occupational risk, observing the principles of medical deontology and ethical norms.
Due to the fact that the leading risk factors of the development of both general and occupational diseases are factors of the industrial environment and the labor process, the priority measures for the assessment and management of occupational risk should be directed for reducing the harmful level of chemical production factors.
Under the chemical risk factors understand the risks of causing harm to health when using harmful chemicals, compounds and powders. When carrying out an integral assessment of occupational risk, we determine the presence of chemical risk factors with subsequent measurements of their concentrations in the air of the working area, comparison with normative values and assessment of chemical hazards by the Risk and Safety Statements (European Union Commission Directive 2001/59/ECJ).
The main direction of state policy in the field of occupational medicine should be the development and approval on the state level the modern algorithm for productive interaction between the leading links of the structures of occupational medicine. The leading risk factors of the development of both general and occupational diseases are factors of the production environment and labor process, the priority measures for managing occupational risk should be directed to reducing the harmful level of the chemical factor, the physical factor (microclimate, noise and vibration, ultrasound, infrasound, illumination, atmospheric pressure, ionizing and non-ionizing radiation), biological factor, labor intensity.
Conclusions. The main direction of state policy in the field of occupational medicine should be the development and approval in the state level modern algorithm for productive interaction between leading links of occupational medicine structures. Factors in the production environment and labor process are leading in risk of developing of professional and professionally conditioned pathology. Currently, in Ukrainian legislation lacks normative documents on the assessment and management of occupational risk. Therefore, we have proposed a modern effective model of monitoring, evaluation and management of occupational risk.
Key words: occupational risk, professional pathology, mining and metallurgical industry of Ukraine, harmful production factors, occupational medicine.
Рецензент - проф. Катрушов О. В.
Стаття надшшла 07.03.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-94-101 УДК 616.22-008-057+371.124 Савушина I. В., Павленко О. I.
КЕРУВАННЯ РИЗИКОМ РОЗВИТКУ ПРОФЕС1ЙНОГО ЛАРИНГ1ТУ У ВЧИТЕЛ1В ДУ «УкраТнський науково-достдний шститут промисловоТ медицини» (м. Кривий P¡r)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконано за темою «Клш1ко-ппешчш критерп професшноТ придатност та система керування професшним ризиком розви-тку хрошчного ларинпту у вчител1в загальноосв1т-шх навчальних заклад1в» № державноТ реестрацп 01^002318.
Вступ. В сучасному свт зростае значущ1сть здоров'я як непереачноТ цшносл та фундаментального невщ'емного права людини. Громадське здоров'я е важливим ресурсом I джерелом еконо-м1чноТ та соц1альноТ стабшьносл. Його забезпечен-ня визнано прюритетом серед завдань сусшльного
розвитку [1]. Питання збереження професшного здоров'я працездатного населення е одним з най-бтьш значимих з точки зору забезпечення стабшь-ного економiчного розвитку держави [2,3].
Економiчний збиток, пов'язаний з втратою трудового потенщалу, вщшкодування компенсацш у зв'язку з втратою працездатносл, медичними ви-тратами на лтування та реабтп"ащю хворих, а також вщтворення робочоТ сили, робить проблему профи лактики i ранньоТ дiагностики професшноТ патологи одшею з прюритетних у сферi медицини пращ, як в УкраТш, так i на мiжнародному рiвнi [4,5].
Профiлактика професшних захворювань мае по-чинатись як тшьки працiвник потрапляе пщ вплив шкщливих виробничих факторiв, коли ще вщсутш стшк змiни в оргашзм^ здiйснюватись безперервно впродовж уаеТ трудовоТ дiяльностi на пiдставi керу-вання професшним ризиком [6,7,8].
Застосування системи керування ризиком спри-яе досягненню ефективних заходiв з лтвщаци по-рушень, покращення умов та безпеки прац i реально надае можливiсть оцiнити затрати i отримати об'ективну шформащю на кожне робоче мкце, дть-ницю, об'ект [9,10,11].
Мета дослщження. Обг"рунтувати ефективну модель керування ризиком розвитку професшного ла-рингiту у вчителiв.
