CC BY
87
Користування таким фундаментальним тдручником було б дуже непростим, якби вiн не мютив навiгатора - алфавiтного покажчика наприкшщ кожного тому.
Як будь-яка фундаментальна праця не може бути щеальною i всеосяжною, так i даний шдручник, незважаючи на значний об'ем (1960 сторшок), все ж таки мае одну прогалину. Автору дано! рецензп здаеться, що в 2-му томi не вистачае одше! глави - «Бiохiмiя ендокринно! системи», хоча це частково компенсуеться главою 23 про шформони. Але це зауваження не е принциповим i абсолютно шяким чином не знижуе високо! цiнностi даного пiдручника i може бути враховане при перевиданш шдручника, на яке вiн повнiстю заслуговуе. Вш може бути рекомендованим не тшьки магiстрам i аспiрантам бюлопчних спецiальностей, але й медикам, ветеринарам, зоотехшкам, екологам. Цей пiдручник повинен стати настшьною книгою для викладачiв перелiчених спецiальностей.
Наприкiнцi рецензп И автору хочеться висловити одне побажання: шдручник Л. I. Остапченко та В. К. Рибальченка «Бiологiчна i бiоорганiчна х1м1я» у двох томах (ВПЦ «Ки!вський ушверситет», 2014-2015 рр.), присвяченiй свiтлiй пам'ятi академiкiв П. П. Богача i М. С. Кучеренка, необидно висунути на здобуття академiчно! чи державно! премй, на яку автори безумовно заслуговують.
УДК 613.62
ПРОФЕС1ЙН1 ХВОРОБИ ПЕДАГОГ1В
У статп висв1тлено сутшсть поняття "професшне захворювання" загалом та детально проанал1зоваи1 професшш хвороби педагопв. З-пом1ж найбшьш поширених хвороб варто виокремити таю, як фаринпт, ларинпт, тромбофлебщ варикозне розширення вен, цукровий д1абет, гшертошя, стенокард1я, шфаркт мюкарда тощо. Зазначено, що профеая педагога е одшею з найбшьш стресових. Вона вимагае постшного емоцшного та ф1зичного навантажень, що негативно впливають на самопочуття вчителя, працездатшсть, професшне здоров'я 1 яюсть його роботи.
Ключовi слова: професшна хвороба, стрес, емоцiйие напруження, фаринпт, ларинпт, тромбофлебiт, варикозне розширення вен, цукровий д1абет, гшертошя, стенокард1я, шфаркт мюкарда.
Ниш професiя педагога - одна з найважливших ! найнеобхiднiших у свт. Саме осв1тяни шдвищують iнтелектуальний рiвень наци, закладають пiдвалини розвитку науки, осв1ти та мистецтва. Викладач мае справу з конкретними людьми, проте його завдання не лише особистюно, а й суспшьно зумовлене - пiдготовка шдростаючого поколшня до активно! участi в житп суспiльства. Кр1м того, педагог повинен бути неперешчною, високоморальною особистютю, яка не лише передае свш досвщ, але й виховуе молодь. Одночасно педагоги, як ! лшар^ вшськов1, стюардеси чи спортсмени, мають сво! професiйнi хвороби, яю негативно впливають на життя спецiалiста загалом та його здоров'я зокрема. Саме цим ! визначаеться актуальнiсть статп.
Варто зазначити, що професiйним називаеться захворювання, спричинене впливом на пращвниюв шюдливих умов працi; це - патолопчний стан людини, обумовлений роботою ! пов'язаний з надмiрним напруженням органiзму або несприятливою дiею шюдливих виробничих чинниюв [5].
Як вщомо, професiйне захворювання виникае протягом незначного пром1жку часу (однiе! змши або доби) та називаеться гострим. А те захворювання, яке виникае протягом бшьш тривалого часу у медициш називають хрошчним.
Професiйне здоров'я педагога е необхщною умовою його активно! життедiяльностi, реалiзацi!, розвитку творчого потенщалу. Воно впливае на здоров'я його учшв чи студентiв, а також на результати всього навчально-виховного процесу. Нездоровий педагог не може забезпечити вихованцю належний рiвень уваги, iндивiдуальний шдхщ, ситуацiю усшху тощо. Психолопчш розлади у викладача, частi змши настрою, прояви синдрому "згорання" впливають на здоров'я його учшв. Тому проблема збереження ! змiцнення здоров'я педагопчного працiвника повинна бути одшею з найпрюритетних та найважливiших у його життевш та фаховiй сферах [2].