Об'ект i методи дослiдження. Обфунтування моделi керування ризиком виконано на основi са-нiтарно-гiгiенiчних дослiджень умов пращ вчителiв (165 дослiджень пилу i хiмiчних речовин; 165 замiрiв параметрiв мiкроклiмату: визначення температури повiтря 55 вимiрiв, вологостi 55 вимiрiв, швидкост руху повiтря 55 вимiрiв; 164 замiри рiвню шуму; до-слщження важкостi працi та напруженостi трудового процесу у 48 вчителiв; саштарно-мтробюлопчний контроль повiтря робочоТ зони - 72 проби), анали зу результат профiлактичних медичних оглядiв 93 вчителiв та шляхом удосконалення iснуючих моделей [12,13,14] з керування професшним ризиком.
Результати дослщжень та Тх обговорення. Наявнi рiвнi професшноТ захворюваностi на хронiчний ла-рингiт, загальноТ захворюваностi серед вчителiв за-гальноосв^шх навчальних закладiв, якi призводять до швалщизаци та неможливостi повноцiнно займа-тись професiйною дiяльнiстю, вимагають розробки та впровадження сучасних, ефективних лтувально-профшактичних заходiв, спрямованих на зниження захворюваносл, збереження високого рiвня пра-цездатностi та покращення умов пращ, що потребуе об^рунтування ефективноТ моделi з оцiнки та керування ризиком розвитку професшного ларинпту у вчителiв, яка повинна складатись з аналiзу ризику, оцiнки рiвня ризику та керування ризиком з оцшкою залишковим ризиком (рис.), а у випадку наявност залишкового ризику - дм починаються з початку.
Першим етапом у системi оцiнки ризику е анал1з ризику, який включае в себе встановлення шкщли-вих фамх^в, визначення Тх величин та значущост ризику, який вони викликають. Таким чином, оцшка ризику дае можливiсть виявити шкiдливi фактори, як притаманнi для професи вчителя, перш шж вони викличуть погiршення стану здоров'я.
Наступним етапом системи профшактики е ошн-ка ризику, яка складаеться з всеосяжного i систематичного виявлення шкщливих факторiв i визначення Тх рiвнiв шляхом встановлення величини ризику.
Оцшка загального ризику розвитку професшного ларинпту у вчителiв виконуеться за удосконаленою нами стандартною формулою (1), яка мае наступний вигляд та включае в себе так складов^ R = P*S*D*T (1)
Де, R - загальний ризик;
P - вiрогiднiсть змш у голосовому апаратi;
S - значим^ь змiн у голосовому апарал;
D - давнiсть виявлення змш у голосових зв'язках;
T - доза голосового навантаження.
Таблиця 1.
Визначення вiрогiдностi змш у голосових зв'язках вчителiв у штш в балах шд час проведення профшактичних медичних оглядiв
Вiрогiднiсть (Р), бали Характеристика значення
1 Змши у голосових зв'язках
вщсутш
2 1-2 випадки
3 3-4 випадки
4 5-9 випадюв
5 бшьше 10 випадки
Таблиця 2.
Визначення значимост змш у голосових зв'язках
вчш^в у школi в балах шд час проведення
профшактичних медичних оглядiв
Значимкть (S), бали Характеристика значення
1 Змши вщсутш
2 Функцюнальш змши як зникають
до початку наступноТ робочоТ змiни
3 Функцюнальш ппертонусш дисфонп
4 Функцюнальш гiпотонуснi дифонп
5 Наявш органiчнi змiни, якi не дають змоги працювати за профеаею
Таблиця 3.
Визначення давносп виявлення змiн у голосових зв'язках вчш^в у школi в балах
Давшсть виявлення змiн у голосових зв'язках (D), бали Характеристика значення
1 Останнш випадок був бтьше як 10 роюв тому, або не було взагалi
1,1 Останнш випадок був 10 роюв тому
1,2 Останнш випадок був 9рошв тому
1,3 Останнш випадок був 8 роюв тому
1,4 Останнш випадок був 7 роюв тому
1,5 Останнш випадок був 6 роюв тому
1,6 Останнш випадок був 5 роюв тому
1,7 Останнш випадок був 4 роки тому
1,8 Останнш випадок був 3 роки тому
1,9 Останнш випадок був 2 роки тому
2,0 Останнш випадок був 1 рш тому
Доза голосового навантаження у вчителя визна-чаеться за формулою:
Д =Г*Р *С (2)
■тн з т v '
Де, Дгн - доза голосового навантаження (годин);
Г - годин на тиждень (години);
Рз - ктьмсть робочих тижнiв на рiк (у.о);
Ст - стаж (роки).
Педагопчне навантаження вчителя включае 18 академiчних годин протягом навчального тижня, як складають тарифну ставку, а також iншi види педаго-пчноТ дiяльностi у спiввiдношеннi до тарифноТ ставки (класне керiвництво; перевiрка зошитiв; завщування майстернями, навчальними кабiнетами, навчально-дослщними дiлянками). Всього протягом 2016-2017 навчального року було 165 навчальних дшв i 108 ви-хiдних. Таким чином, розрахована допустима доза голосового навантаження у вчителя за 2016-2017 навчальний рш становить 18*33 тижш=594 годин на рш.
Рис. Модель оцшки та керування ризиком розвитку професшного ларингиту у вчител^в.
Пiсля визначення загального ризику розвитку професiйного ларинпту у вчителiв переходимо до визначення провщного фактору ризику (табл. 6-10). У випадку якщо згiдно пщрахованих за таблицями 1-4 балiв загальний ризик е нульовим - додатков1 визначення провiдного фактору та розробка заходiв з керування ризиком не потрiбнi.
Наступним етапом пiсля визначення категори загального ризику та визначення провщного фактору ризику розробляеться та впроваджуеться комплекс заходiв з керування ризиком. З щею метою запо-внюеться «Анкета з керування ризиком» в якш з максимальною точшстю описуеться небезпечна ситуащя, яка може призвести до попршення у стаж здоров'я вчителя, заноситься визначена категорiя ризику, встановлюються необхiднi заходи з керування ризиком, вщповщаль-на особа та графт виконан-ня запланованих заходiв з вщм^кою про ïx виконання або необхщного корегу-вання у процесi виконання (табл. 11).
Комплекс заxодiв спря-мований на зниження ри-зику розвитку професшного ларинпту у вчителiв наведено у таблиц 12.
Таблиця 6.
Визначення категори ризику розвитку профеайного ларинпту у вчителiв вщ фiзичних факторiв
Ймов1рн1сть небезпеки Здоров1 прац1вники, як1 не пред'являють скарг на стан здоров'я, у яких вщсутш в анамнез! i не виявлен п1д час огляду будь-як1 захворювання або порушення функцш окремих оргашв i систем, а також у яких виявлено функцю-нальш зм1ни р1зних орган1в; ГРВ1 не бтьше двох раз1в на р1к; сумарна тривал1сть ЗТВП через хворобу не бтьше 14 дн1в на р1к Прац1вники з компенсова-ним и субкомпенсованим переб1гом хрон1чних не-шфекцшних захворювань, як1 не е протипоказанням для продовження роботи в професп; ГРВ1 не б1льше трьох раз1в на р1 к; сумарна тривал1сть ЗТВП через хворобу не бшьше 21 дня в роц1 Прац1вники з ранн1ми ознаками впливу на орган1зм шкщливого робочого середовища i трудового процесу; прац1вники, у яких за результатами ПМО виявлеш загальш та додат-ков1 медичн1 протипока-зання для продовження роботи в професп
Вплив на р1вн1 10-50 % в!д ГДР Н С В
Вплив на р1вн1 50-100% в!д ГДР С В ДВ
Вплив на р1вн1 бшьшо-му в1д ГДР В ДВ недопустимий
Таблиця 7.
Визначення категори ризику розвитку профеайного ларинпту у вчш^в вщ хiмiчного фактору
Ймов1рн1сть небезпеки Небезпечн1 при вдиханш i контакт! з1 шк1рою Токсичш, небезпечн1 при контакт! з! шкфою Дуже токсичш, ризик дуже серйозних не-зворотних ефеючв
Х1м1чн1 речовини використовують-ся р1дко |'х к1льк1сть незначна Н С В
Х1м1чн1 речовини використовують-ся часто |'х ктьккть пом1рна С В ДВ
Серед прац1вник1в наявн1 наслщки використання х1м1чних величин В ДВ недопустимий
Таблиця 4.