Психолопею доведено, що педагопчна д1яльшсть належить до професш типу "людина -людина". Вона за суспшьними функщями, вимогами до професшно значущих особистюних якостей, за складшстю психолопчного напруження та емоцшного навантаження наближаеться до д1яльност1 медичного працiвника, артиста, вченого, письменника тощо.
Профешя педагога належить до стресогенних, найнапруженiших у психолопчному планi. Вона вимагае вщ людини постшно! саморегуляцп. Емоцiйне навантаження освiтянина значно вище, нiж у менеджерiв керiвноl ланки та банкiрiв, тобто тих, хто безпосередньо працюе з людьми кожного дня.
Висока емоцшна напруженiсть зумовлена тим, що постiйно виникае велика кiлькiсть стрес-факторiв, якi впливають на самопочуття вчителя, його працездатнють, професiйне здоров'я, креативнють, витривалiсть i якiсть роботи. Педагопчна дiяльнiсть мае загальнi фактори ризику для здоров'я пращвниюв розумово! сфери. З-помiж них можна виокремити таю, як нервово-емоцiйне напруження, шформацшш перевантаження, гiпокiнезiя тощо. Також юнують i специфiчнi фактори, якi безпосередньо впливають на працездатнють та результативнють надання викладачем освiтнiх послуг. Це, як вщомо, може бути значне голосове навантаження, фiзичне та псж!чне переважання, великий обсяг зорово! роботи, порушення режиму працi i вщпочинку тощо. Професiя вчителя нинi фемшзована. Саме тому значними факторами ризику називають ще й завантаженiсть роботою вдома, брак часу для им'1 та дiтей.
Говорячи про професшш хвороби педагогiв варто згадати про таке актуальне та важливе поняття, як стрес. Його прояви в робот вчителя надзвичайно рiзноманiтнi. Спещалюти виокремлюють насамперед тривожнiсть, депресiю, фрустрованють (стрес "втрачено! надil"), емоцiйне спустошення, виснаження, а також професiйнi хвороби. Один iз наслiдкiв тривалого професшного стресу - синдром емоцiйного "вигорання". Його визначають як стан фiзичного, емоцiйного i розумового виснаження педагога, що супроводжуеться розвитком негативно! самоощнки, негативного ставлення до роботи i втратою розумiння i спiвчуття стосовно шшо! людини (к. Маслач). Високий рiвень "вигорання" вчителiв iз значним стажем роботи зумовлений тривалою дiею професшних стресiв. А високий рiвень "вигорання" молодих освiтян пов'язаний iз вiдсутнiстю досвiду роботи iз сучасним тдростаючим поколiнням [7].
Широко вщомо, що вчительська професiя вимагае особливого напруження емоцшних i фiзичних сил. Постiйна концентрацiя уваги, тдвищена нервова напруга, необхiднiсть говорити протягом кiлькох годин щодня стали наслщком хронiчних захворювань горла i горташ, а також астенiчно-невротичних розладiв практично вшх вчителiв.
До професiйних захворювань педагопв належать також афонiя, ларинпт, фарингiт тощо. Психогеннi захворювання голосу виявляються порушенням вербально! комушкацп внаслщок щоденних емоцiональних конфлiктiв, якi виникають тд час навчально-виховного процесу. Найскладшшим захворюванням з-помiж вченi виокремлюють афошю. Психогенна афонiя проявляеться повною втратою голосу, але при цьому зберпаеться шепiтлива мова у викладача. Вона, на думку науковщв, може бути також наслщком хворобливих процешв голосових зв'язок, професiйного стомлення голосу людини [2].
Варто також згадати про таку поширену з-помiж сучасних педагогiв хворобу, як фарингiт. Вона класифшуеться як запалення задньо! стшки горла. По-перше, поширеними причинами фаринпту е тi фактори, що подразнюють слизову оболонку. Це, як вщомо, значний холод, тривала бесща, куршня, занадто гаряча або гостра !жа, вдихання гарячо! пари тощо. 1ншою причиною може бути видiлення при запаленш навколоносових пазух, якi стшають по заднiй стiнцi глотки, подразнюючи И. Схожi симптоми також спостерпаються пiд час таких вiрусних шфекцш, як грип чи грвi [12].