Визначення дози голосового навантаження у вчителя у балах в залежносп вщ кiлькостi годин за трудовий стаж
Доза голосового навантаження (T), бали Доза голосового навантаження, (години)
1 0-5940
2 5941-11880
3 11881-17820
4 17821-23760
5 23761 i бшьше
Для подальшоУ розробки та впровадження за-xодiв з керування ризиком необxiдно визначитись з категорiею ризику розвитку професшного ларинпту у вчителя за таблицею 5, який утворюеться шляхом додавання балiв з таблиць 1-4.
Таблиця 5.
Визначення категори ризику в залежносп вщ кiлькостi набраних балiв
Значення ризику (R) в балах Категор1я ризику Позначення Р1вш впровадження
1-11 Низький Н Локальний (на р1вш адмшктрацп школи)
12-32 Середнш С Репональний (на р1вн1 районних та мкьких вщдшв осв1ти)
33-80 Високий В Залучення спец1ал1ст1в-ппешст1в орган1в Держпрац та Держпродспоживслужби
81-200 Дуже високий ДВ Залучення наукових сп1вроб1тник1в профть-них НД1 та кафедр медичних ВЗО
Таблиця 8.
Визначення категорп ризику розвитку професiйного ларингiту у вчителiв вiд бюлопчних факторiв
Ймовiрнiсть небезпеки Гостре шфекцшне за-хворювання, яке призвело до короткочасноТ втрати працездатносп Гостре шфекцшне захворю-вання, яке призвело до трива-лоТ втрати працездатност 1нфекцшне захворювання, яке призвело до швалщ-ностi чи смертi
Контакт з мтрооргашзма-ми 1 групи небезпеки Н С В
Контакт з мтрооргашзма-ми 11-111 групи небезпеки С В ДВ
Контакт з мтрооргашзма-ми IV групи небезпеки В ДВ недопустимий
Таблиця 9.
Визначення категорп ризику розвитку професiйного ларингiту у вчш^в вiд важкостi прац1
Ймовiрнiсть небезпеки Тимчасовi функцiональнi розлади Стшш функцiональнi розлади та не-значш морфологiчнi змiни, якi ведуть до тимчасовоТ втрати працездатностi до 30 дiб Значш морфологiчнi змiни, якi ведуть до тривалоТ втрати працездатностi, до швалщносл чи смертi
Фiзичне навантаження випад-кове, виникае рiдко Н С В
Небезпечне фiзичне навантаження та небезпека щоденш С В ДВ
Постiйнi фiзичнi навантаження та небезпека. Рееструються випалки захворювання В ДВ недопустимий
Таблиця 10.
Визначення категорГТ ризику розвитку профеайного ларинпту у вчителiв вiд напруженостi прац1
Ймовiрнiсть небезпеки Тимчасовi незначш пору-шення: стомлення, метуш-ня, зниження уваги; вщсут-нiсть на робот до 3-х дiб Тимчасовi короткотривалi психiчнi порушення: зниження уваги. зниження працездатносп, безпораднiсть, занепокоення Довготривалi психiчнi порушення: без-надiйнiсть, депресiя
Фiзичне навантаження випад-кове, виникае рiдко Н С В
Небезпечне фiзичне навантаження та небезпека щоденш С В ДВ
Постшш фiзичнi навантаження та небезпека. Рееструються випадки захворювання В ДВ недопусти-мий
Таблиця 11.
Анкета з керування ризиком
Найменування пункту Вмкт
Опис небезпечноТ ситуацп Детально описуеться небезпечна ситуащя, яка може призвести до попршення стану здоров'я вчителя з перерахуванням шкщливих виробничих факторiв, фiзичного та психологiчного стану вчителя
Категорiя ризику Заноситься категорiя ризику зпдно з визначеною на попередньому етат. Де, Н - ризик незначний, С - ризик середнш, В - ризик високий, ДВ - ризик дуже високий.
Заходи з керування ризиком Ч^ко i конкретно вказуються заходи (по кожному визначеному шкщливому фактору) спрямоваш на лтвща^ю ризику або його зменшення
Вщповщальна особа Наказом по школi вказуеться конкретна особа, яка е вщповщальною за виконання заходiв з керування ризиком.
Графiк виконання заходiв Складаеться графт виконання заходiв з керування ризиком з конкретними термшами та датами.
Вiдмiтка про виконання або корегуван-ня заходiв Пiсля виконання конкретного заходу з керування ризиком проставляеться вщ-м^ка про його виконання. У випадку встановлення необхщносп корегування заходу необхщно вказати причину, новий, бшьш ефективний захiд, та термш його реалiзацií.
Таблиця 12.
TMnoBÏ заходи з керування ризиком розвитку профеайного ларинпту
Заходи спрямоваш на покращення умов прац
- несприятливий мтро-^мат - застосування систем кондицюнування пoвiтpя з метою створення оптимальних за показ-никами вологосл, швидкoстi руху та температури пов^ря пoказникiв; - своечасне та якiсне опалення пpимiщень учбових юмнат шляхом створення шдивщуаль-них систем для опалення примщень; - створення тамбурних дверей та пов^ряних завю на дверях з метою збереження оптимальних показниюв мтро^мату у пpимiщеннi школи; - постшний мoнiтopинг пoказникiв мiкpoклiмату з метою прийняття своечасних управлш-ських ршень;
- наявнють пилу та шкщ-ливих хiмiчних речовин на робочому Micu,i - застосування гiгiенiчних видiв крейди; - обов'язкове використання ящику для крейди; - своечасне пров^рювання робочих аудиторш; - своечасне проведення вологого прибирання примщення учбового кабiнету та школи; - витирання дошки вщ крейди вологою ганчipкoю; - постшне зволоження ганчipки для дошки; - застосування сучасних технологш для висв™ення шформаци - мультимедiйнi проектори, пластикoвi дошки з маркерами;
- шум - обладнання стш учбових кабiнетiв та кopидopiв школи шумопоглинаючими матеpiалами; - виведення учшв пiд час перерви з примЩення школи та оргашзащя |'х вiдпoчинку педаго-гoм-opганiзатopoм; - покращення акустичних можливостей класних юмнат, аудиторш, лекцшних залiв; - застосування акустичних систем при проведенш уроку; - зниження piвня стороннього шуму шляхом встановлення сучасних склопакелв; - рацюнальне розташування класних меблiв з урахуванням розповсюдження звуку; - оптимальна ктьккть учнiв в учбoвiй кiмнатi.
- oсвiтлення - своечасне миття втонного скла; - рацюнальна opiентацiя свiтлoвих пpopiзiв за сторонами горизонту; - рацюнальне розташування штучного осв™ення (загального та мюцевого); - рацюнальний вибip джерела св™а та його типу; - своечасна замша несправних ламп; - дотримання вимог до коеф^енту природной' осв™еносл, oслiпленoстi, кoефiцiенту пуль-сацп осв™еносл;
- тривалють голосового навантаження - планування учбового навантаження для кожного вчителя на день, тиждень, мюяць, учбо-вий семестр, пiвpiччя, piк з урахуванням не бтьше 20 годин голосового навантаження за тиждень; - в учбовому план не ставити тдряд бiльше чотирьох уpoкiв з 15-ти хвилинними перервами мiж ними; - оволодшня pацioнальнoю технiкoю мови та постановкою голосу; - дотримання охоронного режиму голосотворення; - обмеження голосового навантаження у вихщж та не poбoчi дш; - обмеження вживання страв, як подразнюють слизову оболонку ротовоТ порожнини, рото та гортаноглотки, стравоходу та шлунку; - виключення надмipнo холодних та гарячих страв; - перед початком роботи обов'язкове проведення вправ для тдготовки голосового апарату до роботи.
- бактеpiальне забруднен-ня пoвiтpя робочо!' зони - своечасне пров^рювання примщень учбових кмнат пiд час перерв; - застосування бактерицидних пристроТв для знезараження пов^ря учбових кiмнат вiд патогенно!' мтрофлори; - застосування соляних ламп; - своечасний контроль пов^ря робочоТ зони на вмiст патогенно!' мтрофлори; - своечасне прибирання з застосуванням дезшфтуючих засoбiв.
- важккть прац - pацioнальна оргашзащя робочого мiсця; - чергування у виконанш poбiт направлених на piзнi кiсткoвo-м'язoвi системи; - залучення сучасних технологш у педагопчний процес.