Не менш складною та поширеною хворобою викладачiв можна назвати ларинпт. Його визначають як запалення слизово! оболонки i пiдслизового шару горла i трахе!. Найчастiше таке захворювання виникае внаслщок таких хвороб, як ришт, тонзитт, коклюш, скарлатина чи юр. У рiдкiсних випадках ларинпт з'являеться окремо. Це пов'язано iз значним та тривалим переохолодженням горла, перенапруженням голосу, особливо у сшваюв, акторiв, педагогiв, а також iз зловживанням алкогольних напо!в та тютюнопалшням. Ларингiт часто виникае у людей iз видаленими мигдалинами [6].
Необхщно також сказати, що через малу юльюсть будь-якого руху м'язи та хребетш диски викладача живляться недостатньо. Тобто, можна очшувати розвитку тако! небезпечно! та поширено! хвороби, як м'язова дистрофiя. Найчастiше ця хвороба виникае у фiлологiв або у вчителiв початкових класiв. Вони тривалий час перевiряють зошити, сидячи на стшьщ декiлька годин поспшь. Пiд поняттям «м'язова дистрофiя» об'еднуеться група спадкових хронiчних первинних захворювань скелетно! мускулатури. Вони мають подiбнi клiнiко-морфологiчнi прояви. [8].
У викладача, який мае м'язову дистрофда, значно виражеш м'язовi бол^ остеохондроз, який супроводжуеться цшою низкою неприемних симптомiв, геморою, а в чоловiкiв ще може розвиватися простатит.
Варто знати, що у тих освган, яю тривалий час працюють з комп'ютерною технiкою, тобто багато друкують на клавiатурi, внаслщок нерiвномiрного i сильного напруження сухожиль, якi розташованi у зап'ястках, може розвинутися променевозап'ястний синдром. Сухожилля поступово починають набрякати, затискаючи нерв, що призводить до виникнення больового синдрому й повшьного вщмирання життево важливого нерва [9].
Ще одшею проблемою викладачiв е те, що вони значну частину робочого дня проводять стоячи. В цьому випадку виникае захворювання вен: тромбофлебiт або варикоз. Тромбофлеб^ визначають як запалення стiнки вени iз закупоркою И згустком кровi або тромбом. Найчастше спостерiгають тромбофлебiт нижнiх кiнцiвок. Бшьшють вчених доводять, що таке захворювання розвиваеться при стрептококовш та стафшококовш шфекцн та уповiльненнi потоку кровi [11]. Варикозне розширення вен або варикозна хвороба - це захворювання, яке характеризуеться нерiвномiрним розширенням вен, збшьшенням !х довжини, звуження венозно! стiнки i утворення у нш патологiчних вузлiв.
Варикоз - це самостшне захворювання судин, якi несуть кров до серця (вен), але часто поеднане з шшими захворюваннями, або виступае !х наслiдком. Вш характеризуеться розширенiстю i звивистим характером вен стопи, гомшки i стегна. Таке захворювання викликае почуття тяжкост й болю в ногах, швидку втомлювашсть i набряклiсть, нерiдко змши шкiряного покриву [1].
Ще однiею проблемою учителiв е неправильне харчування, що призводить до низки захворювань. Якщо вщбуваеться порушення жирового обмiну, то це може призвести до ожирiння. Також до зайво! ваги призводить i порушення обмiну вуглеводiв. Це говорить про те, що цукор не може самостшно потрапити в оргашзм. Таке захворювання називають цукровий дiабет. Вiн розвиваються внаслiдок значно! недостатност гормону iнсулiну. Саме тому у педагопв часто виникае стiйке шдвищення рiвня глюкози в кровi, яке класифшують як гiперглiкемiя. Це захворювання характеризуеться хрошчним перебiгом i порушенням вуглеводного, жирового, бiлкового, мiнерального i водно-сольового обмiнiв речовин [13].