Заходи спрямоваш на покращення стану шдивщуального здоров'я та зниження piвню захвopюванoстi
- професшний дoбip з включенням попередньоТ бесiди з психоневрологом; - навчання молодих спещалклв i студентiв техшщ мови; - прищеплення навичок ппени голосу; - вiдсутнiсть вогнищ хрошчноТ шфекцп у веpхнiх дихальних шляхах; - абсолютне протипоказання для роботи в умовах голосового навантаження при гострих i хрошчних захворюваннях горташ, хрошчних захворюваннях глотки дистpoфiчнoгo характеру, вазомоторних i алерпчних порушеннях у слизовш oбoлoнцi веpхнiх дихальних шляхiв у пеpioд загострення; - обов'язкове проведення попередшх та пеpioдичних медичних oглядiв один раз на piк з за-лучанням при пoтpебi лтаря фoнiатpа, обов'язкове дoслiдження слуховоТ функци з проведен-ням суб'ективно!' аудюметри; - регулярне проведення занять з оптимального використання голосового апарату;
- орган1зац1я занять з постановки голосу та профтактики дисфонш; - формування здорового способу життя шляхом використання здоров'я збер1гаючих техно-логш; - використання методик самоконтролю ф1зичного стану вчителя; - систематичний лтарський контроль з боку отоларинголога; - виконання простих л1кувально-проф1лактичних процедур направлених на покращення функцюнування голосового апарату; - застосування назкофту (шгаляцшна тератя через небулайзер) з метою очищення та зво-ложення слизовоТ оболонки у практично здорових вчител1в для збереження функционального стану слизовоТ оболонки верхшх дихальних шлях1в та запоб1гання запальних процеав оргашв дихання; - застосування розчину чистогорло (сольовий розчин для порожнини рота) для щоденного ппешчного догляду за слизовою рото та гортаноглотки; - у перед та у менструальний перюд обмеження голосового навантаження та, при необхщ-ност1, застосування медикаментозних препаралв, спрямованих на покращення мтроцир-куляцц у голосових складках, зменшення набряку, покращення згортання кров1.
Заходи спрямован на зниження piBHio психофiзюлопчного дискомфорту (стресу)
- проведення аутогенного тренування; - орган1зац1я та обладнання кабшету психолопчного розвантаження; - зняття емоцшного стресу; - зниження р1вня тривожносп, невротизацп; - удосконалення комушкативноТ компетентности - оргашзац1я ф1зкультурно-оздоровчих секцш для вчител1в для профтактики пподинамм; - створення сприятливих умов для вщпочинку вчителя тд час перерви; - анал1з та переоцшка стресових подш та фактор1в; - завжди за стресовими навантаженнями повинш йти перюди розслаблення - вщпочинок на природа прослуховування музики, вщвщування театр1в та к1нотеатр1в; - консультация шк1льного психолога або психотерапевта.
Висновки
1. Здоров'я - це непереачна ц1нн1сть та невщ'емне право людини, яке е важливим ресурсом I джерелом економ1чноТ та соц1альноТ стаб1льност1 краТни, а еко-ном1чний збиток, пов'язаний з втратою здоров'я ро-бить проблему профтактики професшноТ патологи одн1ею з прюритетних у сфер1 медицини прац1, як в УкраТш, так I на м1жнародному р1вн1.
2. Профтактика профес1йних захворювань мае починатись як тшьки прац1вник потрапляе п1д вплив шкщливих виробничих фактор1в, коли ще в1дсутн1 ст1йк1 зм1ни в орган1зм1, зд1йснюватись безперервно впродовж ус1еТ трудовоТ д1яльност1 та складатись з анал1зу, оц1нки та об^рунтування ефективних заход1в з керування ризиком.
3. Запропонована модель керування ризиком базуеться на визначенш категори ризику з ураху-
ванням умов прац1, результат1в профтактичних медичних огляд1в, тривалост1 патолог1чних змш у голосовому апарат1 та тривалост голосового наван-таження для подальшого визначення пров1дного шк1дливого фактору та розробкою заход1в спрямо-ваних на зниження впливу професшного ризику на стан здоров'я вчителя.