Також вщ харчування людини залежить його кров'яний тиск. Якщо воно шдвищено, то таке захворювання називаеться гшертошею. Для гiпертонiкiв дуже важливим е режим сну та активного способу життя. Спати необхщно вiд семи-восьми годин на добу i бшьше. Якщо вас турбуе безсоння, то не варто сподiватися на транквшзатори [3].
Варто наголосити, що нерщко кров'янi артерi! освiтян мають велику кшьюсть жирових клiтин. Саме тому може виникати стенокардiя як рiзновид iшемiчно! хвороби серця iз значними больовими симптомами. Стенокардiя значно поширена з-помiж людей зрiлого, а також л^нього вiку. Так, у вщ 40-55 рокiв цiею хворобою страждае 3-5 зi 100 дослщжуваних, а у вiцi вiд 60 роюв - кожен п'ятий [10].
Як наслщок стенокардiя може призвести до шфаркту мiокарда, що е одшею iз форм iшемiчно! хвороби серця. Це захворювання супроводжуеться iшемiчним некрозом дшянки мiокарду та повною або частковою недостатшстю кровопостачання. За минулi 20 рокiв смертнiсть вщ iнфаркту мiокарда з-помiж чоловiкiв зросла на 60%. Жшки до 50 роюв це захворювання мають не так часто. За результатами статистики, людина, у яко! був шфаркт, отримуе швалщшсть, причому летальний результат з-помiж всiх хворих складае близько 10-12% [4].
ж
Отже, професiя педагога - одна iз найбшьш творчих i складних професiй. I хоча юнуе цiла низка професшних хвороб, якi зазначенi вище, та все ж освганська нива - необхщна складова життя суспiльства, а педагог-професюнал мае важливе значення у державотворенш, формуваннi нацiонально! свiдомостi i духовно! культури громадян укра!ни.
1. Уагук(ж [е1ек1гоппу1 ге8иг8]. - ёо81ири: https://uk.wikipedia.org/wiki/%d0% 92%а0%Ь0%ё1% 80%ё0%Ь8% ё0%Ьа%ё0%Ье%ё0%Ь7
2. Haiduk Ь. Pгofesiiпi khvoгoЬy ta sh1iakhy yikh pгofi1aktyky / Ь. Haiduk, I. Otvaha // окЫзгопа pгatsi. - 2004. - N0. 11. -36-38.
3. Zhyvemo г hipeгtoпiieiu [e1ektronnyi ге8иг8]. - Rezhyш dostupu: http://apteka-tгaw.coш/zhiveшo-z-gipeгtoпiyeyu.htш1
4. Iпfaгkt шiokaгda — prychyny, syшptoшy i ozпaky iпfaгktu miokarda [e1ektгoппyi гesuгs]. - Rezhyш dostupu: http://a1Ьioпiko.kiev.ua/iпfaгkt-шiokaгda-pгichiпi-siшptoшi-i-ozпaki/
5. Katrenko L. A. Okhorona pratsi v haluzi osvity / L. A. Katrenko, I. P. PISTUN // - navchalnyi posibnyk. - sumy: universytetska knyha, -2001. - 339 s.
6. Larynhit [elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://prostuda.net.ua/ua/treatment/diseases/laringit/
7. Meshko H.M. Vstup do pedahohichnoi profesii / H. M. Meshko // - Kyiv : Akademvydav, - 2010. - 200 s.
8. Prohresyvna miazova dystrofiia. Formy i oznaky miazovoi dystrofii u ditei [elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://i-medic.com.ua/index.php?newsid=10396
9. Profesiini zakhvoriuvannia vchyteliv [elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://kppo.kharkov.ua/ stattya_berezhit_sebe
10. Stenokardiia - symptomy, likuvannia, oznaky, napad stenokardii [elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://diagnoz.net.ua/kardiologiya/4968-stenokardya-simptomi-lkuvannya-oznaki-napad-stenokardyi.html
11. Tromboflebit [elektronnyi resurs]. - rezhym dostupu: https://uk.wikipedia.org/wiki/%d0%a2%d1% 80%d0%be%d0%bc%d0%b 1 %d0%be%d 1 %84%d0%bb%d0%b5%d0%b 1 %d 1 %96%d1%82
12. Faryhnit, symptomy ta likuvannia - likuiemo farynhit v domashnikh umovakh [elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://diagnoz.net.ua/likyvanja-ditej/24185-faringt-simptomi-ta-lkuvannya-lkuyemo-faringt-v-domashnh-umovah.html
13. Tsukrovyi diabet [elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https://uk.wikipedia.org/wiki/%d0%a6%d1%83%d0% ba%d 1 %80%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%b9 %d0%b4%d 1 %96%d0%b0%d0%b1%d0%b5%d1%82
W,
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ ПЕДАГОГОВ Вицюк А. А.