Перспективи подальших дослiджень. Встанов-лення категори та пров1дного фактору профес1йного ризику е основою управлшня системою збереження життя I здоров'я вчител1в в процес трудовоТ д1яль-ност1, що дасть змогу зберегти висок1й р1вень пра-цездатност1, подовжити тривал1сть та як1сть життя, знизити р1вень загальносоматичноТ та професшноТ патологи у вчител1в та зменшити витрати на л1куван-ня та реабЫтацш.
flrrepaTypa
1. Hruzyeva TS. Innovatsiyna sutnist' ta stratehichnyy y praktychnyy Potentsial novoy yevropeys'koyi polityky «Zdorovya-2020». Visnyk problem biolohiyi y medytsyny. 2014;3;1(110):25-33. [in Ukrainian].
2. Preobrazhenskaya YeA, Sukhova AV, Zor'kina LA. Gigiyenicheskaya otsenka usloviy truda i sostoyaniye zdorov'ya rabotnikov gorno-obogatitel'nykh kombinatov. Gigiyena i sanitariya. 2016;95(11):1065-70. [in Russian].
3. Gurvich VB, Kuz'min SV, Plotko EG, Roslyy OF, Fedoruk AA, Ruzakov VO. Analiz metodicheskikh podkhodov k otsenke professional'nykh riskov na predpriyatiyakh Sverdlovskoy oblasti. Gigiyena i sanitariya. 2015;2:119-23. [in Russian].
4. Basanets' AV, Lubyanova IP. Problemy profesiynoyi patolohiyi ta shlyakhy yikh vyrishennyu na suchasnosty etapi. Ukrayins'kyy zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2009;1(17):3-12. [in Ukrainian].
5. Yegorova AM. Sovershenstvovaniye lechebno-profilakticheskikh meropriyatiy na rannikh stadiyakh professional'no obuslovlennykh zabolevaniy u metallurgov. Meditsina truda i promyshlennaya ekologiya. 2008;9:9-13. [in Russian].
6. Kundiyev Yul, Nahorna AM. Profesiyne zdorov'ya v Ukrayini. Kyyiv: Avitsena; 2006. 316 s. [in Ukrainian].
7. Ponomarenko AM, Perederiy HS, Mukhin VV. Vdoskonalennya hihiyenichnykh zasad otsinky vplyvu umiv pratsi na zdorov'ya hirnykiv na osnove Kontseptsiyi «pryynyatnoho ryzyky». Ukrayins'kyy zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2009;4(20):23-30. [in Ukrainian].
8. Mukhin VV, Perederiy HS, Basanets' AV, Kharkovenko NM. Sotsial'no-hihiyenichnyy analiz mekhanizmiv formyrovanye profesiynoyi zakhvoryuvanosti hirnikiv vuhil'nikh shakht, zakhod' ee profilaktyky. Ukrayins'kyy zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2006;2:63-73. [in Ukrainian].
9. Nagmanov Kl, Bektemirov AK. Razlichnyye aspekty upravleniya professional'nym riskom na proizvodstve. Vektor nauki TGU. 2013;3:365-8. [in Russian].
10. Occupational Medicine Forum. What is Risk Assesment in Occupational Health? Journal of Occupational and Environmental Medicine. 2014;56(6):44-5.
11. Rossi S, Pitidis A. Multiple Chemical Sensitivity: Review of the State of the Art in Epidemiology, Diagnosis, and Future Perspectives. Journal of Occupational and Environmental Medicine. 2018;60(2):138-46.
12. Izmerova NF, Denisova El. Professional'nyy risk dlya zdorov'ya rabotnikov: rukovodstvo. Moskva: Trovant; 2003. 448 s. [in Russian].
13. Murtonen M. Otsenka riskov na rabochem meste: prakt. posobiye. VTT-tekhnologicheskiy issledovatel'skiy tsentr Finlyandii: Tampere; 2004. 64 s. [in Russian].
14. Kal'kis V. Osnovnyye napravleniya otsenki riskov rabochey sredy. Riga; 2005. 75 s. [in Russian].
КЕРУВАННЯ РИЗИКОМ РОЗВИТКУ ПРОФЕС1ЙНОГО ЛАРИНГ1ТУ У ВЧИТЕЛ1В
Савушина I. В., Павленко О. I.
Резюме. Здоров'я е непереачною цiннiстю та невщ'емним правом людини, важливим ресурсом i джере-лом eK0H0MÍ4H0i та сощальноТ стабiльностi краТни.