В статье описано понятие "профессиональное заболевание" в целом и подробно проанализированы профессиональные болезни педагогов. Среди наиболее распространенных болезней можно выделить такие, как фарингит, ларингит, тромбофлебит, варикозное расширение вен, сахарный диабет, гипертония, стенокардия, инфаркт миокарда и тому подобное. Сказано, что профессия педагога является одной из самых стрессовых. Она требует постоянных эмоциональных и физических нагрузок, которые негативно влияют на самочувствие учителя, работоспособность, профессиональное здоровье и качество его работы.
Ключевые слова: профессиональная болезнь, стресс, эмоциональное напряжение, фарингит, ларингит, тромбофлебит, варикозное расширение вен, сахарный диабет, гипертония, стенокардия, инфаркт миокарда.
Стаття надшшла 17.03.2017 р.
OCCUPATIONAL TEACHERS' DISEASES Alla Vitsiuk
The essence of the concept of "occupational disease" is generally analyzed and the occupational diseases of teachers is represented in detail in this article. Among the most common diseases we should notify such as pharyngitis, laryngitis, thrombophlebitis, varicosity, diabetes, hypertension, angina pectoris, myocardial infarction and others. It is noted that the profession of teacher is one of the most stressful. It requires constant emotional and physical stress, affecting the teacher's health and quality of his work.
Key words: occupational disease, stress, emotional stress, pharyngitis, laryngitis, thrombophlebitis, varicosity, diabetes, hypertension, angina pectoris, myocardial infarction.
УДК 37.014: [376.68:616.31]
АКТУАЛЬН1 АСПЕКТИ РОБОТИ З 1НОЗЕМНИМИ СТУДЕНТАМИ: ПРОФЕС1ЙНО-
ПЕДАГОГ1ЧНИЙ ЗР1З
У статп проанал!зоваш актуальш аспекти роботи з шоземними студентами, що спонукають !х до навчання у вищих осв^шх медичних закладах Укра!ни. Доведено, що реал!защя цих аспекпв можлива лише за умови обов'язково! професшно-педагопчно! тдготовки викладач!в до яюсно ново! оргашзацп !хньо! д1яльност1.
Ключов! слова: професшно-педагопчна шдготовка, викладач, культура спшкування, шоземш студента.
В 1вано-Франювському нацюнальному медичному ушверситет в 2016-2017 навчальному рощ навчаеться 1410 студенев - шоземних громадян, яю презентують 57 кра!н св1ту. Упродовж 11 роюв гармонiйно на динамiчно розвиваеться форма навчання iноземцiв англiйською мовою. За ршенням Вчено! ради, в 1вано-Франювському нацiональному медичному унiверситетi (1ФНМУ) на базi стоматологiчного факультету та Центру стоматологи ушверситетсько! ктшки створений та активно функцюнуе впродовж чотирьох роюв навчальний практично-орiентований центр (НПЦ) «Стоматолопя», який об'еднуе 15 фантомних та клшчних залiв р1зного функцiонального призначення, де студенти мають можливють опрацьовувати основш практнчнi навички з р1зних розд1л1в проф1льних стоматологiчних дисциплш. Примiщення НПЦ «Стоматологiя» використовуються для проведення практичних занять з1 студентами, консультацш, самостiйно! роботи студентiв тд керiвництвом викладачiв, п1дготовки до Державно! атестаци випускник1в, складання студентами практично! частини шдсумкових модульних контрол1в з1 стоматологiчних дисципл1н. Окр1м цього, клшчш зали НПЦ оснащенi ус1м необхвдним обладнанням та iнструментарiем для опанування студентами практичних навичок по препаруванню зу61в для подальшого пломбування, протезування, проведення етапiв професiйно! гiгiени ротово! порожнини, планування лiкування патологi! пародонта, ¡з можлив1стю збору матерiалу i оцiнка
203