Запропонована модель керування ризиком базуеться на удосконаленш iснуючих моделей з керуван-ня професiйним ризиком шляхом визначення категорп ризику з урахуванням умов пращ, результалв профiлактичних медичних оглядiв, тривалост патологiчних змiн у голосовому апарат та тривалост голосового навантаження з метою подальшого визначення заходiв з керування провщним шкiдливим фактором, що дасть змогу зберегти високiй рiвень працездатностi, подовжити тривалiсть та якiсть життя, знизити рiвень загальносоматичноТ та професшноТ патологи у вчителiв та зменшити витрати на лтування i реабiлiтацiю.
^k>40bí слова: керування ризиком, шкiдливi виробничi фактори, професiйний ларингiт, категорiя ризику, вчителг
УПРАВЛЕНИЕ РИСКОМ РАЗВИТИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ЛАРИНГИТА У УЧИТЕЛЕЙ
Савушина И. В., Павленко А. И.
Резюме. Здоровье является незаурядной ценностью и неотъемлемым правом человека, важным ресурсом и источником экономической и социальной стабильности страны.
Предложенная модель управления риском базируется на усовершенствовании существующих моделей по управлению профессиональным риском путем определения категории риска с учетом условий труда, результатов профилактических медицинских осмотров, продолжительности патологических изменений в голосовом аппарате и продолжительности голосовой нагрузки с целью дальнейшего определения мер по управлению ведущим вредным фактором, что даст возможность сохранить высокий уровень работоспособности, увеличить продолжительность и качество жизни, снизить уровень общесоматической и профессиональной патологии у учителей и уменьшить расходы на лечение и реабилитацию.
Ключевые слова: управление риском, вредные производственные факторы, профессиональный ларингит, категория риска, учителя.
RISK MANAGEMENT OF DEVELOPMENT OF PROFESSIONAL LARINGIT IN TEACHERS
Savushyna I. V., Pavlenko O. I.
Abstract. Timely, comprehensive application of the risk management system contributes to the achievement of effective measures for the elimination of violations, improvement of conditions and safety of work and really provides an opportunity to prevent economic losses associated with the loss of labor potential, reimbursement of compensation for disability, medical expenses for treatment and rehabilitation of patients.
The purpose of the research. To substantiate an effective model of risk management for the development of professional laryngitis in teachers.
Object and methods of research. The justification of the risk management model done based on the sanitary and hygienic research of working conditions, the analysis of the results of preventive medical examinations of teachers and the improvement of existing models for managing occupational risk.
Results of the research and their discussion. The first stage in the system of risk assessment is an analysis of risk, which includes identifying harmful factors, determining their values and significance of the risk which they cause. The next stage is the risk assessment, which consists of a comprehensive and systematic detection of harmful factors and determination of their levels by establishing a category of general risk.
After determining the overall risk of developing professional laryngitis in teachers we turn to the determine of the leading factors of risk.
The next stage is to filling the «Risk Management Questionnaire» in which describes the dangerous situation with maximum precision, that could lead to deterioration in teacher's health, note down a certain risk category, established the necessary risk management measures, the responsible person and timetable for the planned activities with a note about their performance or necessary correction in the process of execution.
Conclusions. Health is an extraordinary value and inalienable human right which is an important resource and a source of economic and social stability of the country, and the economic loss, associated with the loss of health, makes the problem of prevention of occupational pathology one of the priorities in the field of Occupational Medicine, as in Ukraine, and so on at the international level.
Prophylaxis of occupational diseases should begin as soon as an employee falls under the influence of harmful production factors, when there is no sustainable changes in the organism, carried out continuously throughout the work activity and consists of analyzing, evaluating and substantiating effective risk management measures.
The proposed risk management model based on the definition of the risk category, taking into account the working conditions, the results of preventive medical examinations, the duration of abnormal changes in the vocal apparatus and the duration of the voice load for further identification of the leading harmful factor and the development of measures aimed at reducing the impact of occupational risk on the teacher's health.
Prospects for further research. Establishing a category and a leading factor of occupational risk is the basis for managing the system of saving life and health of teachers in the process of work, which will allow maintaining a high level of performance capability, lengthening the duration and quality of life, reducing the level of general-somatic and occupational pathology in teachers and reducing the cost of treatment and rehabilitation.
Key words: risk management, harmful production factors, professional laryngitis, risk category, teachers.
Рецензент - проф. Катрушов О. В.
Стаття надшшла 07.03.2019 року
